|
Глава 22
|
Глава́ к҃в
|
|
1
|
1
|
|
І заспівав Давид пісню Господу в день, коли Господь визволив його від руки усіх ворогів його і від руки Саула, і сказав:
|
И҆ глаго́ла даві́дъ ко гдⷭ҇ꙋ словеса̀ пѣ́сни сеѧ̀ въ де́нь, въ ѻ҆́ньже и҆зба́ви и҆ гдⷭ҇ь и҆з̾ рꙋкѝ всѣ́хъ вра̑гъ є҆гѡ̀ и҆ и҆з̾ рꙋкѝ саꙋ́ловы,
|
|
2
|
2
|
|
Господь — твердиня моя і кріпкість моя і спаситель мій.
|
и҆ речѐ пѣ́снь: гдⷭ҇и, ка́меню мо́й и҆ оу҆твержде́нїе моѐ, и҆ и҆збавлѧ́ѧй мѧ̀ мнѣ̀:
|
|
3
|
3
|
|
Бог мій — скеля моя; на Нього я уповаю; щит мій, ріг спасіння мого, огородження моє і притулок мій; Спасителю мій, від лих Ти визволив мене!
|
бг҃ъ мо́й, храни́тель мо́й бꙋ́детъ мнѣ̀, оу҆пова́ѧ бꙋ́дꙋ на него̀: защи́тникъ мо́й и҆ ро́гъ спасе́нїѧ моегѡ̀, застꙋ́пникъ мо́й и҆ прибѣ́жище моѐ спасе́нїѧ моегѡ̀, ѿ непра́веднагѡ спасе́ши мѧ̀.
|
|
4
|
4
|
|
Закличу Господа всехвального і від ворогів моїх спасуся.
|
Хва́льнаго призовꙋ̀ гдⷭ҇а, и҆ ѿ вра̑гъ мои́хъ спасꙋ́сѧ:
|
|
5
|
5
|
|
Обняли мене хвилі смерти, і потоки беззаконня устрашили мене;
|
ꙗ҆́кѡ ѡ҆держа́ша мѧ̀ бѡлѣ́зни смє́ртныѧ и҆ пото́цы беззако́нїѧ смѧто́ша мѧ̀,
|
|
6
|
6
|
|
кайдани пекла облягли мене, і сіті смерти обплутали мене.
|
бѡлѣ́зни смє́ртныѧ ѡ҆быдо́ша мѧ̀, предвари́ша мѧ̀ жесто́кѡсти смє́ртныѧ.
|
|
7
|
7
|
|
Але в тісноті моїй я прикликав Господа і до Бога мого воззвав, і Він почув із [святого] чертога Свого голос мій, і волання моє дійшло до слуху Його.
|
Внегда̀ скорбѣ́ти мѝ призовꙋ̀ гдⷭ҇а, и҆ къ бг҃ꙋ моемꙋ̀ воззовꙋ̀, и҆ оу҆слы́шитъ ѿ хра́ма ст҃а́гѡ своегѡ̀ гла́съ мо́й, и҆ во́пль мо́й вни́детъ во оу҆́шы є҆гѡ̀.
|
|
8
|
8
|
|
Затряслася, захиталася земля, здригнулися і стряслися основи небес, бо розгнівався [на них Господь].
|
И҆ смѧте́сѧ и҆ тре́петна бы́сть землѧ̀, и҆ ѡ҆снова̑нїѧ небесѐ смѧто́шасѧ и҆ подвиго́шасѧ, ꙗ҆́кѡ прогнѣ́васѧ на нѧ̀ гдⷭ҇ь:
|
|
9
|
9
|
|
Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його вогонь, що поїдає; розпечені вуглини сипалися від Нього.
|
взы́де ды́мъ гнѣ́вомъ є҆гѡ̀, и҆ ѻ҆́гнь и҆з̾ оу҆́стъ є҆гѡ̀ поѧ́стъ: оу҆́глїе возгорѣ́шасѧ ѿ негѡ̀,
|
|
10
|
10
|
|
Нахилив Він небеса і зійшов; і морок під ногами Його;
|
и҆ преклонѝ небеса̀ и҆ сни́де, и҆ мра́къ под̾ нога́ма є҆гѡ̀,
|
|
11
|
11
|
|
і возсів на херувимах, і полетів, і понісся на крилах вітру;
|
и҆ всѣ́де на херꙋві́мы и҆ летѣ̀, и҆ ꙗ҆ви́сѧ на крилꙋ̑ вѣ́трєню,
|
|
12
|
12
|
|
і мороком покрив Себе, як сінню, згустивши води хмар небесних;
|
и҆ положѝ тмꙋ̀ закро́въ сво́й: ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀ селе́нїе є҆гѡ̀, темнотꙋ̀ во́дъ ѡ҆гꙋстѝ во ѻ҆́блацѣхъ воздꙋ́шныхъ:
|
|
13
|
13
|
|
від блискання перед Ним розпалювалися вуглини вогненні.
