Книга пророка Варуха*
|
Книга пророка Варуха*
|
* Перекладена з грецької. | * Перекладена з грецької. |
Глава 1
|
Глава 1
|
1
|
|
Слова книги, які написав Варух, син Нирії, сина Маасея, сина Седекії, сина Асадія, сина Хелкії, у Вавилоні, | |
2
|
|
у п’ятий рік, у сьомий день місяця, у той час, коли халдеї взяли Єрусалим і спалили його вогнем. | |
3
|
|
І прочитав Варух слова цієї книги вголос Ієхонії, сину Іоакимовому, царю Юдейському, і вголос усьому народу, який прийшов на слухання книги, | |
4
|
|
і вголос вельможам і синам царським, і вголос старійшинам, і вголос усьому народу, від малого до великого, усім, що жили у Вавилоні біля ріки Суд. | |
5
|
|
І вони плакали, і постились, і молилися Господу, | |
6
|
|
і зібрали срібла, скільки було під силу кожному, | |
7
|
|
і послали в Єрусалим до Іоакима, сина Хелкії, сина Саломового, до первосвященика, і до священиків і до всього народу, який знаходився з ним у Єрусалимі, | |
8
|
|
коли Варух прийняв узяті з храму сосуди дому Господнього для повернення їх у землю Юдейську, в десятий день місяця Сиуала, сосуди срібні, які зробив Седекія, син Іосії, цар Юдейський, | |
9
|
|
після того, як Навуходоносор, цар Вавилонський, переселив з Єрусалима Ієхонію і князів, і в’язнів і вельмож, і народ землі, і привів його у Вавилон. | |
10
|
|
І говорили вони: ось, ми посилаємо вам срібло, і купіть на це срібло всепалення і жертву за гріх і ладан, і приготуйте дар, і піднесіть на жертовник Господа Бога нашого, | |
11
|
|
і моліться за життя Навуходоносора, царя Вавилонського, і за життя Валтасара, сина його, щоб дні їхні були, як дні неба, на землі. | |
12
|
|
І дасть нам Господь силу і просвітить очі наші, і ми будемо жити під покровом Навуходоносора, царя Вавилонського, і під покровом Валтасара, сина його, і будемо служити їм багато днів, і знайдемо милість у них. | |
13
|
|
Моліться і за нас Господу Богу нашому, тому що ми згрішили перед Господом, Богом нашим, і не відвернулася від нас лють Господа і гнів Його до цього дня; | |
14
|
|
і прочитайте цю книгу, яку ми посилаємо вам, щоб обнародувати у домі Господньому в день святковий і в дні урочисті; | |
15
|
|
і скажіть: у Господа Бога нашого — правда, а у нас — сором на обличчях, як сьогодні, у всякого юдея й у тих, що живуть у Єрусалимі, | |
16
|
|
і у царів наших, і в князів наших, і у священиків наших, і у пророків наших, і у батьків наших, | |
17
|
|
від того, що ми згрішили перед Господом, | |
18
|
|
і не скорялися Йому, і не слухали гласу Господа Бога нашого, щоб ходити у повеліннях Господа, які Він дав перед лицем нашим. | |
19
|
|
З того дня, в який Господь вивів батьків наших із землі Єгипетської, і до цього дня ми були непокірливі перед Господом Богом нашим і не зважали на те, що не слухали гласу Його. | |
20
|
|
Тому й осягли нас біди і клятва, — як сьогодні, — яку визначив Господь перед рабом Своїм Мойсеєм у той день, в який вивів батьків наших із землі Єгипетської, щоб дати нам землю, що тече молоком і медом. | |
21
|
|
І не слухали ми гласу Господа Бога нашого в усіх словах пророків, яких Він посилав до нас, | |
22
|
|
і ходили кожен за думками злого серця свого, і служили іншим богам, звершуючі злі справи перед очима Господа Бога нашого. | |
