|
Глава 4
|
Глава́ д҃
|
|
1
|
1
|
|
Як потемніло золото, змінилося золото найкраще! камені святилища розкидані по всіх перехрестях.
|
А҆́лефъ. Ка́кѡ потемнѣ̀ зла́то, и҆змѣни́сѧ сребро̀ до́брое: разсы́пашасѧ камы́цы ст҃ы́ни въ нача́лѣ всѣ́хъ и҆схо́дѡвъ.
|
|
2
|
2
|
|
Сини Сиону дорогоцінні, рівноцінні найчистішому золоту, як вони зрівняні з глиняним посудом, виробом рук гончаря!
|
Бе́ѳъ. Сы́нове сїѡ̑ни честні́и, ѡ҆дѣ́ѧнїи зла́томъ чи́стымъ, ка́кѡ вмѣни́шасѧ въ сосꙋ́ды гли̑нѧны, дѣла̀ рꙋ́къ скꙋде́льничихъ.
|
|
3
|
3
|
|
І чудовиська подають соски і годують своїх дитяток, а дочка народу мого стала жорстокою подібно до страусів у пустелі.
|
Гі́мель. Є҆ще́ же ѕмі́еве ѡ҆бнажи́ша сосцы̀, воздои́ша скѵ́мни и҆́хъ дще́рей люді́й мои́хъ въ неизцѣле́нїе, ꙗ҆́коже пти́ца во пꙋсты́ни.
|
|
4
|
4
|
|
Язик немовляти прилипає до гортані його від спраги; діти просять хліба, і ніхто не дає їм.
|
Да́леѳъ. Прильпѐ ѧ҆зы́къ ссꙋ́щагѡ къ горта́ни є҆гѡ̀ въ жа́жди, младе́нцы проси́ша хлѣ́ба, и҆ нѣ́сть и҆̀мъ разломлѧ́ющагѡ.
|
|
5
|
5
|
|
Ті, що їли солодке, гинуть на вулицях; виховані на багряниці тиснуться до гною.
|
Гѐ. Ꙗ҆дꙋ́ще сла́дѡстнаѧ погибо́ша во и҆схо́дѣхъ, пита́емїи на багрѧни́цахъ ѡ҆дѣ́ѧшасѧ въ гно́й.
|
|
6
|
6
|
|
Покарання нечестя дочки народу мого перевищує страту за гріхи Содома: той загинув миттєво, і руки людські не торкалися його.
|
Ва́ѵъ. И҆ возвели́чисѧ беззако́нїе дще́ре люді́й мои́хъ па́че беззако́нїѧ содо́мска, превраще́нныѧ во ѻ҆комгнове́нїи, и҆ не поболѣ́ша ѡ҆ не́й рꙋка́ми.
|
|
7
|
7
|
|
Князі її були у ній чистіші за сніг, біліші за молоко; вони були тілом кращі за корал, вигляд їх був, як сапфір;
|
За́їнъ. Ѡ҆чи́стишасѧ назѡре́є є҆ѧ̀ па́че снѣ́га и҆ просвѣти́шасѧ па́че млека̀, че́рмни бы́ша, па́че ка́мене сапфі́ра оу҆сѣче́нїе и҆́хъ.
|
|
8
|
8
|
|
а тепер темніші за все чорне лиця їхні; не впізнаю́ть їх на вулицях; шкіра їхня прилипла до кісток їхніх, стала суха, як дерево.
|
И҆́ѳъ. Потемнѣ̀ па́че са́жи ви́дъ и҆́хъ, не позна́ни бы́ша во и҆схо́дѣхъ: прильпѐ ко́жа и҆́хъ косте́мъ и҆́хъ, и҆зсхо́ша, бы́ша ꙗ҆́кѡ дре́во.
|
|
9
|
9
|
|
Умертвлені мечем щасливіші за померлих від голоду, тому що ці тануть, уражені від нестачі плодів польових.
|
Те́ѳъ. Лꙋ́чше бы́ша ꙗ҆́звенїи мече́мъ, не́жели погꙋбле́ни гла́домъ: сі́и бо и҆стлѣ́ша ѿ непло́дности землѝ.
|
|
10
|
10
|
|
Руки м’якосердих жінок варили дітей своїх, щоб вони були для них їжею у час загибелі дочки народу мого.
|
І҆ѡ́дъ. Рꙋ́цѣ же́нъ милосе́рдыхъ свари́ша дѣ́ти своѧ̑, бы́ша въ ꙗ҆́дь и҆̀мъ, въ сокрꙋше́нїи дще́ре люді́й мои́хъ.
|
|
11
|
11
|
|
Звершив Господь гнів Свій, вилив лють гніву Свого і запалив на Сионі вогонь, який пожер основи його.
|
Ка́фъ. Сконча̀ гдⷭ҇ь ꙗ҆́рость свою̀, и҆злїѧ̀ ꙗ҆́рость гнѣ́ва своегѡ̀ и҆ возжжѐ ѻ҆́гнь въ сїѡ́нѣ, и҆ поѧдѐ ѡ҆снова̑нїѧ є҆гѡ̀.
|
|
12
|
12
|
|
Не вірили царі землі і всі, що живуть у вселенній, щоб ворог і супротивник увійшов у врата Єрусалима.