|
ѿ сїѧ́нїѧ пред̾ ни́мъ разгорѣ́шасѧ оу҆́глїе ѻ҆́гненнїи.
|
|
14
|
14
|
|
Загримів з небес Господь, і Всевишній дав глас Свій;
|
И҆ возгремѣ̀ съ небесѐ гдⷭ҇ь, и҆ вы́шнїй дадѐ гла́съ сво́й,
|
|
15
|
15
|
|
пустив стріли і розсіяв їх; [блиснув] блискавкою і знищив їх.
|
и҆ посла̀ стрѣ́лы, и҆ расточѝ и҆̀хъ: и҆ блеснꙋ̀ мо́лнїю, и҆ оу҆страшѝ ѧ҆̀:
|
|
16
|
16
|
|
І відкрилися джерела моря, оголилися основи всесвіту від грізного гласу Господа, від подуву духу гніву Його.
|
и҆ ꙗ҆ви́шасѧ и҆сто́чницы морсті́и, и҆ ѿкры́шасѧ ѡ҆снова̑нїѧ вселе́нныѧ ѿ запреще́нїѧ гдⷭ҇нѧ, ѿ дохнове́нїѧ дх҃а гнѣ́ва є҆гѡ̀:
|
|
17
|
17
|
|
Простер Він руку з висоти і взяв мене, і вивів мене з вод великих;
|
посла̀ съ высоты̀ и҆ прїѧ́тъ мѧ̀, и҆звлече́ мѧ ѿ во́дъ мно́гихъ:
|
|
18
|
18
|
|
визволив мене від ворога мого сильного, від ненависників моїх, які були сильніші за мене.
|
и҆зба́ви мѧ̀ ѿ вра̑гъ мои́хъ си́льныхъ и҆ ѿ ненави́дѧщихъ мѧ̀, ꙗ҆́кѡ оу҆крѣпи́шасѧ па́че менѐ:
|
|
19
|
19
|
|
Вони повстали на мене в день біди моєї; але Господь був опорою для мене
|
предвари́ша мѧ̀ въ де́нь печа́ли моеѧ̀. И҆ бы́сть гдⷭ҇ь оу҆твержде́нїе моѐ,
|
|
20
|
20
|
|
і вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він благоволить до мене.
|
и҆ и҆зведе́ мѧ на широтꙋ̀, и҆ и҆зба́ви мѧ̀, ꙗ҆́кѡ бл҃говолѝ во мнѣ̀.
|
|
21
|
21
|
|
Воздав мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх нагородив мене.
|
И҆ воздаде́ ми гдⷭ҇ь по пра́вдѣ мое́й, и҆ по чистотѣ̀ рꙋкꙋ̀ моє́ю воздаде́ ми,
|
|
22
|
22
|
|
Бо я зберігав путі Господа і не був нечестивим перед Богом моїм,
|
ꙗ҆́кѡ сохрани́хъ пꙋти̑ гдⷭ҇ни и҆ не нече́ствовахъ ѿ бг҃а моегѡ̀,
|
|
23
|
23
|
|
бо всі заповіді Його переді мною, і від уставів Його я не відступав,
|
ꙗ҆́кѡ всѧ̑ сꙋдбы̑ є҆гѡ̀ предо мно́ю, и҆ ѡ҆правда̑нїѧ є҆гѡ̀ не ѿстꙋпи́ша ѿ менѐ,
|
|
24
|
24
|
|
і був непорочним перед Ним, і остерігався, щоб не згрішити мені.
|
и҆ бꙋ́дꙋ непоро́ченъ є҆мꙋ̀, и҆ сохраню́сѧ ѿ беззако́нїѧ моегѡ̀.
|
|
25
|
25
|
|
І воздав мені Господь за правдою моєю, за чистотою моєю перед очима Його.
