Завантаження...
Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 4
Глава 4
1
1
Коли ж Ісус довідався про почуте фарисеями, що Ісус більше збирає учеників і хрестить, ніж Іоан, — Егда же увэдэ господь яко услышашz фарисеи яко исусъ мъножаишz ученикы творить и крьщаѥть неже иоанъ.
2
2
хоч Ісус Сам не хрестив, а ученики Його, — а исусъ самъ не крьщааше нъ ученици ѥго.
3
3
то залишив Юдею і знову пішов до Галилеї. остави иудеѭ и иде пакы въ галилеѭ.
4
4
Належало ж Йому проходити через Самарію. достояаше же ѥму проити сквозэ самариѭ.
5
5
Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сихар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу. приде же исусъ въ градъ самарьскъ нарицаѥмыи сµхарь близъ вьси ѭже дасть ияковъ иосифу сыну своѥму.
6
6
Була там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів біля криниці, а було близько шостої години. бэ же тѫ кладzзь ияковль. I©ъ же трUжьсz t пUти. сэдzаше тако на кладzзи. и година бэ яко шестая.
7
7
Приходить жінка з Самарії набрати води. Ісус говорить їй: дай Мені напитися. приде жена t самария. почретъ воды. и гlа ѥи I©ъ дажь ми воды.
8
8
Бо ученики Його пішли до міста, щоб купити їжі. Uченици бо его tшьли бzахU въ градъ да брашьна кUпzть.
9
9
Жінка-самарянка каже Йому: як Ти, будучи юдеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже юдеї не знаються з самарянами. гlа ѥмU жена самарzныни. како ты июдэи сы. t мене воды просиши. жены самарzнынz сUща. не прикасають бо сz самарzне июдэихъ.
10
10
Ісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитися, — то ти попросила б у Нього, і Він дав би тобі води живої. и tвэща I©ъ и рече ѥи. аще бы видэла даръ б9ии. кто ѥсть гlzи ти дажь ми воды. ты бы просила U него. и далъ ти бы водU живU.
11
11
Говорить Йому жінка: Господи! Тобі і зачерпнути нема чим, а криниця глибока; звідки ж Ти маєш воду живу? гlа ѥмU жена. Gи ни почьрпала имаши. стUденьць есть глUбокъ. tкUдU Uбо имаши водU живU.
12
12
Невже Ти більший за отця нашого Якова, який дав нам криницю оцю і сам з неї пив, і діти його, і худоба його? ѥда ты болии ѥси оц7z нашего иякова. иже дасть намъ стUденьць сь. и тъ иж него пиѥть. и сн7ове ѥго. и скоти ѥго.
13
13
Ісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п’є цю воду, знову буде спраглим. tвэща и I©ъ и рече ѥи. вьсzкъ пияи t воды сея въждадаѥтьсz пакы.
14
14
А хто питиме воду, яку дам Я йому, той не буде спраглим повік; але вода, яку дам йому Я, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне. а иже пиѥть воды юже азъ дамь ѥмU. не имать въждадатисz въ вэкы. нъ водU юже азъ дамь ѥмU бUдеть въ немь источьникъ воды. въскаплющяя воды вэчьныя.
15
15
Говорить Йому жінка: Господи, дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати. гlа къ немU жена. Gи дажь ми сия воды да ни жажю ни прихожю сэмо почьрпатъ.
16
16
Ісус говорить їй: іди поклич чоловіка свого і приходь сюди. гlа ѥи I©ъ иди призови мUжа своѥго и приди сэмо.
17
17
Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Ісус: правду сказала, що чоловіка не маєш, tвэща жена и рече ѥмU не имамъ мUжz. гlа ѥи I©ъ. добрэ рече яко мUжz не имамь.
18
18
бо п’ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти правду сказала. пzть мUжь имэла ѥси. нынэ ѥго же имаши нэсть ти мUжь. се выистинU рече.
