|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| У вісімнадцятому році, у двадцять другий день першого місяця, було дано в домі Навуходоносора, царя Ассирійського, повеління — зробити, як він сказав, помсту всій землі. | И# въ лёто nсмоенaдесzть, и3 въ двaдесzть вторhй (дeнь) пeрвагw мцcа, бhсть сл0во въ домY навуходон0сора царS ґссmрjйска, tмсти1ти всsцэй земли2, ћкоже глаг0лаше. |
|
2
|
2
|
| Скликавши всіх служителів і всіх сановників своїх, він відкрив їм таємницю свого наміру і своїми вустами визначив всіляке зло тій землі. | И# созвA вс‰ служи1тєли сво‰ и3 вс‰ вельм0жы сво‰, и3 соwбщи2 съ ни1ми тaйну совёта своегw2, и3 соверши2 всю2 ѕл0бу земли2 t ћстъ свои1хъ: |
|
3
|
3
|
| І вони вирішили погубити всіх, хто не підкорився слову вуст його. | и3 тjи суди1ша и3стреби1ти всsку пл0ть, и5же не послёдоваша словеси2 ќстъ є3гw2. |
|
4
|
4
|
| Після закінчення своєї наради, Навуходоносор, цар Ассирійський, покликав головного вождя війська свого, Олоферна, який був другим після нього, і сказав йому: | И# бhсть, є3гдA соверши2 совётъ св0й, призвA навуходон0соръ цaрь ґссmрjйскій nлофeрна вождоначaлника си1лы своеS, вторaго сyща по нeмъ, и3 речE къ немY: |
|
5
|
5
|
| так говорить великий цар, господар усієї землі: ось, ти підеш від імені мого і візьмеш із собою чоловіків, упевнених у своїй силі, — піших сто двадцять тисяч і безліч коней із дванадцятьма тисячами вершників, — | сі‰ глаг0летъ цaрь вели1кій, господи1нъ всеS земли2: сE, ты2 и3зhдеши t лицA моегw2 и3 в0змеши съ соб0ю мужeй ўповaющихъ въ крёпости своeй, пэшцє1въ до тhсzщей сто2 двaдесzть, и3 мн0жество к0ней со всaдниками тhсzщей дванaдесzть, |
|
6
|
6
|
| і вийдеш проти усієї землі на заході за те, що не підкорилися слову вуст моїх. | и3 и3зhдеши бо срётеніе всeй земли2 на зaпады, ћкw не повинyшасz глаг0лу ќстъ мои1хъ: |
|
7
|
7
|
| І оголосиш їм, щоб вони готували землю і воду, тому що я з гнівом вийду на них, покрию все лице землі їхньої ногами війська мого і віддам йому їх на пограбування. | и3 возвэсти1ши и5мъ ўготовлsти зeмлю и3 в0ду, ћкw и3зhду въ ћрости моeй на ни1хъ, и3 покрhю всE лицE земли2 ногaми си1лы моеS, и3 дaмъ и5хъ въ расхищeніе и5мъ: |
|
8
|
8
|
| Доли і потоки наповняться їхніми пораненими, і ріка, загачена трупами їхніми, переповниться; | и3 ћзвенніи и4хъ и3сп0лнzтъ дє1бри и3 пот0ки и4хъ, и3 рэкA наводнsющаzсz мeртвыми и4хъ нап0лнитсz: |
|
9
|
9
|
| а полонених їхніх я розсію по краях усієї землі. | и3 приведY плёнъ и4хъ до конє1цъ всеS земли2: |
|
10
|
10
|
| Ти ж, вирушивши, заволодій для мене всіма межами їх: які самі здадуться тобі, тих ти збережи до дня викриття їх; | тh же и3зшeдъ приwдержи1ши мнЁ всsкъ предёлъ и4хъ, и3 tдадyтъ тебЁ сами1хъ себE, и3 соблюдeши ми2 и5хъ на дeнь њбличeніz и4хъ: |
|
11
|
11
|
| а непокірливих нехай не пощадить око твоє: віддавай їх на смерть і на пограбування по усій землі твоїй. | непокарsющихсz же не пощади1тъ џко твоE, є4же дaти и5хъ на ўбіeніе и3 расхищeніе во всeй земли2 твоeй: |
|
12
|
12
|
| Бо живий я, — і міцне царство моє: що сказав, те зроблю моєю рукою. | ћкw жи1въ ѓзъ, и3 держaва цaрства моегw2: глаг0лахъ и3 сотворю2 сі‰ рук0ю моeю: |
|
13
|
13
|
| Не переступи ж ні в чому слів господаря твого, але неодмінно виконай, як я наказав тобі, і не барися з виконанням. | тh же да не преступи1ши є3ди1нагw к0егw t глагHлъ господи1на твоегw2, но совершaz да соверши1ши, ћкоже заповёдахъ тебЁ, и3 да не ўкосни1ши сотвори1ти сі‰. |
|
14
|
14
|
| Олоферн, вийшовши від лиця господаря свого, запросив до себе всіх сановників, полководців і начальників війська ассирійського, | И# и3зhде nлофeрнъ t лицA господи1на своегw2, и3 созвA вс‰ вельм0жы и3 воевHды и3 начaлники си1лы ґссyрскіz, |
|
15
|
15
|
