Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Друкувати
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 22 з 34
Глава 22
Глvа, к~в”
1
1
Коли побачиш вола брата твого або вівцю його заблукалих, не залишай їх, але поверни їх братові твоєму;
Аще ви'диши телца` бра'та свое^го, и^л^и ѓ^вцђ` е^го блђдя'щђ на пђти` не мини` и&, н^о ѓ^браще'нїемъ, ѓ^брати` и^хъ бра'тђ свое^мђ”
2
2
якщо ж не близько буде від тебе брат твій, або ти не знаєш його, то забери їх у дім свій, і нехай вони будуть у тебе, доки брат твій не буде шукати їх, і тоді поверни йому їх;
А/ще л^и нњ'сть бли'зђ тебе` браT твои” и^ не ё^вњси е^го, заи^ми` е^го внђтрь до'мђ твое^го, и^ да бђ'детъ ё^ тебе` до'ндеже взы'щетъ иX бра'тъ тво'и, и^ эTда'си иX е^мђ”
3
3
так чини і з ослом його, так чини з одягом його, так чини з усякою загубленою річчю брата твого, яка буде ним загублена і яку ти знайдеш; не можна тобі ухилятися від цього.
Та'кожде сътвори'ши и^ ѓ^сляти е^го, и^ ри'зе е^го, и^ та'ко да сътвори'ши всемђ погђбле'номђ бра'та твое^го, е^ли'коже и^збњгнет# е^мђ. и^ ѓ^бря'щеши я&, да не возмо'жеши минђти я&” Ни'же
4
4
Коли побачиш осла брата твого або вола його, що впали на дорозі, не залишай їх, але підніми їх з ним разом.
пре'зри ѓ^сля'ти бра'та свое^го. и^л^и телца` е^го паDшагося на пђти` да не мине'ши е^го, въста'вя я& да въста'виши с ниM”
5
5
На жінці не повинно бути чоловічого одягу, і чоловік не повинен вдягатися в жіноче вбрання, бо мерзенний перед Господом Богом твоїм усякий, що робить це.
И$ да не бђ'детъ ё^тварь мђжеска на женњ`. н^и да ѓ^блачи'тся мђжь в ри'зђ же'ньскђ, ја%ко гнђсенъ е^сть гв~и б~ђ твое^мђ, вся'къ творя'и сїя”
6
6
Якщо трапиться тобі на дорозі пташине гніздо на якому-небудь дереві або на землі, з пташенятами або яйцями, і мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не бери матері разом з дітьми:
А/ще л^и гд^њ лђчи'ши гнњздо птичїе прDе ѓ^чи'ма свои^ма на пђти` и^л^и на дре'вњ нњкоеM, и^л^и на земли`, и^ в неM птеnца и^л^и ја%и^ца и^ мт~и ся'деT на птенцXњ и^ли ја%и^цњхъ, да не во'змеши ма'тере съ п#тенцы`”
7
7
матір пусти, а дітей візьми собі, щоб тобі було добре, і щоб продовжилися дні твої.
Но^ эTпђ'стомъ эTпђс'тиши ма'терь, а^ птен#ца` во'змеши себњ`, да ти бл~го бђ'детъ. и^ мно'ги дн~и бђ'деши”
8
8
Якщо будеш будувати новий дім, то зроби поручні біля покрівлі твоєї, щоб не навести тобі крови на дім твій, коли хто-небудь упаде з нього.
А/ще л^и съгради'ши храM но'въ, да сътвори'ши и^ ѓ^гражденїе хра'мови свое^мђ. и^ да не сътвори'ши ё^бо'ю въ домђ` твое^мъ, а%ще паде'тъ пады'и эT него”
9
9
Не засівай виноградника свого двома родами насіння, щоб не зробити тобі заклятим збору насіння, яке ти посієш разом із плодами виноградника [свого].
И$ да не сњ'еши виногра'да твое^го разли'чь, да ся не ѓст~итъ плоD. и^ сњмя е^же насње^ши съ плодо'мъ ви'н#номъ”
10
10
Не ори на волі й ослі разом.
