|
Глава 6
|
Глvа, ѕ~”
|
|
1
|
1
|
|
Горе безтурботним на Сионі й іменитим провідного народу, що надіються на гору Самарійську, до яких приходить дім Ізраїля!
|
Люте хђля'щимъ сїѓ'на, и^ ё^пова'ющимъ го'рою самарїискою. ѓ^бᲆи^ма'ша вла'сти стран#ски, и^ внидо'ша себњ домъ і^ил~евъ.
|
|
2
|
2
|
|
Пройдіть у Калне і подивіться, звідти перейдіть в Емаф великий і спустіться у Геф филистимський: чи не кращі вони за ці царства? чи не ширші межі їхні за межі ваші?
|
и^ минњте вс^и, и^ внидњте в# халанђ`, и^ проидњте тђдђ въ и^маџь маџи'ровђ вели'кђю, и^ снидњте эTтђдђ въ ге'џь и^ноплеме'нник#, крњпњ'ише эT всњхъ црsтвїи. а^ще бо'лши сђть предњли си'хъ предњлъ ва'шихъ”
|
|
3
|
3
|
|
Ви, які день біди вважаєте далеким і наближаєте торжество насильства, —
|
приходя'щихъ въ дн~ь золъ, приближа'ющеся и^ прикаса'ющеи сђботахъ л#жи'хъ.
|
|
4
|
4
|
|
ви, які лежите на ложах зі слонової кістки і ніжитеся на постелях ваших, їсте кращих баранів стада і тельців з рясного пасовища,
|
спя'щеи на ѓ'дрњхъ костяныхъ, и^ боя'щеся на посте'ляхъ свои^хъ. ја^дђщеи ко'злища эT пасᲄв# и^ телца эT среды сᲄа'дъ галатїискь.
|
|
5
|
5
|
|
співаєте під звуки гуслів, думаючи, що володієте музичним інструментом, як Давид,
|
пле'щђщеи проти'вђ гла'сђ пища'лїи, ја%ко стоя'ща мнњша и^ не ја%ко бњжа'ща.
|
|
6
|
6
|
|
п’єте з чаш вино, намащуєтеся найкращими мастями, і не уболіваєте за біду Йосифа!
|
пїющеи цњжDеное вино`, и^ старњ'ишими вонями ма'жђщеися, и^ не страда'хђ ничесо'же вᲆ сокрђше'нїе і^ѓ'сифово”
|
|
7
|
7
|
|
За те нині підуть вони у полон на чолі полонених, і скінчиться радість зніжених.
|
Сего раd нн~њ плњн#ницы бђдђтъ вла'сти си'лныхъ, и^ эTи^меTся р#за'нїе ко'ньско эT е^фрема”
|
|
8
|
8
|
|
Клянеться Господь Бог Самим Собою, і так говорить Господь Бог Саваоф: гребую зарозумілістю Якова і ненавиджу чертоги його, і віддам місто і все, що наповнює його.
|
ЈА/ко кля'ся г~ь собо'ю, гл~я г~ь б~ъ си'лъ, и^мже гнђша'юся а^ꙁъ всея ё^кори'зны і^и^л~я, се'ла е^го възненави'дњх# и^ раꙁвер#гђ граD съ всњми живђщими в немъ”
|
|
9
|
9
|
|
І буде: якщо в якому домі залишиться десять чоловік, то помруть і вони,
|
И$ бђдетъ а^ще ѓ^ста'нет# десять мђжъ въ е^ді'номъ домђ`, ё^мрђтъ. и^ ѓ^ста'нђтъ ѓ^ста'точнїи,
|
|
10
|
10
|
|
і візьме їх родич їхній або спалювач, щоб винести кістки їхні з дому, і скаже тому, хто знаходиться у домі: чи є ще у тебе хтось? Той відповість: немає нікого. І скаже цей: мовчи! бо не можна згадувати імені Господнього.
|
и^ во'ꙁмђтъ сво'и и^мъ, и^ понђдятся и^знести ко'сти иX и^з домђ. и^ речетъ строя'щимъ домъ, а^ще е^ще е^сть ё^ тебе. и^ речет#, млъчи, не вᲆмњне'нїа ра'ди и%мене гн~я”
|
|
11
|
11
|
|
Бо ось, Господь дасть повеління й уразить великі доми розпадинами, а малі доми — тріщинами.
|
Понеy с^е г~ь ꙁаповњда'етъ, и^ побїетъ храM вели'кїи столче'нїемъ, и^ хра'мъ малы'и рас#сњде'нїемъ”
|
|
12
|
12
|
|
Чи бігають коні по скелі? чи можна розорювати її волами? Ви тим часом суд перетворюєте на отруту і плід правди на гіркоту;
|
А$ще поженTђ въ ка'менїи кони, и^ а^ще ё^млъкнTђ въ жен#стњ по'лђ. ја%ко ѓ^брати'сте на гнњвъ сђдъ, и^ пло'дъ пра'вды на го'ресть.
|
|
13
|
13
|
|
ви, що захоплюєтеся нікчемними речами і говорите: «чи не своєю силою ми придбали собі могутність?»
|
веселђ'ющеися ни е^ді'нњм# же сло'воM бл~гоM. гл~ющеи, не крњпостїю л^и м^ы свое^ю и'мамы вла'сть.
|
|
14
|
14
|
|
Ось Я, — говорить Господь Бог Саваоф, — підніму народ проти вас, доме Ізраїлів, і будуть тіснити вас від входу в Емаф до потоку в пустелі.
|
тMњже с^е а^ꙁъ въста'влю на' вы до'ме і^и^л~въ, гл~етъ г~ь б~ъ, вою'юща и^хъ странђ` и^ стђжа'тъ вамъ ја%ко не вни'ти въ е^ма'џь и^ до водоте'чи ꙁахода”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.