|
Глава 8
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
| Ісус же пішов на гору Елеонську. | Исусъ же иде въ горѫ елеоньскѫ. |
|
2
|
2
|
| А вранці знову прийшов у храм, і весь народ ішов до Нього. Він сів і навчав їх. | утро же пакы приде въ црькъвь и вьси людие идэахѫ къ нѥму и сэдъ учааше ѩ. |
|
3
|
3
|
| Приводять книжники і фарисеї до Нього жінку, схоплену під час перелюбу, і, поставивши її посередині, кажуть Йому: | приведошz же кънижьници и фарисеи къ нѥму женѫ въ прэлюбодэянии ятѫ. и поставльше ѭ по срэдэ |
|
4
|
4
|
| Учителю, цю жінку взяли нині на перелюбі; | глаголашz ѥму: учителю си жена ѩта ѥсть нынэ въ прэлюбодэянии. |
|
5
|
5
|
| а Мойсей в законі повелів нам побивати таких камінням; а Ти що скажеш? | а въ законэ намъ муѶси повелэ таковыѩ камениѥмь побивати. ты же чьто глаголеши; |
|
6
|
6
|
| Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти, за що Його звинуватити. Але Ісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги. | се же рэшz искушаѭще и да бышz имэли на нь чьто глаголати. исусъ же низъ поклонь сz прьстъмь писааше на земли. |
|
7
|
7
|
| Коли ж продовжували запитувати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь. | якоже прилежаахѫ въпрашаѭще и въсклони сz и рече имъ: иже васъ без грэха ѥсть прэжде врьзи камень на нѭ. |
|
8
|
8
|
| І знов, нахилившись додолу, писав на землі. | и пакы поклонь сz писааше на земли. |
|
9
|
9
|
| Вони ж, почувши це, докорені совістю, почали виходити один за одним, починаючи від старших до останніх; і залишився один Ісус і жінка, яка стояла посередині. | они же слышавъше и совэстию обличаѥми исхождаахѫ ѥдинъ по ѥдиному начьнъше отъ старьць до послэдьниихъ. и оста исусъ ѥдинъ и жена стоѩщи по срэдэ. |
|
10
|
10
|
| Ісус, підвівшись і нікого не побачивши, крім жінки, сказав їй: жінко! Де ті, що звинувачували тебе? Ніхто тебе не осудив? | въсклонь же сz исусъ и ни кого же не видэвъ развэ жены рече ѥи: жено къде сѫть иже на тz важдаахѫ; ни кыи же ли тебе осѫди; |
|
11
|
11
|
| Вона відповіла: ніхто, Господи. Ісус сказав їй: і Я не осуджую тебе; іди, і віднині більше не гріши. | она же рече: ни кыи же господи. рече же ѥи исусъ: ни азъ тебе осѫждаѭ. иди и отъселэ не съгрэшаи кътому. |
|
12
|
12
|
| Ісус знову говорив до народу, кажучи: Я — Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя. | пакы же имъ рече iс7ъ гlz. азъ ѥсмь свэтъ вьсемU мирѫ. ходzи въ слэдъ мене. не имать ходити въ тьмэ. нъ имать живота вэчьнааго. |
|
13
|
13
|
| Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, і свідчення Твоє неправдиве. | рэшz же ѥму фарисеи: ты о себэ самъ съвэдэтельствуѥщи. съвэдэтельство твоѥ нэсть истиньно. |
|
14
|
14
|
| Ісус сказав їм у відповідь: якщо і Сам про Себе свідчу, свідчення Моє правдиве, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду. | отъвэща исусъ и рече имъ: аще азъ съвэдэтельствуѭ о мънэ самомь съвэдэтельство моѥ истиньно ѥсть. яко вэмь отъкѫду придохъ и камо идѫ. вы же не вэсте отькѫду грzдѫ и камо идѫ. |
|
15
|
15
|
| Ви судите за плоттю; а Я не суджу нікого. | вы по плъти сѫдите. азъ не сѫждѫ ни кому же. |
