|
Глава 19
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
|
Тоді Пилат узяв Ісуса і звелів бити Його.
|
Тъгда пилатъ поя iс7а. и би ѥго.
|
|
2
|
2
|
|
І воїни, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову, і одягли Його в багряницю,
|
и воини съплетъше вэньць. t тьрния. възложиша на главU ѥмU. и въ ризU багърzнU. облекоша и.
|
|
3
|
3
|
|
і говорили: радуйся, Царю Юдейський! І били Його по щоках.
|
и прихожахU къ нѥмU и гlаахU. радUисz цrю иUдеискъ. и бияхU по ланитама.
|
|
4
|
4
|
|
Пилат знову вийшов і сказав їм: ось я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої провини.
|
изиде же пакы пилатъ вънъ. и гlа имъ. се извожю ѥго вамъ вънъ. да разUмэете. яко до нэго вины не обрэтаю.
|
|
5
|
5
|
|
Тоді вийшов Ісус у терновому вінці і в багряниці. І сказав їм Пилат: це — Чоловік!
|
изиде же iс7 вънъ. носz тьрновьныи вэньць. и въ багърzнUю ризU. и гlа имъ. се члbвкъ.
|
|
6
|
6
|
|
Коли ж побачили Його первосвященики і слуги, то закричали: розіпни, розіпни Його! Пилат говорить їм: візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому провини.
|
ѥгда же видэша ѥго. архиереи и слUгы. възпиша гlюще. распьни распьни ѥго. гlа имъ пилатъ. поимэте ѥго вы и распьнэте. азъ бо не обрэтаю до нѥго вины.
|
|
7
|
7
|
|
Юдеї відповіли йому: ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен умерти, тому що зробив Себе Сином Божим.
|
tвэщаша ѥмU жидове. мы законъ имамъ. и по законU нашемU. достоинъ ѥсть Uмрети. яко сн7ъ б9ии творить сz.
|
|
8
|
8
|
|
Пилат же, почувши це слово, ще більше злякався.
|
ѥгда же слыша пилатъ слово се. паче Uбоясz.
|
|
9
|
9
|
|
І знов увійшов у преторію і сказав Ісусові: звідки Ти? Але Ісус відповіді не дав йому.
|
и въниде въ преторъ пакы и гlа исUсови tкUдU ѥси ты. iс7 же tвэта не сътвори ѥмU.
|
|
10
|
10
|
|
Пилат же каже Йому: чи мені не відповідаєш? Хіба не знаєш, що я маю владу розіп’ясти Тебе, і владу маю відпустити Тебе?
|
гlа ѥмU пилатъ. мнэ ли не гlѥши. не вэси ли. яко власть имэю распzти тz. и власть имэю пUсти тz.
|
|
11
|
11
|
|
Ісус відповів: ти не мав би наді Мною ніякої влади, якби не було тобі дано звище. Тому більший гріх на тому, хто видав Мене тобі.
|
tвэща iс7. не имаши власти на мнэ никоѥя же. аще не бы ти дано съвыше. сего ради предавыи мя тобэ. болии грэхъ имать.
|
|
12
|
12
|
|
З того часу Пилат намагався відпустити Його. Юдеї ж кричали: якщо відпустиш Його, ти не друг кесареві; всякий, хто робить себе царем, противиться кесареві.
|
tтолэ искааше пилатъ пUстити ѥго. жидове въпияхU гlюще. аще сего пUстиши. неси дрUгъ кесаревъ. вьсzкъ. иже самъ цrz себе творить. противитьсz кесарю.
|
|
13
|
13
|
|
Пилат, почувши це слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься ліфостротон*, а по-єврейськи — гаввафа.
|
пилатъ же слышавъ се слово. изведе вънъ iс7а. и сэде на сUдищи. на мэстэ нарицаѥмэмь. лиfострато. евреискы же гаваfа.
|
|
14
|
14
|
|
Тоді була п’ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: це Цар ваш!
|
бэ же пzтъкъ пасхы. часъ бэ яко шестыи. и гlа июдеомъ. се цrь вашь.
|
|
15
|
15
|
|
Вони ж закричали: візьми, візьми і розіпни Його! Пилат говорить їм: чи Царя вашого розіпну? Первосвященики відповіли: немає в нас царя, крім кесаря.
