1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Глава 22
1
І було до мене слово Господнє:
2
і ти, сину людський, чи хочеш судити, судити місто крови? вислови йому всі мерзоти його.
3
І скажи: так говорить Господь Бог: о, місто, що проливаєш кров серед себе, щоб настав час твій, і що робиш у себе ідолів, щоб оскверняти себе!
4
Кров’ю, яку ти пролило, ти зробило себе винним, й ідолами, яких ти наробило, ти осквернило себе, і наблизило дні твої і досягло часу твого. За це віддам тебе на посміяння народам, на наругу всім землям.
5
Близькі й далекі від тебе будуть насміхатися з тебе, що осквернило ім’я своє, прославилося шаленством.
6
Ось ті, що начальствують у Ізраїля, кожен мірою сил своїх, були у тебе, щоб проливати кров.
7
У тебе батька і матір лихословлять, прибульцеві чинять образу посеред тебе, сироту і вдову пригноблюють у тебе.
8
Святинь Моїх ти не поважаєш і суботи Мої порушуєш.
9
Наклепники знаходяться у тобі, щоб проливати кров, і на горах їдять у тебе ідоложертовне, посеред тебе роблять мерзоти.
10
Наготу батька відкривають у тебе, дружину під час очищення нечистот її ґвалтують у тебе.
11
Хтось робить мерзоти з дружиною ближнього свого, інший осквернює невістку свою, ще інший ґвалтує сестру свою, дочку батька свого.
12
Хабарі беруть у тебе, щоб проливати кров; ти береш ріст і лихву і насильством вимагаєш користь у ближнього твого, а Мене забуло, — говорить Господь Бог.
13
І ось, Я сплеснув руками Моїми за користолюбство твоє, яке виявляється у тебе, і за кровопролиття, що відбувається посеред тебе.
14
Чи устоїть серце твоє, чи будуть тверді руки твої у ті дні, у які буду діяти проти тебе? Я, Господь, сказав і зроблю.
15
І розсію тебе серед народів, і розвію тебе по землях, і покладу кінець мерзотам твоїм посеред тебе.
16
І зробиш сам себе зневаженим перед очима народів, і пізнаєш, що Я Господь.
17
І було до мене слово Господнє:
18
сину людський! дім Ізраїлів зробився у Мене окалиною; усі вони — олово, мідь і залізо і свинець у горнилі, зробилися, як окалина срібла.
19
Тому так говорить Господь Бог: оскільки усі ви зробилися окалиною, за те ось, Я зберу вас у Єрусалим.
20
Як у горнило кладуть разом срібло, і мідь, і залізо, і свинець, і олово, щоб роздмухати на них вогонь і розплавити; так Я у гніві Моєму й у люті Моїй зберу, і покладу, і розплавлю вас.
21
Зберу вас і дихну на вас вогнем обурення Мого, і розплавитеся серед нього.
22
Як срібло розплавляється у горнилі, так розплавитеся і ви серед нього, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив лють Мою на вас.
23
І було до мене слово Господнє:
24
сину людський! скажи йому: ти — земля неочищена, не зрошувана дощем у день гніву!
25
Змова пророків її серед неї — як лев, що рикає, терзає здобич; з’їдають душі, оббирають майно і коштовності, і множать кількість удів.
26
Священики її порушують закон Мій і оскверняють святині Мої, не відокремлюють святого від несвятого і не вказують різниці між чистим і нечистим, і від субот Моїх вони закрили очі свої, і Я принижений у них.
27
Князі у неї, як вовки, які викрадають здобич; проливають кров, гублять душі, щоб придбати користь.
28
А пророки її все замазують брудом, бачать пусте і пророкують їм неправдиве, говорячи: «так говорить Господь Бог», тоді як не говорив Господь.
29
А в народі гнітять одне одного, грабують і пригноблюють бідного й убогого, і прибульця пригноблюють несправедливо.
30
Шукав Я у них людину, яка поставила б стіну і стала б переді Мною у проломі за цю землю, щоб Я не погубив її, але не знайшов.
31
Отже, виллю на них обурення Моє, вогнем люті Моєї знищу їх, поведінку їхню поверну їм на голову, — говорить Господь Бог.
