|
Левит
|
Третїе кни'ги мољ=сїѓвы лељ=тъ
|
|
Глава 1
|
глvа, а~”
|
|
1
|
1
|
|
І воззвав Господь до Мойсея і сказав йому зі скинії зібрання, говорячи:
|
И$ въꙁва` г~ь мољ=сїа и^ рече е^мђ и^с хра'ма свњдњ'нїа гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли хто з вас хоче принести жертву Господу, то, якщо з худоби, приносьте жертву вашу з худоби великої і дрібної.
|
гл~и сн~омъ і^и~левыM, и^ рцы` к ни'мъ. чл~къ эT васъ аще принесеT даръ г~ђ эT скота`, и^ эT говяD и^ эT ѓ^веw, да принесе'те дары ва'ша”
|
|
3
|
3
|
|
Якщо жертва його є всепаленням з великої худоби, нехай принесе її чоловічої статі, без вад; нехай приведе її до дверей скинії зібрання, щоб придбати йому благовоління перед Господом;
|
А/ще же съж#женїа даръ е^го эT го'вяD, мђ'жескъ поl непоро'ченъ, да принесе'тъ преD двери храма свњдᲇнїа, и^ да принесеT е& прїа'тно преD гм~ъ,
|
|
4
|
4
|
|
і покладе руку свою на голову жертви всепалення — і придбає він благовоління, в очищення гріхів його;
|
и^ да въꙁложиT рђ'кђ на главђ` приноше'нїю, прїя'то е^мђ молитися ѓ^ неM”
|
|
5
|
5
|
|
і заколе тельця перед Господом; сини ж Ааронові, священики, принесуть кров і покроплять кров’ю з усіх боків на жертовник, який при вході у скинію зібрання;
|
И$ да ꙁаколюT ю^не'цᲆ преD гм~ᲆ, и^ да принесђтᲆ сн~ове а^а^ро'нови, жерцы` кро'вь и^ да пролїюT кровь на ѓ^лта'рь о%крsтъ, и^же ё^ дв'ерїи храма свњдњ'нїа”
|
|
6
|
6
|
|
і зніме шкуру з жертви всепалення і розсіче її на частини;
|
И$ ѓ^дра'вши все`съж#же'нїе, да раздробяT е& на ё%ды”
|
|
7
|
7
|
|
сини ж Ааронові, священики, покладуть на жертовник вогонь і на вогні розкладуть дрова;
|
И$ да вᲆꙁложаT сн~ове а^а^ро'ни жерцы` ѓ%гнь на ѓ^лта'рь, и^ да въскладђтᲆ дрова` на ѓ^гнь,
|
|
8
|
8
|
|
і розкладуть сини Ааронові, священики, частини, голову і жир на дровах, що на вогні, на жертовнику;
|
и^ да въскладђтᲆ сн~ове а^а^ро'ни жер цы`, раZдробле'ное, и^ главђ` и^ тђкъ, на дрова` горя'ща ја^же на ѓ^лта'ри”
|
|
9
|
9
|
|
а нутрощі жертви і ноги її вимиє він водою, і спалить священик усе на жертовнику: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу.
|
ё^тро'бђ же и^ но'гы да и^ꙁмы'ютъ водо'ю, и^ да въꙁложи'тъ жре'цъ вс^я на ѓ^лта'рь, приношенїа жрътва е^сть воня бл~гоё^ха'нїа г~ђ.
|
|
10
|
10
|
|
Якщо жертва всепалення його [Господу] з дрібної худоби, з овець, або з кіз, нехай принесе її чоловічої статі, без вад, [і нехай покладе руку на голову її,]
|
а%ще ли же эT ѓ^вецъ дар# свои гв~и принесе'тъ эT а%гнецъ, и^л^и эT ко'ꙁлищᲆ, вᲆ все`сож#же'нїе, мђж'ескъ полъ чи'стъ да принесе'тъ и&,
|
|
11
|
11
|
|
і заколе її перед Господом на північній стороні жертовника, і сини Ааронові, священики, покроплять кров’ю її на жертовник з усіх боків;
|
и^ да възложи'тъ рђ'кђ на главђ` е^го. и^ да зако'лютъ е& въ странњ` ѓ^лта'ря къ сњ'верђ преD гм~ъ” И$ да пролїю'тъ сн~ове а^а^рони жерцы` кро'вь е^го ё^ ѓ^лъᲄаря.
|
|
12
|
12
|
|
і розсічуть її на частини, відокремивши голову її і жир її, і розкладе їх священик на дровах, які на вогні, на жертовнику,
|
и^ да раꙁдробя'тᲆ е^го на ё%ды, и^ главђ`, и^ тђкъ е^го да въскладTђ е& жерᲆцы` на ѓ^лта'рь на дрова` ја^же на ѓ^гни”
|
|
13
|
13
|
|
а нутрощі і ноги вимиє водою, і принесе священик усе і спалить на жертовнику: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу.
|
Оу^тро'бђ же и^ но'ги и^ꙁмы'ют# водо'ю. и^ принесе'тъ жре'цъ вс^е, и^ да въꙁложи'т# на ѓ^лта'рь, принесе'ное еs жр'ътва воня` бл~гоё^ха'нїа г~ђ”
|
|
14
|
14
|
|
Якщо ж із птахів приносить він Господу всепалення, нехай принесе жертву свою з горлиць, або з молодих голубів;
|
А/ще ли эT пᲄицᲆ даръ приносит# г~ђ, и^ принесе'тъ эT го'рлицъ, и^л^и эT го'лђбовъ, дарᲆ сво'и,
|
|
15
|
15
|
|
священик принесе її до жертовника, і скрутить їй голову, і спалить на жертовнику, а кров вицідить до стіни жертовника;
|
и^ да принесеT жре'цъ къ ѓ^лта'рю, и^ да ё^то'ргнетᲆ главђ` е^го, и^ да въꙁложи'тъ жре'цъ на ѓ^лта'рь. і^ и^сцњ'дитᲆ кровь ё^ стоя'ла ѓ^лтаря`.
|
|
16
|
16
|
|
зоб її з пір’ям її відніме і кине його поряд з жертовником на східну сторону, де попіл;
|
и^ да эTлђ'чиT горта'нь с пе'рїемъ. и^ да и^ꙁнесетᲆ эT ѓ^лта'ря на восто'къ, на мњсто попела,
|
|
17
|
17
|
|
і надламає її в крилах її, не відокремлюючи їх, і спалить її священик на жертовнику, на дровах, які на вогні: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу.
|
и^ да и^зломитъ е^го эT крилђ` и^ да не раꙁдњлитъ. и^ да въꙁло'житъ е& жре'цъ на ѓ^лта'рь, на дрова` горя'щая, принесеное е^сᲄь жр'ътва воня` бл~гоё^ханїа г~ђ.
|
|
Глава 2
|
глvа, в~”
|
|
1
|
1
|
|
Якщо яка душа хоче принести Господу жертву приношення хлібного, нехай принесе пшеничного борошна, й увіллє на нього єлею, і покладе на нього ливану,
|
Аще ли беꙁъ дш~а принесе'тᲆ даръ г~ђ, мђка` пшени'чна да бђ'детъ даръ е^го. и^ да въꙁлїетᲆ на ню е^ле'и, и^ да въꙁложи'тъ на ню` џїмїа'м# бњ'лыи ж'рътва е^сᲄь,
|
|
2
|
2
|
|
і принесе його до синів Ааронових, священиків, і візьме повну жменю борошна з єлеєм і з усім ливаном, і спалить це священик у пам’ять на жертовнику; це жертва, пахощі, приємні Господу;
|
и^ да несе'тъ ю& къ сн~омъ а^а^ро'ним# жерцемъ” И$ възметъ эT нея` по'лнђ го'рсть мђки` пшени'чны съ е^леѓ'мъ, и^ весь џїмїаM бњ'лыи ея`, и^ да въꙁложи'тъ жре'цъ въ па'мять е^го на ѓ^лта'рь, жр'ътва воня` бл~гово'нїа г~ђ”
|
|
3
|
3
|
|
а залишки від приношення хлібного Аарону і синам його: це велика святиня з жертв Господніх.
|
И$ ѓ^ста'нокᲆ эT жр'ъᲄвᲆ а^а^ро'нђ и^ сн~омᲆ е^го, ст~ая ст~ыхъ, эT жертвъ гн~ь”
|
|
4
|
4
|
|
Якщо ж приносиш жертву приношення хлібного зі спеченого в печі, то принось пшеничні хліби прісні, змішані з єлеєм, і коржі прісні, помазані єлеєм.
|
А/ще же принесеT да'ръ тре'бђ пече'нђ в# пещи` эT мђки` пшени'чны, жр'ътвђ хлњбы прњ'сны спря'жены со е^леѓM и^ ѓ^прњсноки, пома'ꙁанны е^леѓM”
|
|
5
|
5
|
|
Якщо жертва твоя — приношення хлібне зі сковороди, то це повинно бути пшеничне борошно, змішане з єлеєм, прісне;
|
А/ще ли тре'ба сковраDна да'ръ твои, мђка` пшени'чна спря'жена со е^леѓ'мъ прњсна да бђ'детъ.
|
|
6
|
6
|
|
розламай його на шматки й влий на нього єлею: це приношення хлібне [Господеві].
|
и^ да сла'млеши ю& на ё^крђ'хи, и^ да въꙁлїе'тᲆ на ня е^ле'и. жр'ътва е^сть г~ђ”
|
|
7
|
7
|
|
Якщо жертва твоя — приношення хлібне з горщика, то потрібно зробити це із пшеничного борошна з єлеєм,
|
А/ще ли жр'ътвђ ѓ^гни'чнђю съ твори эT мђки` пшени'чны съ е^леѓ'мъ да ю& сътвори'тъ,
|
|
8
|
8
|
|
і принеси приношення, що з цього складено, Господу; представ це священику, а він принесе його до жертовника;
|
и^ да принесе'тъ тре'бђ ю%же а%ще твориT эT си'хᲆ г~ђ” И$ да принесе'тᲆ кᲆ жерцђ`,
|
|
9
|
9
|
|
і візьме священик із цієї жертви частину в пам’ять і спалить на жертовнику: це жертва, пахощі, приємні Господеві;
|
и^ пристђ'питᲆ къ ѓ^лта'рю и^ да эTи'меT жре'цъ эT тре'бы па'мять ея`. и^ да въꙁложи'тъ жре'цъ на ѓ^лта'рь, приносъ въ воня` бл~гово'нїа г~ђ.
|
|
10
|
10
|
|
а залишки приношення хлібного Аарону і синам його: це велика святиня з жертв Господніх.
|
ѓ^ста'нокъ же ѓ^ тре'бы а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го ст~ая ст~ыхъ, эT прино'съ г~ђ”
|
|
11
|
11
|
|
Ніякого приношення хлібного, яке приносите Господу, не робіть квасного, тому що ні квасного, ні меду не повинні ви спалювати в жертву Господу;
|
Вс^ю тре'бђ ю%же а^ще приноси'те г~ђ, да ся не съᲄвори'тъ ква'сна, вся'кᲆ б^о ква'съ и^ вся'кᲆ меD, да не принесе'тся эT него` прино'съ г~ђ”
|
|
12
|
12
|
|
як приношення початків приносьте їх Господеві, а на жертовник не можна возносити їх у приємні пахощі.
|
То'чїю даръ нача'тковъ да принесе'те г~ђ. на ѓ^лтаr же да не принесе'тся въ воню` бл~гово'нїа г~ђ”
|
|
13
|
13
|
|
Всяке приношення твоє хлібне соли́ сіллю, і не залишай жертви твоєї без соли завіту Бога твого: при всякому приношенні твоєму принось [Господу Богу твоєму] сіль.
|
И$ вся'кᲆ дарᲆ тре'бᲆ вашиX со'лїю да со'лится, и^ да не ѓ^ста'неᲄся со'ль завњта гн~я эT тре'бъ вашиX, вᲆ вся'комᲆ да'рњ, да ся принесе'тъ со'ль”
|
|
14
|
14
|
|
Якщо приносиш Господу приношення хлібне з перших плодів, принось у дар від перших плодів твоїх з колосся, висушеного на вогні, розтовчені зерна,
|
А/ще ли принесе'ши тре'бђ нача'тки житъ твоиX г~ђ, но'во спря'жены кла'сы и^стла'чены г~ђ, и^ принесе'ши тре'бђ начаTки,
|
|
15
|
15
|
|
і влий на них єлею, і поклади на них ливану: це приношення хлібне;
|
и^ да в#ꙁлїеши на ню` е^ле'и, и^ да въꙁложи'ши на ню` бᲇлыи џїмїа'мъ, тре'ба е^сть”
|
|
16
|
16
|
|
і спалить священик у пам’ять частину зерен і єлею з усім ливаном: це жертва Господу.
|
И$ да принесеT жрецъ па'мять ея`, эT спря'женыхъ съ е^леѓ'мъ, и^ весь џїмїа'мᲆ бњ'лыи ея` приносъ е^сть г~ђ”
|
|
Глава 3
|
глvа, г~”
|
|
1
|
1
|
|
Якщо жертва його жертва мирна, і якщо він приносить з великої худоби, чоловічої або жіночої статі, нехай принесе Господу її, що не має вад,
|
Аще ли жр'ътва сп~се'нїа бђдеT даръ е^го г~ђ. а%ще ё^бо эT говядᲆ е& принесеT, а%ще мђж'еск# полᲆ и^л^и же'неск#, чи'стᲆ и^ да принесе'т# е& преD г~ь.
|
|
2
|
2
|
|
і покладе руку свою на голову жертви своєї, і заколе її біля дверей скинії зібрання; сини ж Ааронові, священики, покроплять кров’ю на жертовник з усіх боків;
|
и^ възложи'тъ рђцњ свои` на главђ` да'рђ. и^ да зако'лютъ и&, ё^ дверїи хра'ма свњдњ'нїа, и^ да въꙁлїютᲆ сн~ове а^а^ро'ни жерцы` кро'вь на ѓ^лта'рь ѓ^крsтъ,
|
|
3
|
3
|
|
і принесе він з мирної жертви в жертву Господу жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах,
|
и^ да принесђтъ эT тре'бы сп~се'нїа прино'съ г~ђ. и^ тkђ же покрыва'ющїи ё^тро`бђ, и^ весь тђкъ и^же е^сть въ ё^ᲄро'бњ,
|
|
4
|
4
|
|
і обидві нирки і жир, який на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками він відокремить це;
|
и^ ѓ^бњ и^сᲄе'си, и^ тђк# и^же на нею`, и^ е^же на сᲄегна'хъ, и^ повраꙁъ ја%тре'нїи, съ и^стесами да эTи^меTся.
|
|
5
|
5
|
|
і сини Ааронові спалять це на жертовнику разом із всепаленням, яке на дровах, на вогні: це жертва, пахощі, приємні Господу.
|
и^ да принесђтъ сїя сн~ове а^а^ро'ни жер#цы` къ ѓ^лта'рю, въ вс^есъж#же'нїе на дрова` горя'щая на ѓ^лта'рь, приносᲆ воня` бл~гово'нїа г~ђ”
|
|
6
|
6
|
|
А якщо з дрібної худоби приносить він мирну жертву Господу, чоловічої або жіночої статі, нехай принесе її, що не має вад.
|
А/ще ли эT ѓ^веw дар# е^гоᲄре'ба спsнїа г~ђ, мђ'жескъ поl и^ же'нескъ, непоро'чена да принесеT е&”
|
|
7
|
7
|
|
Якщо з овець приносить він жертву свою, нехай представить її перед Господом,
|
А/ще ли а^гнеца принесе'тъ даръ е^го, да принесе'тъ и& преD г~ь,
|
|
8
|
8
|
|
і покладе руку свою на голову жертви своєї, і заколе її перед скинією зібрання, і сини Ааронові покроплять кров’ю її на жертовник з усіх боків;
|
и^ да възложиT рђ'кђ на главђ` да'ра е^го, и^ да зако'лет# е^го ё^ дверїи хра'ма, свᲇдњ'нїа и^ да пролїюT сн~ове а^а^рони жерцы` кро'вь ѓ%крsтᲆ ѓ^лта'ря,
|
|
9
|
9
|
|
і нехай принесе з мирної жертви у жертву Господу жир її, весь курдюк, відрізавши його по саму хребтову кістку, і жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах,
|
и^ да принесђтъ эT тре'бы сп~се'нїа приносᲆ г~ђ. тkђ же и^ чресла` чи'сто эT хребта` да эTлђ'чиT и&, и^ ве'сь тђкъ покрыва'ющїи ё^тро'бђ, и^ весь тђкᲆ и^же вᲆ ё^тро'бњ,
|
|
10
|
10
|
|
і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками він відокремить це;
|
и^ ѓ^бᲇ и^стеси и^ тђкъ и^же на ниX, і^ и^же на стегнаX, и^ по'враꙁъ ја%тре'нїи, сᲆ и^сᲄесеми да эTлђ'читъ.
|
|
11
|
11
|
|
священик спалить це на жертовнику; це пожива вогню — жертва Господу.
|
да принесе'тъ жре'цъ кᲆ ѓ^лта'рю, въ воню` бл~гово'нїа г~ђ прино'съ гв~и”
|
|
12
|
12
|
|
А якщо він приносить жертву з кіз, нехай представить її перед Господом,
|
А/ще ли эT козе'лъ да'ръ е^го г~ђ, и^ да принесе'тъ предъ г~а
|
|
13
|
13
|
|
і покладе руку свою на голову її, і заколе її перед скинією зібрання, і покроплять сини Ааронові кров’ю її на жертовник з усіх боків;
|
и^ вᲆꙁложи'тᲆ рђ'кђ на главђ` е^го, и^ да ꙁако'лютъ е& преD гм~ъ, ё^ две'рїи хра'ма свᲇдњ'нїа и^ да пролїюT сн~ове а^а^рони жерцы` кро'вь ѓ%коло ѓ^лта'ря,
|
|
14
|
14
|
|
і принесе з неї в приношення, у жертву Господу жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах,
|
и^ да принесђтъ эT него` прино'съ г~ђ, тђ'къ и^же на ё^тро'бњ, и^ ве'сь тkђ и^же въ ё^тробᲇ,
|
|
15
|
15
|
|
і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками він відокремить це
|
и^ ѓ'бњ и^стеси, и^ ве'сь тђкъ и^же на ниX, и^ е^же на стегнаX, и^ по'враз# ја%тре'нїи сᲆ и^стесема да эTлђчиT,
|
|
16
|
16
|
|
і спалить їх священик на жертовнику: це пожива вогню — приємні пахощі [Господу]; весь жир Господу.
|
и^ да принесеT жре'цᲆ къ ѓ^лᲄа'рю, прино'сᲆ воня` бл~гово'нїя г~ђ. ве'сь б^отђкъ г~ђ,
|
|
17
|
17
|
|
Ця постанова вічна в роди ваші, в усіх оселях ваших; ніякого жиру і ніякої крови не їжте.
|
зако'нъ въ вњкы, в ро'ды ва'ша въ все'мъ, ѓ^бита'нїи ва'шем# всего` тђка, и^ всея` кро'ви да не ја%сте”
|
|
Глава 4
|
глvа, д~”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
скажи синам Ізраїлевим: якщо яка душа згрішить помилково проти яких-небудь заповідей Господніх і зробить що-небудь, чого не треба робити;
|
гл~и къ сн~омъ і^и~левымᲆ, рекїи дш~а а%ще съгрᲇши'тъ предᲆ гм~ъ, не хоᲄя'щи эT всњхᲆ повелњн'їи гн~ихъ, и^хже не лњпотвори'ти, и^ сътворитъ эT сихъ е^ді'но чт^о”
|
|
3
|
3
|
|
якщо священик помазаний згрішить і зробить винним народ, — то за гріх свій, яким згрішив, нехай принесе з великої худоби тельця, без вад, Господу в жертву за гріх,
|
А/ще ли ё^бо а^рхїереи пома'ꙁанныи съгрњши'тъ, и^же и^ лю'дїе грњша'тъ. и^ да приведеT грњха ради свое^го, е^же е^сть съгрњшилъ, ю^нецъ эT волоv непоро'чеn гв~и, грᲇха ра'ди
|
|
4
|
4
|
|
і приведе тельця до дверей скинії зібрання перед Господом, і покладе руки свої на голову тельця, і заколе тельця перед Господом;
|
и^ да приведеT ю%нецᲆ кᲆ две'реM храма свњдњнїа преD г~а, и^ да въꙁложи'тъ рђ'кђ свою` на главђ` ю^нцђ`, и^ да ꙁаколетъ ю^нца` преD гм~ъ”
|
|
5
|
5
|
|
і візьме священик помазаний, [освячений довершеним освяченням,] крови тельця і внесе її в скинію зібрання,
|
И$ въземъ жре'цъ пома'ꙁаныи е^мђже съвръшенњ рђцњ`, эT кро'ви ю^нца, да принесеᲄъ ю& въ хра'мъ свњдњнїа,
|
|
6
|
6
|
|
і вмочить священик перст свій у кров і покропить кров’ю сім разів перед Господом перед завісою святилища;
|
и^ да ѓ^мо'читъ жрецъ пе'рстъ въ кро'ви и^ да ѓ^кро'питъ кро'вїю сеDми'жды, пеrстомъ прDе гм~ъ, ё^ ꙁавᲇ'сы ст~ыни”
|
|
7
|
7
|
|
і покладе священик кров [тельця] перед Господом на роги жертовника запашного кадіння, що у скинії зібрання, а решту крови тельця виллє до підніжжя жертовника всепалень, що біля входу скинії зібрання;
|
И$ да въꙁложи'тᲆ жре'цъ эT кро'ви ю%нча на ё^глы ѓ^л#та'ря џїмїа'ма сложе'наго и^же прDе гм~ъ. и^же е^сть, въ хра'мᲇ свᲇдᲇ'нїа. всю` же кро'вь ю%нчю да пролїе'тъ, ё^ стоя'ла ѓ^лтаря` прино'снаго, е^же е^сть ё^ две'рїи хра'ма свњдњ'нїа”
|
|
8
|
8
|
|
і вийме з тельця за гріх весь жир його, жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах,
|
И$ ве'сь тђкъ ю%нца грњхо'внаго, да въꙁмеT эT неготђк# и^же на ё^тро'бњ” И$ ве'сь тђкᲆ и^же въ ё^тро'бњ,
|
|
9
|
9
|
|
і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник на печінці; з нирками відокремить він це,
|
и^ ѓ^бњ и^сте'си и^ тђкъ и^же на нихъ, і^ и^же е^сть на сᲄегнаX, и^ повразъ ја%тренїи сᲆ и^стесема да въ'зметъ,
|
|
10
|
10
|
|
як відокремлюється з тельця жертви мирної; і спалить їх священик на жертовнику всепалення;
|
ја%коже въꙁметъ и^ ё^ юнца тре'бы сп~сенїа” И$ да вᲆꙁложи'тъ жре'цъ на ѓ^лта'рь прино'сныи
|
|
11
|
11
|
|
а шкуру тельця і все м’ясо його з головою і з ногами його, і нутрощі його і нечистоту його,
|
ко'жђ ю%нчђ и^ вс^е е^готњло съ главо'ю, и^ с нога'ми, и^ съ ё^тро'бою, и^ сᲆ моᲄы'лы
|
|
12
|
12
|
|
усього тельця нехай винесе поза стан на чисте місце, де висипається попіл, і спалить його вогнем на дровах; де висипається попіл, там нехай спалений буде.
|
и^ да и^знесђтъ всего` ю^нца и^с по'лка на мњ'сто чи'сто, и^дњже и^ссы'пываю^тъ по'пелы. и^ да съжгђтъ и& дро'вы на ѓ^гни`, на мњ'сте просы'панїа по'пела да ся съж#же'тъ”
|
|
13
|
13
|
|
Якщо ж уся громада Ізраїлева згрішить помилково і сховане буде діло від очей зібрання, і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і буде винна,
|
А$ще ли не хотящи ве'сь со'нмъ сн~овъ і^и^л~въ съгрᲇшиT и^ ё^таи'тся сло'во эT лица` со'н#ма, и^ сътворя'тъ е^ді'нђ эT всњхъ ꙁа'повњдїй гн~ихъ, е^я'же нњсть лᲇпотвори'ти, и^ съгрњша'тᲆ,
|
|
14
|
14
|
|
то, коли викритий буде гріх, яким вони згрішили, нехай від усієї громади принесуть з великої худоби тельця в жертву за гріх і приведуть його перед скинію зібрання;
|
и^ я^ви'тся и^мъ грњ'хъ ја%же съгрњши'ша в# немъ” И$ да приведе'тъ со'нмъ, ю^нецъ эT воло'въ чистъ грњха ради, и^ приведђтᲆ и& прDе две'ри храма свњдᲇнїя`.
|
|
15
|
15
|
|
і покладуть старійшини громади руки свої на голову тельця перед Господом і заколють тельця перед Господом;
|
и^ да вᲆзложа'тъ ста'рци со'нма рђки своя на главђ` ю^нца прDе гм~ъ, и^ да ꙁако'лютъ ю^нца прDе гм~ъ.
|
|
16
|
16
|
|
І внесе помазаний священик кров тельця в скинію зібрання,
|
и^ да вънесе'тъ жр'ецъ пома'ꙁаныи, эT кро'ви ю%нца въ хра'мъ свњдњ'нїа”
|
|
17
|
17
|
|
і вмочить священик перст свій у кров [тельця] і покропить сім разів перед Господом перед завісою [святилища],
|
И$ да ѓ^мо'читъ жре'цъ пе'рстъ сво'и вᲆ кро'ви ю%нчи и^ да покро'питъ седми'жDы прDе гм~ъ, прDе ꙁавњсою ст~ни”
|
|
18
|
18
|
|
і покладе кров на роги жертовника [запашного куріння], який перед лицем Господнім у скинії зібрання, а решту крови виллє до підніжжя жертовника всепалення, що при вході скинії зібрання;
|
И$ эT кро'ви да въꙁложи'тᲆ жре'цъ на ё^глы ѓ^лтаря`, џимїя'ма сложе'наго и^же е^сть прDе гм~ъ, и^же е^сть въ хра'мњ свњдњ'нїа” Всю` же кровь да пролїет# ё^ стоя'ла ѓ^лтаря` прино'снаго, и^же е^сть ё^ две'рїи хра'ма свњдњ'нїа”
|
|
19
|
19
|
|
і весь жир його вийме з нього і спалить на жертовнику;
|
И$ весь тђкъ е^го да въ'зметᲆ эT него и^ възложи'тъ на ѓ^лта'рь,
|
|
20
|
20
|
|
і зробить з тельцем те, що робиться з тельцем за гріх: так повинен зробити з ним, і так очистить їх священик, і прощено буде їм;
|
и^ съᲄвори'тъ ю%нцђ семђ, ја%коже сътвори` ю%нцђ е^же ѓ^ грњсњ, ᲄако съᲄвориTся. и^ да помо'лится ѓ^ нихъ жре'цъ, и^ ѓ^ста'вятся и^мъ грњси`”
|
|
21
|
21
|
|
і винесе тельця поза стан, і спалить його так, як спалив попереднього тельця. Це жертва за гріх громади.
|
И$ да и^ꙁнесђтъ ю%нца всего внњ полка`, и^ да сᲆжгђтᲆ ю%нца, ја%коже сожго'ша ю%нца пе'рваго ѓ^ грњсњ грњхъ б^о сонма` е^сть.
|
|
22
|
22
|
|
А якщо згрішить начальник, і зробить помилково що-небудь проти заповідей Господа, Бога свого, чого не належало робити, і буде винен,
|
А$ще ли кн~ѕь съгрњши'тъ, и^ сътвори'тъ е^ді'нђ эT всњх'ъ ꙁа'повњдїи г~а б~а свое^го не хотя е^же нњ'сть лњпотвори'ти и^ сътвориT,
|
|
23
|
23
|
|
то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козла без вад,
|
и^ ё^вњсться е^мђ грᲇхъ, и%мже съгрњши` в не'мᲆ. да принесе'тъ даръ свои, козе'лъ, эT ко'ꙁъ мђжескъ полъ чистъ грњха ра'ди”
|
|
24
|
24
|
|
і покладе руку свою на голову козла, і заколе його на місці, де заколюються всепалення перед Господом: це жертва за гріх;
|
И$ въꙁложи'тъ рђкђ свою на главђ` козла`, и^ да ꙁаколют# и& на мᲇстњ, и^дњже ꙁакала'ютъ всясъж#же'нїа грњха` ра'ди прDе гм~ъ, ѓ^ грњсњ б^о е^сть”
|
|
25
|
25
|
|
і візьме священик перстом своїм крови від жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови його виллє до підніжжя жертовника всепалення;
|
И$ да възметъ жре'цъ эT кро'ви е^же ѓ^ грњсњ персᲄомъ на ё^глы ѓ^лтаря`, всегосъж#женїя, всю же кро'вь е^го да пролїе'тъ ё^ стоя'ла ѓ^л#таря` вс^есъж#женыхъ”
|
|
26
|
26
|
|
і весь жир його спалить на жертовнику, подібно як жир жертви мирної, і так очистить його священик від гріха його, і прощено буде йому.
|
И$ ве'сь тђкᲆ е^го въꙁложи'тъ на ѓ^лтарь, ја%коже и^ тђкъ тре'бы сп~сенїа” И$ да помоли'тся ѓ^ немъ жре'цъ грњхъ е^го ра'ди, и^ ѓ^ста'вится е^мђ”
|
|
27
|
27
|
|
Якщо ж хто з народу землі згрішить помилково і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і винен буде,
|
А$ще ли дш~а е^ді'на преꙁрњ'въ съгрњши'тъ эT людїи и^ꙁ# ꙁемля` сея`, и^ сътвориT е^ді'нђ эT за'повњдеи всњхъ гн~ихъ, е^же нелњпотвори'ти, и^ съгрњшиT,
|
|
28
|
28
|
|
то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козу без вад за гріх свій, яким він згрішив,
|
и^ ё^вᲇст#ся е^мђ грњхᲆ и^же сᲆгрњши` в не'мъ” да принесе'тъ да'ръ свои козђ` эT ко'ꙁъ же'нескъ полъ непоро'чнђ, да принесе'тъ грњха ра'ди свое^го и^мъже съгрњши`”
|
|
29
|
29
|
|
і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколють [козу] у жертву за гріх на місці, [де заколюють] жертву всепалення;
|
да въꙁложиT рђ'кђ свою на главђ` козњ`, и^ ꙁако'лет# ю&, ја^же грњха` ра'ди, на мњстњ, на не'мже ꙁакала'юᲄъ вс^есᲆж#же'нїа”
|
|
30
|
30
|
|
і візьме священик крови її перстом своїм, і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника;
|
И$ да въ'зметъ жре'цъ эT кро'ви е^я` пе'рстомъ и^ да въꙁложитъ на ё%глы ѓ^лтаря`, вс^есъжже'нїя, и^ всю же кро'вь ея` пролїе'тъ ѓ%крsтъ стоя'ла ѓ^лтаря` вс^есъж#же'нїа”
|
|
31
|
31
|
|
і весь жир її відокремить, подібно як відокремлюється жир із жертви мирної, і спалить його священик на жертовнику в приємні пахощі Господу; і так очистить його священик, і прощено буде йому.
|
И$ весь тђкᲆ да эTи'меᲄъ и& ја%коже эTе'млетᲆ тђкъ эT тре'бы спsнїя, и^ да въꙁложи'тъ жрецъ на ѓ^лта'рь, вᲆ воню` бл~гово'нїя г~ђ, и^ да помолится жре'ц# ѓ^ немъ и^ ѓ^ста'вится е^мђ”
|
|
32
|
32
|
|
А якщо з отари овець захоче він принести жертву за гріх, нехай принесе жіночої статі, без вад,
|
а^ще ли ѓ^вцђ` принесетъ да'ръ свои грњха` ради же'нескъ поl, непоро'ченъ да принесе'тъ ю&”
|
|
33
|
33
|
|
і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколе її в жертву за гріх на тому місці, де заколюють жертву всепалення;
|
И$ да възложи'тъ рђкђ свою на главђ` е^же ѓ^ грњсњ, и^ да ꙁако'лютъ ю& грњха ра'ди, на мњсте на немже ꙁакала'ютъ вс^есъж#же'нїя на мњстњ ст~њ.
|
|
34
|
34
|
|
і візьме священик перстом своїм крови від цієї жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника;
|
и^ вꙁемъ жре'цъ эT кро'ви е^же ѓ^ грњсњ пе'рстомъ свои^мᲆ и^ да въꙁложи'тъ на ё%глы ѓ^лтаря` вс^есъж#же'ныхъ, и^ всю кро'вь ея` да пролїе'тъ ё^ стоя'ла ѓ^лтаря` вс^есъж#же'нїя,
|
|
35
|
35
|
|
і весь жир її відокремить, як відокремлюється жир вівці з жертви мирної, і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу; і так очистить його священик від гріха, яким він згрішив, і прощено буде йому.
|
и^ весь тkђ ея` да эTлђчиT, ја%коже эTе'млетъ тђкъ ѓ^вцы` эT тре'бы спsнїя. и^ да въꙁложи'тъ жре'цъ на ѓ^лта'рь на вс^есъж#же'нїе гн~е, и^ да помо'лится ѓ^ немъ жре'ц#, ѓ^ грњсњ е^го и^же съгрњши`, и^ ѓ^ста'вится е^мђ”
|
|
Глава 5
|
Глvа, е~”
|
|
1
|
1
|
|
Якщо хто згрішить тим, що чув голос прокляття і був свідком, або бачив, або знав, але не оголосив, то він понесе на собі гріх.
|
Аще ли дш~а съгрњшитъ, слы'шащи глsа кля'твеныи и^ по'слђхᲆ сего бђдђще, а^ще е^сть видњл#, и^л^и совњсᲄь, и^ а'ще не повњсть, прїиметᲆ грњхъ”
|
|
2
|
2
|
|
Або якщо доторкнеться до чого-небудь нечистого, або до трупа звіра нечистого, або до трупа худоби нечистої, або до трупа гада нечистого, але не знав того, то він нечистий і винний.
|
И$л^и дш~а ја%же а^ще прико'снеTся къ вся'кои ве'щи нечи'стњи, и^л^и ме'рᲄвечинᲇ, и^л^и ѕвњроја%динњ нечи'стњи, и^л^и ме'ртвечинах# и^л^и гнђсеX нечи'стыхᲆ и^ли мерᲄвечины скоT нечи'стыX, и^ мертвечине гадъ нечи'стыX и^ забывᲆ и^хъ ѓ^сквернится,
|
|
3
|
3
|
|
Або якщо доторкнеться до нечистоти людської, яка б то не була нечистота, від якої оскверняються, і він не знав того, але після довідається, то він винний.
|
и^ли прико'снеᲄся нечи'сᲄотᲇ чл~чи, эT вся'коя нечистоты` е^го, и^же прикоснђ'вся ѓ^скверниTся, и^ забђдеT. посем же ё^вᲇсть повинеn грᲇхђ”
|
|
4
|
4
|
|
Або якщо хто безрозсудно устами своїми поклянеться зробити що-небудь зле або добре, яка б то не була справа, в якій люди безрозсудно клянуться, і він не знав того, але після довідався, то він винний в тому.
|
дш~а и^же а%ще ѓ^бњща'етъ ё^стна'ма свои'ма злњ` и^л^и до'брњ сътвори'ти, по всемђ` е^ли'ко намњни'тъ чл~къ сᲆ кля'твою`, и^ забђ'детъ, а^ потомъ ё^вњсть и^же съгрњши'тъ е^ді'но эT си'хъ,
|
|
5
|
5
|
|
Якщо він винний в чому-небудь із цього, і сповідається, у чому він згрішив,
|
і^ и^сповњсть грњхъ, е^гоже дњлма съгрњшиl е^сть в немъ”
|
|
6
|
6
|
|
то нехай принесе Господу за гріх свій, яким він згрішив, жертву за провину з дрібної худоби, вівцю або козу, за гріх, і очистить його священик від гріха його.
|
И$ да принесе'тъ г~ђ ѓ^ грњсњ и%мже съгрњши`, же'нескъ поl эT ѓ^ве'цъ, а%гницђ, и^л^и козђ` эT коZ грњха` ра'ди, и^ да помо'лится ѓ^ неM жре'цъ грњха` ра'ди и%мже съгрњши` и^ ѓ^ста'вится е^мђ”
|
|
7
|
7
|
|
Якщо ж він не в змозі принести вівці, то в провину за гріх свій нехай принесе Господу двох горлиць або двох молодих голубів, одного в жертву за гріх, а іншого у всепалення;
|
А/ще ли не мо'жеT рђка` е^го спости'гнђти съ ѓ^вцђ, да принесе'тъ грњха` ра'ди свое^го и%мже съгрњши`, дв^њ го'рлицы и^л^и дв^а птенца` голђ'бина г~ђ, е^ді'нъ грњха` раd и^ е^ді'нъ въ вс^есъж#же'нїе.
|
|
8
|
8
|
|
нехай принесе їх до священика, і [священик] представить перше того із цих птахів, що за гріх, і надломить голову її від шиї її, але не відокремить;
|
и^ да принесе'тъ я& къ жерцђ`, и^ възме'тъ жре'ц# е^же ꙁа грњхъ пре'же. и^ да ё^рњж'ет# жре'цъ главђ` е^го, съꙁа'ди н^о да не перерњж'етъ,
|
|
9
|
9
|
|
і покропить кров’ю цієї жертви за гріх стіну жертовника, а решту крови вицідить до підніжжя жертовника: це жертва за гріх;
|
и^ да покро'питъ эT кро'ви и^же ꙁа грᲇх#, на стњнђ ѓ^лᲄаря`. ѓ^ста'нокъ же кро'ви да и^сцњдитъ ё^ стоя'ла ѓ^лтаря`, ѓ^ грњсњ б^о е^сть,
|
|
10
|
10
|
|
а іншу вживе у всепалення за встановленням; і так очистить його священик від гріха його, яким він згрішив, і прощено буде йому.
|
вторы'м же да сътворитъ вс^есъж#женїе, ја%коже е^сть” И$ да помо'лится ѓ^ немъ жре'цъ, грњха` ради и^же съгрњши` и^ ѓ^ста'вится е^мђ”
|
|
11
|
11
|
|
Якщо ж він не в змозі принести двох горлиць або двох молодих голубів, нехай принесе за те, що згрішив, десяту частину ефи пшеничного борошна в жертву за гріх; нехай не ллє на неї єлею, і ливану нехай не кладе на неї, тому що це жертва за гріх;
|
А$ще ли не ѓ^бря'щетъ рђка` е^го сђпрђга го'рлицъ, ил^и двою` голђ'бичищђ, да принесетъ да'рᲆ свои за грњхъ, деся'тђю ча'сть мњры е^фи мђки` пшени'чны ꙁа грњхъ, и^ да не въꙁлива'етъ на ню` е^ле'я, н^и да въꙁложи'тъ на ню` џїмїя'ма бњлаго, понеже ѓ^ грњсњ` е^сть,
|
|
12
|
12
|
|
і принесе її до священика, а священик візьме з неї повну жменю в пам’ять і спалить на жертовнику в жертву Господу: це жертва за гріх;
|
н^о да принесетъ ю& къ жерцђ`, и^ да въꙁметъ жре'цъ эT нея` по'лнђ го'рсᲄь в па'мять е^го, и^ да въꙁложи'тъ на тре'бникъ вс^есᲆж#же'нїя гн~я, ѓ^ грњсњ` б^о е^сᲄь”
|
|
13
|
13
|
|
і так очистить його священик від гріха його, яким він згрішив в якому-небудь із цих випадків, і прощено буде йому; [залишок] же належить священикові, як приношення хлібне.
|
И$ да помо'лится ѓ^ неM жре'цъ, грњха` ра'ди и^мже съгрњши` эT е^ді'наго сихъ и^ ѓ^ста'вится е^мђ, ѓ^ста'нокъ же бђдетᲆ жерцђ`, ја%коже тре'ба мђки` пшени'чны”
|
|
14
|
14
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю гл~я
|
|
15
|
15
|
|
якщо хто вчинить злочин і помилково згрішить проти посвяченого Господу, нехай за вину свою принесе Господу з отари овець барана без вад, за твоєю оцінкою, срібними сиклями по сиклю священному, у жертву за провину;
|
дш~а а^ще ꙁабы'вшися забве'нїемъ, и^ съгрᲇши'тъ не хотя` эT ст~ынь гн~ь, и^ да принесе'тъ ѓ^ престђпле'нїи своеM г~ђ, ѓ^ве'нъ непоро'ченъ эT ѓ^ве'цъ, е^мђже цњна` сребра` си'клевъ дв^а, по си'клемъ ст~ымъ,
|
|
16
|
16
|
|
за ту святиню, проти якої він згрішив, нехай віддасть і додасть до того п’яту частку, і віддасть це священикові, і священик очистить його бараном жертви за провину, і прощено буде йому.
|
ѓ^ ни'хже съгрᲇши, эT ст~ыхъ да эTдасть, и^ пя'тђю ча'сть приложи'тъ на'нь, и^ даs е& жерцђ`” жре'ц же да помо'лится ѓ^ немъ прDе гм~ъ престђпле'нїя е^го, и^ ѓ^ста'вится е^мђ”
|
|
17
|
17
|
|
Якщо хто згрішить і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало чинити, і з невідання зробиться винним і понесе на собі гріх,
|
И$ дш~а ја%же а^ще съгрњшитъ и^ сътвориT е^ді'нђ эT всњхъ ꙁа'повњдїи гн~ь, и^хже не лњпотвори'ти, и^ не ё^вњ'де, съгрњши'тъ, и^ ё^вњсть грњх# свой”
|
|
18
|
18
|
|
нехай принесе до священика в жертву за провину барана без вад, за оцінкою твоєю, і загладить священик провину його, в чому він переступив з невідання, і прощено буде йому.
|
да принесе'тъ ѓ^ве'нъ непороченъ эT ѓ^ве'цъ цњно'ю сребра`, грњха ради къ жерцђ`. и^ да помо'лится ѓ^ немъ жре'цъ ѓ^ невњ'денїи е^го е^гоже невњ'де и^ ѓ^ста'вится е^мђ, и^ са'мъ б^о невњдяше,
|
|
19
|
19
|
|
Це жертва за провину, якою він провинився перед Господом.
