|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
|
Въ оно время. призва iс7 оба на дете Uченика своя. дасть имъ власть. на дс¦ъ нечистыхъ. да изгонzть я. и цэлzть всzкъ недUгъ и всzкU болэзнь.
|
Прикликавши дванадцять учеників Своїх, Він дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяли їх і зціляли всяку недугу і всяку неміч.
|
|
2
|
2
|
|
обэма же на десzте апостолома имена сѫть се. пьрьвыи симонъ иже наречетъ сz петръ и андрэа братъ ѥго ияковъ зеведеовъ. и иоанъ братъ ѥго
|
Дванадцяти ж апостолів імена такі: перший Симон, що зветься Петром, і Андрій, брат його, Яків Зеведеїв та Іоан, брат його,
|
|
3
|
3
|
|
филипъ и варfоломэи fома и матfеи мытарь иаковъ алфеевъ и левеи нареченыи fадэи
|
Филип і Варфоломій, Фома і Матфей-митар, Яків Алфеїв і Леввей, прозваний Фадеєм,
|
|
4
|
4
|
|
симонъ кананеи и иуда искариотьскыи иже и прэдасть.
|
Симон Кананіт та Іуда Іскаріотський, який і зрадив Його.
|
|
5
|
5
|
|
сия посла iс7 заповэда имъ гlя. на пUти языкъ не идэте. и въ градъ самарzнъ. не вънидэте.
|
Цих дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, промовляючи: на путь до язичників не ходіть і в місто самарянське не входьте;
|
|
6
|
6
|
|
идэте паче къ овьцамъ погыбъшимъ. домU изlва.
|
а йдіть краще до овець загиблих дому Ізраїлевого;
|
|
7
|
7
|
|
ходzще проповэдаите гlюще. яко приближисz цр7ство нб7сноѥ.
|
ходячи ж, проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне;
|
|
8
|
8
|
|
болzщая ицэлите. мьртвыя въскрэшаите. прокаженыя очищаите. бэсы изгоните. тUнѥ приясте. тUнѥ же и дадите.
|
хворих зціляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте: задарма одержали, задарма давайте.
|
|
9
|
9
|
|
не сътzжите злата ни съребра ни мэди при поясэхъ вашихъ
|
Не беріть з собою ні золота, ні срібла, ані міді у пояси свої,
|
|
10
|
10
|
|
ни мошьны на пѫти ни дъвою ризу ни сапогъ ни жьзла. достоинъ бо ѥсть дэлатель мьзды своѥѩ.
|
ні торбини на дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ані посоха, бо той, хто трудиться, достойний нагороди своєї.
|
|
11
|
11
|
|
въ ньже колижьдо градъ ли въ вьсь вънидете испытаите къто въ немь достоинъ ѥсть и ту прэбѫдэте доньжеде изидете.
|
В яке б місто або селище не ввійшли ви, довідуйтесь, хто в ньому достойний є, і там залишайтесь, доки не вийдете;
|
|
12
|
12
|
|
въходzще же въ домъ цэлуите и.
|
а входячи в дім, привітайте його, кажучи: мир дому цьому.
|
|
13
|
13
|
|
и аще убо бѫдетъ домъ достоинъ придеть миръ вашь на нь. аще ли же не бѫдеть достоинъ миръ вашь къ вамъ възвратить сz.
|
І якщо буде дім достойний, то мир ваш зійде на нього; якщо ж не буде достойний, то мир ваш до вас повернеться.
|
|
14
|
14
|
|
и иже колижьдо не приметь васъ ни послушаѥть словесъ вашихъ исходzще из дому ли из града того отътрzсэте прахъ отъ ногъ вашихъ.
|
А коли хто не прийме вас і не послухає слів ваших, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох з ніг ваших.
|
|
15
|
15
|
|
аминъ глаголѭ вамъ: отрадьнэѥ бѫдеть земли содомьсцэи и гоморьсцэи въ дьнь сѫдьныи неже граду тому.
|
Істинно кажу вам: відрадніше буде землі Содомській і Гоморрській у день судний, аніж місту тому.
|
|
16
|
16
|
|
се азъ сьлю вы. яко овьца посредэ вълкъ. бUдэте мUдри яко же змия. и цэли яко голUбиѥ.
|
Ось Я посилаю вас, як овець поміж вовків: отже, будьте мудрі, як змії, і лагідні, як голуби.
|
|
17
|
17
|
|
вънемлэте же t чловэкъ. предадzть бо вы на съньмы. и на съньмищихъ вашихъ. и Uбиють вы.
|
Остерігайтеся ж людей: бо вони видаватимуть вас на судилища і в своїх синагогах битимуть вас,
|
|
18
|
18
|
|
и предь вlдкы и цrz. ведени бUдете мене ради. въ съвэдэниѥ имъ. и языкомъ.
|
і поведуть вас до правителів і царів заради Мене на свідчення їм та язичникам.
|
|
19
|
19
|
|
ѥже предадzть вы. не пьцэтесz како ли что возгlѥте. дасть бо сz вамъ въ тъ чаc. что гlѥте.
|
Коли ж видаватимуть вас, не турбуйтеся, як або що говорити; бо в той час дано буде вам, що сказати,
|
|
20
|
20
|
|
не вы бо ѥсте гlюще. нъ дх7ъ оц7а вашего гlяи въ васъ.
|
бо не ви будете говорити, а Дух Отця вашого говоритиме у вас.
|
|
21
|
21
|
|
предасть бо братъ брата. на съмрьть. и оц7ь чадо. и въстанUть чада. на родителя. и Uбьють я.
