|
Глава 7
|
Глава́ з҃
|
|
1
|
1
|
| Не судіть, щоб і вас не судили; |
|
|
2
|
2
|
| бо яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам. | и҆́мже бо сꙋдо́мъ сꙋ́дите, сꙋ́дѧтъ ва́мъ: и҆ въ ню́же мѣ́рꙋ мѣ́рите, возмѣ́ритсѧ ва́мъ. |
|
3
|
3
|
| І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш? | Что́ же ви́диши сꙋче́цъ, и҆́же во ѻ҆́цѣ бра́та твоегѡ̀, бервна́ же, є҆́же є҆́сть во ѻ҆́цѣ твое́мъ, не чꙋ́еши; |
|
4
|
4
|
| Або, як скажеш братові твоєму: дай я витягну скалку з ока твого, коли колода в оці твоїм? | И҆лѝ ка́кѡ рече́ши бра́тꙋ твоемꙋ̀: ѡ҆ста́ви, да и҆змꙋ̀ сꙋче́цъ и҆з̾ ѻ҆чесѐ твоегѡ̀: и҆ сѐ, бервно̀ во ѻ҆́цѣ твое́мъ; |
|
5
|
5
|
| Лицеміре, вийми спершу колоду з ока твого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого. | Лицемѣ́ре, и҆змѝ пе́рвѣе бервно̀ и҆з̾ ѻ҆чесѐ твоегѡ̀, и҆ тогда̀ оу҆́зриши и҆з̾ѧ́ти сꙋче́цъ и҆з̾ ѻ҆чесѐ бра́та твоегѡ̀. |
|
6
|
6
|
| Не давайте святого псам і не кидайте перлів ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, не пороздирали й вас. | Не дади́те ст҃а̑ѧ псѡ́мъ, ни помета́йте би́сєръ ва́шихъ пред̾ свинїѧ́ми, да не поперꙋ́тъ и҆̀хъ нога́ми свои́ми и҆ вра́щшесѧ расто́ргнꙋтъ вы̀. |
|
7
|
7
|
| Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам; |
|
|
8
|
8
|
| бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють. | всѧ́къ бо просѧ́й прїе́млетъ, и҆ и҆щѧ́й ѡ҆брѣта́етъ, и҆ толкꙋ́щемꙋ ѿве́рзетсѧ. |
|
9
|
9
|
| Чи є між вами така людина, яка, коли син її попросить у неї хліба, подала б йому камінь? | И҆лѝ кто̀ є҆́сть ѿ ва́съ человѣ́къ, є҆го́же а҆́ще воспро́ситъ сы́нъ є҆гѡ̀ хлѣ́ба, є҆да̀ ка́мень пода́стъ є҆мꙋ̀; |
|
10
|
10
|
| І коли попросить риби, подала б йому змію? | И҆лѝ а҆́ще ры́бы про́ситъ, є҆да̀ ѕмїю̀ пода́стъ є҆мꙋ̀; |
|
11
|
11
|
| Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте дари добрі давати дітям вашим, тим паче Отець ваш Небесний дасть блага тим, хто просить у Нього. | А҆́ще оу҆̀бо вы̀, лꙋка́ви сꙋ́ще, оу҆мѣ́ете даѧ̑нїѧ бла̑га даѧ́ти ча́дѡмъ ва́шымъ, кольмѝ па́че ѻ҆ц҃ъ ва́шъ нбⷭ҇ный да́стъ бла̑га просѧ́щымъ оу҆ негѡ̀. |
|
12
|
12
|
| Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, — бо в цьому є Закон і Пророки. |
|
|
13
|
13
|
| Входьте вузькими воротами, бо просторі ворота і широка дорога ведуть до погибелі, і багато хто йде ними. | Вни́дите оу҆́зкими враты̀: ꙗ҆́кѡ простра̑ннаѧ врата̀ и҆ широ́кїй пꙋ́ть вводѧ́й въ па́гꙋбꙋ, и҆ мно́зи сꙋ́ть входѧ́щїи и҆́мъ: |
|
14
|
14
|
| А вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя, і мало тих є, хто знаходить їх. | что̀ оу҆́зкаѧ врата̀, и҆ тѣ́сный пꙋ́ть вводѧ́й въ живо́тъ, и҆ ма́лѡ и҆́хъ є҆́сть, и҆̀же ѡ҆брѣта́ютъ є҆го̀. |
|
15
|
15
|
| Остерігайтеся лжепророків, які приходять до вас в одежі овечій, а всередині — вовки хижі. |
|
|
16
|
16
|