|
16
|
16
|
| А якщо і суджу Я, то суд Мій праведний, бо Я не один, а Я і Отець, Який Мене послав. | аще ли сѫждѫ азъ сѫдъ мои истиньнъ ѥсть яко ѥдинъ нэсмь. нъ азъ и посълавыи мz отьць. |
|
17
|
17
|
| У законі вашому написано, що свідчення двох людей є правдиве. | и въ законэ вашемь писано ѥсть яко дъвою чловэку сьвэдэтельство истиньно ѥсть. |
|
18
|
18
|
| Я Сам свідчу про Себе, і свідчить про Мене Отець, Який Мене послав. | азъ ѥсмь съвэдэтельствуѩи о мънэ самомь и съвэдэтельствуѥть о мънэ посълавыи мz отьць. |
|
19
|
19
|
| Тоді сказали Йому: де Твій Отець? Ісус відповів: ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого; якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого. | глаголаахѫ же ѥму: къто ѥсть отьць твои; отъвэща исусъ: ни мене вэсте ни отьца моѥго. аще мz бысте вэдэли и отьца моѥго бысте вэдэли. |
|
20
|
20
|
| Ці слова говорив Ісус біля скарбниці, коли навчав у храмі; і ніхто не взяв Його, бо ще не прийшов час Його. | сиѩ глаголы глагола исусъ въ газофилакии учz въ црькъви и ни къто же не ѩть ѥго яко не у бэ пришьла година ѥго. |
|
21
|
21
|
| Знову сказав їм Ісус: Я відходжу, і будете шукати Мене, і помрете в гріху вашому. Куди Я йду, туди ви не можете прийти. | Рече же имъ пакы исусъ: азъ идѫ и възищете мене и въ грэсэ вашемь умьрете. аможе азъ идѫ вы не можете прити. |
|
22
|
22
|
| Говорили ж юдеї: невже Він уб’є Сам Себе, що каже: куди Я іду, ви не можете прийти? | глаголаахѫ же иудеи: еда самъ сz убиѥть; яко глаголѥть яможе азъ идѫ вы не можете прити. |
|
23
|
23
|
| Він сказав їм: ви від нижніх, Я ж від вишніх; ви від світу цього, Я ж не від цього світу. | и рече имъ: вы отъ нижьниихъ ѥсте азъ отъ вышьниихъ ѥсмь. вы отъ сего мира ѥсте азъ отъ сего мира нэсмь. |
|
24
|
24
|
| Тому Я сказав вам, що ви помрете в гріхах ваших. Бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших. | рекохь убо вамъ яко умрьете въ грэсэхъ вашихъ. аще бо вэры не ѥмлѥте яко азъ ѥсмь умрете въ грэсэхъ вашихъ. |
|
25
|
25
|
| Тоді сказали Йому: Хто ж Ти? Ісус відповів їм: Початок всього, що й кажу вам. | глаголаахѫ же ѥму: ты къто ѥси; и рече имъ исусъ: начzтъкъ яко и глаголахъ вамъ. |
|
26
|
26
|
| Багато чого маю говорити і судити про вас, але Той, Хто послав Мене, істинний є, і що почув Я від Нього, те й кажу світові. | мъного имамъ о васъ глаголати и сѫдити. оц7ь мои пославыи мя истиньнъ. ѥсть. и азъ яже слышахъ. t нѥго. си гlю въ міръ. |
|
27
|
27
|
| Не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця. | и не разUмэша. яко оц7а имъ гlаше б7а. |
|
28
|
28
|
| Сказав же їм Ісус: коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я, і що нічого не роблю від Себе, а як навчив Мене Отець Мій, так і говорю. | рече же имъ I©. ѥгда възнесете сн7а члbвча. тъгда разUмэѥте яко азъ ѥсмь. и о собэ ничто же не творю. нъ яко же наUчи мя оц7ь. си гlю. |
|
29
|
29
|
| Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому. | и пославыи мz съ мною ѥсть. не остави мене ѥдиного. яко азъ Uгодьная ѥмU творю вьсьгда. |