|
И҆ возда́стъ мѝ гдⷭ҇ь по пра́вдѣ мое́й и҆ по чистотѣ̀ рꙋкꙋ̀ моє́ю пред̾ ѻ҆чи́ма є҆гѡ̀.
|
|
26
|
26
|
|
З милостивим Ти чиниш милостиво, з мужем щирим — щиро,
|
Съ прпⷣбнымъ прпⷣбенъ бꙋ́деши, и҆ съ мꙋ́жемъ непови́ннымъ непови́ненъ бꙋ́деши:
|
|
27
|
27
|
|
з чистим — чисто, а з лукавим — за лукавством його.
|
и҆ со и҆збра́ннымъ и҆збра́нъ бꙋ́деши, и҆ со стропти́вымъ разврати́шисѧ:
|
|
28
|
28
|
|
Людей пригноблених Ти спасаєш і поглядом Своїм принижуєш гордовитих.
|
лю́ди же смирє́нныѧ спасе́ши, и҆ ѻ҆́чи го́рдыхъ смири́ши.
|
|
29
|
29
|
|
Ти, Господи, світильник мій; Господь просвічує темряву мою.
|
Ꙗ҆́кѡ ты̀ просвѣща́еши свѣти́лникъ мо́й, гдⷭ҇и, и҆ гдⷭ҇ь просвѣти́тъ мѝ тмꙋ̀ мою̀:
|
|
30
|
30
|
|
З Тобою я вражаю військо; з Богом моїм піднімаюся на стіну.
|
ꙗ҆́кѡ тобо́ю потекꙋ̀ препоѧ́санъ, и҆ ѡ҆ бз҃ѣ мое́мъ прелѣ́зꙋ стѣ́нꙋ.
|
|
31
|
31
|
|
Бог! — непорочна путь Його, чисте слово Господа, щит Він для всіх, які надіються на Нього.
|
Крѣ́покъ, непоро́ченъ пꙋ́ть є҆гѡ̀: гл҃го́лъ гдⷭ҇ень держа́венъ, разжже́нъ: защи́тникъ є҆́сть всѣ̑мъ оу҆пова́ющымъ на него̀.
|
|
32
|
32
|
|
Бо хто Бог, крім Господа, і хто захист, крім Бога нашого?
|
Ꙗ҆́кѡ кто̀ крѣ́покъ ра́звѣ гдⷭ҇а; и҆ кто̀ творе́цъ ра́звѣ бг҃а на́шегѡ;
|
|
33
|
33
|
|
Бог підперезує мене силою, влаштовує мені вірну путь;
|
Крѣ́покъ оу҆крѣплѧ́ѧй мѧ̀ си́лою, и҆ положѝ непоро́ченъ пꙋ́ть мо́й:
|
|
34
|
34
|
|
робить ноги мої, як оленячі, і на висотах поставляє мене;
|
положи́вый но́зѣ моѝ ꙗ҆́кѡ є҆лє́ни, и҆ на высо́кихъ поставлѧ́ѧй мѧ̀:
|
|
35
|
35
|
|
навчає руки мої для битви і м’язи мої напружує, як мідний лук.
|
наꙋча́ѧй рꙋ́цѣ моѝ на бра́нь, и҆ положи́вый лꙋ́къ мѣ́дѧнъ мы̑шца моѧ̑.
|
|
36
|
36
|
|
Ти даєш мені щит спасіння Твого, і милість Твоя звеличує мене.
|
И҆ да́лъ мѝ є҆сѝ защище́нїе спасе́нїѧ моегѡ̀, и҆ кро́тость твоѧ̀ оу҆мно́жи мѧ̀.
|
|
37
|
37
|
|
Ти розширюєш крок мій піді мною, і не хитаються ноги мої.
|
Разшири́лъ є҆сѝ стѡпы̀ моѧ̑ подо мно́ю, и҆ не позы́бнꙋстѣсѧ го́лєни моѝ.
|
|
38
|
38
|
|
Я ганяюся за ворогами моїми і знищую їх, і не повертаюся, доки не знищу їх;
|
Поженꙋ̀ врагѝ моѧ̑ и҆ потреблю̀ ѧ҆̀, и҆ не возвращꙋ́сѧ до́ндеже сконча́ю и҆̀хъ:
|
|
39
|
39
|
|
і знищую їх і вражаю їх, і не встають і падають під ноги мої.
