Завантаження...
Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 18
Глава 18
1
1
Сказавши це, Ісус вийшов з учениками Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, в який увійшов Сам і ученики Його. Си рекъ изиде исусъ съ ученикы своими на онъ полъ потока кедрьска идеже бэ врьтьпъ въ ньже въниде самъ и ученици ѥго.
2
2
Знав же це місце й Іуда, зрадник Його, тому що Ісус часто збирався там з учениками Своїми. вэдэаше же иуда иже и прэдаяаше мэсто яко мъногашьди събирааше сz исусъ ту съ ученикы своими.
3
3
Отже, Іуда, взявши загін воїнів та слуг первосвящеників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями і світильниками та зброєю. иуда же приимъ спирѫ и отъ архиереи и фарисеи слугы приде тамо съ свэтильникы и съ свэщами и орѫжии.
4
4
Ісус же, знаючи все, що з Ним буде, вийшов і сказав їм: кого шукаєте? исусъ же вэды вьсе идѫщеѥ на нь ишьдь рече имъ: кого ищете;
5
5
Йому відповіли: Ісуса Назорея. Ісус говорить їм: це Я. Стояв же з ними й Іуда, зрадник Його. отьвэщашz ѥму: исуса назарея. глагола имъ исусъ: азъ ѥсмь. стояаше же иуда иже и прэдаяше съ ними.
6
6
І коли сказав їм: це Я, — вони відступили назад і впали на землю. да яко рече имъ: азъ ѥсмь идошz въспzть и падошz на земли.
7
7
Знову запитав їх Ісус: кого шукаєте? Вони сказали: Ісуса Назорея. пакы же ѩ въпроси исусъ: кого ищете; они же рекошz: исуса назарея.
8
8
Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я; отже, якщо Мене шукаєте, залиште цих, нехай ідуть. отъвэща исусъ: рекохъ вамъ яко азъ ѥсмь. аще убо мене ищете не дэите сихъ ити.
9
9
Щоб збулося сказане слово: з тих, якого Ти дав Мені, Я не погубив нікого. да събѫдеть сz слово ѥже рече яко ѩже далъ ѥси мънэ не погубихъ ни кого же отъ нихъ.
10
10
Симон же Петро, маючи меч, витяг його і вдарив раба первосвященика і відсік йому праве вухо. Ім’я раба було Малх. симонъ же петръ имэѩ ножь извлэче и и удари архиереова раба и урэза ѥму ухо десноѥ. бэ же имz рабу малхъ.
11
11
Але Ісус сказав Петрові: сховай меч у піхви; невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець? рече же исусъ петрови: въньзи ножь въ ножьницѫ. чzшѫ ѭже дасть мънэ отьць не имамъ ли пити ѥѩ;
12
12
Тоді воїни, і тисяцький, і слуги юдейські взяли Ісуса і зв’язали Його. спира же и тысzщьникъ и слугы иудеискы ѩшz исуса и съвzзашz и
13
13
І відвели Його спершу до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був первосвящеником того року. и ведошz и къ аннэ прьвэѥ бэ бо тьсть каиафэ иже бэ архиереи лэту тому.
14
14
Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одному чоловікові вмерти за народ. бэ же каиафа давыи съвэтъ иудеомъ яко унѥ ѥсть ѥдиному чловэку умрэти за люди.
15
15
Услід за Ісусом ішли Симон-Петро та інший ученик; ученик же той був знайомий первосвященикові і ввійшов з Ісусом у двір первосвященика. по исусэ же идэаше симонъ петръ и другыи ученикъ. ученикъ же тъ бэ знаѥмъ архиереови и въниде съ исусомъ въ дворъ архиереовъ.
16
16
А Петро стояв зовні при дверях. Потім ученик, який був знайомий первосвященикові, вийшов і сказав воротарці, і ввів Петра. петръ же стояаше. предъ двьрьхь вънэ. изиде же Uченикъ тъ. иже бэ знаѥмъ архиереови. и ре? двьрници. и въведе петра.
17
17
І ось рабиня-воротарка каже Петрові: чи ти не з учеників Цього Чоловіка? Він сказав: ні. гlа же раба. двьрница петрови. еда и ты t Uченикъ ѥси. чlвка сего. гlа онъ нэсмь.
18
18
Тим часом раби і слуги, розпаливши вогнище, бо було холодно, стояли і грілися. Петро також стояв з ними і грівся. стояхU же раби. и слUгы огнь створьше. яко зима бэ и грэяхU сz. бэ же съ ними петръ стоя и грэясz.
19
19
Первосвященик же запитав Ісуса про учеників Його і про вчення Його. архиереи же въпросиша iс7а. о Uченицэхъ ѥго. и о Uчении ѥго.
20
20
Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито; Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де завжди юдеї сходяться, і таємно не говорив нічого. tвэща ѥмU iс7. азъ не обинUясz гlхъ мірU. азъ всегда Uчихъ. на съньмищи и въ цр7кви. идеже вси жидове събираютьсz. и отаи не гlахъ нічто же.
21
21
Чого запитуєш Мене? Запитай тих, які чули, що Я говорив їм; ось ці знають, що Я говорив. что мене въпрашаѥши. въпрашаи слышавъшиихъ. что гlахъ имъ. се си вэдzть. яже рекохъ азъ.
