|
Глава 11
|
Главa №i
|
|
1
|
1
|
| Олоферн сказав їй: підбадьорся, жінко; не бійся серцем твоїм, тому що я не зробив зла нікому, хто добровільно зважився служити Навуходоносору, царю всієї землі. | И# речE къ нeй nлофeрнъ: дерзaй, жeно, да не ўстрашaешисz сeрдцемъ твои1мъ, занE ѓзъ не њѕл0бихъ человёка, и4же и3зв0ли служи1ти царю2 навуходон0сору всеS земли2: |
|
2
|
2
|
| І тепер, якби народ твій, який живе у нагірній країні, не зневажив мене, я не підняв би на них списа мого; але вони самі це зробили для себе. | и3 нн7э лю1діе твои2 живyщіи въ г0рней, ѓще бы не ўничт0жили мS, не воздви1глъ бhхъ копіS моегw2 на ни1хъ, но nни2 сaми себЁ сотвори1ша сі‰: |
|
3
|
3
|
| Скажи ж мені: чому ти втекла від них і прийшла до нас? Ти знайдеш собі тут порятунок; не бійся: ти будеш жива у цю ніч і після, | и3 нн7э глаг0ли ми2, чесw2 рaди tшлA є3си2 t ни1хъ и3 пришлA є3си2 къ нaмъ; прих0диши бо ко спасeнію: дерзaй, въ н0щь сію2 живA бyдеши, и3 въ пр0чее: |
|
4
|
4
|
| тому що тебе ніхто не скривдить, навпаки, всякий буде благодіяти тобі, як буває з рабами господаря мого, царя Навуходоносора. | нёсть бо, и4же њби1дитъ тS, но блaго тебЁ сотвори1тъ, ћкоже бывaетъ рабHмъ господи1на моегw2 царS навуходон0сора. |
|
5
|
5
|
| Юдиф сказала йому: вислухай слова раби твоєї; нехай раба говорить перед лицем твоїм: я не скажу неправди господареві моєму у цю ніч. | И# речE къ немY їудjfъ: пріими2 глаг0лы рабы2 твоеS, и3 да проглаг0летъ рабhнz твоS пред8 лицeмъ твои1мъ, и3 не возвэщY лжи2 госиоди1ну моемY въ н0щь сію2: |
|
6
|
6
|
| І якщо ти зробиш за словами раби твоєї, то Бог через тебе зробить діло, і господар мій не помилиться у своїх намірах. | и3 ѓще и4маши послёдовати словесeмъ рабhни твоеS, совершeнно дёло сотвори1тъ съ тоб0ю бGъ, и3 не tпадeтъ господи1нъ м0и t начинaній свои1хъ: |
|
7
|
7
|
| Нехай живе Навуходоносор, цар усієї землі, і нехай живе держава його, який послав тебе для очищення всякої душі, тому що не тільки люди через тебе будуть служити йому, але і звірі польові, і худоба, і птахи небесні через твою силу будуть жити під владою Навуходоносора і всього дому його. | жівeтъ бо цaрь навуходон0соръ всеS земли2, и3 живeтъ держaва є3гw2, и4же послa тz во и3справлeніе всsкіz души2, ћкw не т0кмw человёцы тебє2 рaди послyжатъ є3мY, но и3 ѕвёріе п0льніи и3 ск0ти и3 пти6цы небє1сныz крёпостію твоeю жи1ви бyдутъ њ навуходон0сорэ и3 всeмъ д0мэ є3гw2: |
|
8
|
8
|
| Бо ми чули про твою мудрість і хитрість розуму твого, і всій землі відомо, що ти один добрий у всьому царстві, сильний у знанні і чудовий у військових подвигах. | слhшахомъ бо премyдрость твою2 и3 хи1трwсти души2 твоеS, и3 возвэсти1сz всeй земли2, ћкw ты2 є3ди1нъ блaгъ во всeмъ цaрствэ и3 си1ленъ въ рaзумэ и3 чyденъ во њполчeніихъ брaни: |
