|
Глава 9
|
Глvа, џ~”
|
|
1
|
1
|
|
На все це я звернув серце моє для дослідження, що праведні й мудрі і діяння їхні — у руці Божій, і що людина ні любови, ні ненависти не знає у всьому тому, що перед нею.
|
ја%ко вс^е сїе вдахъ въ срDце мое, и^ срDце мое вс^е сїе вњдњ” ЈАко правеDнїи и^ мђдрїи, и^ дњла'нїя и^хъ въ рђкђ бж~їю. и^ любовъ же и^ нена'висть нњсть чл~къ видя'и вс^я, преD лицемъ и^хъ сђе'та.
|
|
2
|
2
|
|
Усьому й усім — одне: одна доля праведнику і нечестивому, доброму і [злому], чистому і нечистому, тому, хто приносить жертву і хто не приносить жертви; як доброчесному, так і грішнику; як тому, хто клянеться, так і тому, хто боїться клятви.
|
въ всњхъ слђча'и правеDномђ и^ нечьстивомђ, бл~гомђ и^ ꙁломђ, и^ чи'сᲄомђ и^ нечи'стомђ, и^ жрђщемђ, и^ не жрђщемђ. ја%коже бл~гыи и^ ја%ко съгрњша'яи, и^ ја^коже кленыися и^ ја^коy боя'ися кля'твы”
|
|
3
|
3
|
|
Це ж бо і погано в усьому, що чиниться під сонцем, що одна доля всім, і серце синів людських сповнене зла, і безумство в серці їх, у житті їх; а після того вони відходять до померлих.
|
Се лђкаво въ всеM твореномъ поD слн~цемъ, ја%ко слђча'и всњхъ. и^ срDце сн~въ чл~ческихъ и^споlнися лђкав#ствїа, и^ гордость и^ лесть въ срDцехъ и^хᲆ и^ въ животњ иX, и^ по нихъ къ мр~твымъ”
|
|
4
|
4
|
|
Хто знаходиться між живими, тому є ще надія, оскільки і псу живому краще, ніж мертвому леву.
|
ЈА/ко кт^о и^же причаща'ется къ всњмъ живымъ, е^сть надежда. ја%ко песъ живъ сїи бл~гъ паче льва мр~тва.
|
|
5
|
5
|
|
Живі знають, що помруть, а мертві нічого не знають, і вже нема їм відплати, тому що і пам’ять про них піддана забуттю,
|
ЈА/ко живїи раꙁђмњюT ја%ко ё'мрђтъ, мр~твїи же не сђть вњдђщеи ничто'же, и^ ктомђ нњсть и^мъ м#ꙁды, ја%ко забвена е^сть память и^хᲆ.
|
|
6
|
6
|
|
і любов їх і ненависть їх і ревнощі їх уже зникли, і нема їм більше частки повіки ні в чому, що відбувається під сонцем.
|
и^ любовь иX и^ не'нависть и^хъ и^ рвенїе иX ё^же` поги'бе, и^ части нњсть и^мъ въ вњки, въ всеM творенїи поD слн~цеM”
|
|
7
|
7
|
|
Отже, йди, їж з веселощами хліб твій, і пий у радості серця вино твоє, коли Бог благоволить до справ твоїх.
|
Прїиди и^ ја%жъ въ веселїи хлњбᲆ свои, и^ пїи во бла'ѕᲇ срDцы вино` свое, ја^ко ё^же бл~говоли б~ъ творенїя твоа.
|
|
8
|
8
|
|
Нехай буде повсякчас одяг твій світлим, і нехай не зменшується єлей на голові твоїй.
|
во всяко время да сђть ризы твоя бњлы, и^ е^ле'и на главњ твое'и да не ли'шится”
|
|
9
|
9
|
|
Насолоджуйся життям із дружиною, яку любиш, у всі дні суєтного життя твого, і яку дав тобі Бог під сонцем на всі суєтні дні твої; тому що це — доля твоя у житті й у трудах твоїх, якими ти трудишся під сонцем.
