|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
| Въ оно время. призва iс7 оба на дете Uченика своя. дасть имъ власть. на дс¦ъ нечистыхъ. да изгонzть я. и цэлzть всzкъ недUгъ и всzкU болэзнь. | Прикликавши дванадцять учеників Своїх, Він дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяли їх і зціляли всяку недугу і всяку неміч. |
|
2
|
2
|
| обэма же на десzте апостолома имена сѫть се. пьрьвыи симонъ иже наречетъ сz петръ и андрэа братъ ѥго ияковъ зеведеовъ. и иоанъ братъ ѥго | Дванадцяти ж апостолів імена такі: перший Симон, що зветься Петром, і Андрій, брат його, Яків Зеведеїв та Іоан, брат його, |
|
3
|
3
|
| филипъ и варfоломэи fома и матfеи мытарь иаковъ алфеевъ и левеи нареченыи fадэи | Филип і Варфоломій, Фома і Матфей-митар, Яків Алфеїв і Леввей, прозваний Фадеєм, |
|
4
|
4
|
| симонъ кананеи и иуда искариотьскыи иже и прэдасть. | Симон Кананіт та Іуда Іскаріотський, який і зрадив Його. |
|
5
|
5
|
| сия посла iс7 заповэда имъ гlя. на пUти языкъ не идэте. и въ градъ самарzнъ. не вънидэте. | Цих дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, промовляючи: на путь до язичників не ходіть і в місто самарянське не входьте; |
|
6
|
6
|
| идэте паче къ овьцамъ погыбъшимъ. домU изlва. | а йдіть краще до овець загиблих дому Ізраїлевого; |
|
7
|
7
|
| ходzще проповэдаите гlюще. яко приближисz цр7ство нб7сноѥ. | ходячи ж, проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне; |
|
8
|
8
|
| болzщая ицэлите. мьртвыя въскрэшаите. прокаженыя очищаите. бэсы изгоните. тUнѥ приясте. тUнѥ же и дадите. | хворих зціляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте: задарма одержали, задарма давайте. |
|
9
|
9
|
| не сътzжите злата ни съребра ни мэди при поясэхъ вашихъ | Не беріть з собою ні золота, ні срібла, ані міді у пояси свої, |
|
10
|
10
|
| ни мошьны на пѫти ни дъвою ризу ни сапогъ ни жьзла. достоинъ бо ѥсть дэлатель мьзды своѥѩ. | ні торбини на дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ані посоха, бо той, хто трудиться, достойний нагороди своєї. |
|
11
|
11
|
| въ ньже колижьдо градъ ли въ вьсь вънидете испытаите къто въ немь достоинъ ѥсть и ту прэбѫдэте доньжеде изидете. | В яке б місто або селище не ввійшли ви, довідуйтесь, хто в ньому достойний є, і там залишайтесь, доки не вийдете; |
|
12
|
12
|
| въходzще же въ домъ цэлуите и. | а входячи в дім, привітайте його, кажучи: мир дому цьому. |
|
13
|
13
|
| и аще убо бѫдетъ домъ достоинъ придеть миръ вашь на нь. аще ли же не бѫдеть достоинъ миръ вашь къ вамъ възвратить сz. | І якщо буде дім достойний, то мир ваш зійде на нього; якщо ж не буде достойний, то мир ваш до вас повернеться. |
|
14
|
14
|
| и иже колижьдо не приметь васъ ни послушаѥть словесъ вашихъ исходzще из дому ли из града того отътрzсэте прахъ отъ ногъ вашихъ. | А коли хто не прийме вас і не послухає слів ваших, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох з ніг ваших. |
|
15
|
15
|
| аминъ глаголѭ вамъ: отрадьнэѥ бѫдеть земли содомьсцэи и гоморьсцэи въ дьнь сѫдьныи неже граду тому. | Істинно кажу вам: відрадніше буде землі Содомській і Гоморрській у день судний, аніж місту тому. |
|
16
|
16
|
| се азъ сьлю вы. яко овьца посредэ вълкъ. бUдэте мUдри яко же змия. и цэли яко голUбиѥ. | Ось Я посилаю вас, як овець поміж вовків: отже, будьте мудрі, як змії, і лагідні, як голуби. |
|
17
|
17
|
| вънемлэте же t чловэкъ. предадzть бо вы на съньмы. и на съньмищихъ вашихъ. и Uбиють вы. | Остерігайтеся ж людей: бо вони видаватимуть вас на судилища і в своїх синагогах битимуть вас, |
|
18
|
18
|
| и предь вlдкы и цrz. ведени бUдете мене ради. въ съвэдэниѥ имъ. и языкомъ. | і поведуть вас до правителів і царів заради Мене на свідчення їм та язичникам. |
|
19
|
19
|
| ѥже предадzть вы. не пьцэтесz како ли что возгlѥте. дасть бо сz вамъ въ тъ чаc. что гlѥте. | Коли ж видаватимуть вас, не турбуйтеся, як або що говорити; бо в той час дано буде вам, що сказати, |
|
20
|
20
|
| не вы бо ѥсте гlюще. нъ дх7ъ оц7а вашего гlяи въ васъ. | бо не ви будете говорити, а Дух Отця вашого говоритиме у вас. |
|
21
|
21
|
| предасть бо братъ брата. на съмрьть. и оц7ь чадо. и въстанUть чада. на родителя. и Uбьють я. | Видасть же брат брата на смерть і батько сина; і повстануть діти на батьків і уб’ють їх; |
|
22
|
22
|
