|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Першу книгу я написав тобі, Феофіле, про все, що Ісус творив і чого вчив від початку | (Зач. 1) Пе́рвоє у́бо сло́во сотвори́х о всіх, о Фео́філе, я́же нача́т Ісу́с твори́ти же і учи́ти |
|
2
|
2
|
| до того дня, коли Він вознісся, давши через Святого Духа повеління апостолам, яких Він обрав | да́же до дне, в о́ньже, запові́дав апо́столом Ду́хом Святи́м, ї́хже ізбра́, вознесе́ся; |
|
3
|
3
|
| і перед якими після страждань Своїх являв Себе живим з багатьма вірними доказами, протягом сорока днів являючись їм і говорячи про Царство Боже. | пред ни́миже і поста́ви Себе́ жи́ва по страда́нії Своє́м во мно́зіх і́стинних зна́меніїх, де́ньми чети́редесятьми явля́яся їм і глаго́ля я́же о Ца́рствії Бо́жиї; |
|
4
|
4
|
| І, зібравши їх, Він звелів їм: «Не відлучайтесь із Єрусалима, а чекайте обіцяного від Отця, про що ви чули від Мене, | с ни́миже і яди́й повелі́ їм от Ієрусали́ма не отлуча́тися, но жда́ти обітова́нія О́тча, є́же сли́шасте от Мене́; |
|
5
|
5
|
| бо Іоан хрестив водою, а ви, через кілька днів після цього, будете охрещені Духом Святим». | я́ко Іоа́нн у́бо крести́л єсть водо́ю, ви же і́мате крести́тися Ду́хом Святи́м не по мно́зіх сих днех. |
|
6
|
6
|
| Тому вони, зійшовшись, питали Його, кажучи: «Чи не в цей час, Господи, відновлюєш Ти царство Ізраїлеві?» | Они́ же у́бо соше́дшеся вопроша́ху Єго́, глаго́люще: Го́споди, а́ще в лі́то сіє́ устроя́єши ца́рствіє Ізра́їлево? |
|
7
|
7
|
| Він же сказав їм: «Не ваша справа знати часи й строки, які поклав Отець у Своїй владі, | Рече́ же к ним: ність ва́ше разумі́ти времена́ і лі́та, я́же Оте́ць положи́ во Своє́й вла́сті; |
|
8
|
8
|
| але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і будете Моїми свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї й Самарії та аж до краю землі». | но при́ймете си́лу, наше́дшу Свято́му Ду́ху на ви, і бу́дете Мі свиді́теліє во Ієрусали́мі же і во всей Іуде́ї і Самарі́ї і да́же до послі́дніх землі́. |
|
9
|
9
|
| Сказавши це, Він вознісся перед їхніми очима, і хмара взяла Його з очей їхніх. | І сія́ рек, зря́щим їм взя́тся, і о́блак под'я́т Єго́ от о́чію їх. |
|
10
|
10
|
| І коли вони дивилися на небо, під час вознесіння Його, раптом перед ними стали два мужі в білому одязі | І єгда́ взира́юще бя́ху на не́бо, іду́щу Єму́, і се му́жа два ста́ста пред ни́ми во оде́жді білі́, |
|
11
|
11
|
| і сказали: «Мужі галилейські, чого ви стоїте і дивитеся на небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо». | я́же і реко́ста: «Му́жіє галиле́йстії, что стоїте́ зря́ще на не́бо? Сей Ісу́с, вознеси́йся от вас на не́бо, тако́жде при́йдеть, і́мже о́бразом ви́дісте Єго́ іду́ща на не́бо». |
|
12
|
12
|
| Тоді вони повернулися до Єрусалима з гори, що зветься Елеон і знаходиться поблизу Єрусалима, на відстані суботньої путі. | (Зач. 2) Тогда́ возврати́шася во Ієрусали́м от гори́ нарица́ємия Єлео́н, я́же єсть близ Ієрусали́ма, субо́ти іму́щия путь. |
|
13
|
13
|
| І, прийшовши, увійшли до світлиці, де й перебували: Петро та Яків, Іоан та Андрій, Филип та Фома, Варфоломій та Матфей, Яків Алфеїв та Симон Зилот, і Іуда, Яковів. | І єгда́ внидо́ша, взидо́ша на го́рницю, іді́же бя́ху пребива́юще, Петр же і Іа́ков, і Іоа́нн і Андре́й, Фили́пп і Фома́, Варфоломе́й і Матфе́й, Іа́ков Алфе́йов, і Си́мон Зило́т, і Іу́да Іа́ковль; |
