|
Глава 25
|
Глава́ к҃є
|
|
1
|
1
|
| Якщо буде тяжба між людьми, то нехай приведуть їх на суд і розсудять їх, правого нехай виправдають, а винного засудять; | А҆́ще же бꙋ́детъ прѧ̀ междꙋ̀ челѡвѣ́ки, и҆ прїи́дꙋтъ на сꙋ́дъ, и҆ да сꙋ́дѧтъ, и҆ ѡ҆правдѧ́тъ пра́ваго, и҆ ѡ҆сꙋ́дѧтъ нечести́ваго: |
|
2
|
2
|
| і якщо винний буде заслуговувати на побої, то суддя нехай накаже покласти його і бити при собі, дивлячись за провиною його, за рахунком; | и҆ бꙋ́детъ, а҆́ще досто́инъ є҆́сть ра̑нъ нечести́вый, да поста́виши є҆го̀ пред̾ сꙋдїѧ́ми, и҆ да бїю́тъ є҆го̀ пред̾ ни́ми по нече́стїю є҆гѡ̀: |
|
3
|
3
|
| сорок ударів можна дати йому, але не більше, щоб від багатьох ударів брат твій не був спотворений перед очима твоїми. | и҆ число́мъ четы́редесѧть ра̑нъ да наложа́тъ є҆мꙋ̀, и҆ да не приложа́тъ къ семꙋ̀: а҆́ще же приложа́тъ па́че ра̑нъ си́хъ би́ти є҆го̀ мно́жае, сра́мъ бꙋ́детъ бра́тꙋ твоемꙋ̀ пред̾ тобо́ю. |
|
4
|
4
|
| Не закривай рота волові, коли він молотить. | Да не ѡ҆броти́ши вола̀ молотѧ́ща. |
|
5
|
5
|
| Якщо брати живуть разом і один з них помре, не маючи в себе сина, то дружина померлого не повинна виходити на сторону за чоловіка чужого, але дівер її повинен увійти до неї і взяти її собі за дружину, і жити з нею, — | А҆́ще же живꙋ́тъ бра́тїѧ вкꙋ́пѣ, и҆ оу҆́мретъ є҆ди́нъ ѿ ни́хъ, сѣ́мене же не бꙋ́детъ є҆мꙋ̀, да не бꙋ́детъ жена̀ оу҆ме́ршагѡ и҆но́мꙋ мꙋ́жꙋ несро́днꙋ: бра́тъ мꙋ́жа є҆ѧ̀ да вни́детъ къ не́й и҆ по́йметъ ю҆̀ себѣ̀ въ женꙋ̀, и҆ да поживе́тъ съ не́ю: |
|
6
|
6
|
| і первісток, якого вона народить, залишиться з ім’ям брата його померлого, щоб ім’я його не стерлося в Ізраїлі. | и҆ бꙋ́детъ ѻ҆троча̀, є҆́же а҆́ще роди́тсѧ, да поста́витсѧ во и҆́мѧ оу҆ме́ршагѡ, и҆ не поги́бнетъ и҆́мѧ є҆гѡ̀ ѿ і҆и҃лѧ. |
|
7
|
7
|
| Якщо ж він не захоче взяти невістку свою, то невістка його піде до воріт, до старійшин, і скаже: «дівер мій відмовляється відновити ім’я брата свого в Ізраїлі, не хоче одружитися зі мною»; | А҆́ще же не восхо́щетъ человѣ́къ поѧ́ти жены̀ бра́та своегѡ̀, да прїи́детъ жена̀ ко вратѡ́мъ пред̾ старѣ̑йшины и҆ рече́тъ: не хо́щетъ бра́тъ мꙋ́жа моегѡ̀ возста́вити и҆́мѧ бра́та своегѡ̀ во і҆и҃ли, не восхотѣ̀ бра́тъ мꙋ́жа моегѡ̀: |
|
8
|
8
|
| тоді старійшини міста його повинні покликати його й умовляти його, і якщо він стане і скаже: «не хочу взяти її», | и҆ да призовꙋ́тъ є҆го̀ старѣ̑йшины гра́да тогѡ̀ и҆ рекꙋ́тъ є҆мꙋ̀, и҆ ста́въ рече́тъ: не хощꙋ̀ поѧ́ти ю҆̀: |
|
9
|
9
|
| тоді невістка його нехай підійде до нього на очах старійшин, і зніме чобіт його з ноги його, і плюне в лице його, і скаже: «так чинять з людиною, яка не творить дому братові своєму [в Ізраїля]»; | и҆ пристꙋпи́вши жена̀ бра́та є҆гѡ̀ къ немꙋ̀ пред̾ старѣ̑йшины, и҆ и҆зꙋ́етъ сапо́гъ є҆гѡ̀ є҆ди́нъ ѿ ногѝ є҆гѡ̀, и҆ да плю́нетъ на лицѐ є҆гѡ̀, и҆ ѿвѣща́вши рече́тъ: си́це да сотворѧ́тъ человѣ́кꙋ, и҆́же не сози́ждетъ до́мꙋ бра́та своегѡ̀ во і҆и҃ли: |
