|
Глава 7
|
Глvа, з~”
|
|
1
|
1
|
|
У перший рік Валтасара, царя Вавилонського, Даниїл бачив сон і пророчі видіння голови своєї на ложі своєму. Тоді він записав цей сон, виклавши сутність справи.
|
Видњнїе, и~” Въ прьвое лњто валтаса'ра цр~я халдњ'иска, данїи'лъ сонъ ви'дњ. и^ видњнїя главы е^го на ло'жи е^го. и^ соn в#писа`.
|
|
2
|
2
|
|
Почавши мову, Даниїл сказав: бачив я у нічному видінні моєму, і ось, чотири вітри небесних боролися на великому морі,
|
а^ꙁъ данїи'лъ видXњ въ видњнїи мое^мъ но'щїю, и^ с^е д~ вњтри нбsнїи налего'ша на' море вели'кое.
|
|
3
|
3
|
|
і чотири великих звіра вийшли з моря, не схожі один на одного.
|
и^ четыре звњрїе вели'цїи и^схожда'хђ и^з мо'ря разли'чь себе”
|
|
4
|
4
|
|
Перший — як лев, але у нього крила орлині; я дивився, доки не вирвані були у нього крила, і він піднятий був від землі, і став на ноги, як людина, і серце людське дане йому.
|
Прьвыи а^ки льви'ца и^мђщи кры'лњ, кры'лњ же е^я а^ки` ѓ^рлђ`. и^ зря'хъ дон#деже простре` кры'лњ свои`, и^ въз#дви'жеся эT земля`, и^ на ногђ чл~чђ ста`, и^ срDце чл~че дасться е'й”
|
|
5
|
5
|
|
І ось ще звір, другий, схожий на ведмедя, стояв з одного боку, і три ікла у роті у нього, між зубами його; йому сказано так: «встань, їж м’яса багато!»
|
И$ с^е звњръ вторы'и подо'беn медвњ'дицы, и^ в ча'сти е^ді'нои ст^а, и^ три` ре'бра въ ё^стњхъ е'й средњ зђбъ ея`. и^ си'це гл~ахђ е'и, въста'ни, и^ ја%ждъ плоти мно'ги”
|
|
6
|
6
|
|
Потім бачив я, ось ще звір, як барс; на спині у нього чотири пташиних крила, і чотири голови були у звіра цього, і влада дана була йому.
|
Въ слњдъ сего ви'дњхъ, и^ с^е звњръ и'нъ а^ки ры'сь, томђ же кры'ла четы'ре п#тича наD ниM четыре же главы звњрїи. и^ вла'сть да'сться е^мђ”
|
|
7
|
7
|
|
Після цього бачив я в нічних видіннях, і ось звір четвертий, страшний і жахливий і дуже сильний; у нього великі залізні зуби; він пожирає і розтрощує, залишки ж топче ногами; він відмінний був від усіх інших звірів, і десять рогів було у нього.
|
Въ слњдъ сего ви'дњхъ, и^ с^е звњръ четве'ртыи горд# и^ стра'шенъ, и^ крњпокъ и^зли'ха. ꙁђ'бы же е^го желњꙁни и^ ве'лїи и^ но'гти мњдяни, ја^ды'и и^ ѓ^тон#чевая ѓ^ста'нокъ же нога'ма попира'ше. то'и же раꙁлђча'яся и^зли'ха па'че всњхъ звњрїи преж#нихъ, и^ ро'гъ і~ е^мђ.
|
|
8
|
8
|
|
Я дивився на ці роги, і ось, вийшов між ними ще невеликий ріг, і три з попередніх рогів з коренем були вирвані перед ним, і ось, у цьому розі були очі, як очі людські, і вуста, які говорять зарозуміло.
|
и^ смотрњх же в роꙁњ'хъ е^мђ, и^ с^е ро'гъ дрђгїи ма'лъ въꙁы'иде преD ни'ми, трїе же ро'ꙁи пре'днїи стръгнђшася е^мђ эT лица` е^го. и^ с^е ѓ%чи а^ки ѓ'чи чл~чи в ро'ꙁњ то'мъ, и^ ё^ста гл~юща вели'ка.
|
|
9
|
9
|
|
Бачив я, нарешті, що поставлені були престоли, і возсів Ветхий днями; одіяння на Ньому було біле, як сніг, і волосся глави Його — як чиста хвиля; престіл Його — як полум’я вогню, колеса Його — палаючий вогонь.