|
оні же възъпиша. възьми възми. распьни ѥго. гlа имъ пилатъ. цrz ли вашего распьнU. tвэщаша архиереи. не имамъ цrя нъ тъкмо кесарz.
|
|
16
|
16
|
|
І тоді він видав Його їм на розп’яття. І взяли Ісуса, і повели.
|
тъгда предасть ѥго имъ. да ѥго распьнUть. они же поимъше и. ведоша и въ преторъ.
|
|
17
|
17
|
|
І, несучи хрест Свій, Він вийшов на місце, що зветься Лобне, по-єврейськи Голгофа;
|
и самъ си носz крьстъ. изиде въ нарицаемое краниѥво мэсто. еже гlетьсz евреискы голъгоfа.
|
|
18
|
18
|
|
там розіп’яли Його, і з Ним двох інших, з одного і другого боку, а посередині Ісуса.
|
идеже и распzша. и сь нимь. в7. разбоиника. одиного. о деснUю. а дрUгаго. о лэвUю. посредэ же iс7а.
|
|
19
|
19
|
|
Пилат же написав і напис і виставив на хресті. Написано було: Ісус Назорей, Цар Юдейський.
|
написа же и тилU пилатъ. и положи на крьстэ. бэ же написано. I© назарzнинъ. цrь июдеискъ.
|
|
20
|
20
|
|
Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де був розіп’ятий Ісус, було недалеко від міста, і написано було єврейською, грецькою, римською мовами.
|
сего же титьла. мнози чтоша t июдеи. яко близь бэ мэсто града. идеже распzша iс7а. и бэ написаное евреискы. гречьскы и латиньскы.
|
|
21
|
21
|
|
Первосвященики ж юдейські сказали Пилатові: не пиши: Цар Юдейський, але що Він говорив: Я Цар Юдейський.
|
глаголаахѫ же пилатови архиереи иудеисции: не пиши царь иудеискъ нъ яко самъ рече царь ѥсмь иудеискъ.
|
|
22
|
22
|
|
Пилат відповів: що я написав — те написав.
|
отъвэща пилатъ: ѥже писахъ писахъ.
|
|
23
|
23
|
|
Воїни ж, коли розіп’яли Ісуса, взяли одяг Його і розділили на чотири частини, кожному воїнові по частині, і хітон. Хітон же був не зшитий, а весь зітканий згори.
|
воини ѥгда распzша I©а. възzша ризы ѥго. и сътвориша четыри части. комU же воинU часть. и котыгU. бэ же котыга. нешьвена. t выниихъ. истъкана по вьсемU.
|
|
24
|
24
|
|
Вирішили між собою: не будемо роздирати його, а киньмо жереб на нього, кому буде, — щоб збулося сказане в Писанні: розділили ризи Мої між собою, за одяг Мій кидали жереб. Так воїни і зробили.
|
рекоша къ собэ не предьрэмъ ѥго. нъ метимъ жребия о нѥмь. комU бUдеть. да събUдетьсz писаниѥ. гlющеѥ. раздэлиша ризы моя собэ. и о вьрхънюю ризU мою. меташа жребия. воини же си твориша. Въ оно вреұ.
|
|
25
|
25
|
|
Біля хреста Ісуса стояли Мати Його і сестра Матері Його, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
|
стояхU U кrта iс7ва мати ѥго и сестра м™ре ѥго. мр7ия клеопова. и мр7ия магдалыни.
|
|
26
|
26
|
|
Ісус, побачивши Матір і ученика, що тут стояв, якого любив, говорить до Матері Своєї: Жоно! Це — син Твій.
|
I© же видэвъ. м™рь и Uченка стояща. ѥго же люблzше. гlа м™ри жено. се сн7ъ твои.
|
|
27
|
27
|
|
Потім каже ученикові: це — Мати твоя! І з цього часу ученик взяв Її до себе.
|
по томь же гlа UченикU. се м™и твоя. и t того часа поятъ ю Uченикъ въ своя си.
|
|
28
|
28
|
|
Після того Ісус, знаючи, що вже усе звершилося, щоб справдилося Писання, говорить: пити!
|
по семь видэ I©. яко вьсz Uже съвьршишасz. да събUдетьсz писаниѥ. гlа жадU.