|
Ла́медъ. Не вѣ́роваша ца́рїе зе́мстїи и҆ всѝ живꙋ́щїи во вселе́ннѣй, ꙗ҆́кѡ вни́детъ вра́гъ и҆ стꙋжа́ѧй сквозѣ̀ врата̀ і҆ерⷭ҇ли̑мскаѧ,
|
|
13
|
13
|
|
Усе це — за гріхи лжепророків його, за беззаконня священиків його, які серед нього проливали кров праведників;
|
Ме́мъ. ра́ди грѣ̑хъ проро́кѡвъ є҆гѡ̀ и҆ непра́вдъ жерцє́въ є҆гѡ̀, пролива́ющихъ кро́вь пра́веднꙋ посредѣ̀ є҆гѡ̀.
|
|
14
|
14
|
|
бродили, як сліпі, вулицями, осквернилися кров’ю, так що неможливо було доторкнутися до одягу їх.
|
Нꙋ́нъ. Поколеба́шасѧ бо́дрїи є҆гѡ̀ на сто́гнахъ, ѡ҆скверни́шасѧ въ кровѝ, внегда̀ немощѝ и҆̀мъ, прикоснꙋ́шасѧ ѻ҆де́ждъ свои́хъ.
|
|
15
|
15
|
|
«Цурайтеся! нечистий!» кричали їм; «цурайтеся, цурайтеся, не доторкайтеся»; і вони йшли засмучені; а між народом говорили: «їх більше не буде!
|
Са́мехъ. Ѿстꙋпи́те ѿ нечи́стыхъ, призови́те и҆̀хъ: ѿстꙋпи́те, ѿстꙋпи́те, не прикаса́йтесѧ, ꙗ҆́кѡ возжго́шасѧ и҆ восколеба́шасѧ: рцы́те во ꙗ҆зы́цѣхъ: не приложа́тъ, є҆́же ѡ҆бита́ти (съ ни́ми).
|
|
16
|
16
|
|
лице Господнє розсіє їх; Він уже не спогляне на них», тому що вони лиця́ священиків не поважають, старців не милують.
|
А҆́їнъ. Лицѐ гдⷭ҇не ча́сть и҆́хъ, не приложи́тъ призрѣ́ти на ни́хъ: лица̀ жре́ческа не оу҆стыдѣ́шасѧ, ста́рыхъ не поми́ловаша.
|
|
17
|
17
|
|
Наші очі стомлені у даремному чеканні допомоги; зі сторожової вежі нашої ми очікували народ, який не міг урятувати нас.
|
Фѝ. Є҆щѐ сꙋ́щымъ на́мъ ѡ҆скꙋдѣ́ша ѻ҆́чи на́ши, на по́мощь на́шꙋ всꙋ́е смотрѧ́щымъ на́мъ, внегда̀ надѣ́ѧхомсѧ на ꙗ҆зы́къ не спаса́ющь.
|
|
18
|
18
|
|
А вони підстерігали кроки наші, щоб ми не могли ходити вулицями нашими; наблизився кінець наш, дні наші сповнилися; прийшов кінець наш.
|
Ца́ди. Оу҆лови́ша ма́лыхъ на́шихъ є҆́же не ходи́ти на сто́гнахъ на́шихъ, прибли́жисѧ вре́мѧ на́ше, и҆спо́лнишасѧ дні́е на́ши, настои́тъ коне́цъ на́шъ.
|
|
19
|
19
|
|
Ті, що переслідували нас, були швидші за орлів небесних; ганялися за нами по горах, ставили засідку для нас у пустелі.
|
Кѡ́фъ. Скорѣ́йшїи бы́ша гонѧ́щїи ны̀ па́че ѻ҆рлѡ́въ небе́сныхъ, на гора́хъ гонѧ́хꙋ на́съ, въ пꙋсты́ни присѣдо́ша на́мъ.
|
|
20
|
20
|
|
Дихання життя нашого, помазаник Господній пійманий у ями їх, той, про якого ми говорили: «під тінню його будемо жити серед народів».
|
Ре́шъ. Дꙋ́хъ лица̀ на́шегѡ, пома́занный гдⷭ҇ь ꙗ҆́тъ бы́сть въ растлѣ́нїихъ и҆́хъ, ѡ҆ не́мже рѣ́хомъ: въ сѣ́ни є҆гѡ̀ поживе́мъ во ꙗ҆зы́цѣхъ.
|
|
21
|
21
|
|
Радуйся і веселися, дочко Едома, жителько землі Уц! І до тебе дійде чаша; нап’єшся доп’яна й оголишся.
|
Ши́нъ. Ра́дꙋйсѧ и҆ весели́сѧ, дщѝ і҆дꙋме́йска, живꙋ́щаѧ на землѝ, и҆ на тебѐ прїи́детъ ча́ша гдⷭ҇нѧ, и҆ оу҆пїе́шисѧ и҆ и҆злїе́ши.
|
|
22
|
22
|
|
Дочко Сиону! покарання за беззаконня твоє скінчилося; Він не буде більш виганяти тебе; але твоє беззаконня, дочко Едома, Він відвідає і виявить гріхи твої.
|
Ѳа́ѵъ. Сконча́сѧ беззако́нїе твоѐ, дщѝ сїѡ́нѧ, не приложи́тъ ктомꙋ̀ пресели́ти тѧ̀: посѣти́лъ є҆́сть беззакѡ́нїѧ твоѧ̑, дщѝ є҆дѡ́млѧ, ѿкры̀ нечє́стїѧ твоѧ̑.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.