|
ꙁря'хъ, до'ндеже прsтли поста'вишася, и^ ве'тхїи дн~ьми сњдя'ше, и^ ѓ^де'жда е^го бњла а^ки снњ'гъ. и^ вла'си главы е^го а^ки во'лна чи'ста. прsтлъ е^го пла'мы ѓ'гненъ. колеса` е^го ѓ'гнь паля`.
|
|
10
|
10
|
|
Вогненна ріка виходила і проходила перед Ним; тисячі тисяч служили Йому і тисячі тисяч стояли перед Ним; судді сіли, і розкрилися книги.
|
рњка` ѓ'гнена теча'ше и^сходя'щи пред нимъ. тысяща тысящь слђжа'хђ е^мђ, и^ тмы` тем# преDстоја%хђ пред нимъ. сђ'дище сњ'де, и^ кни'ги эTврьꙁо'шася.
|
|
11
|
11
|
|
Бачив я тоді, що за вимовлення зарозумілих слів, які говорив ріг, звір був убитий на очах моїх, і тіло його розтрощене і віддане на спалення вогню.
|
ви'дњхъ тогда` эT гла'са словесъ вели'кихъ ја%же ро'гъ ѓ'нъ гл~аше. до'ндеже ё^би'ся ꙁвњр# и^ поги'бе тњло е^го, и^ да'сться въ ж#же'нїе ѓ'гнено.
|
|
12
|
12
|
|
Й у інших звірів відібрана влада їх, і продовження життя дане їм тільки на час і на термін.
|
и^ про'чихъ ѕвњрїи преста'вися вла'сть, и^ продлъженїе жи'тїя да'сться и^мъ до лњта и^ времене”
|
|
13
|
13
|
|
Бачив я у нічних видіннях, ось із хмарами небесними йшов ніби Син людський, дійшов до Ветхого днями і підведений був до Нього.
|
Ви'дњхъ въ снњ` но'щїю, и^ се на ѓ'блацехъ нбsныхъ ја%ко сн~ъ чл~чь иды'и бя'ше, и^ до ве'тхаго дн~ьми дои^де, и^ преD нимъ приведе'ся е^мђ.
|
|
14
|
14
|
|
І Йому дана влада, слава і царство, щоб усі народи, племена і мови служили Йому; володарювання Його — володарювання вічне, яке не мине, і царство Його не зруйнується.
|
и^ томђ ся да'сть вла'сть, и^ чтsь, и^ црsтво. и^ вси` лю'дїе, пле'мена, ја^ꙁы'цы томђ` порабо'таютъ. и^ влаs е^го, вла'сть вњчная, ја%же не ми'мои^детъ, и^ црsтво е^го не расы'плеTся”
|
|
15
|
15
|
|
Затремтів дух мій у мені, Даниїлі, у тілі моєму, і видіння голови моєї збентежили мене.
|
Въꙁгорњся дх~ъ мои. а^ꙁъ данїилᲆ въ ё'жасњ мое^мъ, и^ видњ'нїя главы мое'я смятя'хђ м^я.
|
|
16
|
16
|
|
Я підійшов до одного з тих, що стояли і запитав у нього про істинне значення всього цього, і він став говорити зі мною, і пояснив мені зміст сказаного:
|
и^ прїидо'хъ къ е^ді'номђ стоя'щихъ ё^ него, наё^чи'тися всемђ семђ. и^ повњда м^и и^стовое, и^ сказа'нїе слове'съ възвњсти` м^и.
|
|
17
|
17
|
|
«ці великі звірі, яких чотири, означають, що чотири царі постануть із землі.
|
сїи ѕвњрїе ве'лїи четы'ре, четыре црsтва въста'нђтъ на ꙁеMли
|
|
18
|
18
|
|
Потім приймуть царство святі Всевишнього і будуть володіти царством повік і навіки віків».
|
ја%же во'ꙁмђтся, и^ преимђтᲆ црsтво вы'шняго, и^ во'змђтъ е& до вњка, и^ до' вњка вњкъ.