| По плодах їхніх пізнаєте їх. Хіба збирають виноград з терня або смокви з будяків? | ѿ плѡ́дъ и҆́хъ позна́ете и҆̀хъ. Є҆да̀ ѡ҆б̾е́млютъ ѿ те́рнїѧ гро́зды, и҆лѝ ѿ ре́пїѧ смѡ́квы; |
|
17
|
17
|
| Так усяке добре дерево і плоди добрі родить, а погане дерево і плоди погані родить. | Та́кѡ всѧ́ко дре́во до́брое плоды̀ дѡбры̀ твори́тъ, а҆ ѕло́е дре́во плоды̀ ѕлы̑ твори́тъ: |
|
18
|
18
|
| Не може дерево добре плоди погані родити, ні дерево погане плоди добрі родити. | не мо́жетъ дре́во добро̀ плоды̀ ѕлы̑ твори́ти, ни дре́во ѕло̀ плоды̀ дѡбры̀ твори́ти. |
|
19
|
19
|
| Всяке дерево, що не дає плоду доброго, зрубують і у вогонь кидають. | Всѧ́ко оу҆̀бо дре́во, є҆́же не твори́тъ плода̀ добра̀, посѣка́ютъ є҆̀ и҆ во ѻ҆́гнь вмета́ютъ. |
|
20
|
20
|
| Тож за їхніми плодами пізнаєте їх. | Тѣ́мже оу҆̀бо ѿ плѡ́дъ и҆́хъ позна́ете и҆̀хъ. |
|
21
|
21
|
| Не кожен, хто говорить Мені: Господи! Господи! — увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного. |
|
|
22
|
22
|
| Багато хто скаже Мені того дня: Господи! Господи! Чи не Твоїм ім’ям ми пророкували, і чи не Твоїм ім’ям бісів виганяли, і чи не Твоїм ім’ям багато чудес творили? | Мно́зи рекꙋ́тъ мнѣ̀ во ѡ҆́нъ де́нь: гдⷭ҇и, гдⷭ҇и, не въ твое́ ли и҆́мѧ проро́чествовахомъ, и҆ твои́мъ и҆́менемъ бѣ́сы и҆згони́хомъ, и҆ твои́мъ и҆́менемъ си̑лы мнѡ́ги сотвори́хомъ; |
|
23
|
23
|
| І тоді скажу їм: Я ніколи не знав вас, відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня. | И҆ тогда̀ и҆сповѣ́мъ и҆̀мъ, ꙗ҆́кѡ николи́же зна́хъ ва́съ: ѿиди́те ѿ менє̀, дѣ́лающїи беззако́нїе. |
|
24
|
24
|
| Отже, всякого, хто слухає ці слова Мої і виконує їх, уподібню мужеві мудрому, який збудував будинок свій на камені; |
|
|
25
|
25
|
| І пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і ринули на будинок той, і він не впав, бо був збудований на камені. | и҆ сни́де до́ждь, и҆ прїидо́ша рѣ́ки, и҆ возвѣ́ѧша вѣ́три, и҆ нападо́ша на хра́минꙋ тꙋ̀: и҆ не паде́сѧ, ѡ҆снована́ бо бѣ̀ на ка́мени. |
|
26
|
26
|
| А всякий, хто слухає ці слова Мої і не виконує їх, уподібниться мужеві нерозумному, який збудував будинок свій на піску; | И҆ всѧ́къ слы́шай словеса̀ моѧ̑ сїѧ̑, и҆ не творѧ̀ и҆́хъ, оу҆подо́битсѧ мꙋ́жꙋ оу҆ро́дивꙋ, и҆́же созда̀ хра́минꙋ свою̀ на песцѣ̀: |
|
27
|
27
|
| І пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і налягли на будинок той; і він упав, і руйнування його було велике. | и҆ сни́де до́ждь, и҆ прїидо́ша рѣ́ки, и҆ возвѣ́ѧша вѣ́три, и҆ ѡ҆про́шасѧ хра́минѣ то́й, и҆ паде́сѧ: и҆ бѣ̀ разрꙋше́нїе є҆ѧ̀ ве́лїе. |
|
28
|
28
|
| І коли Ісус скінчив слова ці, народ дивувався вченню Його, | И҆ бы́сть є҆гда̀ сконча̀ і҆и҃съ словеса̀ сїѧ̑, дивлѧ́хꙋсѧ наро́ди ѡ҆ оу҆ч҃нїи є҆гѡ̀: |
|
29
|
29
|
| бо Він учив їх, як Той, Хто має владу, а не як книжники і фарисеї. | бѣ́ бо оу҆чѧ̀ и҆̀хъ ꙗ҆́кѡ вла́сть и҆мѣ́ѧ, и҆ не ꙗ҆́кѡ кни́жницы (и҆ фарїсе́є). |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.