1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Глава 5
1
Походіть по вулицях Єрусалима, і подивіться, і розвідайте, і пошукайте на площах його, чи не знайдете людину, чи немає того, хто дотримується правди, хто шукає істину? Я пощадив би Єрусалим.
2
Хоч і говорять вони: «живий Господь!», але клянуться неправдиво.
3
О, Господи! очі Твої чи не до істини звернені? Ти вражаєш їх, а вони не відчувають болю; Ти знищуєш їх, а вони не хочуть прийняти напоумлення; лиця свої вони зробили міцнішими за камінь, не хочуть навернутися.
4
І сказав я сам у собі: це, можливо, бідняки; вони дурні, тому що не знають шляхів Господніх, закону Бога свого;
5
піду я до знатних і поговорю з ними, бо вони знають путь Господню, закон Бога свого. Але і вони усі розбили ярмо, розірвали кайдани.
6
За те вразить їх лев з лісу, вовк пустельний спустошить їх, барс буде підстерігати біля міст їхніх: хто вийде з них, буде розтерзаний; бо примножилися злочини їхні, посилилися відступництва їхні.
7
Як же Мені простити тебе за це? Сини твої залишили Мене і клянуться тими, які не боги. Я насичував їх, а вони перелюбствували і натовпами ходили у доми блудниць.
8
Це відгодовані коні: кожен з них ірже на дружину іншого.
9
Невже Я не покараю за це? — говорить Господь; і чи не помститься душа Моя такому народові, як цей?
10
Виходьте на стіни його і руйнуйте, але не до кінця; знищіть зубці їх, тому що вони не Господні;
11
бо дім Ізраїлів і дім Іудин вчинили зі Мною дуже віроломно, — говорить Господь:
12
вони сказали неправду на Господа і сказали: «немає Його, і біда не прийде на нас, і ми не побачимо ні меча, ні голоду.
13
І пророки стануть вітром, і сло́ва [Господнього] немає у них; над ними самими нехай це буде».
14
Тому так говорить Господь Бог Саваоф: за те, що ви говорите такі слова, ось, Я зроблю слова Мої у вустах твоїх вогнем, а цей народ — дровами, і цей вогонь пожере їх.
15
Ось, Я приведу на вас, дім Ізраїлів, народ здалеку, — говорить Господь, — народ сильний, народ древній, народ, якого мови ти не знаєш, і не будеш розуміти, що він говорить.
16
Сагайдак його — як відкритий гріб; усі вони люди хоробрі.
17
І з’їдять вони жниво твоє і хліб твій, з’їдять синів твоїх і дочок твоїх, з’їдять овець твоїх і волів твоїх, з’їдять виноград твій і смокви твої; зруйнують мечем укріплені міста твої, на які ти надієшся.
18
Але й у ті дні, — говорить Господь, — не знищу вас до кінця.
19
І якщо ви скажете: «за що Господь, Бог наш, робить нам усе це?», то відповідай: оскільки ви залишили Мене і служили чужим богам у землі своїй, то будете служити чужим у землі не вашій.
20
Оголосіть це у домі Якова і сповістіть у Юдеї, говорячи:
21
вислухай це, народе дурний і нерозумний, в якого є очі, а не бачить, у якого є вуха, а не чує:
22
чи Мене ви не боїтеся, — говорить Господь, — чи переді Мною не тремтите? Я поклав пісок межею морю, вічною межею, яку не перейде; і хоч хвилі його намагаються, але перемогти не можуть; хоч вони бушують, але переступити його не можуть.
23
А у народу цього серце буйне і бунтівне; вони відступили і пішли;
24
і не сказали у серці своєму: «убоїмся Господа Бога нашого, Який дає нам дощ ранній і пізній у свій час, зберігає для нас седмиці, призначені для жнив».
25
Беззаконня ваші відвернули це, і гріхи ваші віддалили від вас це добре.
26
Бо між народом Моїм знаходяться нечестиві: вартують, як птахолови, припадають до землі, ставлять пастки й уловлюють людей.
27
Як клітка, наповнена птахами, доми їхні повні обману; через це вони і піднеслися і розбагатіли,
28
зробилися повні, жирні, переступили навіть усяку міру у злі, не розбирають судових справ, справ сиріт; благоденствують, і справедливій справі убогих не дають суду.
29
Невже Я не покараю за це? — говорить Господь; і чи не помститься душа Моя такому народові, як цей?
30
Дивне і жахливе відбувається на цій землі:
31
пророки пророкують неправду, і священики панують за допомогою їх, і народ Мій любить це. Що ж ви будете робити після усього цього?
