|
Глава 15
|
Главa є7i
|
|
1
|
1
|
| Коли ті, що були в наметах, почули про те, що сталося, то збентежилися, | И# є3гдA ўслhшаша въ шатрёхъ сyщіи, ўжас0шасz њ бhвшемъ, |
|
2
|
2
|
| і напав на них страх і тремтіння, і жоден з них не залишився на очах ближнього, але усі вони кинулися тікати по усіх дорогах рівнини і нагірної країни. | и3 нападE на нS стрaхъ и3 трeпетъ, и3 не бЁ человёка пребывaюща пред8 лицeмъ бли1жнzгw ктомY, но и3стeкше є3динодyшнw бэжaху по всsкому пути2 п0лz и3 наг0рныz: |
|
3
|
3
|
| І ті, що розташувалися табором у нагірній країні біля Ветилуї, також кинулися тікати. Тоді сини Ізраїля, кожен із них войовничий чоловік, погналися за ними. | и3 и5же њполчи1вшіисz въ г0рней w4крестъ ветmлyи њбрати1шасz въ бёгство: и3 тогдA сhнове ї}лєвы всsкъ мyжъ рaтникъ t ни1хъ ўстреми1шасz на ни1хъ. |
|
4
|
4
|
| Озія послав у Ветомасфем, Виваю, Ховаю і Холу і в усі краї ізраїльські, щоб сповістити про те, що звершилось, і щоб усі погналися за ворогами для знищення їх. | И# послA nзjа въ ветомасfeмъ и3 виваю2, и3 хwваю2 и3 хwлY, и3 во всsкъ предЁлъ ї}левъ, вёстники њ соверши1вшихсz, и3 да вси2 потекyтъ в8слёдъ врагHвъ на погубленіе и4хъ. |
|
5
|
5
|
| Як тільки почули про це сини Ізраїля, усі дружно напали на них і вражали їх до Хови; також і ті, що прийшли з Єрусалима і з усієї нагірної країни, тому що їм сповіщено було про те, що́ трапилося у стані ворогів їхніх, і з Галаада і Галилеї, з усіх боків наносили їм велику поразку, доки вони не пройшли за Дамаск і за межі його. | Е#гдa же ўслhшаша сhнове ї}лєвы, вси2 є3динодyшнw напад0ша на ни1хъ и3 сэк0ша и5хъ дaже до хwвы2. Тaкожде же и3 и5же и3з8 їеrли1ма пріид0ша и3 и3з8 всеS наг0рныz: возвэсти1ша бо и5мъ бы6вшаz њполчeнію врагHвъ и4хъ: и3 и5же въ галаaдэ и3 въ галілeи бод0ша и5хъ ћзвою вели1кою, д0ндеже минyша дамaскъ и3 предёлы є3гw2. |
|
6
|
6
|
| Інші жителі Ветилуї напали на стан ассирійський, розграбували його і дуже збагатилися. | Пр0чіи же живyщіи во ветmлyи, напад0ша на п0лкъ ґссyровъ и3 плэни1ша и5хъ и3 њбогати1шасz ѕэлw2. |
|
7
|
7
|
| А сини Ізраїля, які повернулися після ураження, оволоділи рештою; і села і селища в нагірній країні і на рівнині одержали велику здобич, тому що її була дуже велика кількість. | Сhнове же ї}лєвы возврати1вшесz t сёчи, воз8wбладaша пр0чими, и3 вє1си и3 сeла, ±же въ г0рней и3 нап0льнэй, воз8wбладaша мн0гими корhстьми: бЁ бо мн0жество мн0го ѕэлw2. |
|
8
|
8
|
| Великий священик Іоаким і старійшини синів Ізраїлевих, які жили у Єрусалимі, прийшли подивитись, яке благо сотворив Господь для Ізраїля, і бачити Юдиф і вітати її. | Їwакjмъ же їерeй вели1кій и3 старBйшины сынHвъ ї}левыхъ живyщіи во їеrли1мэ пріид0ша є4же зрёти бlг†z, ±же сотвори2 гDь ї}лю, и3 є4же ви1дэти їудjfъ и3 глаг0лати съ нeю ми1ръ. |
|
9
|
9
|
| Як тільки вони ввійшли до неї, то всі одностайно благословили її і сказали їй: ти велич Ізраїля, ти велика радість Ізраїля, ти велика слава нашого роду. | Е#гдa же пріид0ша къ нeй, благослови1ша ю5 вси2 є3динодyшнw и3 рёша къ нeй: ты2 возвышeніе ї}лево! ты2 рaдованіе вели1ко ї}лево! ты2 слaва веліz р0да нaшегw! |
|
10
|
10
|
| Усе це ти зробила твоєю рукою; ти зробила добро Ізраїлю, і нехай благоволить до нього Бог; будь же благословенна від Господа Вседержителя на вічний час. І увесь народ сказав: нехай буде! | сотвори1ла є3си2 вс‰ сі‰ рук0ю твоeю, сотвори1ла є3си2 благ†z со ї}лемъ, и3 да бlговоли1тъ њ ни1хъ бGъ: благословeна бyди ў вседержи1телz гDа въ вёчное врeмz. И# рёша вси2 лю1діе: бyди. |
|
11
|
11
|
| Народ грабував табір протягом тридцяти днів, і Юдифі віддали намет Олоферна і усі срібні сосуди і постелі і чаші і все начиння його. Вона взяла, поклала на мула свого, запрягла колісниці свої і склала це на них. | И# плэнsху вси2 лю1діе п0лкъ чрез8 днjй три1десzть, и3 дaша їудjfэ шатeръ nлофeрновъ и3 вс‰ срє1брzныz сосyды, и3 nдры2 и3 ўмыв†лницы, и3 вс‰ ўстроє1ніz є3гw2. И# пріeмши nнA возложи2 на мскA своего2, и3 впрzжE колєсни1цы, и3 сложи2 | на нS. |
|
12
|
12
|
| І збіглися всі жінки ізраїльські бачити її, і благословляли її і склали із себе для неї хор; а вона взяла у свої руки оповиті виноградним листям жезли і дала жінкам, які були з нею, | И# притечE всsкаz женA ї}лска є4же ви1дэти ю5, и3 благослови1ша ю5 и3 сотвори1ша є4й ли1къ t себє2. И# взS к0піz цвэтaми ўкрaшєннаz въ рyцэ свои2 и3 дадE женaмъ сyщымъ съ нeю: |
|
13
|
13
|
| і поклали на себе оливкові вінки — вона і ті, що були з нею. Вона йшла попереду всього народу в хорі і вела за собою всіх жінок; за нею йшли всі чоловіки ізраїльські, озброєні, з вінками і з урочистими піснями на своїх устах. | и3 ўвэнчaсz мaслиною самA и3 ±же съ нeю, и3 и3дsше пред8 всёми людьми2 въ ли1цэ, ведyщи всёхъ жeнъ. И# послёдоваше всsкъ мyжъ ї}левъ воoружeни съ вэнцы6 и3 пЁсньми во ўстaхъ свои1хъ. |
|
14
|
14
|
| Юдиф почала перед усім Ізраїлем подячну пісню, і увесь народ підспівував цю пісню. | И# начA їудjfъ и3сповёданіе сіE во всeмъ ї}ли, и3 возглашaху вси2 лю1діе хвалeніе сіE. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
