|
Глава 20
|
|
|
1
|
|
| І вийшли всі сини Ізраїлеві, і зібралася вся громада, як одна людина, від Дана до Вирсавії, і земля Галаадська перед Господом у Массифу. | |
|
2
|
|
| І зібралися [перед Господом] начальники всього народу, всі коліна Ізраїлеві, на зібрання народу Божого, чотириста тисяч піших, що оголюють меч. | |
|
3
|
|
| І сини Веніамінові почули, що сини Ізраїлеві прийшли в Массифу. І сказали сини Ізраїлеві: скажіть, як відбувалося це зло? | |
|
4
|
|
| Левит, чоловік тієї убитої жінки, відповів і сказав: я з наложницею моєю прийшов ночувати в Гиву Веніамінову; | |
|
5
|
|
| і повстали на мене жителі Гиви й оточили через мене дім уночі; мене мали намір убити, і наложницю мою замучили, [наглумившись над нею,] так, що вона померла; | |
|
6
|
|
| я взяв наложницю мою, розрізав її і послав її в усі області володіння Ізраїлевого, тому що вони зробили беззаконня і соромітну справу в Ізраїлі; | |
|
7
|
|
| ось усі ви, сини Ізраїлеві, розгляньте цю справу і вирішіть тут. | |
|
8
|
|
| І повстав весь народ, як одна людина, і сказав: не підемо ніхто в намет свій і не повернемося ніхто в дім свій; | |
|
9
|
|
| і ось що ми зробимо нині з Гивою: [підемо] на неї за жеребом; | |
|
10
|
|
| і візьмемо по десять чоловік зі ста від усіх колін Ізраїлевих, по сто від тисячі і по тисячі від десяти тисяч, щоб вони принесли харчові припаси для народу, який піде проти Гиви Веніамінової, покарати її за соромітну справу, яку вона зробила в Ізраїлі. | |
|
11
|
|
| І зібралися всі ізраїльтяни проти міста одностайно, як одна людина. | |
|
12
|
|
| І послали коліна Ізраїлеві в усе коліно Веніамінове сказати: яка це мерзенна справа зроблена у вас! | |
|
13
|
|
| Видайте розбещених тих людей, що у Гиві; ми умертвимо їх і викорінимо зло з Ізраїля. Але сини Веніамінові не хотіли послухати голосу братів своїх, синів Ізраїлевих; | |
|
14
|
|
| а зібралися сини Веніамінові з міст у Гиву, щоб піти війною проти синів Ізраїлевих. | |
|
15
|
|
| І налічилося у той день синів Веніамінових, тих, що зібралися з міст, двадцять шість тисяч чоловік, що оголюють меч; крім того, з жителів Гиви нараховано сімсот добірних; | |
|
16
|
|
| з усього народу цього було сімсот чоловік добірних, які були лівші, і всі ці, кидаючи з пращ камені у волосину, не кидали мимо. | |
|
17
|
|
| Ізраїльтян же, крім синів Веніамінових, нарахували чотириста тисяч чоловік, які оголюють меч; усі вони були здатні до війни. | |
|
18
|
|
| І встали і пішли в дім Божий, і запитали Бога і сказали сини Ізраїлеві: хто з нас першим піде на війну із синами Веніаміна? І сказав Господь: Іуда [піде] попереду. | |
|
19
|
|
| І встали сини Ізраїлеві вранці і розташувалися станом біля Гиви; | |
|
20
|
|
| і виступили ізраїльтяни на війну проти Веніаміна, і стали сини Ізраїлеві в бойовий порядок біля Гиви. | |
|
21
|
|
| І вийшли сини Веніамінові з Гиви і поклали в той день двадцять дві тисячі ізраїльтян на землю. | |
|
22
|
|
| Але народ Ізраїльський підбадьорився, і знову стали в бойовий порядок на тім місці, де стояли минулого дня. | |
|
23
|
|
| І пішли сини Ізраїлеві, і плакали перед Господом до вечора, і запитували Господа: чи вступати мені ще у війну з синами Веніаміна, брата мого? Господь сказав: ідіть проти нього. | |
|
24
|
|
| І підступили сини Ізраїлеві до синів Веніаміна на другий день. | |
|
25
|
|
| Веніамін вийшов проти них з Гиви на другий день, і ще поклали на землю із синів Ізраїлевих вісімнадцять тисяч чоловік, що оголюють меч. | |
