Книга пророка Іони
|
Книга пророка Іони
|
Глава 1
|
Глава 1
|
1
|
|
І було слово Господнє до Іони, сина Амафиїного: | |
2
|
|
встань, іди у Ниневію, місто велике, і проповідуй у ньому, бо злодіяння його дійшли до Мене. | |
3
|
|
І встав Іона, щоб утікати у Фарсис від лиця Господа, і прийшов у Іоппію, і знайшов корабель, який вирушав у Фарсис, віддав платню за проїзд і ввійшов у нього, щоб плисти з ними у Фарсис від імені Господа. | |
4
|
|
Але Господь здійняв на морі сильний вітер, і зробилася на морі велика буря, і корабель готовий був розбитися. | |
5
|
|
І злякалися корабельники, і взивали кожен до свого бога, і стали кидати у море поклажу з корабля, щоб полегшити його від неї; Іона ж спустився усередину корабля, ліг і міцно заснув. | |
6
|
|
І прийшов до нього начальник корабля і сказав йому: чого ти спиш? встань, взивай до Бога твого; можливо, Бог згадає про нас, і ми не загинемо. | |
7
|
|
І сказали одне одному: підемо, кинемо жереби, щоб дізнатися, за кого осягає нас це лихо. І кинули жереби, й упав жереб на Іону. | |
8
|
|
Тоді сказали йому: скажи нам, за кого осягла нас ця біда? яке твоє заняття, і звідки ти йдеш? де твоя країна, і з якого ти народу? | |
9
|
|
І він сказав їм: я єврей, шаную Господа Бога небес, Який створив море і сушу. | |
10
|
|
І злякалися люди страхом великим і сказали йому: для чого ти це зробив? Бо довідалися ці люди, що він біжить від лиця Господнього, як він сам оголосив їм. | |
11
|
|
І сказали йому: що зробити нам з тобою, щоб море затихло для нас? Бо море не переставало хвилюватися. | |
12
|
|
Тоді він сказав їм: візьміть мене і киньте мене у море, і море затихне для вас, бо я знаю, що через мене спостигла вас ця велика буря. | |
13
|
|
Але ці люди почали посилено гребти, щоб пристати до землі, але не могли, тому що море все продовжувало бушувати проти них. | |
14
|
|
Тоді воззвали вони до Господа і сказали: молимо Тебе, Господи, нехай не загинемо за душу людини цієї, і не постав нам у провину кров невинну; бо Ти, Господи, зробив те, що угодно Тобі! | |
15
|
|
І взяли Іону і кинули його у море, і затихло море у люті своїй. | |
16
|
|
І злякалися ці люди Господа великим страхом, і принесли Господу жертву, і дали обітниці. | |
Глава 2
|
|
1
|
|
І повелів Господь великому киту поглинути Іону; і був Іона в утробі цього кита три дні і три ночі. | |
2
|
|
І помолився Іона Господу Богу своєму з утроби кита | |
3
|
|
і сказав: до Господа воззвав я у скорботі моїй, і Він почув мене; з утроби пекла я волав, і Ти почув голос мій. | |
4
|
|
Ти ввергнув мене у глибину, у серце моря, і потоки оточили мене, усі води Твої і хвилі Твої проходили наді мною. | |
5
|
|
І я сказав: відкинутий я від очей Твоїх, однак я знову побачу святий храм Твій. | |
6
|
|
Охопили мене води до душі моєї, безодня обійняла мене; морською травою оповита була голова моя. | |
7
|
|
До основ гір я зійшов, земля своїми запорами навік закрила мене; але Ти, Господи Боже мій, виведеш душу мою з пекла. | |
8
|
|
Коли знемогла у мені душа моя, я згадав про Господа, і молитва моя дійшла до Тебе, до храму святого Твого. | |
9
|
|
Ті, що шанують суєтних і облудних богів, залишили Милосердого свого, | |
10
|
|
а я гласом хвали принесу Тобі жертву; що обіцяв, виконаю: у Господа спасіння! | |
11
|
|
І сказав Господь киту, і він вивергнув Іону на сушу. | |
Глава 3
|
|
1
|
|
І було слово Господнє до Іони вдруге: | |
2
|
|
встань, йди в Ниневію, місто велике, і проповідуй у ній, що́ Я повелів тобі. | |
3
|
|
І встав Іона і пішов у Ниневію, за словом Господнім; Ниневія ж була містом великим у Бога, на три дні ходи. | |
4
|
|
І почав Іона ходити по місту, скільки можна пройти в один день, і проповідував, говорячи: ще сорок днів, і Ниневія буде зруйнована! | |
5
|
|
І повірили ниневитяни Богу, й оголосили пост, і вдяглися у веретища, від великого з них до малого. | |
6
|
|
Це слово дійшло до царя Ниневії, і він устав із престолу свого, і зняв із себе царське облачення своє, й одягся у веретище, і сів на попелі, | |
7
|
|
і повелів проголосити і сказати у Ниневії від імені царя і вельмож його: «щоб ні люди, ні худоба, ні воли, ні вівці нічого не їли, не ходили на пасовище і води не пили, | |
8
|
|
і щоб покриті були веретищем люди і худоба і сильно волали до Бога, і щоб кожен навернувся від злого шляху свого і від насильства рук своїх. | |
9
|
|
Хто знає, можливо, ще Бог змилосердиться і відверне від нас розпалений гнів Свій, і ми не загинемо». | |
10
|
|
І побачив Бог діла їхні, що вони навернулися від злого путі свого, і пожалів Бог щодо біди, про яку сказав, що наведе на них, і не навів. | |
Глава 4
|
|
1
|
|
Іона сильно засмутився цим і був роздратований. | |
2
|
|
І молився він Господу і сказав: о, Господи! чи не це говорив я, коли ще був у країні моїй? Тому я і побіг у Фарсис, бо знав, що Ти Бог благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкуєш щодо нещастя. | |
3
|
|
І нині, Господи, візьми душу мою від мене, бо краще мені померти, ніж жити. | |
4
|
|
І сказав Господь: невже це засмутило тебе так сильно? | |
5
|
|
І вийшов Іона з міста, і сів на східній стороні міста, і зробив собі там кущу, і сів під нею у тіні, щоб побачити, що буде з містом. | |
6
|
|
І виростив Господь Бог рослину, і вона піднялася над Іоною, щоб над головою його була тінь і щоб позбавити його засмучення його; Іона дуже зрадів цій рослині. | |
7
|
|
І влаштував Бог так, що на другий день з появою зорі черва підточила рослину, і вона засохла. | |
8
|
|
Коли ж зійшло сонце, навів Бог пекучий східний вітер, і сонце стало палити голову Іони, так що він знеміг і просив собі смерти, і сказав: краще мені померти, ніж жити. | |
9
|
|
І сказав Бог Іоні: невже так сильно засмутився ти через рослину? Він сказав: дуже засмутився, навіть до смерти. | |
10
|
|
Тоді сказав Господь: ти шкодуєш за рослиною, над якою ти не трудився і якої не вирощував, яка в одну ніч виросла і в одну ж ніч і пропала: | |
11
|
|
чи Мені не пожаліти Ниневії, міста великого, у якому понад сто двадцять тисяч чоловік, які не вміють відрізнити правої руки від лівої, і безліч худоби? |