| відрахував для битви добірних чоловіків, як повелів йому господар його, сто двадцять тисяч, і кінних стрільців дванадцять тисяч, | и3 и3зчи1сли и3збрaнныхъ мужeй на њполчeніе, ћкоже заповёда є3мY господи1нъ є3гw2, до дванaдесzть тeмъ, и3 к0нникwвъ стрэлцє1въ дванaдесzть тhсzщей, |
|
16
|
16
|
| і привів їх у такий порядок, яким шикується військо, яке йде на битву. | и3 ўстр0и и5хъ, и4мже w4бразомъ брaни мн0жество ўстроевaетсz: |
|
17
|
17
|
| Він узяв дуже багато верблюдів, ослів і мулів для обозу їх, а овець, волів і кіз для продовольства їх — без числа, | и3 взS велблю1ды и3 nслы2 и3 мски2 припaсwвъ рaди свои1хъ мн0жество мн0го ѕэлw2, и3 џвцы и3 волы2 и3 козлы2 на ўгот0ваніе и4хъ, и5мже не бЁ числA, |
|
18
|
18
|
| і багато їжі для усіх, і дуже багато золота і срібла з царського дому. | и3 пи1щи всsкому мyжу во мн0жествэ, и3 злaта и3 сребрA и3з8 д0му царeва мн0гw ѕэлw2: |
|
19
|
19
|
| І вирушив у похід з усім військом своїм, щоб випередити царя Навуходоносора і покрити усе лице землі на заході колісницями, кіннотою й добірною піхотою своєю. | и3 и3зhде сaмъ и3 всS си1ла є3гw2 въ пyть, є4же пред8ити2 царю2 навуходон0сору и3 покрhти всE лицE земли2 къ зaпадwмъ колесни1цами и3 к0нницами и3 пэшцaми и3збрaнными свои1ми: |
|
20
|
20
|
| І з ним вийшли союзники в такій безлічі, як сарана і як пісок земний, тому що від безлічі не було і рахунку їм. | и3 мн0гое примэшeніе ћкw прyзи и3зыд0ша съ ни1ми и3 ћкw пес0къ земли2, не бо2 бЁ числA t мн0жества и4хъ. |
|
21
|
21
|
| Пройшовши шлях трьох днів від Ниневії до переднього краю рівнини Вектелеф, вони повернули від Вектелефа, біля гори, що лежить ліворуч від верхньої Киликії. | И# и3зыд0ша и3з8 нінеvjи путeмъ тріeхъ днjй на лицE п0лz вектілefъ, и3 њполчи1шисz t вектілefа бли1з8 горы2 сyщіz њшyюю вhшніz кілікjи. |
|
22
|
22
|
| Звідти, взявши все військо своє, піших і кінних і колісниці свої, він вирушив у нагірну країну; | И# поS всю2 си1лу свою2, пэшцы2 и3 к0нники и3 колєсни1цы сво‰, и3 tи1де tтyду въ г0рнюю, |
|
23
|
23
|
| розбив фудян і лудян і пограбував усіх синів Рассиса і синів Ісмаїла, які жили у пустелі на південь до землі Хеллеонської. | и3 и3зсэчE фyда и3 лyда, и3 поплэни2 всёхъ сынHвъ рассjса и3 сынHвъ їсмaилевыхъ сyщихъ по лицY пустhни хеллеHнскіz къ ю4гу. |
|
24
|
24
|
| Потім, переправившись через Євфрат, він пройшов Месопотамію і зруйнував усі високі міста біля потоку Аврон до входу в море. | И# прeйде є3vфрaтъ, и3 пр0йде месопотaмію, и3 раскопA вс‰ грaды высHкіz сyщыz при пот0цэ ґврHнэ, д0ндеже пріити2 къ м0рю: |
|
25
|
25
|
| Зайнявши межі Киликії, він вибив усіх, хто протистояв йому і, пройшовши до країв Іафета, які лежать на південь на передній стороні Аравії, | и3 њб8sтъ предёлы кілік‡йскіz, и3 посэчE всёхъ противостоsщихъ себЁ: и3 пріи1де дaже до предBлъ їaфеfовыхъ, сyщихъ къ ю4гу на лицы2 ґравjи, |
|
26
|
26
|
| обійшов навкруги усіх синів Мадіама, спалив житла їхні і пограбував стада їхні. | и3 њбhде всёхъ сынHвъ мадіaмлихъ, и3 пожжE селє1ніz и4хъ и3 плэни2 стадA и4хъ: |
|
27
|
27
|
| Потім спустився на рівнину Дамаска, під час жнив пшениці, випалив усі ниви їхні, віддав на знищення стада овець і волів, розграбував міста їхні, спустошив їхні поля і побив усіх юнаків їхніх вістрям меча. | и3 сни1де на п0ле дамaсково во днeхъ жaтвы пшени1цъ, и3 пожжE вс‰ ни6вы и4хъ, ґ w4вчіz и3 волHвыz стадA дадE въ погублeніе, и3 грaды и4хъ поплэни2, и3 полS и4хъ њпустоши2, и3 порази2 вс‰ ю4ношы и4хъ џстріемъ мечA. |
|
28
|
28
|
| Страх і жах напав на жителів приморської країни, які жили в Сидоні й Тирі, на жителів Сура й Окини і на всіх жителів Іємнаана, — і всі мешканці Азота й Аскалона дуже злякалися його. | И# нападE стрaхъ и3 трeпетъ є3гw2 на всёхъ живyщихъ въ прим0ріи, сyщихъ въ сідHнэ и3 тЂрэ и3 њбитaющихъ въ сyрэ и3 nкjнэ и3 на всёхъ живyщихъ во їемнаaнэ. И# живyщіи во ґзHтэ и3 ґскалHнэ ўбоsшасz є3гw2 ѕэлw2. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