|
|
19
|
19
|
|
Тоді побажав я точного пояснення про четвертого звіра, який був відмінний від усіх і дуже страшний, із зубами залізними і кігтями мідними, пожирав і розтрощував, а залишки топтав ногами,
|
и^ вопраша'хъ коне'чнњ ѓ^ ѕвњри четве'ртњмъ, ја%ко бња'ше раꙁли'чь эT всего ѕвњри, и^ гръдъ и^ꙁли'ха. ꙁђ'бы е^го желњꙁни и^ но'гти е^го мњдяни, ја^ды'и и^ ѓ^тон#чева'я, ѓ^ста'нокъ же нога'ма попира'ше.
|
|
20
|
20
|
|
і про десять рогів, які були на голові у нього, і про інший, який щойно вийшов, перед яким випали три, про той самий ріг, у якого були очі і вуста, які говорять зарозуміло, і який на вигляд став більшим за інші.
|
и^ ѓ^ десяти ро'зњхъ е^го и^же на главњ` е^го. и^ ѓ^ дрђзMњ въше'дшиM, и^ стря'сшемъ прьвыя три`. ро'гъ же то'и е^мђже ѓ%чи, и^ ё^ста` гл~юща вели'ко, и^ видњнїе е^го бо'ле прочїих#.
|
|
21
|
21
|
|
Я бачив, як цей ріг вів битву зі святими і переборював їх,
|
зрњхъ, и^ ро'гъ тои творя'ше рать съ ст~ыми, и^ ё^крепњ к нимъ.
|
|
22
|
22
|
|
доки не прийшов Ветхий днями, і суд даний був святим Всевишнього, і настав час, щоб царством оволоділи святі.
|
до'н#деже прїидетъ ве'тхїи дн~ьми, и сDђ дасть ст~ымъ вы'шняго. и^ вре'мя приспњ`, и^ црsтво прїяша ст~їи.
|
|
23
|
23
|
|
Про це він сказав: звір четвертий — четверте царство буде на землі, відмінне від усіх царств, яке буде пожирати всю землю, топтати і скрушати її.
|
и^ рече, ѕвњръ четве'ртыи, црsтво четве'ртое е^сть на ꙁемли`, е^же преспњ'етъ вс^я црsтва, и^ поја%сть вс^ю зе'млю, и^ попере'тъ ю& и^ посњчеT ю&.
|
|
24
|
24
|
|
А десять рогів означають, що з цього царства постануть десять царів, і після них постане інший, відмінний від попередніх, і принизить трьох царів,
|
И$ десять же ро'гъ е^мђ, десять цр~ь въста'нетъ. и^ по нихъ въста'нет# дрђгїи, и^же преспњ'етъ ѕло'бами вс^я и^же прежде е^го, и^ три` цр~я смири'тъ.
|
|
25
|
25
|
|
і проти Всевишнього буде говорити слова і пригнічувати святих Всевишнього; навіть мріятиме відмінити у них святкові часи і закон, і вони віддані будуть у руку його до часу і часів і напівчасу.
|
и^ словеса` къ вы'шнемђ съгл~етъ, и^ ст~ыя вы'шняго смириT и^ помы'слитъ премњнити времена` и^ зако'нъ. и^ дасться в рђкђ е^го до вре'мене и^ вре'менђ, и^ полъ вре'мене.
|
|
26
|
26
|
|
Потім сядуть судді і відберуть у нього владу губити і знищувати до кінця.
|
и^ сђ'дище ся'детъ, и^ вла'сть е^го преставятъ, ја%ко потреби'ти и^ погђби'ти до конца`.
|
|
27
|
27
|
|
Царство ж і влада і велич царствена в усій піднебесній дані будуть народу святих Всевишнього, Якого царство — царство вічне, і всі володарі будуть служити і коритися Йому.
|
црsтво же и^ влаs и^ вели'чество црsтва и^же поD всњмъ нб~семъ, дасться ст~ымъ вы'шняh. црsтво же е^го, црsтво вњчное. и^ вс^я вла'сти томђ рабо'тати начнђтъ и^ послђшати”
|
|
28
|
28
|
|
Тут кінець слова. Мене, Даниїла, сильно бентежили міркування мої, і лице моє змінилося на мені; але слово я зберіг у серці моєму.
|
до ꙁдњ` сконча'нїе словеси” А$ꙁъ данїилъ, на долꙁњ ра'ꙁђми мои` смђща'хђ мя, и^ ѓꙁречь моя` премњни'ся на мн^њ, и гл~ъ въ срDцы мое^мъ снабдXњ”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.