И$ да не ѓ^ре'ши ю^нце'мъ и^ ѓ^сля'темъ въкђпњ.
11
11
Не вдягай одягу, зробленого з різних речовин, з вовни і льону разом.
и^ да ся не ѓ^блече'ши въ ри'зђ раZноли'чнђ, солнђ` и^ во'лны в#кђпњ тка'нђ”
12
12
Зроби собі китиці на чотирьох кутах покривала твого, яким ти покриваєшся.
И$ повра'зки да сътвори'ши себњ на четы'рехъ кра'ехъ ѓ^дежа свое^я, в ню'же а%ще ѓ^блече'шися”
13
13
Якщо хто візьме дружину, і ввійде до неї, і зненавидить її,
И$ а'ще кт^о по'иметъ женђ` и^ бђ'детъ с не'ю, и^ възненави'дитъ е^я`”
14
14
і буде зводити на неї порочні справи, і пустить про неї недобру чутку, і скаже: «я взяв цю дружину, і ввійшов до неї, і не знайшов у неї дівоцтва»,
И$ приложиT е'й ви'нна словеса`, и^ возложит# на' ню и%мя ѕло'е. и^ въз#г~летъ, женђ` сїю поя'хъ, и^ пришеD к не'и не ѓбрњтоX ю& дв~цею”
15
15
то батько дівчини і матір її нехай візьмуть і винесуть ознаки дівоцтва дівчини до старійшин міста, до воріт;
И$ възем#ши эTц~ъ дв~цы и^ мт~ри да и^знесђтъ деви'чьство ѓ^трокови'ца, преD стра'ца къ вратоM”
16
16
і батько дівчини скаже старійшинам: дочку мою я віддав за дружину цьому чоловіку, і [нині] він зненавидів її,
И$ речеT эTц~ъ ѓ^трокови'ца къ стра'рцеM, дще'рь мою` сїю да'хъ мђжђ семђ` въ женђ`. и^ нн~њ же възненави'дvњ е^я”
17
17
і ось, він зводить [на неї] порочні діла, говорячи: «я не знайшов у дочки твоєї дівоцтва»; але ось ознаки дівоцтва дочки моєї. І розстелять одяг перед старійшинами міста.
прилага'етъ е'й ви'н#на словеса` гл~я, не ѓ^брњто'хъ дще'ри твое^я дњ'вою. а^ с^е дњвъство дще'ри мое^я, и^ да раZгнTђ ри'зы преD старцы гра'да ѓ%ного”
18
18
Тоді старійшини того міста нехай візьмуть чоловіка і покарають його,
И$ да по'имђтъ ста'рцы гра'да ѓ%ного мђжа того` и^ накажђтъ и&”
19
19
і накладуть на нього сто сиклів срібла пені і віддадуть батькові дівчини за те, що він пустив недобрі чутки про дівчину ізраїльську; вона ж нехай залишиться його дружиною, і він не може розлучитися з нею усе життя своє.
И$ да ѓ^бвиня'тъ и&, р~, си'кль, и^ дадяT эTц~ђ ѓ^трокови'ца, ја%ко проне'слъ еs и%мя ѕл^о на дв~цђ і^и^л~ьтескђ, и^ па'ки да бђ'детъ е^мђ жена`, и^ не возмо'жеT эTпђсти'ти е^я`, по вся` лњта”
20
20
Якщо ж сказане буде правдою, і не знайдеться дівоцтва у дівчини,
А/ще л^и бђ'детъ въи^стиннђ сло'во с^е. и^ не ја%ви'тся дњв#ство ѓ^трокови'ца”
21
21
то дівчину нехай приведуть до дверей дому батька її, і жителі міста її поб’ють її камінням до смерти, бо вона зробила соромітну справу серед Ізраїля, блудодіючи у домі батька свого; і так знищи зло із середовища свого.
