|
Книга пророка Михея
|
Книга пророка Михея
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| Слово Господнє, яке було до Михея морасфитина у дні Іоафама, Ахаза і Єзекії, царів юдейських, і яке відкрито йому про Самарію та Єрусалим. | |
|
2
|
|
| Слухайте, всі народи, слухай, земле, і все, що наповнює її! Нехай буде Господь Бог свідком проти вас, Господь зі святого храму Свого! | |
|
3
|
|
| Бо ось, Господь виходить з місця Свого, зійде і наступить на висоти землі, — | |
|
4
|
|
| і гори розтануть під Ним, долини розпадуться, як віск від вогню, як води, що ллються з кручі. | |
|
5
|
|
| Усе це — за нечестя Якова, за гріх дому Ізраїлевого. Від кого нечестя Якова? чи не від Самарії? Хто влаштував висоти в Юдеї? чи не Єрусалим? | |
|
6
|
|
| За те зроблю Самарію купою руїн у полі, місцем для розведення винограду; скину у долину каміння її й оголю основи її. | |
|
7
|
|
| Усі ідоли її будуть розбиті і всі любодійні дари її спалені будуть вогнем, і всіх ідолів її віддам на руйнування, бо з любодійних дарів вона влаштовувала їх, на любодійні дари вони і будуть обернені. | |
|
8
|
|
| Про це буду я плакати і ридати, буду ходити, як пограбований і оголений, вити, як шакали, і плакати, як страуси, | |
|
9
|
|
| тому що болісна поразка її, дійшла до Іуди, досягла навіть воріт народу мого, Єрусалима. | |
|
10
|
|
| Не оголошуйте про це у Гефі, не плачте там голосно; але у селищі Офра покрий себе попелом. | |
|
11
|
|
| Переселяйтеся, жительки Шафира, соромітно оголені; не втече і та, що живе у Цаані; плач у селищі Ецель не дасть вам зупинитися у ньому. | |
|
12
|
|
| Горює по своєму добру жителька Марофи, бо зійшла біда від Господа до воріт Єрусалима. | |
|
13
|
|
| Запрягай у колісницю швидких, жителько Лахиса; ти — початок гріха дочки Сионової, бо у тебе з’явилися злочини Ізраїля. | |
|
14
|
|
| Тому ти посилати будеш дари у Морешеф-Геф; але селища Ахзива будуть оманою для царів Ізраїлевих. | |
|
15
|
|
| Ще спадкоємця приведу до тебе, жителько Мореша; він пройде до Одоллама, слави Ізраїля. | |
|
16
|
|
| Зніми із себе волосся, обстрижися, у скорботі за ніжно улюбленими синами твоїми; розшир через них плішину, як в орла, що линяє, бо вони переселені будуть від тебе. | |
|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| Горе тим, що задумують беззаконня і на постелях своїх придумують злодіяння, які роблять ранком на світанку, тому що є в руках їхніх сила! | |
|
2
|
|
| Побажають полів і беруть їх силою, домів, — і віднімають їх; оббирають людину і її дім, чоловіка і його спадщину. | |
|
3
|
|
| Тому так говорить Господь: ось, Я думаю навести на цей рід таку біду, якої ви не скинете з шиї вашої, і не будете ходити випроставшись; бо цей час злий. | |
|
4
|
|
| У той день скажуть про вас притчу і будуть плакати гірким плачем і говорити: «ми зовсім зруйновані! наділ народу мого відданий іншим; як повернеться до мене! поля наші вже розділені іноплемінникам». | |
|
5
|
|
| Тому не буде у тебе нікого, хто кинув би жереб для виміру в зібранні перед Господом. | |
|
6
|
|
| Не пророкуйте, пророки; не пророкуйте їм, щоб не осягло вас нечестя. | |
|
7
|
|
| О, той, що називається домом Якова! хіба умалився Дух Господній? чи такі дії Його? чи не благодійні слова Мої для того, хто чинить справедливо? | |
|
8
|
|
| Народ же, який був колись Моїм, повстав як ворог, і ви віднімаєте як верхній, так і спідній одяг у тих, хто проходить мирно, хто відвертається від війни. | |
|
9
|
|
| Дружин народу Мого ви виганяєте з приємних домів їхніх; у дітей їхніх ви назавжди віднімаєте прикрасу Мою. | |
|
10
|
|
| Встаньте і йдіть, бо країна ця не є місце спокою; за нечистоту вона буде розорена і притім жорстоким розоренням. | |
|
11
|
|