|
30
|
30
|
| Коли Він це говорив, багато хто увірував у Нього. | си гlющю ѥмU. мнози вэроваша въ нь. |
|
31
|
31
|
| Тоді Ісус сказав юдеям, які увірували в Нього: якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно будете Моїми учениками; | гlаше же I©. къ вэровавъшиимъ къ нѥмU июдеомъ. аще вы пребUдете въ словеси моѥмь. въ истинU Uченици мои бUдете. |
|
32
|
32
|
| і пізнаєте істину, і істина визволить вас. | и разUмэѥте истинU. и истина свободить вы. |
|
33
|
33
|
| Йому відповіли: ми рід Авраамів, і ніколи не були рабами нікому, як же Ти кажеш: станете вільними? | отъвэщашz и рэшz ѥму: сэмz авраамлѥ ѥсмъ и ни кому же не работахомъ ни коли же. како ты глаголѥши яко свободъ бѫдете; |
|
34
|
34
|
| Ісус відповів їм: істинно, істинно кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, є раб гріха. | отъвэща имъ исусъ: аминь аминь глаголѭ вамъ яко вьсякъ творzи грэхъ рабъ ѥсть грэху. |
|
35
|
35
|
| Але раб не перебуває в домі вічно, а Син перебуває вічно. | а рабъ не прэбываѥть въ дому въ вэкы сынъ же прэбываѥть въ вэкы. |
|
36
|
36
|
| Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними. | аще бо сынъ вы свободить въ истинѫ своводъ бѫдете. |
|
37
|
37
|
| Знаю, що ви рід Авраамів, однак шукаєте, як вбити Мене, бо слово Моє не вміщається у вас. | вэмь яко сэмz авраамлѥ ѥсте нъ ищете мене убити яко слово моѥ не въмэщаѥть сz въ вы. |
|
38
|
38
|
| Я говорю те, що бачив у Отця Мого; і ви робите те, що бачили в отця вашого. | азъ яже видэхъ у отьца моѥго глаголѭ и вы убо яже видэсте у отьца вашего творите. |
|
39
|
39
|
| Сказали Йому у відповідь: отець наш є Авраам. Ісус сказав їм: якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраамові. | отъвэщашz и рэшz ѥму: отьць нашь авраамъ ѥсть. глагола имъ исусъ: аще чzда авраамля бысте были дэла авраамля творили бысте. |
|
40
|
40
|
| Нині ж шукаєте, як вбити Мене, Чоловіка, Який сповістив вам правду, почуту від Бога; Авраам цього не робив. | нынэ же ищете мене убити чловэка иже истинѫ вамъ глаголаахъ ѭже слышахъ отъ бога. сего авраамъ нэсть творилъ. |
|
41
|
41
|
| Ви робите діла отця вашого. На це сказали Йому: ми не від любодійства народжені; маємо одного Отця — Бога. | вы творите дэла отьца вашего. рэшz же ѥму: мы отъ любодэяния нэсмъ рождени. мы ѥдиного отьца имаамъ бога. |
|
42
|
42
|
| Ісус сказав їм: якби Бог був Отець ваш, то ви любили б Мене, тому що Я вийшов і прийшов від Бога; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він послав Мене. | рече же имъ исусъ: аще б7ъ оц7ь вашь бы былъ. любили мz бысте. азъ бо t б7а изидохъ и придохъ. не о собэ бо придохъ. нъ тъ мz посъла. |
|
43
|
43
|
| Чому ви не розумієте Моїх слів? Тому що не можете чути слова Мого. | почто бесэды моѥя не разUмэѥте. яко не можете слышати словесе моѥго. |
|
44
|
44
|
| Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому. Коли він говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди. | вы t оц7z диявола ѥсте. и похоти оц7z вашего хощете творити. онъ чlвкU Uбиица бэ по земли искони. въ истинэ не стоить. яко нэсть истины въ немь. ѥгда гlеть лъжю. t своихъ гlъ. яко лъжь ѥсть оц7ь ѥго. |