|
и҆ сокрꙋшꙋ̀ и҆̀хъ, и҆ не воста́нꙋтъ, и҆ падꙋ́тъ под̾ нога́ма мои́ма.
|
|
40
|
40
|
|
Ти підперезуєш мене силою для війни і знищуєш переді мною тих, хто повстає проти мене;
|
И҆ оу҆крѣпи́ши мѧ̀ си́лою на бра́нь, подклони́ши востаю́щыѧ на мѧ̀ под̾ мѧ̀.
|
|
41
|
41
|
|
Ти повертаєш до мене тил ворогів моїх, і я знищую ненависників моїх.
|
И҆ врагѝ моѧ̑ да́лъ мѝ є҆сѝ хребе́тъ, ненави́дѧщыѧ мѧ̀, и҆ оу҆мертви́лъ є҆сѝ и҆̀хъ:
|
|
42
|
42
|
|
Вони волають, але немає того, хто рятує, — до Господа, але Він не слухає їх.
|
возопїю́тъ, и҆ нѣ́сть помо́щника, ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ не оу҆слы́ша и҆́хъ:
|
|
43
|
43
|
|
Я розвіюю їх, як порох земний, як грязь вуличну мну їх і топчу їх.
|
и҆ и҆стни́хъ ѧ҆̀ ꙗ҆́кѡ пра́хъ земны́й, ꙗ҆́кѡ бре́нїе пꙋті́й и҆стончи́хъ ѧ҆̀.
|
|
44
|
44
|
|
Ти визволив мене від заколоту народу мого; Ти зберіг мене, щоб бути мені главою над іноплемінниками; народ, якого я не знав, служить мені.
|
И҆ и҆зба́виши мѧ̀ ѿ прерѣка́нїѧ люді́й мои́хъ, сохрани́ши мѧ̀ въ главꙋ̀ ꙗ҆зы́кѡвъ. И҆ лю́дїе, и҆́хже не вѣ́дѧхъ, рабо́таша мѝ.
|
|
45
|
45
|
|
Іноплемінники підлещуються переді мною; за чуткою про мене підкорюються мені.
|
Сы́нове чꙋжді́и солга́ша мѝ, въ слꙋ́хъ оу҆́ха оу҆слы́ша мѧ̀:
|
|
46
|
46
|
|
Іноплемінники бліднуть і тремтять в укріпленнях своїх.
|
сы́нове чꙋжді́и ѿве́ржени бꙋ́дꙋтъ, и҆ вострепе́щꙋтъ во градѣ́хъ свои́хъ.
|
|
47
|
47
|
|
Живий Господь і благословенний захисник мій! Нехай буде звеличений Бог, пристановище спасіння мого,
|
Жи́въ гдⷭ҇ь, и҆ блгⷭ҇ве́нъ храни́тель мо́й, и҆ вознесе́тсѧ бг҃ъ мо́й, храни́тель спⷭ҇нїѧ моегѡ̀.
|
|
48
|
48
|
|
Бог, Який мститься за мене і підкорює мені народи
|
Крѣ́пкїй гдⷭ҇ь даѧ́й ѿмщє́нїѧ мнѣ̀ и҆ наказꙋ́ѧй лю́ди под̾ мѧ̀,
|
|
49
|
49
|
|
і визволяє мене від ворогів моїх! Над тими, що повстають проти мене, Ти підняв мене; від людини жорстокої Ти визволив мене.
|
и҆ и҆зводѧ́й мѧ̀ ѿ вра̑гъ мои́хъ, и҆ ѿ востаю́щихъ на мѧ̀ вознесе́ши мѧ̀, ѿ мꙋ́жа непра́ведна и҆зба́виши мѧ̀.
|
|
50
|
50
|
|
За те я буду славити Тебе, Господи, між іноплемінниками і буду співати імені Твоєму,
|
Сегѡ̀ ра́ди и҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, гдⷭ҇и, во ꙗ҆зы́цѣхъ, и҆ и҆́мени твоемꙋ̀ воспою̀:
|
|
51
|
51
|
|
що велично спасаєш царя Свого і, твориш милість помазаникові Своєму Давиду і потомству його повіки!
|
велича́ѧй спасє́нїѧ царѧ̀ своегѡ̀, и҆ творѧ́й млⷭ҇ть хрїстꙋ̀ своемꙋ̀ даві́дꙋ и҆ сѣ́мени є҆гѡ̀ до вѣ́ка.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.