Зміст

Глава 25
Глава 25
1
1
Тъгда уподобить сz царьствиѥ небесьноѥ десzти дэвъ яже приимъшz свэтильникы своѩ изидошz противѫ жениху. Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч женихові.
2
2
пzть же отъ нихъ бэ буи и пzть мѫдръ. П’ять з них були мудрі, а п’ять — нерозумні.
3
3
буѩѩ бо приимъшz свэтильникы своѩ не възzшz съ собоѭ ѥлея: Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи.
4
4
а мѫдрыѩ приѩша ѥлеи въ съсѫдэхъ своихъ съ свэтильникы своими. Мудрі ж взяли оливи в посудинах разом із світильниками своїми.
5
5
мудzшту же жениху въздрэмашz сz вьсz и съпаахѫ. А оскільки жених забарився, то всі задрімали і поснули.
6
6
полу нощи же въпль бысть: се женихъ грzдетъ исходите въ сърэтениѥ ѥму. Опівночі ж почувся крик: ось жених іде, виходьте назустріч йому.
7
7
тъгда въсташz вьсz дэвы ты и украсишz свэтильникы своѩ. Тоді встали всі діви та й приготували світильники свої.
8
8
а буѩѩ рекоша мѫдрыимъ: дадите намъ отъ ѥлеѩ вашего яко свътильници наши угасаѭть. Нерозумні ж сказали мудрим: дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть.
9
9
отъвэщашz же мѫдрыѩ глаголѭщz: еда како не достанеть вамъ и намъ. идэте же паче къ продающиимъ и купите себэ. А мудрі відповіли, кажучи: а як і нам, і вам не стане? Ідіть краще до продавців та й купіть собі.
10
10
идѫщамъ же имъ купитъ приде женихъ и готовыѩ вънидошz съ нимь на бракъ и затворены бышz двьри. Коли ж пішли вони купувати, прийшов жених, і ті, які були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися.
11
11
послэдь же придошz и прочzѩ дэвы глаголѭщz: господи господи отъврьзи намъ. Пізніше прийшли й інші діви і говорять: Господи! Господи! Відчини нам.
12
12
онъ же отъвэщавъ рече: аминь глаголѭ вамъ: не вэдэ васъ. Він же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам: не знаю вас.
13
13
бъдите убо яко не вэсте дьни ни часа въ ньже сынъ чловэчьскыи придеть. Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде.
14
14
Якоже бо чловэкъ отъходz иже призъва своя рабы. и прэдасть имъ имэниѥ свое. Так само один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм майно своє:
15
15
овомU дасть пzть таланътъ овомU же дъва. овомU же ѥдинъ. комUжьдо противU силэ своѥи. и отиде абиѥ. одному дав п’ять талантів, другому два, іншому ж один, кожному за спроможністю його, і відразу ж виїхав.
16
16
шьдъ же приимыи. е7. таланътъ. дэла о нихъ. и приобрэте дрѫгUю. е7. таланътъ. Той раб, який одержав п’ять талантів, пішов і використав їх на діло, і набув інші п’ять талантів.
17
17
тако же иже. в7. приобрэте и дрUгая. в7. Так само і той, який одержав два таланти, набув інші два.
18
18
а приимыи ѥдинъ. шьдъ раскопа землю и съкры сребро Gина своѥго. А той, який одержав один талант, пішов і закопав його в землю, і заховав срібло господаря свого.
19
19
по мънозэхъ врэменьхъ. приде Gи= рабъ тэхъ. и сътzзасz съ ними о словеси. Коли минуло багато часу, приходить господар рабів тих і вимагає від них звіту.
20
20
и пристUпль приимыи. е7. таланътъ. принесе дрUгUю. е7. таланътъ. гlz Gи. е7. таланътъ ми ѥси прэдалъ. се дрUгUю. е7. таланътъ прэобрэтохъ ими. Підійшов той, який одержав п’ять талантів, приніс інші п’ять талантів і сказав: господарю, п’ять талантів ти дав мені; ось ще п’ять талантів, які я здобув на них.
21
21
и рече ѥмU ги7нъ ѥго. добрыи рабе бlгыи вэрьнъ. о малэ бэ вэрьнъ. надъ мъногы тz поставлю. въниди въ радость Gа своего. Господар його сказав йому: гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
22
22
пристUпи же приимыи в7. таланъта и рече Gи. в7. таланъта ми ѥси прэдалъ. се дрUгая. в7. прэобрэтохъ има. Підійшов також і той, який одержав два таланти, і сказав: господарю, два таланти ти дав мені; ось інші два таланти, що я здобув на них.