|
Видасть же брат брата на смерть і батько сина; і повстануть діти на батьків і уб’ють їх;
|
|
22
|
22
|
|
и бUдете ненавидими имене моѥго ради. претьрпэвыи же до коньца съпасенъ бUдеть.
|
і будуть вас ненавидіти всі за ім’я Моє; а хто витерпить до кінця, той спасенний буде.
|
|
23
|
23
|
|
ѥгда же гонѩть вы въ градэ семь бэгаите въ другыи. аминъ бо глаголѭ вамъ яко не имате исконьчати градъ издраилевъ доньдеже придеть сынъ чловэчьскыи.
|
Коли ж гнатимуть вас в одному місті, біжіть у інше. Бо істинно кажу вам: не встигнете обійти ще міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.
|
|
24
|
24
|
|
нэсть ученикъ надъ учительмь ни рабъ надъ господинъмь своимь.
|
Учень не вищий за вчителя і слуга не вищий за господаря свого.
|
|
25
|
25
|
|
довълѥть ученику да бѫдеть яко учитель ѥго и рабу да бѫдеть яко господь ѥго. аще господина дому вельзовула нарекошz кольми паче домашьнѩѩ ѥго.
|
Досить для учня, щоб він був як учитель його, і для слуги, щоб він був як господар його. Якщо господаря дому назвали Вельзевулом, то чи не тим більше — домашніх його?
|
|
26
|
26
|
|
не убоите сz убо ихъ. ни чьто же бо ѥсть покръвено ѥже не отъкръвено бѫдеть. и таино ѥже не увэдэно бѫдеть.
|
Отже, не бійтесь їх, бо нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і потайного, що не стало б відомим.
|
|
27
|
27
|
|
ѥже глаголѭ вамъ въ тьмэ рьцэте въ свэтэ и ѥже въ ухо слышасте проповэдите на кровэхъ.
|
Що кажу вам у темряві, говоріть при світлі, і що чуєте на вухо, проповідуйте на покрівлях.
|
|
28
|
28
|
|
и не убоите сz отъ убиваѭщихъ тэло а душz не могѫщиихъ убити. убоите же сz паче могѫщааго душѫ и тэло погубити въ геонэ.
|
І не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; але бійтесь більше Того, Хто може і душу, і тіло погубити в геєні.
|
|
29
|
29
|
|
не дъвэ ли пътици асарии цэнимэ ѥсте и ни ѥдинаже отъ нѥю не падеть на земли без отьца вашего.
|
Чи не дві малі пташки продаються за один асарій*? І жодна з них не впаде на землю без волі Отця вашого;
|
|
30
|
30
|
|
ваши же власи главы вьси ищьтени сѫть.
|
у вас же і волосся на голові все полічено;
|
|
31
|
31
|
|
не убоите сz убо мънозэхъ пътиць лучьше ѥсте вы.
|
не бійтеся ж: ви дорожчі за багатьох малих пташок.
|
|
32
|
32
|
|
вьсzкъ иже исповэсть мz предъ чlвкы. исповэмь и язъ предъ оц7ьмь моимь иже ѥсть на нб7сьхъ.
|
Отже, кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним.
|
|
33
|
33
|
|
а иже tвьржетьсz мене предъ члв7кы. tвьргUсz ѥго и язъ прэдъ оц7мь моимь иже ѥсть на нб7сьхъ.
|
А хто зречеться Мене перед людьми, зречуся того і Я перед Отцем Моїм Небесним.
|
|
34
|
34
|
|
не мьните яко придохъ въврэщь мира на землѭ не придохъ въврэщь мира нъ мечь.
|
Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч.
|
|
35
|
35
|
|
придохъ бо разлѫчитъ чловэка на отьца своѥго и дъщерь на матерь своѭ и невэстѫ на свекръвь своѭ.
|
Бо Я прийшов розлучити сина з батьком його, і дочку з матір’ю її, і невістку із свекрухою її.
|
|
36
|
36
|
|
и врази чловэку домашьнии ѥго.
|
І вороги людини — домашні її.
|
|
37
|
37
|
|
иже любить оц7z ли м™рь паче мене нэсть мене достоинъ. иже любить сн7а ли дъщерь. паче мене нэсть мене достоинъ.
|
Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недостойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, недостойний Мене;
|
|
38
|
38
|
|
иже не прииметь кrта своѥго и въ слэдъ мене грzдеть нэсть мене достоинъ.
|
і хто не бере хрест свій і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене.
|
|
39
|
39
|
|
обрэтыи дш7ю свою погUбить ю. а иже погUбить дш7ю свою мене ради обрzщеть ю.
|
Хто зберігає душу свою, загубить її, а хто загубить душу свою заради Мене, збереже її.
|
|
40
|
40
|
|
иже вы приѥмлеть мz приѥмлеть. а иже приѥмлеть мz. приѥмлеть посълавъшааго мz.
|
Хто вас приймає, той Мене приймає, а хто приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене;
|
|
41
|
41
|
|
приѥмлzи прbрка въ имz прbрче. мьздU прbрчю приѥмлеть. а приѥмлzи правьдьника. въ имz правьдьниче мьздU правьдьничю приѥмлеть.
|
хто приймає пророка в ім’я пророка, одержить винагороду пророка; і хто приймає праведника в ім’я праведника, одержить винагороду праведника.
|
|
42
|
42
|
|
иже колижьдо напоить. ѥдиного малыхъ сихъ. чашю стUдены воды, тъкмо въ имz прbрка. аминъ гlю вамъ. не погѫбить мьзды своѥя.
|
І хто напоїть одного з малих цих чашею холодної води, тільки в ім’я ученика, істинно кажу вам, не втратить нагороди своєї.
|