|
Глава 13
|
Глава́ г҃і
|
|
1
|
1
|
| У той день відкриється джерело дому Давидового і жителям Єрусалима для омивання гріха і нечистоти. | Въ де́нь ѡ҆́нъ бꙋ́детъ всѧ́ко мѣ́сто ѿверза́емо до́мꙋ даві́довꙋ и҆ живꙋ́щымъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ въ предвиже́нїе и҆ раздѣле́нїе. |
|
2
|
2
|
| І буде у той день, — говорить Господь Саваоф, — Я знищу імена ідолів з цієї землі, і вони не будуть більше згадуватися, так само як лжепророків і нечистого духа вижену з землі. | И҆ бꙋ́детъ въ де́нь ѡ҆́нъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ, потреблю̀ и҆мена̀ і҆́дѡлѡвъ ѿ землѝ, и҆ ктомꙋ̀ не бꙋ́детъ и҆́хъ па́мѧти:и҆ лжи̑выѧ проро́ки и҆ дꙋ́ха нечи́стаго и҆змꙋ̀ ѿ землѝ. |
|
3
|
3
|
| Тоді, якщо хто буде пророкувати, то батько його і мати його, які народили його, скажуть йому: тобі не слід жити, бо ти неправду говориш в ім’я Господа; й уразять його батько його і мати його, які народили його, коли він буде прорікати. | И҆ бꙋ́детъ, а҆́ще прорече́тъ человѣ́къ є҆щѐ, и҆ рече́тъ къ немꙋ̀ ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀ и҆ ма́ти є҆гѡ̀, ро́ждшїи є҆го̀, внегда̀ проро́чествовати є҆мꙋ̀: не жи́въ бꙋ́деши, ꙗ҆́кѡ лжꙋ̀ глаго́лалъ є҆сѝ во и҆́мѧ гдⷭ҇не: и҆ за́пнꙋтъ є҆мꙋ̀ ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀ и҆ ма́ти є҆гѡ̀, роди́вшїи є҆го̀, є҆гда̀ проро́чествовати на́чнетъ. |
|
4
|
4
|
| І буде у той день, посоромляться такі віщуни, кожен видіння свого, коли будуть прорікати, і не будуть одягати на себе волосяниці, щоб обманювати. | И҆ бꙋ́детъ въ де́нь ѡ҆́нъ, постыдѧ́тсѧ проро́цы, кі́йждо ѿ видѣ́нїѧ своегѡ̀, внегда̀ проро́чествовати є҆мꙋ̀, и҆ ѡ҆блекꙋ́тсѧ въ ко́жꙋ власѧнꙋ́ю, занѐ солга́ша. |
|
5
|
5
|
| І кожен скаже: я не пророк, я хлібороб, тому що хтось зробив мене рабом від дитинства мого. | И҆ рече́тъ: нѣ́смь прⷪ҇ро́къ а҆́зъ, ꙗ҆́кѡ человѣ́къ дѣ́лаѧй зе́млю а҆́зъ є҆́смь, занѐ человѣ́къ роди́ мѧ ѿ ю҆́ности моеѧ̀. |
|
6
|
6
|
| Йому скажуть: від чого ж на руках у тебе рубці? І він відповість: від того, що мене били у домі тих, що люблять мене. | И҆ рекꙋ̀ къ немꙋ̀: что̀ ꙗ҆́звы сїѧ̑ посредѣ̀ рꙋкꙋ̀ твоє́ю; И҆ рече́тъ: и҆́миже оу҆ѧ́звленъ бы́хъ въ домꙋ̀ возлю́бленнагѡ моегѡ̀. |
|
7
|
7
|
| О, меч! піднімися на пастиря Мого і на ближнього Мого, — говорить Господь Саваоф: урази пастиря, і розсіються вівці! І Я простягну руку Мою на малих. | Мечꙋ̀, воста́ни на па́стырѧ моего̀ и҆ на мꙋ́жа граждани́на моего̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель: поразѝ па́стырѧ, и҆ расточа́тсѧ ѻ҆́вцы ста́да: и҆ наведꙋ̀ рꙋ́кꙋ мою̀ на (ма̑лыѧ) па̑стыри. |
|
8
|
8
|
| І буде на всій землі, — говорить Господь, — дві частини на ній будуть знищені, вимруть, а третя залишиться на ній. | И҆ бꙋ́детъ въ де́нь ѡ҆́нъ на все́й землѝ, гл҃етъ гдⷭ҇ь, двѣ̀ ча̑сти є҆ѧ̀ потребѧ́тсѧ и҆ и҆зче́знꙋтъ, а҆ тре́тїѧ ѡ҆ста́нетсѧ на не́й: |
|
9
|
9
|
| І введу цю третю частину у вогонь, і розплавлю їх, як плавлять срібло, й очищу їх, як очищають золото: вони будуть закликати ім’я Моє, і Я почую їх і скажу: «це Мій народ», і вони скажуть: «Господь — Бог мій!» | и҆ проведꙋ̀ тре́тїю ча́сть сквозѣ̀ ѻ҆́гнь, и҆ разжгꙋ̀ ѧ҆̀, ꙗ҆́коже разжиза́етсѧ сребро̀, и҆ и҆скꙋшꙋ̀ ѧ҆̀, ꙗ҆́коже и҆скꙋша́етсѧ зла́то: то́й призове́тъ и҆́мѧ моѐ, и҆ а҆́зъ оу҆слы́шꙋ є҆го̀ и҆ рекꙋ̀: лю́дїе моѝ сі́и сꙋ́ть. И҆ ті́и рекꙋ́тъ: гдⷭ҇ь бг҃ъ мо́й. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.