1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 32
|
Κεφάλαιο 32
|
|
1
|
1
|
| Слово, яке було від Господа до Єремії у десятий рік Седекії, царя Юдейського; цей рік був вісімнадцятим роком Навуходоносора. | (Μασ. ΚΕ´, |
|
2
|
2
|
| Тоді військо царя Вавилонського облягало Єрусалим, і Єремія пророк був ув’язнений у дворі сторожі, який був при домі царя Юдейського. | καὶ πίονται καὶ ἐξεμοῦνται καὶ ἐκμανήσονται ἀπὸ προσώπου τῆς μαχαίρας, ἧς ἐγὼ ἀποστέλλω ἀνὰ μέσον αὐτῶν. |
|
3
|
3
|
| Седекія, цар Юдейський, ув’язнив його туди, сказавши: «навіщо ти пророкуєш і говориш: так говорить Господь: ось, Я віддаю місто це у руки царя Вавилонського, і він візьме його; | καὶ ἔλαβον τὸ ποτήριον ἐκ χειρὸς Κυρίου καὶ ἐπότισα τὰ ἔθνη, πρὸς ἃ ἀπέστειλέ με Κύριος ἐπ’ αὐτά, |
|
4
|
4
|
| і Седекія, цар Юдейський, не уникне рук халдеїв, але неодмінно відданий буде у руки царя Вавилонського, і буде говорити з ним устами до вуст, і очі його побачать очі його; | τὴν ῾Ιερουσαλὴμ καὶ τὰς πόλεις ᾿Ιούδα καὶ βασιλεῖς ᾿Ιούδα καὶ ἄρχοντας αὐτοῦ τοῦ θεῖναι αὐτὰς εἰς ἐρήμωσιν καὶ εἰς ἄβατον καὶ εἰς συριγμὸν |
|
5
|
5
|
| і він відведе Седекію у Вавилон, де він і буде, доки не відвідаю його, — говорить Господь. Якщо ви будете воювати з халдеями, то не будете мати успіху?» | καὶ τὸν Φαραὼ βασιλέα Αἰγύπτου καὶ τοὺς παῖδας αὐτοῦ καὶ τοὺς μεγιστᾶνας αὐτοῦ |
|
6
|
6
|
| І сказав Єремія: таке було до мене слово Господнє: | καὶ πάντα τὸν λαὸν αὐτοῦ καὶ πάντας τοὺς συμμείκτους καὶ πάντας τοὺς βασιλεῖς ἀλλοφύλων, τὴν ᾿Ασκάλωνα καὶ τὴν Γάζαν καὶ τὴν ᾿Ακκάρων καὶ τὸ ἐπίλοιπον ᾿Αζώτου |
|
7
|
7
|
| ось Анамеїл, син Саллума, дядька твого, йде до тебе сказати: «купи собі поле моє, яке в Анафофі, тому що за правом родинним тобі слід купити його». | καὶ τὴν ᾿Ιδουμαίαν καὶ τὴν Μωαβῖτιν καὶ τοὺς υἱοὺς ᾿Αμμὼν |
|
8
|
8
|
| Й Анамеїл, син дядька мого, прийшов до мене, за словом Господнім, у двір сторо́жі і сказав мені: «купи поле моє, яке в Анафофі, у землі Веніаміновій, тому що право спадщини твоє і право викупу твоє; купи собі». Тоді я дізнався, що це було слово Господнє. | καὶ βασιλεῖς Τύρου καὶ βασιλεῖς Σιδῶνος καὶ βασιλεῖς τοὺς ἐν τῷ πέραν τῆς θαλάσσης |
|
9
|
9
|
| І купив я поле в Анамеїла, сина дядька мого, яке в Анафофі, і відважив йому сім сиклів срібла і десять срібників; | καὶ τὴν Δαιδὰν καὶ τὴν Θαιμὰν καὶ τὴν Ρῶς καὶ πᾶν περικεκαρμένον κατὰ πρόσωπον αὐτοῦ |
|
10
|
10
|
| і записав у книгу і запечатав її, і запросив для цього свідків і відважив срібло на терезах. | καὶ πάντας τοὺς συμμείκτους τοὺς καταλύοντας ἐν τῇ ἐρήμῳ |
|
11
|
11
|
| І взяв я купчий запис, як запечатаний за законом і уставом, так і відкритий; | καὶ πάντας βασιλεῖς Αἰλὰμ καὶ πάντας βασιλεῖς Περσῶν |
|
12
|
12
|
| і віддав цей купчий запис Варуху, синові Нирії, сина Маасеї, на очах Анамеїла, сина дядька мого, і на очах свідків, які підписали цей купчий запис, на очах усіх юдеїв, які сиділи на дворі сторо́жі; | καὶ πάντας βασιλεῖς ἀπὸ ἀπηλιώτου τοὺς πόρρω καὶ τοὺς ἐγγύς, ἕκαστον πρὸς τὸν ἀδελφὸν αὐτοῦ, καὶ πάσας βασιλείας τὰς ἐπὶ προσώπου τῆς γῆς. |
|
13
|
13
|
| і заповів Варуху в присутності їх: | καὶ ἐρεῖς αὐτοῖς· οὕτως εἶπε Κύριος παντοκράτωρ· πίετε καὶ μεθύσθητε καὶ ἐξεμέσετε καὶ πεσεῖσθε καὶ οὐ μὴ ἀναστῆτε ἀπὸ προσώπου τῆς μαχαίρας, ἧς ἐγὼ ἀποστέλλω ἀνὰ μέσον ὑμῶν. |