22
22
Коли Він сказав це, один із слуг, що стояв близько, ударив Ісуса по щоці, кажучи: так відповідаєш Ти первосвященикові? се же рекъшю ѥмU. единъ t престоящиихъ слUгъ. Uдари въ ланитU iс7а. рекъ. тако ли tвэщаваѥши. архиереови.
23
23
Ісус відповів йому: якщо Я сказав зле, то доведи, що зле, а коли добре, за що ти б’єш Мене? tвэща ѥмU iс7. аще злэ гlахъ. послUшьствUи о злэ. аще ли добрэ. почто мя биѥши.
24
24
Анна відіслав Його зв’язаного до первосвященика Каяфи. посла же а=на съвzзана. къ каиафэ архиереови.
25
25
А Симон-Петро стояв і грівся. Тут сказали йому: чи не з учеників Його і ти? Він відрікся і сказав: ні. бэ же симонъ петръ. стоя и грэясz. рекоша же ѥмU еда и ты t Uченикъ ѥго ѥго ѥси. онъ же tвьржесz и рече. иэсмь.
26
26
Один з рабів первосвященика, родич того, якому Петро відсік вухо, говорить: чи я не бачив тебе з Ним у саду? гlа одинъ t рабъ архиереовъ. Uжика сы. ѥмU же петръ Uрэза. Uхо. не азъ ли тz видэхъ. въ оградэ съ нимь.
27
27
Петро знову відрікся, і зараз же заспівав півень. пакы же петръ tвьржесz. и абиѥ кUръ възгласи.
28
28
Від Каяфи повели Ісуса до преторії. Був ранок; і вони не ввійшли у преторію, щоб не осквернитися, але щоб можна було їсти паску. ведоша же iс7а t каиафы въ преторъ. бzше же заUтра. и ти не вънидоша въ преторъ. да не осквьрнzтьсz. нъ да ядzть пасхU.
29
29
Пилат вийшов до них і сказав: у чому ви звинувачуєте Чоловіка Цього? изиде же пилатъ къ нимь. вънъ. и рече. кUю рэчь приносите. на чловэка сего.
30
30
Вони сказали йому у відповідь: якби Він не був злочинець, ми не видали б Його тобі. tвэщаша и рэша ѥмU. аще не бы былъ сь злодэи. и не быхомъ предали ѥго тобэ.
31
31
Пилат сказав їм: візьміть Його ви, і за законом вашим судіть Його. Юдеї сказали йому: нам не дозволено віддавати на смерть нікого, — рече же имъ пилатъ. поимэте ѥго вы. и по законU вашемU сUдите ѥмU. рекоша же ѥмU жидове. намъ не достоить Uбити. никоgо же.
32
32
щоб справдилося слово Ісусове, яке Він сказав, даючи зрозуміти, якою смертю мав померти. да слово iс7во събUдетьсz. ѥже рече. знаменая. коѥю съмьртью хотzаше Uмрети.
33
33
Тоді Пилат знову ввійшов у преторію, покликав Ісуса і сказав Йому: чи не Ти Цар Юдейський? въниде же пакы въ преторъ. и прiзва iс7а и рече ѥмU. ты ли ѥси цrь июдеискъ.
34
34
Ісус відповів йому: чи від себе ти говориш це, чи інші сказали тобі про Мене? tвэща ѥмU iс7. о собэ ли се ты гlѥши. или ини тобэ рекоша о мнэ.
35
35
Пилат відповів: хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені; що Ти зробив? tвэща ѥмU пилатъ. еда азъ жидовинъ ѥсмь. родъ твои архиереи предаша тz мнэ. что ѥси сътворилъ.
36
36
Ісус відповів: Царство Моє не від світу цього: якби від світу цього було Царство Моє, то слуги Мої змагалися б за Мене, щоб Я не був виданий юдеям; але нині Царство Моє не звідси. tвэща iс7. цр7ство моѥ нэсть t мира сего. аще t сего мира было бы. цр7ство моѥ. слUгы моя подвизалисz быша. да не преданъ быхъ июдеомъ. нынэ же цр7ство моѥ. нэc tсюдэ.
37
37
Пилат сказав Йому: отже, Ти Цар? Ісус відповів: ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про істину; кожен, хто від істини, слухається голосу Мого. рече же ѥмU пилатъ. да цrь ли ты ѥси. tвэща iс7. ты гlѥши. яко цrь ѥсмь азъ. азъ на се родихъсz. и на се придохъ въ миръ. да съвэдэтельствUю о истинэ. всzкъ. иже ѥсть t истины. послUшаѥть глаc моѥго.
38
38
Пилат сказав Йому: що є істина? І, сказавши це, знову вийшов до юдеїв і сказав їм: я ніякої провини не знаходжу в Ньому. гlа ѥмU пилатъ. что ѥсть истина. и се рекъ. пакы изиде къ жидомъ. и гlа имъ. азъ ни ѥдиноя вины обрэтаю въ нѥмь.
39
39
Є ж у вас звичай, щоб я одного відпускав вам на Пасху; чи хочете, відпущу вам Царя Юдейського? ѥсть же обычаи вамъ. да ѥдиного вамъ. tпUщю. на пасхU. хочете ли Uбо да tпUщю вамъ. цrя июдеиска.
40
40
Тоді знову закричали всі, кажучи: не Його, а Варавву. Варавва ж був розбійник. възъпиша же вси гlюще. не сего нъ варавU. бэ же варава разбоиникъ.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.