19
19
Жінка говорить Йому: Господи, бачу, що Ти пророк. гlа ѥмU жена. Gи вижю яко прbркъ ѥси ты.
20
20
Батьки наші поклонялися на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Єрусалимі. оц7и наши въ горэ сеи поклонишасz. и вы гlете. яко въ иеrлмэ ѥсть мэсто. иде же кланzтисz подобаѥть.
21
21
Ісус говорить їй: жінко, повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві, і не на цій горі, і не в Єрусалимі. гlа ѥи I©ъ. жено вэрU ими ми. яко грzдеть година. ѥгда бUдеть ни въ горэ сеи. ни въ иѥrлмэхъ поклонитисz оц7ю.
22
22
Ви кланяєтеся тому, чого не знаєте, а ми кланяємося тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв. вы кланzѥтесz ѥго же не вэсте мы кланzѥмъсz ѥго же вэмъ. яко сп7сениѥ t июдэии ѥсть.
23
23
Але прийде час, і нині вже є, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві духом та істиною, бо таких поклонників шукає Отець Собі. нъ грzдеть година. и нынэ ѥсть. ѥгда истиньнии поклоньници. поклонzтьсz оц7ю д¦мь истиною. и оц7ь тацэхъ ищеть. кланzющиихъсz ѥмU.
24
24
Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною. д¦ъ ѥсть б7ъ. иже кланzѥтьсz ѥмU. д¦мь истиною. достоить кланzтисz.
25
25
Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе. гlа емU жена вэмь. яко месиа придеть гlемыи х©ъ. ѥгда тъ придеть възвэстить намъ вьсz.
26
26
Ісус сказав їй: це Я, Який розмовляю з тобою. гlа ѥи I©ъ. азъ ѥсмь гlzи съ тобою.
27
27
В цей час прийшли ученики Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? Або: про що говориш з нею? тъгда же придU Uченици ѥго. и чюжаахUсz. яко съ женою гlеть. и никто же не рече чьсо ищеши. или чьто гlеши съ женою.
28
28
Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям: остави же водонось свою жена. и иде въ градъ. и гlа члв7комъ.
29
29
ідіть, побачите Чоловіка, Який сказав мені про все, що я зробила; чи не Він Христос? придэте и видите чlвка. иже рече ми вьсz ѥлико сътворихъ. ѥда тъ ѥсть х©ъ.
30
30
Вони вийшли з міста і пішли до Нього. и изидU из града. и грzдzахU къ немѫ.
31
31
Тим часом ученики просили Його, кажучи: Учителю, їж. межю же сими. молzхUти и Uченици гlюще. равъви ѥждь.
32
32
Він же сказав їм: Я маю їжу, якої ви не знаєте. онъ же рече къ нимъ. азъ брашьно имамъ ѥсти. ѥго же вы не вэсте.
33
33
Тому ученики говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти? гlахU же Uченици ѥго къ себэ. ѥда къто принесе ѥмU ѥсти.
34
34
Ісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його. гlа имъ I©ъ. моѥ брашьно ѥсть. да творzи волю посълавъшааго мz. и съвьршая дэла ѥго.
35
35
Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони пополовіли і готові до жнив. не вы ли гlете. яко и еще четыре мcци сUть. и жzтва придеть. се гlю вамъ. възведэте очи ваши. и видите нивы. яко плавы сUть къ жzтвэ Uже.
36
36
Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сівач, і жнець разом раділи. и жьнzи мьздU приѥмлеть. и събираѥть плодъ въ животъ вэчьныи. да сеяи въкUпэ радUѥтьсz. и жьнzи.
37
37
Бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне. о семь слово ѥсть истиньноѥ. яко инъ ѥсть сэяи. инъ ѥсть жьнzи.
38
38
Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю. азъ же вы посълахъ жzть. иде же вы не трUдистесz. ини трUдишzсz. и вы въ трUдъ ихъ вънидосте.