Глава 2
|
|
1
|
|
І виконав Господь слово Своє, яке Він вирік проти нас і проти суддів наших, які судили Ізраїля, і проти царів наших, і проти князів наших, і проти всякого ізраїльтянина та юдея, | |
2
|
|
що Він наведе на нас великі біди, яких не бувало під усім небом, як зробив Він у Єрусалимі, за написаним у законі Мойсеєвому, | |
3
|
|
що ми будемо їсти — один плоть сина свого, а інший — плоть дочки своєї. | |
4
|
|
І Він віддав їх у підданство усім царствам, які навколо нас, на наругу і спустошення усім навколишнім народам, між якими розсіяв їх Господь. | |
5
|
|
І ми виявилися внизу, а не нагорі, тому що ми згрішили перед Господом Богом нашим, не слухаючи гласу Його. | |
6
|
|
У Господа Бога нашого — правда, а в нас і батьків наших — сором на лицях, як сьогодні. | |
7
|
|
Усі ті біди, які Господь вирік на нас, осягли нас. | |
8
|
|
Ми не молилися перед лицем Господа, щоб Він відвернув кожного від думок злого серця його. | |
9
|
|
І Господь спостерігав за цими бідами, і навів їх Господь на нас, тому що Господь праведний в усьому, що заповів нам. | |
10
|
|
Але ми не слухали гласу Його, щоб ходити у повеліннях Господніх, які Він дав перед лицем нашим. | |
11
|
|
І нині, Господи, Боже Ізраїлів, Ти, Який вивів народ Твій із землі Єгипетської рукою сильною, і знаменнями, і чудесами, і силою великою і м’язами високими, і створив Собі ім’я, як сьогодні: | |
12
|
|
згрішили ми, чинили нечестиво, неправедно проти всіх уставів Твоїх, Господи Боже наш! | |
13
|
|
Нехай відвернеться від нас лють Твоя, бо мало залишилося нас серед народів, між якими Ти розсіяв нас. | |
14
|
|
Почуй, Господи, молитву нашу і прохання наше, і визволи нас заради Тебе, і дай нам милість перед лицем тих, які переселили нас, | |
15
|
|
щоб уся земля пізнала, що Ти — Господь Бог наш, оскільки ім’я Твоє наречене на Ізраїлі і на роді його. | |
16
|
|
Споглянь, Господи, від святого дому Твого і згадай про нас, і прихили, Господи, вухо Твоє, і почуй. | |
17
|
|
Відкрий очі Твої, подивися, тому що не мертві у пеклі, яких дух узятий з нутрощів їх, воздадуть славу і хвалу Господу; | |
18
|
|
але людина, яка у скорботі через великі біди, яка ходить поникнувши й сумно, і очі потусклі і душа, яка прагне, воздадуть славу і правду Тобі, Господи. | |
19
|
|
Не за правдами батьків наших і царів наших ми приносимо це благання перед лицем Твоїм, Господи Боже наш; | |
20
|
|
бо на нас Ти послав лють Твою і гнів Твій, як говорив Ти через рабів Твоїх, пророків. | |
21
|
|
Так сказав Господь: «схиліть плечі ваші, щоб працювати на царя Вавилонського, і будете жити на землі, яку Я дав батькам вашим; | |
22
|
|
а якщо не послухаєте гласу Господа, щоб служити цареві Вавилонському, | |
23
|
|
Я зроблю те, що зникне у містах юдейських і околицях Єрусалима голос веселощів і голос радости, голос нареченого і голос нареченої, і не буде на всій цій землі сліду жителів». | |
24
|
|
Але ми не послухали гласу Твого, щоб служити цареві Вавилонському, і Ти виконав слова Твої, які говорив через рабів Твоїх, пророків, що винесені будуть кістки царів наших і кістки батьків наших із місця свого. | |
25
|
|
І ось, вони викинуті на денну спеку і нічний холод, а померли вони від злих хвороб, від голоду, від меча і вигнання. | |
