|
Глава 24
|
Глvа, к~д”
|
|
1
|
1
|
|
Якщо хто візьме дружину і стане її чоловіком, і вона не знайде благовоління в очах його, тому що він знаходить у ній що-небудь огидне, і напише їй розвідний лист, і дасть їй у руки, і відпустить її з дому свого,
|
Аще же кт^о по'иметъ женђ` и^ живе'тъ с не'ю. и^ бђдетъ а^ще не ѓ^бря'щетъ блгDть преD нимъ нњкое^го ра'ди срамна дњла да напи'шетъ е'й кни'ги эTпђще'нїя и^ вда'стъ в рђцњ е'й. и^ да эTпђстиT ю& и^з до'мђ свое^го.
|
|
2
|
2
|
|
і вона вийде з дому його, піде, і вийде за іншого чоловіка,
|
и^ эTше'дши да бђдетъ жена` мђжђ и^но'мђ”
|
|
3
|
3
|
|
але і цей останній чоловік зненавидить її і напише їй розвідний лист, і дасть їй у руки, і відпустить її з дому свого, або помре цей останній чоловік її, який взяв її собі за дружину, —
|
И$ е^гда` възненави'дитъ ю& мђжъ вторы'и, и^ въпи'шетъ е'й кни'гђ эTпђще'нїя и^ да'стъ е'й в рђцњ е^я`, и^ эT пђстит# ю& и^з до'мђ свое^го. И$л^и ё^мре'тъ мђжъ е^я` вторы'и иy б^њ ю& поя'лъ себњ` въ женђ`,
|
|
4
|
4
|
|
то не може перший її чоловік, який відпустив її, знову взяти її собі за дружину після того, як вона осквернена, тому що це є мерзота перед Господом [Богом твоїм], і не ганьби землі, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ.
|
и^ не възмо'жетъ мђжъ прь'выи эTпђсти'вый ю&. ѓ^брати'тися и^ поя'ти ю& себњ` въ женђ`, по ѓ^скверне'нїи е^я` ја^ко гнђсно е^сть преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ да не ѓ^скверна'вите земля` ю%же г~ь б~ъ ва'шъ дае'тъ ва'мъ въ наслњдїе”
|
|
5
|
5
|
|
Якщо хто взяв дружину недавно, то нехай не йде на війну, і нічого не слід покладати на нього; нехай він залишається вільний у домі своєму впродовж одного року і звеселяє дружину свою, яку взяв.
|
И$ а'ще кт^о бђдетъ женђ` поя'лъ въ но'вњ да не и'детъ на' брань, и^ да не заде'жется е^мђ ника'я же ве'щь, и^ без вины` е^сть” И$ да бђ'детъ въ домђ` свое^мъ лњто е^ді'но, и^ да веселиT женђ` свою ю^же е^сть поя'лъ”
|
|
6
|
6
|
|
Ніхто не повинен брати в заставу верхнього і нижнього жорна, бо такий бере у заставу душу.
|
И$ да не възе'млеши в залоh же'рнова и^ же'рновицы, ја%ко дш~ђ свою дае'тъ в залоh.
|
|
7
|
7
|
|
Якщо знайдуть кого, що він украв кого-небудь із братів своїх, із синів Ізраїлевих, і поневолив його, і продав його, то такого злодія слід віддати на смерть; і так знищи зло із середовища свого.
|
А/ще кт^о ја^виTся чл~къ кра'дыи дш~ђ эT бра'тїя свое'я сн~овъ і^и^л~евъ, и^ наси'лїемъ и^ продае'тъ ю&, да ё'мрет# та'ть таковы'и, и^ эTи'мњте ѕло'е эT себе` са'ми”
|
|
8
|
8
|
|
Дивись, у хворобі прокази ретельно дотримуй і виконуй весь [закон], якого навчать вас священики левити; ретельно виконуйте, що я повелів їм;
|
И$ блюди` себе` са'мъ, въ бле'скъ прокаже'нїя. и^ снабди` ѕњлотвори'ти по всемђ` зако'нђ, и^же повеля'тъ тебњ` жерцы` и^ левљ=ты ја^коже е^смь заповњдаl и^м# снабдњти и^ твори'ти.
|
|
9
|
9
|
|
пам’ятай, що Господь Бог твій зробив з Маріам на шляху, коли ви йшли з Єгипту.
|
по'мните коли'ко сотвори` г~ь б~ъ твой марїа'ми въ и^схо'де и^сходя'щимъ ваM и^зъ е^гљ=пта”
|
|
10
|
10
|
|
Якщо ти ближньому твоєму даси що-небудь у борг, то не ходи до нього в дім, щоб взяти в нього заставу,
|
А/ще до'лгъ е^сть како'въ лю'бо на по'дрђзњ твое'мъ, да не вни'деши въ храм# е^го взя'ти заложе'нїя
|
|
11
|
11
|
|
постій на вулиці, а той, якому ти дав у борг, винесе тобі заставу свою на вулицю;
|
н^о вн^њ ста'неши” Чл~къ же той на не'мже е^сть до'лгъ твои и^знесе'тъ са'мъ заложе'нїе воn”
|
|
12
|
12
|
|
якщо ж він буде людиною бідною, то ти не лягай спати, маючи [у себе] заставу його:
|
А$ще л^и чл~къ ё^бо'гъ е^сть, да не ѓ^блежи'ши в зало'зњ е^го”
|
|
13
|
13
|
|
поверни йому заставу до заходу сонця, щоб він ліг спати в одязі своєму і благословив тебе, — і поставиться тобі це в праведність перед Господом Богом твоїм.
