1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 49
|
Κεφάλαιο 49
|
|
1
|
1
|
| Про синів Аммонових так говорить Господь: хіба немає синів у Ізраїлю? хіба немає у нього спадкоємця? Чому ж Малхом заволодів Гадом, і народ його живе у містах його? | (Μασ. ΜΒ´) ΚΑΙ προσῆλθον πάντες οἱ ἡγεμόνες τῆς δυνάμεως καὶ ᾿Ιωανὰν καὶ ᾿Αζαρίας υἱὸς Μαασαίου καὶ πᾶς ὁ λαὸς ἀπὸ μικροῦ ἕως μεγάλου |
|
2
|
2
|
| Тому ось, настають дні, — говорить Господь, — коли у Равві синів Аммонових чутно буде крик битви, і зробиться вона купою руїн, і міста її будуть спалені вогнем, і оволодіє Ізраїль тими, які володіли ним, — говорить Господь. | πρὸς ῾Ιερεμίαν τὸν προφήτην καὶ εἶπαν αὐτῷ· πεσέτω δὴ τὸ ἔλεος ἡμῶν κατὰ πρόσωπόν σου καὶ πρόσευξαι πρὸς Κύριον τὸν Θεόν σου περὶ τῶν καταλοίπων τούτων, ὅτι κατελείφθημεν ὀλίγοι ἀπὸ πολλῶν, καθὼς οἱ ὀφθαλμοί σου βλέπουσι· |
|
3
|
3
|
| Ридай, Есевоне, бо спустошено Гай; кричіть, дочки Равви, опояшіться веретищем, плачте і блукайте по горо́дах, бо Малхом піде у полон разом зі священиками і князями своїми. | καὶ ἀναγγειλάτω ἡμῖν Κύριος ὁ Θεός σου τὴν ὁδόν, ᾗ πορευσόμεθα ἐν αὐτῇ, καὶ λόγον ὃν ποιήσομεν. |
|
4
|
4
|
| Чого хвалишся долинами? Потече долина твоя кров’ю, віроломна дочко, що сподіваєшся на скарби свої, що говориш: «хто прийде до мене?» | καὶ εἶπεν αὐτοῖς ῾Ιερεμίας· ἤκουσα, ἰδοὺ ἐγὼ προσεύξομαι ὑπὲρ ὑμῶν πρὸς Κύριον τὸν Θεὸν ἡμῶν κατὰ τοὺς λόγους ὑμῶν· καὶ ἔσται, ὁ λόγος, ὃν ἂν ἀποκριθήσεται Κύριος ὁ Θεός, ἀναγγελῶ ὑμῖν, οὐ μὴ κρύψω ἀφ’ ὑμῶν ρῆμα. |
|
5
|
5
|
| Ось, Я наведу на тебе жах з усіх околиць твоїх, — говорить Господь Бог Саваоф; розбіжитеся, хто куди, і ніхто не збере тих, що розбіглися. | καὶ αὐτοὶ εἶπαν τῷ ῾Ιερεμίᾳ· ἔστω Κύριος ἐν ἡμῖν εἰς μάρτυρα δίκαιον καὶ πιστόν, εἰ μὴ κατὰ πάντα τὸν λόγον, ὃν ἐὰν ἀποστείλῃ Κύριος πρὸς ἡμᾶς, οὕτως ποιήσωμεν· |
|
6
|
6
|
| Але після того Я поверну полон синів Аммонових, — говорить Господь. | καὶ ἐὰν ἀγαθὸν καὶ ἐὰν κακόν, τὴν φωνὴν Κυρίου τοῦ Θεοῦ ἡμῶν, οὗ ἡμεῖς ἀποστέλλομέν σε πρὸς αὐτόν, ἀκουσόμεθα, ἵνα βέλτιον ἡμῖν γένηται, ὅτι ἀκουσόμεθα τῆς φωνῆς Κυρίου τοῦ Θεοῦ ἡμῶν. — |
|
7
|
7
|
| Про Едом так говорить Господь Саваоф: хіба немає більше мудрости у Фемані? хіба не стало ради у розумних? хіба збідніла мудрість їх? | Καὶ ἐγενήθη μεθ’ ἡμέρας δέκα ἐγενήθη λόγος Κυρίου πρὸς ῾Ιερεμίαν. |
|
8
|
8
|
| Біжіть, повернувши тил, ховайтеся у печерах, жителі Дедана, бо загибель Ісава Я наведу на нього, — час відвідування Мого. | καὶ ἐκάλεσε τὸν ᾿Ιωανὰν καὶ τοὺς ἡγεμόνας τῆς δυνάμεως καὶ πάντα τὸν λαὸν ἀπὸ μικροῦ ἕως μεγάλου |
|
9
|
9
|
| Якби збирачі винограду прийшли до тебе, то, напевне, залишили б кілька незібраних ягід. І якби злодії прийшли уночі, то вони украли б, скільки їм потрібно. | καὶ εἶπεν αὐτοῖς· οὕτως εἶπε Κύριος· |
|
10
|
10
|
| А Я догола обберу Ісава, відкрию потаємні місця його, і сховатися він не може. Знищене буде плем’я його, і брати його і сусіди його; і не буде його. | ἐὰν καθίσαντες καθίσητε ἐν τῇ γῇ ταύτῃ, οἰκοδομήσω ὑμᾶς καὶ οὐ μὴ καθελῶ καὶ φυτεύσω ὑμᾶς καὶ οὐ μὴ ἐκτίλω, ὅτι ἀναπέπαυμαι ἐπὶ τοῖς κακοῖς, οἷς ἐποίησα ὑμῖν. |
