|
Глава 2
|
Глvа, в~”
|
|
1
|
1
|
|
Досліджуйте себе уважно, досліджуйте, народе неприборканий,
|
Съберᲇтеся, и^ съ ни'ми моли'теся ја^ꙁы'къ ненакаꙁа'н#ныи,
|
|
2
|
2
|
|
доки не прийшло визначення — день пролетить, як полова, — доки не прийшов на вас полум’яний гнів Господній, доки не настав для вас день люті Господньої.
|
прежде бы'ти вамъ ја%ко цвњтђ ми'моходя'щђ въ дн~ь прежде прїити на' вы гнњ'вђ ја%рости гн~я, прежде прїити на вс^я дн~и гнњ'ва ја%рости гн~я.
|
|
3
|
3
|
|
Шукайте Господа, всі смиренні землі, які виконують закони Його; шукайте правду, шукайте смиренномудрість; можливо, ви сховаєтеся у день гніву Господнього.
|
въꙁы'щете г~а вс^и смире'нїи ꙁемля` сђдᲆ съдњ'ите. вꙁы'щете пра'вды, възы'щете кро'тости и^ эTвњща'ите я&, ја%ко да покры'еᲄеся въ дн~ь гнњ'ва гн~я.
|
|
4
|
4
|
|
Бо Газа буде покинута й Аскалон спорожніє, Азот буде вигнаний серед дня й Екрон викоріниться.
|
ꙁане` га'ꙁа расхище'на бђдетъ, и^ а^скало'нъ въ и^счеꙁнове'нїе бђдетъ, и^ а^зо'тъ на месам#брїю эTвръжеTся, и^ а^к#каро'нъ и^скорени'тся”
|
|
5
|
5
|
|
Горе жителям приморської країни, народу критському! Слово Господнє на вас, хананеї, земле Филистимська! Я знищу тебе, і не буде у тебе жителів, —
|
Го'ре живђщимъ въ схини'ꙁмњ мор#стеи пришел#цы сђдїямъ. сло'во гн~е на васъ хананеи` зе'мле и^ноплемен#никъ, и^ погђблю в^ы эT жили'ща.
|
|
6
|
6
|
|
і буде приморська країна пастушою вівчарнею і загоном для худоби.
|
и^ бђдетъ крљ=тъ жи'ръ па'ствамъ и^ ѓ^гра'дъ ѓ%вцамъ.
|
|
7
|
7
|
|
І дістанеться цей край залишкам дому Іудиного, і будуть пасти там, і в домах Аскалона будуть увечері відпочивати, бо Господь Бог їхній відвідає їх і поверне полон їх.
|
и^ бђдетъ схини'ꙁма мор#ска про'чимъ до'мђ і^ё'довђ, на ни'хъ пожирђ'ютъ, въ хра'мы а^скалонђ къ вечерђ ѓ^бита'ютъ эT лица` сн~овъ і^ё'довъ. ја%ко присњти и^хъ г~ь б~ъ мои, и^ въꙁврати плњ'нъ ихъ.
|
|
8
|
8
|
|
Чув Я ганьбу Моава й обра́зи синів Аммонових, як вони знущалися з Мого народу і величалися у наділах його.
|
слы'шахъ поноше'нїя моа'въ, и^ претыка'нїя сн~овъ а^ммо'нь ѓ^ни же поноша'хђ лю'демъ мои^мъ, и^ велича'хђся на предњ'лы моя”
|
|
9
|
9
|
|
Тому, живу Я! — говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: Моав буде, як Содом, і сини Аммона будуть, як Гоморра, надбанням кропиви, соляним рівчаком, пустелею навіки; залишок народу Мого візьме їх у здобич, і вцілілі з людей Моїх одержать їх у спадщину.
|
Сего ради живђ а^ꙁъ, гл~етъ г~ь си'лъ б~ъ і^и^л~евъ. ꙁане` моа'въ ја%ко содо'ма, и^ сн~ове а^м#мо'ни ја%ко гомо'ра, и^ дама'ск# ѓ^ста'вленъ ја%ко сто'гъ гђме'нныи, і^ и^щеꙁнетъ въ вњ'къ. и^ про'чїи людїи моиX расхитя'тъ я&, и^ про'чїи ја^ꙁы'ка наслњдя'тъ и^хъ.
|
|
10
|
10
|
|
Це їм за зарозумілість їх, за те, що вони знущалися і величалися над народом Господа Саваофа.
|
с^е и^мъ за досажде'нїе и^хъ, ꙁане` поноси'ша и^ въꙁвели'чишася на люди г~а вседръжи'теля.
|
|
11
|
11
|
|
Страшний буде для них Господь, бо знищить усіх богів землі, і Йому будуть поклонятися, кожен зі свого місця, всі острови народів.
|
свњтелъ бђдетъ г~ь на нихъ, и^ потреби'тъ вся бо'ги ꙁемля и^х#. и^ покло'нятся е^мђ ко'жDо эT мњста свое^го вс^и ѓ^то'цы ја^ꙁы'чнїи.
|
|
12
|
12
|
|
І ви, ефіопляни, побиті будете мечем Моїм.
|
и^ в^ы мђри ја^ꙁвеницы ѓ^рђжїя мое^го бђдете.
|
|
13
|
13
|
|
І простягне Він руку Свою на північ, і знищить Ассура, й оберне Ниневію на руїни, на місце сухе, як пустеля,
|
и^ простретъ рђ'кђ свою на сњверъ, и^ погђ'битъ а^сљ=рїя, и^ поло'житъ нинев#вїю въ и%щезнове'нїе беꙁвоDно ја%ко пђсты'ню.
|
|
14
|
14
|
|
і спочивати будуть серед неї стада і всякого роду тварини; пелікан і їжак будуть ночувати у різьблених прикрасах її; голос їх буде лунати у вікнах, руйнування виявиться на дверних стовпах, бо не стане на них кедрової обшивки.
|
и^ пожирђ'ютъ посредњ е^я` ста'да, и^ вс^и ѕвњ'рїе зеMнїи. и^ хамо'лви и^ е'жи на пя'трехъ е'й въгнњꙁдя'тся, и^ ѕвњ'рїе въꙁвы'ютъ в раскопа'нїе е^я`, и^ вра'ни въ вра'техъ е^я`, зане` ти'сїе въꙁноше'нїе е^и.
|
|
15
|
15
|
|
Ось чим буде місто, яке торжествує, живе безтурботно, яке говорить у серці своєму: «я, і немає іншого, крім мене». Як воно стало руїною, лігвом для звірів! Усякий, проходячи повз нього, посвистить і махне рукою.
|
сеи граD досади'телникъ живя'и на ё^пова'нїе, гл~яи въ срDцы свое^мъ а^зъ е^смь, и^ нњсть по мнњ` па'ки. ка'ко бы'сть въ и^щеꙁнове'нїе жи'ръ ѕвњреM. вся'къ ми'моходяи скво'ꙁњ ня` поꙁви'жDетъ и^ двигнетъ рђцњ свои`”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.