26
|
|
Ти залишив дім, на якому наречене ім’я Твоє, як сьогодні, за нечестя дому Ізраїлевого і дому Іудиного. | |
27
|
|
І Ти, Господи Боже наш, учинив з нами з усієї милости Твоєї і з усього великого милосердя Твого, | |
28
|
|
як сказав Ти через раба Твого Мойсея у той день, у який повелів йому написати закон Твій перед синами Ізраїля, говорячи: | |
29
|
|
«якщо ви не послухаєте гласу Мого, то ця велика і численна сила народу перетвориться на мале серед народів, між якими Я розсію їх. | |
30
|
|
Я знаю, що вони не послухають Мене, тому що вони — народ упертий; але вони звернуться до серця свого у землі переселення свого, | |
31
|
|
і пізнають, що Я — Господь Бог їх. І Я дам їм серце — і зрозуміють, і вуха — і почують. | |
32
|
|
І будуть прославляти Мене на землі переселення свого і згадувати ім’я Моє, | |
33
|
|
і відвернуться від упертости своєї і від злих діл своїх; тому що згадають путь батьків своїх, які згрішили перед Господом. | |
34
|
|
І Я поверну їх у землю, яку з клятвою обіцяв батькам їхнім, Аврааму й Ісааку та Якову, і вони будуть володіти нею; і примножу їх, і не зменшаться. | |
35
|
|
Й укладу з ними вічний завіт у тім, що Я буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом, і більше не вижену народу Мого Ізраїля з землі, яку дав їм». | |
Глава 3
|
|
1
|
|
Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! пригнічена душа і сумний дух взиває до Тебе: | |
2
|
|
почуй, Господи, і помилуй, бо Ти Бог милосердий: помилуй, бо ми згрішили перед Тобою; | |
3
|
|
Ти — вічно перебуваєш, а ми — вічно гинемо. | |
4
|
|
Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! почуй молитву померлого Ізраїля і синів їх, що згрішили перед Тобою, які не послухали гласу Господа Бога свого, за те й осягли нас біди. | |
5
|
|
Не поминай неправд батьків наших, але пом’яни руку Твою й ім’я Твоє у цей час, | |
6
|
|
бо Ти — Господь Бог наш, і ми прославимо Тебе, Господи. | |
7
|
|
Ти для того вселив страх Твій у серце наше, щоб ми призивали ім’я Твоє; і ми будемо прославляти Тебе у переселенні нашому, бо ми відкинули від серця нашого всяку неправду батьків наших, які згрішили перед Тобою. | |
8
|
|
Ось, ми тепер у переселенні нашому, куди Ти розсіяв нас для ганьби й прокляття і відплати за всі неправди батьків наших, які відступили від Господа Бога нашого. | |
9
|
|
Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, дослухайтеся, щоб зрозуміти мудрість. | |
10
|
|
Що це значить, Ізраїлю, що ти перебуваєш у землі ворогів? Постарів ти у чужій землі, осквернився разом з мертвими, | |
11
|
|
залічений до тих, хто знаходиться в пеклі, | |
12
|
|
залишив джерело премудрости. | |
13
|
|
Якби ти ходив путями Божими, то жив би у мирі повіки. | |
14
|
|
Пізнай, де знаходиться мудрість, де сила, де знання, щоб разом з тим дізнатися, де знаходиться довголіття і життя, де знаходиться світло очей і мир. | |
15
|
|
Хто знайшов місце її, і хто зійшов у скарбниці її? | |
16
|
|
Де князі народів і володарі звірів земних, які забавлялися птахами небесними, | |
17
|
|
і збирали срібло і золото, на які сподіваються люди, і надбанням яких немає кінця? | |
18
|
|
Де ті, які займалися срібними виробами, і виробам яких немає числа? | |
