|
Глава 15
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
|
Тъгда пристѫпиша къ исусови иже бэахѫ въ иерусалимэ кънижьници и фарисеи глаголюще:
|
Тоді приступають до Ісуса єрусалимські книжники та фарисеї і говорять:
|
|
2
|
2
|
|
по чьто ученици твои прэстѫпаѭть прэданиѥ старьцъ; не умываѭть бо рѫкъ своихъ ѥгда хлэбъ эдzть.
|
чому ученики Твої порушують передання старців? Бо не миють рук своїх, коли їдять хліб.
|
|
3
|
3
|
|
онъ же отъвэщавъ рече имъ: по чьто и вы прэстѫпаѥте заповэдь божию за преданиѥ ваше;
|
Він же сказав їм у відповідь: чому і ви порушуєте заповідь Божу, заради передання вашого?
|
|
4
|
4
|
|
богъ бо заповэда глаголѩ: чьти отьца и матерь и иже злословитъ отьца ли матерь съмрьтиѭ да умьреть.
|
Бо Бог заповідав: шануй батька й матір; і хто лихословить на батька чи матір, нехай смертю помре.
|
|
5
|
5
|
|
вы же глаголете: иже колижьдо речеть отьцу ли матери: даръ иже колижьдо отъ мене пользевалъ сz ѥси.
|
А ви говорите: якщо хто скаже батькові або матері: дар Богові те, чим би ти від мене скористався,
|
|
6
|
6
|
|
и да не почьтеть отьца своѥго ли матере своеѩ и разористе законъ божии за преданиѥ ваше.
|
той може і не шанувати батька свого або матір свою. Таким чином, і ви порушили заповідь Божу переданням вашим.
|
|
7
|
7
|
|
лицемэри добрэ пророчьствова о васъ исаия глаголѩ:
|
Лицеміри! Добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
|
|
8
|
8
|
|
приближаѭть сz мънэ людие си усты своими и устьнами чьтѫть мz а срьдьце ихъ далече отъстоитъ отъ мене.
|
наближаються до Мене люди ці устами своїми, й устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;
|
|
9
|
9
|
|
въсуѥ же чьтѫть мz учаще учения заповэдии чловэчьскъ.
|
але марно шанують Мене, навчаючи вченням і заповідям людським.
|
|
10
|
10
|
|
и призъвавъ народы рече имъ: слышите и разумэите.
|
І, покликавши людей, сказав їм: слухайте і розумійте!
|
|
11
|
11
|
|
не въходzщеѥ въ уста скврьнить чловэка нъ изъходzщеѥ изъ устъ то скврьнить чловэка.
|
Не те, що входить в уста, оскверняє людину, а те, що виходить з уст, оскверняє людину.
|
|
12
|
12
|
|
тогда пристѫпльше ученици ѥго рэша ѥму: вэси ли яко фарисеи слышавъше слово съблазниша сz.
|
Тоді ученики Його, приступивши, сказали Йому: чи знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?
|
|
13
|
13
|
|
онъ же отъвэщавъ рече: вьсякъ садъ ѥгоже не сади отьцъ мои небесьныи искоренить сz искорене.
|
Він же сказав у відповідь: усяка рослина, яку не насадив Отець Мій Небесний, викоріниться.
|
|
14
|
14
|
|
останэте ихъ вожди сѫть слэпи слэпьцемъ. слэпьцъ же слэпьца аще водить оба въ ямѫ въпадете сz.
|
Облиште їх: вони — сліпі вожді сліпців, а коли сліпець веде сліпця, то обидва впадуть в яму.
|
|
15
|
15
|
|
отъвэщавъ же петръ рече ѥму: съкажи намъ притъчѭ сиѭ.
|
Петро ж, відповідаючи, сказав Йому: поясни нам притчу цю.
|
|
16
|
16
|
|
исусъ же рече ѥму: ѥдиначе ли и вы без разума ѥсте;
|
Ісус сказав: невже і ви ще не розумієте?
|
|
17
|
17
|
|
не у ли разумэваѥте яко вьсяко ѥже въходить въ уста въ чрэво въмэщаѥть сz и проходъмь исходить.
|
Чи ще не зрозуміли, що все, що входить в уста, проходить у черево і виходить геть?
|
|
18
|
18
|
|
а исходzщая из устъ отъ срьдьца исходzть и та сквьрнzть чловэка.
|
А те, що з уст виходить, від серця виходить; це і оскверняє людину,
|
|
19
|
19
|
|
отъ срьдьца бо исходzть помышлѥния зъла убииства прелюбодэяния любодэяния татьбы лъжесвэдэния власфимиѩ.
|
бо від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюбства, любодіяння, злодійство, лжесвідчення, хула.
|
|
20
|
20
|
|
си сѫть скврьнzщая чловэка. а ѥже не умъвенама рукама эсти не скврьнить чловэка.
|
Це те, що оскверняє людину, а немитими руками їсти — не оскверняє людину.
|
|
21
|
21
|
|
и ишьдъ tтUдU въниде iс7ъ въ страны тUрьскы и сидоньскы.
|
І, вийшовши звідти, Ісус пішов у землі Тирські і Сидонські.
