Глава 16
|
Главa ѕ7i
|
1
|
1
|
Як минула субота, Марія Магдалина, Марія Яковова і Саломія купили пахощі, щоб піти помазати Ісуса. | (За? о7.) И# минyвшей суббHтэ, марjа магдали1на и3 марjа їaкwвлz и3 салwмjа купи1ша ґрwмaты, да пришeдшz помaжутъ ї}са. |
2
|
2
|
І дуже рано, в перший день після суботи, прийшли до гробу, як сходило сонце. | И# ѕэлw2 заyтра во є3ди1ну t суббHтъ пріид0ша на гр0бъ, возсіsвшу с0лнцу, |
3
|
3
|
І говорять між собою: хто відвалить нам камінь від дверей гробу? | и3 глаг0лаху къ себЁ: кто2 tвали1тъ нaмъ кaмень t двeрій гр0ба; |
4
|
4
|
І, глянувши, побачили, що камінь відвалений; а він був дуже великий. | И# воззрёвшz ви1дэша, ћкw tвалeнъ бЁ кaмень: бё бо вeлій ѕэлw2. |
5
|
5
|
І, увійшовши у гріб, побачили юнака, який сидів праворуч і був одягнений у білу одежу; і вжахнулися. | И# вшeдшz во гр0бъ, ви1дэша ю4ношу сэдsща въ деснhхъ, њдёzна во nдeжду бэлY: и3 ўжас0шасz. |
6
|
6
|
А він каже їм: не жахайтеся. Ісуса шукаєте Назарянина, розп’ятого. Він воскрес — Його нема тут. Ось місце, де поклали Його. | Џнъ же глаг0ла и5мъ: не ўжасaйтесz: ї}са и4щете назарzни1на распsтаго: востA, нёсть здЁ: сE, мёсто, и3дёже положи1ша є3го2: |
7
|
7
|
Але йдіть, скажіть ученикам Його і Петрові, що Він буде раніше за вас у Галилеї; там Його побачите, як Він сказав вам. | но и3ди1те, рцhте ўчн7кHмъ є3гw2 и3 петр0ви, ћкw варsетъ вы2 въ галілeи: тaмw є3го2 ви1дите, ћкоже речE вaмъ. |
8
|
8
|
І, вийшовши, вони побігли від гробу. Охопив їх трепет і жах. І нікому нічого не сказали, бо боялися. | И# и3зшeдшz бэжaша t гр0ба: и3мsше [њдержaше] же и5хъ трeпетъ и3 ќжасъ: и3 ни комyже ничт0же рёша: боsхубосz. |
9
|
9
|
Ісус же, воскреснувши вранці в перший після суботи день, насамперед явився Марії Магдалині, з якої вигнав сім бісів. | (За? о7№.) ВоскRсъ же (ї}съ) заyтра въ пeрвую суббHту, kви1сz прeжде марjи магдали1ни, и3з8 неsже и3згнA сeдмь бэсHвъ. |
10
|
10
|
Вона пішла і сповістила тих, які були з Ним, що плакали і ридали. | Nнa (же) шeдши возвэсти2 съ ни1мъ бhвшымъ, плaчущымсz и3 рыдaющымъ: |
11
|
11
|
Та вони, почувши, що Він живий і що вона бачила Його, — не повірили. | и3 nни2 слhшавше, ћкw жи1въ є4сть и3 ви1дэнъ бhсть t неS, не ћша вёры. |
12
|
12
|
Після цього явився в іншому образі двом з них на дорозі, коли вони йшли до села. | По си1хъ же двэмA t ни1хъ грzдyщема kви1сz и3нёмъ w4бразомъ, и3дyщема на село2. |
13
|
13
|
І ті, повернувшись, сповістили іншим; але й тим не повірили. | И# т† шє1дша возвэсти1ста пр0чымъ: и3 ни тёма вёры ћша. |
14
|
14
|
Нарешті Він явився самим одинадцятьом, коли вони возлежали на вечері, і дорікав їм за невір’я і жорстокосердість, що не повірили тим, які бачили Його воскреслим. | Послэди1 (же) возлежaщымъ и5мъ є3диномунaдесzте kви1сz, и3 поноси2 невёрствію и4хъ и3 жестосeрдію, ћкw ви1дэвшымъ є3го2 востaвша не ћша вёры. |
15
|
15
|
І сказав їм: ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всьому творінню. | И# речE и5мъ: шeдше въ мjръ вeсь, проповёдите є3ђліе всeй твaри. |
16
|
16
|
Хто увірує і охреститься, буде спасенний, а хто не увірує, буде осуджений. | И$же вёру и4метъ и3 кrти1тсz, сп7сeнъ бyдетъ: ґ и4же не и4метъ вёры, њсуждeнъ бyдетъ. |
17
|
17
|
Віруючих супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами, | Знaмєніz же вёровавшымъ сі‰ послёдуютъ: и4менемъ мои1мъ бёсы и3жденyтъ: љзы6ки возглаг0лютъ нHвы: |
18
|
18
|
братимуть змій; і якщо смертоносне щось вип’ють, не пошкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові. | ѕмі‰ в0змутъ: ѓще и3 что2 смeртно и3спію1тъ, не вреди1тъ и4хъ: на нед{жыz рyки возложaтъ, и3 здрaви бyдутъ. |
19
|
19
|
Господь же, після розмови з ними, вознісся на небо і сів праворуч Бога. | ГDь же u5бо, по гlг0ланіи (є3гw2) къ ни6мъ, вознесeсz на нб7о и3 сёде њ деснyю бGа. |
20
|
20
|
Вони ж пішли і всюди проповідували, а Господь допомагав їм і стверджував слово наступними знаменнями. Амінь. | Nни1 же и3зшeдше проповёдаша всю1ду, гDу поспёшствующу и3 сл0во ўтверждaющу послёдствующими знaменьми. Ґми1нь. |