| и бUдете ненавидими имене моѥго ради. претьрпэвыи же до коньца съпасенъ бUдеть. | і будуть вас ненавидіти всі за ім’я Моє; а хто витерпить до кінця, той спасенний буде. |
|
23
|
23
|
| ѥгда же гонѩть вы въ градэ семь бэгаите въ другыи. аминъ бо глаголѭ вамъ яко не имате исконьчати градъ издраилевъ доньдеже придеть сынъ чловэчьскыи. | Коли ж гнатимуть вас в одному місті, біжіть у інше. Бо істинно кажу вам: не встигнете обійти ще міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський. |
|
24
|
24
|
| нэсть ученикъ надъ учительмь ни рабъ надъ господинъмь своимь. | Учень не вищий за вчителя і слуга не вищий за господаря свого. |
|
25
|
25
|
| довълѥть ученику да бѫдеть яко учитель ѥго и рабу да бѫдеть яко господь ѥго. аще господина дому вельзовула нарекошz кольми паче домашьнѩѩ ѥго. | Досить для учня, щоб він був як учитель його, і для слуги, щоб він був як господар його. Якщо господаря дому назвали Вельзевулом, то чи не тим більше — домашніх його? |
|
26
|
26
|
| не убоите сz убо ихъ. ни чьто же бо ѥсть покръвено ѥже не отъкръвено бѫдеть. и таино ѥже не увэдэно бѫдеть. | Отже, не бійтесь їх, бо нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і потайного, що не стало б відомим. |
|
27
|
27
|
| ѥже глаголѭ вамъ въ тьмэ рьцэте въ свэтэ и ѥже въ ухо слышасте проповэдите на кровэхъ. | Що кажу вам у темряві, говоріть при світлі, і що чуєте на вухо, проповідуйте на покрівлях. |
|
28
|
28
|
| и не убоите сz отъ убиваѭщихъ тэло а душz не могѫщиихъ убити. убоите же сz паче могѫщааго душѫ и тэло погубити въ геонэ. | І не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; але бійтесь більше Того, Хто може і душу, і тіло погубити в геєні. |
|
29
|
29
|
| не дъвэ ли пътици асарии цэнимэ ѥсте и ни ѥдинаже отъ нѥю не падеть на земли без отьца вашего. | Чи не дві малі пташки продаються за один асарій*? І жодна з них не впаде на землю без волі Отця вашого; |
|
30
|
30
|
| ваши же власи главы вьси ищьтени сѫть. | у вас же і волосся на голові все полічено; |
|
31
|
31
|
| не убоите сz убо мънозэхъ пътиць лучьше ѥсте вы. | не бійтеся ж: ви дорожчі за багатьох малих пташок. |
|
32
|
32
|
| вьсzкъ иже исповэсть мz предъ чlвкы. исповэмь и язъ предъ оц7ьмь моимь иже ѥсть на нб7сьхъ. | Отже, кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним. |
|
33
|
33
|
| а иже tвьржетьсz мене предъ члв7кы. tвьргUсz ѥго и язъ прэдъ оц7мь моимь иже ѥсть на нб7сьхъ. | А хто зречеться Мене перед людьми, зречуся того і Я перед Отцем Моїм Небесним. |
|
34
|
34
|
| не мьните яко придохъ въврэщь мира на землѭ не придохъ въврэщь мира нъ мечь. | Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч. |
|
35
|
35
|
| придохъ бо разлѫчитъ чловэка на отьца своѥго и дъщерь на матерь своѭ и невэстѫ на свекръвь своѭ. | Бо Я прийшов розлучити сина з батьком його, і дочку з матір’ю її, і невістку із свекрухою її. |
|
36
|
36
|
| и врази чловэку домашьнии ѥго. | І вороги людини — домашні її. |
|
37
|
37
|
| иже любить оц7z ли м™рь паче мене нэсть мене достоинъ. иже любить сн7а ли дъщерь. паче мене нэсть мене достоинъ. | Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недостойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, недостойний Мене; |
|
38
|
38
|
| иже не прииметь кrта своѥго и въ слэдъ мене грzдеть нэсть мене достоинъ. | і хто не бере хрест свій і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене. |
|
39
|
39
|
| обрэтыи дш7ю свою погUбить ю. а иже погUбить дш7ю свою мене ради обрzщеть ю. | Хто зберігає душу свою, загубить її, а хто загубить душу свою заради Мене, збереже її. |
|
40
|
40
|
| иже вы приѥмлеть мz приѥмлеть. а иже приѥмлеть мz. приѥмлеть посълавъшааго мz. | Хто вас приймає, той Мене приймає, а хто приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене; |
|
41
|
41
|
| приѥмлzи прbрка въ имz прbрче. мьздU прbрчю приѥмлеть. а приѥмлzи правьдьника. въ имz правьдьниче мьздU правьдьничю приѥмлеть. | хто приймає пророка в ім’я пророка, одержить винагороду пророка; і хто приймає праведника в ім’я праведника, одержить винагороду праведника. |
|
42
|
42
|
| иже колижьдо напоить. ѥдиного малыхъ сихъ. чашю стUдены воды, тъкмо въ имz прbрка. аминъ гlю вамъ. не погѫбить мьзды своѥя. | І хто напоїть одного з малих цих чашею холодної води, тільки в ім’я ученика, істинно кажу вам, не втратить нагороди своєї. |
Зміст ▼