|
26
|
|
| Тоді всі сини Ізраїлеві і весь народ пішли і прийшли в дім Божий і, сидячи там, плакали перед Господом, і постились у той день до вечора, і принесли всепалення і мирні жертви перед Господом. | |
|
27
|
|
| І запитували сини Ізраїлеві Господа [у той час ковчег завіту Божого знаходився там, | |
|
28
|
|
| і Финеєс, син Єлеазара, сина Ааронового, стояв перед ним]: чи виходити мені ще на війну із синами Веніаміна, брата мого, чи ні? Господь сказав: ідіть; Я завтра віддам його в руки ваші. | |
|
29
|
|
| І поставив Ізраїль засідку навколо Гиви. | |
|
30
|
|
| І пішли сини Ізраїлеві на синів Веніаміна на третій день і стали в бойовий порядок перед Гивою, як раніше. | |
|
31
|
|
| Сини Веніамінові виступили проти народу і віддалилися від міста, і почали, як раніше, вбивати з народу на дорогах, з яких одна йде до Вефиля, а друга до Гиви полем, і вбили до тридцяти чоловік з ізраїльтян. | |
|
32
|
|
| І сказали сини Веніамінові: вони падають перед нами, як і раніше. А сини Ізраїлеві сказали: побіжимо від них і відволічемо їх від міста на дороги. [І зробили так.] | |
|
33
|
|
| І всі ізраїльтяни встали зі свого місця і вишикувалися у Ваал-Фамарі. І засідка Ізраїлева кинулася зі свого місця із західного боку Гиви. | |
|
34
|
|
| І прийшли до Гиви десять тисяч чоловік добірних з усього Ізраїлю, і почався жорстокий бій; але сини Веніаміна не знали, що має бути їм біда. | |
|
35
|
|
| І вразив Господь Веніаміна перед ізраїльтянами, і поклали в той день ізраїльтяни з синів Веніаміна двадцять п’ять тисяч сто чоловік, які оголювали меч. | |
|
36
|
|
| Коли сини Веніаміна побачили, що вони розбиті, тоді ізраїльтяни поступилися місцем синам Веніаміна, бо сподівалися на засідку, яку вони поставили біля Гиви. | |
|
37
|
|
| Засідка ж поспішила і кинулася до Гиви, і вступила і вразила все місто мечем. | |
|
38
|
|
| Ізраїльтяни поставили із засідкою умовним знаком до нападу дим, що піднімається з міста. | |
|
39
|
|
| Отже, коли ізраїльтяни відступили з місця бою, і Веніамін почав уражати й убив ізраїльтян до тридцяти чоловік і говорив: «знову падають вони перед нами, як і в попередньому бою», | |
|
40
|
|
| тоді почав підніматися з міста дим стовпом. Веніамін озирнувся назад, і ось, дим від усього міста піднімається до неба. | |
|
41
|
|
| Ізраїльтяни повернулися, а Веніамін злякався, тому що побачив, що прийшла його загибель. | |
|
42
|
|
| І побігли вони від ізраїльтян по дорозі до пустелі; але військо переслідувало їх, і ті, що виходили з міст, убивали їх там; | |
|
43
|
|
| оточили Веніаміна, і переслідували його до Менухи й уражали до самого східного боку Гиви. | |
|
44
|
|
| І упало з синів Веніаміна вісімнадцять тисяч чоловік, людей сильних. | |
|
45
|
|
| [Ті, що залишилися,] повернулися і побігли до пустелі, до скелі Риммона, й убили ще [ізраїльтяни] на дорогах п’ять тисяч чоловік; і гналися за ними до Гидома і ще вбили з них дві тисячі чоловік. | |
|
46
|
|
| Усіх же синів Веніамінових, які упали в той день, було двадцять п’ять тисяч чоловік, які оголювали меч, і всі вони були людьми сильними. | |
|
47
|
|
| І повернулися [ті, що залишилися,] і втекли в пустелю, до скелі Риммона, шістсот чоловік, і залишалися там у кам’яній горі Риммоні чотири місяці. | |
|
48
|
|
| Ізраїльтяни ж знову пішли до синів Веніамінових і вразили їх мечем, і людей у місті, і худобу, й усе, що тільки зустрічалося [у всіх містах], і все, що знаходилося на дорозі міста, спалили вогнем. |