|
Ви'жDь живоT съ жено'ю ю^же воꙁлюбилъ е^си, въ вся` дн~и живота` ю%ности твое'а. да'ннаа т^и поD слн~цеM, вс^я дн~и сђе'тьствїя твое^го. ја%ко с^е часть твоя` въ животњ твоеM, и^ въ трђдњ твоеM и%мже т^ы трђди'ся поD слн~цеM”
|
|
10
|
10
|
|
Усе, що може рука твоя робити, за силами роби; тому що у могилі, куди ти підеш, немає ні праці, ні роздумів, ні знання, ні мудрости.
|
Вс^я е^ли'ка ѓ^бря'щеT рђка` твоа съᲄворити ја%ко си'ла твоя сътвори. ја%ко нњсть сътворенїе и^ помышленїе и^ ра'ꙁђмъ и^ мђдросᲄь во а'дњ, а%може т^ы и^деши тамо”
|
|
11
|
11
|
|
І обернувся я, і бачив під сонцем, що не прудким дістається успішний біг, не хоробрим — перемога, не мудрим — хліб, і не розумним — багатство, і не майстерним — прихильність, але час і випадок для всіх них.
|
И$ ѓ^братиXся и^ ви'дњхъ поD слн~цемъ, ја%ко си'мъ легкимъ теченїе и^ симъ си'лнымъ бра'нь, и^ ё^бо семђ мђдромђ хлњбъ, и^ симъ б^о разђмнымъ бога'тьство, и^ симᲆ б^о вњ'дђщимᲆ блгDть, ја%ко время и^ слђча'и слђчится всњмъ симъ.
|
|
12
|
12
|
|
Бо людина не знає свого часу. Як риби попадаються у пагубну сіть, і як птахи заплутуються у тенетах, так сини людські уловлюються в час біди, коли вона несподівано находить на них.
|
ја%ко ё^бо не раꙁђмњ чл~къ времени своеh, ја%ко ры'бы ё^ловля'емы вᲆ мрежи ѕл^њ и^ ја%ко птица ё^ловля'емы в сњти, и^ ја^ко сїи ё^ловля'емы сн~ы чл~ческїя сђть въ время лђкаво, внегда` нападетъ на' ня внеꙁа'пђ”
|
|
13
|
13
|
|
Ось ще яку мудрість бачив я під сонцем, і вона здалася мені важливою:
|
И$ сїю же мђдрость ви'дњхъ поD слн~цемъ, и^ вели'къ е^сть ко мнњ
|
|
14
|
14
|
|
місто невелике, і людей у ньому небагато; до нього підступив великий цар і обложив його і зробив проти нього великі облогові роботи;
|
граD ма'лъ и^ мђжїи в немъ мало, прїидетъ на ня цр~ь вели'къ и^ ѓ'крsтъ ѓ^бля'же, и^ съдњла'етъ ѓ^ нем# ѓ^гра'ды ве'лїя.
|
|
15
|
15
|
|
але в ньому знайшовся мудрий бідняк, і він урятував своєю мудрістю це місто; й однак же ніхто не згадував про цю бідну людину.
|
и^ ѓ^брњте же в немъ мђжа ни'ща и^ мђдра, и^ се'и сп~сетъ граD мђдростїю свое'ю, и^ чл~къ не помянове'нъ е^сть съ мђжеM ни'щимᲆ ѓ^ немъ”
|
|
16
|
16
|
|
І сказав я: мудрість краща за силу, й однак же, мудрість бідняка зневажається, і слів його не слухають.
|
И$ рњхъ а^зᲆ бл~га мђдрость паче си'лы. и^ мђдрость ни'щаго ё^ничижена, и^ словеса` е^го не сђть послђша'ема”
|
|
17
|
17
|
|
Слова мудрих, вимовлені спокійно, вислуховуються краще, ніж крик володаря між нерозумними.
|
Словеса мђдрыX вᲆ покои` слы'шаTся, паче клича ѓ^блада'ющиX въ беꙁђмїи”
|
|
18
|
18
|
|
Мудрість краща за військову зброю; але один, що згрішив, погубить багато доброго.
|
Бл~га мђдросᲄь паче сосђдъ ратиыX, и^ съгрњша'яи е^ді'нъ погђбиT блгsтыню мно'гђ”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.