19
|
|
Вони зникли і зійшли у пекло, і замість них постали інші. | |
20
|
|
Пізніші бачили світло і жили на землі, але шляхів мудрости не пізнали; | |
21
|
|
не зрозуміли стежок її, і не досягли її сини їхні: вони були далеко від путі її. | |
22
|
|
Не було чутно про неї у Ханаані, і не було видно її у Фемані. | |
23
|
|
Сини Агарі шукали земного знання, рівно і купці Мерри і Фемана, і байкослови і дослідники знання; але путі премудрости не пізнали і не помітили стежок її. | |
24
|
|
О, Ізраїлю! який великий дім Божий, і яке просторе місце володіння його! | |
25
|
|
Великий він і не має кінця, високий і невимірний. | |
26
|
|
Там були від початку славні велетні, дуже великі, хоробрі на війні. | |
27
|
|
Але не їх обрав Бог, і не їм відкрив путі премудрости; | |
28
|
|
і вони загинули від того, що не мали мудрости, загинули від нерозуму свого. | |
29
|
|
Хто зійшов на небо, і взяв її, і зніс із хмар? | |
30
|
|
Хто перейшов моря і знайшов її, і хто принесе її, кращу за чисте золото? | |
31
|
|
Немає нікого, хто знає путь її, ні того, хто помишляє про стежки її. | |
32
|
|
Але Той, Хто знає все, знає її; Він відкрив її Своїм розумом, Той, Який створив землю на вічні часи і наповнив її чотириногими тваринами, | |
33
|
|
Який посилає світло, і воно йде, прикликав його, і воно послухалося Його з трепетом; | |
34
|
|
і зірки засяяли на сторожі своїй, і звеселилися. | |
35
|
|
Він покликав їх, і вони сказали: «ось ми», і засяяли радістю перед Творцем своїм. | |
36
|
|
Цей є Бог наш, і ніхто інший не зрівняється з Ним. | |
37
|
|
Він знайшов усі путі премудрости і дарував її рабові Своєму Якову й улюбленому Своєму Ізраїлю. | |
38
|
|
Після того Він явився на землі і знаходився між людьми. | |
Глава 4
|
|
1
|
|
Ось книга заповідей Божих і закон, який перебуває повік. Усі, хто дотримуються її, будуть жити, а ті, що залишають її, помруть. | |
2
|
|
Звернися, Якове, і візьми її, ходи при сяйві світла її. | |
3
|
|
Не віддавай іншому слави твоєї, і корисного для тебе — чужому народові. | |
4
|
|
Щасливі ми, Ізраїлю, що ми знаємо, що благоугодно Богу. | |
5
|
|
Дерзай, народе мій, пам’ятник Ізраїлю! | |
6
|
|
Ви віддані язичникам не на загибель, але за те, що ви прогнівали Бога, ви віддані ворогам; | |
7
|
|
бо роздратували Того, Хто сотворив вас, приносячи жертви бісам, а не Богу. | |
8
|
|
Ви забули вічного Бога, Який годує вас, а також засмутили і Єрусалим, який виховав вас, | |
9
|
|
бо він бачив гнів, який прийшов на вас від Бога, і говорив: «слухайте, співмешканці Сиону, Бог навів на мене велику скорботу, | |
10
|
|
бо я бачив полонення синів моїх і дочок, яке навів на них Вічний. | |
11
|
|
Я годував їх з радістю, а відпустив із плачем і гіркотою. | |
12
|
|
Ніхто не радуйся за мене, який є вдівцем і залишений багатьма; я спорожнів за гріхи дітей моїх, бо вони ухилилися від закону Божого; | |
13
|
|
не пізнали уставів Його, не ходили путями заповідей Бога, і не вступили на стежки навчання у правді Його. | |
14
|
|
Прийдіть, співмешканці Сиону, і згадаєте полон синів моїх і дочок, який навів на них Вічний. | |
15
|
|
Бо Він навів на них народ здалеку, народ нахабний та іншомовний, бо не посоромилися старця, і не зглянулися на дитину, | |