|
14
|
14
|
| Усі вони однодушно перебували у молитві й благанні, з деякими жінками і Марією, Матір’ю Ісуса, та з братами Його. | сі́ї всі бя́ху терп'я́ще єдиноду́шно в моли́тві і моле́нії, с жена́ми і Марі́єю, Ма́терію Ісу́совою, і с бра́тією Єго́. |
|
15
|
15
|
| У ті дні Петро, ставши посеред учеників, | І во дні ти́я воста́в Петр посреді́ учени́к, рече́, |
|
16
|
16
|
| сказав [зібралося ж близько ста двадцяти чоловік]: «Мужі-браття! Належало статися тому, що у Писанні провістив Дух Святий устами Давидовими про Іуду, колишнього вождя тих, що взяли Ісуса; | бі же іме́н наро́да вку́пі я́ко сто і два́десять: «Му́жіє бра́тіє, подоба́ше сконча́тися Писа́нію сему́, є́же предрече́ Дух Святи́й усти́ Дави́довими о Іу́ді, би́вшем вожді́ є́мшим Ісу́са; |
|
17
|
17
|
| він був зарахований до нас і одержав жереб служіння цього; | я́ко причте́н бі с на́ми і прия́л бя́ше жре́бій слу́жби сея́; |
|
18
|
18
|
| але придбав землю неправедною мздою і, коли звалився додолу, розпалося черево його і випали всі нутрощі його; | сей у́бо стяжа́ село́ от мзди непра́ведния, і ниць бив просі́деся посреді́, і ізлія́ся вся утро́ба єго́; |
|
19
|
19
|
| і це стало відомо всім жителям Єрусалима, тому й земля та названа їхньою мовою «Акелдама́», тобто «Земля крови». | і разу́мно бисть всім живу́щим во Ієрусали́мі, я́ко нарещи́ся селу́ тому́ свої́м їх язи́ком «Акелдама́», є́же єсть «Село́ кро́ве»; |
|
20
|
20
|
| У книзі ж Псалмів написано: «Нехай опустіє двір його, і нехай не буде пожильця у ньому; і гідність його нехай прийме інший». | пи́шеться бо в кни́зі Псало́мстій: «Да бу́деть двор єго́ пуст, і да не бу́деть живу́щаго в нем, і єпи́скопство єго́ да при́йметь ін»; |
|
21
|
21
|
| Отже, треба, щоб один із тих, котрі були з нами увесь час, коли перебував і ходив із нами Господь Ісус, | подоба́єть у́бо от сходи́вшихся с на́ми муже́й во вся́ко лі́то, в не́же вни́де і ізи́де в нас Госпо́дь Ісу́с, |
|
22
|
22
|
| починаючи від хрещення Іоанового до того дня, коли Він вознісся від нас, був разом з нами свідком воскресіння Його». | наче́н от креще́нія Іоа́ннова да́же до дне, в о́ньже вознесе́ся (на не́бо) от нас, свиді́телю воскресе́нія Єго́ би́ти с на́ми єди́ному от сих». |
|
23
|
23
|
| І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, та Матфея. | І поста́виша два, Іо́сифа, нарица́ємаго Варса́ву, і́же нарече́н бисть Іу́ст, і Матфі́я, |
|
24
|
24
|
| І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, Серцезнавче всіх, покажи з цих двох одного, якого Ти обрав | і помоли́вшеся рі́ша: «Ти, Го́споди, Сердцеві́дче всіх, покажи́, єго́же ізбра́л єси́ от сею́ двою́ єди́наго, |
|
25
|
25
|
| прийняти жереб цього служіння і апостольства, від якого відпав Іуда, щоб іти у своє місце». | прия́ти жре́бій служе́нія сего́ і апо́стольства, із него́же іспаде́ Іу́да, іти́ в мі́сто своє́». |
|
26
|
26
|
| І кинули про них жереб, і впав жереб на Матфея, і зарахували його до одинадцятьох апостолів. | І да́ша жре́бія ї́ма, і паде́ жре́бій на Матфі́я, і причте́н бисть ко єдинона́десяти апо́столом. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.