|
Послання Єремії*
|
Послання Єремії*
|
| * Перекладена з грецької. | * Перекладена з грецької. |
|
Глава 1
|
|
|
1
|
|
| Список послання, яке послав Єремія до полонених, яких відводив у Вавилон цар Вавилонський, щоб звістити їм, що повелено було йому Богом. | |
|
2
|
|
| За гріхи, якими ви згрішили перед Богом, будете відведені полоненими у Вавилон Навуходоносором, царем Вавилонським. | |
|
3
|
|
| Увійшовши у Вавилон, ви пробудете там багато років і тривалий час, навіть до семи родів; після ж цього Я виведу вас звідти з миром. | |
|
4
|
|
| Тепер ви побачите у Вавилоні богів срібних і золотих і дерев’яних, які носяться на плечах, які вселяють страх язичникам. | |
|
5
|
|
| Стережіться ж, щоб і вам не зробитися подібними до іноплемінників, і щоб страх перед ними не оволодів і вами. Бачачи натовп попереду і позаду них, який поклоняється їм, скажіть у думці: «Тобі повинно поклонятися, Владико!» | |
|
6
|
|
| Бо ангел Мій з вами, і він захисник душ ваших. | |
|
7
|
|
| Язик їхній виструганий художником, і самі вони оправлені у золото і срібло; але вони облудні, і не можуть говорити. | |
|
8
|
|
| І ніби для дівчини, яка любить прикраси, беруть вони золото, і готують вінці на голови богів своїх. | |
|
9
|
|
| Буває також, що жерці викрадають у богів своїх золото і срібло і вживають його для себе самих; | |
|
10
|
|
| виділяють з того і блудницям під їх покровом; прикрашають богів золотими і срібними і дерев’яними одежами, як людей. | |
|
11
|
|
| Але вони не спасаються від іржі й молі, хоч убрані у пурпуровий одяг. | |
|
12
|
|
| Обтирають лице їх від пилу в капищі, якого на них дуже багато. | |
|
13
|
|
| Має і скіпетр, як людина — суддя країни, але він не може умертвити винного перед ним. | |
|
14
|
|
| Має меч у правій руці і сокиру, а себе самого від війська і розбійників не може захистити: звідси пізнається, що вони не боги; отже, не бійтеся їх. | |
|
15
|
|
| Бо, як розбитий сосуд стає некорисним для людини, так і боги їхні. | |
|
16
|
|
| Після того, як вони поставлені у капищах, очі їхні повні пороху від ніг тих, що входять. | |
|
17
|
|
| І як у того, хто наніс образу царю, зачиняються входи у житло, коли він відводиться на смерть, так капища їх охороняють жерці їх дверима і замками і засувами, щоб вони не були пограбовані розбійниками; | |
|
18
|
|
| запалюють для них світильники, і більше, ніж для себе самих, а вони жодного з них не можуть бачити. | |
|
19
|
|
| Вони, як колода у домі; серця їх, говорять, точать черв’яки земляні, і з’їдають їх самих і одяг їх, — а вони не відчувають. | |
|
20
|
|
| Лиця їх чорні від куріння у капищах. | |
|
21
|
|
| На тіло їх і на голови їх налітають кажани і ластівки й інші птахи, лазять також по них і кішки. | |
|
22
|
|
| З цього зрозумієте, що це не боги; отже, не бійтеся їх. | |
|
23
|
|
| Якщо хтось не очистить від іржі золото, яким вони обкладені для краси, то вони не будуть блищати; і коли відливали їх, вони не відчували. | |
|
24
|
|
| За велику ціну вони куплені, а духу немає у них. | |
|
25
|
|
| Безногі, вони носяться на плечах, показуючи через те свою нікчемність людям; посоромлюються ж і ті, що служать їм; | |
|
26
|
|
| тому що, у випадку падіння їх на землю, самі собою вони не можуть встати; також, якби хто поставив їх прямо, не можуть самі собою рухатися і, якби хто нахилив їх, не можуть випрямитися; але як перед мертвими кладуть перед ними дари. | |
|
27
|
|
| Жертви їх жерці продають і зловживають ними; також і дружини їхні частину з них солять, і нічого не виділяють ні убогому, ні хворому. | |
|
28
|
|
| До жертв їх доторкаються жінки нечисті й ті, що народжують. Отже, пізнавши з цього, що вони не боги, не бійтеся їх. | |
|
29
|
|
| Як же назвати їх богами? жінки приносять жертви цим срібним і золотим і дерев’яним богам. | |
|
30
|
|
| І в капищах їх сидять жерці у розідраному одязі, з поголеними головами і бородами і з непокритими головами: | |
|
31
|
|
| ревуть вони з криком перед своїми богами, як деякі на поминках за померлими. | |
|
32
|
|
| Дещо з одягу їх жерці беруть собі й одягають у нього своїх дружин і дітей. | |
|
33
|
|
| Якщо терплять від кого-небудь лихе або добре, не можуть воздати; не можуть поставити царя, ні скинути його. | |
|
34
|
|
| Рівно ж ні багатства, ні навіть дрібної мідної монети вони не можуть дати. Якщо хто, давши їм обітницю, не виконав би її, не стягнуть. | |
|
35
|
|
| Від смерти людини не визволять, ні слабшого у сильного не віднімуть; | |
