1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Глава 3
1
Говорять: «якщо чоловік відпустить дружину свою, і вона відійде від нього і зробиться дружиною іншого чоловіка, то чи може вона повернутися до нього? Чи не осквернилася б цим країна та?» А ти з багатьма коханцями блудодіяла, — і однак же повернися до Мене, — говорить Господь.
2
Зведи очі твої на висоти і подивися, де не блудодіяли з тобою? Біля дороги сиділа ти для них, як аравитянин у пустелі, й осквернила землю блудом твоїм і лукавством твоїм.
3
За те були утримані дощі, і не було дощу пізнього; але у тебе було чоло блудниці, ти відкинула сором.
4
Чи не будеш ти відтепер волати до Мене: «Отче мій! Ти був путівником юности моєї!
5
Невже завжди буде Він у гніві? і невже вічно буде утримувати його у Собі?» Ось, що говориш ти, а робиш зло і досягаєш успіхів у ньому.
6
Господь сказав мені у дні Іосії царя: чи бачив ти, що робила відступниця, дочка Ізраїля? Вона ходила на всяку високу гору і під усяке гіллясте дерево і там блудодіяла.
7
І після того, як вона усе це робила, Я говорив: «повернися до Мене»; але вона не повернулася; і бачила це віроломна сестра її Юдея.
8
І Я бачив, що, коли за усі перелюбні дії відступниці, дочки Ізраїля, Я відпустив її і дав їй розвідний лист, віроломна сестра її Юдея не убоялась, а пішла і сама блудодіяла.
9
І неприхованим блудодійством вона осквернила землю, і перелюбствувала з каменем і деревом.
10
Але при усьому цьому віроломна сестра її Юдея не навернулася до Мене усім серцем своїм, а тільки удавано, — говорить Господь.
11
І сказав мені Господь: відступниця, дочка Ізраїлева, виявилася правішою, ніж віроломна Юдея.
12
Йди і проголоси слова ці на північ, і скажи: навернися, відступнице, дочко Ізраїлева, — говорить Господь. Я не виллю на вас гніву Мого; бо Я милостивий, — говорить Господь, — не вічно буду обурюватися.
13
Визнай тільки провину твою: бо ти відступила від Господа Бога твого і блудодіяла з чужими під усяким гіллястим деревом, а голосу Мого ви не слухали, — говорить Господь.
14
Поверніться, діти-відступники, — говорить Господь, — тому що Я поєднався з вами, і візьму вас по одному з міста, по двоє із племені, і приведу вас на Сион.
15
І дам вам пастирів за серцем Моїм, які будуть пасти вас зі знанням і розсудливістю.
16
І буде, коли ви розмножитеся і зробитеся багатоплідними на землі, у ті дні, — говорить Господь, — не будуть говорити більше: «ковчег завіту Господнього»; він і на думку не спаде, і не згадають про нього, і не будуть приходити до нього, і його вже не буде.
17
У той час назвуть Єрусалим престолом Господа; і всі народи заради імені Господа зберуться в Єрусалим і не будуть більше чинити за впертістю злого серця свого.
18
У ті дні прийде дім Іудин до дому Ізраїлевого, і підуть разом із землі північної у землю, яку Я дав у спадщину батькам вашим.
19
І говорив Я: як поставлю тебе у число дітей і дам тобі жадану землю, найпрекраснішу спадщину багатьох народів? І сказав: ти будеш називати Мене отцем твоїм і не відступиш від Мене.
20
Але воістину, як дружина віроломно зраджує друга свого, так віроломно вчинили зі Мною ви, дім Ізраїлів, — говорить Господь.
21
Голос чутно на висотах, жалібний плач синів Ізраїля за те, що вони спотворили шлях свій, забули Господа Бога свого.
22
Поверніться, бунтівливі діти: Я зцілю вашу непокору. — Ось, ми йдемо до Тебе, бо Ти — Господь Бог наш.
23
Воістину, марно надіялися ми на пагорби і на безліч гір; воістину, у Господі Бозі нашому спасіння Ізраїлеве!
24
Від юности нашої ця мерзота пожирала труди батьків наших, овець їхніх і волів їхніх, синів їхніх і дочок їхніх.
25
Ми лежимо у соромі своєму, і сором наш покриває нас, тому що ми грішили перед Господом Богом нашим, — ми і батьки наші, від юности нашої і до цього дня, і не слухалися голосу Господа Бога нашого.