|
сътвори` б^о ꙁабве'нїемᲆ грXњ преD гм~ъ”
|
|
Глава 6
|
Глvа, ѕ~”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
|
И$ реq г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
якщо хто згрішить і вчинить злочин перед Господом і стане заперечувати перед ближнім своїм у тім, що йому доручено, або у нього покладено, або ним украдено, або обмане ближнього свого,
|
дш~а а%ще съгрњши'тъ, и^ преꙁрњ'въ пре'зриᲄъ ꙁа'повњди гн~я, и^ съл#же'тъ къ дрђ'гђ ѓ^ вда'нїи, и^л^и ѓ^ ѓ'бщинњ, и^л^и ѓ^ хище'нїи`, и^л^и преѓ^би'дилъ чиM дрђ'га,
|
|
3
|
3
|
|
або знайде загублене і заперечуватиме це, і поклянеться неправдиво в чому-небудь, що люди роблять і тим грішать, —
|
и^л^и ѓ^брњлъ что` погђбле'наh и^ съ'лжетъ ѓ^ не'мъ, и^ клене'тся въ непра'вдђ, е^ді'наго ради ѓ^ всњхъ, эT ни'хже а^ще сътвори'тъ чл~къ, ја%ко съгрњше'нїе в ни'хъ,
|
|
4
|
4
|
|
то, згрішивши і зробившись винним, він повинен повернути вкрадене, що вкрав, або відібране, що відібрав, або доручене, що йому доручено, або загублене, що він знайшов;
|
и^ бђдетъ е^гда` съгрњши'тъ и^ престђ'питъ, и^ эTда'сть эTня'тїе е^же е^сть эTняl, и^л^и ѓ^би'дђ е^ю'же преѓ^би'дњ, и^л^и вда'нїе е^мђже е^сᲄь вдано`, и^л^и поги'бшее и^же а^ще ѓ^брњлъ
|
|
5
|
5
|
|
або якщо він у чомусь поклявся неправдиво, то повинен віддати сповна, і докласти до того п’яту частку і віддати тому, кому належить, у день приношення жертви за провину;
|
эT всњхъ ве'щїи е^гоже ради кля'ся въ непра'вдђ, да эTда'стᲆ само'е т^о и%стое, и^ пя'тђю ча'сть свою приложи'тъ к томђ, е^гоже е^сть томђ` да эTда'стъ” Во'ньже дн~ь ѓ^бли'чится,
|
|
6
|
6
|
|
і за провину свою нехай принесе Господу до священика в жертву за провину із отари овець барана без вад, за оцінкою твоєю;
|
ѓ^ престђпле'нїи свое^мъ, да принесе'тᲆ г~ђ ѓ^ве'нᲆ эT ѓ^ве'цъ непороченъ, цњны` по рассђжде'нїю престђпле'нїя,
|
|
7
|
7
|
|
і очистить його священик перед Господом, і прощено буде йому, що він не зробив би, усе, в чому він став винним.
|
и^ да помо'лиTся жре'цъ ѓ^ немᲆ прDе гм~ъ, и^ ѓ^ста'виTся е^мђ вся'къ грњхъ е^гоже сътвори` престђпле'нїемъ”
|
|
8
|
8
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
9
|
9
|
|
заповідай Аарону і синам його: ось закон всепалення: всепалення нехай залишається на місці спалення на жертовнику всю ніч до ранку, і вогонь жертовника нехай горить на ньому [і не вгасає];
|
ꙁаповњж'ᲆ а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го рекїи сїй за'конᲆ вс^есъж#же'нїя” Сїе вс^есᲆж#же'нїе е^го, ё^ ѓ^лта'ря вс^ю но'щь до ꙁаё%тра ѓ%гнь ѓ^лтаря да гори'тъ ё^ него` и^ не ё^гаса'етъ,
|
|
10
|
10
|
|
і нехай священик зодягнеться в лляний одяг свій, і одягне на тіло своє лляне нижнє убрання, і зніме попіл від всепалення, яке спалив вогонь на жертовнику, і покладе його біля жертовника;
|
и^ да ѓ^блече'тся жре'цъ въ срачи'цђ лня'нђ, и^ надра'ги лня'ны да вᲆꙁвлече'т# на тњло свое” и^ да и^ꙁнесетъ приноs и^же а%ще и^ж#же'тъ ѓ^гнь. всегосъж#женїа, эT ѓ^л#та'ря, и^ да посᲄа'виᲄъ подлњ ѓ^л#та'ря”
|
|
11
|
11
|
|
і нехай зніме із себе одяг свій, і зодягне інший одяг, і винесе попіл поза стан на чисте місце;
|
И$ да съвлече'тъ ри'ꙁы своя, и^ да ѓ^блече'тся в ри'зы и%ны, и^ да и^знесе'тъ прино'съ внњ` полка` на мњ'сто чи'сто”
|
|
12
|
12
|
|
а вогонь на жертовнику нехай горить [і] не вгасає; і нехай священик запалює на ньому дрова кожного ранку, і розкладає на ньому всепалення, і спалює на ньому жир мирної жертви;
|
А$ ѓ'гнь ё^ ѓ^л#таря да гори'тъ на не'мᲆ и^ не ё^гаса'етъ, и^ да и^ж#же'тъ ё^ него жре'цᲆ дрова` по вся` ё^тра, и^ да въскладе'т# на'нь, вс^есᲆж#же'нїе, и^ да вᲆꙁложи'т# на ня тђ'къ ѓ^ мирᲇ,
|
|
13
|
13
|
|
вогонь безперестанно нехай горить на жертовнику і не вгасає.
|
ѓ%гнь же по вся` часы` да гори'тъ и^ не ё^гаса'етъ на ѓ^лтари”
|
|
14
|
14
|
|
Ось закон про приношення хлібне: [священики] сини Ааронові повинні приносити його перед Господом до жертовника;
|
И$ сїи ꙁако'нъ тре'бы ю%же принесђтᲆ е^я` сн~ове а^а^ро'ни жеrцы` пря'мо ѓ^л#та'ря прDе гм~ъ”
|
|
15
|
15
|
|
і нехай візьме [священик] жменею своєю з приношення хлібного і пшеничного борошна і єлею і весь ливан, що на жертві, і спалить на жертовнику: це приємні пахощі, у пам’ять перед Господом;
|
И$ да въꙁметъ жре'цъ горъсть мђки пшеничны, эT ѓ^лта'ря, съ е^леѓ'мᲆ и^ съ џїмїя'момъ бњлымъ е^я` сђщимъ съ тре'бою, да принесе'тъ къ ѓ^лᲄа'рђ приносъ въ воню` бл~гово'нїя, въ па'мяᲄь е^я` г~ђ”
|
|
16
|
16
|
|
а решту з нього нехай їдять Аарон і сини його; прісним слід їсти його на святому місці, у дворі скинії зібрання нехай їдять його;
|
И$ эT и^ꙁбы'тка е^я` да ја%стъ а^а^ронъ и^ сн~ове е^го, прњсна да ја%дя'тся въ мњстњ ст~њ, въ притво'рњ хра'ма свњдњнїя да я^дяT я&,
|
|
17
|
17
|
|
не слід пекти його квасним. Це даю Я їм у частку з жертв Моїх. Це велика святиня, подібно як жертва за гріх і жертва за провини.
|
да не и^спече'тся ква'сна, ꙁане ча'сть ея` далъ е^смь и^мъ эT прино'съ гн~ь, ст~ая б^о ст~ыхъ е^сть” ЈА/коже грњха ради, та'ко и^ престђпле'нїя
|
|
18
|
18
|
|
Усі нащадки Ааронові чоловічої статі можуть їсти її. Це вічна частка в роди ваші з жертв Господніх. Усе, що доторкається до них, освятиться.
|
всяk мђжескъ поl жре'ческъ да я'сть я&, зако'нно вњ'чно въ ро'ды ва'ша. и^ эT прино'съ гн~ь, вся'къ и^же а^ще прико'снется и^хъ ѓ^ст~ится”
|
|
19
|
19
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
20
|
20
|
|
ось приношення від Аарона і синів його, яке принесуть вони Господу в день помазання його: десята частина ефи пшеничного борошна в жертву постійну, половина цього для ранку і половина для вечора;
|
сїе дарова'нїе а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го, и^же принесђтъ г~ђ. въ дн~ь вънже а^ще пома'жеши и^хъ, деся'тђю ча'сть мњры е^фи` мђки` пшени'чны въ тре'бђ всегда`, по'л# еа` заё'тра, по'лъ же ея` эT ве'чера,
|
|
21
|
21
|
|
на сковороді в єлеї вона має бути приготована; просякнуту єлеєм принось її в шматках, як розломлюється на шматки приношення хлібне; принось її в приємні пахощі Господу;
|
въ сковрадњ` въ е^ле'ю да сътвори'тся, съпря'женђ да принесетъ ю&, требђ эT ё^крђхъ, ᲄребђ въ воню` бл~гово'нїя г~ђ”
|
|
22
|
22
|
|
і священик, помазаний на місце його із синів його, повинен робити це: це вічний устав Господа. Уся вона повинна бути спалена;
|
Жре'цᲆ пома'ꙁаныи и^же вᲆ него` мњсто эT сн~овъ е^го, да сътвори'т# ю& ꙁако'нно вњчно, всегда` да съвершиTся”
|
|
23
|
23
|
|
і всяке хлібне приношення від священика все нехай буде спалене, а не з’їдене.
|
И$ всяка же'ртва жре'ческа, вс^есᲆж#же'нїа да бђдђт#, и^ да не ја%ст#ся”
|
|
24
|
24
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
25
|
25
|
|
скажи Аарону і синам його: ось закон про жертву за гріх: жертва за гріх повинна бути заколена перед Господом на тому місці, де заколюється всепалення; це велика святиня;
|
гл~и а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го, и^ сїи ꙁако'нъ съгрњше'нїя, на мњстњ, на немже ꙁакала'ютъ вс^есъж#же'нїя” да ꙁакала'ютъ и& е^же грњха ради прDе гм~ъ ст~ая б^о ст~ых# е^сть.
|
|
26
|
26
|
|
священик, який звершує жертву за гріх, повинен їсти її; вона має бути з’їдена на святому місці, у дворі скинії зібрання;
|
жре'ц же принося'й ю& да ја%сть ю&, въ мњстњ ст~њ, да ја%сться, вᲆ притво'рᲇ храма свњдњ'нїя,
|
|
27
|
27
|
|
усе, що доторкнеться до м’яса її, освятиться; і якщо кров’ю її окропленим буде одяг, то забризкане омий на святому місці;
|
вся'къ прикаса'яйся мя'сеX ея` ѓ^ст~ится” Є$мђже ся въскро'пиT эT кро'ви ея` на ри'ꙁђ, е^мђже ся а%ще въскро'питъ на ню` да ся и^спере'тъ на мњ'стњ ст~њ.
|
|
28
|
28
|
|
глиняну посудину, в якій вона варилася, слід розбити; якщо ж вона варилася у мідній посудині, то треба її вичистити і вимити водою;
|
и^ всякъ съсђдъ гли'нянъ в не'мже ся вариT да раꙁбїе'тся. а%ще ли в мњдянњ съсђ'дњ ся свари'тъ, да и& пож#же` и^ ѓ^мы'етъ водо'ю.
|
|
29
|
29
|
|
вся чоловіча стать священичого роду може їсти її: це велика святиня [у Господа];
|
вся'къ мђжескъ полъ въ жерцњхъ да ја%сть ю& ст~ая б^о ст~ыхъ еs г~ђ”
|
|
30
|
30
|
|
а всяка жертва за гріх, від якої кров вноситься в скинію зібрання для очищення у святилищі, не повинна бути з’їдена; її слід спалювати на вогні.
|
Приноше'нїя же е^же грњха ради эT негоже кро'вь вно'сится въ храмъ свњдњнїя, къ ѓ^чище'нїю въ ст~ыни да ся не ја%сть н^о на ѓ^гни` да сᲆж#жеTся”
|
|
Глава 7
|
Глvа, з~”
|
|
1
|
1
|
|
Ось закон про жертву за провину: це велика святиня;
|
И$ с^е ꙁако'нъ гн~ь ѓ^ престђпле'нїи, и^же е^сть ст~аа ст~ыX”
|
|
2
|
2
|
|
жертву за провину слід заколоти на тому місці, де заколюється всепалення, і кров’ю її кропити жертовник з усіх боків;
|
На мњ'сᲄњ на не'мже ꙁакала'ютъ вс^есъж#же'нїе, да ꙁако'лютъ ѓ^ве'нъ и^же престђпле'нїя ради преD гм~ъ, а^ кро'вь да пролию'тъ ѓ%крsтъ стоя'ла ѓ^л#таря,
|
|
3
|
3
|
|
той, хто приносить, повинен представити з неї весь жир, курдюк і жир, що вкриває нутрощі,
|
и^ ве'сь тђ'къ е^го да принесе'тᲆ эT него`. и^ чресла` и^ тђ'къ покрыва'ющїи ё^тро'бђ” І$ ве'сь тђ'къ и^же въ ё^тробњ
|
|
4
|
4
|
|
і обидві нирки і жир, який на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками нехай він відокремить це;
|
и^ ѓ'бњ и^сте'си и^ тђ'къ и^же на не'ю, і^ и^же на стегнђ`. и^ по'враꙁᲆ јаᲄренїи сᲆ и^сте'сами да эTи'метъ я&,
|
|
5
|
5
|
|
і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу: це жертва за провину.
|
и^ принесеT я& жре'цъ къ ѓ^лтарю, приносъ въ воню` бл~гово'нїа г~ђ престђпле'нїа б^о ра'ди е^сть”
|
|
6
|
6
|
|
Вся чоловіча стать священичого роду може їсти її; на святому місці слід їсти її: це велика святиня.
|
Вся'къ мђж'ескъ по'лъ эT жре'цъ да ја%стъ я& на мњ'стњ ст~њ да ја%дя'тъ ю& поне'же б^о ст~аа ст~ыX еs”
|
|
7
|
7
|
|
Як про жертву за гріх, так і про жертву за провину закон один: вона належить священикові, який очищає через неї.
|
ЈА/коже грњха` ра'ди, та'ко и^ престђпле'нїа ра'ди ꙁако'нъ, е^ді'нъ и%мать, жре'цъ и^же мо'лится ѓ^ не'мъ, е^мђ да бђ'детъ”
|
|
8
|
8
|
|
І коли священик приносить чиюсь жертву всепалення, шкіра від жертви всепалення, яку він приносить, належить священикові;
|
І$ жре'цъ принося'и вс^ясъж#же'нїя чл~ча, ко'жа вс^есъж#же'нїя, е^же прино'ситъ ѓ%нъ е^мђ` да бђдетᲆ”
|
|
9
|
9
|
|
і всяке приношення хлібне, яке печене в печі, і всяке приготоване у горщику або на сковороді, належить священикові, який приносить його;
|
И$ вся'ка тре'ба ја%же сътвори'тся в пещи`, и^ вся'ка е^же твори'тся на ѓ%гнищи, и^л^и въ сковрадњ`, жер#цђ и^же прино'сиT ю&, томђ` да бђдеT”
|
|
10
|
10
|
|
і всяке приношення хлібне, змішане з єлеєм і сухе, належить усім синам Аароновим, як одному, так і іншому.
|
И$ вс^я тре'ба сᲆпря'жена съ е^ле'ѓмъ, и^ ја%же не съпря'жена, всњмъ сн~омъ а^а^ро'нимъ комђжDо ра'вно да бђдеT”
|
|
11
|
11
|
|
Ось закон про жертву мирну, яку приносять Господу:
|
Сїи ꙁако'нъ тре'бы ми'рны, ю%же принесђтъ г~ђ.
|
|
12
|
12
|
|
якщо хто в подяку приносить її, то при жертві подяки він повинен принести прісні хліби, змішані з єлеєм, і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, просякнуте єлеєм, хліби, змішані з єлеєм;
|
а%ще ё^б^о похвале'нїа раd принесђтъ ю&. и^ да принесе'тъ сᲆ тре'бою похвале'нїа хлњ'бы, эT мђки` пшени'чны пря'жены вᲆ і^е^ле'ю, и^ ѓ^прњ'сноки пома'ꙁаны е^ле'ѓмъ. и^ мђкђ` пшени'чнђ съ е^леѓмъ
|
|
13
|
13
|
|
крім коржів, нехай він приносить у приношення своє квасний хліб, при мирній жертві подячній;
|
съ хлњбы прњсными. да принесеT даръ е^го, съ требою ᲄре'бы похвале'нїа сп~се'ннаго
|
|
14
|
14
|
|
одне що-небудь з усього приношення свого нехай принесе він для возношення Господу: це належить священикові, який кропить кров’ю мирної жертви;
|
и^ да принесе'тъ эT него` е^ді'нъ эT всњ'хъ да'ръ свой ё^ча'стїе г~ђ, жерцђ` вᲆꙁлива'ющемђ кро'вь же'ртвы сп~се'ныя томђ` да бђ'детъ,
|
|
15
|
15
|
|
м’ясо мирної жертви подяки слід з’їсти в день приношення її, не слід залишати від нього до ранку.
|
и^ мя'са тре'бы похвале'нїй ми'рныхъ томђ` да бђдеT” Во'нже дн~ь принесется, да и^зъја%стᲆся, да не ѓ^ста'неT эT нея` на ё%трїа”
|
|
16
|
16
|
|
Якщо ж хто приносить жертву за обітницею, або від ревности, то жертву його слід їсти в день приношення, і на другий день те, що залишиться від неї, їсти можна,
|
А/ще ли мл~твђ во'лнђю даръ свои принесе'тъ, во'нже дн~ь же'ртвђ свою` принесе'тъ въ то'и да ся и^ꙁја%стъ и^ на ё%трїе,
|
|
17
|
17
|
|
а що залишилося від жертовного м’яса до третього дня, треба спалити на вогні;
|
и^ ѓ^ста'вшее мяs ѓ^лтарьныX до дн~е тре'тїаго на ѓ^гни да сᲆж#жеTся.
|
|
18
|
18
|
|
якщо ж будуть їсти м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде благоприємна; хто її принесе, тому ні у що не буде ставитися: це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі гріх;
|
А/ще ли ја^ды'и ја%сть эT мя'сᲆ, въ дн~ь треᲄїи не прїимеTся принося'щемђ ю&, не и^ въмᲇни'тся е^мђ, ѓ^скверне'нїе бо е^сть. и^ дш~а ја^же а'ще ја%стᲆ эT ниX грXњ прїиметъ,
|
|
19
|
19
|
|
м’яса цього, якщо воно доторкнеться до чого-небудь нечистого, не слід їсти, але треба спалити його на вогні; а м’ясо чисте може їсти всякий чистий;
|
и^ мя'са ја%же а%ще ся приткнђт'ъ къ всемђ` нечи'стђ, да ся не ја'дяT, н^о на ѓ^гни` да съжгђтся, и^ вся'къ чи'стыи да не ја%стъ мя'са”
|
|
20
|
20
|
|
якщо ж яка душа, маючи на собі нечистоту, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого;
|
И$ дш~а ја%же а%ще ја%стᲆ эT мя'са тре'бы сп~се'ныя ја%же е^сть г~ђ, и^ нечистота` е^го на не'мъ, погђби'тся дш~а ѓ^на` эT людїи свои^хᲆ”
|
|
21
|
21
|
|
і якщо яка душа, доторкнувшись до чого-небудь нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до якого-небудь нечистого плазуна, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого.
|
І$ дш~а ја%же а%ще приткнеTся къ вся'кои ве'щи нечи'стњи. и^л^и эT нечистоты` чл~ча, и^л^и эT чеᲄвероно'гихъ нечи'стыX, и^ вся'кои ѓ^скверне'нњи нечистотњ, и^ ја^стᲆ эT мя'са тре'бы сп~се'нїя и^же е^сть гн~я, погђби'тся дш~а т^а эT людїи своиX”
|
|
22
|
22
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
І$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
23
|
23
|
|
скажи синам Ізраїлевим: ніякого жиру ні з вола, ні з вівці, ні з козла не їжте.
|
рц^ы сн~омᲆ і^и~левыM рекїи, всего` тђ'ка говя'жа, и^ ѓ'вча, и^ ко'ꙁїа, да не ја%сте,
|
|
24
|
24
|
|
Жир з мертвого і жир з роздертого звіром можна вживати на всяку справу; а їсти не їжте його;
|
и^ тђ'кᲆ мертвечи'ненъ и^ ѕвњроја%дныи да сътвориTся на все` дњ'ло, въ ја%де'нїихъ же да ся не ја%стъ.
|
|
25
|
25
|
|
тому що, хто буде їсти жир з худоби, що приноситься в жертву Господу, знищиться душа та з народу свого;
|
вся'къ ја%ды'и тђ'къ эT скоᲄа`, и^же принесе'те эT ниX даръ г~ђ, погђби'тся дш~а т^а эT людїи своиX,
|
|
26
|
26
|
|
і ніякої крови не їжте в усіх оселях ваших ні з птахів, ні з худоби;
|
и^ всея` кро'ви да не ја%сте, въ всњхъ селе'нїиX ва'шихъ, и^ эT скота` и^ эT пти'цъ.
|
|
27
|
27
|
|
а хто буде їсти яку-небудь кров, знищиться душа та з народу свого.
|
и^ вс^я дш~а а%ще ја^стᲆ кро'вь погђби'ᲄся дш~а т^а эT людїи своиX”
|
|
28
|
28
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
І$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
29
|
29
|
|
скажи синам Ізраїлевим: хто представляє мирну жертву свою Господу, той з мирної жертви частину повинен принести для приношення Господу;
|
да реqши сн~омъ і^и~левыM рекїи. принося'и тре'бы сп~се'нїа г~ђ, да принесе'тъ да'ръ свои г~ђ, эT тре'бы сп~се'нїя”
|
|
30
|
30
|
|
своїми руками повинен він принести в жертву Господу: жир із грудьми повинен він принести [і сальник на печінці], потрясаючи грудьми перед лицем Господнім;
|
Рђцњ же е^го да принесе'та прино'съ г~ђ, тђ'къ и^же на' грђдехᲆ, и^ по'враꙁъ ја%тренїи, да да принесеT я&, ја^коже въꙁложи я& преD г~ь.
|
|
31
|
31
|
|
жир спалить священик на жертовнику, а груди належать Ааронові й синам його;
|
и^ да възложи'тъ жре'цъ тђ'къ и^же на' грђдехᲆ, на ѓ^лтарь, а^ грђди да бђдTђ а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го,
|
|
32
|
32
|
|
і праве плече, як возношення, з мирних жертв ваших віддавайте священикові:
|
и^ ра'мо десно'е да ся даст# ё^ча'стїе же'рцђ, эT тре'бъ сп~сенїи ва'шихъ”
|
|
33
|
33
|
|
хто з синів Ааронових приносить кров із мирної жертви і жир, тому і праве плече в частку;
|
И$ приносящемђ же кро'вь сп~сенђю и^ тђкъ, эT сн~овъ а^а^ро'новыX томђ да бђ'детъ ра'мо десно'е ё^ча'стїе.
|
|
34
|
34
|
|
бо Я беру від синів Ізраїлевих з мирних жертв їхніх груди потрясання і плече возношення, і віддаю їх Аарону священику і синам його у вічну частку від синів Ізраїлевих.
|
грђди вᲆзложе'нїя, ра'мо же ё^ча'стїя взя'хъ эT сн~овъ і^ил~въ, эT тре'бъ сп~сеныхъ ва'шихъ, и^ да'хᲆ я& а^а^ро'нђ же'рцђ и^ сн~омъ е^го вᲆ закоn вњ'чныи, эT сн~овᲆ і^ил~вᲆ”
|
|
35
|
35
|
|
Ось частина Аарону і частина синам його з жертв Господніх від дня, коли вони стануть перед Господом для священнодійства,
|
Сїе пома'занїе а^а^ро'нђ, и^ помаꙁа'нїе сн~омъ е^го эT прино'съ гн~ь, во'нже дн~ь приведе'тъ я& жрњти г~ђ,
|
|
36
|
36
|
|
яку повелів Господь давати їм від дня помазання їх від синів Ізраїлевих. Це вічна постанова в роди їх. —
|
ја%коже ꙁаповᲇда` г~ь, да'ти и%мъ” Во'ньже дн~ь помаꙁа' я& эT сн~овъ і^ил~въ, зако'нъ вњчный в ро'ды и^хъ”
|
|
37
|
37
|
|
Ось закон про всепалення, про приношення хлібне, про жертву за гріх, про жертву за провини, про жертву посвячення і про жертву мирну,
|
Се'и ꙁако'нъ вс^есож#же'ныX и^ тре'бы за грњхи`. и^л^и ꙁа престђпле'нїе, и^л^и съверше'нїю тре'бы сп~сенїа,
|
|
38
|
38
|
|
який дав Господь Мойсею на горі Синаї, коли повелів синам Ізраїлевим, у пустелі Синайській, приносити Господу приношення їх.
|
ја^коже ꙁаповњда` г~ь мољ=сїю, на горњ сина'истњй” Во'н#же дн~ь ꙁаповњда` сн~омъ і^ил~вымъ, приноси'ти да'ры своя` прDе г~а, въ пђсты'ни сина'истњй”
|
|
Глава 8
|
Глvа, и~”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
візьми Аарона і синів його з ним, і одежу і єлей помазання, і тельця для жертви за гріхи і двох баранів, і кошик опрісноків,
|
пои^ми` а^а^ро'на и^ сн~ы е^го и^ ри'ꙁы е^го, и^ е^ле'и пома'занїа” И$ ю'нецъ и^же за грᲇхъ и^ дв^а ѓ^вна, и^ кошницђ ѓ^прњсно'чнђю.
|
|
3
|
3
|
|
і збери всю громаду при вході до скинії зібрання.
|
и^ весь со'ньмъ цр~кви ја%же б^њ преD две'ри храма свњдњнїа,
|
|
4
|
4
|
|
Мойсей зробив так, як повелів йому Господь, і зібралася громада при вході у скинію зібрання.
|
и^ сᲆтвори` мољ=сїи ја^коже повелᲇ е^мђ г~ь, и^ звDе сонмᲆ преD две'ри храма свᲇдᲇнїя
|
|
5
|
5
|
|
І сказав Мойсей до громади: ось що повелів Господь зробити.
|
И$ реq мољ=сїи къ соnмђ, се е^сᲄь сло'во и^же завᲇща` г~ь твори'ти.
|
|
6
|
6
|
|
І привів Мойсей Аарона і синів його й обмив їх водою;
|
и^ приведе` мољ=сїи а^аро'на и^ сн~ы е^го, і^ и^змы` я& водо'ю
|
|
7
|
7
|
|
і поклав на нього хітон, і оперезав його поясом, і вдягнув на нього верхню ризу, і поклав на нього ефод, і оперезав його поясом ефода і прикріпив ним ефод на ньому,
|
и^ ѓ^блече` е^го, въ срачи`цђ, и^ ѓ^поя'са е^го по'ясомъ и^ ѓ^блече` и& в ри'ꙁђ, и^ възвлече` на'нь верхнюю ри'зђ,
|
|
8
|
8
|
|
і поклав на нього наперсник, і на наперсник поклав урим і тумим,
|
и^ ѓ^поя'са е^го поя'сомъ ефђ'днымъ и^ стиснlђ е^го вᲆ неM. и^ вᲆꙁложи` нань сло'во, и^ вᲆзложи` на сло'во проповњ'данїе и^сᲄинны
|
|
9
|
9
|
|
і поклав на голову його кидар, а на кидар з передньої сторони його поклав поліровану дощечку, діадему святині, як повелів Господь Мойсеєві.
|
и^ въꙁложи` ё^вя'сло на главђ` е^го, и^ въꙁложи` на ё^вя'сло проти'въ лица` е^го, дьскђ` златђю ѓ^сщ~нђю ст~ым# ја%коже повелњ` г~ь мољ=сїю”
|
|
10
|
10
|
|
І взяв Мойсей єлей помазання, і помазав скинію й усе, що в ній, і освятив це;
|
И$ вꙁя` мољ=сїи эT е^ле'я пома'ꙁанїа,
|
|
11
|
11
|
|
і покропив ним жертовник сім разів, і помазав жертовник й усе приладдя його й умивальник і підніжжя його, щоб освятити їх;
|
и^ въскропи` эT него на ѓ^лта'рь седми'жды, и^ пома'за ѓ^лта'рь и^ ѓ^ст~и и& и^ вс^я сосђ'ды е^го, и^ ё^мыва'лницђ, и^ стоя'ла е^я`, ѓ^ст~и я&. и^ пома'за хра'мъ и^ вс^я съсђ'ды е^го и^ ѓ^ст~и я&”
|
|
12
|
12
|
|
і полив [Мойсей] єлей помазання на голову Аарона і помазав його, щоб освятити його.
|
И$ въз#лїя мољ=сїи е^ле'и пома'занїа на главђ` а^а^ро'ню, и^ пома'за и& и^ ѓ^ст~и и&”
|
|
13
|
13
|
|
І привів Мойсей синів Ааронових, і вдяг їх у хітони, і оперезав їх поясом, і поклав на них кидари, як повелів Господь Мойсеєві.
|
И$ приведе` мољ=сїи сн~ы а^а^ро'ня и^ ѓ^блече` я& въ срачи'ця, и^ ѓ^поя'са я& по'ясы, И$ въꙁложи` на' ня клобђки`, ја%коже повелњ г~ь мољ=сїю”
|
|
14
|
14
|
|
І привів [Мойсей] тельця для жертви за гріх, і Аарон та сини його поклали руки свої на голову тельця за гріх;
|
И$ приведе` мољ=сїи теле'цъ и^же ꙁа грњхъ, и^ възложи'ша а^а^ро'нъ и^ сн~ове е^го рђ'ки на главђ` ᲄе'лцђ и^же ꙁа грњхи`,
|
|
15
|
15
|
|
і заколов його [Мойсей] і взяв крови, і перстом своїм поклав на роги жертовника з усіх боків, і очистив жертовник, а решту крови вилив до підніжжя жертовника, і освятив його, щоб зробити його чистим.
|
и^ ꙁакла` е^го мољ=сїи” И$ взя` эT крови, пе'ръстоM е^го, и^ въꙁложи` на ёглы ѓ^крsтъ ѓ^л#таря, и^ ѓ^цы'сти ѓ^л#тарь, и^ кро'вь пролїя` ё^ стоя'ла ѓ^л#таря, и^ ѓ^ст~и и& е^же моли'тися ё^ него”
|
|
16
|
16
|
|
І взяв [Мойсей] весь жир, який на нутрощах, і сальник на печінці, і обидві нирки і жир їх, і спалив Мойсей на жертовнику;
|
И$ взя` мољ=сїи весь тђ'къ и%же въ ё^тро'бњ и^ по'враꙁᲆ ја%тре'нїи, и^ ѓ'бњ и^сте'си, и^ тђ'къ и^же на нею, и^ принесе` мољ=сїи къ ѓ^л#тарю”
|
|
17
|
17
|
|
а тельця і шкуру його, і м’ясо його, і нечистоту його спалив на вогні поза станом, як повелів Господь Мойсеєві.
|
А$ теле'цъ и^ ко'жђ е^го, и^ мя'са е^го и^ моᲄы'лы е^го, съж#же на ѓ^гни` внᲇ полка`, ја^коже повелњ, г~ь мољ=сїю”
|
|
18
|
18
|
|
І привів [Мойсей] барана для всепалення, і поклали Аарон та сини його руки свої на голову барана;
|
И$ приведе` мољ=сїи ѓ%венъ, и^же въ все`съж#же'нїе” И$ възложи` а^а^ро'нᲆ и^ сн~ове е^го рђ'цњ свои` на главђ` ѓ%вню.
|
|
19
|
19
|
|
і заколов його Мойсей і покропив кров’ю жертовник з усіх боків;
|
и^ закла` мољ=сїи ѓ%венᲆ, и^ пролїя` мољ=сїи кро'вь ѓ%крsтъ ѓ^л#таря,
|
|
20
|
20
|
|
і розсік барана на частини, і спалив Мойсей голову і частини і жир,
|
а^ ѓ^венъ раꙁдроби` на ё%ды е^го” И$ въꙁя` мољ=сїи главђ` и^ ё%ды и^ тђ'къ, и^ ё^тро'бђ и^ но'ги і^ и^змы'и я& водо'ю”
|
|
21
|
21
|
|
а нутрощі і ноги обмив водою, і спалив Мойсей усього барана на жертовнику: це всепалення для приємних пахощів, це жертва Господу, як повелів Господь Мойсеєві.
|
И$ въꙁложи` мољ=сїи ве^сь ѓ%венъ на ѓ%л#тарь въ все`съж#же'нїе, и%же е^сть воня` бл~гово'нїя, прино'съ е^сть г~ђ ја^коже ꙁаповњда` г~ь мољ=сїю”
|
|
22
|
22
|
|
І привів [Мойсей] іншого барана, барана освячення, і поклали Аарон та сини його руки свої на голову барана;
|
И$ приве'дъ мољ=сїи ѓ%венъ вторы'и, ѓ%венᲆ съверъше'нїа. и^ възложи` а^а^ро'нъ и^ сн~ове е^го рђц'њ свои` на главђ` ѓ%вню,
|
|
23
|
23
|
|
і заколов його Мойсей, і взяв крови його, і поклав на край правого вуха Ааронового і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його.
|
и^ ꙁакла` и&” И$ взя` мољ=сїи эT кро'ви е^го и^ вᲆꙁложи` на ѓ^бђшїе ё%ха а^а^ро'ня десна'го, и^ на конеw рђк'и е^го десныя`, и^ на коне'цᲆ ноги` е^го десны'я”
|
|
24
|
24
|
|
І привів Мойсей синів Ааронових, і поклав крови на край правого вуха їх і на великий палець правої руки їх і на великий палець правої ноги їх, і покропив Мойсей кров’ю жертовник з усіх боків.
|
И$ приведе` мољ=сїи сн~ы а^а^ро'ня, и^ вᲆꙁложи` мољ=сїи эT кро'ви на ѓ^бђшїе ё^шесђ иX деснђю, и^ на коне'цᲆ рђ'кђ и^хъ деснђю и^ на коне'цᲆ но'гђ и^хъ деснђю” И$ пролїя` мољ=сїи кро'вь ѓ%крsтъ ѓ^л#таря”
|
|
25
|
25
|
|
І взяв [Мойсей] жир і курдюк і весь жир, який на нутрощах, і сальник на печінці, і обидві нирки і жир їх і праве плече;
|
И$ вꙁя` мољ=сїи тђ'къ и^ чресла` и^ ᲄђкᲆ и^же на ё^тро'бњ, и^ повра'зᲆ ја^тренїи и^ ѓ^бњ и^сте'си и^ тђ'къ и^же на не'ю, и^ ра'мо десно'е
|
|
26
|
26
|
|
і з кошика з опрісноками, що перед Господом, взяв один опріснок і один хліб з єлеєм і один корж, і поклав на жир і на праве плече;
|
эT ко'шницы съверше'нїю и^же е%сть прDе гм~ъ” И$ вꙁя` хлњбъ е^ді'нᲆ прњсны'и, и^ хлњбъ е^леенᲆ е^диn и^ ѓ^прњ'снокъ е^ді'нъ, и^ въꙁложи` на тђ'кᲆ, и^ ра'мо десно'е”
|
|
27
|
27
|
|
і поклав усе це на руки Аарону і на руки синам його, і приніс це, потрясаючи перед лицем Господнім;
|
И$ въꙁложи` вс^е на рђцњ а^а^ро'ни, и^ на рђцњ сн~овъ е^го, и^ приведе` я& ё^ча'стїе прDе г~ь”
|
|
28
|
28
|
|
і взяв це Мойсей з рук їхніх і спалив на жертовнику з усепаленням: це жертва посвячення для приємних пахощів, це жертва Господу.
|
И$ взя` иX мољ=сїи эT рђ'кђ иX, и^ принесе я& къ ѓ%л#тарю къ все`съж#женїю съверъше'нїя, е%же е^сть воня` бл~гово'нїя, прино'сᲆ бо е^стᲆ г~ђ”
|
|
29
|
29
|
|
І взяв Мойсей груди і приніс їх, потрясаючи перед лицем Господнім: це була частка Мойсеєва від барана посвячення, як повелів Господь Мойсеєві.
|
И$ вꙁя` мољ=сїи грђди эTлђчи` я& положе'нїа прDе гм~ъ. эT ѓ^вна` съверше'нїа, и^ бы'сᲄь мољ=сїю ё^ча'стїе, ја%коже повелњ` г~ь мољ=сїю
|
|
30
|
30
|
|
І взяв Мойсей єлею помазання і крови, що на жертовнику, і покропив Аарона й одяг його, і синів його й одяг синів його з ним; і так освятив Аарона й одежу його, і синів його й одежу синів його з ним.
|
И$ взя` мољ=сїи эT е^ле'я пома'ꙁанїа. и^ эT кро'ви ја%же на ѓ^л#тарђ” И$ въскропи` на а^а^ро'на и^ на ри'ꙁы е^го, и^ на сн~ы е^го и^ на ри'ꙁы сн~овъ е^го с ни'мъ” И$ ѓ^ст~и а^а^ро'на, и^ ри'ꙁы е^го, и^ сн~ы е^го и^ ри'зы сн~овъ е^го с ни'мᲆ”
|
|
31
|
31
|
|
І сказав Мойсей Аарону і синам його: зваріть м’ясо при вході у скинію зібрання і там їжте його з хлібом, що у кошику посвячення, як мені повелено і сказано: Аарон і сини його повинні їсти його;
|
И$ рече мољ=сїи а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го. свари'те мя'са ё^ две'реи хра'ма свњдњ'нїа. вᲆ мњстњ ст~њ, и та'мо да и^ꙁъя'сте я&, и' хлњбы и^же вᲆ ко'шницы сᲆверше'нїа да я^дя'тъ я&, а^а^ро'нъ и^ сн~ове е^го, ја%коже ꙁаповњ'да мн^њ г~ь гл~я.
|
|
32
|
32
|
|
а залишки м’яса і хліба спаліть на вогні.
|
и^ ѓ^ста'нокъ мя'съ и^ хлњ'бовъ на ѓ^гни` да съж#же'те
|
|
33
|
33
|
|
Сім днів не відходьте від дверей скинії зібрання, доки не виповняться дні посвячення вашого, тому що сім днів повинно відбуватися посвячення ваше;
|
и^з две'рїи хра`ма свᲇ'дњнїа, да не и^схо'дите. з~, дн~їи, до'ньдеже сконча'ется дн~ь дн~е съверше'нїя вашего” Въ се'дмь б^о дн~їи да съвершиᲄе рђ'цњ ва'ши,
|
|
34
|
34
|
|
як сьогодні було зроблено, так повелів Господь робити для очищення вас;
|
ја%коже съᲄвори` въ дн~ь сїи, во'нже ꙁаповњда` г~ь твори'ти, ја%ко моли'тися ѓ^ васᲆ”
|
|
35
|
35
|
|
при вході у скинію зібрання будьте день і ніч упродовж семи днів і будьте на сторожі у Господа, щоб не вмерти, тому що так мені повелено [від Господа Бога].
|
И$ да ё^ две'рїи хра'ма свњдњ'нїа, сњди'те се'дмь дн~їи, дн~ь и^ но'щъ, и^ съхрани'те повелњ'нїа гн~я, да не ё^мрете та'ко б^о ми повелњ` г~ь”
|
|
36
|
36
|
|
І виконав Аарон і сини його все, що повелів Господь через Мойсея.
|
И$ сътвори` а^а^ро'нᲆ и^ сн~ове е^го, вс^я словеса`, ја^коy повелњ` г~ь мољ=сїю”
|
|
Глава 9
|
Глvа, џ~”
|
|
1
|
1
|
|
У восьмий день покликав Мойсей Аарона і синів його і старійшин Ізраїлевих
|
И$ бы'сᲄь въ дн~ь ѓ^смы'и, и^ приꙁва` мољ=сїи а^а^ро'на и^ сн~ы е^го и^ сᲄа'рцы і^ил~вы”
|
|
2
|
2
|
|
і сказав Аарону: візьми собі з волів тельця в жертву за гріх і барана у всепалення, обох без вад, і представ перед лице Господнє;
|
И$ рече мољ=сїи кᲆ аа^ро'нђ. пои^ми` себњ теле'цъ эT говяD, грњха` раd и^ ѓ^венъ непороченъ въ все`съж#же'нїе и^ принеси` я& прDе г~а”
|
|
3
|
3
|
|
і синам Ізраїлевим скажи: візьміть козла в жертву за гріх, [і барана,] і тельця, і агнця, однолітніх, без вад, у всепалення,
|
И$ ста'рцемъ і^и~левымъ. рече'ши гл~я, да възмђтъ козе'лъ эT ко'ꙁъ е^ді'нъ грᲇха` ра'ди, и^ ѓ^ве'нъ и^ теле'цъ и^ а%гнецъ е^ді'нолњтны'и, непоро'чный, вᲆ прино'сы”
|
|
4
|
4
|
|
і вола й барана в жертву мирну, щоб звершити жертвоприношення перед лицем Господнім, і приношення хлібне, змішане з єлеєм, тому що сьогодні Господь явиться вам.
|
И$ теле'цъ эT говя'дъ, и^ ѓ^ве'н# на же'ртвђ сп~сенїа прDе г~ь, и^ мђкђ` пшени'чнђ съпря'женђ съ е^леѓ^мъ ꙁане` днsь г~ь ја%ви'тся въ ва'съ,
|
|
5
|
5
|
|
І принесли те, що наказав Мойсей, перед скинію зібрання, і прийшла вся громада і стала перед лицем Господнім.
|
и^ поя^ша ја%коже ꙁаповњда` мољ=сїи прDе хра'момъ свњ'дњ'нїа” И$ прїиде весь сонмъ и^ ста' прDе гм~ъ”
|
|
6
|
6
|
|
І сказав Мойсей: ось що повелів Господь зробити, і явиться вам слава Господня.