|
Но эTда'нїеM эTда'си ри'зђ е^го до за'хода слн~ца, и^ да ля'жетъ въ ри'зе свое'и, и^ блsвитъ т^я. и^ бђ'детъ т^и млsть преD гм~ъ бм~ъ твоиM”
|
|
14
|
14
|
|
Не кривдь наймита, бідного й убогого, із братів твоїх або з прибульців твоїх, які на землі твоїй, у оселях твоїх;
|
да не лиши'ши м#зды` ё^бо'гаго и^ прося'щаго въ бра'тїи твое'й, и^л^и эT пришелеw въ гра'де твоеM”
|
|
15
|
15
|
|
у той самий день віддай платню його, щоб сонце не зайшло раніше того, бо він бідний, і чекає на неї душа його; щоб він не заволав на тебе до Господа, і не було на тобі гріха.
|
Въ то'и дн~ь да эTда'си м#здђ` е^мђ, да не за'идетъ сл~нце е^мђ ја%ко ё^боh е^сть и^ в то'мъ и^мать наде'ждђ” И$ да не възопїе'тъ на' тя къ гв~и и^ бђд'етъ тебњ` грњ'хъ”
|
|
16
|
16
|
|
Батьки не повинні бути карані смертю за дітей, і діти не повинні бути карані смертю за батьків; кожен повинен бути караним смертю за свій злочин.
|
И$ да не ё%мрђтъ эTц~ы за' сн~ы, и^ сн~ове да не ё'мрђтъ за эTц~ы. н^о ко'ждо за сво'и грњхъ да ё%мретъ”
|
|
17
|
17
|
|
Не суди несправедливо прибульця, сироту [і вдову], і у вдови не бери одяг у заставу;
|
И$ да не ё^кло'ниши сђда` прише'лцђ и^ сиротњ` и^ вдовњ`” И$ да не възе'млеши въ зало'гъ ри'зы вдовича`”
|
|
18
|
18
|
|
пам’ятай, що і ти був рабом у Єгипті, і Господь [Бог твій] звільнив тебе звідти: тому я і повеліваю тобі робити це.
|
Но помяне'ши ја%ко рабъ и^ т^ы б^њ въ земли` е^гљ=петъстњи и^ свободи` т^я г~ь б~ъ твои эTтђ'дђ. сего ра'ди а^зъ тебњ` заповњ'даю твори'ти с^е сло'во”
|
|
19
|
19
|
|
Коли будеш жати на полі твоєму, і забудеш сніп на полі, то не повертайся взяти його; нехай він залишається прибульцеві, [убогому,] сироті і вдові, щоб Господь Бог твій благословив тебе в усіх справах рук твоїх.
|
А/ще по'жнеши ни'вђ на селњ` свое^мъ, и^ заб'ђдеши снопы` на ни'вњ свое'и да не възврати'шися взя'ти и^хъ прише'лцђ, и^ ё^бо'гђ, и^ сиротњ`, и^ вдовњ` да бђ'детъ, да т^я блsвитъ г~ь б~ъ твои въ всњхъ дњлеX рђкђ твое^ю”
|
|
20
|
20
|
|
Коли будеш оббивати маслину твою, то не переглядай за собою гілок: нехай залишається прибульцеві, сироті і вдові. [І пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я і повеліваю тобі робити це.]
|
І$ а'ще же ма'сличїе бере'ши. да ся не възврати'ши ѓ^би'роk твори'ти за собо'ю” Н$о прише'лцђ и^ сиротњ`, и^ вдовњ` да бђ'детъ” И$ въспомяне'ши ја%ко ра'бъ и^ т^ы бњ` въ земли` е^гљ=петъстњи” Сего ра'ди а^зъ тебњ` повелњва'ю твори'ти слово с^е”
|
|
21
|
21
|
|
Коли будеш знімати плоди у винограднику твоєму, не збирай залишків за собою: нехай залишаються прибульцеві, сироті і вдові;
|
А$ще же ѓ^бъе'млеши виногра'д# свои, да не събира'еши ѓ^би'рокъ за собо'ю. н^о прише'лцђ и^ сиротњ` и^ вдовњ` да бђ'детъ”
|
|
22
|
22
|
|
і пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я і повеліваю тобі робити це.
|
И$ помяне'ши ја%ко ра'бъ бы'лъ е^си въ земли` е^гљ=петъстњи” Сего ра'ди а%зъ тебњ` заповњ'даю твори'ти с^е сло'во”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.