|
14
|
14
|
| так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: візьми ці записи, цей купчий запис, який запечатаний, і цей запис відкритий, і поклади їх у глиняну посудину, щоб вони залишалися там багато днів. | καὶ ἔσται ὅταν μὴ βούλωνται δέξασθαι τὸ ποτήριον ἐκ τῆς χειρός σου ὥστε πιεῖν, καὶ ἐρεῖς· οὕτως εἶπε Κύριος· πιόντες πίεσθε· |
|
15
|
15
|
| Бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: доми і поля і виноградники будуть знову купуватися у землі цій. | ὅτι ἐν πόλει, ἐν ᾗ ὠνομάσθη τὸ ὄνομά μου ἐπ’ αὐτήν, ἐγὼ ἄρχομαι κακῶσαι, καὶ ὑμεῖς καθάρσει οὐ μὴ καθαρισθῆτε, ὅτι μάχαιραν ἐγὼ καλῶ ἐπὶ πάντας τοὺς καθημένους ἐπὶ τῆς γῆς. |
|
16
|
16
|
| І, передавши купчий запис Варуху, синові Нирії, я помолився Господу: | καὶ σὺ προφητεύσεις ἐπ’ αὐτοὺς τοὺς λόγους τούτους καὶ ἐρεῖς· Κύριος ἀφ’ ὑψηλοῦ χρηματιεῖ, ἀπὸ τοῦ ἁγίου αὐτοῦ δώσει φωνὴν αὐτοῦ, λόγον χρηματιεῖ ἐπὶ τοῦ τόπου αὐτοῦ, καὶ αἰδὰδ ὥσπερ τρυγῶντες ἀποκριθήσονται· καὶ ἐπὶ καθημένους τὴν γῆν ἥκει ὄλεθρος |
|
17
|
17
|
| «о, Господи Боже! Ти створив небо і землю великою силою Твоєю і простягнутою правицею; для Тебе нічого немає неможливого; | ἐπὶ μέρος τῆς γῆς, ὅτι κρίσις τῷ Κυρίῳ ἐν τοῖς ἔθνεσι, κρίνεται αὐτὸς πρὸς πᾶσαν σάρκα, οἱ δὲ ἀσεβεῖς ἐδόθησαν εἰς μάχαιραν, λέγει Κύριος. |
|
18
|
18
|
| Ти являєш милість тисячам і за беззаконня батьків відплачуєш у надро дітям їхнім після них: Боже великий, сильний, Якому ім’я Господь Саваоф! | οὕτως εἶπε Κύριος· ἰδοὺ κακὰ ἔρχεται ἀπὸ ἔθνους ἐπὶ ἔθνος, καὶ λαῖλαψ μεγάλη ἐκπορεύεται ἀπ’ ἐσχάτου τῆς γῆς. |
|
19
|
19
|
| Великий у раді і сильний у ділах, Якого очі відкриті на усі путі синів людських, щоб відплачувати кожному за путями його і за плодами діл його, | καὶ ἔσονται τραυματίαι ὑπὸ Κυρίου ἐν ἡμέρᾳ Κυρίου, ἐκ μέρους τῆς γῆς, καὶ ἕως εἰς μέρος τῆς γῆς· οὐ μὴ κατορυγῶσιν, εἰς κόπρια ἐπὶ προσώπου τῆς γῆς ἔσονται. |
|
20
|
20
|
| Який звершив чудеса і знамення у землі Єгипетській, і звершуєш до цього дня і в Ізраїлі і між усіма людьми, і сотворив Собі ім’я, як у цей день, | ἀλαλάξατε, ποιμένες, καὶ κεκράξατε· καὶ κόπτεσθε οἱ κριοὶ τῶν προβάτων, ὅτι ἐπληρώθησαν αἱ ἡμέραι ὑμῶν εἰς σφαγήν, καὶ πεσεῖσθε ὥσπερ οἱ κριοὶ οἱ ἐκλεκτοί· |
|
21
|
21
|
| і вивів народ Твій Ізраїля із землі Єгипетської знаменнями і чудесами, і рукою сильною і правицею простягнутою, при великому жаху, | καὶ ἀπολεῖται φυγὴ ἀπὸ τῶν ποιμένων καὶ σωτηρία ἀπὸ τῶν κριῶν τῶν προβάτων. |
|
22
|
22
|
| і дав їм землю цю, яку дати їм клятвено обіцяв батькам їхнім, землю, яка тече молоком і медом. | φωνὴ κραυγῆς τῶν ποιμένων καὶ ἀλαλαγμὸς τῶν προβάτων καὶ τῶν κριῶν, ὅτι ὠλόθρευσε Κύριος τὰ βοσκήματα αὐτῶν, |
|
23
|
23
|
| Вони ввійшли і заволоділи нею, але не стали слухати гласу Твого і не чинили за законом Твоїм, не стали робити того, що Ти заповів їм робити, і за те Ти навів на них усі ці біди. | καὶ παύσεται τὰ κατάλοιπα τῆς εἰρήνης ἀπὸ προσώπου ὀργῆς θυμοῦ μου. |
|
24
|
24
|
| Ось, насипи досягають міста, щоб узяти його; і місто від меча і голоду і моровиці віддається у руки халдеїв, які воюють проти нього; що Ти говорив, те і сповнюється, і ось, Ти бачиш це. | ἐγκατέλιπεν ὥσπερ λέων κατάλειμμα αὐτοῦ, ὅτι ἐγενήθη ἡ γῆ αὐτῶν εἰς ἄβατον ἀπὸ προσώπου τῆς μαχαίρας τῆς μεγάλης. |