|
|
22
|
22
|
|
и се жена хананеиска t прэдэлъ тэхъ. излэзъши възъпи гlющи. помилѫи мz Gи сн7U дв7двъ. дъщи моя зълэ бэсьнUѥтьсz.
|
І ось жінка-хананеянка, вийшовши з тих місць, закричала Йому: помилуй мене, Господи, Сину Давидів, дочка моя тяжко біснується.
|
|
23
|
23
|
|
онъ же не tвэща ѥи словесе. и пристUпльше Uченици ѥго молzхUти и гlюще. tпUсти ю. яко въпиѥть въслэдъ насъ.
|
Але Він не відповідав їй ні слова. І підійшли ученики Його і благали Його: відпусти її, бо кричить нам услід.
|
|
24
|
24
|
|
онъ же tвэщавъ рече. нэсмь посъланъ тъкъмо. къ овьцzмъ погыбъшиимъ домU изlева.
|
Він же сказав у відповідь: Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїлевого.
|
|
25
|
25
|
|
она же поклоньшисz ѥмU гlаше. Gи помози ми.
|
А вона, підійшовши, вклонилася Йому і каже: Господи, допоможи мені.
|
|
26
|
26
|
|
онъ же tвэщzвъ рече. нэсть добро отzти хлэба чzдомъ. и поврещи пьсомъ.
|
Він же сказав у відповідь: недобре взяти хліб у дітей і кинути псам.
|
|
27
|
27
|
|
она же рече. Gи ибо и пси ѥдzть t крUпиць падающиихъ съ трzпезы ги7и своихъ.
|
Вона сказала: так, Господи! Але і пси їдять крихти, що падають зі столу господарів їхніх.
|
|
28
|
28
|
|
тъгда tвэщавъ iс7ъ рече ѥи. о жено велика ѥсть вэра твоя. бUди тебе яко же хощеши. исцэлэ дъщи ѥя въ тъ чаc.
|
Тоді Ісус сказав їй у відповідь: о жінко! Велика віра твоя; нехай буде тобі, як ти хочеш. І зцілилася дочка її у ту ж мить.
|
|
29
|
29
|
|
И пришьдъ отътѫду исусъ иде при мори галилэисцэѥмь и въшьдъ на горѫ сэде ту.
|
Ісус пішов звідти і прийшов до моря Галилейського, і, зійшовши на гору, сів там.
|
|
30
|
30
|
|
и пристѫпишz къ нѥму народи мънози имѫще съ собоѭ хромы нэмы и слэпы бэдьны и ины мъногы и приврьгошz ѩ къ ногама исусовама и исцэли ѩ.
|
І приступило до Нього багато народу, маючи з собою кривих, сліпих, німих, калік і багато інших, і клали їх до ніг Ісусових; і Він зцілив їх.
|
|
31
|
31
|
|
яко народу дивити сz. видzще нэмыѩ глаголѭщz бэдьныѩ съдравы и хромыѩ ходzщz и слэпыz видzщz и славлэахѫ бога израилева.
|
І народ дивувався, бачачи, що німі говорять, каліки стають здоровими, криві ходять і сліпі бачать, і славив Бога Ізраїлевого.
|
|
32
|
32
|
|
Въ оно+. призъва iс7ъ Uченикы своя. и рече имъ. млrдUя о народэ яко же три дн7и присэдzть мнэ. и не имUть чьто эсти. и tпUстити ихъ не эдъшь не хощю. да не како ослабэють на пѫти.
|
Ісус же, покликавши учеників Своїх, сказав їм: шкода Мені людей, що вже три дні перебувають зі Мною і нічого їм їсти; відпустити ж їх голодними не хочу, щоб не ослабли в дорозі.
|
|
33
|
33
|
|
гlаша ѥмU Uченици. tкѫдU възьмемъ на пUстэ мэстэ хлэбы. насытити толико народа.
|
Говорять Йому ученики Його: де ж нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати стільки народу?
|
|
34
|
34
|
|
и гlа имъ iс7ъ. колико хлэбъ имате. они же рэша семь и мало рыбиць.
|
Говорить їм Ісус: скільки у вас хлібів? Вони сказали: сім, і трохи риби.
|
|
35
|
35
|
|
и повелэ народU възлещи на земли.
|
Тоді звелів народові возлягти на землю.
|
|
36
|
36
|
|
и приѥмъ семь хлэбъ и рыбы. и хвалU въздавъ. прэломль дасть Uченикомъ своимъ. и Uченици народомъ.
|
І, взявши сім хлібів та рибу і віддавши хвалу, переломив і дав ученикам Своїм, а ученики — народові.
|
|
37
|
37
|
|
и эшz вьси и насытишzсz. и възzшz избытъкы Uкрѫхъ. семь кошьниць испълнь.
|
І їли всі і наситились; і набрали сім повних кошиків залишків,
|
|
38
|
38
|
|
и эдUщиихъ бzше четыри тысzщz мUжь. развэ женъ и дэтии.
|
а тих, що їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
|
|
39
|
39
|
|
и tпUщь народы. вълэзе въ корабль. и приде въ прэдэлы магдальскы.
|
І, відпустивши народ, Він сів у човен і прибув у межі Магдалинські.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