|
|
29
|
29
|
|
Стояла тут посудина, повна оцту. Воїни, намочивши оцтом губку і настромивши її на тростину, піднесли до уст Його.
|
съсUдъ же стояше пълнъ оцьта. они же гUбU напълнивъше оцта. на тръстъ възньзъше. принесоша къ Uстомъ ѥго.
|
|
30
|
30
|
|
Коли ж спробував оцту Ісус, сказав: звершилось! І, схиливши голову, віддав дух.
|
и ѥгда же Uбо възz оцьтъ I©. рече съвьршисz. и преклонь главU. преда д¦ъ.
|
|
31
|
31
|
|
А оскільки тоді була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишати тіл на хресті в суботу [бо та субота була Великдень], просили Пилата, щоб перебити їхні голінки і зняти їх.
|
жидове же понѥже пzтъкъ бэ. да не останUть на крьстэ тэлеса въ сUботU. бэ бо великъ дн7ь тоя сUботы. молиша пилата. да пребиють голэни ихъ. и възьмUть я.
|
|
32
|
32
|
|
Отже, прийшли воїни і в першого перебили голінки, і в другого, розіп’ятого з Ним.
|
придоша же Uбо воини. и пьрвUмU пребиша голэни. и дрUгUUмU распzтUUмU съ нимь.
|
|
33
|
33
|
|
А коли, підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, то не перебили в Нього голінок.
|
къ Ісо7µ же пришьдъше. яко видэша ѥго Uмьрша. не пребиша ѥмU голэнию.
|
|
34
|
34
|
|
Але один з воїнів списом проколов Йому ребра, і відразу витекли кров і вода.
|
нъ ѥдинъ t воинъ. копиѥмь ребра ѥго прободе. и изиде абиѥ кръвь и вода.
|
|
35
|
35
|
|
І той, що бачив, засвідчив, — і свідчення його правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили.
|
и видэвыи. съвэдэтельствова. и истиньно ѥсть съвэдэтельство ѥго. и тъ вэсть яко истинU гlѥть. да и вы вэрU имете.
|
|
36
|
36
|
|
Бо це сталося, щоб справдилося Писання: кість не розломиться в Нього.
|
быша бо си. да писаниѥ съвьршитьсz. кость не съкрUшітьсz t него.
|
|
37
|
37
|
|
Також і в іншому місці Писання говориться: будуть дивитися на Того, Якого прокололи.
|
и пакы дрUгоѥ писаниѥ гlть. възьрzть на нь ѥго же прободоша.
|
|
38
|
38
|
|
Після цього Йосиф з Аримафеї, ученик Ісуса, але таємний — з остраху перед юдеями, просив Пилата, щоб зняти тіло Ісуса; і Пилат дозволив. Він пішов і зняв тіло Ісуса.
|
Въ оно времz. молисz пилатU иосифъ. иже бэ t аримаfиа. Uченикъ сы I©въ. потаенъ же за страхъ иUдеискъ. да възьметь тэло I©во. и повелэ пилатъ. приде же Uбо и възzтъ тэло I©во.
|
|
39
|
39
|
|
Прийшов також і Никодим, який приходив раніше до Ісуса вночі, і приніс суміш смирни та алое, близько сотні літрів.
|
приде же и никодимъ. пришьдыи къ I©ви нощию преже. несы съмэшеньѥ. змvрьно и алоино. яко литръ сто.
|
|
40
|
40
|
|
Отже, вони взяли тіло Ісуса і обгорнули пеленами з пахощами, як за звичаєм поховання в юдеїв.
|
възzста же тэло I©во. и обиста ѥ понявами. съ въ вонями. яко же обычаи ѥсть иUдеомъ. погрэбати.
|
|
41
|
41
|
|
На тому місці, де Його розіп’яли, був сад, і в саду новий гріб, в якому ще ніхто ніколи не був покладений.
|
бэ же на мэстэ. идеже ѥго распzша. оградъ. и въ оградэ гробъ новъ. въ нѥмь же николи же. никто же не положенъ бэ.
|
|
42
|
42
|
|
Там і поклали Ісуса ради п’ятниці юдейської, тому що гріб був близько.
|
тU Uбо. пzтъка дэлz иUдеиска. яко близь бzше гробъ. положиста I©а.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.