1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 50
|
Κεφάλαιο 50
|
|
1
|
1
|
| Слово, що вирік Господь про Вавилон і про землю халдеїв через Єремію пророка: | (Μασ. ΜΓ´) ΚΑΙ ἐγενήθη ὡς ἐπαύσατο ῾Ιερεμίας λέγων πρὸς τὸν λαὸν πάντας τοὺς λόγους Κυρίου, οὓς ἀπέστειλεν αὐτὸν Κύριος πρὸς αὐτούς, πάντας τοὺς λόγους τούτους, |
|
2
|
2
|
| сповістіть і розголосіть між народами, і підніміть знамено, оголосіть, не приховуйте, говоріть: «Вавилон узятий, Вил посоромлений, Меродах знищений, істукани його посоромлені, ідоли його знищені». | καὶ εἶπεν ᾿Αζαρίας υἱὸς Μαασαίου καὶ ᾿Ιωανὰν υἱὸς Καρηὲ καὶ πάντες οἱ ἄνδρες οἱ εἴπαντες τῷ ῾Ιερεμίᾳ λέγοντες· ψεύδη, οὐκ ἀπέστειλέ σε Κύριος πρὸς ἡμᾶς λέγων· μὴ εἰσέλθητε εἰς Αἴγυπτον οἰκεῖν ἐκεῖ, |
|
3
|
3
|
| Бо від півночі піднявся проти нього народ, який зробить землю його пустелею, і ніхто не буде жити там, від людини до худоби, усі рушать і підуть. | ἀλλ’ ἢ Βαροὺχ υἱὸς Νηρίου συμβάλλει σε πρὸς ἡμᾶς, ἵνα δῷς ἡμᾶς εἰς χεῖρας τῶν Χαλδαίων τοῦ θανατῶσαι ἡμᾶς καὶ ἀποικισθῆναι ἡμᾶς εἰς Βαβυλῶνα. |
|
4
|
4
|
| У ті дні й у той час, — говорить Господь, — прийдуть сини Ізраїлеві, вони і сини Іудині разом, будуть ходити і плакати, і будуть шукати Господа Бога свого. | καὶ οὐκ ἤκουσεν ᾿Ιωανὰν καὶ πάντες ἡγεμόνες τῆς δυνάμεως καὶ πᾶς ὁ λαὸς τῆς φωνῆς Κυρίου κατοικῆσαι ἐν γῇ ᾿Ιούδα. |
|
5
|
5
|
| Будуть запитувати про путь до Сиону, і, звертаючи до нього лиця, будуть говорити: «йдіть і приєднайтеся до Господа союзом вічним, який не забудеться». | καὶ ἔλαβεν ᾿Ιωανὰν καὶ πάντες οἱ ἡγεμόνες τῆς δυνάμεως πάντας τοὺς καταλοίπους ᾿Ιούδα, τοὺς ἀποστρέψαντας κατοικεῖν ἐν τῇ γῇ, |
|
6
|
6
|
| Народ Мій був, як загиблі вівці; пастирі їхні звабили їх з путі, розігнали їх по горах; блукали вони з гори на пагорб, забули постіль свою. | τοὺς δυνατοὺς ἄνδρας καὶ τὰς γυναῖκας καὶ τὰ νήπια, καὶ τὰς θυγατέρας τοῦ βασιλέως καὶ τὰς ψυχάς, ἃς κατέλιπε Ναβουζαρδὰν μετὰ Γοδολίου υἱοῦ ᾿Αχεικάμ, καὶ ῾Ιερεμίαν τὸν προφήτην καὶ Βαροὺχ υἱὸν Νηρίου |
|
7
|
7
|
| Усі, які знаходили їх, пожирали їх, і пригноблювачі їх говорили: «ми не винні, тому що вони згрішили перед Господом, перед оселею правди і перед Господом, надією батьків їхніх». | καὶ εἰσῆλθον εἰς Αἴγυπτον, ὅτι οὐκ ἤκουσαν τῆς φωνῆς Κυρίου· καὶ εἰσῆλθον εἰς Τάφνας. |
|
8
|
8
|
| Біжіть із середовища Вавилона, і йдіть з Халдейської землі, і будьте, як козли попереду отари овець. | καὶ ἐγένετο λόγος Κυρίου πρὸς ῾Ιερεμίαν ἐν Τάφνας λέγων· |
|
9
|
9
|
| Бо ось, Я підніму і приведу на Вавилон збіговисько великих народів від землі північної, і розташуються проти нього, і він буде взятий; стріли у них, як у майстерного воїна, не повертаються марно. | λαβὲ σεαυτῷ λίθους μεγάλους καὶ κατάκρυψον αὐτοὺς ἐν προθύροις, ἐν πύλῃ τῆς οἰκίας Φαραὼ ἐν Τάφνας, κατ’ ὀφθαλμοὺς ἀνδρῶν ᾿Ιούδα |
|
10
|
10
|
| І Халдея зробиться здобиччю їх; і спустошувачі її наситяться, — говорить Господь. | καὶ ἐρεῖς· οὕτως εἶπε Κύριος· ἰδοὺ ἐγὼ ἀποστέλλω καὶ ἄξω Ναβουχοδονόσορ βασιλέα Βαβυλῶνος, καὶ θήσει αὐτοῦ τὸν θρόνον ἐπάνω τῶν λίθων τούτων, ὧν κατέκρυψας, καὶ ἀρεῖ τὰ ὅπλα αὐτοῦ ἐπ’ αὐτοὺς |