|
36
|
|
| людині сліпій не повернуть зір; людині у нестатках не допоможуть; | |
|
37
|
|
| удові не виявлять співчуття, і сироті не зроблять добра. | |
|
38
|
|
| До каміння з гір подібні ці боги дерев’яні й оправлені у золото і срібло, — і ті, що служать їм, осоромляться. | |
|
39
|
|
| Як же можна подумати або сказати, що вони боги? | |
|
40
|
|
| До того ж самі халдеї поводяться з ними нешанобливо: вони, коли побачать німого, що не може говорити, приносять його до Ваала і вимагають, щоб він говорив, ніби він може відчувати. | |
|
41
|
|
| І не можуть вони, помітивши це, залишити їх, тому що не мають сенсу. | |
|
42
|
|
| Жінки, обв’язавшись очеретяним поясом, сидять на вулицях, спалюючи куріння з оливкових зерен. | |
|
43
|
|
| І коли яка-небудь з них, захоплена перехожим, переспить з ним, — дорікає своїй подрузі, що та не удостоєна того самого, що вона, і що перев’язь її не розірвана. | |
|
44
|
|
| Усе, що звершується у них, неправдиве. Тому як можна думати або говорити, що вони боги? | |
|
45
|
|
| Створені вони художниками і плавильниками золота; нічим іншим вони не стають, як тим, чим бажали їх зробити художники. | |
|
46
|
|
| І ті, які виготовляють їх, не бувають довговічні; | |
|
47
|
|
| як же зроблені ними можуть бути богами? Вони залишили після себе неправду і сором своїм нащадкам. | |
|
48
|
|
| Коли приходять на них війна і нещастя, жерці радяться між собою, де б їм сховатися з ними. | |
|
49
|
|
| Як же не зрозуміти, що то не боги, які самих себе не рятують ні від воєн, ні від бід? | |
|
50
|
|
| Оскільки вони дерев’яні й оправлені у золото і срібло, то можна пізнати, що вони неправда; усім народам і царям стане очевидно, що це не боги, а діла рук людських, і в них немає ніякої дії божественної. | |
|
51
|
|
| Кому ж після цього не зрозуміло, що вони не боги? | |
|
52
|
|
| Царя країні вони не поставлять, дощу людям не дадуть; | |
|
53
|
|
| суду не розсудять, скривдженого не захистять, будучи безсилими, | |
|
54
|
|
| як воро́ни, які знаходяться між небом і землею. Бо й у тому випадку, коли піддалося б пожежі капище богів дерев’яних або оправлених у золото і срібло, жерці їх утечуть і врятуються, — а вони самі, як колоди всередині, згорять. | |
|
55
|
|
| Ні царю, ні ворогам вони не можуть протистояти. Як же можна прийняти або подумати, що вони боги? | |
|
56
|
|
| Ні від злодіїв, ні від грабіжників не можуть охоронити самих себе ці боги, дерев’яні й оправлені у срібло і золото: | |
|
57
|
|
| перевершуючи їх силою, вони знімають золото і срібло й одяг, який на них, і йдуть зі здобиччю, а ці собі самим не в силах допомогти. | |
|
58
|
|
| Тому краще цар, який виявляє мужність, або корисний у домі сосуд, який використовує господар, ніж облудні боги; або краще двері в домі, що охороняють у ньому майно, ніж облудні боги, або краще дерев’яний стовп у царському палаці, ніж облудні боги. | |
|
59
|
|
| Сонце і місяць і зірки, будучи світлими і посланими заради потреби, благослухняні. | |
|
60
|
|
| Також і блискавка кожного разу, коли з’являється, ясно видима; також вітер у всякій країні віє. | |
|
61
|
|
| І хмари, коли повелить їм Бог пройти над усією вселенною, виконують повеління. | |
|
62
|
|
| Також вогонь, що з неба посилається для знищення гір і лісів, робить те, що призначено; а ці не подібні до них ні виглядом, ні силами. | |
|
63
|
|
| Чому ж можна подумати або сказати, що вони боги, коли вони неспроможні ні суду розсудити, ні добро чинити людям? | |
|
64
|
|
| Отже, знаючи, що вони не боги, не бійтеся їх. | |
|
65
|
|
| Царів вони ні проклянуть, ні благословлять; | |
|
66
|
|
| знамень не покажуть на небі і перед народами; не освітять, як сонце, і не осяють, як місяць. | |
|
67
|
|
| Звірі кращі за них: вони, тікаючи під покров, можуть допомогти собі. | |
|
68
|
|
| Отже, ні з чого не видно нам, що вони боги; тому не бійтеся їх. | |
|
69
|
|
| Як опудало на горо́ді нічого не збереже, так і їхні дерев’яні, оправлені у золото і срібло боги. | |
|
70
|
|
| Так само їхні дерев’яні, оправлені у золото і срібло боги, подібні до тернового куща у саду, на якому сідають усілякі птахи; також і до трупа, кинутого у темряві. | |
|
71
|
|
| З пурпуру та червлениці, які зотлівають на них, ви можете зрозуміти, що вони не боги; та й самі вони будуть нарешті з’їдені і будуть ганьбою у країні. | |
|
72
|
|
| Отже, краще людина праведна, яка не має ідолів, тому що вона — далеко від ганьби. |