39
39
І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка засвідчила, що Він сказав їй про все, що вона зробила. t града же того мънози вэроваша въ него. t самарzнъ. за слово женэ съвэдэтельствUющи. яко ми рече вьсz ѥлико сътворихъ.
40
40
І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні. ѥгда же придU самарzне. молzхUти и да бы прэбылъ U нихъ. и прэбысть тU дъва дн7и.
41
41
І ще більше увірувало в Нього за Його словом. и мънози паче вэроваша. за слово ѥго.
42
42
А жінці тій говорили: вже не через твої слова віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос. женэ же гlаахU. Uже не за твою бесэдU вэрUемъ. сами бо слышахомъ. и вэрѫемъ. zко сь ѥсть въистинU сп7съ мира х©ъ.
43
43
Як минуло ж два дні, Він вийшов звідти і пішов до Галилеї, По дъвою же дьню изиде отътѫду и иде въ галилеѭ.
44
44
бо Сам Ісус свідчив, що пророк у своїй батьківщині не має чести. самъ бо исусъ съвэдэтельствова яко пророкъ въ своѥмь отьчьствии не имать чьсти.
45
45
Коли Він прийшов до Галилеї, то галилеяни прийняли Його, побачивши все, що Він зробив в Єрусалимі під час свята, бо і вони ходили на свято. ѥгда же приде въ галилеѭ приѩшz и галилеане вься видэвъше ѥлико сътвори въ иерусалимэхъ въ праздьникъ. и ти бо придошz въ праздьникъ.
46
46
Отже, Ісус знову прийшов до Кани галилейської, де перетворив воду на вино. Був у Капернаумі царедворець, у якого син був хворий. приде же исусъ пакы въ кана галилеискѫ идеже сътвори отъ воды вино. Бэ же нэкыи цесарь мѫжь ѥгоже сынъ болэаше въ капернаумэ.
47
47
Він, почувши, що Ісус прийшов з Юдеї в Галилею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті. сь слышавъ яко исусъ приде отъ июдеѩ въ галилеѭ и иде къ нѥму и моляаше и да сънидеть исцэлитъ сынь ѥго хотэаше бо умрэти.
48
48
Ісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес. рече же къ нѥму исусъ: аще знамении и чудесъ не видите не имате вэры ѩти.
49
49
Царедворець говорить Йому: Господи! Прийди, поки не помер син мій. глагола къ нѥму цесарь мѫжь: господи съниди прэжде даже не умреть отрочz моѥ.
50
50
Ісус каже йому: іди, син твій живий. І повірив чоловік слову, яке сказав йому Ісус, і пішов. и глагола ѥму исусъ: иди сынъ твои живъ ѥсть. и вэрѫ имъ чловэкъ словеси ѥже рече ѥму исусъ и идэаше.
51
51
Одразу, як тільки він входив, зустріли його слуги його і сказали: син твій живий. и абиѥ съходzщу ѥму се раби ѥго сърэтошz и възвэстишz глаголѭще ѥму яко сынъ твои живъ ѥсть.
52
52
Він спитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: вчора о сьомій годині покинула його гарячка. въпрашааше же годины отъ нихъ: въ кыи часъ сулэѥ ѥму бысть; рэшz же ѥму яко вьчера въ годинѫ седмѫѭ остави и огнь.
53
53
Зрозумів батько, що це був саме той час, коли Ісус сказав йому: син твій живий, і увірував сам і весь дім його. разумэвъ же отьць ѥго яко та година бэ въ нѭже рече ѥму исусъ: сынъ твои живъ ѥсть. и вэрова самъ и домъ ѥго вьсь.
54
54
Це вже друге чудо сотворив Ісус, повернувшись з Юдеї в Галилею. се пакы вътороѥ знамениѥ сътвори исусъ пришьдъ оть иудеѩ въ галилеѭ.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.