| Якби який-небудь вітрогон видумав неправду і сказав: «я буду проповідувати тобі про вино і сикер», то він і був би бажаним проповідником для цього народу. | |
|
12
|
|
| Неодмінно зберу всього тебе, Якове, неодмінно з’єднаю залишки Ізраїля, об’єднаю їх воєдино, як овець у Восорі, як отару в овечому загоні: зашумлять вони від багатолюдства. | |
|
13
|
|
| Перед ними піде стіноруйнівник; вони зруйнують перешкоди, увійдуть через ворота і вийдуть ними; і цар їхній піде перед ними, а на чолі їх Господь. | |
|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| І сказав я: слухайте, глави Якова і князі дому Ізраїлевого: чи не вам слід знати правду? | |
|
2
|
|
| А ви ненавидите добре і любите зле; здираєте з них шкіру їхню і плоть з кісток їхніх, | |
|
3
|
|
| їсте плоть народу Мого і здираєте з них шкіру їхню, а кістки їхні ламаєте і розтрощуєте ніби у горщик, і плоть — ніби у казан. | |
|
4
|
|
| І будуть вони волати до Господа, але Він не почує їх і сховає лице Своє від них на той час, коли вони злодійствують. | |
|
5
|
|
| Так говорить Господь на пророків, які вводять в оману народ Мій, які гризуть зубами своїми — і проповідують мир, а хто нічого не кладе їм у рот, проти того оголошують війну. | |
|
6
|
|
| Тому ніч буде вам замість видіння, і пітьма — замість пророкувань; зайде сонце над пророками і потьмариться день над ними. | |
|
7
|
|
| І посоромляться прозорливці, й осоромлені будуть ворожбити, і закриють уста свої всі вони, тому що не буде відповіді від Бога. | |
|
8
|
|
| А я сповнений сили Духа Господнього, правоти і твердости, щоб висловити Якову злочин його й Ізраїлю гріх його. | |
|
9
|
|
| Слухайте ж це, глави дому Яковового і князі дому Ізраїлевого, що гребують правосуддям і викривляють усе пряме, | |
|
10
|
|
| будують Сион кров’ю і Єрусалим — неправдою! | |
|
11
|
|
| Глави його судять за подарунки і священики його навчають за плату, і пророки його передвіщають за гроші, а тим часом спираються на Господа, говорячи: «чи не серед нас Господь? не спіткає нас біда!» | |
|
12
|
|
| Тому через вас Сион буде розораний, як поле, і Єрусалим зробиться купою руїн, і гора дому цього буде лісистим пагорбом. | |
|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| І буде в останні дні: гора дому Господнього поставлена буде на чолі гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї народи. | |
|
2
|
|
| І підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню й у дім Бога Якова, і Він навчить нас шляхів Своїх, і будемо ходити стежками Його, бо від Сиону вийде закон і слово Господнє — з Єрусалима. | |
|
3
|
|
| І буде Він судити багато народів, і викриє багато племен у далеких країнах; і перекують вони мечі свої на орала і списи свої — на серпи; не підніме народ на народ меча, і не будуть більше вчитися воювати. | |
|
4
|
|
| Але кожен буде сидіти під своєю виноградною лозою і під своєю смоковницею, і ніхто не буде лякати їх, бо вуста Господа Саваофа вирекли це. | |
|
5
|
|
| Бо всі народи ходять, кожний в ім’я свого бога; а ми будемо ходити в ім’я Господа Бога нашого повік. | |
|
6
|
|
| У той день, — говорить Господь, — зберу кульгавих і з’єднаю розігнане і тих, на кого Я навів біду. | |
|
7
|
|
| І зроблю кульгаве залишком і далеко розсіяне сильним народом, і Господь буде царювати над ними на горі Сионі відтепер і довіку. | |
|
8
|
|
| А ти, вежо стада, пагорбе дочки Сиону! до тебе прийде і повернеться колишнє владарювання, царство — до дочок Єрусалима. | |
|
9
|
|
| Для чого ж ти нині так голосно волаєш? Хіба немає у тебе царя? Чи не стало у тебе радника, що тебе схопили муки, як ту, що народжує? | |
|
10
|
|
| Страждай і мучся болями, дочко Сиону, як та, що народжує, бо нині ти вийдеш з міста і будеш жити у полі, і дійдеш до Вавилона: там будеш спасена, там визволить тебе Господь від руки ворогів твоїх. | |