23
23
и рече ѥмU Gь. ѥго добрыи рабе бlгыи вэрьне. о малэ бэ вэрьнъ надъ мъногы тz поставлю въниди въ радость Gа своѥго. Господар його сказав йому: гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
24
24
пристѫпи же приимыи ѥдинъ таланътъ. и рече Gи вэдzхъ тz яко жестокъ ѥси члв7къ. жьнеши идеже не сэявъ. и събираѥши идеже не расточивъ. Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: господарю! Я знав тебе, як жорстоку людину, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав;
25
25
и Uбоявъ сz. шьдъ съкрыхъ таланътъ твои въ земли. се имаши твоѥ. і, побоявшись, пішов і заховав талант твій у землю; ось тобі твоє.
26
26
tвэщавъ же ги7нъ ѥго рече ѥмѫ. зълыи рабе лэнивыи. вэдzаше яко жьню идеже не сэявъ и събираю UдU же не расточихъ. Господар його сказав йому у відповідь: лукавий рабе і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не роз¬;
27
27
подобааше же ти въдати сребро моѥ. тържьникомъ и пришьдъ бо възzлъ Uбо быхъ своѥ съ лихвою. тоді треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком.
28
28
възьмэте Uбо талантъ t нѥго. и дадите имUщюUмU десzть талантъ. Отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів.
29
29
имUщюUмU бо. вьсьде дастьсz. и избUдеть. а t иеимUщаго же. и ѥже аще мьнитьсz имэти. възьметьсz отъ нѥго. Бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має.
30
30
и не потребьнаго раба. въвьрзэте въ тьмU кромэшьнюю. тU бUдеть плачь. и скрьжьтъ зUбомъ. А негідного раба вкиньте у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. Сказавши це, проголосив: хто має вуха слухати, нехай слухає!
31
31
егда придеть сн7ъ члв7чь. въ славэ своѥи. и вси с™ии анGли съ нимь. тъгда сzдеть на прэстолэ славы своѥя. Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї,
32
32
и съберUтьсz предъ нимь вси языци. и разлUчить я. дрUгъ t дрUга. яко же пастUхъ разлUчаѥть wвьца t кокозьлищь. і зберуться перед Ним усі народи; і відділить їх одних від одних, як пастир відділяє овець від козлів.
33
33
и поставить овьца одеснUю себе. а козлища о лэвUю. І поставить овець праворуч Себе, а козлів — ліворуч.
34
34
тъгда речеть цrь сUщимъ одесную ѥго. придэте блн7ии оц7а моѥго. наслэдите Uготованоѥ вамъ. цrтво. t съложения мира всего. Тоді скаже Цар тим, які праворуч від Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу.
35
35
възалкахъ бо сz и дасте ми ясти. въждадахъсz и напоисте мz. страньнъ бэхъ и въведосте мя. Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене;
36
36
нагъ и одэсте мz. болэхъ и посэтисте мене. въ тьмьници бэхъ и придосте къ мнэ. був нагим, і ви зодягли Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене.
37
37
тъгда tвэщають ѥмU правьдьнии гlюще. Gи къгда тz вэдэхомъ. алъчьна. и напитахомъ. или жажюща и напоихомъ. Тоді скажуть Йому праведники у відповідь: Господи!
38
38
къгда же тz видэхомъ страньна и въведохомъ тебе. или нага и одэхомъ тебе. Коли ми бачили Тебе голодним, і нагодували? Або спраглим, і напоїли? Коли ми бачили Тебе подорожнім, і прийняли? Або нагим, і зодягли?
39
39
къгда же тz видэхомъ болzща. или въ тьмьници. и прідохомъ къ тебе. Коли ми бачили Тебе недужим або у в’язниці, і прийшли до Тебе?
40
40
tвэщавъ же цrь рече имъ. аминъ гlю вамъ. понѥже сътвористе ѥдиномU t сихъ братъ моихъ мьньшихъ. мнэ сътвористе. І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили.
41
41
тогда речеть и сUщимъ о лэвUю. идэте t мене проклzтии въ огнь вэчьныи. Uготованыи дияволU и англbмъ ѥго. Тоді скаже й тим, які ліворуч від Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його.
42
42
възалкахъ бо сz и не дасте ми ясти. въждадахъсz. и не напоисте мене. Бо голодував Я, і ви не дали Мені їсти; спраглим був, і ви не напоїли Мене;
43
43
страньнъ бэхъ и не въведосте мене. нагъ и не одэсте мене. больнъ бэхъ и въ тьмьници. и не посэтисте мене. був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не зодягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене.
44
44
тъгда tвэщають и ти гlюще. Gи къгда тz видэхомъ алчюща. или жажюща. или страньна. или нага или больна. или въ тьмьници. и не послUжихомъ тебе. Тоді й вони скажуть Йому у відповідь: Господи! Коли ж ми бачили Тебе голодним, або спраглим, чи подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці і не послужили Тобі?
45
45
тъгда tвэщаѥть имъ гlя. аминъ гlю вамъ. понѥже не сътвористе ѥдиномU t сихъ мьньшиихъ. ни мнэ сътвористе. Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: не зробивши цього одному з менших цих, Мені не зробили.
46
46
и tидUть ти въ мUкU вэчьнUю. а правьдьници въ животъ вэчьныи. І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне.