Глава 5
1
Коли всі царі аморрейські, які жили по цей бік Йордану до моря, і всі царі ханаанські, які біля моря, почули, що Господь [Бог] висушив води Йордану перед синами Ізраїлевими, доки переходили вони, тоді ослабло серце їхнє, [вони жахнулися] і не стало вже в них духу проти синів Ізраїлевих.
2
У той час сказав Господь Ісусові: зроби собі гострі [кам’яні] ножі й обріж синів Ізраїлевих удруге.
3
І зробив собі Ісус гострі [кам’яні] ножі й обрізав синів Ізраїлевих на [місці, названому]: Пагорб обрізання.
4
Ось причина, чому обрізав Ісус [синів Ізраїлевих, які тоді народилися на путі, і які з тих, що вийшли з Єгипту, не були тоді обрізані, всіх їх обрізав Ісус]: весь народ, який вийшов з Єгипту, чоловічої статі, усі здатні до війни померли в пустелі на путі, після виходу з Єгипту;
5
весь же народ, який вийшов, був обрізаний, але весь народ, що народився в пустелі на путі, після того, як вийшов з Єгипту, не був обрізаний;
6
бо сини Ізраїлеві сорок [два] роки ходили в пустелі [тому багато з них і не були обрізані], доки не перемер весь народ, здатний до війни, який вийшов з Єгипту, які не слухали голосу Господнього, і яким Господь клявся, що вони не побачать землі, яку Господь з клятвою обіцяв батькам їхнім, дати нам землю, де тече молоко і мед,
7
а замість їх породив синів їхніх. Цих обрізав Ісус, тому що вони були необрізані; тому що їх, [як народжених] на путі, не обрізували.
8
Коли весь народ був обрізаний, залишався він на своєму місці в стані, доки не видужав.
9
І сказав Господь Ісусові: нині Я зняв з вас посоромлення єгипетське. Чому і називається те місце «Галгал», навіть до цього дня.
10
І стояли сини Ізраїлеві станом у Галгалі і звершили Пасху у чотирнадцятий день місяця ввечері на рівнинах Єрихонських;
11
і на другий день Пасхи стали їсти з плодів землі цієї, опрісноки і сушені зерна в самий той день;
12
а манна перестала падати на другий день після того, як вони стали їсти плоди землі, і не було більше манни у синів Ізраїлевих, але вони їли в той рік плоди землі Ханаанської.
13
Ісус, знаходячись поблизу Єрихона, глянув, і бачить, і ось стоїть перед ним чоловік, і в руці його оголений меч. Ісус підійшов до нього і сказав йому: чи наш ти, чи з ворогів наших?
14
Він сказав: ні; я вождь воїнства Господнього, тепер прийшов [сюди]. Ісус упав лицем своїм на землю, і поклонився і сказав йому: що господар мій скаже рабові своєму?
15
Вождь воїнства Господнього сказав Ісусові: зніми взуття твоє з ніг твоїх, тому що місце, на якому ти стоїш, святе. Ісус так і зробив.
16
Єрихон замкнувся і був замкнений від страху синів Ізраїлевих: ніхто не виходив [з нього] і ніхто не входив.