|
И$ ре'че мољ=сїи, с^е сло'во и%же, рече` г~ь сътвори'те, и^ я^ви'тся въ ва'съ сла'ва гн~я”
|
|
7
|
7
|
|
І сказав Мойсей Аарону: приступи до жертовника і зверши жертву твою за гріх і всепалення твоє, й очисти себе і народ, і зроби приношення від народу, й очисти їх, як повелів Господь.
|
И$ рече мољ=сїи а^а^ро'нђ, пристђпи` кᲆ ѓ^л#тарђ. и^ сътвори` грњха` ра'ди свое^го вс^есъж#же'нїе свое, и^ помоли'ся ѓ^ себњ, и^ ѓ^ до'мђ твое^мъ. и^ сътвори` да'ръ люDскїи, и^ помоли'ся ѓ^ ни'хъ ја%коже заповњда` г~ь”
|
|
8
|
8
|
|
І приступив Аарон до жертовника і заколов тельця, який за нього, у жертву за гріх:
|
И$ пристђпи` а^а^ро'нъ къ ѓ^л#тарђ, и^ ꙁакла` теле'цᲆ и^же грњха` ра'ди е^го”
|
|
9
|
9
|
|
сини Ааронові піднесли йому кров, і він омочив перст свій у крові і поклав на роги жертовника, а решту крови вилив до підніжжя жертовника,
|
И$ принесо'ша сн~ове а^а^ро'ни кро'вь к немђ, и^ ѓ^мочи` пръс'тъ сво'и въ кро'вь, и^ въꙁложи` на ё^глы ѓ^л#та'ря, а^ кро'вь пролїи ё^ стоя'ла ѓ^л#та'ря”
|
|
10
|
10
|
|
а жир і нирки і сальник на печінці від жертви за гріх спалив на жертовнику, як повелів Господь Мойсеєві;
|
Тђ'къ же и^ ѓ^бњ и^сте'си, и^ повра'зъ ја^тре'нїи и^же грњха` ра'ди, въꙁложи` на ѓ^л#та'ръ, ја%коже ꙁаповњда` г~ь мољ=сїю”
|
|
11
|
11
|
|
м’ясо ж і шкуру спалив на вогні поза станом.
|
Мя'со же и^ ко'жђ съж#же` на ѓ^гни` вн^њ полка`
|
|
12
|
12
|
|
І заколов всепалення, і сини Ааронові піднесли йому кров; він покропив нею жертовник з усіх боків;
|
ꙁакла' же въвсе`съж#же'ное, и^ принесо'ша сн~ове а^а^ро'ни кро'вь к не'мђ. и^ пролїя ѓ%крsтъ ѓ^л#та'ря,
|
|
13
|
13
|
|
і принесли йому всепалення у шматках і голову, і він спалив на жертовнику,
|
и^ все`съжже'нїе принесо'ша к немђ`, и^ ё%ды ѓ%ны и^ главђ`, и^ вᲆꙁложи` на ѓ^л#та'рᲆ
|
|
14
|
14
|
|
а нутрощі і ноги вимив і спалив з усепаленням на жертовнику.
|
і^ и^змы' ё^тро'бђ и^ но'ги водо'ю, и^ въꙁложи` въ все`сᲆж#же'нїе на ѓ^лта'ръ”
|
|
15
|
15
|
|
І приніс приношення від народу, і взяв від народу козла за гріх, і заколов його, і приніс його в жертву за гріх, як і попереднього.
|
Принесе' же и^ да'ръ люDскїи, и^ взя` козла` и^же грњха` ра'ди люDска, и^ ꙁакла` и&, и^ ѓ^цысти и& ја^коже пе'рвы'и,
|
|
16
|
16
|
|
І приніс всепалення і зробив його за уставом.
|
и^ принесе` вс^есъж#же'нїе и^ сътвори` ја%коже досто'итᲆ”
|
|
17
|
17
|
|
І приніс приношення хлібне, і наповнив ним руки свої, і спалив на жертовнику зверх ранкового всепалення.
|
Принесе' же и^ тре'бђ и^ напо'лни рђцњ эT нея`, и^ въꙁложи` на ѓ^л#та'ръ, кромњ` съж#же'нїя ꙁаё%треняго”
|
|
18
|
18
|
|
І заколов вола й барана, які від народу, у жертву мирну; і сини Ааронові піднесли йому кров, і він покропив нею жертовник з усіх боків;
|
Закла` же те'лецъ и^ ѓ%ве'нъ тре'бы сп~сенїа люDска. и^ принесо'ша сн~ове а^а^ро'ни кро'вь к не'мђ, и^ пролїя` ѓ%крsтъ ѓ^л#та'ря”
|
|
19
|
19
|
|
піднесли і жир з вола, і з барана курдюк, і [жир], що покриває [нутрощі], нирки і сальник на печінці,
|
Тђкъ же те'лчїи и^ ѓ%внїи и^ чресла`, и^ тђкъ покрыва'ющїи ё^тро'бђ. и^ ѓ^бᲇ и^сᲄе'си, і^ тђк# и^же на нею`, и^ повра'ꙁъ ја%тре'нїи,
|
|
20
|
20
|
|
і поклали жир на груди, і він спалив жир на жертовнику;
|
и^ възложи` тђки на грђ'ди. И$ принесе` тђки на ѓ^л#та'ръ,
|
|
21
|
21
|
|
груди ж і праве плече приніс Аарон, потрясаючи перед лицем Господнім, як повелів Мойсей.
|
грђ'ди же и^ ра'мо десно'е. раздњли` а^а^ро'нъ ё^ча'стїе прDе гм~ъ, ја^коже повелњ мољ=сїи”
|
|
22
|
22
|
|
І підняв Аарон руки свої, звернувшись до народу, і благословив його, і зійшов, звершивши жертву за гріх, всепалення і жертву мирну.
|
И$ вᲆꙁдви'гъ а^а^ро'нъ рђцњ к лю'деM и^ блsви я& и^ снїиде сътвори'ти приноше'нїе грњха` ра'ди, и^ все`съж#же'нїе, и^ е'же ѓ^ сп~сенїи`”
|
|
23
|
23
|
|
І ввійшли Мойсей і Аарон у скинію зібрання, і вийшли, і благословили народ. І явилася слава Господня всьому народові:
|
И$ въше'дъ мољ=сїи і^ а^а^ро'нъ вᲆ хра'мъ свњ'дњнїа, і^ и^ꙁшеDше блsви'ста вс^я лю'ди, и^ ја%ви'ся слава гн~я всњмъ лю'демъ”
|
|
24
|
24
|
|
і вийшов вогонь від Господа і спалив на жертовнику всепалення і жир; і бачив весь народ, і викликнув з радости, й упав на лице своє.
|
І$ и^ꙁы'иде ѓ%гнь эT г~а, и^ съж#же е%же на ѓ^л#та'ри, и^ все`съж#же'нїе и^ тkђ, И$ ви'дњша вс^и лю'дїе и^ ё^жасо'шася, и^ падо'ша на лица`”
|
|
Глава 10
|
Глvа, і~”
|
|
1
|
1
|
|
Надав і Авиуд, сини Ааронові, узяли кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і вклали в нього куріння, і принесли перед Господом вогонь чужий, якого Він не велів їм;
|
И$ въꙁя'ста ѓ%ба сн~а а^а^ро'ня нада'въ, и^ а^виё%дъ, ко'ждо свою` кади'лницђ, и въложи'ста в н^я ѓ%гнь. и^ вᲆꙁложи'ста на'нь џїмїяM, и^ принесо'ста прDе г~а ѓ%гнь чюжDъ е^гоже не повелњ и%ма г~ь”
|
|
2
|
2
|
|
і вийшов вогонь від Господа і спалив їх, і померли вони перед лицем Господнім.
|
И$зы'иде же ѓ%гнь эT г~а и^ потре'би я&, и^ ё^мро'ста прDе гм~ъ”
|
|
3
|
3
|
|
І сказав Мойсей Аарону: ось про що говорив Господь, коли сказав: у тих, хто наближається до Мене, освячусь і перед усім народом прославлюсь. Аарон мовчав.
|
И$ рече мољ=сїи къ а^а^ро'нђ с^е е%сть и^же рече г~ь гл~я. вᲆ приближа'ю^щихъся мн^њ ѓ^сщ~ђся, и^ въ все'м# со'нмњ прославлю'ся” Оу^боя' же ся а^а^ро'нъ и^ ѓ^печа'лися
|
|
4
|
4
|
|
І покликав Мойсей Мисаїла й Елцафана, синів Узиїла, дядька Ааронового, і сказав їм: підіть, винесіть братів ваших зі святилища за стан.
|
и^ въꙁва` мољ=сїи миса'ила, и^ е^лисафа'на. сн~ы ѓ^ꙁи'илевы, сн~ы бра'та ѓ^ц~а а^а^ро'ня, и^ реq и%ма пристђпи'та и^ въꙁмᲇта брата своя` эT мњста ст~а вн^њ по'лка”
|
|
5
|
5
|
|
І пішли і винесли їх у хітонах їхніх за стан, як сказав Мойсей.
|
И$ пристђпи'ша и^ вꙁя'ша и^хъ в ри'ꙁы своя`, і^ и^ꙁнесо'ша вн^њ полка` ја%коже рече мољ=сїи”
|
|
6
|
6
|
|
Аарону ж і Єлеазару й Іфамару, синам його, Мойсей сказав: голів ваших не оголюйте й одягу вашого не роздирайте, щоб вам не померти і не навести гніву на всю громаду; але брати ваші, весь дім Ізраїлів, можуть плакати за спаленими, яких спалив Господь,
|
И$ рече мољ=сїи кᲆ а^а^ро'нђ и^ е^леа^ꙁа'рђ и^ џама'рђ, сн~ома е^го ѓ^ста'вшима. гла'въ вашихъ не эTкрыва'ите, и^ ри'ꙁъ вашихъ не раꙁдира'ите, да не ё%мрете, и^ на ве'сь сънмъ бђ'детъ гнњ'въ” Бра'тїя же ваша ве'сь до'мᲆ і^ил~въ да ся пла'чют# запале'нїя, и%мже запали'шася эT г~а,
|
|
7
|
7
|
|
і з дверей скинії зібрання не виходьте, щоб не померти вам, тому що на вас єлей помазання Господнього. І зробили за словом Мойсея.
|
і^ и^ꙁ две'рїи хра'ма свњдњ'нїа не и^сходи'те, да не ё%мрете” Є$ле'и бо пома'занїя е^же е%сть эT г~а на ва'съ е%сть и^ сътвори'ша по словеси` мољ=сїѓ^вђ”
|
|
8
|
8
|
|
І сказав Господь Аарону, говорячи:
|
И$ гл~а г~ь къ а^а^ро'нђ рекїи,
|
|
9
|
9
|
|
вина і міцних напоїв не пий ти і сини твої з тобою, коли входите в скинію зібрання, [або приступаєте до жертовника,] щоб не померти. Це вічна постанова в роди ваші,
|
вина` и^ сике'ра не пїи ты` и^ сн~ове твои` с тобо'ю” Є$гда` въхо'дите вᲆ хра'мᲆ свњдњ'нїа. и^л^и пристђпа'ющимъ вамъ къ ѓ^лтарю`, да не ё%мрете, и^ бђ'детъ с^е въ ꙁако'нъ вњ'чныи вᲆ ро'дњхъ ва'шихъ.
|
|
10
|
10
|
|
щоб ви могли відрізняти священне від несвященного і нечисте від чистого,
|
эTлђчи'те междђ ве'щьми ст~ыми, и^ междђ скверна'выми, и^ междђ` нечи'стыми, и^ междђ` чи'стыми.
|
|
11
|
11
|
|
і навчати синів Ізраїлевих усіх уставів, про які говорив їм Господь через Мойсея.
|
и^ да ё^стро'ите сн~оM і^и~левыM вс^е ꙁако'н#ное е%же гл~а г~ь к ни'мᲆ рђко'ю мољ=сїѓ^вою”
|
|
12
|
12
|
|
І сказав Мойсей Аарону та Єлеазару й Іфамару, які залишилися з синів його: візьміть приношення хлібне, що залишилося від жертв Господніх, і їжте його прісним біля жертовника, бо це велика святиня;
|
И$ рече мољ=сїи кᲆ а^а^ро'нђ, и^ е^лиа^ꙁарђ, и^ џамарђ сн~ома е^го ѓ^ста'вшима. въꙁъмњте тре'бђ ѓ^ста'вленђю эT прино'съ гн~ь. и^ я^ди'те ѓ^прњ'сноки ё^ ѓ^лтаря`, ја%ко ст~ая ст~ыхъ е%сть,
|
|
13
|
13
|
|
і їжте його на святому місці, бо це частка твоя і частка синів твоїх від жертв Господніх: так мені наказано [від Господа];
|
и^ да я%сте я& в мњ'стњ ст~њ” Зако'нно б^оᲄебњ е%сть, и^ ꙁако'нно сн~ома твои'ма, с^е эT прино'сᲆ гн~ь. си'це б^о ми заповњда` г~ь”
|
|
14
|
14
|
|
і груди потрясіння і плече підношення їжте на чистому місці, ти і сини твої і дочки твої з тобою, тому що це дано в частку тобі й у частку синам твоїм з мирних жертв синів Ізраїлевих;
|
И$ грђ'ди ё^ча'стїа, и^ ра'мо ё^ча'стїя. да я^ди'те в мњстњ ст~њ т^ы и^ сн~ове твои` и^ до'мъ твои, с тобо'ю” ꙁако'нно ботебњ` и^ ꙁако'нно сн~ома твои'ма, да'стъся и^ эT тре'бы сп~сен#ныя сн~овъ і^и^л~въ”
|
|
15
|
15
|
|
плече підношення і груди потрясання повинні вони приносити з жертвами жиру, потрясаючи перед лицем Господнім, і нехай буде це вічною часткою тобі і синам твоїм [і дочкам твоїм] з тобою, як повелів Господь [Мойсеєві].
|
Ра'мо ё^ча'стїя и^ грђ'ди ё^ча'стїя, въ прино'сехъ тђчныхъ да принесђтъ, ё^ча'стїя и%же прино'сятъ прDе г~ь” И$ да бђ'детъ тебњ и^ сн~омъ твои^мъ, и^ дще'ремъ твои^мъ с тобо'ю, въ ꙁако'нъ вњ'чныи, ја%коже повелњ г~ь мољ=сїю”
|
|
16
|
16
|
|
І козла жертви за гріхи шукав Мойсей, і ось, він спалений. І розгнівався [Мойсей] на Єлеазара й Іфамара, які залишилися з синів Ааронових, і сказав:
|
Посем же мољ=сїи възыска'я въꙁыска` коꙁла`, и%же грњха` ра'ди, се'иже съж#же'нъ бя'ше” И$ раꙁгнњвася мољ=сїи на е^лиа^ꙁа'ра, и^ џама'ра сн~ы а^а^ро'ня ѓ^ставшая, гл~я”
|
|
17
|
17
|
|
чому ви не їли жертви за гріх на святому місці? бо вона святиня велика, і вона дана вам, щоб знімати гріхи з громади й очищати їх перед Господом;
|
Почᲄо не я'сте вᲆ мњстᲇ ст~њ, е%же грњха` ра'ди. ја%ко ст~ая ст~ыхъ е%сть” Се дастъся вамъ ја%сти. да эTве'ржеᲄе грњхъ сънма`, и^ помоли'теся ѓ^ ниX прDе гм~ъ”
|
|
18
|
18
|
|
ось, кров її не внесена всередину святилища, а ви повинні були їсти її на святому місці, як повелено мені.
|
Не внесе` б^о ся эT кро'ви е^го въ ст~о'е. на лице внђтрь да я'сте е&, въ мњ'стᲇ ст~њ, ја%коже повелњ мн^њ г~ь”
|
|
19
|
19
|
|
Аарон сказав Мойсеєві: ось, сьогодні принесли вони жертву свою за гріх і всепалення своє перед Господом, і це трапилось зі мною; якщо я сьогодні з’їм жертву за гріх, чи буде це вгодно Господу?
|
И$ рече а^а^ро'нъ къ мољ=сїю гл~я, а%ще днsе принесђтъ грњха` ра'ди иX и^ вс^есъж#же'нїе и%хъ прDе г~а” И$ лђчи'тъ ми ся т'ако, и^ я'мъ е%же грњха` ра'ди днsе. бђ'дет ли го'де г~ђ.
|
|
20
|
20
|
|
І почув Мойсей і схвалив.
|
и^ слы'ша мољ=сїи и^ ё^годно е^мђ бы'сть”
|
|
Глава 11
|
Глvа, а~і”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві й Ааронові, говорячи їм:
|
И$ рече` г~ь къ мољ=сїю і^ а^а^ро'нђ гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
скажіть синам Ізраїлевим: ось тварини, що їх можна вам їсти з усієї худоби на землі:
|
гл~ите сн~омъ і^и^л~выM рекђщ'е. сїи ско'ты и^же ја%сте эT всњхъ ско'тъ и^же на ꙁемли`”
|
|
3
|
3
|
|
усяку худобу, у якої роздвоєні копита і на копитах глибокий розріз, і яка жує жуйку, їжте;
|
Вся'къ ско'тъ на двое дњля` па'ꙁноготь, и^ копы'то копытя на' двое, эTрижа'и жва'нїе, въ ско'тњхъ сїя` да я%сте”
|
|
4
|
4
|
|
тільки цих не їжте з тих, що жують жуйку і що мають роздвоєні копита: верблюда, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас;
|
Ра'ꙁвњ эT си'хъ да не я'сте, и%же не эTры'жђтᲆ жва'нїе” І$ и^же на' двое дњ'лятъ па'ꙁногти, а^ не копы'тятᲆ. вельблђда, ја%ко и^ꙁно'ситъ жва'нїя но па'зногти не дњ'литъ на' двое, нечи'стъ сїи ва'мъ”
|
|
5
|
5
|
|
і тушканчика, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас,
|
Хирогри'ль ја%ко не и^ꙁносиT жва'нїа и^ па'ꙁногти не дњ'литъ нечи'стъ сїи ва'мъ”
|
|
6
|
6
|
|
і зайця, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас;
|
И$ ꙁая'цъ и%же эTры'жетъ жва'нїе но па'ꙁногти не дњлиT на' двое, нечи'стъ сїи ва'мъ”
|
|
7
|
7
|
|
і свині, тому що копита в неї роздвоєні і на копитах розріз глибокий, але вона не жує жуйки, нечиста вона для вас;
|
И$ свинїа ја%ко дњ'литъ па'ꙁногти на двое, и^ копы'то копытитъ, н^о не эTры'жеT жва'нїа, нечи'сᲄа сїя` вамъ.
|
|
8
|
8
|
|
м’яса їх не їжте і до трупів їх не доторкайтеся; нечисті вони для вас.
|
эT мя'съ и^хъ да не я'сте, и^ мертвечи'не иX да не прикаса'етеся нечи'ста сїа ваM,
|
|
9
|
9
|
|
З усіх тварин, які у воді, їжте цих: у яких є пір’я і луска у воді, чи у морях, або ріках, тих їжте;
|
и^ сїя` да я'сте эT всњхᲆ ја%же вᲆ водах#” Всњмᲆ и%мже сђть пера` и^ чешђя` въ вода'хъ и^ въ мори'хъ, и^ въ е'ꙁерехъ. сїя` да я'сте”
|
|
10
|
10
|
|
а всі ті, у яких немає пір’я і луски, чи у морях, або ріках, із усіх, що плавають у водах і з усього, що живе у водах, нечисте для вас;
|
И$ всњмᲆ и%мже нњсть пера` и^ чешђя`. въ вода'хъ и^ въ мо'риX и^ въ е'ꙁереX, эT всњхъ и^хъ ја%же и^зᲆно'сятъ воды” И$ вся'ка дш~а живђщая` въ водњ. скве'рна е^сть, и^ скве'рна да бђ'дђтъ вам#
|
|
11
|
11
|
|
вони повинні бути нечистими для вас: м’яса їх не їжте і трупами їх гребуйте;
|
эT мя'съ и%хᲆ да не я'сте, и^ мертвечи'ны и^хъ гнђша'и^теся”
|
|
12
|
12
|
|
усі тварини, в яких немає пір’я і луски у воді, нечисте для вас.
|
И$ всњмᲆ и%мже нњ'сть пера` и^ чешђя` и%же въ вода'хъ скве'рна сїя` е^сть вамъ,
|
|
13
|
13
|
|
Із птахів же цурайтеся цих [не слід їх їсти, нечисті вони]: орла, грифа і морського орла,
|
и^ сихъ гнђша'итеся” эT пти'цъ, и^ да не я'сте и^хъ гнђ'си сђть. ѓ^рла` и^ но'га, и^ морьска'го ѓ^рла`
|
|
14
|
14
|
|
шуліку і сокола з породою його,
|
и^ нея'сыᲄи, и^ кти'на, и^ е'же к сиM подо'бна.
|
|
15
|
15
|
|
усякого ворона з породою його,
|
вра'бїя, и^ вра'на, и^ совы` и^ подо'бная и%мᲆ.
|
|
16
|
16
|
|
страуса, сови, чайки і яструба з породою його,
|
и^ вы'пелица, и^ сђхола'пля, і^ и^же и%мъ подо'бная, и^ я'стреба и^же подо'бно к немђ,
|
|
17
|
17
|
|
пугача, риболова й ібіса,
|
и^ вра'на нощнаго, и^ лили'ка і^ и'вина
|
|
18
|
18
|
|
лебедя, пелікана і сипа,
|
и^ порфђриѓ'на. пелика'на,
|
|
19
|
19
|
|
чаплі, зуя з породою його, удода і нетопиря.
|
и^ ѓ^родиѓ'на, и^ харадриѓ'на, и^ е'же подо'бна симъ, и^ вдо'да и^ но'щна нетопыря`,
|
|
20
|
20
|
|
Усі тварини, що плазують, крилаті, що ходять на чотирьох ногах, нечисті для нас;
|
и^ вся` га'ды пти'чїя, и^же хо'дятъ на четырехъ скве'рны вамъ да бђ'дђтᲆ”
|
|
21
|
21
|
|
з усіх плазунів, крилатих, що ходять на чотирьох ногах, тих тільки їжте, у яких є гомілки вище ніг, щоб скакати ними по землі;
|
Но сїя же да я'сте, эT всњхъ гадъ пти'чныхъ и^же хо'дятъ четвероноy и^же и'мђтъ го'лени выше пле'снђ и^хᲆ скака'ти и%ми эT земля`”
|
|
22
|
22
|
|
цих їжте з них: сарану з її породою, солам з її породою, харгол з її породою і хагаб з її породою.
|
И$ сїя` да не я'сте, эT сихъ, ё%сеница и^ е'же подобно е^сть е'и. Сверче'къ и^ е'же подо'бно к семђ, и^ прђ'ги и^же подо'бно к ниM и^ сђпротивляю'щагося змия`, и^ е'же подо'бно к немђ”
|
|
23
|
23
|
|
Всяке інше, що плазує, крилате, у якого чотири ноги, нечисте для вас;
|
И$ вся'къ гDа эT птицᲆ и%мже сђть четырино'гы. скверна'во вамъ е%сть, и^ в си'хъ да не ѓ^сквернавитеся,
|
|
24
|
24
|
|
від них ви будете нечисті: усякий, хто доторкнеться до трупа їх, нечистий буде до вечора;
|
и^ вся'къ и^же прикаса'яся мертвечи'нњ и^хъ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера”
|
|
25
|
25
|
|
і всякий, хто візьме труп їх, повинен вимити одяг свій і буде нечистий до вечора.
|
И$ вся'къ нося'и мерᲄвечи'нђ и^хъ да и^спере'тъ риꙁы своя`, и^ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера”
|
|
26
|
26
|
|
Усяка худоба, у якої копита раздвоєні, але немає глибокого розрізу, і яка не жує жуйки, нечиста для вас: усякий, хто доторкнеться до неї, буде нечистий [до вечора].
|
Вᲆ всXњ скотњхъ, и%мже дњлится на' двое па'зноготь, и^ копы'то копы'титъ и^ жва'нїя не жђе'тᲆ нечи'сти да бђдTђ вамъ. вся'къ прикаса'яся мерᲄвечи'нњ и^хъ нечи'стъ бђде'тъ
|
|
27
|
27
|
|
З усіх звірів чотириногих ті, які ходять на лапах, нечисті для вас: усякий, хто доторкнеться до трупа їх, нечистий буде до вечора;
|
і^ и^ всяk и^же хо'дитъ на ла'пахъ. въ всњ'хъ ѕвњрехъ ја%же хо'дятъ на четы'рехъ нечи'сто е^сть вамъ” Вся'къ прикаса'ася мертвечи'нњ и^хъ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера,
|
|
28
|
28
|
|
хто візьме труп їх, той повинен вимити одяг свій і буде нечистий до вечора: нечисті вони для вас.
|
и^ нося'и мертвечинђ и^хъ да и^спере'тъ ри'ꙁы своя` нечи'стъ бђ'детъ до' вечера, нечи'ста сїя бђ'дђтъ вамъ”
|
|
29
|
29
|
|
Ось що нечисте для вас з тварин, які плазують по землі: кріт, миша, ящірка з її породою,
|
И$ сїя вамъ нечи'ста эT гDа плњжђщихъ по земли`. ла'сица, черепа'ха, и^ мы'шъ, коркоди'лъ земны'и,
|
|
30
|
30
|
|
анака, хамелеон, летаа, хомет і тиншемет, —
|
пня'вица е%жь мигали`, хамалеѓ'нъ, бњ'лка, и^ калавотисъ, и^ я'щеръ, и^ кроторы'я”
|
|
31
|
31
|
|
ці нечисті для вас з усіх плазунів: усякий, хто доторкнеться до них мертвих, нечистий буде до вечора.
|
Сїи` нечи'сти ва'мъ, эT всњхъ га'дъ плњжђщихся по земли`. вся'къ прикаса'яся мерᲄвечи'нᲇ и^хъ, нечи'стᲆ бђ'детъ до' вечера”
|
|
32
|
32
|
|
І все, на що впаде яке-небудь з них мертве, всяка дерев’яна посудина, або одяг, або шкіра, або мішок, і всяка річ, що вживається для справи, будуть нечисті: у воду треба покласти їх, і нечисті будуть до вечора, потім будуть чисті;
|
И$ вся'кᲆ и^же а%ще впаде'тъ эT нихъ в нњчто, эT мерътвечи'ны и^хъ нечи'сто бђ'детъ” Въ вся'кᲆ съсђдъ дре'вянъ, и^л^и въ риꙁђ, и^л^и вᲆ мᲇхъ, и^л^и вᲆ вре'тище и^л^и въ вся'кїи сосђдъ в не'мже твори'тся дњло. въ водњ да и^ꙁмо'чиᲄся, и^ нечи'стъ бђ'деᲄъ до' вечера, и^ паки чи'стъ бђ'детъ”
|
|
33
|
33
|
|
якщо ж яке-небудь з них упаде в якусь глиняну посудину, то те, що знаходиться в ньому, буде нечисте, і саму [посудину] розбийте.
|
И$ вся'къ съсђ'дъ гли'ненъ во'ньже а%ще впаде'тъ эT сиX внђтръ а^ е'же е%сть в не'мъ. нечи'сто бђ'детъ, и^ сосђ'дъ да раꙁбие'тся,
|
|
34
|
34
|
|
Всяка їжа, яку їдять, на якій була вода з такої посудини, нечиста буде [для вас], і всяке питво, яке п’ють, у всякій такій посудині нечисте буде.
|
и^ вся'кђ ја^дь ю^же ја%сᲄе. на ню'же а%ще въꙁлие'тся вода`, и^ впаде'тъ эT мертвечи'ны и^хъ нечи'сто бђ'детъ ваM и^ вс^е питїе е%же пїе'те въ вся'комъ сосђдњ, нечи'сто бђ'детъ вамъ,
|
|
35
|
35
|
|
Все, на що впаде що-небудь від трупа їхнього, нечисте буде: піч і вогнище слід розламати, вони нечисті; і вони повинні бути нечисті для вас;
|
и^ вс^е е%же а%ще въпаде'тъ в н^е эT мертвечи'ны и^хъ нечи'сто бђ'детᲆ” Пе'щи ѓ%гнища да съкрђша'тся нечи'сты бо сђтъ, и^ нечи'сты да бђ'дђтъ вамъ
|
|
36
|
36
|
|
тільки джерело і колодязь, що містить воду, залишаються чистими; а хто доторкнеться до трупа їх, той нечистий.
|
ра'звњ и^сто'чникъ водныхъ, и^ потоk и^ сне'мъ водныX, да бђ'дђтъ чи'сᲄы” А$ и'же прикаса'ется мертвечи'намъ и^хъ нечи'стъ бђ'детᲆ,
|
|
37
|
37
|
|
І якщо що-небудь від трупа їх упаде на яке-небудь насіння, яке сіють, то воно чисте;
|
и^ а'ще впадеT эT мертвечи'ны и^хъ на вс^е сњмя сњмянное е^же сње'тся чи'сто бђ'дет#,
|
|
38
|
38
|
|
якщо ж тоді, коли вода налита на насіння, упаде на нього що-небудь від трупа їх, то воно нечисте для вас.
|
а%ще ли возлие'тся вода` на вс^е сᲇмя, и^ въпаде'тъ эT мерᲄвечи'ны иX на не`, нечи'сто бђ'детъ вамъ,
|
|
39
|
39
|
|
І коли помре яка-небудь худоба, яка вживається вами в їжу, то той, хто доторкнеться до трупа її, нечистий буде до вечора;
|
а%ще ли ё%мретᲆ эT скота`, и%же ва'мъ ја%сти, а^ прикаса'яся мертвечи'нᲇ е^го, нечи'стъ бђ'детъ до' вечера.
|
|
40
|
40
|
|
і той, хто буде їсти мертвечину її, повинен вимити одяг свій і нечистий буде до вечора; і той, хто понесе труп його, повинен вимити одяг свій і нечистий буде до вечора.
|
и^ ја^ды'и эT мертвечи'нъ и^хъ, да и^спере'тᲆ риꙁы своя`, нечи'стъ бђ'детъ до' вечера. и^ нося'и мертвечи'нђ и^хъ, да и^ꙁмые^тъ ри'ꙁы своя нечи'стъ бђ'детъ до вечера”
|
|
41
|
41
|
|
Всяка тварина, що плазує по землі, нечиста для вас, не слід їсти її;
|
И$ всяk га'дᲆ плњ'жђщїися по земли`, скверна'во ва'мъ е^сть с^е да ся не я'стъ”
|
|
42
|
42
|
|
всього, що плазує на череві, і всього, що ходить на чотирьох ногах, і багатоногих з тварин, що плазують по землі, не їжте, бо вони нечисті;
|
Вся'къ ходя'и чре'воM и^ вся'кᲆ ходя'и на четве'рехъ, и^ вся'ко многоно'жное, въ всњхъ га'дњхъ, и%же плњжђтъ по земли`. да не я'сᲄе и^хъ, ја%ко скверна'во ва'мъ е%сть,
|
|
43
|
43
|
|
не оскверняйте душ ваших якою-небудь твариною, що плазує, і не робіть себе через них нечистими, щоб бути через них нечистими,
|
и^ да не ѓ^скверна'вите дш~ъ вашихъ” Въ всњ'хъ гадњхъ плњжђщихся на земли`, да не ѓ^скверна'витеся в ни'х# и^ да не бђ'дете нечи'сти в ниX.
|
|
44
|
44
|
|
бо Я — Господь Бог ваш: освячуйтеся і будьте святими, бо Я [Господь, Бог ваш] святий; і не оскверняйте душ ваших якою-небудь твариною, що плазує по землі,
|
ја%ко а^зъ е^смь г~ь б~ъ ва'шъ, и^ да ѓ^ст~ите'ся и бђ'дете ст~и, ја%ко ст~ъ е%смь а^ꙁъ г~ь б~ъ вашъ” И$ да не ѓ^скверна'вите дш~ъ вашихъ въ всњ'хъ гадњхъ, дви'жђщихся по земли`,
|
|
45
|
45
|
|
тому що Я — Господь, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом. Отже, будьте святими, тому що Я святий.
|
ја^ко а^зъ е^смь г~ь, и^зведы'и васъ иZ ꙁемля` е^гљ=пеTскїя да бђ'дђ вамъ б~ъ, и^ бђ'дете ст~и, ја%ко а%ꙁᲆ е^смь ст~ъ”
|
|
46
|
46
|
|
Ось закон про худобу, про птахів, про всіх тварин, що живуть у водах, і про всіх тварин, що плазують по землі,
|
Се^ закоn ѓ^ ско'тњхъ, и^ ѓ^ пти'цахъ и^ вся'кои дш~и дви'жђщеися въ вода'хᲆ, и^ вся'кои дш~и дви'жђщеися по земли`”
|
|
47
|
47
|
|
щоб відрізняти нечисте від чистого, і тварин, яких можна їсти, від тварин, яких їсти не можна.
|
Раꙁлђчи'ти ме'ждђ нечи'стыми и^ междђ чи'стыми. кᲆ наё^че'нїю сн~овᲆ і^ил~выX ме'ждђ ѓ^живля'ющими, ја%домыми и^ ме'ждђ ѓ^живля'ющими нея^до'мыми”
|
|
Глава 12
|
Глvа, в~і”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю гл~я.
|
|
2
|
2
|
|
скажи синам Ізраїлевим: якщо жінка зачне і народить немовля чоловічої статі, то вона нечиста буде сім днів; як у дні нечистоти від місячних її, вона буде нечиста;
|
гл~и сн~омъ і^и~лвымъ, и^ речеши к ни'мъ гл~я. жена` и%же а%ще за'чнеT и^ роди'тъ мђжескъ полъ нечи'ста бђ'детъ ꙁ~ дн~їи, и^ по дн~ехъ е%стестве'наго разлђче'нїя скве'рны е^я` нечи'сᲄа бђдеT”
|
|
3
|
3
|
|
у восьмий же день обріжеться у нього крайня плоть його;
|
И въ дн~ь ѓ%смыи да ѓ^брњжетъ пло'ть коне'чнђю е^го,
|
|
4
|
4
|
|
і тридцять три дні повинна вона сидіти, очищаючись від крови своєї; ні до чого священного не повинна доторкатися і до святилища не повинна приходити, доки не виповняться дні очищення її.
|
и^ да сњди'тъ, л~, и^ г~ дн~и, вᲆ кро'ви ѓ^чище'нїа е^я`, и^ вся'кои ве'щи ст~њи да не прикаса'ется, и^ въ ст~илище да не въхо'дитъ, до'ньдеже сконча'юᲄся дн~їе ѓ^чище'нїю е^я`.
|
|
5
|
5
|
|
Якщо ж вона народить немовля жіночої статі, то під час очищення свого вона буде нечиста два тижні, і шістдесят шість днів повинна сидіти, очищаючись від крови своєї.
|
а%ще ли же'нескъ полъ родитъ. нечи'ста бђде'тъ д~і дн~їи. по е^стественњи скве'рнњ е^я`, ћ~, и^ ѕ~ дн~їи да сᲇди'тъ въ кро'ви нечистоты` е^я`”
|
|
6
|
6
|
|
Після закінчення днів очищення свого за сина або за дочку вона повинна принести однолітнього агнця у всепалення і молодого голуба або горлицю в жертву за гріх, до входу в скинію зібрання до священика;
|
И$ е^гда` ся сконча'ютъ дн~їе ѓ^чище'нїя е^я`. ѓ^ сн~ђ и^л^и дще'ри да принесе'тъ а%гнецъ непоро'ченъ е^ді'нолњте'нъ, въ все`съж#женїе” И$ голђби'чища, и^л^и го'рличища грњха` раd, прDе две'ри хра'ма свњдњнїа кᲆ жерцђ`,
|
|
7
|
7
|
|
він принесе це перед Господом і очистить її, і вона буде чиста від течі крови її. Ось закон про тих, хто народжує дитину чоловічої або жіночої статі.
|
и^ да принесетъ е& прDе г~ь. и^ помолится ѓ^ не'и жре'цъ, и^ да ѓ^чи'ститъ ю& эT вре'да кро'ви е^я`” Се'и ꙁако'нъ ража'ющеи мђжескъ полъ и^ же'нескъ,
|
|
8
|
8
|
|
Якщо ж вона не в змозі принести агнця, те нехай візьме двох горлиць або двох молодих голубів, одного у всепалення, а іншого в жертву за гріх, і очистить її священик, і вона буде чиста.
|
а%ще ли не пости'гнетъ рђка` е^я` съ а%гнеца, и^ да въꙁ'метъ дв^њ го'рлицњ и^л^и дв^а голђ'бичища” Є$ді'нъ на все`съж#же'нїе а% дрђгїи грњха` ра'ди, и^ помо'лится ѓ^ неи жре'цъ, и^ ѓ^цы'стиᲄся”
|
|
Глава 13
|
Глvа, г~і”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
|
И$ гл~а г~ь къ мољ=сїю і^ а^а^ро'нђ рекїи.
|
|
2
|
2
|
|
коли в кого з’явиться на шкірі тіла його пухлина, або лишаї, або пляма, і на шкірі тіла його зробиться наче виразка прокази, то слід привести його до Аарона священика, або до одного із синів його, священиків;
|
чл~кђ е^мђже а%ще бђдетᲆ на ко'жи плоᲄи е^го стрpђ ꙁна'менїа, и^л^и нача'ло прокаже'нїю, и^ бђ'деᲄъ на ко'жи плоти е^го бле'скᲆ прокаже'нїя. да прїведется къ а^а^ро'нђ жръцђ, и^л^и къ е^ді'номђ эT сн~овъ е^го жрᲆцђ`,
|
|
3
|
3
|
|
священик огляне виразку на шкірі тіла, і якщо волосся на виразці змінилося на біле, і виразка виявилася заглибленою у шкіру тіла його, то це виразка прокази; священик, оглянувши його, оголосить його нечистим.
|
и^ ё'зриT жре'цъ бле'скъ на ко'жи плоти е^го, и^ вла'съ в бле'скђ и^ꙁмњни'лся бђ'детъ в бњ'ло” И$ взо'рᲆ бле'скђ ё^маля'ется эT ко'жа плотныя е^го. бле'скъ прокаже'нїя е%сть и^ ё'ꙁритъ жре`цъ, и^ ѓ^скверна'витъ и&”
|
|
4
|
4
|
|
А якщо на шкірі тіла його пляма біла, але вона не виявиться заглибленою у шкіру, і волосся на ній не змінилося на біле, то священик повинен замкнути того, хто має виразку, на сім днів;
|
А/ще ли прокаже'нїе бњло е%сть на кожи пло'тнᲇи е^го, и^ не хђдње бђ'детъ взо'ръ плоти е^го эT кожа пло'тныя, и^ вла'сᲆ е^го нњсть ся и^змњни'лᲆ в бњ'ло, и^ сїе е%сть ᲄеменъ и^ эTлђчи'тъ жре'цъ бле'скъ на ꙁ~ дн~їи
|
|
5
|
5
|
|
у сьомий день священик огляне його, і якщо виразка залишається у своєму вигляді і не поширюється виразка по шкірі, то священик повинен замкнути його на інші сім днів;
|
и^ ё'ꙁритъ жре'цъ бле'скъ въ дн~ь сед#мы'и” И$ се` бле'скъ пребыва'етъ прDе нимъ, и^ не и^змњниlся бле'скᲆ в кожи и^ эTлђчи'тъ е^го жре'цъ на дрђгђю ꙁ~, дн~їи,
|
|
6
|
6
|
|
у сьомий день знову священик огляне його, і якщо виразка менше помітна і не поширилася виразка по шкірі, то священик повинен оголосити його чистим: це лишаї, і нехай вимиє одежу свою, і буде чистим.
|
и^ ё'зритᲆ е^го жре'цъ в седмы'и дн~ь втори'цею, и^ се` бле'скъ поᲄемнlњ и^ не и^ꙁмњни'лъся бле'скъ в ко'жи, и^ ѓ^циститъ е^го жре'цъ ꙁна'менїе б^о е^сть” И$спра'въ риꙁы своя чи'стъ бђ'детъ.
|
|
7
|
7
|
|
Якщо ж лишаї стануть поширюватися по шкірі, після того як він з’являвся до священика для очищення, то він удруге повинен з’явитися до священика;
|
а%ще ли и^ꙁмњня'ющи и^з#мњни'тся зна'менїе в кожи. по видᲇнїи е^го же'рцђ и^ ѓ^цы'ститъ е^го, и^ ја%ви'тся второ'е жръцђ`. и^ ё'зритъ е^го жре'цъ, и^ с^е и^змᲇни'ся ꙁна'менїе в ко'жи,
|
|
8
|
8
|
|
священик, побачивши, що лишаї поширюються по шкірі, оголосить його нечистим: це проказа.
|
и^ да ѓ^скверна'витъ и& жре'цъ прокаже'нїе бо е^сть”
|
|
9
|
9
|
|
Якщо буде на кому виразка прокази, то слід привести його до священика;
|
И$ бле'ск# прокаже'нїя а%ще бђ'детъ на чл~цњ, и^ прїиде къ жерцђ
|
|
10
|
10
|
|
священик огляне, і якщо пухлина на шкірі біла, і волосся змінилося на біле, і на пухлині живе м’ясо,
|
и^ ё'зриT и& жре'цᲆ и^ с^е стрђпъ бњлъ на ко'жи. сїи же и^ꙁмњни'лъ бђдетъ вла'сы въ бњлы” И$ эT ꙁдра'вїя пл`оᲄи живы'я вᲆ стрђпᲇ
|
|
11
|
11
|
|
то це застаріла проказа на шкірі тіла його; і священик оголосить його нечистим і ізолює його, бо він нечистий.
|
прокаже'нїа, ве'тхо е^сть въ ко'жи плоти е^го, и^ ѓ^скверна'витъ и& жрецᲆ и^ эTлђч'иᲄъ и& ја%ко нечи'стъ е^сть”
|
|
12
|
12
|
|
Якщо ж проказа розцвіте на шкірі, і покриє проказа всю шкіру хворого від голови його до ніг, скільки можуть бачити очі священика,
|
А/ще ли же процвњтая` процвњте'тъ прокаже'нїе въ ко'жи, и^ покры'етъ прокаже'нїе вс^ю ко'жђ блескомъ, эT главы` до ногђ` е^го, по всемђ` взо'рђ жерьцо'вђ”
|
|
13
|
13
|
|
і побачить священик, що проказа покрила все тіло його, то він оголосить хворого чистим, тому що все перетворилося на біле: він чистий.
