Глава 18
|
Глава 18
|
1
|
1
|
Сказавши це, Ісус вийшов з учениками Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, в який увійшов Сам і ученики Його. | Си рекъ изиде исусъ съ ученикы своими на онъ полъ потока кедрьска идеже бэ врьтьпъ въ ньже въниде самъ и ученици ѥго. |
2
|
2
|
Знав же це місце й Іуда, зрадник Його, тому що Ісус часто збирався там з учениками Своїми. | вэдэаше же иуда иже и прэдаяаше мэсто яко мъногашьди събирааше сz исусъ ту съ ученикы своими. |
3
|
3
|
Отже, Іуда, взявши загін воїнів та слуг первосвящеників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями і світильниками та зброєю. | иуда же приимъ спирѫ и отъ архиереи и фарисеи слугы приде тамо съ свэтильникы и съ свэщами и орѫжии. |
4
|
4
|
Ісус же, знаючи все, що з Ним буде, вийшов і сказав їм: кого шукаєте? | исусъ же вэды вьсе идѫщеѥ на нь ишьдь рече имъ: кого ищете; |
5
|
5
|
Йому відповіли: Ісуса Назорея. Ісус говорить їм: це Я. Стояв же з ними й Іуда, зрадник Його. | отьвэщашz ѥму: исуса назарея. глагола имъ исусъ: азъ ѥсмь. стояаше же иуда иже и прэдаяше съ ними. |
6
|
6
|
І коли сказав їм: це Я, — вони відступили назад і впали на землю. | да яко рече имъ: азъ ѥсмь идошz въспzть и падошz на земли. |
7
|
7
|
Знову запитав їх Ісус: кого шукаєте? Вони сказали: Ісуса Назорея. | пакы же ѩ въпроси исусъ: кого ищете; они же рекошz: исуса назарея. |
8
|
8
|
Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я; отже, якщо Мене шукаєте, залиште цих, нехай ідуть. | отъвэща исусъ: рекохъ вамъ яко азъ ѥсмь. аще убо мене ищете не дэите сихъ ити. |
9
|
9
|
Щоб збулося сказане слово: з тих, якого Ти дав Мені, Я не погубив нікого. | да събѫдеть сz слово ѥже рече яко ѩже далъ ѥси мънэ не погубихъ ни кого же отъ нихъ. |
10
|
10
|
Симон же Петро, маючи меч, витяг його і вдарив раба первосвященика і відсік йому праве вухо. Ім’я раба було Малх. | симонъ же петръ имэѩ ножь извлэче и и удари архиереова раба и урэза ѥму ухо десноѥ. бэ же имz рабу малхъ. |
11
|
11
|
Але Ісус сказав Петрові: сховай меч у піхви; невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець? | рече же исусъ петрови: въньзи ножь въ ножьницѫ. чzшѫ ѭже дасть мънэ отьць не имамъ ли пити ѥѩ; |
12
|
12
|
Тоді воїни, і тисяцький, і слуги юдейські взяли Ісуса і зв’язали Його. | спира же и тысzщьникъ и слугы иудеискы ѩшz исуса и съвzзашz и |
13
|
13
|
І відвели Його спершу до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був первосвящеником того року. | и ведошz и къ аннэ прьвэѥ бэ бо тьсть каиафэ иже бэ архиереи лэту тому. |
14
|
14
|
Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одному чоловікові вмерти за народ. | бэ же каиафа давыи съвэтъ иудеомъ яко унѥ ѥсть ѥдиному чловэку умрэти за люди. |
15
|
15
|
Услід за Ісусом ішли Симон-Петро та інший ученик; ученик же той був знайомий первосвященикові і ввійшов з Ісусом у двір первосвященика. | по исусэ же идэаше симонъ петръ и другыи ученикъ. ученикъ же тъ бэ знаѥмъ архиереови и въниде съ исусомъ въ дворъ архиереовъ. |
16
|
16
|
А Петро стояв зовні при дверях. Потім ученик, який був знайомий первосвященикові, вийшов і сказав воротарці, і ввів Петра. | петръ же стояаше. предъ двьрьхь вънэ. изиде же Uченикъ тъ. иже бэ знаѥмъ архиереови. и ре? двьрници. и въведе петра. |
17
|
17
|
І ось рабиня-воротарка каже Петрові: чи ти не з учеників Цього Чоловіка? Він сказав: ні. | гlа же раба. двьрница петрови. еда и ты t Uченикъ ѥси. чlвка сего. гlа онъ нэсмь. |
18
|
18
|
Тим часом раби і слуги, розпаливши вогнище, бо було холодно, стояли і грілися. Петро також стояв з ними і грівся. | стояхU же раби. и слUгы огнь створьше. яко зима бэ и грэяхU сz. бэ же съ ними петръ стоя и грэясz. |
19
|
19
|
Первосвященик же запитав Ісуса про учеників Його і про вчення Його. | архиереи же въпросиша iс7а. о Uченицэхъ ѥго. и о Uчении ѥго. |
20
|
20
|
Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито; Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де завжди юдеї сходяться, і таємно не говорив нічого. | tвэща ѥмU iс7. азъ не обинUясz гlхъ мірU. азъ всегда Uчихъ. на съньмищи и въ цр7кви. идеже вси жидове събираютьсz. и отаи не гlахъ нічто же. |
21
|
21
|