|
11
|
11
|
| Залиш сиріт твоїх, Я підтримаю життя їх, і удови твої нехай надіються на Мене. | μὴ φοβηθῆτε ἀπὸ προσώπου βασιλέως Βαβυλῶνος, οὗ ὑμεῖς φοβεῖσθε ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ, μὴ φοβηθῆτε, φησὶ Κύριος, ὅτι μεθ’ ὑμῶν ἐγώ εἰμι τοῦ ἐξαιρεῖσθαι ὑμᾶς καὶ σῴζειν ὑμᾶς ἐκ χειρὸς αὐτοῦ· |
|
12
|
12
|
| Бо так говорить Господь: ось і ті, яким не призначено було пити чашу, неодмінно будуть пити її, і чи ти залишишся непокараним? Ні, не залишишся непокараним, але неодмінно будеш пити чашу. | καὶ δώσω ὑμῖν ἔλεος καὶ ἐλεήσω ὑμᾶς καὶ ἐπιστρέψω ὑμᾶς εἰς τὴν γῆν ὑμῶν. |
|
13
|
13
|
| Бо Мною клянуся, — говорить Господь, — що жахом, посміянням, пустелею і прокляттям буде Восор, і всі міста його зробляться вічними пустелями. | καὶ εἰ λέγετε ὑμεῖς· οὐ μὴ καθίσωμεν ἐν τῇ γῇ ταύτῃ πρὸς τὸ μὴ ἀκοῦσαι φωνῆς Κυρίου, |
|
14
|
14
|
| Я чув поголос від Господа, і посол посланий до народів сказати: зберіться і йдіть проти нього, і піднімайтеся на війну. | ὅτι εἰς γῆν Αἰγύπτου εἰσελευσόμεθα καὶ οὐ μὴ ἴδωμεν πόλεμον καὶ φωνὴν σάλπιγγος οὐ μὴ ἀκούσωμεν καὶ ἐν ἄρτοις οὐ μὴ πεινάσωμεν καὶ ἐκεῖ οἰκήσομεν, |
|
15
|
15
|
| Бо ось, Я зроблю тебе малим між народами, знехтуваним між людьми. | διὰ τοῦτο ἀκούσατε λόγον Κυρίου· οὕτως εἶπε Κύριος· ἐὰν ὑμεῖς δῶτε τὸ πρόσωπον ὑμῶν εἰς Αἴγυπτον καὶ εἰσέλθητε ἐκεῖ κατοικεῖν, |
|
16
|
16
|
| Грізне становище твоє і гордовитість серця твого звабили тебе, що живеш у розщілинах скель і займаєш вершини пагорбів. Але, хоч би ти, як орел, високо звив гніздо твоє, і звідти скину тебе, — говорить Господь. | καὶ ἔσται, ἡ ρομφαία, ἣν ὑμεῖς φοβεῖσθε ἀπὸ προσώπου αὐτῆς, εὑρήσει ὑμᾶς ἐν γῇ Αἰγύπτου, καὶ ὁ λιμός, οὗ ὑμεῖς λόγον ἔχετε ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ, καταλήψεται ὑμᾶς ὀπίσω ὑμῶν ἐν Αἰγύπτῳ, καὶ ἐκεῖ ἀποθανεῖσθε. |
|
17
|
17
|
| І буде Едом жахом; усякий, хто проходить мимо, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його. | καὶ ἔσονται πάντες οἱ ἄνθρωποι καὶ πάντες οἱ ἀλλογενεῖς, οἱ θέντες τὸ πρόσωπον αὐτῶν εἰς γῆν Αἰγύπτου ἐνοικεῖν ἐκεῖ, ἐκλείψουσιν ἐν τῇ ρομφαίᾳ καὶ ἐν τῷ λιμῷ, καὶ οὐκ ἔσται αὐτῶν οὐθεὶς σῳζόμενος ἀπὸ τῶν κακῶν, ὧν ἐγὼ ἐπάγω ἐπ’ αὐτούς. |
|
18
|
18
|
| Як знищені Содом і Гоморра і сусідні міста їх, — говорить Господь, — так і там жодна людина не буде жити, і син людський не зупиниться у ньому. | ὅτι οὕτως εἶπε Κύριος· καθὼς ἔσταξεν ὁ θυμός μου ἐπὶ τοὺς κατοικοῦντας ῾Ιερουσαλήμ, οὕτως στάξει ὁ θυμός μου ἐφ’ ὑμᾶς εἰσελθόντων ὑμῶν εἰς Αἴγυπτον, καὶ ἔσεσθε εἰς ἄβατον καὶ ὑποχείριοι καὶ εἰς ἀρὰν καὶ εἰς ὀνειδισμὸν καὶ οὐ μὴ ἴδητε οὐκέτι τὸν τόπον τοῦτον, |
|
19
|
19
|
| Ось, виходить він, як лев, з узвишшя Йордану на укріплені житла; але Я змушу їх поспішно піти з Ідумеї, і хто обраний, того поставлю над нею. Бо хто подібний до Мене? і хто вимагатиме відповіді від Мене? і який пастир протистане Мені? | ἃ ἐλάλησε Κύριος ἐφ’ ὑμᾶς τοὺς καταλοίπους ᾿Ιούδα· μὴ εἰσέλθητε εἰς Αἴγυπτον. καὶ νῦν γνόντες γνώσεσθε |
|
20
|
20
|