|
И$ ё'зритъ жре'цᲆ. и^ с^е покры'ло прокаже'нїе вс^ю кожђ пло'ти е^го, и^ да ѓ^цы'стиT жре'цъ бле'скъ. ја^ко весь и^змњниlся е%сть въ бњло, чи'стъ е^сть”
|
|
14
|
14
|
|
Коли ж виявиться на ньому живе м’ясо, то він нечистий;
|
И$ во' иже дн~ь а%ще ја^ви'тся в немъ пло'ть жива` ѓ^скверна'вится,
|
|
15
|
15
|
|
священик, побачивши живе м’ясо, оголосить його нечистим; живе м’ясо нечисте: це проказа.
|
и^ ё'зритъ жре'цъ плоᲄь цњлђ, и^ ѓ^скверна'вит# ю& плоть здра'ва нечи'ста е^сть, прокаже'нїе е^сть”
|
|
16
|
16
|
|
Якщо ж живе м’ясо зміниться і перетвориться на біле, нехай він прийде до священика;
|
А/ще ли съста'виᲄся плоть здра'вая, і^ и^ꙁмњнится въ бњ'ло, и^ прїидетъ къ же'рцђ.
|
|
17
|
17
|
|
священик огляне його, і якщо виразка перетвориться на біле, священик оголосить хворого чистим; він чистий.
|
и^ ё%зритъ жре'цъ, и^ с^е и^ꙁмњни'лъся бле'скъ въ бњло, и^ да ѓ^цы'ститъ жре'цъ бле'скъ чи'сᲄъ е^сть”
|
|
18
|
18
|
|
Якщо в кого на шкірі тіла був нарив і загоївся,
|
И$ тᲇло а%ще л^и бђ'детъ на ко'жи е^го боля'чка гно'ина, і^ и^сцњлње'тъ,
|
|
19
|
19
|
|
і на місці нариву з’явилася біла пухлина, чи пляма біла або червонувата, то він повинен з’явитися до священика;
|
и^ бђ'детъ на мњстњ боля'чки стрђпъ бњлъ, и^л^и прокаже'нїе бњлђя'ся и^л^и рдя'ся и^ я^ви'тся жрьцђ.
|
|
20
|
20
|
|
священик огляне його, і якщо воно виявиться нижче шкіри, і волосся його змінилося на біле, то священик оголосить його нечистим: це виразка прокази, вона розцвіла на нариві;
|
и^ ё'зритъ жре'цъ и^ с^е взоръ хђдњ'е кожи, и^ вла'съ е^го и^змњнилᲆся вᲆ бњ'ло, и^ ѓ^скверна'виT ю& жре'цъ бле'скъ прокаже'нїя е^сть, на боля'чки процве'лъ”
|
|
21
|
21
|
|
якщо ж священик побачить, що волосся на ній не біле, і вона не нижче шкіри, і притому мало примітна, то священик ізолює його на сім днів;
|
А/ще л^и ви'диT жре'цъ, и^ се` нњсть в неM вла'съ бњлъ и^ не хђдњи е^сть эT ко'жа пло'тныя” и^ сїи же е^сть те'менъ, и^ эTлђчи'тъ е^го жре'цъ на ꙁ~. дн~їи”
|
|
22
|
22
|
|
якщо вона стане дуже поширюватися по шкірі, то священик оголосить його нечистим: це виразка;
|
А/ще л^и раZсы'панїемъ разсы'плется в кожи да ѓ^скверна'витъ и& жре'цъ бле'скъ прокаженїя е^сть, въ гно'и процвелъ”
|
|
23
|
23
|
|
якщо ж пляма залишається на своєму місці і не поширюється, то це запалення нариву, і священик оголосить його чистим.
|
А@ще л^и в тњ'ле пребыва'етъ прокаже'нїе и^ не разсыпа'ется, стрђпъ боля'чки е^сть, да ѓ^цы'стиᲄъ и& жре'цъ”
|
|
24
|
24
|
|
Або якщо в кого на шкірі тіла буде опік, і на опіку, що загоївся, виявиться червонувата або біла пляма,
|
И$ плоть а%ще бђ'детъ в ко'жи е^го и^ж#женїе ѓ%гнено, и^ бђ'детъ въ ко'жи е^го немощь и^сцᲇлᲇвши, и^ж#же'нїе блескђя^ся прокаже'нїя бњ'ло и^ли червле'но, и^ли пробњлђе'тся
|
|
25
|
25
|
|
і священик побачить, що волосся на плямі змінилося на біле, і вона виявиться заглибленою у шкіру, то це проказа, вона розцвіла на опіку; і священик оголосить його нечистим: це виразка прокази;
|
и^ ё'зритᲆ и& жре'цᲆ и^ с^е премњни'лся е^сᲄь вла'съ вᲆ блеща'нїе. и^ взо'рᲆ е^мђ хђдње' эT ко'жа. прокаже'нїе е^сть, въж#же'нїю процвело`, и^ да ѓ^скверни'тъ и& жре'цъ, бле'скъ прокаже'нїя е%сᲄь.
|
|
26
|
26
|
|
якщо ж священик побачить, що волосся на плямі не біле, і вона не нижче шкіри, і притому мало помітна, то священик ізолює його на сім днів;
|
А/ще ли ё^ви'дитᲆ и& жре'цъ, и^ се` нњ'сть въ блеща'нїю вла'са бњл'а, и^ не хђдње е^сть эT ко'жа, са'мо же те'мно. да эTлђ'читъ и& жре'цъ на, ꙁ~, дн~їи,
|
|
27
|
27
|
|
у сьомий день священик огляне його, і якщо вона дуже поширюється по шкірі, то священик оголосить його нечистим: це виразка прокази;
|
и^ ё%ꙁритъ и& жре'цъ въ дн~ь сеDмыи. и^ а'ще раꙁсы'панїемъ раꙁсы'плется в ко'жи. да ѓ^скверна'виT и& жре'цъ бле'скъ прокаже'нїя е^сть, сᲆ гно'емъ процве'лъ”
|
|
28
|
28
|
|
якщо ж пляма залишається на своєму місці і не поширюється по шкірі, і притому мало примітна, те це пухлина від опіку; священик оголосить його чистим, бо це запалення від опіку.
|
А/ще ли в тњ'лњ пребђ'детъ блеща'нїе, и^ не разсы'пае^тся в кожи. сїе же те'мно е^сть, стрђпъ сᲆж#же'нїя е^сᲄь. да ѓ^цы'стиT и& жре'цъ, ѓ%браꙁᲆ бо съж#же'нїа е^сᲄь”
|
|
29
|
29
|
|
Якщо у чоловіка або у жінки буде виразка на голові або на бороді,
|
Мђжђ же и^л^и женњ`, е^мђже а%ще бђдетъ в нихъ прокаже'нїя, на главњ`, и^л^и на брадњ`”
|
|
30
|
30
|
|
і огляне священик виразку, і вона виявиться заглибленою в шкірі, і волосся на ній жовтувате тонке, то священик оголосить їх нечистими: це паршивість, це проказа на голові або на бороді;
|
И$ ё%зриT жре'цъ бле'скъ. и^ с^е ѓ^бли'чїе е^го хђдње ко'жа, в не'мже вла'сᲆ желтђя'ся то'нокъ, и^ ѓ^скверна'витъ и& жре'цъ вре'дъ е^сть, прокаже'нїе главы`, и^л^и прокаже'нїе брады` е^сть”
|
|
31
|
31
|
|
якщо ж священик огляне виразку паршивости і вона не виявиться заглибленою в шкірі, і волосся на ній не чорне, то священик того, хто має виразку паршивости, ізолює на сім днів;
|
И$ а%ще ё%ви'дитъ жре'цъ бле'скъ вре'дныи и^ с^е не бђ'детъ ѓ^бли'чїе хђдње' ко'жа, и^ вла'съ желтђя'ся не бђ'детъ в не'м#, и^ да эTлђ'читъ жре'цъ бле'скᲆ вре'дныи на ꙁ~, дн~їи”
|
|
32
|
32
|
|
у сьомий день священик огляне виразку і, якщо паршивість не поширюється і немає на ній жовтуватого волосся, і паршивість не виявиться заглибленою в шкірі,
|
И$ ё'зритъ жре'цъ бле'скъ въ дн~ь сеDмы'и, и^ не разсы'пася вре'д#, и^ вла'сᲆ сᲆжелтђя'ся нᲇсть в неM, и ѓ^бли'чїе вре'да нњ'сть хђдњ'е ко'жа,
|
|
33
|
33
|
|
то хворого слід обстригти, але паршивого місця не обстригати, і священик повинен паршивого вдруге ізолювати на сім днів;
|
и^ ѓ^стрижетъ ко'жђ. а^ вре'дъ да ся не бро'снетъ, да эTлђч'иᲄъ жре'цъ вреD на ꙁ~, дн~їи второе,
|
|
34
|
34
|
|
у сьомий день священик огляне паршивість, і якщо паршивість не поширюється на шкірі і не виявиться заглибленою в шкірі, то священик оголосить його чистим; нехай він вимиє одежу свою, і буде чистий.
|
и^ ё%зритъ жреw вре'дъ въ дн~ь седмы'и, и^ с^е не раꙁсы'пася вреD въ ко'жи по ѓ^бросне'нїю е^го, и^ ѓ^бли'чїе вре'да нњ'сть хђдње' ко'жа, и^ да ѓ^цы'ститᲆ и& жре'цъ, і^ и^спра'въ ри'ꙁы чи'стъ бђ'деᲄъ”
|
|
35
|
35
|
|
Якщо ж після очищення його буде дуже поширюватися паршивість по шкірі,
|
А/ще ли разсы'панїемъ раꙁсы'плеᲄся вре'дъ въ ко'жи по ѓ^цыщенїю е^го.
|
|
36
|
36
|
|
і священик побачить, що паршивість поширюється по шкірі, то священик нехай не шукає жовтуватого волосся: він нечистий.
|
и^ ё'ꙁритъ и& жреw и^ с^е раꙁсы'пася вре'дъ вᲆ ко'жи, да не присњща'етъ жре'цъ ѓ^ вла'сњ желтђю^щемся, нечи'стъ е^сть”
|
|
37
|
37
|
|
Якщо ж паршивість залишається у своєму вигляді, і показується на ній волосся чорне, то паршивість минула, він чистий; священик оголосить його чистим.
|
А/ще ли пребђ'детъ в тњ'ле вре'дъ, и^ вла'съ че'рнъ ја%ви'тся в не'мъ, і^ и^сцњлњ вреD чи'стᲆ е^сᲄь, и^ ѓ^цы'ститъ и& жре'цъ”
|
|
38
|
38
|
|
Якщо у чоловіка або у жінки на шкірі тіла їх будуть плями, плями білі,
|
Мђжђ и^л^и женњ е^мђже а%ще бђдетᲆ на ко'жи плоти е^го блеща'нїя блеща'ся бњлђ'ющее^ся,
|
|
39
|
39
|
|
і священик побачить, що на шкірі тіла їх плями блідо-білі, то це лишай, що розцвів на шкірі: він чистий.
|
и^ ё^ви'дитъ жре'цъ, и^ с^е на ко'жи пло'ти е^го бле'скᲆ, и^ блеща'ся бњлђется, вла'га е^сть, процвела` ко'жа пло'ти е^го чи'стъ еs”
|
|
40
|
40
|
|
Якщо в кого на голові вилізло волосся, то це плішивий: він чистий;
|
А/ще комђ` ѓ^ползе глава` плᲇшиv е^сть чи'стᲆ е^сть.
|
|
41
|
41
|
|
а якщо на передній частині голови вилізло волосся, то це лисий: він чистий.
|
а%ще ли съ преди` ѓ^поlꙁе глава` възлы'съ е%сть, чи'стъ е^сᲄь.
|
|
42
|
42
|
|
Якщо ж на пліші або на лисині буде біла або червонувата пляма, то на пліші його або на лисині його розцвіла проказа;
|
а^ще ли бђ'детъ на плњши е^го, и^л^и на въꙁлы'синњ е^го, бле'скъ бњлъ, и^л^и червленђ'яся, прокаже'нїе процвита'юще на плњши е^го, и^ на въꙁлы'синњ е^го”
|
|
43
|
43
|
|
священик огляне його, і якщо побачить, що пухлина виразки біла або червонувата на пліші його або на лисині його, і на вигляд схожа на проказу шкіри тіла,
|
И$ ё^ви'дитъ и& жре'цъ и^ с^е ѓ^бли'чїе бле'ска бњла, и^ли червле'на, на плњши е^го, и^л^и на възлы'синᲇ е^го ја%ко ѓ^бли'чїе прокаже'нїа на ко'жи пло'ти е^го”
|
|
44
|
44
|
|
то він прокажений, нечистий він; священик повинен оголосити його нечистим, у нього на голові виразка.
|
Чл~къ прокаже'нъ е^сть, ѓ^скверне'нїемъ ѓ^скверна'витъ жре'цъ на главњ` е^го бле'скъ е^сть”
|
|
45
|
45
|
|
У прокаженого, на якому ця виразка, повинна бути розідрана одежа, і голова його повинна бути не покрита, і до вуст він повинен бути закритим і кричати: нечистий! нечистий!
|
И$ прокаже'нъ на немже е^сть бле'скъ, ри'ꙁы е^го да бђ'дђтъ взя'ты, и^ глава` е^го непокровена, и^ ѓ^коло ё%стъ е^го да ѓ^бвїе'тся, нечи'стъ прозове'тся.
|
|
46
|
46
|
|
В усі дні, поки на ньому виразка, він повинен бути нечистим, нечистий він; він повинен жити окремо, поза станом житло його.
|
вс^я дн~и в ня'же бђ'детъ в не'мᲆ бле'скъ нечи'стъ е^сть, и^ нечи'стъ бђ'детᲆ эTлђченъ кромњ да сњди'тъ вн^њ по'л#чища да бђ'детъ е^мђ пребыва'нїе”
|
|
47
|
47
|
|
Якщо виразка прокази буде на одязі, на одязі вовняному, або на одязі лляному,
|
И$ ри'ꙁа а%ще бђ'деᲄъ на не'и бле'скъ прокаже'нїа, на ри'ꙁњ сђкня'нњ, и^л^и на и^ꙁгре'бнњ
|
|
48
|
48
|
|
або на основі, або на утоці з льону або вовни, або на шкірі, або на якому-небудь виробі шкіряному,
|
и^л^и на пря'денњ, и^л^и на кло'кахъ, и^л^и на лнњ'хъ, и^л^и на во'л#нњ, и^л^и на ко'жи, и^л^и на вся'кои ко'жи ква'шенњ”
|
|
49
|
49
|
|
і пляма буде зеленкувата або червонувата на одязі, або на шкірі, або на основі, або на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, — то це виразка прокази: треба показати її священикові;
|
И$ ја%ви'т ся бле'скᲆ ꙁеленъ и^л^и червленђ'яся на ко'жи, и^л^и на ри'зњ, и^л^и на пря'денехъ, и^л^и на кло'кахъ, и^ на все'мᲆ сᲆсђдњ ква'шенᲇ бле'скъ прокаже'нїа е^сть” И$ пока'жеT жерцђ,
|
|
50
|
50
|
|
священик огляне виразку і ізолює заражене виразкою на сім днів;
|
и^ ё^ви'дитъ жре'цъ бле'скъ да эTлђчиᲄъ жре'цᲆ бле'скᲆ на ꙁ~, дн~їи
|
|
51
|
51
|
|
у сьомий день огляне священик заражене, і якщо виразка поширилася по одягу, або по основі, або по утоку, або по шкірі, або по якому-небудь виробу, зробленому зі шкіри, то це проказа їдка, виразка нечиста;
|
и^ да ё^ви'дитъ жре'цъ бле'скъ въ дн~ь седмы'и а%ще ся раꙁсы'палъ бле'скъ по ри'ꙁњ, и^ по пряденђ и^л^и по кло'ках# и^л^и по ко'жи. по всемђ е^ли'котвори'тся ко'жа ква'шенїемъ. прокаже'но и%сто е^сть, бле'скъ нечи'стъ е^сть.
|
|
52
|
52
|
|
він повинен спалити одяг, або основу, або утік вовняний або лляний, або яку б то не було шкіряну річ, на якій буде виразка, бо це проказа їдка: слід спалити на вогні.
|
да съж#же'тᲆ ри'ꙁђ и^ пря'денїя, и^ кло'ки, и^л^и на во'лнњ, и^л^и на лнњ, и^л^и на вся'комъ сосђдњ ко'жанᲇ. на неMже а%ще бђ'деᲄъ прокаже'нїе, поне'же прокаже'нїе и%сто е^сть на ѓ^гни` да сож#же'тся”
|
|
53
|
53
|
|
Якщо ж священик побачить, що виразка не поширилася по одягу, або по основі, або по утоку, або на якій би то не було шкіряній речі,
|
А/ще ли ё%зритъ жре'цъ, и^ не раꙁсы'плется бле'скᲆ по ри'ꙁњ, и^л^и по пря'денђ, и^ по кло'коM, и^л^и по вся'комђ сосђдњ ко'жанњ
|
|
54
|
54
|
|
то священик накаже вимити те, на чому виразка, і вдруге ізолює на сім днів;
|
да повели'тᲆ жреw да и^спере'тъ, на не'мже бђ'детъ бле'скъ, да эTлђч'итъ жре'цъ бле'скъ на дрђгђю седмь дн~їи,
|
|
55
|
55
|
|
якщо після обмивання зараженої речі священик побачить, що виразка не змінила вигляду свого і не поширилася виразка, то вона нечиста, спали її на вогні; це виїдена ямка на лицьовій стороні або на вивороті;
|
и^ да ви'диT жреw по и^спра'нїи` е^го бле'скъ” И$ а^ще не бђдетъ бле'скъ и^змњни'лᲆ лица свое^го и^ бле'скъ не раꙁсы'палъся нечи'стъ е^сть, на ѓ^гни` да ся съж#же'тᲆ, и^л^и на ри'ꙁњ, и^л^и на пря'денњ” И$л^и на кло'кахъ,
|
|
56
|
56
|
|
якщо ж священик побачить, що виразка після обмивання її зробилася менш примітною, то священик нехай відірве її від одежі, або від шкіри, або від основи, або від утоку.
|
и^ ви'дитъ жре'цъ. и^ бђдеT темнње бле'скъ по и^спра'нїи е^го, да эTвержеᲄъ е& эT ри'зы, и^л^и эT пря'дена и^л^и эT ко'жа, и^л^и эT кло'къ”
|
|
57
|
57
|
|
Якщо ж вона знову покажеться на одязі, або на основі, або на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, то це виразка, що розквітає: спали на вогні те, на чому виразка.
|
И$ а'ще ся ё^ви'дитъ е%ще на ри'ꙁњ, и^ли на пря'денњ, и^л^и на кло'кахъ, и^л^и на вся'комъ съсђдњ ко'жанњ. прокаже'нїе процвᲇта'я, на ѓ^гни` да ся сож#жетᲆ на не'мже е^сть бле'скъ.
|
|
58
|
58
|
|
Якщо ж одяг, або основу, або утік, або яку-небудь шкіряну річ вимиєш, і зійде з них виразка, то слід вимити їх удруге, і вони будуть чисті.
|
а^ ри'за и^ пря'дено и^ кло'ки, и^ вся'къ сосђдъ ко'жаn и^же и^спере'тся, и^ да эTи'деᲄъ эT него` бле'скъ, і^ и^спере'тся второ'е, и^ чи'стъ бђ'детъ”
|
|
59
|
59
|
|
Ось закон про виразку прокази на одязі вовняному або лляному, або на основі і на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, як оголосити її чистою або нечистою.
|
Сїи е^сть зако'нъ бле'скђ, прокаже'нїя ри'зњ сђкня'нњ и^л^и згре'бнњ, и^л^и пря'денᲇ, и^ кло'коM и^ вся'комђ съсђ'дђ ко'жанђ на ѓ^цыще'нїе е^мђ, и^л^и не на ѓ^цыще'нїе”
|
|
Глава 14
|
Глvа, д~і”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
ось закон про прокаженого, коли потрібно його очистити: приведуть його до священика;
|
с^е ꙁако'нъ прокаже'номђ, во'н#же дн~ь а%ще ѓ^цы'стиᲄся, и^ приведе'тся къ жерцђ`.
|
|
3
|
3
|
|
священик вийде геть зі стану, і якщо священик побачить, що прокажений зцілився від хвороби прокаження,
|
да и^зы'идетъ жре'цъ во'нъ полка, и ё'зритъ жре'цᲆ, и^ с^е и^сцᲇлᲇ бле'скъ прокаже'нїя эT прокаже'ннаго”
|
|
4
|
4
|
|
то священик накаже взяти для того, хто очищається, двох птахів живих чистих, кедрового дерева, червлену нитку та ісопу,
|
и^ повели'тъ жре'цъ да ся во'ꙁметъ ѓ^цыще'номђ двњ кђряᲄи жи'вњ чи'стᲇ и^ дре'во кедрово, и^ соска'нђ червленицђ і^ и^ссопъ”
|
|
5
|
5
|
|
і накаже священик заколоти одного птаха над глиняною посудиною, над живою водою;
|
И$ повели'тъ жре'цъ. да зако'лютъ кђ'ря е^ді'но вᲆ ст~ое, въ сосђдᲆ гли'нянᲆ, наD водо'ю живо'ю
|
|
6
|
6
|
|
а сам він візьме живого птаха, кедрове дерево, червлену нитку та ісоп, і омочить їх і живого птаха у крові птаха, заколотого над живою водою,
|
живо' е^же кђ'ря да въꙁмеᲄъ и^ дре'во кедрово и^ соска'нђ червленицђ і^ и^ссопъ, и^ да ѓ^мо'читъ и^хъ и^ кђ'ря живо'е въ кро'ви закла'наго кђ'ряти, е%же ся закла` наD водо'ю живо'ю,
|
|
7
|
7
|
|
і покропить того, хто очищається від прокази, сім разів, і оголосить його чистим, і пустить живого птаха в поле.
|
и^ да въскро'пиᲄъ на ѓ^цыстившагося эT прокаже'нїя, сеDмижды, и^ чи'стᲆ бђ'деᲄъ” И$ да эTпђстится кђ'ря живо'е на' поле,
|
|
8
|
8
|
|
Той, хто очищається, омиє одежу свою, обстриже усе волосся своє, омиється водою, і буде чистий; потім увійде в стан і пробуде сім днів поза наметом своїм;
|
и^ да и^сперетᲆ ѓ^цысти'выися ри'ꙁы своя` и^ да ѓ^бро'снетъ вс^я вла'сы е^го, и^ да и^змыется водо'ю, и^ чистъ бђ'детᲆ” и^ по семъ да вни'детъ въ полкъ, и^ да хо'дитъ в полчищи, ꙁ~, дн~їи, кромњ` до'мђ свое^го,
|
|
9
|
9
|
|
у сьомий день поголить усе волосся своє, голову свою, бороду свою, брови очей своїх, усе волосся своє поголить, і вимиє одежу свою, і обмиє тіло своє водою, і буде чистий;
|
и^ бђ'детъ въ дн~ь седмы'и, да ѓ^бро'снђтся вс^и вла'сы е^го главђ` е^го, и^ брадђ`, и^ бро'ви, и^ вся'къ вла'съ е^го, да ѓ^бро'снется, и^ да и^спере'тъ ри'зы своя`, и^ да ѓ^мы'ется пло'ть е^го водо'ю, и^ чи'стъ бђдеT
|
|
10
|
10
|
|
у восьмий день візьме він двох баранів [однолітніх] без вад, і одну вівцю однолітню без вад, і три десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного, і один лог єлею;
|
въ дн~ь же ѓ^смы'и да въꙁметъ дв^а а%гньца е^ді'нолњтна непоро'чна, и^ ѓ^вцђ е^ді'нђ е^ді'нолњтнђ непоро'чнђ” И$ три'десяᲄе ча'сᲄи мђки пшени'ч#ны въ тре'бђ съпря'женђ съ е^леѓ^мъ, и^ ча'шђ е^лея е^ді'нђ”
|
|
11
|
11
|
|
священик, який очищає, поставить людину, що очищається, з ними перед Господом при вході у скинію зібрання;
|
И$ да поста'витъ жре'цъ ѓ^цыща'я чл~ка ѓ^цыща'емаh. се же прDе гм~ъ ё^ две'рїи хра'ма свњдњнїя.
|
|
12
|
12
|
|
і візьме священик одного барана, і представить його в жертву за провину, і лог єлею, і принесе це, потрясаючи перед Господом;
|
и^ да въꙁметъ жре'цъ, а%гнец# е^ді'нъ. и^ да приведетъ е^го престђпле'нїя ради и^ ча'шђ е^ле'я, и^ да эTлђчитъ е^го жрецъ эTлђче'нїеM прDе гм~ъ.
|
|
13
|
13
|
|
і заколе барана на тому місці, де заколюють жертву за гріх і всепалення, на місці святому, тому що ця жертва за провину, подібно до жертви за гріх, належить священикові: це велика святиня;
|
и^ заколютъ а%гнецъ на мњстњ, и^дњже ꙁакала'ютъ вс^есъжже'нїе, е^же грњха ради на мњстᲇ ст~њ, еs б^о е^же грњха ради ја%коже и^ престђпле'нїя ра'ди да бђ'детъ жрьцђ, ст~ая ст~ыхъ е^сть,
|
|
14
|
14
|
|
і візьме священик крови жертви за провину, і покладе священик на край правого вуха того, хто очищається, і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його;
|
и^ възметъ жре'цъ эT крови ја%же престепле'нїя ра'ди” И$ възложи'тъ жре'цъ на ѓ^бђшїе ё%ха десна'го ѓ^цища'емаго, и^ на коне'цъ рђки` е^го десны'я, и^ на коне'цᲆ ноги` е^го десны'я”
|
|
15
|
15
|
|
і візьме священик з лога єлею і поллє на ліву свою долоню;
|
И$ възе'мъ жрецъ эT ча'ши е^ле'я, да възлїетъ жре'цъ на' рђкђ лњ'вђю свою`,
|
|
16
|
16
|
|
й омочить священик правий перст свій у єлей, який на лівій долоні його, і покропить єлеєм з перста свого сім разів перед лицем Господа;
|
и^ да ѓ^мо'читъ жре'цъ прьсᲄъ свои десны'и, въ е^ле'и е^же е^сᲄь въ рђцњ е^го лњ'вњи” И$ да вᲆскро'питъ эT е^ле'я прьсᲄом#, з~ жды, преD гм~ъ
|
|
17
|
17
|
|
єлей же, що залишився, який на долоні його, покладе священик на край правого вуха того, хто очищається, на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його, на місця, де кров жертви за провину;
|
і^ и^збы'вшее` е^ле'я е^же е^сᲄь вᲆ рђцњ е^го да възложи'тъ жре'цъ, на ѓ^бђшїе ё%ха, ѓ^цыща'емаго десно'е, и^ на коне'цъ рђки е^го десны'я, и^ на коне'цъ ноги е^го десны'я, и^ на мњс'то кро'ви е%же престђпле'нїя”
|
|
18
|
18
|
|
а решту єлею, який на долоні священика, покладе він на голову того, хто очищається, і очистить його священик перед лицем Господа.
|
ѓ^ста'вшее' же е^ле'я, е^же въ рђцњ жрьцђ` да вᲆзлїе'т# жре'цъ на главђ` ѓ^цыще'номђ, и^ да помо'лится ѓ^ не'мъ жре'цъ прDе гм~ъ,
|
|
19
|
19
|
|
І звершить священик жертву за гріх, і очистить того, хто очищається, від нечистоти його; після того заколе жертву всепалення;
|
и^ да сътвори'тъ жре'цъ е^же грњха` раd и^ да ѓ^цы'ститъ жре'цъ ѓ^цыщающагося эT грњха` е^го” По се'м же заколеT жре'цъ вс^есъж#же'нїе,
|
|
20
|
20
|
|
і покладе священик всепалення і приношення хлібне на жертовник; і очистить його священик, і він буде чистий.
|
и^ да възнесе'т# жре'цъ вс^есᲆж#же'нїе, и^ тре'бђ на ѓ^лтарь прDе гм~ъ” да помо'лится ѓ^ неM жре'цъ, и^ ѓ^цы'стится,
|
|
21
|
21
|
|
Якщо ж він бідний і не має достатку, то нехай візьме одного барана в жертву за провину для потрясання, щоб очистити себе, і одну десяту частину ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного, і лог єлею,
|
а%ще л^и ё^богъ е^сть и^ рђка е^го не пости'гнетъ да по'иметъ а%гне'цъ е^ді'нолњтенъ е^ді'нъ, во'нже е^сть престђпи'лъ на эTлђче'нїе, ја^ко ѓ^цы'ститися ѓ^ неM” И$ де'сять ча'стїи мђки` пшени'чны спря'жены съ е^ле'ѓM въ ᲄре'бђ, и^ ча'шђ е^ле'я е^ді'нђ,
|
|
22
|
22
|
|
і двох горлиць або двох молодих голубів, що дістане рука його, одного з птахів у жертву за гріх, а іншого у всепалення;
|
и^ дв^а го'рличища, и^л^и дв^а голђ'бичища, ја%ко пости'гнетъ рђка` е^го, и^ да бђ'детъ е^ді'нъ грњха` ра'ди, а^ дрђгїи въ вс^есъж#же'нїе”
|
|
23
|
23
|
|
і принесе їх у восьмий день очищення свого до священика до входу у скинію зібрання, перед лице Господа;
|
И$ да принесе'тъ я& въ дн~ь ѓ^смы'и, въ е^же ѓ^цы'стити е^го къ жрьцђ, прDе две'ри хра'ма свњдњ'нїя преD г~ь,
|
|
24
|
24
|
|
священик візьме барана жертви за провину і лог єлею, і принесе це священик, потрясаючи перед Господом;
|
и^ да по'иметъ жре'цъ а%гньца е^же престђпле'нїя ра'ди, и^ ча'шђ е^ле'я възложиT е^я`, ја%ко възложе'нїе прDе гм~ъ,
|
|
25
|
25
|
|
і заколе барана в жертву за провину, і візьме священик крови жертви за провину, і покладе на край правого вуха того, хто очищається, і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його;
|
и^ зако'летъ а%гньца престђпле'нїя, и^ да възметъ жре'цъ эT кро'ви престђпле'нїя” И$ да възло'житъ на ѓ^бђшїе ё%ха ѓ^цыща'емаго десно'е, и^ на конеw рђки е^го десны'а, и^ на коне'цᲆ ноги` е^го десны'я”
|
|
26
|
26
|
|
і наллє священик єлею на ліву свою долоню,
|
И$ эT е^ле'я въꙁлїетᲆ жре'цᲆ на' рђкђ свою лњ'вђю,
|
|
27
|
27
|
|
і єлеєм, що на лівій долоні його, покропить священик правим перстом своїм сім разів перед лицем Господнім;
|
и^ да въскро'питᲆ прьстомъ свои^мъ десны'мъ эT е^ле'я е^же въ рђцњ е^го лњ'вњи, седми'жды прDе гм~ъ”
|
|
28
|
28
|
|
і покладе священик єлей, що на долоні його, на край правого вуха того, хто очищається, на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його, на місця, де кров жертви за провину;
|
И$ эT е^ле'я сђщаго въ рђцњ жрьцђ, да възло'житъ на ѓ^бђшїе ё%ха ѓ^цыща'емаго де'сное, и^ на конеw рђки е^го десны'я, и^ на коне'цᲆ ноги` е^го десны'я на мњстњ кро'ви ја%же престђпле'нїя”
|
|
29
|
29
|
|
а решту єлею, що на долоні священика, покладе він на голову того, хто очищається, щоб очистити його перед лицем Господа;
|
ѓ^ста'вши же эT е^ле'я е^же е^сть въ рђцњ жрьцђ`. да възлїе'тъ на главђ` ѓ'цысти'вшемђся, и^ да помо'лится ѓ^ не'мъ жре'цъ прDе гм~ъ”
|
|
30
|
30
|
|
і принесе одну з горлиць або одного з молодих голубів, що дістане рука того, хто очищається,
|
И$ да сътвори'тъ е^ді'нђ эT го'рлицъ, и^л^и голђб'ичищᲆ, ја^коже посᲄи'гнђла рђка е^го,
|
|
31
|
31
|
|
з того, що дістане рука його, одного птаха в жертву за гріх, а іншого у всепалення, разом із приношенням хлібним; і очистить священик того, хто очищається, перед лицем Господа.
|
е^ді'нᲆ грњха` раd, а^ дрђгїи въ вс^есъж#же'нїе съ тре'бою, и^ да помо'лится жре'цъ ѓ^ ѓ^цыщае'мњмъ прDе гм~ъ,
|
|
32
|
32
|
|
Ось закон про прокаженого, який в час очищення свого не має достатку.
|
сїи ꙁако'нъ въ не'мже е^сть бле'скᲆ прокаже'нїя, и^ не ѓ^брњᲄа'юще рђкою ѓ^цище'нїя свое^го”
|
|
33
|
33
|
|
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю і^ а^а^ро'нђ гл~я,
|
|
34
|
34
|
|
коли ввійдете в землю Ханаанську, яку Я даю вам у володіння, і Я наведу виразку прокази на доми в землі володіння вашого,
|
ја%ко а%ще вни'дете въ ꙁе'млю ханаѓ^ньскђ ја^же а%ꙁъ даю` ва'мъ въ притяжа'нїе, и^ дамъ бле'скъ прокаже'нїа въ домђ вᲆ всњх'ъ ꙁемля'хъ притяжа'нныхᲆ ваM
|
|
35
|
35
|
|
тоді той, чий дім, повинен піти і сказати священикові: у мене в домі показалася ніби виразка.
|
и^ прїидетъ къ кото'ромђ до'мђ иX, и^ повњсть жрьцђ` гл~я а^ки бле'скъ ја^вляе^тся въ домђ мое^мᲆ,
|
|
36
|
36
|
|
Священик накаже спорожнити дім, раніше ніж увійде священик оглядати виразку, щоб не зробилося нечистим усе, що в домі; після цього прийде священик оглядати дім.
|
и^ да велиT жре'цъ и^спразни'ти сосђды до'мђ” Преже вни'тїя и^ видњнїа жрьцђ бле'ска и^ а^ще не не бђ'детъ, нечи'сто е^сть вс^е е^же въ домђ`” По се'м же вни'дет# жре'цъ съгляда'ти до'мъ,
|
|
37
|
37
|
|
Якщо він, оглянувши виразку, побачить, що виразка на стінах дому складається з зеленкуватих або червонуватих ямок, які виявляться заглибленими у стіні,
|
и^ ё'зриT жре'цъ бле'скъ, и^ се бле'скъ на стњнаX до'мђ, ё^доли ја%ко зеленђ'ющася, и^л^и червленђ'ющася, и^ ѓ^бли'чїе и^хъ хђдњ'е стњнъ”
|
|
38
|
38
|
|
то священик вийде з дому до дверей дому і замкне дім на сім днів.
|
И$зы'иде же жре'цъ и^с до'мђ къ две'ремᲆ до'мђ, да эTлђчиT жре'цъ до'мъ на ꙁ~, дн~їи,
|
|
39
|
39
|
|
У сьомий день знову прийде священик і, якщо побачить, що виразка поширилася по стінах дому,
|
да ѓ^братится жре'цъ въ ꙁ~ дн~ь, и^ ё'ꙁри'т# до'мъ, и^ с^е раꙁсы'пался бле'скъ по стњна'хъ до'мђ,
|
|
40
|
40
|
|
то священик накаже виламати камені, на яких виразка, і кинути їх поза містом на місце нечисте;
|
и^ да повели'тъ жреw да и^змђтᲆ ка'мыки на ни'хъже е^сть бле'скъ, и^ да и^знесђтъ вонᲆ иZ гра'да на мњ'сто нечи'сто”
|
|
41
|
41
|
|
а дім усередині нехай весь вишкребуть, і обмазку, яку вишкребуть, висиплять поза містом на місце нечисте;
|
И$ да пострђжTђ и^з внђтри до'мъ ѓ%крsтъ, и^ да просы'плютъ прьс'ть посострога'нђю вн^њ гра'да на мњ'стњ нечи'стњ”
|
|
42
|
42
|
|
і візьмуть інші камені, і вставлять замість тих каменів, і візьмуть іншу глину, і обмажуть дім.
|
И$ да възмђтъ ка'мыки и%ны ѓ^стро'ганы, и^ да вложа'тъ я& въ ка'мыкъ мњсто и^ пе'рсть и%нђ да възмђтъ, да и^стребя'тъ до'мᲆ”
|
|
43
|
43
|
|
Якщо виразка знову з’явиться і буде цвісти на домі після того, як виламали камені і обшкребли дім і обмазали,
|
А/ще ли па'ки наи'дет# бле'скъ, и^ я^ви'тся в до'мђ, по и^знесе'нїю ка'мыкъ, и^ по строга'нїю до'мђ и^ по и^сᲄребле'нїи`,
|
|
44
|
44
|
|
то священик прийде й огляне, і якщо виразка на домі поширилася, то це їдка проказа на домі, нечистий він;
|
и^ вᲆни'дет# жре'цъ, и^ ё'зритъ а%ще разсы'пался бђ'детᲆ бле'скъ по домђ`, вᲆ прокаже'нїе пребывае^тъ въ до'мђ, нечи'стъ е^сть,
|
|
45
|
45
|
|
слід розламати цей дім, і камені його і дерево його і всю глину дому винести поза місто на місце нечисте;
|
и^ да разори'тъ до'мᲆ, и^ дре'ва е^го и^ ка'менїе е^го, и^ вс^ю пе'рсᲄь до'мђ и^звн^њ гра'да на мњсто нечи'сто,
|
|
46
|
46
|
|
хто входить у дім за весь час, коли він замкнений, той нечистий до вечора;
|
и^ входя'и въ до'мъ вс^я дн~и, в ня'же е%сть эTлђче'нъ нечи'сᲄъ бђ'деᲄъ до' вечера”
|
|
47
|
47
|
|
і хто спить у домі тім, той повинен вимити одежу свою [і нечистий буде до вечора]; і хто їсть у домі тім, той повинен вимити одежу свою [і нечистий буде до вечора].
|
А$ лежа'и въ домђ` да и^спере'тъ ри'ꙁы своя`, и^ нечи'стъ бђ'деᲄъ до' вечера, и^ ја%ды'и въ домђ, да и^спере'тъ ри'зы своя`, и^ нечи'стъ бђ'детᲆ до' вечера,
|
|
48
|
48
|
|
Якщо ж священик прийде і побачить, що виразка на домі не поширилася після того, як обмазали дім, то священик оголосить дім чистим, бо виразка минула.
|
а%ще ли пришеды'и вни'детъ жре'цъ, и^ ви'дитъ, и^ с^е раꙁсы'панїемъ не раꙁ#сы'пался е^сть бле'скъ въ домђ`” По построга'нїи` до'мђ, да ѓ^цы'ститъ жре'цᲆ до'м#, ја%ко и^сцњлᲇлᲆ е^сть бле'ск#
|
|
49
|
49
|
|
І щоб очистити дім, візьме він два птахи, кедрового дерева, червлену нитку та ісопу,
|
и^ да възметъ ѓ^цы'стити до'мъ дв^а кђ'ряти жи'вњ чи'стњ” И$ дре'во ке'дрово и^ соска'нђ червлени'цђ, і^ и'ссопъ
|
|
50
|
50
|
|
і заколе одного птаха над глиняною посудиною, над живою водою;
|
и^ да ꙁако'летъ кђ'ря е^ді'но, въ сосђ'дъ гли'нянъ наD водо'ю живо'ю”
|
|
51
|
51
|
|
і візьме кедрове дерево та ісоп, і червлену нитку і живого птаха, і омочить їх у крові птаха заколотого й у живій воді, і покропить дім сім разів;
|
И$ да въꙁ#метъ дре'во ке'дрово, и^ съска'нїе черᲆвле'ное, І$ и^ссопъ, и^ кђ'ря живо'е, и^ да ѓ^мо'читъ я& въ кро'въ ꙁаколе'наго кђрятᲇ наD водо'ю живо'ю, и^ да ѓ^кро'пит# и%ми въ домђ з~ жды,
|
|
52
|
52
|
|
і очистить дім кров’ю птаха і живою водою, і живим птахом і кедровим деревом, і ісопом і червленою ниткою;
|
и^ ѓ^чи'ститъ до'мъ кро'вию кђ'рячїю, и^ водо'ю живо'ю, и^ кђ'рятемъ живы'мᲆ, и^ дре'воM ке'дровомъ і^ и'ссопомъ и^ соска'ною червлени'цею,
|
|
53
|
53
|
|
і пустить живого птаха поза містом у поле й очистить дім, і буде чистий.
|
и^ да эTпђститъ кђря живо'е вонъ и^ꙁ гра'да на' поле ѓ^чистиT ѓ^ домђ и^ чи'стъ бђ'детъ,
|
|
54
|
54
|
|
Ось закон про всяку виразку прокази і про паршивість,
|
сїи зако'н# ѓ^ въсе'мᲆ бле'скђ прокаже'нїя”
|
|
55
|
55
|
|
і про проказу на одязі і на домі, і про пухлини, і про лишаї, і про плями, —
|
И$ прокаже'нїя ри'ꙁы и^ до'мђ и^ ја%звы и^ зна'менїя блеща'щагося,
|
|
56
|
56
|
|
щоб указати, коли це нечисте і коли чисте. Ось закон про проказу.
|
и^сповњ'даᲄи воньже дн~ь нечи'сᲄо и^ во'ньже дн~ь ѓ^цы'стите, сїи законъ прокаже'нїя”
|
|
Глава 15
|
Глvа, е~і”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю і^ а^а^ро'нђ гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
оголосіть синам Ізраїлевим і скажіть їм: якщо у кого буде теча з тіла його, то від течі своєї він нечистий.
