Глава 20
1
І сказав Господь Ісусові, говорячи:
2
скажи синам Ізраїлевим: зробіть у себе міста притулку, про які Я говорив вам через Мойсея,
3
щоб міг тікати туди вбивця, що убив людину помилково, без наміру; нехай [міста ці] будуть у вас притулком [щоб не вмер той, що убив] від того, хто мститься за кров, [доки не постане перед громадою на суд].
4
І хто втече в одне з міст цих, нехай стане біля воріт міста і розповість уголос старійшинам міста цього справу свою; і вони приймуть його до себе в місто і дадуть йому місце, щоб він жив у них;
5
і коли поженеться за ним той, хто мститься за кров, то вони не повинні видавати в руки його убивцю, тому що він без наміру убив ближнього свого, не мав до нього ненависти ні вчора, ні третього дня;
6
нехай він живе в цьому місті, доки не стане перед громадою на суд, доки не помре великий священик, який буде в ті дні. А потім нехай повернеться вбивця і піде в місто своє і в дім свій, у місто, з якого він утік.
7
І відокремили Кедес у Галилеї на горі Неффалимовій, Сихем на горі Єфремовій, і Кириаф-Арби, інакше Хеврон, на горі Іудиній;
8
за Йорданом, навпроти Єрихона на схід, відокремили: Бецер у пустелі, на рівнині, від коліна Рувимового, і Рамоф у Галааді від коліна Гадового, і Голан у Васані від коліна Манассіїного;
9
ці міста призначені для всіх синів Ізраїлевих і для прибульців, які живуть у них, щоб тікав туди всякий, хто убив людину помилково, щоб не помер він від руки того, хто мститься за кров, доки не постане перед громадою [на суд].