да и^зведђт# дњви'цђ преD вра'та хра'ма эTц~а е^я`, да побїюT ю& ка'менїем#, мђжи граDстїи, и^ да ё%мреT. ја^ко сътвори` безђмїе въ сн~њхъ і^и^л~евыX. проблђди` до'мъ эTц~а свое^го. і^ и'змите ѕло'е эT себе` са'ми”
22
22
Якщо буде знайдений хтось, що лежить з жінкою заміжньою, то слід віддати на смерть обох: і чоловіка, що лежав із жінкою, і жінку; і так знищи зло в Ізраїлі.
А/ще л^и мQђ допђстиTся лежа'ти съ женою мђжа'тою, да ё^бїютъ ѓ%ба, мђжа'тђю и^ лежа'щаго с не'ю, да эTи'мђтъ ѕло'е эT і^и^л~я”
23
23
Якщо буде молода дівчина заручена з чоловіком, і хто-небудь зустрінеться з нею в місті і ляже з нею,
А/ще же бђ'детъ дњ'ва съвњща'на мђ жђ и^ ё^ласкавъ ю& мђжь дрђгїи въ гра'де и^ бђдеT с не'ю”
24
24
то обох їх приведіть до воріт того міста, і побийте їх камінням до смерти: дівчину за те, що вона не кричала в місті, а чоловіка за те, що він осквернив дружину ближнього свого; і так знищи зло із середовища свого.
да и^зведе'те ѓ%ба преD вра'та граDная, и^ да побїе'те ѓ%ба ка'менїеM, и^ ё^мрTђ. ѓ^трокови'цђ, поне'же не въпи'ла въ гра'дњ а^ мђжа поне'же е^сть ѓ^би'дилъ женђ` по'дрђга свое^го, и^ эTи^мњте ѕло'е эT себе` са'ми”
25
25
Якщо ж хто в полі зустрінеться з дівчиною зарученою і, схопивши її, ляже з нею, то слід віддати на смерть тільки чоловіка, що лежав з нею,
А/ще на' поли понаси'лит# мђжь дв~ђ съвњща'нђю, и^ нђ'ждею ѓ^би'диT ю& да ёбїе'те мђжа бы'вшаго с не'ю”
26
26
а дівчині нічого не роби; на дівчині немає злочину смертного: бо це те саме, як якби хто повстав на ближнього свого й убив його;
А$ ѓ^трокови'цы не сътвори'те ничто'же, нњсть б^о дњ'вњи грњха` смр~тнаго. а%ки кт^о въста'нетъ на по'дрђга свое^го и^ ё^бїе'тъ дш~ђ е^го” Та'коже е^сть и^ с^е дњло,
27
27
бо він зустрівся з нею в полі, і хоча дівчина заручена кричала, але нікому було врятувати її.
и^ е^гда кт^о на' поли понасилиT ю&, възопи` ѓ^трокови'ца съвњща'нная и^ не бы'сть кт^о помога'яй е'й”
28
28
Якщо хто-небудь зустрінеться з дівчиною незарученою, і схопить її і ляже з нею, і застануть їх,
А/ще л^и кт^о поси'лиT дв~ђ ја%же нњсть съвњща'на, и^ нђж'ею бђ'детъ с не'ю, и^ ѓ^бличиTся”
29
29
то той, що лежав з нею, повинен дати батькові дівчини п’ятдесят [сиклів] срібла, а вона нехай буде його дружиною, тому що він знечестив її; все життя своє він не може розлучитися з нею.
да даs мђжь то'й эTц~ђ эTрокови'ци, н~, дидра'гмъ сребра` и^ томђ` бђ'детъ жена`, поне'же ѓ^би'дилъ ю& е^сть, и^ не возможеT эTпђсти'ти ю& въ вс^е вре'мя”
30
30
Ніхто не повинен брати дружини батька свого і відкривати край одягу батька свого.
И$ да не пое'млетъ чл~къ жены` эTц~а свое^го, и^ да не эTкры'етъ покрове'нїа эTц~а свое^го”

Глава 22 з 34
Друкувати
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.