|
гл~и сн~омъ і^и^л~вымъ и^ рече'ши к нимъ, мђжђ мђжђ е^мђже а%ще бђ'детъ и^злїянїе эT тᲇ'ла е^го, и^ꙁлїя'нїе е^го нечи'сᲄо е%сть”
|
|
3
|
3
|
|
І ось [закон] про нечистоту його від течі його: коли тече з тіла його теча його, і коли затримується в тілі його теча його, це нечистота його;
|
Сїи же закоn нечи'стоты е^сть и^злива'яй сњмя эT тњла е^го, эT и^злїя'нїя и%мже сᲆста'влено е^сᲄь ᲄњ'ло е^го, въ и^злїя'нїе” Сїя нечистота` е^го е^сть, вс^я дн~и и^злїя'нїе тњла е^го, и%мже съста'влено е^сть тњ'ло е^го въ и^злїя'нїе е^го нечи'стота е^го е^сть,
|
|
4
|
4
|
|
усяка постіль, на якій ляже той, хто має течу, нечиста, і всяка річ, на яку сяде [той, хто має течу сімені], нечиста;
|
вся'ко ложе на немже а%ще ля'жетъ и^злива'яй сᲇмя нечи'сто бђ'детъ, и^ вся'къ сосђдъ на не'мже а%ще ся'детъ ве'рхъ е^го и^з#лива'яй сњмя, нечи'сᲄъ бђ'детъ”
|
|
5
|
5
|
|
і хто доторкнеться до постелі його, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистим буде до вечора;
|
И$ чл~къ и%же а%ще прико'снется ло'жа е^го, да и^спере'тъ ри'ꙁы своя`, и^ да ѓ^мы'етъ тᲇ'ло свое водо'ю, и^ нечи'сᲄъ бђ'детъ до' вечера,
|
|
6
|
6
|
|
хто сяде на будь-яку річ, на якій сидів той, хто має течу, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистий буде до вечора;
|
и^ сњдя'и на сосђдᲇ на не'мже а%ще ся'детъ ве'рхъ е^го и^ꙁлива'яи сњмя, да и^спере'тъ ри'ꙁы своя, и^ да ѓ^мы'ется водо'ю, и^ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера,
|
|
7
|
7
|
|
і хто доторкнеться до тіла того, хто має течу, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистий буде до вечора;
|
и^ прикоснђвыися къ плоти и^ꙁлива'ющаго сᲇмя да и^спере'тъ ри'зы своя`, и^ да ѓ^мы'ется водо'ю и^ нечи`стъ бђ'детъ до' вечера,
|
|
8
|
8
|
|
якщо той, хто має течу, плюне на чистого, то цей повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;
|
и^ а%ще прико'снеᲄся и^ꙁлива'яй сњмя кᲆ чистомђ да и^спере'тᲆ ри'ꙁы своя`, и^ да и^ꙁмы'ется водо'ю и^ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера”
|
|
9
|
9
|
|
і всякий візок, в якому їхав той, хто має течу, нечистий [буде до вечора];
|
И$ на вся'ко сњдло ѓ%слее на неже а%ще вся'детъ, и^злива'яи` сњмя, нечи'сто бђ'дет# до' вечера,
|
|
10
|
10
|
|
і всякий, хто доторкнеться до чого-небудь, що було під ним, нечистий буде до вечора; і хто понесе це, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;
|
и^ вся'къ прикоснђ'выися эT всњхъ ја^же сђть поD нимъ, и^ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера” І$ и^же въꙁ#дви'жетᲆ я&, да и^спере'тᲆ ри'ꙁы своя и^ ѓ^мы'ется водо'ю, и^ нечи'стъ бђдеT до' ве'чера”
|
|
11
|
11
|
|
і всякий, до кого доторкнеться той, хто має течу, не омивши рук своїх водою, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;
|
І$ иXже ся прико'снетъ и^ꙁлива'яи сњмя, и^ рђкъ свои^хъ не ѓ^мыl водо'ю, да и^спере'тъ ри'ꙁы своя` и^ ѓ^мы'етъ с^и тњ'ло водо'ю, и^ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера”
|
|
12
|
12
|
|
глиняну посудину, до якої доторкнеться той, хто має течу, слід розбити, а всяку дерев’яну посудину треба вимити водою [і буде чистою].
|
И$ сосђдъ гли'няn е^мђже а%ще прико'снется и^злива'яи сњмя, да раꙁбие'тся а^ сосђдъ древя'ныи да ся и^ꙁмы'етъ водо'ю, и^ чи'стъ бђ'детъ”
|
|
13
|
13
|
|
А коли той, хто має течу, звільниться від течі своєї, тоді повинен він відрахувати собі сім днів для очищення свого і вимити одежу свою, й омити тіло своє живою водою, і буде чистий;
|
А/ще ли ѓ^чи'стиᲄся и^злива'яи сњмя, эT и^ꙁлива'нїя свое^го, да съчтеᲄъ себњ` се'дмь дн~їи на ѓ^цыще'нїе е^го, да и^спере'тᲆ ри'ꙁы своя`, и^ да ѓ^мы'еть ᲄњ'ло свое водо'ю живо'ю и^ чи'стъ бђ'детъ”
|
|
14
|
14
|
|
і у восьмий день візьме він собі двох горлиць або двох молодих голубів, і прийде перед лице Господнє до входу в скинію зібрання, і віддасть їх священикові;
|
И$ вᲆ дн~ь ѓ^смы'и да въꙁметъ дв^а го'рличища, и^л^и дв^а голђби'чища, и^ да принесе'тъ я& прDе г~ь, къ две'ремᲆ хра'ма свњдњ'нїа и^ дасть я& жрьцђ,
|
|
15
|
15
|
|
і принесе священик з цих птахів одного в жертву за гріх, а іншого у всепалення, і очистить його священик перед Господом від течі його.
|
и^ да сътвори'тᲆ я& жре'цъ, е^ді'нъ грњха` ра'ди, а^ дрђгїи въ вс^есъж#же'нїе” И$ да помо'лится ѓ^ не'мъ жре'цᲆ прDе гм~ъ, ѓ^ и^злия'нїи` е^го”
|
|
16
|
16
|
|
Якщо в кого трапиться виливання сімені, то він повинен омити водою все тіло своє, і нечистий буде до вечора;
|
И$ чл~къ е^мђже а%ще и^ꙁы'детᲆ эT ло'жа е^го сᲇмя, и^ да ѓ^мы'еᲄъ водо'ю вс^е тњло свое`, и^ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера,
|
|
17
|
17
|
|
і всякий одяг і всяка шкіра, на яку потрапить сíм’я, повинні бути вимиті водою, і нечистими будуть до вечора;
|
и^ вся'ка ри'за, и^ вся'ка ко'жа на ни'х же а%ще бђ'деT ложе сњмянное, да и^спере'тся водо'ю, и^ нечи'сᲄо бђдеT до' вечера”
|
|
18
|
18
|
|
якщо чоловік ляже з жінкою і буде в нього виливання сімені, то вони повинні омитися водою, і нечисті будуть до вечора.
|
И$ а'ще ля'жетъ мђжъ сᲆ женою своею ложа сњмени, да и^ꙁмы'ю^тся ѓ%ба водо'ю и^ нечи'сты бђ'дђтᲆ до' вечера,
|
|
19
|
19
|
|
Якщо жінка має течу крови, що тече з тіла її, то вона повинна сидіти сім днів під час очищення свого, і всякий, хто доторкнеться до неї, нечистий буде до вечора;
|
и^ жена' а%ще бђ'детъ кро'вь точа'щи, и^ бђ'детъ тече'нїе е^я` въ тњ'леси е^я` ꙁ~ дн~їи, да бђ'детъ въ скве'рнњ е^я`” И$ вся'кᲆ прикаса'яи'ся е^и нечи'стъ бђ'детъ до' вечера,
|
|
20
|
20
|
|
і все, на чому вона ляже під час очищення свого, нечисте; і все, на чому сяде, нечисте;
|
и^ вс^е на не'мже а%ще сњдиᲄъ въ тече'нїю е^я` нечи'сто бђ'детъ, и^ вся'ко на не'же а%ще прися'детъ ѓ^на` нечи'ста бђдеT
|
|
21
|
21
|
|
і всякий, хто доторкнеться до постелі її, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;
|
и^ вся'къ и^же а^ще прико'снется ло'жа е^я` да и^спере'тъ ри'ꙁы своя` и^ да ѓ^мы'е^тъ водо'ю тњ'ло свое`, и^ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера”
|
|
22
|
22
|
|
і всякий, хто доторкнеться до якої-небудь речі, на якій вона сиділа, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;
|
И$ вся'къ прикаса'яи^ся вся'комђ съсђ'дђ, на не'мже а%ще сњдитъ, да и^спере'тъ ри'ꙁы своя`, и^ да и^змы'ется водо'ю и^ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера”
|
|
23
|
23
|
|
і якщо хто доторкнеться до чого-небудь на постелі або на тій речі, на якій вона сиділа, нечистий буде до вечора;
|
А/ще же и^ на ло'жи сђщи е'и, и^л^и на сосђ'дњ на не'мже а%ще сњди'тъ ѓ^на`, е^льма же прико'снется е'и, нечи'стъ бђ'детъ до' вечера,
|
|
24
|
24
|
|
якщо переспить з нею чоловік, то нечистота її буде на ньому; він нечистий буде сім днів, і всяка постіль, на якій він ляже, буде нечиста.
|
а%ще л^и кто` бђдеT на ло'жи с не'ю и^ бђ'детъ нечистота` е^я` на неM нечи'стъ бђ'детъ ꙁ~ дн~їи, и^ вся'ко ло'же на не'мже а%ще ля'жетъ нечи'сᲄо бђ'детъ”
|
|
25
|
25
|
|
Якщо в жінки тече кров багато днів не під час очищення її, або якщо вона має течу довше звичайного очищення її, то весь час витікання нечистоти її, подібно як упродовж очищення свого, вона нечиста;
|
И$ жена` а%ще тече'тᲆ, тече'нїе кро'ви, дн~и многи не въ в'ремя скве'рны е^я`, и^ а'ще тече'тъ по скве'рненїи` е^я`, вс^я дн~и тече'нїя нечисᲄоты` е^я`. ја%коже въ дн~и скве'рны е^я`, нечи'ста бђ'детъ”
|
|
26
|
26
|
|
усяка постіль, на якій вона ляже в усі дні очищення свого, буде нечиста, подібно як постіль упродовж очищення її; і всяка річ, на яку вона сяде, буде нечиста, як нечисте це під час очищення її;
|
И$ вся'ко ло'же на не'мже а%ще лежи'тъ вс^я дн~и ᲄече'нїе е^я` ја%коже скве'рны е^сть, и^ вся'къ съсђдъ на не'мже ся'детъ нечи'стъ бђдетъ” По нечисᲄотњ` скве'рны е^я`,
|
|
27
|
27
|
|
і всякий, хто доторкнеться до них, буде нечистий, і повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора.
|
и^ вся'къ прикаса'яи^ся е'и нечи'стъ бђ'детъ, да и^спере'тъ ри'ꙁы своя`, и^ ѓ^мы'етъ водо'ю тњ'ло свое`, и^ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера,
|
|
28
|
28
|
|
А коли вона звільниться від течі своєї, тоді повинна відрахувати собі сім днів, і потім буде чиста;
|
а%ще л^и ѓ^чи'стится эT тече'нїя е^я`, да сᲆчте'т# себњ ꙁ~ дн~їи, и^ по сиX да ѓ^чи'стиᲄся.
|
|
29
|
29
|
|
у восьмий день візьме вона собі двох горлиць або двох молодих голубів і принесе їх до священика до входу у скинію зібрання;
|
и^ въ ѓ'смы'и дн~ь да въꙁ'метъ дв^а го'рличища, и^л^и дв^а птенца` голђ'бина и^ принесе'тъ я& къ же'рцђ, къ две'рем# хра'ма свњдњ'нїа,
|
|
30
|
30
|
|
і принесе священик одного з птахів у жертву за гріх, а іншого у всепалення, і очистить її священик перед Господом від течі нечистоти її.
|
и^ да сътвори'тъ жре'цъ е^ді'нъ грњха` ра'ди, а^ дрђгїи въ все`съж#же'нїе, и^ да помо'лится ѓ^ не'и жре'цᲆ прDе гм~ъ, ѓ^ тече'нїи` нечистоты` е^я`,
|
|
31
|
31
|
|
Так охороняйте синів Ізраїлевих від нечистоти їх, щоб вони не померли в нечистоті своїй, оскверняючи оселю Мою, яка серед них:
|
и^ бл~гобоя'ꙁнены съᲄвори'тъ сн~ы і^ил~вы” эT нечисто'тъ иX да не ё%мрђтъ нечистоты` ра'ди иX, вънегда` ѓ^скверни'ти и^мъ хра'мъ свњдњ'нїа собо'ю”
|
|
32
|
32
|
|
ось закон про того, хто має течу, і про того, у кого трапиться виливання сімені, що робить його нечистим,
|
Сїи ꙁако'нъ и^ꙁлива'ющемђ сњмя, а^ще комђ` и^ꙁы'идеT и^ꙁ него` ло'же сᲇменное, ја%коже ѓ^скверна'витися в неM,
|
|
33
|
33
|
|
і про ту, що страждає очищенням своїм, і про тих, хто має витікання, чоловіка або жінку, і про чоловіка, який переспить з нечистою.
|
и^ точа'щеи кро'вь вᲆ скве'рнњ е^я`” И$ꙁлива'й сњмя и^злия'нїемъ своиM мђжескђ по'лђ и^ же'ньскђ, и^ мQђ и^же а^ще бђдеT съ скверна'вою”
|
|
Глава 16
|
Глvв, ѕ~і”
|
|
1
|
1
|
|
І говорив Господь Мойсеєві після смерти двох синів Ааронових, коли вони, приступивши [з чужим огнем] перед лице Господнє, померли,
|
И$ гл~а г~ь къ мољ=сїю по ё%мрътвїи` дв^ђ а^а^ро'нихᲆ сн~овъ, вънегда` принесо'ста ѓ%гнь чю'ждь прDе г~ь, и^ скончасᲄася
|
|
2
|
2
|
|
і сказав Господь Мойсеєві: скажи Аарону, братові твоєму, щоб він не в усякий час входив у святилище за завісу перед кришку [очистилище], що на ковчезі [одкровення], щоб йому не померти, бо над кришкою Я буду являтися у хмарі.
|
и^ рече г~ь къ мољ=сїю. гл~и а^а^ро'нђ бра'тђ твое^мђ, да не вни'деT по вс^я часы` въ ст~ое, внђтръ завњсы, прDе лице` ѓ^цыще'нїю, и^же е^сть прDе киѓ'томᲆ свњдњ'нїя да не ё%мреT, въ ѓ'блацњ б^о ја%влю'ся ё^ ѓ^цыще'нїа,
|
|
3
|
3
|
|
Ось з чим повинен входити Аарон у святилище: з тельцем у жертву за гріх і з бараном у всепалення;
|
си'це вни'идетъ а^а^ронъ въ ст~ое, съ телце'мᲆ эT говядᲆ грњха` ра'ди, а^ ѓ^ве'нъ въ вс^есъж#же'нїе,
|
|
4
|
4
|
|
священний лляний хітон повинен він надівати, нижній одяг лляний нехай буде на тілі його, і лляним поясом нехай підперезується, і лляний кидар одягає: це священні одежі; і нехай омиває він тіло своє водою і зодягає їх;
|
и^ въ ри'ꙁђ плаᲄня'нђ ѓ^сщ~еннђ да ся ѓ^блечеT” Надра'ги платня'ны да бђ'дђтъ на тњ'ло е^го, и^ поя'сомъ платня'ным# да ся ѓ^поя'шетъ, и^ клобђ'къ платня'нъ да възложи'тъ, ри'зы ст~ы сђть, и^ да ѓ^мы'етъ водо'ю вс^е тњ'ло свое, и^ да ѓ^блечеTся в н^я,
|
|
5
|
5
|
|
і від громади синів Ізраїлевих нехай візьме [з отари кіз] двох козлів у жертву за гріх і одного барана у всепалення.
|
и^ эT со'ньма сн~овъ і^ил~въ, да въ'ꙁметъ дв^а коZла` эT ко'зъ грњха` ра'ди, и^ ѓ^ве'нъ е^ді'нъ въ вс^есъж#же'нїе”
|
|
6
|
6
|
|
І принесе Аарон тельця в жертву за гріх за себе й очистить себе і дім свій.
|
И$ да приведе'тъ а^а^ро'нъ телеw и^же грњха ра'ди свое^го и^ да помо'лится ѓ^ себњ, и^ ѓ^ до'мђ свое^мъ,
|
|
7
|
7
|
|
І візьме двох козлів і поставить їх перед лицем Господнім при вході до скинії зібрання;
|
и^ да въꙁ'метъ дв^а козла`, и^ поста'витъ я& прDе гм~ъ, ё^ две'рїи хра'ма свњдњ'нїя,
|
|
8
|
8
|
|
і кине Аарон щодо обох козлів жереби: один жереб для Господа, а інший жереб для відпущення;
|
и^ да въꙁложи'тъ а^а^ро'нᲆ на ѓ^ба козла` жре'бїя, жре'бїи е^ді'нъ гн~ь, а^ жре'бїи дрђгїи эTпђще'нїю,
|
|
9
|
9
|
|
і приведе Аарон козла, на якого випав жереб для Господа, і принесе його в жертву за гріх,
|
и^ да приведе'тъ а^а^ро'нъ козла` на не'мже па'лъ е^сть жре'бїи г~ђ, и^ да принесе'тъ грњха` ра'ди”
|
|
10
|
10
|
|
а козла, на якого випав жереб для відпущення, поставить живого перед Господом, щоб звершити над ним очищення і відіслати його в пустелю для відпущення [і щоб він поніс на собі їхні беззаконня в землю непрохідну].
|
а^ коꙁла` на не'мже па'лъ е^сть жре'бїи эTпђще'нїа да поста'витъ и& прDе гм~ъ жи'ва, ја%ко помоли'тися ѓ^ немъ и^ ја%ко эTпђсти'ти е^го въ эTпђще'нїе” И$ да пђститъ е^го въ пђсты'ню, и^ да въꙁметъ козе'лъ на' ся безако'нїя и^хъ въ зе'млю непроходи'мђ,
|
|
11
|
11
|
|
І приведе Аарон тельця в жертву за гріх за себе, і очистить себе і дім свій, і заколе тельця в жертву за гріх за себе;
|
и^ да приведеT а^а^ро'нъ телца` и^же грњха^ ра'ди свое^го и^ да помо'лиᲄся ѓ^ себњ` и^ ѓ^ до'мђ своеM, и^ да ꙁако'летъ телца` и^же грᲇха` ра'ди свое^го,
|
|
12
|
12
|
|
і візьме розпаленого вугілля повну кадильницю з жертовника, який перед лицем Господнім, і запашного дрібно стовченого куріння повну жменю, і внесе за завісу;
|
и^ да въ'ꙁметъ кади'лникъ по'лнъ ё%глия` ѓ^гнена эT ѓ^лтаря и^же прDе гм~ъ, и^ да напо'лнитъ рђцњ џимїа'ма сложе'наго чи'сᲄа” И$ да принесе'тъ внђтрьё%дђ ꙁавњсы,
|
|
13
|
13
|
|
і покладе куріння на вогонь перед лицем Господнім, і хмара куріння покриє кришку, що над ковчегом одкровення, щоб йому не померти;
|
и^ да възложи'тъ џимїя'ма на ѓ%гнь прDе гм~ъ, и^ покры'етъ ды'мъ џимия'м#ны'и ѓ^цыще'нїя е^же е^сть на свњдњнїи` и^хъ, и^ да не ё%мретъ,
|
|
14
|
14
|
|
і візьме крови тельця і покропить перстом своїм кришку спереду і перед кришкою, сім разів покропить кров’ю з перста свого.
|
и^ да въз#метъ эT кро'ви телца`, и^ да вᲆскропиT пе'ръстомъ на ѓ^цыще'нїю на въсᲄо'ки прDе лице'мъ ѓ^цыще'нїю, да вᲆскропиT седми'жды, эT кро'ви пе'рстоM своиM”
|
|
15
|
15
|
|
І заколе козла в жертву за гріх за народ, і внесе кров його за завісу, і зробить з кров’ю його те саме, що робив із кров’ю тельця, і покропить нею кришку і перед кришкою, —
|
И$ да ꙁако'лет# коꙁе'лᲆ и^же грњха` ра'ди е^же ꙁа' люди прDе гм~ъ, и^ да внесетъ эT кро'ви е^го внђтрь завњ'сы, и^ да сътвори'тъ кро'вь е^го, ја^коже съᲄвори` кро'ви телчи, и^ да въскропиT кро'вїю е^го на ѓ^лта'рь прDе лицеM ѓ^чище'нїю”
|
|
16
|
16
|
|
і очистить святилище від нечистот синів Ізраїлевих і від злочинів їхніх, в усіх гріхах їхніх. Так повинен вчинити він і зі скинією зібрання, що знаходиться в них, серед нечистот їхніх.
|
И$ да ѓ^цы'ститъ эT ст~ыхъ ст~ое, эT нечисто'тъ сн~овъ і^ил~въ, и^ эT непра'вды и^хъ, ѓ^ всњ'хъ грњсњхъ и^хъ, и^ та'ко сътвориT хра'мђ свњдњ'нїя” Сътворенђ в ни'хъ посредњ` нечистоты` и^хъ,
|
|
17
|
17
|
|
Жодна людина не повинна бути в скинії зібрання, коли входить він для очищення святилища, до самого виходу його. І так очистить він себе, дім свій і всю громаду Ізраїлеву.
|
и^ всякъ чл~кᲆ да не бђ'дет# въ храмњ свњдњ'нїя, е^гда` въхо'диT моли'тися въ ст~ое. дондеже и^ꙁы'детъ, и^ да помо'лится ѓ^ себњ`, и^ ѓ^ до'мђ свое^мъ и^ ѓ^ все'мъ сᲆньмᲇ сн~вᲆ і^ил~въ”
|
|
18
|
18
|
|
І вийде він до жертовника, який перед лицем Господнім, і очистить його, і візьме крови тельця і крови козла, і покладе на роги жертовника з усіх боків,
|
І$ и^ꙁы'идетъ къ ѓ^лта'рю, и^же е%сть прDе гм~ъ, и^ да помо'лится ѓ^ немъ, и^ да въꙁ'меT эT кро'ви телца` и^ эT кро'ви коꙁла`, и^ да въꙁ'ложитъ на ё%глы ѓ^лта'ря ѓ%крsтъ,
|
|
19
|
19
|
|
і покропить його кров’ю з перста свого сім разів, і очистить його, і освятить його від нечистот синів Ізраїлевих.
|
и^ да въскропи'тъ прьстомъ свои^мъ нань седьмижды, эT крови, и^ ѓ^чи'ститъ и&, и^ ѓ^ст~и'тъ эT нечисᲄоты сн~вᲆ і^ил~въ,
|
|
20
|
20
|
|
І звершивши очищення святилища, скинії зібрання і жертовника [і очистивши священиків], приведе він живого козла,
|
и^ съверши'тъ ѓ^цыща'я ст~ое и^хъ, и^ хра'мъ свњдњ'нїя, и^ ѓ^лта'рь, и^ ѓ^ жерцњ'хъ ѓ^цы'стиᲄъ” И$ да приведеT козла` жива'го,
|
|
21
|
21
|
|
і покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і сповідає над ним усі беззаконня синів Ізраїлевих і всі злочини їхні і всі гріхи їхні, і покладе їх на голову козла, і відішле з призначеною людиною в пустелю:
|
и^ да въꙁ'ложитъ а^а^ро'нъ ѓ^бᲇ рђцњ` свои, на главђ` коꙁла` жива'го, и^ да и^сповњсть на не'м# вс^я беꙁако'нїя сн~въ і^ил~въ. и^ вс^я непра'вды и^хъ, и^ вс^я грњхи` и^хъ, и^ въꙁ#ложи'тъ я& на главђ` козла` жива'го, и^ да эTпђститъ рђко'ю чл~ка ё^гото'ваннаго, въ пђсты'ню
|
|
22
|
22
|
|
і понесе козел на собі всі беззаконня їхні у землю непрохідну, і пустить він козла в пустелю.
|
и^ въꙁ'метъ коꙁе'лъ на' ся непра'вды иX, въ ꙁе'млю непроходи'мђ, и^ да эTпђ'ститъ коꙁла` жива'го въ пђсты'ню,
|
|
23
|
23
|
|
І ввійде Аарон у скинію зібрання і зніме лляний одяг, який одягав, входячи у святилище, і залишить його там,
|
и^ да вни'идетᲆ а^а^ро'нъ въ хра'мъ свњдњ'нїа, и^ да съвлече'тъ ри'ꙁы платня'ны в ня'же ѓ^бол#че'нъ въходя'щђ е^мђ въ ст~ое, да положи'тъ я& та'мъ,
|
|
24
|
24
|
|
і омиє тіло своє водою на святому місці, і зодягне одежу свою, і вийде і звершить всепалення за себе і всепалення за народ, і очистить себе, [дім свій] і народ [і священиків];
|
да ѓ^мы'етᲆ тњ'ло свое` водо'ю на мњ'стњ ст~њ, и^ да ѓ^блече'тся в ри'ꙁы своя` і^ и^ꙁше'дъ да сътвори'тъ вс^есъж#же'нїе свое` и^ лю'дское, и^ да помо'лится ѓ^ себњ` и^ ѓ^ до'мђ свое'мъ, и^ ѓ^ людехъ ја%коже и^ ѓ^ жерце'хъ”
|
|
25
|
25
|
|
а жиром жертви за гріх покадить на жертовнику.
|
А$ тђкъ и^же грњха` ра'ди да въꙁложиT на ѓ^лᲄа'рь,
|
|
26
|
26
|
|
І той, хто відводив козла для відпущення, повинен вимити одежу свою, омити тіло своє водою, і потім може ввійти у стан.
|
эTпђсᲄивы' же козла` эTпђще'наго, въ эTпђще'нїе, да и^спереT ри'зы своя`, и^ да ѓ^мы'етъ пло'ть свою` водо'ю, и^ посе'мᲆ да и'дет# въ по'лкᲆ”
|
|
27
|
27
|
|
А тельця за гріх і козла за гріх, кров яких внесена була для очищення святилища, нехай винесуть геть зі стану і спалять на вогні шкури їх і м’ясо їх і нечистоту їх;
|
И$ те'лца` и^же грᲇха` ра'ди и^ козла` и^же грњха` ра'ди, и^хже кро'вь вънесе'ся ѓ^цы'стити въ мњсᲄо ст~ое да и^знесђтъ я& вн^њ полка`, и^ да съж#гђтъ я& на ѓ^гни, и^ ко'жи и^хᲆ и^ мя'са и^хъ, и^ моты'ла и^хъ”
|
|
28
|
28
|
|
хто спалить їх, той повинен вимити одежу свою й омити тіло своє водою, і після того може ввійти у стан.
|
И$ жгїи ја^же жжетъ да и^спере'тъ ри'зы своя`, и^ да ѓ^мы'етъ тњ'ло свое` водо'ю, и^ по сеM да вни'детъ в# полкъ,
|
|
29
|
29
|
|
І нехай буде це для вас вічною постановою: у сьомий місяць, в десятий [день] місяця смиряйте душі ваші і ніякої справи не робіть, ні тубілець, ні прибулець, що оселився між вами,
|
и^ да бђ'детъ се ва'мъ закоn вњчны'и, въ мцsъ ꙁ~ и^ въ і~, дн~ь мцsа, покори'те дш~а ва'ша, и^ вся'каh дᲇ'ла да не съᲄвори'те н^и т^ђзе'мецъ н^и прише'леw прилежа'и въ ва'съ”
|
|
30
|
30
|
|
тому що в цей день очищають вас, щоб зробити вас чистими від усіх гріхів ваших, щоб ви були чисті перед лицем Господнім;
|
Въ то'и б^о дн~ь мо'лится ѓ^ ва'съ, и^ ѓ^чи'ститеся вы` эT грњхъ вашихъ, прDе гм~ъ, и^ чи'сти бђдете”
|
|
31
|
31
|
|
це субота спокою для вас, смиряйте душі ваші: це постанова вічна.
|
Сђбота сђбо'тъ поко'и да бђ'детъ сїя ва'мъ, покори'те дш~а ва'ша, зако'нъ вњчны'и”
|
|
32
|
32
|
|
Очищати ж повинен священик, який помазаний і який освячений, щоб священнодіяти йому замість батька свого: і зодягне він лляну одежу, одежу священну,
|
И$ да помо'лится за ня жре'цъ, е^гоже а%ще помажђтъ и%мъ, е^мђже съвръше'нњ рђцњ е^го, жре'ти е^мђ по эTц~ы своеM, и^ да ѓ^блече'тся в ри'ꙁы платня'ны еh, ри'зы ст~ы,
|
|
33
|
33
|
|
і очистить Святе Святих і скинію зібрання, і жертовник очистить, і священиків і весь народ громади очистить.
|
и^ да ѓ^цы'стиT ст~ое ст~ого и^ хра'мъ свњдњ'нїя, и^ ѓ^лта'рь да ѓ^цыститъ, и^ ѓ^ жрецњхъ и^ ѓ^ все'мъ сонмњ да ѓ^цыститъ,
|
|
34
|
34
|
|
І нехай буде це для вас вічною постановою: очищати синів Ізраїлевих від усіх гріхів їхніх один раз на рік. І зробив він так, як повелів Господь Мойсеєві.
|
и^ да бђ'дет# се` ва'мъ зако'нᲆ вњ'чныи” Моли'тися ѓ^ сн~њхъ і^ил~выхъ, ѓ^ всњ'хъ грњсњх# и^хъ, е^ді'ною въ лњто да сᲆтвори'те ја%коже ꙁаповњда г~ь мољ=сїю”
|
|
Глава 17
|
Глvа, з~і”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
оголоси Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим і скажи їм: ось що повеліває Господь:
|
гл~и а^а^ро'нђ и^ сн~ом# е^го, и^ кᲆ всMњ сн~омъ і^ил~евым#, и^ рече'ши къ нимъ. с^е сло'во е^же заповњда г~ь гл~я,
|
|
3
|
3
|
|
якщо хто з дому Ізраїлевого [або з прибульців, що приєдналися до вас] заколе тельця або вівцю чи козу в стані, або якщо хто заколе поза станом
|
чл~къ эT сн~вᲆ і^и~левъ, и^л^и эT прише'лецъ и^же прилежа'тъ въ васᲆ” И$же а^ще зако'леT теле'цъ, и^л^и ѓ^вцђ` и^л^и козђ`, въ полкђ” И$же зако'летъ вн^њ полка`,
|
|
4
|
4
|
|
і не приведе до входу скинії зібрання, [щоб принести у всепалення або в жертву за спасіння, угодну Господу, у приємні пахощі, і якщо хто заколе поза станом і до входу в скинію зібрання не принесе,] щоб представити в жертву Господу перед оселею Господньою, то людині тій буде поставлена кров: він пролив кров, і знищиться людина та з народу свого;
|
и^ прDе две'ри хра'ма свњдњ'нїя да не принесе'тъ, ја%коже съᲄвори'тъ е& въ вс^есъж#же'нїе, и^л^и сп~сенїе г~ђ прїя'тно въ воню` бл~гово'нїя” И$же а%ще ꙁако'летъ вн^њ и^ прDе две'ри хра'ма свᲇдњнїа да не принесе'тъ е^го, ја%ко принести` даръ г~ђ, прDе хра'мъ свњдњнїа” Кро'вь въмњни'тся чл~кђ томђ` кро'вь пролияl, да потреби'тся дш~а ѓ^на эT людїи свои^хъ,
|
|
5
|
5
|
|
це для того, щоб приводили сини Ізраїлеві жертви свої, які вони заколюють на полі, щоб приводили їх перед Господом до входу в скинію зібрання, до священика, і заколювали їх Господу в жертви мирні;
|
ја%ко да принесTђ сн~ове і^ил~вы тре'бы своя`” Є$ли'ко же а%ще сїи закала'ютъ на' поли и^ да принесђтъ е& къ две'ремъ хра'ма свњдњнїя къ жерцђ, и^ положа'тъ тре'бђ сп~сенїя г~ђ,
|
|
6
|
6
|
|
і покропить священик кров’ю жертовник Господній при вході у скинію зібрання і спалить жир у приємні пахощі Господу,
|
и^ да въꙁлие'тъ жре'цъ кро'вь на ѓ^лта'рь ѓ^крsтъ, прDе гм~ъ, ё^ две'рїи хра'ма свᲇдњ'нїя” И$ да въз#несе'тъ тђкъ, въ воню` бл~гово'нїя г~ђ,
|
|
7
|
7
|
|
щоб вони надалі не приносили жертв своїм ідолам, за якими блудно ходять вони. Це нехай буде для них постановою вічною в роди їх.
|
и^ посе'мъ да не полага'ютъ тре'б# свои^хъ, сђе'тнымъ. и%мже са'ми и^ꙁы'идђтъ въ слњдъ и^хъ, ꙁако'нъ вњ'чныи бђ'детъ вамъ в роже'нїи^хъ ва'шихъ,
|
|
8
|
8
|
|
Ще скажи їм: якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть між вами, приносить всепалення або жертву
|
и^ да рече'ши к ни'мᲆ” Чл~кᲆ эT сн~въ і^ил~въ, и^ эT сн~овᲆ прише'лецъ и^же прилежитъ въ васъ, и^же а%ще сътвори'тъ вс^есᲆж#же'нїе, и^ли тре'бђ
|
|
9
|
9
|
|
і не приведе до входу у скинію зібрання, щоб принести її Господу, то знищиться людина та з народу свого.
|
и^ къ две'ремъ хра'ма свњдњ'нїя, да не принесе'тъ сᲆтвори'ти е& гв~и. потре'бится дш~а т^а эT людїи свои^х#”
|
|
10
|
10
|
|
Якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть між вами, буде їсти яку-небудь кров, то зверну лице Моє на душу того, хто буде їсти кров, і знищу її з народу її,
|
И$ чл~къ эT сн~въ і^и~лвъ, и^л^и эT прише'лецъ, прилежа'щихъ въ ва'сᲆ, и^же а^ще ја%сть вся'кђю кро'вь, т^о ѓ^прђ лице` мое на дш~и ја%дђщеи кро'вь, и^ погђблю ю& эT людїи свои^хъ”
|
|
11
|
11
|
|
тому що душа тіла в крові, і Я призначив її вам для жертовника, щоб очищати душі ваші, бо кров ця душу очищає;
|
Зане'же дш~а вся'кїя плоти кро'вь е^го е^сть, а^ꙁ же дахъ ю& вамъ ё^ ѓ^лта'ря ѓ^цища'ти ѓ дш~ахъ ва'шихъ, кро'вь бо ихъ въ дш~и мњсто ѓ^цыща'ется”
|
|
12
|
12
|
|
тому Я і сказав синам Ізраїлевим: жодна душа з вас не повинна їсти крови, і прибулець, що живе між вами, не повинен їсти крови.
|
Сего` ра'ди реко'хъ сн~омъ і^ил~вымᲆ, вся'ка дш~а эT васъ да не я^сть кро'ви, и^л^и прише'лецъ прилежащїи въ васъ не ја^сть кро'ви”
|
|
13
|
13
|
|
Якщо хто із синів Ізраїлевих і з прибульців, що живуть між вами, на ловитві упіймає звіра або птаха, якого можна їсти, то він повинен дати витекти крові її і покрити її землею,
|
И$ чл~къ эT сн~овᲆ і^ил~вᲆ и^л^и эT прише'лецъ прилежа'щихъ въ васъ, и^же а^ще ё^лови'тъ звњрь, и^л^и пти'цђ, е^же ся ја%ст#, и^ пролиюT кро'вь е^я` и' покры'ютъ ю& ꙁемле'ю”
|
|
14
|
14
|
|
тому що душа всякого тіла є кров його, вона душа його; тому Я сказав синам Ізраїлевим: не їжте крови ні з якого тіла, тому що душа всякого тіла є кров його: усякий, хто буде їсти її, знищиться.
|
дш~а бо вся'кїя пло'ти кро'вь е^я` е^сᲄь. и^ рекохъ сн~омъ і^ил~вымъ кро'ви вся'кїя пло'ти да не я'сте, ја%ко дш~а вся'кїя пло'ти кро'вь е^я` е^сть, вся'къ ја%ды'и ю& потреби'тся”
|
|
15
|
15
|
|
І всякий, хто буде їсти мертвечину або роздерте звіром, тубілець або прибулець, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора, а потім буде чистий;
|
И$ вся'ка дш~а ја%же ја%сть мертвечи'ны и%л^и ꙁвњроя%динђ эT то^ꙁе'мецъ, и^л^и эT прише'лецъ, да и^спере'тъ ри'ꙁы своя`, и^ да ѓ^мы'етъ тњ'ло водо'ю, и^ нечи'ст# бђ'детъ до' вечера, посе'м же чи'стъ бђ'детъ”
|
|
16
|
16
|
|
якщо ж не вимиє [одягу свого] і не обмиє тіла свого, то понесе на собі беззаконня своє.
|
А$ще ли не и^спере'тъ ри'ꙁъ свои^хъ, н^и ѓ^мы'етъ тњ'ла водо'ю, т^о прїиметъ безако'нїе свое`”
|
|
Глава 18
|
Глvа, и~і”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: Я Господь, Бог ваш.
|
гл~и сн~омъ і^ил~вымъ, и^ рцы` къ нимъ, а^ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ”
|
|
3
|
3
|
|
За ділами землі Єгипетської, у якій ви жили, не чиніть, і за ділами землі Ханаанської, у яку Я веду вас, не чиніть, і за встановленнями їх не ходіть:
|
Потваре'нїемъ ꙁемля` е^гљ=петъскїя в не'иже ѓ^бита'сте да не сᲆтвори'те. потваре'нїеM ꙁемля` ханане'искїя в ню'же аZ ведђ` в^ы та'мъ да не сътвори'те, и^ по ꙁако'ноM и^хъ да не ходи'те”
|
|
4
|
4
|
|
Мої закони виконуйте і Моїх постанов дотримуйтеся, чинячи за ними. Я Господь, Бог ваш.
|
Сђды` моя` да сътвори'те, и^ повелњ'нїя моя` снабди'ᲄе, да ходи'те в нихᲆ, а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ”
|
|
5
|
5
|
|
Додержуйтесь постанов Моїх і законів Моїх, виконуючи які людина буде живою. Я Господь [Бог ваш].
|
И$ снабди'те вс^я повелњнїя моя`, и^ вся` сђды` моя` да съᲄвори'те я&, а% сътвори'выи я& чл~къ жи'въ бђдетъ в нихъ, а%ꙁъ г~ь б~ъ вашъ”
|
|
6
|
6
|
|
Ніхто ні до якої родички за плоттю не повинен наближатися з тим, щоб відкрити наготу. Я Господь.
|
Чл~къ свое^мђ бли'жнемђ да не престђпитъ эTкры'ти сᲄыдњ'нїе, а%ꙁъ г~ь”
|
|
7
|
7
|
|
Наготи батька твого і наготи матері твоєї не відкривай: вона мати твоя, не відкривай наготи її.
|
Стыдњ'нїе эTц~а твое^го, и^ стыдњнїе ма'тери твое^я` да не эTкры'еши, мт~и б^отвоя е^сть. да не эTкры'еши стыдњ'нїя е^я`”
|
|
8
|
8
|
|
Наготи дружини батька твого не відкривай: це нагота батька твого.
|
Стыдњ'нїя жены` эTц~а твое^го да не эTкры'еши, стыдњ'нїе б^о эTц~а твое^го е^сть”
|
|
9
|
9
|
|
Наготи сестри твоєї, дочки батька твого або дочки матері твоєї, народженої в домі або поза домом, не відкривай наготи їх.
|
Стыдњнїе сестры` твое^я` ја^же эT ѓ^ц~а твое^го и^ мате'ри твое^я' роже'нои эT нихъ, и^л^и роже'нои вн^њ, да не эTкры'еши стыдњнїя иX”
|
|
10
|
10
|
|
Наготи дочки сина твого або дочки дочки твоєї, не відкривай наготи їх, тому що вони твоя нагота.
|
Стыдњ'нїя дще'ри сн~а твое^го, и^л^и дще'ри дще'ри ᲄвое^я` да не эTкры'еши стыдњ'нїя и^хᲆ, ја%котвое стыдњ'нїе е^сть”
|
|
11
|
11
|
|
Наготи дочки дружини батька твого, яка народилася від батька твого, вона сестра твоя [за батьком], не відкривай наготи її.
|
Стыдњ'нїя дще'ри жены` эTц~а твое^го, не эTкры'е^ши е^ді'на'ко роже'ны эT ѓ^ц~а твое^го, сестра` б^оти` е^сть, да не эTкры'еши стыдњ'нїя е^я`”
|
|
12
|
12
|
|
Наготи сестри батька твого не відкривай, вона єдинокровна батькові твоєму.
|
Стыдњ'нїя сестры эTц~а твоеh да не эTкры'еши, и^ꙁ до'мђ б^о эTц~а твоеh е^сᲄь”
|
|
13
|
13
|
|
Наготи сестри матері твоєї не відкривай, бо вона єдинокровна матері твоїй.
|
Стидᲇ'нїя сесᲄры мате'ри твое^я` да не эTкры'еши, ё%жика б^о мате'ри ти` е^сть”
|
|
14
|
14
|
|
Наготи брата батька твого не відкривай і до дружини його не наближайся: вона тітка твоя.
|
Стыдњнїя бра'та эTц~а твоеh да не эTкры'еши и^ къ женњ` е^го да не вни'деши, сро'дниk б^оти` е^сть”
|
|
15
|
15
|
|
Наготи невістки твоєї не відкривай: вона дружина сина твого, не відкривай наготи її.
|
Стыдњ'нїя невњ'стки твое^я` да не эTкры'еши, жена` б^о сн~а твое^го е^сть, да не эTкры'и стыдњ'нїа е^я`”
|
|
16
|
16
|
|
Наготи дружини брата твого не відкривай, це нагота брата твого.
|
Стыдњ'нїя жены` бра'та ᲄвое^го да не эTкры'еши, стыдњнїе бра'та твоеh е^сть,
|
|
17
|
17
|
|
Наготи дружини і дочки її не відкривай; дочки сина її і дочки дочки її не бери, щоб відкрити наготу їхню, вони єдинокровні її; це беззаконня.