|
9
|
9
|
| А що говорив Ахиор у зібранні твоєму, ми чули слова його, тому що чоловіки Ветилуї залишили його в живих, і він розповів їм усе, про що говорив тобі. | и3 нн7Ё сл0во, є4же и3зречE ґхіHръ въ засэдaніи твоeмъ, слышахомъ глаг0лы є3гw2, ћкw снабдёша є3го2 мyжіе грaда ветmлyи, и3 возвэсти2 и5мъ вс‰, є3ли6ка и3зглаг0ла џнъ ў тебє1: |
|
10
|
10
|
| Тому, владико-господарю, не залишай без уваги сло́ва його, але збережи його в серці твоєму, тому що воно істинне: рід наш не карається, меч не має сили над нами, якщо вони не грішать перед Богом своїм. | сегw2 рaди, владhко господи1не, да не преступaеши словесE є3гw2, но положи2 є3го2 въ твоeмъ сeрдцы, ћкw и4стинно є4сть: не бо2 tмщaетсz р0дъ нaшъ, не превозмогaетъ мeчь на ни1хъ, ѓще не согрэшaтъ къ бGу своемY: |
|
11
|
11
|
| Отже, щоб господар мій не був відбитим і безуспішним, і щоб до них прийшла смерть, — оволодів ними гріх, яким вони прогнівляють Бога свого, роблячи те, чого не слід; | и3 нн7э да не бyдетъ господи1нъ м0й tвeрженъ и3 недэйстви1теленъ, и3 нападeтъ смeрть на лицE и4хъ, и3 пости1гнетъ и5хъ согрэшeніе, и4мже раздражaтъ бGа своего2, когдa либо ѓще сотворsтъ безмёстіе: |
|
12
|
12
|
| тому що в них виявилася нестача їжі, й уся вода вичерпалась, — і ось, вони зважилися кинутися на худобу свою і думають годуватися всім, що Бог суворо заборонив у законі Своєму вживати в їжу. | понeже бо њскудёша и5мъ бр†шна, и3 ўмaлисz всS водA, восхотёша ўстреми1тисz на скоты2 сво‰, и3 вс‰, є3ли6ка њпредэли2 и5мъ бGъ въ зак0нэхъ свои1хъ не ћсти, ўмысли1ша ўпотреблsти: |
|
13
|
13
|
| Навіть початки пшениці і десятини вина й олії, що, після освячення, зберігаються для священиків, які стоять перед лицем Бога нашого у Єрусалимі, вони зважилися вжити, тоді як і руками доторкатися до них не слід було нікому з народу. | и3 начaтки пшени1цы, и3 десzти6ны віиA и3 є3лeа, ±же соблюдaху њсвzти1вше їереHмъ предстоsщымъ во їеrли1мэ пред8 лицeмъ бGа нaшегw, суди1ша и3ждивaти, и5мже нижE рукaми подобaше прикасaтисz комY t людjй: |
|
14
|
14
|
| Вони послали у Єрусалим, оскільки і тамтешні жителі робили це, принести на те дозвіл від зборів старійшин. | и3 послaша во їеrли1мъ, ћкw и3 тaмw живyщіи сотвори1ша сі‰, да принесyтъ и5мъ разрэшeніе t старёйшинъ: |
|
15
|
15
|
| І як тільки дана буде їм звістка, і вони зроблять це, то в той же день будуть віддані тобі на поразку. | и3 бyдетъ, є3гдA возвэсти1тсz и5мъ, и3 сотворsтъ, дадYтсz тебЁ въ погублeніе въ дeнь т0й: |
|
16
|
16
|
