|
Глава 6
|
Глава́ ѕ҃
|
|
1
|
1
|
| Браття! Якщо і впаде людина в якийсь гріх, ви, духовні, виправляйте такого в дусі лагідности, пильнуючи кожний себе, щоб і ти не був спокушений. | Бра́тїе, а҆́ще и҆ впаде́тъ человѣ́къ въ нѣ́кое прегрѣше́нїе, вы̀ дꙋхо́внїи и҆справлѧ́йте такова́го дꙋ́хомъ кро́тости: блюды́й себѐ, да не и҆ ты̀ и҆скꙋше́нъ бꙋ́деши. |
|
2
|
2
|
| Hосіть тягарі один одного і так здійсните закон Христа. | (Заⷱ҇ ©д҃і҃.) Дрꙋ́гъ дрꙋ́га тѧгѡты̀ носи́те, и҆ та́кѡ и҆спо́лните зако́нъ хрⷭ҇то́въ. |
|
3
|
3
|
| Бо хто вважає себе чимось, коли він є ніщо, той обманює себе. | А҆́ще бо кто̀ мни́тъ себѐ бы́ти что̀, ничто́же сы́й, оу҆мо́мъ льсти́тъ себѐ. |
|
4
|
4
|
| Кожний нехай випробовує своє діло і тоді матиме похвалу тільки в собі, а не в іншому, | Дѣ́ло же своѐ да и҆скꙋша́етъ кі́йждо, и҆ тогда̀ въ себѣ̀ то́чїю хвале́нїе да и҆́мать, а҆ не во и҆нѣ́мъ: |
|
5
|
5
|
| бо кожний свій тягар понесе. | кі́йждо бо своѐ бре́мѧ понесе́тъ. |
|
6
|
6
|
| Той, хто навчається слова, нехай ділиться з наставником усяким добром. | Да ѡ҆бща́етсѧ же оу҆чѧ́йсѧ словесѝ оу҆ча́щемꙋ во всѣ́хъ благи́хъ. |
|
7
|
7
|
| Hе обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне. | Не льсти́тесѧ: бг҃ъ порꙋга́емь не быва́етъ. Є҆́же бо а҆́ще сѣ́етъ человѣ́къ, то́жде и҆ по́жнетъ: |
|
8
|
8
|
| Хто сіє для плоті своєї, від плоті пожне тління, а хто сіє для духа, від духа пожне життя вічне. | ꙗ҆́кѡ сѣ́ѧй въ пло́ть свою̀, ѿ пло́ти по́жнетъ и҆стлѣ́нїе: а҆ сѣ́ѧй въ дꙋ́хъ, ѿ дꙋ́ха по́жнетъ живо́тъ вѣ́чный. |
|
9
|
9
|
| Роблячи добро, не будемо сумувати, бо у свій час пожнемо, якщо не ослабнемо. | До́брое же творѧ́ще, да не стꙋжа́емъ сѝ: во вре́мѧ бо своѐ по́жнемъ, не ѡ҆слабѣ́юще. |
|
10
|
10
|
| Отже, доки є час, будемо робити добро всім, а найбільше ж своїм за вірою. | Тѣ́мже оу҆̀бо, до́ндеже вре́мѧ и҆́мамы, да дѣ́лаимъ благо́е ко всѣ̑мъ, па́че же къ прⷭ҇нымъ въ вѣ́рѣ. |
|
11
|
11
|
| Бачите, як багато я написав вам власною рукою. | (Заⷱ҇ ©е҃і҃.) Ви́дите, коли́цѣми кни́гами писа́хъ ва́мъ мое́ю рꙋко́ю. |
|
12
|
12
|
| Ті, які бажають хвалитися плоттю, примушують вас обрізуватися тільки для того, щоб їх не гнали за хрест Христів, | Є҆ли́цы хотѧ́тъ хвали́тисѧ по пло́ти, сі́и нꙋ́дѧтъ вы̀ ѡ҆брѣ́затисѧ, то́чїю да не крⷭ҇та̀ ра́ди хрⷭ҇то́ва гони́ми бꙋ́дꙋтъ: |
|
13
|
13
|
| бо й самі ті, що обрізуються, не дотримуються закону, але хочуть, щоб ви обрізувалися, аби похвалитися вашою плоттю. | ни бо̀ ѡ҆брѣ́зающїисѧ са́ми зако́нъ хранѧ́тъ, но хотѧ́тъ ва́мъ ѡ҆брѣ́зоватисѧ, да въ ва́шей пло́ти похва́лѧтсѧ: |
|
14
|
14
|
| А я не бажаю хвалитися, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, Яким для мене світ розп’ятий і я для світу. | (Заⷱ҇.) мнѣ́ же да не бꙋ́детъ хвали́тисѧ, то́кмѡ ѡ҆ крⷭ҇тѣ̀ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, и҆́мже мнѣ̀ мі́ръ распѧ́тсѧ, и҆ а҆́зъ мі́рꙋ. |
|
15
|
15
|
| Бо у Христі Ісусі не має ваги ні обрізання, ні необрізання, а нове створіння. | Ѡ҆ хрⷭ҇тѣ́ бо і҆и҃сѣ ни ѡ҆брѣ́занїе что̀ мо́жетъ, ни неѡбрѣ́занїе, но но́ва тва́рь. |
|
16
|
16
|
| Тим, які живуть за цим правилом, мир їм і милість та Ізраїлеві Божому. | И҆ є҆ли́цы пра́виломъ си́мъ жи́телствꙋютъ, ми́ръ на ни́хъ и҆ млⷭ҇ть, и҆ на і҆и҃ли бж҃їи. |
|
17
|
17
|
| А втім, ніхто не обтяжуй мене: бо я ношу рани Господа Ісуса на тілі моїм. | Про́чее, трꙋды̀ да никто́же мѝ дае́тъ: а҆́зъ бо ꙗ҆́звы гдⷭ҇а і҆и҃са на тѣ́лѣ мое́мъ ношꙋ̀. |
|
18
|
18
|
| Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим, браття! Амінь. | Блгⷣть гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ со дꙋ́хомъ ва́шимъ, бра́тїе. А҆ми́нь. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.