|
сᲄыдњнїе жены` и^ дще'ри е^я` да не эTкры'еши, дще'ри сн~а е^я` и^ дще'ри дще'ри е^я` да не по'имеши эTкры'ти стыдњ'нїя` и^хъ бли'жнїи` б^оти` сђть, бесче'стїе е^сть.
|
|
18
|
18
|
|
Не бери дружини разом із сестрою її, щоб зробити її суперницею, щоб відкрити наготу її при ній, за життя її.
|
Жены` сестры` е^я`, не приводи` на ню`, ре'вности, эTкры'ти стыдᲇ'нїе е^я` прDе не'ю е^же жи'вњ сђщи е'и”
|
|
19
|
19
|
|
І до дружини під час очищення нечистот її не наближайся, щоб відкрити наготу її.
|
И$ къ женњ` эTлђче'нои въ нечистотњ` е^я`, да не вни'деши эTкры'ти сᲄыдњ'нїя` е^я`”
|
|
20
|
20
|
|
І з дружиною ближнього твого не лягай, щоб вилити сíм’я і осквернитися з нею.
|
И$ кᲆ женњ` дрђ'га своег'о да не даси` ло'жа сњмени твое^го ѓ^скверни'тися къ не'и.
|
|
21
|
21
|
|
Із дітей твоїх не віддавай на служіння Молоху і не знечещуй імені Бога твого. Я Господь.
|
и эT сњмени ᲄвое^го да не даси` рабоᲄати кня'ѕю и^долђ. да не ѓ^скверни'ши и^мени ст~аго, а%ꙁъ г~ь”
|
|
22
|
22
|
|
Не лягай з чоловіком як з жінкою: це мерзенність.
|
И$ с мђжемъ да не ля'жеши же'ньска ло'жа, ѓ^скверне'нїе б^о е^сть”
|
|
23
|
23
|
|
І ні з якою худобою не лягай, щоб вилити [сíм’я] і осквернитися від цього; і жінка не повинна ставати перед худобою для злучення з нею: це мерзенно.
|
И$ къ вся'комђ чеᲄвероно'гомђ да не да'си ло'жа свое^го, въ сњменїе, ѓ^скверни'тися в неM, и^ жена да не сᲄа'неT къ вся'комђ чеᲄвероно'гомђ, ѓ^скверни'тися, нечи'сто е^сть.
|
|
24
|
24
|
|
Не опоганюйте себе нічим цим, тому що всім цим опоганили себе народи, яких Я проганяю від вас:
|
да не ѓ^скверня'итеся. въ всњхъ б^о сиX ѓ^скверни'шася ја%ꙁы'цы, и^хже а%ꙁъ эTженђ` прDе лице'мъ ва'шимᲆ.
|
|
25
|
25
|
|
і опоганилася земля, і Я споглянув на беззаконня її, і звергла з себе земля тих, що жили на ній.
|
и^ ѓ^скверни'ся ꙁемля` и^ въꙁда'хъ непра'вдђ иX е^я` ра'ди, и^ въꙁненави'дњ ꙁемля` сњдя'щих# на не'и”
|
|
26
|
26
|
|
А ви дотримуйтеся постанов Моїх і законів Моїх і не робіть усіх цих гидот, ні тубілець, ні прибулець, що живе між вами,
|
И$ да сᲆхрани'те вс^я законы моя`, и^ вс^я повелᲇнїя моя`, и^ да не сътвори'те эT всњ'хъ гнђ'съ сиX т^ђзе'мецᲆ и^ прибы'вшихᲆ пришеле'цᲆ вᲆ васᲆ.
|
|
27
|
27
|
|
тому що всі ці мерзоти робили люди цієї землі, що перед вами, і опоганилася земля;
|
вся` б^о сїя` гнђ'сы сᲆтвори`ша члц~ы зе'мнїи, бы'вшїи` преже васъ и^ ѓ^скверни'ся земля`”
|
|
28
|
28
|
|
щоб і вас не звергла із себе земля, коли ви станете опоганювати її, як вона звергла народи, що були раніше вас;
|
И$ да не ѓ^печа'лится вами земля` внегда` ѓ^скверни'ти вамᲆ ю&, и%мже ѓ%браꙁоM ѓ^печа'лися ја%зы'ками, и^же прежде васᲆ
|
|
29
|
29
|
|
бо якщо хто буде робити усі ці мерзоти, то душі, які роблять це, знищені будуть з народу свого.
|
ја%ко всяk и^же а%ще сътвори'т# эT всњхъ гнђсᲆ сих# потребя'тся дш~и творя'щя с^е эT людїй своиX”
|
|
30
|
30
|
|
Отже, дотримуйтеся повелінь Моїх, щоб не чинити за гидотними звичаями, за якими чинили раніше за вас, і щоб не опоганюватися ними. Я Господь, Бог ваш.
|
И$ да съхрани'те повелњнїа моя`. ја%ко да не сътвори'те эT всᲇх# зако'нъ гнђ'сных#, и^же бњша прежDе васъ. да не ѓ^скверни'теся в ниX, јако а%зᲆ г~ь б~ъ вашᲆ”
|
|
Глава 19
|
Глvа, џ~і
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сі'ю гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
оголоси всій громаді синів Ізраїлевих і скажи їм: будьте святими, бо святий Я Господь, Бог ваш.
|
гл~и всемђ` со'ньмђ сн~въ і^и~левъ и^ рече'ши к ни'мᲆ, ст~и бђ'деᲄе, ја%коже а%ꙁъ ст~ъ е'смь г~ь б~ъ ва'шъ”
|
|
3
|
3
|
|
Бійтеся кожен матері своєї і батька свого і суботи Мої зберігайте. Я Господь, Бог ваш.
|
Ко'ждо эTц~а свое^го и^ мт~ри свое'я да бои'тся, и^ сђбо'ты моя` да съхрани'те ја^ко а%ꙁъ г~ь б~ъ ваj,
|
|
4
|
4
|
|
Не звертайтеся до ідолів і богів відлитих не робіть собі. Я Господь, Бог ваш.
|
не послњ'дђите и%доломъ, и^ бо'гъ сълїанъ не сътвори'те себњ`, а%ꙁᲆ г~ь б~ъ вашъ,
|
|
5
|
5
|
|
Коли будете приносити Господу жертву мирну, то приносьте її, щоб придбати собі благовоління:
|
и^ а'ще положи'те же'ртвђ сп~сенїя г~ђ, прїя'тнђ ва'шђ да положи'те”
|
|
6
|
6
|
|
у день жертвоприношення вашого і на другий день слід з’їсти її, а те, що залишилося до третього дня, треба спалити на вогні;
|
Во'нже дн~ь а^ще положи'те въ то'и дн~ь да и^ꙁъя^дя'тᲆ я&, и^ наё%трїя” И$ а'ще ѓ^ста'нется дотре'тїяго дн~е, на ѓ^гни` да сᲆж#же'тся”
|
|
7
|
7
|
|
якщо ж хто стане їсти її на третій день, це мерзенно, це не буде благоприємне;
|
А$ще л^и ја%де'нїемъ съя'стъся вᲆ дн~ь тре'тїи нетре'бно е^сть, и^ не прїимется,
|
|
8
|
8
|
|
хто стане їсти її, той понесе на собі гріх, бо він осквернив святиню Господню, і знищиться душа та з народу свого.
|
і^ и^же ја%стᲆ я& грњхъ прїимеT. ја%ко ст~ая гн~я ѓ^скверни`, и^ потреби'тся дш~а иX ја%дђщая` эT людїи своиX”
|
|
9
|
9
|
|
Коли будете жати жнива на землі вашій, не дожинай до краю поля твого, і залишків від жнив твоїх не підбирай,
|
И пожина'ющимъ вамᲆ жа'твђ нивᲆ вашихъ, и^ да не скончава'ете жа'твы ва'шея, ни'вы твое^я пожина'нїя, и^ эTпа'дающиX кла'сь жа'твы ва'шея, да не побира'еши”
|
|
10
|
10
|
|
і виноградника твого не оббирай дочиста, і ягід, що попа́дали у винограднику, не підбирай; залиш це бідному і прибульцеві. Я Господь, Бог ваш.
|
И$ виногра'да ᲄвое^го да не ѓ^бира'еши, и^ зе'рно виногра'да ᲄвоего да не събира'еши, ни'щемђ и^ прише'лцђ да ѓ^ста'виши е&” А/ꙁъ г~ь б~ъ вашᲆ,
|
|
11
|
11
|
|
Не крадіть, не говоріть неправди і не обманюйте одне одного.
|
да не ё^кра'деᲄе, н^и сълже'те и^ не ѓ^болже'те ко'ждо подрђга,
|
|
12
|
12
|
|
Не клянись ім’ям Моїм у неправді, і не знечещуй імені Бога твого. Я Господь [Бог ваш].
|
и^ не клени'теся и%менемъ мои^мъ на непра'вдђ, и^ да не ѓ^скверни'те и%мени ст~го б~а ва'шего. а%ꙁъ г~ь б~ъ вашᲆ.
|
|
13
|
13
|
|
Не кривди ближнього твого і не грабуй. Плата найманцеві не повинна залишатися в тебе до ранку.
|
да не ѓ^би'диши бли'жняго, и^ да не эTи^меши, и^ да не прележи'тъ мъꙁда нае'мника твое^го ё^ тебе` до ё%трїя
|
|
14
|
14
|
|
Не лихослов глухого і перед сліпим не клади нічого, щоб не спіткнувся він; бійся [Господа] Бога твого. Я Господь [Бог ваш].
|
ꙁл^а да не рече'ши глђхо'мђ, и^ преD слњпымᲆ да не положи'ши препо'ны, и^ да ё^бои'шися г~а б~а ᲄвое^го, а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ”
|
|
15
|
15
|
|
Не чиніть неправди на суді; не будь упереджений до жебрака і не догоджай лицю великого; за правдою суди ближнього твого.
|
И$ да не съᲄвори'те неправды въ сђдњ. не пре'зри лица` ни'щаго, н^и въꙁ'ри лица` могђщаго, по пра'вдњ да сђ'диши бли'жнемђ твое^мђ,
|
|
16
|
16
|
|
Не ходи пліткарем у народі твоєму і не повставай на життя ближнього твого. Я Господь [Бог ваш].
|
да не хо'диши ле'стїю въ свое^мъ ја%ꙁы'цњ, и^ не въста'ни на кро'вь бли'жняготвоеh а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ”
|
|
17
|
17
|
|
Не ворогуй на брата твого у серці твоєму; викрий ближнього твого, і не понесеш за нього гріха.
|
да не въꙁненави'диши бра'та ᲄвое^го въ ё^мᲇ свое^мъ, ѓ^бличе^нїемᲆ да ѓ^бличи'ши бли'жнеготвое^го, да не прїимеши еh ра'ды грᲇха`
|
|
18
|
18
|
|
Не мстися і не май злоби на синів народу твого, але люби ближнього твого, як самого себе. Я Господь [Бог ваш].
|
да не эTмсти'тъ ти ся рђка`, и^ да не дръжи'ши лю'тости до сыно'въ людїи свои^хъ, люби' же бли'жняго свое^го а^ки са'мъ себе`, а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ”
|
|
19
|
19
|
|
Уставів Моїх додержуйте; худоби твоєї не зводь з іншою породою; поля твого не засівай двома родами насіння; в одяг з різнорідних ниток, з вовни і льону, не одягайся.
|
Зако'нъ мои съхрани'те, и^ скота` твое^го да не спряже'ши съ и^ны'мъ ја%р#мо'мъ, и^ виногра'да твое^го да не насади'ши раꙁли'чь, и^ в ри'зђ и^стка'нђ разноли'чнђ не ѓ^дежи'ся в ню`”
|
|
20
|
20
|
|
Якщо хто переспить з жінкою, а вона раба, заручена з чоловіком, але ще не викуплена, або свобода ще не дана їй, то слід покарати їх, але не смертю, тому що вона невільна:
|
А$ще кто` бђ'детъ съ жено'ю, ло'же сњменњ, с^и же раба` снабдњ'нїя чл~кђ, с^и же цњно'ю да не и^зба'влена е^сть, и^л^и свобода` не дана` е^сᲄь е'й, даби ᲄы бђ'дђтъ, а^ не ё%мрђтъ, ја%ко не свободи'ся”
|
|
21
|
21
|
|
нехай приведе він Господу до входу в скинію зібрання жертву за провину, барана в жертву за провину свою;
|
И$ да приведе'тᲆ ꙁа престђпле'нїе свое` г~ђ къ две'рїи хра'ма свњдњнїя, ѓ^ве'нъ престђпле'нїя,
|
|
22
|
22
|
|
і очистить його священик бараном за провину перед Господом від гріха, яким він згрішив, і прощений буде йому гріх, яким він згрішив.
|
и^ да помо'лится ѓ^ не'мъ жре'цъ, въ ѓ^внњ` престђпле'нїя прDе гм~ъ, грњха` ра'ди и%мже сᲆгрᲇши, и^ ѓ^сᲄа'виTся е^мђ грњх# е^го и^же сътвори`
|
|
23
|
23
|
|
Коли прийдете в землю, [яку Господь Бог дасть вам,] і посадите яке-небудь плодове дерево, то плоди його вважайте за необрізані: три роки слід вважати їх за необрізані, не слід їсти їх;
|
е^гда же вни'дете въ ꙁе'млю, ю^же г~ь б~ъ ва'шᲆ да'сть ваM и^ насади'те вся'ко дре'во снњ'дное, и^ ѓ^чи'стите нечистотђ` е^го, пло'дъ е^готри лњта нечи'стъ да бђ'детъ ва'мъ да не ја%стъся,
|
|
24
|
24
|
|
а на четвертий рік усі плоди його повинні бути посвячені для свят Господніх;
|
в лњто же, д~ е всяk пло'дъ е^го ст~ъ и^ похва'ленъ г~ђ”
|
|
25
|
25
|
|
на п’ятий же рік ви можете їсти плоди його і збирати собі всі здобутки його. Я Господь, Бог ваш.
|
В лњто же пя'тое да ја^сте пло'дъ е^го, прибы'токъ ва'мъ пло'дъ е^го, а%зъ г~ь б~ъ ва'шᲆ”
|
|
26
|
26
|
|
Не їжте з кров’ю; не ворожіть і не гадайте.
|
Не ја%ди'те с кровїю скота и^ не ходи'те на' горы, и^ не вражи'те, и^ ни сря'ща смотри'те эT пти'цъ,
|
|
27
|
27
|
|
Не стрижіть голови вашої навкруги, і не псуй краю бороди твоєї.
|
и^ да не сътвори'те стриже'нїя вла'съ гла'въ ва'шихъ, н^иже брие^те бра'дᲆ ва'шихъ,
|
|
28
|
28
|
|
Заради померлого не робіть нарізів на тілі вашому і не наколюйте на собі письмен. Я Господь [Бог ваш].
|
и^ крое'нїя на дш~и да не сътвори'те, въ тњ'лњ ва'шемъ, ја%звъ настреканныX да не сътвори'те въ ва'съ, а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ.
|
|
29
|
29
|
|
Не оскверняй дочки твоєї, допускаючи її до блуду, щоб не блудодіяла земля і не наповнилася земля розпустою.
|
да не ѓ^скверни'те дще'ри ᲄвое^я` преблђди'ти ю&, и^ да не прелюбы` дњетъ ꙁемля`, и^ напо'лнится ꙁемля` беꙁако'нїи”
|
|
30
|
30
|
|
Суботи Мої зберігайте і святилище Моє шануйте. Я Господь.
|
Сђбо'ты моя` да съхрани'те, и^ эT ст~ыхъ мои^хᲆ ё^бо'итеся, а%ꙁъ г~ь.
|
|
31
|
31
|
|
Не звертайтеся до тих, хто викликає мертвих, і до чарівників не ходіть, і не доводьте себе до опоганення від них. Я Господь, Бог ваш.
|
да не послњ'дђите ё^тро'бнымъ ба'снеM и^ къ волхво'мъ не прїиди'те и^ не ѓ^скверни'теся въ них#, а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шᲆ.
|
|
32
|
32
|
|
Перед лицем сивого вставай і шануй лице старця, і бійся [Господа] Бога твого. Я Господь [Бог ваш].
|
прDе лице'мъ сњда'го въста'ни, и^ почти` лице` ста'рче, и^ да бои'шися г~а б~а твое^го, а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шᲆ”
|
|
33
|
33
|
|
Коли оселиться прибулець у землі вашій, не пригноблюйте його:
|
И$ а^ще кт^о прїидетъ к вамъ прише'лецъ вᲆ зе'млю ва'шђ да не стђжи'те е^мђ,
|
|
34
|
34
|
|
прибулець, який оселився у вас, нехай буде для вас те саме, що тубілець ваш; люби його, як себе; тому що і ви були прибульцями в землі Єгипетській. Я Господь, Бог ваш.
|
ја^кот^ђꙁе'мецъ бђ'детъ въ ва'съ” Пришелецъ и^же прїидетъ къ ва'мᲆ, да лю'биши и& ја^ко са'мᲆ себе`, ја%ко и^ в^ы прише'лцы въ земли` бњсте е^гљ=пеᲄъстњи`, а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ,
|
|
35
|
35
|
|
Не чиніть неправди в суді, у мірі, у вазі й у вимірі:
|
да не сътвори'те непра'вды въ сђдњ`, въ мњрилехъ, и^ въ стоя'лехъ и^ въ превњсеX
|
|
36
|
36
|
|
нехай будуть у вас терези правильні, гирі правильні, ефа правильна і гин правильний. Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської.
|
прsно правди'вы мњ'ры, и^ сђдъ праведенъ да бђ'детъ въ ва'съ. а%зъ е^смь г~ь б~ъ ва'шъ, и^ꙁведы'и вы` эT ꙁемля` е^гљ=петскїя,
|
|
37
|
37
|
|
Дотримуйтесь усіх уставів Моїх і всіх законів Моїх і виконуйте їх. Я Господь [Бог ваш].
|
снабди'те же свњдᲇ'нїа моя и^ ве'сь ꙁако'нъ мои и^ вс^я повелњнїя моя` сътвори'те, ја%ко а%ꙁъ г~ь”
|
|
Глава 20
|
Глvа, к~”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
скажи це синам Ізраїлевим: хто із синів Ізраїлевих і з прибульців, що живуть між ізраїльтянами, дасть дітей своїх Молоху, той нехай буде відданий на смерть: народ землі нехай поб’є його камінням;
|
рц~ы сн~омъ і^ил~вымᲆ гл~я. аще кт^о эT сн~овъ і^ил~въ, и^л^и роди'вшихся прише'лецъ вᲆ і^ил~и” и^же а^ще кт^о дасть сᲇмени свое^го кня'ѕю и^долђ, см~рᲄїю да ё%мретъ, лю'дїе ꙁемля`, да побию'тъ и& ка'менїемъ.
|
|
3
|
3
|
|
і Я зверну лице Моє на людину ту і знищу її з народу її за те, що вона дала дітей своїх Молохові, щоб осквернити святилище Моє і зганьбити святе ім’я Моє;
|
а^ꙁъ же ѓ^прђ лице` мое на чл~ка того` и^ погђблю` и& эT людїи е^го, ја%ко сњмени свое^го да`ст# кня'ѕю и^долђ. да ѓ^скверниT ст~ыня моя, и^ да ѓ^скверни'тᲆ и%мя ѓ^сщ~еныX мн^њ”
|
|
4
|
4
|
|
і якщо народ землі не зверне очей своїх на людину ту, коли вона дасть дітей своїх Молохові, і не умертвить її,
|
А$ще л^и презрњнїемъ пре'ꙁряT т^ђꙁе'мцы ꙁемля` ѓ^чи'ма свои^ма, ја'же эT чл~ка того вънегда` даᲄи е^мђ эT сњмени кня'ѕю и^долђ, е^же не ё^би'ти е^го.
|
|
5
|
5
|
|
то Я зверну лице Моє на людину ту і на рід її і винищу його з народу його, і всіх, хто блудить слідами її, щоб ходити блудно услід Молохові.
|
и^ ѓ^прђ лице` мое` на чл~ка того`, и^ на сро'дники еh, и^ погђблю` и& и^ вс^и смысля'ющїи е^дина'ко с ни'мъ, ја%коже съблђжа'ти и^мъ къ и'долђ эT людїи и^хъ.
|
|
6
|
6
|
|
І якщо яка душа звернеться до тих, хто викликає мертвих і до чаклунів, щоб блудно ходити услід їм, то Я зверну лице Моє на ту душу і знищу її з народу її.
|
и^ дш~а ја%же а^ще послњ'дђе^тъ ё^тро'бнымъ ба'снемъ, и^л^и къ волъхвованыM, ја%ко ѓ^братиᲄися въ слњдъ иX. ѓ^прђ лице` мое` на' дш~ђ т^ђ, и^ погђблю` ю& эT людїи е^я`.
|
|
7
|
7
|
|
Освячуйте себе і будьте святими, бо Я Господь, Бог ваш, [святий].
|
и да бђ'дете ст~и, ја%ко а%ꙁъ ст~ъ г~ь б~ъ ва'шъ”
|
|
8
|
8
|
|
Дотримуйтеся постанов Моїх і виконуйте їх, бо Я Господь, що освячує вас.
|
Снабди'те же повелњ'нїя моя` и^ сътвори'те я&, ја%ко а%ꙁъ г~ь ѓ^сщ~ая в^ы”
|
|
9
|
9
|
|
Хто буде лихословити батька свого або матір свою, той нехай буде відданий на смерть; батька свого і матір свою він лихословив: кров його на ньому.
|
Чл~къ чл~къ и^же а^ще зл^орњчиT, эTц~ђ свое^мђ, и^л^и мт~ри свое^и` смр~тїю да ё%мреT, эTц~а свое^го и^ мт~рь свою` злорњ'чивъ пови'ненъ бђ'детъ”
|
|
10
|
10
|
|
Якщо хто буде перелюбствувати з жінкою одруженою, якщо хто буде перелюбствувати з дружиною ближнього свого, — нехай будуть віддані на смерть і перелюбник і перелюбниця.
|
Чл~къ чл~къ и^же а^ще прелюбы` дње'тᲆ с мђ'жескою жено'ю, и^л^и кт^о прелюбы` дњ'ет# сᲆ жено'ю по'дрђга свое^го, смр~тїю да ё%мреᲄа, прелюбодњи и^ прелюбодњ'ица”
|
|
11
|
11
|
|
Хто ляже з дружиною батька свого, той відкрив наготу батька свого: обоє вони нехай будуть віддані на смерть, кров їхня на них.
|
І$ и^же а^ще кт^о бђ'детъ съ жено'ю эTц~а свое^го, стыдњнїе эTц~а свое^го эTкры'лᲆ е^сть, смр~тїю да ё%мреᲄа ѓ^ба повиnна сђть.
|
|
12
|
12
|
|
Якщо хто ляже з невісткою своєю, то обоє вони нехай будуть віддані на смерть: мерзотність зробили вони, кров їхня на них.
|
И$ а^ще кт^о бђ'дет# с невњ'сткою свое^ю` смр~тїю ё%мрета ѓ^ба, беꙁче'ствоваста, пови'нна сђть”
|
|
13
|
13
|
|
Якщо хто ляже з чоловіком, як з жінкою, то обоє вони зробили мерзотність: нехай будуть віддані на смерть, кров їхня на них.
|
И$ а'ще кт^о бђ'детъ с мђжескимъ по'ломъ ло'же же'ньско гнђ'съ сътвори'ли ѓ^ба, съмертїю да ё%мрета, повиnна сђть”
|
|
14
|
14
|
|
Якщо хто візьме собі дружину і матір її: це беззаконня; на вогні слід спалити його і їх, щоб не було беззаконня між вами.
|
І$ и^же а^ще по'иметъ женђ` и^ мт~рь е^я` беꙁако'нїе е^сть въ ѓ^гни` да сᲆжгђт# е^го і^ и^хъ, и^ да не бђ'детъ беꙁако'нїе въ ва'съ”
|
|
15
|
15
|
|
Хто змішається з худобою, того віддати на смерть, і худобу вбийте.
|
І$ и^же а^ще дастъ ло'же свое` четвероно'жномђ смр~тїю да ё%мрета четвероно'жное же да побїеTся.
|
|
16
|
16
|
|
Якщо жінка піде до якої-небудь худоби, щоб злучитися з нею, то убий жінку і худобу: нехай будуть вони віддані на смерть, кров їхня на них.
|
и^ жена` ја^же а^ще пристђ'пит# къ всемђ скоᲄђ быти с ни'мъ, да побию'тъ женђ`, и^ ско'тъ смр~тїю да ё%мретъ, пови'нни сђть”
|
|
17
|
17
|
|
Якщо хто візьме сестру свою, дочку батька свого або дочку матері своєї, і побачить наготу її, і вона побачить наготу його: це сором, нехай будуть вони знищені перед очима синів народу свого; він відкрив наготу сестри своєї: гріх свій понесе він.
|
І$ и^же а^ще кт^о по'иметъ сестрђ свою` эT ѓ^ц~а свое^го и^л^и эT мт~ри свое^я`, и^ ё^ви'дитъ стыдњ'нїе е^я`, и^ ѓ^на ё^види'тъ стыдњнїе е^го, ё^кори'ꙁна бо е^мђ е^сть, да потребяTся преD сн~ы ро'да и^хъ, стыдњ'нїе сесᲄры` свое^я` эTкры'лъ грњхъ себњ прїемлюT.
|
|
18
|
18
|
|
Якщо хто ляже з дружиною під час хвороби кровоочищення і відкриє наготу її, то він відкрив течу її, і вона відкрила течу крови своєї: обоє вони нехай будуть знищені з народу свого.
|
и^ мђжъ и^же бђ'дет# съ жено'ю сквернавою и^ эTкры'етъ стыдњ'нїе е^я`, тече'нїе е^я` эTкры, и^ ѓ^на` эTкры` тече'нїе кро'ви свое^я, да потребя'тся ѓ%ба эT ро'да и^хъ”
|
|
19
|
19
|
|
Наготи сестри матері твоєї і сестри батька твого не відкривай, бо такий оголює плоть свою: гріх свій понесуть вони.
|
Стыдњ'нїя же сестры` эTц~а твое^го, и^ сестры` мт~ри твое^я` да не эTкры'еши, ё^жичьство б^о эTкры` грњхъ эTнесђтъ.
|
|
20
|
20
|
|
Хто ляже з тіткою своєю, той відкрив наготу дядька свого; гріх свій понесуть вони, бездітними помруть.
|
и^же а^ще бђ'дет# съ сро'дницею свое'ю, сᲄыдњ'нїе срDосᲄва е^я` эTкры`, без чадъ да и^змрђтъ”
|
|
21
|
21
|
|
Якщо хто візьме дружину брата свого: це огидно; він відкрив наготу брата свого, бездітними будуть вони.
|
И$ чл~кᲆ и^же а^ще поимет# женђ` бра'та свое^го нечи'ст# е^сᲄь, сᲄыдњ'нїе бра'та свое^го эTкры'лъ е^сть бес чаD и^змрђт#”
|
|
22
|
22
|
|
Дотримуйтесь усіх уставів Моїх і всіх законів Моїх і виконуйте їх, — і не звергне вас із себе земля, в яку Я веду вас жити.
|
И$ снабди'те вс^я повелњ'нїя моя, и^ вс^я сђдбы` моя`, и^ сътвори'те я&” И$ а'ще л^и н^и, да не ѓ^печа'лиᲄся ва'ми ꙁемля`, в ню'же а^ꙁъ въведђ вы`, та'мо вселитеся на не'и,
|
|
23
|
23
|
|
Не чиніть за звичаями народу, який Я проганяю від вас; тому що вони все це робили, і Я обурився на них,
|
и^ да не ходи'те въ зако'ны стра'ньскїя и^хже аZ эTгоню` эT ва'съ, ја^ко сїя вс^я сътвори'ша, и^ гнђ'си бы'ша мн^њ.
|
|
24
|
24
|
|
і сказав Я вам: ви володарюйте землею їхньою, і вам віддаю у спадщину землю, в якій тече молоко і мед. Я Господь, Бог ваш, Який відділив вас від усіх народів.
|
и^ рњхъ къ ва'мъ в^ы наслᲇдите ꙁе'млю и^хъ, и^ а^ꙁъ даM вамъ е^я` въ притяжа'нїе” Земля` и^з нея'же течеT ме'д# и^ мле'ко, а^ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ, эTлђчи'выи ва'съ эT всњх# стра'нᲆ”
|
|
25
|
25
|
|
Відрізняйте худобу чисту від нечистої і птаха чистого від нечистого і не оскверняйте душ ваших худобою і птахами і всім, що плазує по землі, що визначив Я, як нечисте.
|
И$ да эTлђчи'те себе` межи` скотомъ чи'стымъ, и^ межи нечи'стымъ, и^ межи` пти'цами чи'стыми и^ нечи'сᲄыми” И$ да не ѓ^скверни'те дш~ь ва'шихъ, въ ско'тњхъ и^ въ пти'цахъ, и^ въ всњ'хъ га'дехъ ꙁемли`, ја%же а%зъ раꙁдњли'х# я& въ нечистотњ`,
|
|
26
|
26
|
|
Будьте переді Мною святі, бо Я святий Господь [Бог ваш], і Я відокремив вас від народів, щоб ви були Мої.
|
и^ да бђ'дете ми ст~и ја%ко а%ꙁъ ст~ъ е^смь г~ь б~ъ ва'шъ” И$же эTлђчи'хъ в^ы эT всњ'хъ ја^ꙁы'къ бы'ти мои^мъ,
|
|
27
|
27
|
|
Чоловік чи жінка, якщо будуть вони викликати мертвих або ворожити, нехай будуть віддані на смерть: камінням слід побити їх, кров їхня на них.
|
и^ мђжъ и^ жена`, и^же а^ще бђ'детъ в нихъ въ ё^тро'бњ ба'сни и^л^и вълъшвленїе, смр~тїю да ё%мреᲄа ѓ^ба. ка'менїем# да побїе'те я& пови'нни сђть”
|
|
Глава 21
|
Глvа, к~а”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві: оголоси священикам, синам Аароновим, і скажи їм: нехай не оскверняють себе дотиком до померлого з народу свого;
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, гл~и жерце'мъ сн~омъ а^а^ро'немъ, и рцы` и^мᲆ, въ дш~ах# да ся не ѓ^скверня'ите в лю'дехъ.
|
|
2
|
2
|
|
тільки до близького родича свого, до матері своєї і до батька свого, до сина свого і дочки своєї, до брата свого
|
но развњ въ домђ` бли'жнего ва'шего, къ эTц~ђ и^л^и къ ма'тери, и^ къ сн~омъ, и^ къ дще'ремъ, и^ къ бра'тђ,
|
|
3
|
3
|
|
і до сестри своєї, дівчини, що живе при ньому і не була заміжня, можна йому доторкатися, не оскверняючи себе;
|
и^ кᲆ сестрњ` свое'и дв~ци, е^же е^сть бли'жняа е^мђ не да'нои мђжеви в си'хъ да ѓ^скверня'тся”
|
|
4
|
4
|
|
і доторканням до кого б то не було в народі своєму не повинен він оскверняти себе, щоб не стати нечистим.
|
да не ѓ^сквернятся внезаа^пђ в люде'х# свои^хъ, въ ѓ^скверненїи` еh”
|
|
5
|
5
|
|
Вони не повинні голити голови своєї і підстригати краї бороди своєї і робити нарізи на тілі своєму.
|
И$ да не ѓ^броснTђся главы по мр~твњмъ, и^ ѓ^бли'чїе брады` да не ѓ^бро'снђтᲆ” И$ на пло'ти и^хъ да не сътворя'тъ ја%ꙁвы,
|
|
6
|
6
|
|
Вони повинні бути святими Богові своєму і не повинні нечестити імені Бога свого, тому що вони приносять жертви Господу, хліб Богу своєму, і тому повинні бути святими.
|
ст~и да бђ'дђтъ б~ђ и^хъ, да не ѓ^скверняT и%мени г~а б~а и^хъ. тре'бы б^о гн~и даr б~а и^хъ, са'ми принесђт#, и^ бђ'дђт# ст~и,
|
|
7
|
7
|
|
Вони не повинні брати за себе блудницю і знечещену, не повинні брати і жінку, вигнану чоловіком своїм, бо вони святі [Господу] Богу своєму.
|
жены` блђдни'ца ѓ^скверне'ны да не пое'млютъ, и^ жены` эTгна'ныя эT мђжа е^я` да не пое'млют#, ја%ко ст~и сђть г~ђ б~ђ свое^мђ”
|
|
8
|
8
|
|
Святи́ його, бо він приносить хліб [Господу] Богу твоєму: нехай буде він у тебе святим, бо святий Я Господь, Який освячує вас.
|
И$ да ѓ^ст~иши е^го, да'ры бо г~а б~а ва'шего сїи да прино'ситъ ст~и бђ'дђтъ, ја^ко ст~ъ а^ꙁᲆ е^смь г~ь б~ъ ва'шъ, ѓ^сщ~ая и^хъ,
|
|
9
|
9
|
|
Якщо дочка священика осквернить себе блудодіянням, то вона нечестить батька свого; вогнем слід спалити її.
|
и^ дщи чл~ка жрьца`, а^ще ѓ^скверни'тся проблђди'тъ и%мя эTц~а свое^го сїя ѓ^скверня'етъ, ѓ^гне'м# да съж#же'тся
|
|
10
|
10
|
|
Великий же священик з братів своїх, на голову якого полито єлей помазання, і який освячений, щоб облачатися у священні одежі, не повинен оголювати голови своєї і роздирати одежі своєї;
|
и^ жре'цъ вели'кїи эT бра'тїя еh, е^мђже воꙁлїенъ на главђ` е^ле'и пома'ꙁанїя, и^ съверше'н#ныи. е^же ѓ^блачи'тся в ри'ꙁы” Главы` да не эTкры'етъ, и^ ри'зъ е^го да не раꙁдре'т#,
|
|
11
|
11
|
|
і ні до якого померлого не повинен він приступати: навіть дотиком до померлого батька свого і матері своєї він не повинен оскверняти себе.
|
и^ на всю` дш~ђ ё^ме'ршђ да не вни'детъ, н^и наD ѓ^ц~а е^го ни наD мт~ръ, да не ѓ^скверна'вится”
|
|
12
|
12
|
|
І від святилища він не повинен відходити і нечестити святилище Бога свого, бо освячення єлеєм помазання Бога його на ньому. Я Господь.
|
эT ст~ыхъ да не и^ꙁы'идетъ, и^ да не ѓ^скверни'тъ и%мени ст~го б~а свое^го, ја^ко ст~ыи е^ле'и пома'ꙁанїя бг~а е^го на не'мъ, а%ꙁъ г~ь”
|
|
13
|
13
|
|
За дружину він повинен брати дівчину [з народу свого];
|
се'и женђ` дњ'вою эT ро'да людїи своиX да по'имеT”
|
|
14
|
14
|
|
вдову, або вигнану, або знечещену, [або] блудницю, не повинен він брати, але дівчину з народу свого повинен він брати за дружину;
|
Вдови'цы же, и^ пђщени'цы, и^ блђд#ницы, си'хъ да не по'иметъ” Но дњви'цђ эT племе'ни свое^го да по'иметъ въ женђ`.
|
|
15
|
15
|
|
він не повинен ганьбити сімені свого в народі своєму, бо Я Господь [Бог], що освячує його.
|
да не ѓ^скверни'тъ сњмени свое^го в лю'дехъ свои^хъ, а%зъ г~ь б~ъ ѓ^сщ~ая'и еh”
|
|
16
|
16
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю гл~я
|
|
17
|
17
|
|
скажи Аарону: ніхто з сімені твого в усі роди їх, у якого на тілі буде вада, не повинен приступати, щоб приносити хліб Богу своєму;
|
рцы` къ а^а^ро'нђ гл~я. чл~къ эT ро'да ᲄвое^го в роже'нїяхъ ва'шиX, и^ а^ще кое^мђ бђ'детъ на немъ поро'къ, да не прихо'дитъ приноси'ти да'ръ б~а свое^го,
|
|
18
|
18
|
|
ніхто, у кого на тілі є вада, не повинен приступати, ні сліпий, ні кульгавий, ні потворний,
|
вся'къ чл~къ е^мђже а^ще бђ'дет# на неM поро'къ, да не прихо'дит# чл~къ слњ'пъ и^л^и хро'мъ и^л^и корнъ, и^л^и ё%хомъ ё^рњꙁ'аномъ
|
|
19
|
19
|
|
ні такий, у якого переламана нога або переламана рука,
|
и^л^и чл~къ е^мђже е^сть съкрђше'нїе рђцњ, и^л^и съкрђше'нїе нозњ`,
|
|
20
|
20
|
|
ні горбатий, ні із сухим органом, ні з більмом на оці, ні коростявий, ні паршивий, ні з пошкодженими ядрами;
|
и^л^и горба'т#, и^л^и гноеточиv ѓ^чима, и^л^и бњлмо на' ѓцњ е^мђ” И$л^и чл~къ на немже сђть кра'сты ди'вия`, и^л^и лиша'и, и^л^и ѓ^ е^ді'номъ и^сте'сњ,
|
|
21
|
21
|
|
жоден чоловік з сімені Аарона священика, у якого на тілі є вада, не повинен приступати, щоб приносити жертви Господу; вада на ньому, тому не повинен він приступати, щоб приносити хліб Богу своєму;
|
вся'къ е^мђже а^ще бђ'детᲆ на немъ поро'къ, эT сњмени а^а^ро'на жерца`, да не пристђпит# принести` тре'бъ б~ђ твоемђ, ꙁане` порокᲆ на неM да'ровъ бж~їихᲆ да не принесе'т#,
|
|
22
|
22
|
|
хліб Бога свого з великих святинь і зі святинь він може їсти;
|
да'ры б~а е^го ст~ая ст~ыхъ” А$ эT ст~ыхъ да ја%сть
|
|
23
|
23
|
|
але до завіси не повинен він приходити і до жертовника не повинен приступати, тому що вада на ньому: не повинен він нечестити святилища Мого, бо Я Господь, що освячує їх.
|
ра'ꙁвњ къ ꙁавњсњ да не пристђпитъ, и^ къ ѓ^лтарю да не приближится ја%ко порокъ и%мать, и^ да не ѓ^скверни'тъ и%мени ст~го б~а свое^го, ја%ко а%ꙁъ г~ь ѓ^сщ~ая и^хъ”
|
|
24
|
24
|
|
І оголосив це Мойсей Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим.
|
И$ гл~а мољ=сїи къ а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го, и^ къ всњм# сн~омъ і^ил~вымъ”
|
|
Глава 22
|
Глvа, к~в”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=се'ю гл~я.
|
|
2
|
2
|
|
скажи Аарону і синам його, щоб вони обережно поводилися зі святинями синів Ізраїлевих і не ганьбили святого імені Мого в тому, що вони посвячують Мені. Я Господь.
|
рцы` а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го да ся блюдђтъ эT прино'съ ст~ыхъ е^же эT сн~вᲆ і^ил~выхъ, и да не ѓ^скверня'тъ и%мени моеh ст~го е^ли'ка ѓ^ни` сщ~а'ютъ м^и а%ꙁъ г~ь.
|
|
3
|
3
|
|
Скажи їм: якщо хто з усіх нащадків ваших в роди ваші, маючи на собі нечистоту, приступить до святинь, які посвячують сини Ізраїлеві Господу, то знищиться душа та від лиця Мого. Я Господь [Бог ваш].
|
рцы` и^мъ в роже'нїя ваша, вся'къ чл~къ и^же а%ще и^ пристђп'итъ эT всего` племе'ни ва'шего къ ст~ы'мъ е^ли'ко ст~я'тъ сн~ве і^ил~вњ г~ђ. и^ нечистота` е^го на не'мъ, потребиTся дш~а е^го эT мене`, а%зъ г~ь,
|
|
4
|
4
|
|
Хто із сімені Ааронового прокажений, або має течу, той не повинен їсти святинь, поки не очиститься; і хто доторкнеться до чого-небудь нечистого від мертвого, або в кого трапиться вилив сімені,
|
и^ чл~кᲆ эT сњмени а^а^ро'на жерца` прокаженъ и^л^и сњмя и^ꙁлива'я, эT ст~ыхъ да не ја%стъ до'ндеже ѓ^чи'стится, прикаса'яися вся'кои нечистоᲄњ дш~а и^л^и чл~къ е^мђже а%ще и^ꙁы'идетъ эT е^го ло'жа сᲇмя,
|
|
5
|
5
|
|
або хто доторкнеться до якого-небудь гада, від якого він стане нечистим, або до людини, від якої він стане нечистим якою б то не було нечистотою, —
|
І$ и^же а%ще кт^о прико'снется вся'комђ ја%дђ нечи'стђ ѓ^скверни'тся” И$л^и эT чл~ка и^же е^сть ѓ^сквернены'и по вся'кои нечи'сᲄотњ` е^го
|
|
6
|
6
|
|
той, хто доторкнеться до цього, нечистий буде до вечора і не повинен їсти святинь, раніше ніж омиє тіло своє водою;
|
дш~а и^же а^ще прико'снется и^хъ, нечи'ста бђ'дет# до' вечера, да не ја'сᲄъ эT ст~ыхъ” А$ще ѓ^мы'ет# пло'ть свою водо'ю,
|
|
7
|
7
|
|
але коли зайде сонце і він очиститься, тоді може він їсти святині, бо це його їжа.
|
и^ за'идетъ слн~це чи'стъ бђдетъ, и^ тогда` да ја%стъ эT ст~ых#, ја^ко хлњ'бъ е^го е^сть,
|
|
8
|
8
|
|
Мертвечини і роздертого звіром він не повинен їсти, щоб не осквернитися цим. Я Господь.
|
мертвечины и^ ꙁвњроја%дины да не ја%ст#, ѓ^скверна'витъся въ нихъ. а%зъ г~ь,
|
|
9
|
9
|
|
Нехай дотримуються вони повелінь Моїх, щоб не понести на собі гріха і не померти в ньому, коли порушать це. Я Господь [Бог], що освячує їх.