| Ось чому я, раба твоя, дізнавшись про усе це, втекла від них, і Бог послав мене зробити разом з тобою такі справи, якими здивується вся земля, де тільки почують про них, | тёмже ѓзъ рабA твоS, познaвши сі‰ вс‰, tбэг0хъ t лицA и4хъ: и3 послA мS бGъ твори1ти съ тоб0ю дэлA, њ ни1хже ўжaснетсz всS землS, є3ли6цы ѓще ўслhшатъ сі‰, |
|
17
|
17
|
| бо раба твоя побожна і день і ніч служить Богу Небесному. Тепер, господарю мій, я залишуся в тебе; тільки нехай раба твоя ночами виходить на долину молитися Богу, — і Він відкриє мені, коли вони зроблять свій злочин. | занE рабA твоS благочести1ва є4сть и3 служaщи н0щію и3 днeмъ бGу нб7сE: и3 нн7э пребyду ў тебє2, господи1не м0й, и3 да и3сх0дитъ рабA твоS въ нощи2 въ дeбрь и3 м0литсz къ бGу: и3 возвэсти1тъ ми2, є3гдA сотворsтъ согрэшє1ніz сво‰: |
|
18
|
18
|
| Я прийду й оголошу тобі, і ти виходь тоді з усім твоїм військом, — і ніхто з них не протистане тобі. | и3 пришeдши возвэщY тебЁ, и3 и3зhдеши со всeю си1лою твоeю, и3 нёсть, и4же воспроти1витсz тебЁ t ни1хъ: |
|
19
|
19
|
| Я поведу тебе через Юдею, доки не дійдемо до Єрусалима; поставлю посеред нього сідалище твоє, і ти поженеш їх, як овець, що не мають пастуха, — і пес не поворухне проти тебе язиком своїм. Це сказано мені в одкровенні й оголошено мені, і я послана сповістити тебе. | и3 поведy тz сквозЁ їудею, д0идеже пріити2 прsмw їеrли1ма, и3 положY сэдaлище твоE посредЁ є3гw2, и3 поженeши и5хъ ѓки џвцы, и5мже нёсть пaстырz, и3 не возск0млетъ пeсъ љзhкомъ свои1мъ проти1ву тебє2: занE мнЁ сі‰ речє1на сyть по предвёдэнію моемY и3 возвэщє1иа ми2, и3 посланA є4смь возвэсти1ти тебЁ. |
|
20
|
20
|
| Сподобалися слова її Олоферну і всім слугам його. Вони дивувалися мудрості її і говорили: | И# ўгHдна бhша словесA є3S пред8 nлофeрномъ и3 пред8 всёми слуги6 є3гw2, и3 диви1шасz њ премyдрости є3S и3 рёша: |
|
21
|
21
|
| від краю до краю землі немає такої жінки за красою обличчя і за розумними словами. | нёсть таковhz жены2 t концA дaже до концA земли2 въ красотЁ лицA и3 въ рaзумэ словeсъ. |
|
22
|
22
|
| Олоферн сказав їй: добре Бог зробив, що попереду цього народу послав тебе, щоб у руках наших була сила, а серед тих, хто знехтував господаря мого, — загибель. | И# речE къ нeй nлофeрнъ: блaго сотвори2 бGъ послaвый тS пред8 людьми2, є4же бhти въ рукaхъ нaшихъ держaвэ, на ўничижи1вшихъ же господи1на моего2 поги1бели: |
|
23
|
23
|
| Прекрасна ти лицем і добрі слова твої. Якщо ти зробиш, як сказала, то твій Бог буде моїм Богом; ти будеш жити у домі царя Навуходоносора і будеш іменита в усій землі. | и3 нн7Ё краснA є3си2 ты2 вз0ромъ твои1мъ и3 благA во словесёхъ твои1хъ: занE ѓще сотвори1ши, ћкоже глаг0лала є3си2, бGъ тв0й бyдетъ м0й бGъ, и3 ты2 въ домY царS навуходон0сора сsдеши и3 бyдеши и3мени1та по всeй земли2. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