|
11
|
|
| А тепер зібралися проти тебе багато народів і говорять: «нехай буде вона осквернена, і нехай надивиться око наше на Сион!» | |
|
12
|
|
| Але вони не знають думок Господніх і не розуміють ради Його, що Він зібрав їх як снопи на току. | |
|
13
|
|
| Встань і молоти, дочко Сиону, бо Я зроблю ріг твій залізним і копита твої зроблю мідними, і знищиш багато народів, і присвятиш Господу здобутки їх і багатства їх Владиці всієї землі. | |
|
Глава 5
|
|
|
1
|
|
| Тепер ополчись, дочко полчищ; облягли нас облогою, тростиною будуть бити по щоках суддю Ізраїлевого. | |
|
2
|
|
| І ти, Вифлеєме-Ефрафо, чи малий ти між тисячами Іудиними? з тебе вийде Мені Той, Який повинен бути Владикою в Ізраїлі і Якого походження від початку, від днів вічних. | |
|
3
|
|
| Тому Він залишить їх до часу, доки не народить та, що має народити; тоді повернуться до синів Ізраїля і ті брати їхні, які залишилися. | |
|
4
|
|
| І стане Він, і буде пасти у силі Господній, у величі імені Господа Бога Свого, і вони будуть жити безпечно, бо тоді Він буде великим до країв землі. | |
|
5
|
|
| І буде Він мир. Коли Ассур прийде у нашу землю і вступить у наші палаци, ми виставимо проти нього сім пастирів і вісім князів. | |
|
6
|
|
| І будуть вони пасти землю Ассура мечем і землю Немврода у самих воротах її, і Він-то визволить від Ассура, коли той прийде у землю нашу і коли вступить у межі наші. | |
|
7
|
|
| І буде залишок Якова серед багатьох народів, як роса від Господа, як злива на траві, і він не буде залежати від людини і покладатися на синів Адамових. | |
|
8
|
|
| І буде залишок Якова між народами, серед багатьох племен, як лев серед звірів лісових, як скимен серед отари овець, який, коли виступить, то долає і терзає, і ніхто не врятує від нього. | |
|
9
|
|
| Підніметься рука твоя над ворогами твоїми, і всі вороги твої будуть знищені. | |
|
10
|
|
| І буде у той день, — говорить Господь: знищу коней твоїх із середовища твого і знищу колісниці твої, | |
|
11
|
|
| знищу міста у землі твоїй і зруйную всі укріплення твої, | |
|
12
|
|
| вивергну чародійство з руки твоєї, і тих, хто ворожить по хмарах, не буде у тебе; | |
|
13
|
|
| знищу ідолів твоїх і кумирів із середовища твого, і не будеш більше поклонятися виробам рук твоїх. | |
|
14
|
|
| Викоріню із середовища твого священні діброви твої і розорю міста твої. | |
|
15
|
|
| І звершу у гніві й обуренні помсту над народами, які будуть неслухняні. | |
|
Глава 6
|
|
|
1
|
|
| Слухайте, що говорить Господь: встань, судися перед горами, і пагорби нехай чують голос твій! | |
|
2
|
|
| Слухайте, гори, суд Господній, і ви, тверді основи землі: бо у Господа суд з народом Своїм, і з Ізраїлем Він змагається. | |
|
3
|
|
| Народе Мій! що зробив Я тобі і чим обтяжував тебе? відповідай Мені. | |
|
4
|
|
| Я вивів тебе з землі Єгипетської і визволив тебе з дому рабства, і послав перед тобою Мойсея, Аарона і Маріам. | |
|
5
|
|
| Народе Мій! згадай, що задумував Валак, цар Моавитський, і що відповів йому Валаам, син Веорів, і що відбувалося від Ситтима до Галгал, щоб пізнати тобі праведні дії Господні. | |
|
6
|
|
| «З чим постати мені перед Господом, схилитися перед Богом небесним? Чи постати перед Ним із всепаленнями, з тельцями однолітніми? | |
|
7
|
|
| Але чи можна догодити Господу тисячами баранів або невичерпними потоками єлею? Хіба дам Йому первістка мого за злочин мій і плід утроби моєї — за гріх душі моєї?» | |
|
8
|
|
| О, людино! сказано тобі, що́ — добро і чого жадає від тебе Господь: діяти справедливо, любити діла милосердя і смиренномудро ходити перед Богом твоїм. | |
|
9
|
|