|
10
|
10
|
| і наречуть йому ім’я в Ізраїлі: дім роззутого. | и҆ прозове́тсѧ и҆́мѧ є҆гѡ̀ во і҆и҃ли до́мъ и҆зꙋ́тагѡ и҆з̾ сапога̀. |
|
11
|
11
|
| Коли б’ються між собою чоловіки, і дружина одного [з них] підійде, щоб відняти чоловіка свого з рук того, хто б’є його, і, простягнувши руку свою, схопить його за срамний член, | А҆́ще же бїю́тсѧ челѡвѣ́ка два̀ вкꙋ́пѣ, человѣ́къ съ бра́томъ свои́мъ, и҆ пристꙋ́питъ жена̀ є҆ди́нагѡ ѿ ни́хъ ѿѧ́ти мꙋ́жа своего̀ ѿ рꙋкѝ бїю́щагѡ и҆̀, и҆ просте́рши рꙋ́кꙋ свою̀, и҆́метъ за ꙗ҆́тра є҆гѡ̀, |
|
12
|
12
|
| то відсічи руку її: нехай не пощадить [її] око твоє. | да ѿсѣче́ши рꙋ́кꙋ є҆ѧ̀: да не пощади́тъ ѻ҆́ко твоѐ є҆ѧ̀. |
|
13
|
13
|
| У торбі твоїй не повинно бути подвійних гир, великих і менших; | Да не бꙋ́детъ во влага́лищи твое́мъ мѣ́рило и҆ мѣ́рило, вели́кое и҆ ма́лое, |
|
14
|
14
|
| у домі твоєму не повинно бути подвійної ефи, великої і меншої; | да не бꙋ́детъ въ домꙋ̀ твое́мъ мѣ́ра и҆ мѣ́ра, вели́ка и҆ ма́ла: |
|
15
|
15
|
| гиря в тебе повинна бути точна і правильна, і ефа в тебе повинна бути точна і правильна, щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь Бог твій дає тобі [в наділ]; | мѣ́рило и҆́стинно и҆ пра́ведно да бꙋ́детъ тебѣ̀, и҆ мѣ́ра и҆́стинна и҆ пра́ведна да бꙋ́детъ тебѣ̀, да мнѡ́ги дни̑ бꙋ́деши на землѝ, ю҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й дае́тъ тебѣ̀ въ жре́бїй, |
|
16
|
16
|
| бо мерзенний перед Господом Богом твоїм усякий, хто робить неправду. | ꙗ҆́кѡ ме́рзость гдⷭ҇еви бг҃ꙋ твоемꙋ̀ всѧ́къ творѧ́й сїѧ̑, всѧ́къ творѧ́й непра́вдꙋ. |
|
17
|
17
|
| Пам’ятай, як чинив з тобою Амалик на путі, коли ви вийшли з Єгипту: | Помѧнѝ, є҆ли̑ка тебѣ̀ сотворѝ а҆мали́къ на пꙋтѝ, и҆сходѧ́щꙋ тебѣ̀ и҆з̾ є҆гѵ́пта: |
|
18
|
18
|
| як він зустрів тебе на путі, і побив позаду тебе всіх ослаблих, коли ти втомився і знесилився, і не побоявся він Бога; | ка́кѡ сопротивоста̀ тебѣ̀ на пꙋтѝ и҆ посѣчѐ за́днїй по́лкъ тво́й оу҆трꙋжде́нъ за тобо́ю: ты́ же а҆́лченъ бы́лъ є҆сѝ и҆ оу҆трꙋжде́нъ: и҆ не оу҆боѧ́сѧ бг҃а: |
|
19
|
19
|
| отже, коли Господь Бог твій заспокоїть тебе від усіх ворогів твоїх з усіх боків, на землі, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ, щоб оволодіти нею, згладь пам’ять Амалика з піднебесної; не забудь. | и҆ бꙋ́детъ є҆гда̀ оу҆поко́итъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й ѿ всѣ́хъ вра̑гъ твои́хъ, и҆̀же ѡ҆́крестъ тебє̀ на землѝ, ю҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й дае́тъ тебѣ̀ въ жре́бїй, є҆́же наслѣ́дити ю҆̀, да погꙋби́ши и҆́мѧ а҆мали́ково ѿ землѝ, ꙗ҆́же под̾ небесе́мъ, и҆ да не забꙋ́деши. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.