|
и^ да снабди'те свњдњнїа моя` да не прїимђт# си'хъ ра'ди грњха`, и^ꙁмрђтъ за ниX а^ще ѓ^скверня'тъ и^хъ” А/ꙁъ г~ь ѓ^сщ~ая и^хъ,
|
|
10
|
10
|
|
Ніхто сторонній не повинен їсти святині; хто оселився у священика і найманець не повинен їсти святині;
|
и^ вся'къ и^ноплеме'нник# да не ја%стъ ст~ыхъ, и^ се'лникъ и^л^и нае'мникъ е^ре'евъ да не ја^сть ст~ыX”
|
|
11
|
11
|
|
якщо ж священик купить собі чоловіка за срібло, то цей може їсти її; також і домашні його можуть їсти хліб його.
|
А$ще же жре'цъ притя'житъ дш~ђ. притяжа'нїемъ сребра`, сїи да ја%стᲆ хлњбъ е^го, и^ домоча'децъ е^го да ја%стъ хлњ'бъ е^го”
|
|
12
|
12
|
|
Якщо дочка священика вийде заміж за стороннього, то вона не повинна їсти принесених святинь;
|
И$ дщи чл~ка жръца` а^ще пося'гнетъ къ мђжђ и^ноплеменникђ, сїя эT прино'съ ст~ыхъ да не ја%стъ”
|
|
13
|
13
|
|
коли ж дочка священика буде вдовою, або розведеною, і дітей немає в неї, і повернеться в дім батька свого, як була в молодості своїй, тоді вона може їсти хліб батька свого; а сторонній ніхто не повинен їсти його.
|
И$ дщи` жрьца` а^ще бђ'детъ вдова` и^л^и эTпђще'на, и^ плода` не бђде эT нея`, ја%же въꙁврати'тся въ до'мᲆ эTц~а е^я`, въ ю'ности е^я`, эT хлњ'бъ эTч~ь да ја%стъ, и^ вся'кᲆ и^ноплемеnник# да не ја%стъ эT них#”
|
|
14
|
14
|
|
Хто помилково з’їсть що-небудь зі святині, той повинен віддати священику святиню і докласти до неї п’яту її частку.
|
И$ чл~къ и^же а^ще ја%стъ ст~ая не раꙁђмњвъ, и^ да приложи'тъ пя'тђю е^го ча'сᲄь къ и'сᲄовомђ и^ да да'стъ с^е жрьцђ ст~ое”
|
|
15
|
15
|
|
Священики самі не повинні ганьбити святині синів Ізраїлевих, які вони приносять Господу,
|
И$ да не ѓ^скверна'вятъ прино'съ ст~ыхъ е^же эT сн~овъ і^ил~въ, ја%же ѓ^ни прино'сят# г~ђ,
|
|
16
|
16
|
|
і не повинні накликати на себе провину в злочині, коли будуть їсти святині свої, бо Я Господь, що освячує їх.
|
и^ да не приведђтъ на ни'хъ беꙁако'нїе престђпле'нїя, вънегда` ја%дяT ст~ыня иX, ја%ко а^ꙁъ г~ь ѓ^сщ~ая и^х#”
|
|
17
|
17
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
18
|
18
|
|
оголоси Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто з дому Ізраїлевого, або із прибульців, [що оселилися] між ізраїльтянами, чи за якоюсь обітницею, або з ревности приносить жертву свою, яку приносять Господу у всепалення,
|
гл~и а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го, и^ всемђ` со'ньмђ і^ил~вђ, и^ рече'ши к нимъ. чл~къ чл~къ эT сн~въ і^ил~въ, и^л^и эT прише'лец# прилежащиX въ ва'сᲆ въ і^ил~и, и^же а^ще принесет# даръ, по всемђ` и^сповњ'данїю и^хъ, и^л^и по всемђ` и^зволе'нїю и^хъ, е^ли'ко а^ще принесђт# г~ђ, на всесъж#же'нїе
|
|
19
|
19
|
|
то, щоб цим придбати благовоління від Бога, жертва повинна бути без вад, чоловічої статі, з великої худоби, з овець і з кіз;
|
въ прїя'тїе эT ва'съ мђжескъ по'лъ непоро'ченъ, эT ста'дъ воло'въ и^л^и эT ѓ^ве'цъ, и^л^и эT коꙁеl.
|
|
20
|
20
|
|
ніякої тварини, на якій є вада, не приносьте [Господу], бо це не придбає вам благовоління.
|
вся'ко и^же а^ще и%мать поро'къ на себњ`, да не прино'сится г~ђ, поне'же непрїя'тно бђдеT эT ва'сᲆ”
|
|
21
|
21
|
|
І якщо хто приносить мирну жертву Господу, виконуючи обітницю, або з ревности, [або у свята ваші,] з великої худоби або з дрібної, то жертва повинна бути без вад, щоб бути угодною Богу: ніякої вади не повинно бути на ній;
|
И$ чл~къ е^ли'ко а^ще принесе'т# тре'бђ сп~сенїя г~ђ, раꙁлђчиv молбђ` по и^збра'нїю и^л^и въ пра'зники ваша, и^ эT ста'дъ воло'въ и^л^и эT ѓ^ве'цъ, непоро'чно да бђ'детᲆ вᲆ прїя'тїе, да не бђ'детъ никое^го поро'ка на не'мъ,
|
|
22
|
22
|
|
тварини сліпої, або пошкодженої, або потворної, або хворої, або коростявої, або паршивої, таких не приносьте Господу і в жертву не давайте їх на жертовник Господній;
|
слњ'по и^л^и съкрђше'но, и^л^и ја^зве'ноh и^л^и черви'во, и^л^и кра'ставо, и^л^и лишаво, да не прино'сятъ тњхъ г~ђ, и^ въ вс^есъж#же'нїе да не да'сться эT ниX на ѓ^лта'рь гв~и”
|
|
23
|
23
|
|
тельця й агнця з кінцівками, надмірно довгими або короткими, у жертву ревности принести можеш; а якщо за обітницею, то це не угодно буде Богу;
|
Теле'цᲆ же и^л^и ѓ^вцђ` и^л^и сляки ё%ды и^мᲇя, вᲆ заколе'нїя съᲄвори'ши по и^зволе'нїю, въ молбђ же твою да не приведеᲄся”
|
|
24
|
24
|
|
тварину, у якої ядра розчавлені, розбиті, відірвані або вирізані, не приносьте Господу й у землі вашій не робіть цього,
|
Чище'наh же и^ требенна'го, и^ вреже'на, и^ скопца, да не принесе'те си'хъ г~ђ, и^ вᲆ ꙁемли` ва'шеи да не сътвори'те”
|
|
25
|
25
|
|
і з рук іноземців не приносьте всіх таких тварин у дар Богу вашому, бо на них пошкодження, порок на них: не придбають вони вам благовоління.
|
эT рђки` же и^ноплеменикъ да не принесе'те даров# б~ђ ва'шемђ эT всњхъ сихъ, ја%ко вреже'нїя е^сть на ни'хъ и^ поро'къ на ни'хᲆ не прїимется сїя эT ва'съ”
|
|
26
|
26
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
27
|
27
|
|
коли народиться теля, або ягня, або козеня, то сім днів воно має пробути при матері своїй, а від восьмого дня і далі буде благовгодне для приношення в жертву Господу;
|
телчя` и^ли ѓ^вчя` и^л^и козля` е^гда` ся роди'т#, да бђ'дет# се'дмь дн~їи поD мтр~їю свое^ю, а^ эT дн~е ѓ^смаго и^ да'леи принесе'тся въ да'ръ прино'съ г~ђ”
|
|
28
|
28
|
|
але ні корови, ні вівці не заколюйте в один день з породженням її.
|
телца` же и^ ѓ^вча'те, въкђпњ съ мт~рїю да не зако'лете въ е^ді'нъ дн~ь,
|
|
29
|
29
|
|
Якщо приносите Господу жертву подяки, то приносьте її так, щоб вона придбала вам благовоління;
|
а%ще ли положи'ши тре'бђ мл~твђ ра'дованїя гв~и, въ прїя'тїе вамъ да положи'те ю&”
|
|
30
|
30
|
|
у той самий день слід з’їсти її, не залишайте від неї до ранку. Я Господь.
|
Сїя въ дн~ь тои да и^зъја%стᲆся, да не ѓ^ста'нет# эT мя'съ наё%трїя. а%ꙁъ г~ь,
|
|
31
|
31
|
|
І дотримуйтеся заповідей Моїх і виконуйте їх. Я Господь.
|
и^ да снабди'те за'повњди моя, и^ сътвори'те я& аZ г~ь
|
|
32
|
32
|
|
Не ганьбіть святого імені Мого, щоб Я був святим серед синів Ізраїлевих. Я Господь, Який освячує вас,
|
и^ не ѓ^скверни'те и%мени ст~го и^ ѓ^сщ~ђся посредњ` сн~въ і^и^л~въ, а%ꙁъ г~ь ѓ^сщ~ая в^ы
|
|
33
|
33
|
|
Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом. Я Господь.
|
и^зведы'и в^ы иZ ꙁеMля е^гљ=петъскїя јакоже бы'ти ва'мъ б~ђ а%ꙁъ г~ь
|
|
Глава 23
|
Глvа, к~г”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм про свята Господні, в які слід скликати священне зібрання. Ось свята Мої:
|
гл~и сн~омъ і^и^л~вымъ, и^ рече'ши къ нимъ, пра'ꙁнDики гн~я, ја%коже прозове'те сїя нареqны ст~ымъ, се сђть пра'знDицы мои,
|
|
3
|
3
|
|
шість днів можна робити справи, а в сьомий день субота спокою, священне зібрання; ніякої справи не робіть; це субота Господня у всіх оселях ваших.
|
ѕ~ дн~їи да сътвори'ши дњла” А$ въ сеDмы'и дн~ь сђбо'ты поко'и наречены'и ст~ъ гв~и, вся'кого дᲇла да не твори'те сђбота е^сть гв~и” Въ все'мᲆ ѓ^бита'нїи вашемъ,
|
|
4
|
4
|
|
Ось свята Господні, священні зібрання, які ви повинні скликати у свій час:
|
сїи` пра'ꙁнDицы г~ђ наре'чены ст~ы, ја%коже нарече'те сїя въ времена` и^хъ”
|
|
5
|
5
|
|
у перший місяць, у чотирнадцятий [день] місяця увечері Пасха Господня;
|
Въ а~. мцsъ, д~і, и^ дн~ь мцsа, междђ вече'рными па'сха г~ђ”
|
|
6
|
6
|
|
і в п’ятнадцятий день того самого місяця свято опрісноків Господу; сім днів їжте опрісноки;
|
И$ въ е~і, дн~ь, мцsа а~ го, пра'ꙁнDикъ ѓ^прњснокᲆ г~ђ” Се'дмь дн~їи да ја%сте ѓ^прњсноки,
|
|
7
|
7
|
|
у перший день нехай буде у вас священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте;
|
пръ'выи же дн~ь нарече'нъ ст~ъ бђ'детъ ва'мъ. вся'кого дњ'ла слђ'жня да не твори'те,
|
|
8
|
8
|
|
і протягом семи днів приносьте жертви Господу; у сьомий день також священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте.
|
и^ да принесе'те вс^есъж#же'нїе г~ђ, з~, дн~їи, седмы'и же дн~ь нарече'нъ ст~ъ бђ'детъ ва'мъ, вся'кого дњ'ла слђжня да не твори'те”
|
|
9
|
9
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю гл~я,
|
|
10
|
10
|
|
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли прийдете в землю, яку Я даю вам, і будете жати на ній жнива, то принесіть перший сніп жнив ваших до священика;
|
гл~и сн~омъ і^и^л~вымъ, и^ рече'ши къ ни'мъ, е^гда` в#ни'дете въ ꙁе'млю ю^же а%ꙁᲆ даю` вамᲆ, и^ пожнњте жа'твђ е^я`, и^ да принесе'те пе'рвыя снопы` жа'твы ва'шея, къ же'рцђ,
|
|
11
|
11
|
|
він піднесе цей сніп перед Господом, щоб вам придбати благовоління; на другий день свята піднесе його священик;
|
и^ принесе'тъ сно'пъ прDе г~ь прїя'тенъ вамъ” На ꙁаё%трїе перваго дн~я сђботы, да възнесе'тъ и& жре'цᲆ,
|
|
12
|
12
|
|
і в день возношення снопа принесіть у всепалення Господу агнця однолітнього, без вад,
|
и^ да сътвори'те въ дн~ь вонже а^ще принесе'те сно'пъ, ѓ^вча` непоро'чно е^ді'нолњтно, въ вс^есъж#же'нїе г~ђ,
|
|
13
|
13
|
|
і з ним хлібного приношення дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, у жертву Господу, у приємні пахощі, й узливання до неї чверть гина вина;
|
и^ требђ е^го, дв^а деся'тые ча'сти мђки` пшени'чны, спря'жены въ е^ле'ю, тре'бђ г~ђ въ воню бл~гово'нїя г~ђ, и^ възлїянїе е^го четвертђю ча'сть и%нᲆ вина`,
|
|
14
|
14
|
|
ніякого нового хліба, ні сушених зерен, ні зерен сирих не їжте до того дня, в який принесете приношення Богу вашому: це вічна постанова в роди ваші у всіх оселях ваших.
|
хлᲇб же и^ пря'жены кла'сы но'вы да не ја^сте, дажᲆ дотого` дн~и самоh, дондеже принесе'те в^ы да'ры б~ђ вашемђ, ꙁако'нъ вᲇчны'и в роже'нїя ва'ша въ все'мъ вселе'нїи ва'шемᲆ
|
|
15
|
15
|
|
Відрахуйте собі від першого дня після свята, від того дня, у який приносите сніп потрясання, сім повних тижнів,
|
и^ съчтете себњ`, эT наё%трїя сђбо'ты до дн~е во'ньже а^ще принесе'те снопы` възложенїя сеDмь недель цњлыX”
|
|
16
|
16
|
|
до першого дня після сьомого тижня відрахуйте п’ятдесят днів, і тоді принесіть нове хлібне приношення Господу:
|
да сочте'ши даже до наё%трїя послњднїя недели, да съчте'те, н~, дн~їи, и^ да принесе'те ᲄре'бђ но'вђ г~ђ.
|
|
17
|
17
|
|
від осель ваших приносьте два хліби возношення, які повинні складатися з двох десятих частин ефи пшеничного борошна і повинні бути спечені кислі, як перший плід Господу;
|
эT вселе'нїа ва'шего, да принесе'те хлњб'ы” Въꙁложе'нїя, в~, хлњб'а, з двђ деся'тыхъ ча'стеи мђки` пшени'чны, да бђдетъ хлњ'бъ е^ді'нъ ква'шеный” да ся и^спекђтъ с пе'рвыхᲆ жи'тᲆ г~ђ,
|
|
18
|
18
|
|
разом із хлібами представте сім агнців без вад, однолітніх, і з великої худоби одного тельця і двох баранів [без вад]; нехай буде це у всепалення Господу, і хлібне приношення й узливання до них, у жертву, у приємні пахощі Господу.
|
и^ да принесе'те съ хлњ'бы ꙁ~, а%гнецъ, непоро'ченъ е^ді'нолњтныхъ, и^ ѓ^вна` дв^а непоро'чна, и^ телеw е^ді'нъ эT стаD, и^ да бђ'дђтъ въ вс^есож#же'нїе г~ђ, и^ тре'бы и^хъ и^ възлїянїя иX, тре'ба воня` бл~гово'нїя г~ђ”
|
|
19
|
19
|
|
Приготуйте також з отари кіз одного козла в жертву за гріх і двох однолітніх агнців у жертву мирну [разом із хлібом першого плоду];
|
И$ да съᲄвори'те козелъ эT ко'ꙁъ е^ді'нъ грњха` ра'ди и^ дв^а а%гньца е^ді'нолњтна въ тре'бђ спsнїя сᲆ хлᲇбы прьвыX жиT,
|
|
20
|
20
|
|
священик повинен принести це, потрясаючи перед Господом, разом з хлібами потрясіння першого плоду і з двома агнцями, і це буде святинею Господу; священикові, [який приносить, це належить];
|
и^ да воꙁложиT я& жреw. съ хлᲇ'бы пе'рвыX жиT, въꙁложе'нїе преD гм~ъ, съ ѓ^бᲇма а%гньцема. ст~а бђдTђ г~ђ и^ жрьцђ и^же прино'сиT я& ᲄомђ` да бђдеT”
|
|
21
|
21
|
|
і скликайте народ у цей день, священне зібрання нехай буде у вас, ніякої роботи не виконуйте: це постанова вічна у всіх оселях ваших у роди ваші.
|
И прозове'те сїи дн~ь, наро'чиT ст~ъ да бђ'детъ ваM, вся'каго дњла слђжня да не твори'те вонь” Закоn вњ'чныи в роже'нїя ва'ша, въ все'мъ въселе'нїи` ва'шемъ,
|
|
22
|
22
|
|
Коли будете жати жниво на землі вашій, не дожинай до краю поля твого, коли жнеш, і залишок від жаття твого не підбирай; бідному і прибульцеві залиш це. Я Господь, Бог ваш.
|
е^гда` пожнете жа'твђ ꙁемля` ва'шея, да не потребиᲄе ѓ^ста'нка жа'твы свое^я`, внегDа жнете, и^ эTпадающая` жа'твы ва'шея`, да не побира'ете, ни'щемђ и^ чюжемђ и^ пришелцђ да ѓ^ста'вите я& а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ”
|
|
23
|
23
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
24
|
24
|
|
скажи синам Ізраїлевим: у сьомий місяць, у перший [день] місяця нехай буде у вас спокій, свято труб, священне зібрання [нехай буде у вас];
|
гл~и сн~омъ і^и^л~вымъ рекїи мцsа се'дмаго, въ а~, дн~ь мцsа да бђдетъ ва'мъ поко'и, па'мять тре'бᲆ нарече'на ст~а г~ђ,
|
|
25
|
25
|
|
ніякої роботи не виконуйте і приносьте жертву Господу.
|
вся'каго дњла слђжня да не твори'те, и^ да принесе'те вс^есъж#же'нїе г~ђ”
|
|
26
|
26
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
27
|
27
|
|
також у дев’ятий [день] сьомого місяця цього, день очищення, нехай буде у вас священне зібрання; смиряйте душі ваші і приносьте жертву Господу;
|
въ і~ и, дн~ь, з~, мцsа сего дн~ь ѓ^цыще'нїя, нарече'нъ ст~ъ, да бђ'детъ ва'мъ” И$ да покори'те дш~а ва'ша, и^ да принесете вс^есъж#же'нїе г~ђ,
|
|
28
|
28
|
|
ніякої справи не робіть у день цей, бо це день очищення, щоб очистити вас перед лицем Господа, Бога вашого;
|
вся'каго дњла да не ᲄвори'те в сїи дн~ь, е^сть б^о дн~ь ѓ^цыще'нїя сїи ваM ѓ^цы'стити ѓ^ ва'съ, прDе гм~ъ бм~ъ ва'шимъ,
|
|
29
|
29
|
|
а всяка душа, що не смирить себе в цей день, знищиться з народу свого;
|
вся'ка б^о дш~а ја%же не покори'тся въ то'й дн~ь, да потреби'тся эT людїи свои^хъ,
|
|
30
|
30
|
|
і якщо яка душа буде робити яку-небудь справу в день цей, Я знищу ту душу з народу її;
|
и^ вся'ка дш~а ја%же твори'тъ дњло в сїи дн~ь, поги'бнет# дш~а т^а эT людїи свои^хъ”
|
|
31
|
31
|
|
ніякої справи не робіть: ця постанова вічна в роди ваші, в усіх оселях ваших;
|
Вся'каго дњ'ла да не ᲄвори'те, ꙁако'нᲆ вњчны'и в роже'нїя ва'ша, въ всњхъ селе'нїиX ва'шихъ,
|
|
32
|
32
|
|
це для вас субота спокою, і смиряйте душі ваші, з вечора дев’ятого [дня] місяця; від вечора до вечора [десятого дня місяця] святкуйте суботу вашу.
|
пра'ꙁнDикъ пра'ꙁнDиковᲆ да бђд'етъ ва'мъ, и^ да покори'те дш~а ва'ша, эT џ~ го, дн~е мцsа, эT вече'ра даже до деся'таго дн~е мцsа до ве'чера пра'ꙁнDђите пра'ꙁникъ ва'шᲆ”
|
|
33
|
33
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
34
|
34
|
|
скажи синам Ізраїлевим: з п’ятнадцятого дня того самого сьомого місяця свято кущів, сім днів Господу;
|
гл~и сн~омъ і^и^л~выM рекїи, въ е~і, дн~ь, мцsа з~ го сего, пра'ꙁнDикъ кђщныи, з~, дн~їи г~ђ,
|
|
35
|
35
|
|
у перший день священне зібрання, ніякої роботи не виконуйте;
|
и^ первыи дн~ь нареченъ ст~ъ да бђ'дет# вся'каго дњ'ла слђжня да не твори'те
|
|
36
|
36
|
|
протягом семи днів приносьте жертву Господу; у восьмий день священне зібрання нехай буде у вас, і приносьте жертву Господу: це віддання свята, ніякої роботи не виконуйте.
|
з~, дн~їи да приноси'те вс^ясъж#же'нїа г~ђ, ѓ^смы'и же дн~ь нареченъ ст~ъ да бђ'детъ ва'мъ, да принесе'те вс^есъж#же'нїе г~ђ, и^схо'дно е^сть, вся'каго дњ'ла слђжня да не твори'те”
|
|
37
|
37
|
|
Ось свята Господні, в які слід скликати священне зібрання, щоб приносити у жертву Господу всепалення, хлібне приношення, заколені жертви й узливання, кожне у свій день,
|
се пра'ꙁнDицы гн~и ја%же наречеᲄе наро'читы ст~ы, ја^коже принесе'те прино'съ г~ђ, и^ вс^есъж#же'нїя, и^ тре'бы и^хъ, и^ вᲆꙁлїянїя и^хъ эT дн~е до дн~е,
|
|
38
|
38
|
|
крім субот Господніх і крім дарів ваших, і крім всіх обітниць ваших і крім усього, що приноситься з ревности вашої, що ви даєте Господу.
|
ра'ꙁвњ сђботъ гн~ь, и^ ра'ꙁвњ да'ръ ва'шихъ и^ ра'ꙁвњ всњхъ моле'нїи ва'шихъ, и^ раꙁвњ бл~говолныхъ ва'шихъ, ја%же да'сте г~ђ,
|
|
39
|
39
|
|
А в п’ятнадцятий день сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, святкуйте свято Господнє сім днів: у перший день спокій і у восьмий день спокій;
|
въ е~і, дн~ь мцsа, з~ го сего, е^гда сконча'ете жи'та ꙁемля`, да пра'ꙁнђете г~ђ, з~, дн~їи, въ дн~ь первы'и поко'и, и^ дн~ь и~, поко'и,
|
|
40
|
40
|
|
у перший день візьміть собі віття красивих дерев, віття пальмове і віття дерев широколистих і верб річкових, і веселіться перед Господом Богом вашим сім днів;
|
и^ и^ да въꙁ'мете себњ` въ дн~ь а~, пло'дъ дре'ва кра'сенᲆ, и^ вњтвь фини'ческђю и^ вњтви дре'ва ча'стаго ли'стїя, и^ ве'рби эT водоте'чи, и^ въꙁвесели'теся прDе гм~ъ бм~ъ ва'шимъ, з~, дн~їи вᲆ лњтњ
|
|
41
|
41
|
|
і святкуйте це свято Господнє сім днів у році: це постанова вічна в роди ваші; у сьомий місяць святкуйте його;
|
зако'нъ вњ'чныи, в роже'нїя ваша, въ мцsъ, ꙁ~. пра'ꙁнђите,
|
|
42
|
42
|
|
у кущах живіть сім днів; усякий тубілець ізраїльтянин повинен жити в кущах,
|
и^ въ кђщах#, да пребђ'дете, з~, дн~їи вся'къ т^ђꙁе'мецъ въ і^и^л~и, да пребђ'детъ въ кђщахъ
|
|
43
|
43
|
|
щоб знали роди ваші, що в кущах оселив Я синів Ізраїлевих, коли вивів їх із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш.
|
ја^ко ви'дятᲆ в роженїя ва'ша, ја%ко въ кђщахъ вселиX сн~ы і^и^л~вы” Є$гда` и^ꙁвожDђ я& и^хъ, и^з ꙁемля` е^гљ=петьскїя” А$ꙁᲆ г~ь б~ъ ва'шъ,
|
|
44
|
44
|
|
І оголосив Мойсей синам Ізраїлевим про свята Господні.
|
и^сповњда мољ=сїи вся` пра'ꙁнDики гн~я сн~омъ і^и^л~вымъ”
|
|
Глава 24
|
Глvа, к~д”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
накажи синам Ізраїлевим, щоб вони принесли тобі єлею чистого, вичавленого, для освітлення, щоб постійно горів світильник;
|
ꙁаповњждь сн~омъ і^и^л~вымъ, да принесTђ т^и е^ле'и эT дре'ва чи'ста, и^ цњжена вᲆ свњтᲇнїе. да гори'тъ свњти'ло всегда`.
|
|
3
|
3
|
|
ззовні завіси ковчега одкровення в скинії зібрання Аарон [і сини його] повинні ставити його перед Господом з вечора до ранку завжди: це вічна постанова в роди ваші;
|
вн^њё%дђ ꙁа вњсы въ хра'мњ свњдњ'нїя, и^ да ж#гђтъ е&, а^а^ро'нъ и^ сн~ове е^го, эT ве'чера до ꙁаё%тра прDе гм~ъ, не пресᲄа'юще ꙁако'нъ вњчны'и в роже'нїя ва'ша,
|
|
4
|
4
|
|
на свічнику чистому повинні вони ставити світильник перед Господом завжди.
|
на свњти'лњ чи'стеM да ж#жетъ въ свњти'лњ прDе гм~ъ до заё%тра,
|
|
5
|
5
|
|
І візьми пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів; у кожному хлібі повинні бути дві десятих ефи;
|
и^ да въ'ꙁмете мђки` пшени'чны, и^ да сътвори'те эT нея, в~і хлњ'бовъ. дв~ђ десяти'нъ да бђ'дет# хлњ'бъ е^ді'нъ,
|
|
6
|
6
|
|
і поклади їх у два ряди, по шість у ряд, на чистому столі перед Господом;
|
и^ въꙁложи'те и^хъ на дв^а положе'нїя” По ѕ~, хлњ'бовъ на трапе'зњ чи'стњ прDе гм~ъ.
|
|
7
|
7
|
|
і поклади на [кожен] ряд чистого ливану [і соли], і буде це при хлібі, у пам’ять, у жертву Господу;
|
и^ да въꙁложи'те на е^ді'но положе'нїе џимияM чи'стъ и^ со'ль, и^ да бђ'дђтъ хлњ'бы въ память преDлежа'щїи преD гм~ъ,
|
|
8
|
8
|
|
у кожен день суботи постійно слід класти їх перед Господом від синів Ізраїлевих: це завіт вічний;
|
въ дн~ь сђбо'ты, да преDлежи'тᲆ прDе гм~ъ всегда` эT сн~овъ і^и^л~вᲆ, ꙁавњт# вњ'чныи,
|
|
9
|
9
|
|
вони будуть належати Аарону і синам його, які будуть їсти їх на святому місці, бо це велика святиня для них із жертв Господніх: це постанова вічна.
|
и^ да бђ'дет# а^а^ро'нђ и^ сн~ом# е^го, и^ да ја%дятъ я& въ мњстњ ст~њ сђть б^о ст~ая ст~ыхъ. с^е иM эT тре'бы г~ђ ꙁакоn вњ'чныи”
|
|
10
|
10
|
|
І вийшов син однієї ізраїльтянки, що народилася від єгиптянина, до синів Ізраїлевих, і посварився у стані син ізраїльтянки з ізраїльтянином;
|
І$ и^ꙁы'де сн~ъ жены` і^и^л~ьтески, и^ се же бњяше сн~ъ е^гљ=пᲆтянина въ сн~њхъ і^и^л~вых#, и^ котороа^шеся въ полчищи, и^же эT і^и^л~ьтеныня мђжᲆ і^и^л~ьтянинъ
|
|
11
|
11
|
|
хулив син ізраїльтянки ім’я [Господнє] і лихословив. І привели його до Мойсея [ім’я ж матері його Саломиф, дочка Давриїна, з племені Данового];
|
наре'къ сн~ъ жены` і^и^л~ьтяныни и%мя гн~е прокля`” И$ приведо'ша и& къ мољ=сїю, и^мя же мт~ри е^го саломи'џᲆ. д#щи даврі'и^на эT племени` да'нова,
|
|
12
|
12
|
|
і посадили його під варту, доки не буде оголошена їм воля Господня.
|
и^ въвергоша и& вᲆ темни'цђ ѓ^сђди'ти и& по велњ'нїемъ гн~имъ”
|
|
13
|
13
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
14
|
14
|
|
виведи того, хто лихословив, геть зі стану, і всі, хто чув, нехай покладуть руки свої на голову його, і вся громада поб’є його камінням;
|
и^ꙁведи'те кля'вшаго вн^њ по'лчища, и^ да въꙁложаT вс^и слы'шавшїи` рђцњ` свои` на главђ` е^го, и^ да побию'тъ и& каменїемъ ве'сь со'нм#”
|
|
15
|
15
|
|
і синам Ізраїлевим скажи: хто буде лихословити Бога свого, той понесе гріх свій;
|
И$ сн~омᲆ і^и^л~выM гл~и, и^ рече'ши к ни'мъ, чл~къ чл~къ и^же а^ще проклене'тъ б~а свое^го грњх# прїиметъ”
|
|
16
|
16
|
|
і хулитель ім’я Господнього повинен померти, камінням поб’є його вся громада: чи прибулець, чи тубілець стане хулити ім’я [Господнє], відданий буде на смерть.
|
Клены'и же и%мя гн~е, смр~тїю да ё%мретъ ка'менїемъ да побию'тъ и& весь со'ньмъ, а^ще л^и ꙁемецъ и^л^и прише'лецъ, внегда` проклене'тъ, и%мя гн~е да ё%мретъ”
|
|
17
|
17
|
|
Хто уб’є яку-небудь людину, той відданий буде на смерть.
|
И чл~къ и^же а^ще ё^бїетъ вся'кђ дш~ђ чл~чђ смр~тїю да ё%мретъ,
|
|
18
|
18
|
|
Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї, худобу за худобу.
|
и^же а^ще кт^о ё^бїетъ говя'до и^ ё'мрет#, да тяжет# дш~ђ вᲆ дш~и мњсто,
|
|
19
|
19
|
|
Хто зробить ушкодження на тілі ближнього свого, тому слід зробити те саме, що він зробив:
|
и^ а'ще кт^о сътвори'тᲆ поро'къ бли'жнемђ, ја^коже сътвори` е^мђ та'коже и^ емђ сътворя'тъ,
|
|
20
|
20
|
|
перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; як він зробив ушкодження на тілі людини, так і йому треба зробити.
|
и^ꙁломле'нїе въ и^ꙁломле'нїя мњсто, ѓ^ко въ ѓ^ка мњсто, ꙁђбъ въ ꙁђ'ба мњсто. ја%коже съᲄвори'лъ поро'къ чл~кђ та'коже сътворяT и^ емђ,
|
|
21
|
21
|
|
Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї; а хто уб’є людину, того треба віддати на смерть.
|
и^же а^ще кт^о ё^даритᲆ чл~ка и^ ё'мрет# и^ то'и смр~тїю да ё%мреT”
|
|
22
|
22
|
|
Один суд повинен бути у вас, як для прибульця, так і для тубільця; бо Я Господь, Бог ваш.
|
ѓ^правле'нїе е^ді'но е^сть, прише'лцђ и^ насе'лникђ, ја%ко а^ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ,
|
|
23
|
23
|
|
І сказав Мойсей синам Ізраїлевим; і вивели того, хто лихословив, геть зі стану, і побили його камінням, і зробили сини Ізраїлеві, як повелів Господь Мойсеєві.
|
и^ гл~а мољ=сїи къ сн~омъ і^и^л~вымъ, і^ и^ꙁведо'ша кля'вшаго вн^њ по'лчища и^ поби'ша и& ка'менїемъ ве'сь соньмъ сн~въ і^и^л~вᲆ, съᲄвори'ша е^же заповᲇда г~ь мољ=сїю”
|
|
Глава 25
|
Глvа, к~е”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсею на горі Синаї, говорячи:
|
И$ гл~а г~ь къ мољ=сїю на горњ синаи'стњи рекїи,
|
|
2
|
2
|
|
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли прийдете в землю, яку Я даю вам, тоді земля повинна покоїтися в суботу Господню;
|
гл~и сн~омъ і^и^л~вымъ, и^ рече'ши къ ниM вънегда` вᲆнидете въ ꙁеMлю ю^же а^ꙁъ даю` вамъ, да почїетъ ꙁемля` ю^же а^ꙁъ даю` ва'мъ сђботы г~ђ,
|
|
3
|
3
|
|
шість років засівай поле твоє і шість років обрізуй виноградник твій, і збирай плоди їх,
|
ѕ~, лњтъ да сњеши ни'вђ твою, и^ ѕ~, лTњ, да рњжеши виногра'дъ твои и^ ѓ^бье^млеши пло'дᲆ е^го”
|
|
4
|
4
|
|
а в сьомий рік буде субота спокою землі, субота Господня: поля твого не засівай і виноградника твого не обрізуй;
|
А$ въ ꙁ~ е лњто сђбо'та поко'и да бђ'детъ ꙁемли`, сђбота гн~я, ни'вы свое'я не сњ'еши, ви'ногра'да своеh да не рњжеши,
|
|
5
|
5
|
|
що саме виросте на жниві твоєму, не пожинай, і грон з необрізаної лози твоєї не знімай; нехай буде це рік спокою землі;
|
и^ никнђща ѓ^ себњ, ни'вы твое^я` да не жне'ши, и^ виногра'да эTлђченїя твое^го да не ѓ^бье^млеши, лњто поко'я бђдеT ꙁеMли”
|
|
6
|
6
|
|
і буде це упродовж суботи землі усім вам у їжу, тобі і рабові твоєму, і рабі твоїй, і найманцеві твоєму, і поселенцеві твоєму, що оселився у тебе;
|
И$ бђ'дђтъ сђбо'ты ꙁемли` ја^дь тебњ и^ дњтищђ твое^мђ, и^ рабђ` твое^мђ и^ рабыни ᲄвое'и, и^ нае'мникђ твое^мђ и^ ѓ^бита'лникђ прилежащемђ тебњ`
|
|
7
|
7
|
|
і худобі твоїй і звірам, які на землі твоїй, нехай будуть усі плоди її в їжу.
|
и^ ско'тђ твое^мђ, и^ ꙁвњри сђщемђ въ земли` твое'и, да бђ'детъ вся'к# пло'дъ е^го въ јадь”
|
|
8
|
8
|
|
І нарахуй собі сім суботніх років, сім разів по сім років, щоб було у тебе в семи суботніх роках сорок дев’ять років;
|
И$ съчте'ши ꙁ~, лњтъ поко'ю с^е е^сть ꙁ~, лњтᲆ седьми'жды, и^ бђ'дђтъ тебњ`, ꙁ~, лTњ си'хъ поко'ю, м~џ лњтъ,
|
|
9
|
9
|
|
і засурми трубою в сьомий місяць, у десятий [день] місяця, у день очищення засурміть трубою по всій землі вашій;
|
и^ да расповњсте трђбнымъ гла'сомъ въ все'и земли` ва'шеи” Мцsа ꙁ~ го, і~ го дн~я мцsа, въ дн~ь ѓ^чище'нїя, да расповњсте трђбо'ю въ все'и земли` ва'шеи
|
|
10
|
10
|
|
і освятіть п’ятдесятий рік і оголосіть свободу на землі всім жителям її: нехай буде це у вас ювілей; і поверніться кожен у володіння своє, і кожен поверніться у своє плем’я.
|
и^ да ѓ^ст~ите сїе лњто, лњто н~ е, и^ да просла'вите ѓ^ставле'нїе всњмъ живђщимъ на не'и, лњто ѓ^ставле'нїя, ꙁнаме'нїе се бђдетъ ва'мъ, и^ да эTи^детъ ко'ждо ва'съ въ притя'жанїе свое, и^ ко'ждо въ эTчsтво свое эTи^детъ”
|
|
11
|
11
|
|
П’ятдесятий рік нехай буде у вас ювілейний: не сійте і не жніть, що саме виросте на землі, і не знімайте ягід з необрізаної лози,
|
И$ ѓ^ставле'нїе, ꙁна'менїа да бђ'детъ с^е ва'мъ, лњто, н~ е, лњто бђ'ди ва'мъ, да не сње^те н^и жне'те е^же са'мо и^зни'кнетъ на не'и и^ да не ѓ^бье^млеши ѓ^ставленых#, на неи,
|
|
12
|
12
|
|
бо це ювілей: священним нехай буде він для вас; з поля їжте врожай його.
|
ја%ко ꙁна'менїе е^сть, ѓ^ставле'нїя ст~о да бђ'детъ ва'мъ” эT ни'въ да я'сте жита е^я`,
|
|
13
|
13
|
|
В ювілейний рік повертайтеся кожен у володіння своє.
|
и^ въ лњто эTставленїя ꙁна'менїя и^хъ, да прїидет# ко'ждо въ притяжа'нїе свое,
|
|
14
|
14
|
|
Якщо будеш продавати що ближньому твоєму, або будеш купувати що у ближнього твого, не кривдьте одне одного;
|
а^ще эTдаси кђплю бли'жнемђ твое^мђ а^ще л^и притя'жеши эT бли'жняготвое^го да не ѓ^скорбля'етᲆ чл~къ бли'жняго”
|
|
15
|
15
|
|
за розрахунком років після ювілею ти повинен купувати у ближнього твого, і за розрахунком років прибутку він повинен продавати тобі;
|
по числђ лњтъ по ꙁна'менїю да притя'житъ эT бли'жняго по числђ` лTњ жи'тъ да да'сть ти`,
|
|
16
|
16
|
|
якщо багато залишається років, збільши ціну; а якщо мало років залишається, зменши ціну, бо за відповідну кількість років жнив він продає тобі.
|
ја%коже а^ще бо'лїи лњтъ, ё^мно'житъ притяжа'нїе е^го, ја%коже мнњ'е лњтъ, ё^мен#шитъ притяжа'нїя е^го” Та'ко и^ число` житъ да ти эTда'сть,
|
|
17
|
17
|
|
Не кривдьте одне одного; бійся Бога твого, бо Я Господь, Бог ваш.
|
да не ѓ^скорби'тъ чл~къ бли'жняго, и^ да ё^бои'шися` г~а б~а свое^го, а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шᲆ
|
|
18
|
18
|
|
Виконуйте постанови Мої, і зберігайте закони Мої і виконуйте їх, і будете жити спокійно на землі;
|
и^ да сᲆтворите вс^я ѓ^правда'нїя моя` и^ вся` сђды` моя`, снабди'те и^ сᲆтвори'те я&, и^ вселите'ся на ꙁемли`, ё^пова'юще”
|
|
19
|
19
|
|
і буде земля давати плід свій, і будете їсти досита, і будете жити спокійно на ній.
|
И$ да'стᲆ ꙁемля` пло'дъ свои, и^ ја%сте в сы'тость, и^ всели'теся на не'и ё^пова'ющеи,
|
|
20
|
20
|
|
Якщо скажете: що ж нам їсти в сьомий рік, коли ми не будемо ні сіяти, ні збирати врожаї наші?
|
а^ще глаголете чт^о н^ы ја%сти бђ'детъ, въ седмо'е лњто, а^ще не сње^мᲆ, н^и събира'емᲆ жи'тᲆ свои^хъ,
|
|
21
|
21
|
|
Я пошлю благословення Моє на вас у шостий рік, і він принесе врожаю на три роки;
|
послю` бл~гослове'нїе мое` ва'мъ, вᲆ лњто ѕ~ е, и^ сᲆтвори'тᲆ жита е^я`, вᲆ г~ лᲇта
|
|
22
|
22
|
|
і будете сіяти у восьмий рік, але будете їсти врожаї старі до дев’ятого року; доки не вистигне врожай його, будете їсти старе.
|
да сње^те до лњта ѓ%смаго, и^ да ја%сте эT житᲆ ве'тхиX да'же до лњта џ~ го, до'ндеже приспњю'тᲆ жита ея`, да ја%сте ве'тхая` ве'тхих#,
|
|
23
|
23
|
|
Землю не слід продавати назавжди, бо Моя земля: ви прибульці і поселенці у Мене;
|
ꙁемля' же не преда'сте въ ѓ^скверне'нїе, моя` б^о е^сть ꙁемля`, ја^ко прише'лцы и^ ѓ^бита'тели в^ы е^сте предо мно'ю
|
|
24
|
24
|
|
по всій землі володіння вашого дозволяйте викуп землі.
|
по все'и ꙁемли` ѓ^дрᲆжа'нїя ва'шего, и^скђпᲆ да дае^те ꙁемли`,
|
|
25
|
25
|
|
Якщо брат твій зубожіє і продасть від володіння свого, то прийде близький його родич і викупить продане братом його;
|
а^ще л^и ни'щђе^тᲆ бра'тᲆ тво'и и^же с тобо'ю, и^ эTдаст# эT ѓ^дрᲆжа'нїя свое^го да прїидетᲆ, ё%жикᲆ бли'жнїи е^мђ и^ да и^скђп'ит# проданїя бра'та свое^го,
|
|
26
|
26
|
|
якщо ж нема кому за нього викупити, але сам він буде мати достаток і знайде, скільки потрібно на викуп,
|
а^ще л^и не бђ'детᲆ е^мђ ё%жикъ, и^ вᲆзмо'жет# рђка е^го посᲄи'гнђти дово'лныи и^скpђ е^го,
|
|
27
|
27
|
|
то нехай він розрахує роки продажу свого і поверне залишок тому, кому він продав, і вступить знову у володіння своє;
|
и^ да сᲆчтђтся лњта кђ'пли е^го и^ да вᲆзда'ст# е^же и%маᲄь чл~кђ е^мђже долженъ бњ`, и^ въꙁвраᲄи'тся вᲆ ѓ^дрᲆжа'нїе е^го”
|
|
28
|
28
|
|
якщо ж не знайде рука його, скільки потрібно повернути йому, то продане ним залишиться у руках покупця до ювілейного року, а в ювілейний рік відійде воно, і він знову вступить у володіння своє.