|
11
|
11
|
| Бо ви веселилися, ви торжествували, розкрадачі спадщини Моєї; стрибали з радости, як телиця на траві, й іржали, як бойові коні. | καὶ εἰσελεύσεται καὶ πατάξει γῆν Αἰγύπτου, οὓς εἰς θάνατον, εἰς θάνατον, καὶ οὓς εἰς ἀποικισμόν, εἰς ἀποικισμόν, καὶ οὓς εἰς ρομφαίαν, εἰς ρομφαίαν. |
|
12
|
12
|
| У великому соромі буде мати ваша, почервоніє та, яка народила вас; ось майбуття тих народів — пустеля, суха земля і степ. | καὶ καύσει πῦρ ἐν οἰκίαις τῶν θεῶν αὐτῶν καὶ ἐμπυριεῖ αὐτὰς καὶ ἀποικιεῖ αὐτοὺς καὶ φθειριεῖ γῆν Αἰγύπτου, ὥσπερ φθειρίζει ποιμὴν τὸ ἱμάτιον αὐτοῦ, καὶ ἐξελεύσεται ἐν εἰρήνῃ, |
|
13
|
13
|
| Від гніву Господа вона зробиться безлюдною, і вся вона буде порожня; усякий, хто буде проходити через Вавилон, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його. | καὶ συντρίψει τοὺς στύλους ῾Ηλιουπόλεως, τοὺς ἐν ῎Ων, καὶ τὰς οἰκίας αὐτῶν κατακαύσει ἐν πυρί. |
|
14
|
|
| Вишикуйтеся у бойовий порядок навколо Вавилона; усі, що натягують лук, стріляйте у нього, не шкодуйте стріл, бо він згрішив проти Господа. | |
|
15
|
|
| Здійміть крик проти нього з усіх боків; він подав руку свою; упали твердині його, зруйнувалися стіни його, бо це — відомста Господа; помщайтеся йому; як він чинив, так і чиніть з ним. | |
|
16
|
|
| Знищіть у Вавилоні і того, хто сіє і діє серпом під час жнив; від страху згубного меча нехай кожен повернеться до народу свого, і кожен нехай біжить у землю свою. | |
|
17
|
|
| Ізраїль — розсіяне стадо; леви розігнали його; раніше об’їдав його цар Ассирійський, а цей останній, Навуходоносор, цар Вавилонський, і кістки його розтрощив. | |
|
18
|
|
| Тому так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я відвідаю царя Вавилонського і землю його, як відвідав царя Ассирійського. | |
|
19
|
|
| І поверну Ізраїля на пасовище його, і буде він пастися на Кармилі і Васані, і душа його насититься на горі Єфремовій і у Галааді. | |
|
20
|
|
| У ті дні й у той час, — говорить Господь, — будуть шукати неправди Ізраїлевої, і не буде її, і гріхів Іуди, і не знайдеться їх; бо прощу тих, яких залишу у живих. | |
|
21
|
|
| Іди на неї, на землю обурливу, і покарай жителів її; спустошуй і знищуй усе за ними, — говорить Господь, — і зроби усе, що Я повелів тобі. | |
|
22
|
|
| Шум битви на землі і велике руйнування! | |
|
23
|
|
| Який розбитий і розтрощений молот усієї землі! Як Вавилон зробився жахом між народами! | |
|
24
|
|
| Я розставив сіті для тебе, і ти пійманий, Вавилоне, не передбачаючи того; ти знайдений і схоплений, тому що повстав проти Господа. | |
|
25
|
|
| Господь відкрив сховище Своє і взяв з нього сосуди гніву Свого, тому що у Господа Бога Саваофа є діло у землі Халдейській. | |
|
26
|
|
| Ідіть на неї з усіх країв, відчиняйте житниці її, топчіть її як снопи, зовсім знищіть її, щоб нічого від неї не залишилося. | |
|
27
|
|