| Отже, вислухайте визначення Господа, яке Він поставив про Едом, і наміри Його, які Він має щодо жителів Фемана: істинно, найменші зі стад поведуть їх і спустошать житла їх. | ὅτι ἐπονηρεύσασθε ἐν ψυχαῖς ὑμῶν ἀποστείλαντές με λέγοντες· πρόσευξαι περὶ ἡμῶν πρὸς Κύριον, καὶ κατὰ πάντα, ἃ ἐὰν λαλήσῃ σοι Κύριος, ποιήσομεν. |
|
21
|
21
|
| Від шуму падіння їх потрясеться земля, і відгомін крику їх чутно буде біля Червоного моря. | καὶ οὐκ ἠκούσατε τῆς φωνῆς Κυρίου, ἧς ἀπέστειλέ με πρὸς ὑμᾶς. |
|
22
|
22
|
| Ось, як орел підніметься він, і полетить, і розпустить крила свої над Восором; і серце хоробрих ідумеян буде у той день, як серце жінки під час пологів. | καὶ νῦν ἐν ρομφαίᾳ καὶ ἐν λιμῷ ἐκλείψετε ἐν τῷ τόπῳ, ᾧ ὑμεῖς βούλεσθε εἰσελθεῖν κατοικεῖν ἐκεῖ. |
|
23
|
|
| Про Дамаск. — Посоромлені Емаф і Арпад, бо, почувши скорботну звістку, вони впали у відчай; тривога на морі, заспокоїтися не можуть. | |
|
24
|
|
| Злякався Дамаск і кинувся навтіки; страх оволодів ним; біль і муки схопили його, як жінку під час пологів. | |
|
25
|
|
| Як не вціліло місто слави, місто радости моєї? | |
|
26
|
|
| Отже, впадуть юнаки його на вулицях його, і всі воїни загинуть у той день, — говорить Господь Саваоф. | |
|
27
|
|
| І запалю вогонь на стінах Дамаска, і знищить палаци Венадада. | |
|
28
|
|
| Про Кидар і про царства Асорські, які уразив Навуходоносор, цар Вавилонський, так говорить Господь: вставайте, виступайте проти Кидара, і спустошуйте синів сходу! | |
|
29
|
|
| Намети їхні і овець їхніх візьмуть собі, і покрови їхні і все начиння їхнє, і верблюдів їхніх візьмуть, і будуть кричати їм: «жах звідусюди!» | |
|
30
|
|
| Біжіть, ідіть скоріше, сховайтеся у прірві, жителі Асора, — говорить Господь, бо Навуходоносор, цар Вавилонський, виніс рішення про вас і склав проти вас задум. | |
|
31
|
|
| Вставайте, виступайте проти народу мирного, який живе безтурботно, — говорить Господь: ні дверей, ні запорів немає у нього, живуть поодинці. | |
|
32
|
|
| Верблюди їхні віддані будуть у здобич, і безліч стад їхніх — на розкрадання; і розсію їх по усіх вітрах, цих, що стрижуть волосся на скронях, і з усіх боків їх наведу на них загибель, — говорить Господь. | |
|
33
|
|
| І буде Асор житлом шакалів, вічною пустелею; людина не буде жити там, і син людський не буде зупинятися у ньому. | |
|
34
|
|
| Слово Господа, яке було до Єремії пророка проти Елама, на початку царювання Седекії, царя Юдейського: | |
|
35
|
|
| так говорить Господь Саваоф: ось, Я скрушу лук Елама, головну силу їх. | |
|
36
|
|
| І наведу на Елам чотири вітри від чотирьох країв неба і розвію їх по усіх цих вітрах, і не буде народу, до якого не прийшли б вигнані еламити. | |
|
37
|
|
| Й уражу еламитян страхом перед ворогами їх і перед тими, що шукають душí їх; і наведу на них біду, гнів Мій, — говорить Господь, — і пошлю услід їм меч, доки не знищу їх. | |
|
38
|
|
| І поставлю престіл Мій у Еламі, і знищу там царя і князів, — говорить Господь. | |
|
39
|
|
| Але в останні дні поверну полон Елама, — говорить Господь. |