|
А$ще л^и не пости'гнетᲆ рђка` е^го дово'лное ја%коже эTда'ти е^мђ да бђ'дет# притяжа'нїе продавшемђ сїя, до лᲇта ѓ^ставле'нїя” Є$гдаy и^зы'иде лњто ѓ^ставле'нїя и^ прїидеT въ ѓ^дрᲆжа'нїе е^го,
|
|
29
|
29
|
|
Якщо хто продасть житловий будинок у місті, огородженому стіною, то викупити його можна до закінчення року від продажу його: протягом року викупити його можна;
|
а^ще л^и кт^о прода'стъ до'мᲆ вселе'нїя ѓ^гражде'нїя въ градњ, да бђ'детᲆ и^скђпле'нїе е^го, до'ндеже скоnчаюTся лњт'а дн~и. и^ да бђдеT и^скђпле'нїе е^го,
|
|
30
|
30
|
|
якщо ж не буде він викуплений до закінчення цілого року, то будинок, який у місті, що має стіну, залишиться назавжди у покупця його в роди його, і в ювілей не відійде від нього.
|
а^ще л^и не и^скђпиT до'ндеже сконча'е^тся лњто вс^е, да ѓ^дрᲆжи'тся доM сђщїи въ гра'дњ, и^мђщемђ ѓ^гражDенїе, вᲆ тве'рдь притяжа'вшемђ е&, и^ в роже'нїя е^го, и^ да не вᲆзвратиTся вᲆ ѓ^ставле'нїе”
|
|
31
|
31
|
|
А будинки в селищах, навколо яких нема стіни, слід вважати нарівні з полем землі: викуповувати їх [завжди] можна, і в ювілей вони відходять.
|
до'ми же и^же на се'лех# и^мже нњсть ѓ^коло и^хᲆ ѓ^гражDенїя, кᲆ селђ ꙁемли` да ся приложаT, и^скђпи е^го всегда` да бђ'дђтъ, и^ въ ѓ^ставле'нїе да ся възвратятъ”
|
|
32
|
32
|
|
А міста левитів, будинки в містах володіння їх, левитам завжди можна викуповувати;
|
Гра'ди же леви'тъстїи` и^ до'мы ѓ^дрᲆжанїя иX и^скђпи да бђ'дђт#, прsно леви'томъ”
|
|
33
|
33
|
|
а хто з левитів не викупить, то проданий будинок у місті володіння їх у ювілей відійде, бо будинки в містах левитських складають їхнє володіння серед синів Ізраїлевих;
|
И$н^о и^же кт^о а^ще и^скђпитъ эT леви'тъ да и^ꙁы'идетъ прода'нїе дворовъ грDаныхъ ѓ^дръжанїя и^хъ, въ ѓ^ставле'нїе, ја%ко дворо'ве гра'дъ леви'тъскихъ, ѓ^дръжа'нїя и^хᲆ посреди сн~вᲆ і^и^л~въ,
|
|
34
|
34
|
|
і поля навколо міст їхніх продавати не можна, бо це вічне володіння їх.
|
и^ се'ла нарече'нїя въ граде'хъ и^хъ, да ся не продадђтъ ја%ко ѓ^дръжа'нїе и^хъ вњ'чное е^сть,
|
|
35
|
35
|
|
Якщо брат твій зубожіє і прийде в занепад у тебе, то підтримай його, чи прибулець він, або поселенець, щоб він жив з тобою;
|
а%ще ли же ни'щђетъ бра'тъ твои, иже с тобо'ю и^ ꙁнемо'жетъ ё^ тебе` рђка'ми, по'дъи^ми е^го. ја^ко прише'лца и^ ѓ^бита'лника” да поживе'тъ бра'тъ твои с тобо'ю
|
|
36
|
36
|
|
не бери від нього лихви і прибутку і бійся Бога твого; [Я Господь,] щоб жив брат твій з тобою;
|
не въꙁ#меши эT него` лиXвђ, н^иже сђгђ'бины и^ ё^бои'шися б~а твое^го, а%ꙁъ г~ь, да поживе'тъ бра'тъ тво'и с тобо'ю.
|
|
37
|
37
|
|
срібла твого не віддавай йому в лихву і хліба твого не віддавай йому для одержання прибутку.
|
сребра` твое^го не да'си е^мђ въ ли'хвђ” и^ пи'ща твое^я` не даси` е^мђ въ сђгђбинђ,
|
|
38
|
38
|
|
Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб дати вам землю Ханаанську, щоб бути вашим Богом.
|
а%ꙁъ г~ь б~ъ ваш#, и^ꙁведы'и в^ы и^ꙁъ земля` е^гљ=петъскїя, да'ти вамъ ꙁе'млю ханаа'ньскђ. ја%ко бы'ти мн^њ б~ђ ва'шемђ”
|
|
39
|
39
|
|
Коли зубожіє в тебе брат твій і буде проданий тобі, то не накладай на нього роботи рабської:
|
И$ а^ще ѓ^ё^бо'жаеT бра'тъ тво'и ё^ тебе`. и^ продастᲆся тебњ`, да не рабо'тае^тъ тебњ` рабо'ты ра'бїя,
|
|
40
|
40
|
|
він повинен бути у тебе як найманець, як поселенець; до ювілейного року нехай працює у тебе,
|
а^ки нае^мникъ, и^л^и насе'ликъ да бђ'детъ ти до лњта ѓ^ставле'нїя, да дњ'лаетъ ё^ тебе`,
|
|
41
|
41
|
|
а тоді нехай відійде він від тебе, сам і діти його з ним, і повернеться у плем’я своє, і вступить знову у володіння батьків своїх,
|
и^ да и^ꙁы'идетъ эT тебе` и^ дњти е^го с ни'м# въ лњто ѓ^ставле'нїя, и^ да и'детъ в роже'нїе свое`, и^ въ ѓ^дръжа'нїе эTч~ества е^го да и'детъ”
|
|
42
|
42
|
|
тому що вони — Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської: не слід продавати їх, як продають рабів;
|
Поне'же раби` сђть сїи` мои`, ја%же и^ꙁведо'хъ и^ꙁъ земля` е^гљ=пеᲄьски, да ся не продаст# прода'нїемъ ра'бїем#,
|
|
43
|
43
|
|
не пануй над ним з жорстокістю і бійся Бога твого.
|
да не стђжи'ши е^мђ трђдомъ, да ё^бои'шися г~а б~а твое^го,
|
|
44
|
44
|
|
А щоб раб твій і рабиня твоя були у тебе, то купуйте собі раба і рабиню в народів, які навколо вас;
|
ра'бъ же тво'и и^ раба` и^же а%ще бђ'дет# ё^ тебе` эT ја%ꙁы'къ, и^же ѓ^крsтъ тебе` сђть эT тњхъ, да притя'жится ра'бъ и^ рабы'ня,
|
|
45
|
45
|
|
також і з дітей поселенців, що оселилися у вас, можете купувати, і з племені їх, яке у вас, що народилося у них в землі вашій, і вони можуть бути вашою власністю;
|
и^ эT сн~вᲆ населны'хъ и^же сђть въ ва'съ эT си'хᲆ да притяжи'те, и^ эT роже'нїя и^хъ. е^ли'цы и^же а%ще бђ'дђтъ в ꙁемли` ва'шеи да бђ'дет# ва'мᲆ въ ѓ^дръжанїе
|
|
46
|
46
|
|
можете передавати їх у спадщину і синам вашим після себе, як маєток; вічно володійте ними, як рабами. А над братами вашими, синами Ізраїлевими, один над одним не володарюйте, не пануйте з жорстокістю.
|
и^ да раꙁдњли'те я& дњтемъ ва'шимъ по ва'съ, и^ да бђ'детъ ва'мъ во ѓ^дръжанїе въ вњки, бра'тїя же ва'шея` сн~въ і^и^л~въ ко'иждо бра'та свое^го, да не стђжи'тъ трђдо'мъ,
|
|
47
|
47
|
|
Якщо прибулець або поселенець твій буде мати достаток, а брат твій перед ним зубожіє і продасться прибульцеві, що оселився у тебе, або кому-небудь із племені прибульця,
|
а%ще пости'гне рђка` прише'лцђ и^ ѓ^битаlникђ и^же ё^ тебе`, и^ ѓ^ё'божа'лъ бра'тъ твои и^ прода'сться кᲆ пришеlцђ, и^л^и къ ѓ^бита'лникђ и^же ё^ тебе`, и^л^и ро'дившемђся тђ прише'лцђ
|
|
48
|
48
|
|
то після продажу можна викупити його; хто-небудь із братів його повинен викупити його,
|
по прода'нїи` к немђ, и^скђпъ да бђ'дет# е^мђ, е^ді'номђ эT бра'тїя да и^скђпитъ е^го
|
|
49
|
49
|
|
або дядько його, або син дядька його повинен викупити його, або хто-небудь з родичів його, з племені його, повинен викупити його; або якщо буде мати достаток, сам викупиться.
|
бра'тᲆ эTц~а е^го, и^л^и сн~ъ бра'та эTц~а е^го, да и^скђпитъ е^го и^л^и эT сво'исᲄвены'я пло'ти ро'да е^го, и^скђпитᲆ е^го, а^ще л^и воꙁмо'жет# рђка е^го и^скђпи'ти себе`
|
|
50
|
50
|
|
І він повинен розрахуватися з покупцем його, починаючи від того року, коли він продав себе, до року ювілейного, і срібло, за яке він продав себе, слід віддати йому за кількістю років; як тимчасовий найманець він повинен бути в нього;
|
да съчте'тся съ притяжа'вшиM е^го, эT лњта е^же вда'ся е^мђ, да'же до лњта ѓ^ставле'нїя`” И$ да бђ'детᲆ сребро` прода'нїя е^го, а^ки дн~ь нае'мъникђ, эT лњта до лњта да бђ'детъ с ни'мъ,
|
|
51
|
51
|
|
і якщо ще багато залишається років, то за мірою їх він повинен віддати у викуп за себе срібло, за яке він куплений;
|
а%ще л^и комђ бо'лїи лTњ е^сть, протиv то'мђ эTдаст# и^скђпъ свои” эT сребра` прода'наго,
|
|
52
|
52
|
|
якщо ж мало залишається років до ювілейного року, то він повинен порахувати і за мірою років віддати за себе викуп.
|
а%ще л^и мало ѓ^ста'нется эT лњтъ, до лњтъ ѓ^ставле'нїя, и^ да съчте'тъ е^мђ по лњтоM е^го, и^ да эTда'стъ и^скђпъ е^го а^ки нае'мникъ
|
|
53
|
53
|
|
Він повинен бути у нього, як найманець, в усі роки; він не повинен панувати над ним з жорстокістю в очах твоїх.
|
эT го'да до го'да, да бђ'дет# с ни'мъ” да не стђжи'ши е^мђ трђдоM прDе тобо'ю,
|
|
54
|
54
|
|
Якщо ж він не викупиться таким чином, то в ювілейний рік відійде сам і діти його з ним,
|
а%ще л^и не и^скђ'пится, посе'мъ да и^ꙁы'идетъ въ лњто ѓ^ставле'нїя, са'мъ и^ дњти е^го с ни'мъ,
|
|
55
|
55
|
|
тому що сини Ізраїлеві Мої раби; вони Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш.
|
ја'ко мои` раби` сн~ове і^и^л~вы, раби` мои` с^и сђть, и^хже и^зведо'х# и^зъ земля` е^гљ=пеTскїя”
|
|
Глава 26
|
Глvа, к~ѕ”
|
|
1
|
1
|
|
Не робіть собі кумирів та ідолів, і стовпів не ставте у себе, і каменів з зображеннями не кладіть у землі вашій, щоб кланятися перед ними, бо Я Господь Бог ваш.
|
Не сътвори'те себњ ѓ^браза рђкотворе'на, ни'же начерта'ныхъ, ни'же столпа` поста'вите себњ`, и^ не поста'виᲄе себњ` болва'нъ ка'менъ и^стђка'нъ въ ꙁемли` ва'шей, и^ не поклони'теся и^мъ, а%ꙁъ е^смь г~ь б~ъ ва'шъ,
|
|
2
|
2
|
|
Суботи Мої додержуйте і святилище Моє шануйте: Я Господь.
|
сђбо'ты моя` снабди'те, и^ эT ст~ыхъ мои^хъ ё^бои'теся а%ꙁъ е^смь г~ь”
|
|
3
|
3
|
|
Якщо ви будете чинити за уставами Моїми і заповіді Мої будете зберігати і виконувати їх,
|
Аще въ повелњнїи^хъ мои^хъ хо'дите и^ за'повњди моя` снабдите` и сътвори'те я&,
|
|
4
|
4
|
|
то Я дам вам дощі у свій час, і земля дасть плоди свої, і дерева польові дадуть плід свій;
|
и^ дам# до'ждь ваM въ' время свое, и^ ꙁемля` да'сть пло'дъ свои, и^ древеса се'лная дадђт# ѓ^во'щь сво'и,
|
|
5
|
5
|
|
і молотьба хліба буде досягати у вас збирання винограду, збирання винограду буде досягати посіву, і будете їсти хліб свій досита, і будете жити на землі [вашій] безпечно;
|
и^ спости'гнетъ васъ млаченїе жи'т# і^ и^манїе вина, и^манїе же вина посᲄигнетᲆ время сњя'нїя, и^ ја%сте хлњб# вашъ в сы'тость, и^ всели'теся беꙁ# стра'ха на земли` ва'шеи и^ ра'ть не прои'детъ сквозњ зе'млю ва'шђ,
|
|
6
|
6
|
|
пошлю мир на землю [вашу], ляжете, і ніхто вас не потурбує, прожену лютих звірів із землі [вашої], і меч не пройде по землі вашій;
|
и^ даM ми'ръ в земли` ва'шеи, и^ ё'снете, и^ не бђдетᲆ ё^страша'яй ва`съ, и^ погђблю` ѕвњри лю'тыя` эT ꙁеMля ва'шеа
|
|
7
|
7
|
|
і будете проганяти ворогів ваших, і впадуть вони перед вами від меча;
|
и^ раᲄь сквоꙁњ ꙁемля` ва'шея не про'идеT и^ пожене'те врагы` ваша, и^ па'дђтъ прDе ва'ми ё^бо'емъ”
|
|
8
|
8
|
|
п’ятеро вас проженуть сотню, і сотня з вас прожене десять тисяч, і впадуть вороги ваші перед вами від меча;
|
И$ поженђтъ эT васъ е~ р~, а^ р~, ва'съ пожене'т# тм^ђ и^ падђтъ вра'ꙁи ва'ши прDе вами мечемъ”
|
|
9
|
9
|
|
зглянусь на вас [і благословлю вас], і плідними зроблю вас, і розмножу вас, і буду твердим у завіті Моїм з вами;
|
И$ при'ꙁрю на ва'съ и^ блгsвлю` ва'съ, и^ възвращђ ва'съ и^ ё^множђ ва'съ, и^ посᲄа'влю ꙁавTњ мо'и с ва'ми”
|
|
10
|
10
|
|
і будете їсти старе минулорічне, і викинете старе заради нового;
|
и^ ја%сте ве'тхая, и^ ветхая ве'тхиX и^ ве'тхая` эT лица` но'выхъ и^ꙁнесе'те
|
|
11
|
11
|
|
і поставлю оселю Мою серед вас, і душа Моя не погордує вами;
|
и^ поста'влю ꙁавњтъ мо'и въ ва'съ и^ не похђ'литъ дш~а моя` ва'съ”
|
|
12
|
12
|
|
і буду ходити серед вас і буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом.
|
И$ похождђ въ ва'съ, и^ бђ'дђ ва'мъ б~ъ, а^ в^ы бђ'дете м^и вᲆ лю'ди”
|
|
13
|
13
|
|
Я Господь Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб ви не були там рабами, і знищив кайдани ярма вашого, і повів вас з піднятою головою.
|
А/ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ, и^ꙁведы'и в^ы и^ꙁъ земля` е^гљ=петьскїя сђщимъ ва'мъ рабо'мъ, и^ съкрђши'хъ ё%ꙁы ја%рма` ва'шего, и^зведо'хъ в^ы съ вла'стїю”
|
|
14
|
14
|
|
Якщо ж не послухаєте Мене і не будете виконувати всіх заповідей цих,
|
А$ще л^и не послђша'ете мене` и^ не сътворите` повелњнїи мои^хъ си'хъ,
|
|
15
|
15
|
|
і якщо знехтуєте Мої постанови, і якщо душа ваша зневажить Мої закони, так що ви не будете виконувати всіх заповідей Моїх, порушивший завіт Мій, —
|
и^ сђпроти'витеся мн^њ, и^ сђдо'мъ мои'мъ не ё^годи'тъ дш~а ва'ша, ја%коже не сътвори'ти ва'мъ всњхъ ꙁа'повњдїи мои^хъ, и^ ја%ко раꙁсы'пати завњтъ мои,
|
|
16
|
16
|
|
то і Я зроблю з вами це: пошлю на вас жах, чахлість і гарячку, від яких стомляться очі і змучиться душа, і будете сіяти насіння ваше марно, і вороги ваші з’їдять його;
|
и^ а'ꙁъ сътворю` си'це ва'мъ, и^ приста'влю на в^ы неи^мњнїе, и^ ра'ны и^ кра'сты, врњжа'ющи ѓ%чи ва'ши, и^ дш~ђ ва'шђ сђшащђ, и^ всњ'ете въ тще` сњмена ва'ша, и^зъја%дят# б^о е& сђпоста'ты ва'ша.
|
|
17
|
17
|
|
відверну лице Моє від вас, і впадете перед ворогами вашими, і будуть панувати над вами вороги ваші, і побіжите, коли ніхто не буде гнатися за вами.
|
и^ ѓ^прђ лице` мое` на ваs, и^ паде'те прDе враги` ва'шими, и^ поженђтъ в^ы ненави'дящїи` ва'съ, и^ пробњ'гнете не гони'ми ники'мже”
|
|
18
|
18
|
|
Якщо і після всього цього не послухаєте Мене, то Я всемеро збільшу покарання за гріхи ваші,
|
И$ а'ще до сего` не послђшае^те мене`, и^ приложђ` накаꙁа'ти в^ы вре'дъ з~. ꙁа грњхи` ва'ша,
|
|
19
|
19
|
|
і зломлю горду завзятість вашу, і небо ваше зроблю, як залізо, і землю вашу, як мідь;
|
и^ съкрђшђ` ё^кориZнђ преꙁо'ра ва'шего, и^ положђ нб~о ва'мъ а^ки желњз'но и^ ꙁе'млю ва'шђ а^ки мњдянђ”
|
|
20
|
20
|
|
і марно буде виснажуватися сила ваша, і земля ваша не дасть плодів своїх, і дерева землі [вашої] не дадуть плодів своїх.
|
И$ бђ'детъ вътще` крњп'ость ва'ша, и^ не да'стъ ꙁемля` ва'ша сњмени свое^го, и^ дре'ва села` ва'шего не дадђт# плода` свое^го”
|
|
21
|
21
|
|
Якщо ж [після цього] підете проти Мене і не захочете слухати Мене, то Я додам вам ударів усемеро за гріхи ваші:
|
И$ а'ще посе'мᲆ соблђ'дите на страны`, и^ не и^зво'лите послђшати мене, приложю` на в^ы вре'дъ се'дмь по грњхо'мъ ва'шимъ”
|
|
22
|
22
|
|
пошлю на вас звірів польових, які позбавлять вас дітей, знищать худобу вашу і вас зменшать, так що опустіють дороги ваші.
|
И напђщђ` на в^ы ѕвњри лю'тыя ꙁем#ны'я, і^ и^ꙁъја%дятᲆ в^ы, и^ потребяT ско'тъ ва'шъ, и^ ма'ли сътворю` в^ы, и^ пђсты бђ'дђт# пђтїе ва'ши,
|
|
23
|
23
|
|
Якщо і після цього не виправитесь і підете проти Мене,
|
і^ а^ще си'мъ не нака'жетеся, но по'идете кᲆ мн^њ в непра'вдњ,
|
|
24
|
24
|
|
то і Я [в люті] піду проти вас і уражу вас усемеро за гріхи ваші,
|
и^ пои^дђ и^ а'ꙁъ противђ ва'мъ во ја%рости мое'и съ рве'нїеM и^ погђблю` в^ы а%ꙁъ се'дми'жды грњхъ ра'ди ва'ших#”
|
|
25
|
25
|
|
і наведу на вас мстивий меч у помсту за завіт; якщо ж ви сховаєтеся в містах ваших, то пошлю на вас моровицю, і віддані будете в руки ворога;
|
И$ наведђ на' вы мечъ мьстя'и сђда` ꙁавњтнаго, и^ въбњгнете ли вᲆ гра'ды ва'ша, пђщђ на' вы см~рть, и^ въпаде'те въ рђцњ вра'гъ ва'шихъ”
|
|
26
|
26
|
|
хліб, що підкріплює людину, винищу у вас; десять жінок будуть пекти хліб ваш в одній печі і будуть віддавати хліб ваш на вагу; ви будете їсти і не будете ситі.
|
Вънегда` скорбњти ва'мᲆ пи'ща хлњ'бовъ. тогда` и^спекђтъ де'сять же'нъ хлњ'бы ва'ша, въ е^ді'нои пе'щи, и^ эTдадя'т# хлњ'бы ва'ша въ мњрђ, и^ я'сте и^ не насыᲄи'теся”
|
|
27
|
27
|
|
Якщо ж і після цього не послухаєте Мене і підете проти Мене,
|
А$ще же и^ симъ не послђшае'те мене`, и^ по'идете къ мнњ` страно'ю
|
|
28
|
28
|
|
то і Я в гніві піду проти вас і покараю вас усемеро за гріхи ваші,
|
и^ а'ꙁъ пои^дђ проти'вђ ва'мъ въ ја%рости съ рве'нїемᲆ и^ накажђ` в^ы а%ꙁъ сеDми'жды грњхъ ра'ди ва'шихъ”
|
|
29
|
29
|
|
і будете їсти плоть синів ваших, і плоть дочок ваших будете їсти;
|
И$ я'сти бђдете плоти сн~въ ва'ших#, и^ пло'ти дще'реи ва'шихъ ја%сте”
|
|
30
|
30
|
|
розорю висоти ваші і зруйную стовпи ваші, і вивергну трупи ваші на уламки ідолів ваших, і гребуватиме душа Моя вами;
|
И$ сътворю` пђсты'я ка'пища ва'ша, и^ поᲄреблю` древена'я рђкотворе'нїа ваша, и^ положђ` трђпы ваша на трђ'пњх# кђмиr ва'шихъ, и^ възненавидиT васъ дш~а моя”
|
|
31
|
31
|
|
міста ваші зроблю пустелею, і спустошу святилища ваші, і не буду чути приємних пахощів [жертв] ваших;
|
И$ сотворю` гра'ды ва'ша пђсᲄы и^ разсы'плю ст~ая ва'ша, и^ не ѓ^боня'ю воня` тре'бъ ва'шихъ”
|
|
32
|
32
|
|
спустошу землю [вашу], так що здивуються щодо неї вороги ваші, що оселилися на ній;
|
И$ сътворю` пђстђ а%зъ ꙁе'млю вашђ, и^ въздивя'тся ѓ^ не'и вра'зи ваши живђщеи на не'и,
|
|
33
|
33
|
|
а вас розсію між народами й вийму вслід вам меч, і буде земля ваша порожня і міста ваші зруйновані.
|
и^ разсы'плю в^ы въ ја%зы'ки и^ потреби'тъ в^ы приходя'и мече'мъ, и^ бђ'детъ ꙁемля` ва'ша пђста`, и^ гра'ди ва'ши бђ'дђтъ пђсты”
|
|
34
|
34
|
|
Тоді задовольнить себе земля за суботи свої в усі дні запустіння [свого]; коли ви будете в землі ворогів ваших, тоді буде спочивати земля і задовольнить себе за суботи свої;
|
И$ в^ы бђ'дете въ земли` вра'гъ ва'шихъ, и^ тогда` пра'знђетъ земля`, и^ бл~говоли'тъ пра'зника е^я`,
|
|
35
|
35
|
|
в усі дні запустіння [свого] буде вона спочивати, скільки не спочивала в суботи ваші, коли ви жили на ній.
|
въ вся` дн~и ѓ^пђстњнїя е^я`, пра'знђетъ ја^же не пра'знова въ пра'зницњхъ ва'шихъ, е^гда живя'сᲄе на не'и”
|
|
36
|
36
|
|
Хто залишиться з вас, пошлю в серця їхні полохливість на землі ворогів їхніх, і шелест листка від вітру пожене їх, і побіжать, як від меча, і впадуть, коли ніхто їх не переслідує,
|
И$ ѓ^ста'вльшиM эT ва'съ вложђ` стра'хъ въ срцDа и^хъ, въ земли` вра'гъ и^хъ, и^ пожене'тъ иX гла'съ листа летя'ща и^ пробњгнђт# ја%ко бњжа'щїи` эT ра'ти, и^ падђтъ н^ики'мже гони'ми.
|
|
37
|
37
|
|
і спіткнуться один на одного, як від меча, між тим як ніхто не переслідує, і не буде у вас сили протистояти ворогам вашим;
|
и^ пре'ꙁритъ браT бра'та а^ки на ра'ти ники'мже гони'ми и^ не въꙁмо'жете сђпроᲄи'виᲄися врагоM ва'шимъ”
|
|
38
|
38
|
|
і загинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших;
|
И$ поги'бнете въ сᲄранаX, и^ сътреби'т# в^ы земля` враh вашиX.
|
|
39
|
39
|
|
а хто залишиться з вас, вичахнуть за свої беззаконня в землях ворогів ваших і за беззаконня батьків своїх вичахнуть;
|
и^ ѓ^ставшїи` эT ваs и^стлњюT ꙁа грᲇхи` иX и^ за грњхи` эTц~ъ и^хъ, въ ꙁемли` враh и^хъ и^стлњ'ютъ”
|
|
40
|
40
|
|
тоді зізнаються вони у беззаконні своїм, і в беззаконні батьків своїх, як вони чинили злочини проти Мене і йшли проти Мене,
|
І$ и^сповњ'дятъ грњхи` своя` и^ грњхи` эTц~ъ своиX, ја%ко престђпи'ша и^ преꙁрњша мя`, и^ ја%ко ходи'ша предо мно'ю в непра'вдњ,
|
|
41
|
41
|
|
за що і Я [у гніві] йшов проти них і ввів їх у землю ворогів їхніх; тоді скориться необрізане серце їх, і тоді потерплять вони за беззаконня свої.
|
и^ а'з# пои^дђ противђ и^мъ въ гнњ'вњ въ ја%рости страно'ю и^ въведђ я& въ ꙁемли` вра'гъ и^хъ. тогда` смири'тся срцDе и^хъ непокори'вое, и^ тогда` поꙁна'ют# грњхъ и^хъ,
|
|
42
|
42
|
|
І Я згадаю завіт Мій з Яковом і завіт Мій з Ісааком, і завіт Мій з Авраамом згадаю, і землю згадаю;
|
и^ въспомянђ` ꙁавњт# і^а^ковль, и^ завњтъ і^саа'ковъ, и^ завњтъ а^враа'мль помянђ`,
|
|
43
|
43
|
|
тоді, коли земля залишена буде ними і буде задовольняти себе за суботи свої, спустівши від них, і вони будуть терпіти за своє беззаконня, за те, що нехтували закони Мої і душа їх гребувала постановами Моїми,
|
и^ зе'млю помянђ” земля' же ѓ^ста'нется эT ни'хъ, тогда` прїиметъ ꙁемля` пра'зники своя`, вᲆнегда` ѓ^пђстњти е^й и^хъ ра'ди, и^ ѓ^ни прїимђтᲆ своя` беꙁако'нїя, сего` ра'ди и^же преꙁрᲇша сђды` моя`, и^ повелњнїи мои^хъ въꙁ#негодова` дш~а иX”
|
|
44
|
44
|
|
і тоді, коли вони будуть у землі ворогів їхніх, — Я не знехтую ними і не погребую ними до того, щоб знищити їх, щоб зруйнувати завіт Мій з ними, бо Я Господь, Бог їх;
|
И$ ја%ко не бя'хђ л^и въ ꙁемли` вра'гъ свои^хъ и^ не приꙁрњх# и^хъ, н^иже възнегодова'хъ и^хъ, ја^ко потреби'ти я&, и^ раꙁсы'пати завњтъ мои и^же с ни'ми, а%ꙁъ г~ь б~ъ и^х#.
|
|
45
|
45
|
|
згадаю для них завіт із предками, яких вивів Я з землі Єгипетської перед очима народів, щоб бути їхнім Богом. Я Господь.
|
и^ помянђхъ на ꙁавњт# мо'и прьвы'и, ја%ко и^ꙁведо'хъ и^хъ и^ꙁъ ꙁемля` е^гљ=петьскїя`, эT до'мђ рабо'ты прDе страна'ми е^же быхъ и^мъ бм~ъ а^зъ г~ь”
|
|
46
|
46
|
|
Ось постанови і повеління і закони, які постановив Господь між Собою і між синами Ізраїлевими на горі Синаї, через Мойсея.
|
Се сђды, и^ повелњ'нїя и^ ꙁакоn, и^же да'лъ г~ь, междђ собо'ю, и' межDђ сн~ы і^и^л~вы въ горњ сина'истњи, рђко'ю мољ=сїевою”
|
|
Глава 27
|
Гл~ав, к~з”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто дає обітницю присвятити душу Господу за оцінкою твоєю,
|
гл~и сн~омъ і^и^л~вымъ, и^ рече'ши къ ниM гл~я, чл~къ и^же а^ще мо'лится молбо'ю, за и^ꙁъмњнђ дш~а свое^я` г~ђ,
|
|
3
|
3
|
|
то оцінка твоя чоловіку від двадцяти років до шістдесяти повинна бути п’ятдесят сиклів срібних, за сиклем священним;
|
да бђдђтъ цњна` мђжеска по'лђ, эT, к~, лњтъ, д^о ћ~, лњтъ, да бђ'детъ цњна е^го, н~, дидра'гмъ сребра` мњрою ст~ою”
|
|
4
|
4
|
|
якщо ж це жінка, то оцінка твоя повинна бути тридцять сиклів;
|
А$ же'ньска по'лђ да бђ'дет# цњна`, л~, дидра'гмъ.
|
|
5
|
5
|
|
від п’яти років до двадцяти оцінка твоя чоловікові повинна бути двадцять сиклів, а жінці — десять сиклів;
|
а^ще же эT е~ лњтъ, д^о к~, лњтъ. да бђ'детъ цњна` мђжескђ по'лђ к~, дидра'гмъ, же'ньскђ же по'лђ і~, дидра'гмъ”
|
|
6
|
6
|
|
а від місяця до п’яти років оцінка твоя чоловікові повинна бути п’ять сиклів срібла, а жінці оцінка твоя три сиклі срібла;
|
эT мцsа же е^ді'наго до, е~, лњт#. да бђдетъ цњна` мђжеска по'лђ е~, дидра'гмъ сребра`. а^ же'ньска по'лђ, г~, дидра'гмы сребра`,
|
|
7
|
7
|
|
від шістдесяти років і вище чоловіку оцінка твоя повинна бути п’ятнадцять сиклів срібла, а жінці — десять сиклів.
|
а^ще л^и эT ћ~, лњт# и^ вы'ше, а%ще л^и е^сть мђжескъ по'лъ да бђ'детъ цњна` е^го, е~і, дидра'гм# сребра`, а^ же'ньска полђ і~, дидрагM”
|
|
8
|
8
|
|
Якщо ж він бідний і не в силах віддати за оцінкою твоєю, то нехай представлять його священикові, і священик нехай оцінить його: відповідно до достатку того, хто дає обітницю, нехай оцінить його священик.
|
А$ще л^и ё^бо'гъ е^сть цњною е^го да сᲄа'нетъ прDе жерце'мъ, и^ да ѓ^цњни'тъ е^го жре'цъ ја^коже мо'жетъ рђка` ѓ^бњща'вшагося, та'ко ѓ^цњ'нитъ е^го жре'цъ”
|
|
9
|
9
|
|
Якщо ж то буде худоба, яку приносять у жертву Господу, то усе, що дано Господу, повинно бути святим:
|
А$ще л^и эT скота`, приноси'маго эT ниX да'ръ г~ђ, и^же а^ще да'ст# эT си'хъ г~ђ, бђ'детъ ст~о”
|
|
10
|
10
|
|
не слід вимінювати його і заміняти добре гіршим, або погане добрим; якщо ж стане хто заміняти худобу на худобу, то і вона і заміна її буде святинею.
|
да не и^ꙁ#мњни'ши добра` ꙁа зло`, а^ ни зла` за добро`, а^ще л^и и^ꙁмᲇня'я и^змᲇни'ши с^е скотъ скотомъ, да бђ'дет# и^ то'и и^ꙁмњне'нїе ст~о”
|
|
11
|
11
|
|
Якщо ж то буде яка-небудь худоба нечиста, яку не приносять у жертву Господу, то слід представити худобу священикові,
|
А/ще ли вся'къ скоT нечи'стъ е^сть, эT ни'хже не прино'сится даръ г~ђ. да поста'витъ ско'тᲆ прDе жрьце'мъ,
|
|
12
|
12
|
|
і священик оцінить її, добра вона чи недобра, і як оцінить священик, так і повинно бути;
|
и^ ѓ^цњн'итъ и& жре'цъ междђ до'брымъ и^ междђ ꙁлы'мъ, ја%коже ѓ^цњн'итъ жре'цъ та'ко да бђдетᲆ”
|
|
13
|
13
|
|
якщо ж хто хоче викупити її, то нехай додасть п’яту частину до оцінки твоєї.
|
А$ще л^и и^скђ'пляя` и^скђпиT и& да приложиT пя'тђю ча'сть къ цњнњ` е^го”
|
|
14
|
14
|
|
Якщо хто освячує будинок свій у святиню Господу, то священик повинен оцінити його, добрий він чи недобрий, і як оцінить його священик, так і відбудеться;
|
и^ чл~къ а^ще ст~итъ до'мъ сво'и ст~ынею г~ђ, да ѓ^цњ'нитъ и& жре'цъ междђ` до'брымъ и^ междђ` злы'мъ. ја%коже ѓ^цњ'нитъ и& жре'цъ, та'ко да ста'нетъ”
|
|
15
|
15
|
|
якщо ж той, хто посвятив, захоче викупити будинок свій, то нехай додасть п’яту частину срібла оцінки твоєї, і тоді буде його.
|
А$ще л^и ѓ^сщ~ая е^го и^скђпитъ хра'мъ сво'и, да приложи'тъ на се` пятђю ча'сть сребра` цњны` е^го и^ да бђ'детъ е^мђ.
|
|
16
|
16
|
|
Якщо поле зі свого володіння посвятить хто Господу, то оцінка твоя повинна бути за мірою посіву: за посів хомера ячменю п’ятдесят сиклів срібла;
|
а%ще л^и эT ни'въ ѓ^дръжа'нїя е^го, ѓ^ст~итъ чл~къ г~ђ, и^ да бђ'детᲆ цњна` е^го по сњя'нїю е^го, спђ'дъ ја^чме'ню и~, дидра'гмъ сребра`
|
|
17
|
17
|
|
якщо від ювілейного року посвячує хто поле своє, — повинно відбутися за оцінкою твоєю;
|
а^ще л^и эT лњта ѓ^ставле'нїя, ѓ^ст~иT ни'вђ свою`, по цњнњ` е^я` да ста'нет#”
|
|
18
|
18
|
|
якщо ж після ювілею посвячує хто поле своє, то священик повинен розрахувати срібло за кількістю років, що залишилися до ювілейного року, і слід зменшити від оцінки твоєї;
|
А$ще л^и послњди ѓ^сᲄавле'нїя` ѓ^ст~ит# ни'вђ е^го, да съчтеT е^мђ сребро` жре`ц#, ꙁ~, лњтъ ѓ^сᲄа'вшая` до лњта ѓ^ставле'нїя`, и^ да ё^имет# эT цњны` е^го”
|
|
19
|
19
|
|
якщо ж захоче викупити поле той, хто посвятив його, то нехай він додасть п’яту частину срібла до оцінки твоєї, і воно залишиться за ним;
|
И$ а^ще и^скђ'питᲆ ни'вђ свою` ѓ^сщ~ая ю& да приложиT, пя'тђю ча`сть сребра`, къ цњнњ е^го и^ да бђ'дет# е^мђ”
|
|
20
|
20
|
|
якщо ж він не викупить поля, і буде продане поле іншій людині, то вже не можна викупити:
|
А$ще л^и не скђ'питъ ни'вы да эTда'ст# ни'вђ и^номђ чл~кђ по се'м# да не и^скђ'пит# и&”
|
|
21
|
21
|
|
поле те, коли воно в ювілей відійде, буде святинею Господу, ніби поле закляте; священикові дістанеться воно у володіння.
|
Но да бђ'детъ ни'ва минђвша'го ѓ^сᲄавле'нїя, ст~а и^ хва'лна г~ђ, а^ки ꙁеMля` эTлђче'ная жрьцђ, да бђ'детъ въ ѓ^дръжа'нїе е^го”
|
|
22
|
22
|
|
А якщо хто посвятить Господу поле куплене, яке не з полів його володіння,
|
А$ще л^и эT ни'вы приᲄяжетъ, и^же нњсть эT села` ѓ^дръжа'нїя е^го ѓ^ст~и'тъ г~ђ,
|
|
23
|
23
|
|
то священик повинен розрахувати йому міру оцінки до ювілейного року, і повинен він віддати за розрахунком у той самий день, як святиню Господню;
|
да съчте'тъ е^мђ жреw съврᲆше'нїе цњны`, эT лњта ѓ^ставле'нїя, и^ да эTда'стъ цњнђ въ то'и дн~ь въ ст~ыню г~ђ”
|
|
24
|
24
|
|
поле ж у ювілейний рік перейде знову до того, у кого куплене, кому належить володіння тієї землі.
|
И$ въ лᲇто ѓ^ставле'нїя да ся эTда'ст# ни'ва чл~кђ эT него'же е^сть притяжа'лъ ю&, е^гоже бњ ѓ^дръжа'нїе ꙁемно'е”
|
|
25
|
25
|
|
Всяка оцінка твоя повинна бути за сиклем священним, двадцять гер повинно бути у сиклі.
|
И$ вся'ка цњна` да бђ'детъ въ мњрђ ст~ђ к~, мњръ да бђ'детᲆ дидра'гм#”
|
|
26
|
26
|
|
Тільки первістків із худоби, які за першістю належать Господу, не повинен ніхто посвячувати: чи віл то, або дрібна худоба, — Господні вони.
|
Вся'к# прьвенеw и^же а%ще роди'тся въ ско'тњ твое^мᲆ да бђ'дет# г~ђ, и^ да не ѓ^ст~ит# е^го никто'же, а^ще телеw а^ще ѓ^вча` г~ђ е^сть”
|
|
27
|
27
|
|
Якщо ж худоба нечиста, то слід викупити за оцінкою твоєю і додати до того п’яту частину; якщо не викуплять, то слід продати за оцінкою твоєю.
|
А/ще ли эT четвероно'жныхᲆ нечи'стыхъ да и^ꙁмњни'тъ по цњнњ е^го, и^ да приложи'тъ е~ ю ча'сть е^го к семђ, и^ да бђ'детъ е^мђ” А$ще ли не и^скђ'пится. да ся прода'ст# по цᲇнᲇ е^го”
|
|
28
|
28
|
|
Тільки все закляте, що під закляттям віддає людина Господу зі своєї власности, — чи людину, чи худобу, чи поле свого володіння, — не продається і не викуповується: усе закляте є велика святиня Господня;
|
Вся'к же ѓ^бњтъ и^же а^ще ѓ^бњща'етᲆ чл~къ г~ђ, эT всего` е^ли'ко е^мђ е^сть эT чл~ка до скота`, и^ эT ни'въ ѓ^дрᲆжа'нїя е^го, не эTда'стᲆ ни'же и^скђпиT вся'каго ѓ^бњта ст~ая ст~ых# бђ'дет# г~ђ”
|
|
29
|
29
|
|
усе закляте, що закляте від людей, не викуповується: воно повинне бути віддане на смерть.
|
И$ эT вся'каго ѓ^бњта и^же а^ще ѓ^бњща'етъ чл~къ, не и^скђ'пится, см~ртїю да ё%мретъ”
|
|
30
|
30
|
|
І всяка десятина на землі з насіння землі і з плодів дерева належить Господу: це святиня Господня;
|
Вся'ка десяти'на ꙁемна'я эT сњмене ꙁемна'го и^ эT плода` дре'внаh, г~ђ е^сть, ст~о г~ђ”
|
|
31
|
31
|
|
якщо ж хто захоче викупити десятину свою, то нехай додасть до ціни її п’яту частину.
|
А$ще ли и^скђпа'я и^скђ'питъ чл~къ десяти'нђ е^го е~ ю ча'сть е^го да приложиT к немђ, и^ да бђ'детъ е^мђ”
|
|
32
|
32
|
|
І всяку десятину з великої і дрібної худоби, з усього, що проходить під жезлом десяте, слід присвячувати Господу;
|
И$ вся'ка десяти'на воло'въ и^ ѓ^ве'цъ, и^ вся'ко е^же а^ще прїидетъ въ число` поD жеꙁлᲆ деся'тое да бђ'детъ ст~о г~ђ”
|
|
33
|
33
|
|
не слід розбирати, добре те чи недобре, і не слід заміняти його; якщо ж хто замінить його, то і саме воно й заміна його буде святинею і не може бути викуплене.
|
Не и^ꙁ#мњни` до'браго злы'мъ а^ ни до'брымъ зла'го, а^ще ли и^змњне'нїемъ и^ꙁ#мњни'ши е& тогда` т^о и^ и^ꙁмњне'нїе е^го бђдетᲆ ст~о, да ся не и^скђ'питᲆ”
|
|
34
|
34
|
|
Ось заповіді, які заповів Господь Мойсеєві для синів Ізраїлевих на горі Синаї.
|
Се сђть ꙁа'повњди, ја%же ꙁаповњда` г~ь мољ=сїю и^ къ сн~ом# і^и^л~вымъ въ горњ` сина'истᲇи”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.