| Убивайте усіх волів її, нехай ідуть на заколення; горе їм! бо прийшов день їх, час відвідання їх. | |
|
28
|
|
| Чутний голос тих, що біжать і спасаються із землі Вавилонської, щоб сповістити на Сионі про помсту Господа Бога нашого, про помсту за храм Його. | |
|
29
|
|
| Скличте проти Вавилона стрільців; усі, що натягують лук, розташуйтеся станом довкола нього, щоб ніхто не врятувався із нього; воздайте йому за ділами його; як він зробив, так робіть і з ним, бо він піднісся проти Господа, проти Святого Ізраїлевого. | |
|
30
|
|
| За те упадуть юнаки його на вулицях його, й усі воїни його знищені будуть у той день, — говорить Господь. | |
|
31
|
|
| Ось, Я — на тебе, гордине, — говорить Господь Бог Саваоф: бо прийшов день твій, час відвідання твого. | |
|
32
|
|
| І спіткнеться гординя, й упаде, і ніхто не підніме його; і запалю вогонь у містах його, і пожере усе довкола його. | |
|
33
|
|
| Так говорить Господь Саваоф: пригноблені сини Ізраїля, як і сини Іуди, і всі, хто полонив їх, міцно тримають їх і не хочуть відпустити їх. | |
|
34
|
|
| Але Відкупитель їх сильний, Господь Саваоф ім’я Його; Він розгляне діло їх, щоб заспокоїти землю і привести у тремтіння жителів Вавилона. | |
|
35
|
|
| Меч на халдеїв, — говорить Господь, і на жителів Вавилона, і на князів його, і на мудрих його; | |
|
36
|
|
| меч на знахарів, і вони збожеволіють; меч на воїнів його, і вони устрашаться; | |
|
37
|
|
| меч на коней його і на колісниці його і на усі різноплемінні народи серед нього, і вони будуть, як жінки; меч на скарби його, і вони будуть розкрадені; | |
|
38
|
|
| засуха на води його, і вони висохнуть; бо це земля ідолів, і вони збожеволіють від ідольських страховиськ. | |
|
39
|
|
| І оселяться там степові звірі з шакалами, і будуть жити на ній страуси, і не буде населена повіки і безлюдна у роди родів. | |
|
40
|
|
| Як знищені Богом Содом і Гоморра і сусідні міста їх, — говорить Господь, — так і тут жодна людина не буде жити, і син людський не буде зупинятися. | |
|
41
|
|
| Ось, іде народ від півночі, і народ великий, і багато царів піднімаються від країв землі; | |
|
42
|
|
| тримають у руках лук і спис; вони жорстокі й немилосердні; голос їх гучний, як море; несуться на конях, вишикувалися як одна людина, щоб битися з тобою, дочко Вавилона. | |
|
43
|
|
| Почув цар Вавилонський звістку про них, і руки у нього опустилися; скорбота огорнула його, муки, як жінку під час пологів. | |
|
44
|
|
| Ось, піднімається він, як лев, з узвишшя Йордану на укріплені житла; але Я змушу їх поспішно піти з нього, і, хто обраний, тому доручу його. Бо хто подібний до Мене? і хто вимагатиме від Мене відповіді? І який пастир протистане Мені? | |
|
45
|
|
| Отже, вислухайте визначення Господа, яке Він ухвалив про Вавилон, і наміри Його, які Він має щодо землі Халдейської: істинно, найменші зі стад поведуть їх; істинно, він спустошить житла їхні з ними. | |
|
46
|
|
| Від шуму взяття Вавилона затремтить земля, і волання буде чутне між народами. |