16
|
|
і забрали у вдови синів улюблених і залишили самотню без дочок. | |
17
|
|
Я ж чим можу допомогти вам? | |
18
|
|
Хто навів на вас ці біди, Той і визволить вас від руки ворогів ваших. | |
19
|
|
Ідіть, діти, йдіть, бо я залишився порожнім. | |
20
|
|
Я зняв із себе одяг світлий й одягся у веретище моління мого; буду волати до Вічного у дні мої. | |
21
|
|
Дерзайте, діти, взивайте до Бога, і Він визволить вас від насильства, від руки ворогів. | |
22
|
|
Бо від Вічного я очікував спасіння вашого, і мені прийшла від Святого радість про милість, що скоро прийде до вас від Вічного, Спасителя нашого. | |
23
|
|
Я відпускав вас із сумом і гіркотою, але Бог поверне мені вас з радістю і веселощами навіки. | |
24
|
|
Тому що, як нині співмешканці Сиону бачили полон ваш, так побачать швидке спасіння ваше від Бога, Який прийде до вас з великою славою і величчю Вічного. | |
25
|
|
Діти! потерпіть гнів, який прийшов на вас від Бога: переслідував тебе ворог, але ти незабаром побачиш загибель його, і наступиш йому на шию. | |
26
|
|
Виховані у мене у розкошах пішли жорсткими шляхами, схоплені як стадо, розкрадене ворогами. | |
27
|
|
Дерзайте, діти, і взивайте до Бога, бо про вас згадає Той, Хто навів на вас це. | |
28
|
|
Яка була рішучість ваша, щоб віддалитися від Бога, збільшіть її у десять разів, щоб навернутися і шукати Його, | |
29
|
|
бо Той, Хто навів на вас ці біди, подасть вам вічні веселощі зі спасінням». | |
30
|
|
Дерзай, Єрусалиме! Той, Хто дарував тобі ім’я, утішить тебе. | |
31
|
|
Нещасні ті, які ображали тебе і раділи твоєму падінню. | |
32
|
|
Нещасні міста, яким служили діти твої, нещасна земля, яка прийняла синів твоїх, | |
33
|
|
бо як вона раділа твоєму падінню і веселилася через твою поразку, так буде у скорботі через своє спустошення. | |
34
|
|
Я відніму у неї радість за численність її народу, і хвастощі її будуть на сум; | |
35
|
|
бо прийде на неї вогонь від Вічного на довгі дні, і дуже тривалий час вона буде населена бісами. | |
36
|
|
Оглянься, Єрусалиме, на схід, і подивися на радість, яка прийде до тебе від Бога. | |
37
|
|
Ось, ідуть сини твої, яких ти відпустив, ідуть зібрані від сходу до заходу словом Святого, радіючи славі Божій. | |
Глава 5
|
|
1
|
|
Єрусалиме! зніми із себе одяг плачу й озлоблення твого й одягнися у красу слави від Бога повіки. | |
2
|
|
Одягнися в одяг правди від Бога, поклади на голову твою вінець слави Вічного, | |
3
|
|
бо Бог покаже всій піднебесній славу твою. | |
4
|
|
Навік наречеться від Бога ім’я тобі: «мир правди і слава благочестя». | |
5
|
|
Встань, Єрусалиме, і стань на висоті, і звернися на схід, і подивися на дітей твоїх, зібраних від заходу сонця до сходу словом Святого, які радіють про Боже пам’ятання про них. | |
6
|
|
Вони вийшли від тебе піші, їх вели вороги, а приведе до тебе їх Бог, вознесених зі славою, як царських синів; | |
7
|
|
бо Бог визначив, щоб усяка висока гора і вічні пагорби понизилися, а долини наповнилися, для зрівняння землі, щоб Ізраїль ішов твердо, зі славою Божою, | |
8
|
|
а ліси і всяке запашне дерево осіняли Ізраїля за велінням Божим. | |
9
|
|
Бог буде з радістю передувати Ізраїлю світлом слави Своєї, з милістю і правдою Своєю. |