| Глас Господа взиває до міста, і мудрість благоговіє перед ім’ям Твоїм: слухайте жезл і Того, Хто поставив його. | |
|
10
|
|
| Чи не знаходяться і тепер у домі нечестивого скарби нечестя і зменшена міра, огидна? | |
|
11
|
|
| Чи можу я бути чистим з терезами неточними і з обманними гирями у торбі? | |
|
12
|
|
| Оскільки багатії його сповнені неправди, і жителі його говорять неправду, і язик їх є обман у вустах їхніх, | |
|
13
|
|
| то і Я незцілимо уражу тебе спустошенням за гріхи твої. | |
|
14
|
|
| Ти будеш їсти, і не будеш ситим; порожнеча буде всередині тебе; будеш зберігати, але не вбережеш, а що збережеш, те віддам мечу. | |
|
15
|
|
| Будеш сіяти, а жати не будеш; будеш чавити оливки, і не будеш намащуватися єлеєм; вичавиш виноградний сік, а вина пити не будеш. | |
|
16
|
|
| Збереглися у вас звичаї Амврія і всі діла дому Ахавового, і ви чините за порадами їх; і віддам Я тебе на спустошення і жителів твоїх на посміяння, і ви понесете наругу народу Мого. | |
|
Глава 7
|
|
|
1
|
|
| Горе мені! бо зі мною тепер — як після збирання літніх плодів, як після збирання винограду: жодної ягоди для їжі, ні спілого плоду, якого бажає душа моя. | |
|
2
|
|
| Не стало милосердих на землі, немає правдивих між людьми; всі чинять підступи, щоб проливати кров; кожен ставить братові своєму сіть. | |
|
3
|
|
| Руки їхні повернені до того, щоб уміти робити зло; начальник вимагає подарунків, і суддя судить за хабарі, а вельможі висловлюють злі бажання душі своєї і перекручують справу. | |
|
4
|
|
| Кращий з них — як терен, і справедливий — гірше за колючу огорожу, день провісників Твоїх, відвідання Твоє настає; нині спіткає їх сум’яття. | |
|
5
|
|
| Не вірте другові, не покладайтеся на приятеля; від тієї, що лежить на лоні твоєму, стережи двері вуст твоїх. | |
|
6
|
|
| Бо син ганьбить батька, дочка повстає проти матері, невістка — проти свекрухи своєї; вороги людині — домашні її. | |
|
7
|
|
| А я буду споглядати на Господа, уповати на Бога спасіння мого: Бог мій почує мене. | |
|
8
|
|
| Не радій заради мене, неприятелько моя! хоча я впав, але встану; хоч я у мороці, але Господь світло для мене. | |
|
9
|
|
| Гнів Господній я буду нести, тому що згрішив перед Ним, доки Він не вирішить справи моєї і не вчинить суду наді мною; тоді Він виведе мене на світло, і я побачу правду Його. | |
|
10
|
|
| І побачить це неприятелька моя і сором покриє її, яка говорила мені: «де Господь Бог твій?» Надивляться на неї очі мої, як вона буде потоптана, подібно до бруду на вулицях. | |
|
11
|
|
| У день спорудження стін твоїх, у цей день віддалиться визначення. | |
|
12
|
|
| У той день прийдуть до тебе з Ассирії і міст єгипетських, і від Єгипту до ріки Євфрату, і від моря до моря, і від гори до гори. | |
|
13
|
|
| А земля та буде пустелею за провину жителів її, за плоди діянь їх. | |
|
14
|
|
| Паси народ Твій жезлом Твоїм, овець спадщини Твоєї, які живуть самотньо у лісі посеред Кармила; нехай пасуться вони на Васані і Галааді, як у дні давні! | |
|
15
|
|
| Як у дні виходу твого із землі Єгипетської, явлю йому дивні діла. | |
|
16
|
|
| Побачать це народи і посоромляться при всій могутності своїй; покладуть руку на вуста, вуха їхні зробляться глухими; | |
|
17
|
|
| будуть лизати порох, як змія, як черва земна, виповзуть вони з укріплень своїх; устрашаться Господа Бога нашого й убояться Тебе. | |
|
18
|
|
| Хто Бог, як Ти, що прощає беззаконня і не ставить за злочин залишку спадщини Твоєї? не вічно гнівається Він, тому що любить милувати. | |
|
19
|
|
| Він знову змилосердиться над нами, згладить беззаконня наші. Ти ввергнеш у безодню морську всі гріхи наші. | |
|
20
|
|
| Ти виявиш вірність Якову, милість Аврааму, яку із клятвою обіцяв батькам нашим від днів перших. |
