Книга пророка Авдiя
|
Книга пророка Авдiя
|
Глава 1
|
Глава 1
|
1
|
|
Так говорить Господь Бог про Едома: звістку почули ми від Господа, і посол посланий оголосити народам: «вставайте, і виступимо проти нього війною!» | |
2
|
|
Ось, Я зробив тебе малим між народами, і ти у великій ганьбі. | |
3
|
|
Гордість серця твого звабила тебе; ти живеш у розщелинах скель, на підвищеному місці, і говориш у серці твоєму: «хто скине мене на землю?» | |
4
|
|
Але хоч би ти, як орел, піднявся високо і серед зірок улаштував гніздо твоє, то і звідти Я скину тебе, — говорить Господь. | |
5
|
|
Чи не злодії приходили до тебе? чи не нічні грабіжники, що ти так розорений? Але вони украли б стільки, скільки потрібно їм. Якби проникли до тебе оббирачі винограду, то і вони хіба не залишили б кілька ягід? | |
6
|
|
Як обібрано все у Ісава й обшукані тайники його! | |
7
|
|
До кордону випровадять тебе всі союзники твої, обдурять тебе, здолають тебе ті, що живуть з тобою у мирі, ті, що їдять хліб твій, завдадуть тобі удару. Немає у ньому сенсу! | |
8
|
|
Чи не у той день буде це, — говорить Господь, — коли Я знищу мудрих в Едомі і розсудливих на горі Ісава? | |
9
|
|
Уражені будуть страхом хоробрі твої, Фемане, щоб усі на горі Ісава знищені були вбивством. | |
10
|
|
За утиск брата твого, Якова, покриє тебе сором і ти знищений будеш назавжди. | |
11
|
|
У той день, коли ти стояв навпроти, у той день, коли чужі вели військо його у полон й іноплемінники ввійшли у ворота його і кидали жереб щодо Єрусалима, ти був як один з них. | |
12
|
|
Не варто було б тобі зловтішно дивитися на день брата твого, на день відчуження його; не варто було б радіти за синів Іуди у день загибелі їхньої і розкривати рот у день біди. | |
13
|
|
Не варто було б тобі входити у ворота народу Мого в день нещастя його і навіть дивитися на недолю його у день загибелі його, ні торкатися майна його в день біди його, | |
14
|
|
ні стояти на перехрестях для убивання тих, що біжать із нього, ні видавати уцілілих з нього у день біди. | |
15
|
|
Бо близький день Господній на всі народи: як ти чинив, так учинено буде і з тобою; воздаяння твоє повернеться на голову твою. | |
16
|
|
Бо, як ви пили на святій горі Моїй, так усі народи завжди будуть пити, будуть пити, проковтнуть і будуть, ніби їх не було. | |
17
|
|
А на горі Сионі буде спасіння, і буде вона святинею; і дім Якова одержить у володіння спадщину свою. | |
18
|
|
І дім Якова буде вогнем, і дім Йосифа — полум’ям, а дім Ісавів — соломою: запалять його, і знищать його, і нікого не залишиться з дому Ісава: бо Господь сказав це. | |
19
|
|
І заволодіють ті, які на півдні, горою Ісава, а які у долині, — филистимлянами; і заволодіють полем Єфрема і полем Самарії, а Веніамін заволодіє Галаадом. | |
20
|
|
І переселені з війська синів Ізраїлевих заволодіють землею Ханаанською до Сарепти, а переселені з Єрусалима, які знаходяться у Сефараді, одержать у володіння міста південні. | |
21
|
|
І прийдуть спасителі на гору Сион, щоб судити гору Ісава, і буде царство Господа. |