|
45
|
45
|
| А коли Я істину говорю, то не вірите Мені. | азъ же зане с™ыню гlю. не емлете вэры мънэ. |
|
46
|
46
|
| Хто з вас викриє Мене у гріху? Якщо ж Я говорю істину, то чому ви не вірите Мені? | кто же t васъ обличаѥть мz о грэсэ. аще истинU гlю. почто вы не ѥмлете вэры мънэ. |
|
47
|
47
|
| Хто від Бога, той слова Божі слухає; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога. | иже ѥсть t б7а гlъ б9ии послUшаѥть. сего ради вы не послUшаѥте. яко нэсте t б7а. |
|
48
|
48
|
| На це юдеї сказали Йому у відповідь: чи не правду ми говоримо, що Ти самарянин і що біс у Тобі? | tвэщашz июдэи и рэшz ѥмU. не добрэ ли гlемъ мы. яко самарzнинъ ѥси ты и бэсъ имаши. |
|
49
|
49
|
| Ісус відповів: у Мені біса нема, але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене. | tвэща I©ъ азъ бэса не имамъ. нъ чтU оц7а моѥго. и вы не чьтете мене. |
|
50
|
50
|
| А втім, Я не шукаю слави Моєї; є Той, Хто шукає і судить. | азъ же не ищю славы моѥя. ѥсть ищzи и сUдzи. |
|
51
|
51
|
| Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє збереже, той не побачить смерти повік. | аминъ аминъ гlю вамъ. аще кто слово моѥ съблюдеть съмьрти не имать видэти въ вэкы. |
|
52
|
52
|
| Юдеї сказали Йому: тепер ми зрозуміли, що біс у Тобі. Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що хто слово Моє збереже, той не зазнає смерти повік. | рэша же ѥмU июдэи. нынэ разUмэхомъ яко бэсъ имаши. аврамъ Uмретъ и прbрци. и ты гlеши. яко аще кто слово моѥ съблюдеть. не имать съмьрти въкUсити въ вэкы. |
|
53
|
53
|
| Невже Ти більший від отця нашого Авраама, який помер? | еда ты болии еси оц7а нашего аврама. иже Uмьртъ. и пророци Uмьроша. кого сz самъ твориши. |
|
54
|
54
|
| Ісус відповів: якщо Я Сам Себе славлю, то слава Моя ніщо. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви говорите, що Він Бог ваш. | tвэща I©ъ. аще азъ славлю сz самъ. слава моя ничсо же ѥсть. ѥсть оц7ь мои и славzи мz. ѥго же вы гlете яко б7ъ нашь ѥсть. |
|
55
|
55
|
| І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас неправдомовцем. Але Я знаю Його і слово Його зберігаю. | и не познасте ѥго азъ вэмь и. и аще рекU яко не вэмь ѥго бUдU подобьнъ вамъ лъжь. нъ вэмь и слово ѥго съблюдаю. |
|
56
|
56
|
| Авраам, отець ваш, був би радий побачити день Мій; і побачив, і зрадів. | аврамъ оц7ь вашь радъ бы былъ. да бы вэдэлъ дэлъ дн7ь моихъ. и видэ и въздрадовасz. |
|
57
|
57
|
| На це сказали Йому юдеї: Тобі немає ще й п’ятдесяти років, і Ти бачив Авраама? | рэшz же июдэи къ немU. е7. тьдесzтъ лэтъ не U имаши. аврама ли ѥси видэлъ. |
|
58
|
58
|
| Ісус сказав їм: істинно, істинно кажу вам: раніш, ніж був Авраам, Я є. | рече имъ I©ъ. аминъ аминъ гlю вамъ. прэже даже не бысть аврамъ азъ есмь. |
|
59
|
59
|
| Тоді взяли каміння, щоб кинути на Нього; але Ісус сховався і вийшов з храму, пройшовши посеред них, і пішов далі. | възzшz же камение да вьргUть на нь. I©ъ же съкрысz и изиде въ цр7квь. и прошьдъ посредэ ихъ идzше и хожzше тако. |