|
25
|
|
| А Ти, Господи Боже, сказав мені: «купи собі поле за срібло і запроси свідків», тоді як місто віддається у руки халдеїв». | |
|
26
|
|
| І було слово Господнє до Єремії: | |
|
27
|
|
| ось, Я Господь, Бог усякої плоті; чи є щось неможливе для Мене? | |
|
28
|
|
| Тому так говорить Господь: ось, Я віддаю місто це до рук халдеїв і до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, і він візьме його, | |
|
29
|
|
| і ввійдуть халдеї, які облягають це місто, запалять місто вогнем і спалять його і доми, на покрівлях яких підносилися куріння Ваалу і були узливання чужим богам, щоб прогнівляти Мене. | |
|
30
|
|
| Бо сини Ізраїлеві й сини Іудині тільки зло робили перед очима Моїми від юности своєї; сини Ізраїлеві тільки прогнівляли Мене ділами рук своїх, — говорить Господь. | |
|
31
|
|
| І ніби для гніву Мого і люті Моєї існувало місто це від самого дня побудови його до цього дня, щоб Я відкинув його від лиця Мого | |
|
32
|
|
| за усе зло синів Ізраїля і синів Іуди, яке вони для прогнівлення Мене робили, вони, царі їхні, князі їхні, священики їхні й пророки їхні, й мужі Іуди і жителі Єрусалима. | |
|
33
|
|
| Вони повернулися до Мене спиною, а не лицем; і коли Я навчав їх, з раннього ранку навчав, вони не хотіли прийняти настановлення, | |
|
34
|
|
| і в домі, над яким наречене ім’я Моє, поставили мерзоти свої, осквернили його. | |
|
35
|
|
| Влаштували капища Ваалу в долині синів Енномових, щоб проводити через вогонь синів своїх і дочок своїх на честь Молоха, чого Я не повелівав їм, і Мені на розум не спадало, щоб вони робили цю мерзоту, вводячи у гріх Іуду. | |
|
36
|
|
| І однак же нині так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про це місто, про яке ви говорите: «воно віддається у руки царя Вавилонського мечем і голодом і моровицею», — | |
|
37
|
|
| ось, Я зберу їх з усіх країн, в які вигнав їх у гніві Моєму й у люті Моїй і у великому обуренні, і поверну їх на місце це і дам їм безпечне життя. | |
|
38
|
38
|
| Вони будуть Моїм народом, а Я буду їм Богом. | ) ῞Οσα ἐπροφήτευσεν ῾Ιερεμίας ἐπὶ πάντα τὰ ἔθνη. ΟΥΤΩΣ εἶπε Κύριος ὁ Θεὸς ᾿Ισραήλ· λαβὲ τὸ ποτήριον τοῦ οἴνου τοῦ ἀκράτου τούτου ἐκ χειρός μου καὶ ποτιεῖς πάντα τὰ ἔθνη, πρὸς ἃ ἐγὼ ἀποστέλλω σε πρὸς αὐτούς, |
|
39
|
|
| І дам їм одне серце й одну путь, щоб боялися Мене в усі дні життя, для блага свого і блага дітей своїх після них. | |
|
40
|
|
| І укладу з ними вічний завіт, за яким Я не відвернуся від них, щоб благодіяти їм, і страх Мій вкладу у серця їхні, щоб вони не відступали від Мене. | |
|
41
|
|
| І буду радіти за них, благодіючи їм, і насаджу їх на землі цій твердо, від усього серця Мого і від усієї душі Моєї. | |
|
42
|
|
| Бо так говорить Господь: як Я навів на народ цей усе це велике зло, так наведу на них усе благо, яке Я вирік про них. | |
|
43
|
|
| І будуть купувати поля у землі цій, про яку ви говорите: «це пустеля, без людей і без худоби; вона віддана у руки халдеям»; | |
|
44
|
|
| будуть купувати поля за срібло і вносити у записи, і запечатувати і запрошувати свідків — у землі Веніаміновій і в околицях Єрусалима, і в містах Іуди й у містах нагірних, і в містах низинних і у містах південних; бо поверну полон їх, — говорить Господь. |