Чого запитуєш Мене? Запитай тих, які чули, що Я говорив їм; ось ці знають, що Я говорив. | что мене въпрашаѥши. въпрашаи слышавъшиихъ. что гlахъ имъ. се си вэдzть. яже рекохъ азъ. |
22
|
22
|
Коли Він сказав це, один із слуг, що стояв близько, ударив Ісуса по щоці, кажучи: так відповідаєш Ти первосвященикові? | се же рекъшю ѥмU. единъ t престоящиихъ слUгъ. Uдари въ ланитU iс7а. рекъ. тако ли tвэщаваѥши. архиереови. |
23
|
23
|
Ісус відповів йому: якщо Я сказав зле, то доведи, що зле, а коли добре, за що ти б’єш Мене? | tвэща ѥмU iс7. аще злэ гlахъ. послUшьствUи о злэ. аще ли добрэ. почто мя биѥши. |
24
|
24
|
Анна відіслав Його зв’язаного до первосвященика Каяфи. | посла же а=на съвzзана. къ каиафэ архиереови. |
25
|
25
|
А Симон-Петро стояв і грівся. Тут сказали йому: чи не з учеників Його і ти? Він відрікся і сказав: ні. | бэ же симонъ петръ. стоя и грэясz. рекоша же ѥмU еда и ты t Uченикъ ѥго ѥго ѥси. онъ же tвьржесz и рече. иэсмь. |
26
|
26
|
Один з рабів первосвященика, родич того, якому Петро відсік вухо, говорить: чи я не бачив тебе з Ним у саду? | гlа одинъ t рабъ архиереовъ. Uжика сы. ѥмU же петръ Uрэза. Uхо. не азъ ли тz видэхъ. въ оградэ съ нимь. |
27
|
27
|
Петро знову відрікся, і зараз же заспівав півень. | пакы же петръ tвьржесz. и абиѥ кUръ възгласи. |
28
|
28
|
Від Каяфи повели Ісуса до преторії. Був ранок; і вони не ввійшли у преторію, щоб не осквернитися, але щоб можна було їсти паску. | ведоша же iс7а t каиафы въ преторъ. бzше же заUтра. и ти не вънидоша въ преторъ. да не осквьрнzтьсz. нъ да ядzть пасхU. |
29
|
29
|
Пилат вийшов до них і сказав: у чому ви звинувачуєте Чоловіка Цього? | изиде же пилатъ къ нимь. вънъ. и рече. кUю рэчь приносите. на чловэка сего. |
30
|
30
|
Вони сказали йому у відповідь: якби Він не був злочинець, ми не видали б Його тобі. | tвэщаша и рэша ѥмU. аще не бы былъ сь злодэи. и не быхомъ предали ѥго тобэ. |
31
|
31
|
Пилат сказав їм: візьміть Його ви, і за законом вашим судіть Його. Юдеї сказали йому: нам не дозволено віддавати на смерть нікого, — | рече же имъ пилатъ. поимэте ѥго вы. и по законU вашемU сUдите ѥмU. рекоша же ѥмU жидове. намъ не достоить Uбити. никоgо же. |
32
|
32
|
щоб справдилося слово Ісусове, яке Він сказав, даючи зрозуміти, якою смертю мав померти. | да слово iс7во събUдетьсz. ѥже рече. знаменая. коѥю съмьртью хотzаше Uмрети. |
33
|
33
|
Тоді Пилат знову ввійшов у преторію, покликав Ісуса і сказав Йому: чи не Ти Цар Юдейський? | въниде же пакы въ преторъ. и прiзва iс7а и рече ѥмU. ты ли ѥси цrь июдеискъ. |
34
|
34
|
Ісус відповів йому: чи від себе ти говориш це, чи інші сказали тобі про Мене? | tвэща ѥмU iс7. о собэ ли се ты гlѥши. или ини тобэ рекоша о мнэ. |
35
|
35
|
Пилат відповів: хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені; що Ти зробив? | tвэща ѥмU пилатъ. еда азъ жидовинъ ѥсмь. родъ твои архиереи предаша тz мнэ. что ѥси сътворилъ. |
36
|
36
|
Ісус відповів: Царство Моє не від світу цього: якби від світу цього було Царство Моє, то слуги Мої змагалися б за Мене, щоб Я не був виданий юдеям; але нині Царство Моє не звідси. | tвэща iс7. цр7ство моѥ нэсть t мира сего. аще t сего мира было бы. цр7ство моѥ. слUгы моя подвизалисz быша. да не преданъ быхъ июдеомъ. нынэ же цр7ство моѥ. нэc tсюдэ. |
37
|
37
|
Пилат сказав Йому: отже, Ти Цар? Ісус відповів: ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про істину; кожен, хто від істини, слухається голосу Мого. | рече же ѥмU пилатъ. да цrь ли ты ѥси. tвэща iс7. ты гlѥши. яко цrь ѥсмь азъ. азъ на се родихъсz. и на се придохъ въ миръ. да съвэдэтельствUю о истинэ. всzкъ. иже ѥсть t истины. послUшаѥть глаc моѥго. |
38
|
38
|
Пилат сказав Йому: що є істина? І, сказавши це, знову вийшов до юдеїв і сказав їм: я ніякої провини не знаходжу в Ньому. | гlа ѥмU пилатъ. что ѥсть истина. и се рекъ. пакы изиде къ жидомъ. и гlа имъ. азъ ни ѥдиноя вины обрэтаю въ нѥмь. |
39
|
39
|
Є ж у вас звичай, щоб я одного відпускав вам на Пасху; чи хочете, відпущу вам Царя Юдейського? | ѥсть же обычаи вамъ. да ѥдиного вамъ. tпUщю. на пасхU. хочете ли Uбо да tпUщю вамъ. цrя июдеиска. |
40
|
40
|
Тоді знову закричали всі, кажучи: не Його, а Варавву. Варавва ж був розбійник. | възъпиша же вси гlюще. не сего нъ варавU. бэ же варава разбоиникъ. |