Глава 17
|
Глава 17
|
1
|
1
|
Въ оно вреұ. поятъ iс7 петра иякова. иwана. брата ѥго. и възведе я на горU высокU ѥдины. | Коли минуло шість днів, Ісус взяв Петра, Якова та Іоана, брата його, і вивів їх на високу гору одних, |
2
|
2
|
и преобразисz предъ ними. и просвьтэсz лице ѥго яко сlнце. а ризы ѥго быша яко свэтъ. | і преобразився перед ними: лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло. |
3
|
3
|
и се явисz моиси. и илия съ нимь глаголѭща. | І ось явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним. |
4
|
4
|
Отъвэщавъ же петръ. рече къ iс7ви. Gи. добро ѥсть намъ съде быти. аще хощеши. да створимъ три кUща. тобэ ѥдинU. и мосеови ѥдинU. и илии ѥдинU. | При цьому Петро сказав Ісусові: Господи! Добре нам тут бути; коли хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один, і один Іллі. |
5
|
5
|
се ѥмU гlющю. се облакъ свэтьлъ осэняя я. и се глаc изъ облака гlя. сь ѥсть сн7ъ мои възлюблѥныи. о нѥмь же благоволихъ. того послUшаите. | Поки він говорив це, ясна хмара осінила їх, і ось голос з хмари говорить: Цей є Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте. |
6
|
6
|
и слышавъше Uченици. падоша ници. и Uбояшасz зэло. | І, почувши, ученики впали ниць і дуже полякались. |
7
|
7
|
и пристUпль iс7. прикоснUсz ихъ рече. въстанэте. и не боитесz. | Але Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: встаньте і не бійтеся. |
8
|
8
|
възведъше же очи свои. и не вэдэша никого же. тъкмо iс7а ѥдиного. | Звівши ж очі свої, вони нікого не побачили, тільки одного Ісуса. |
9
|
9
|
и съходzщемъ імъ съ горы. заповэда имъ гlя. никомU же не повэдите вэдэния. дондеже сн7ъ члв7чь. из мьртвыихъ въскрьснеть. | І коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: нікому не говоріть про це видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих. |
10
|
10
|
и въпросишz и ученици ѥго глаголѭще: чьто убо глаголѭть кънижьници яко илии подобаѥть прити прэжде. | І спитали Його ученики Його: чому ж книжники говорять, що Іллі належить прийти раніш? |
11
|
11
|
исусъ отвэщавъ рече имъ. илия убо придеть прэжде и устроить вься. | Ісус сказав їм у відповідь: так, Ілля прийде раніш і все приготує; |
12
|
12
|
глаголѭ же вамъ яко илия уже приде и не познашz ѥго нъ сътворишz о нѥмь вься ѥлико въсхотэшz. тако и сынъ чловэчьскыи имать страдати отъ нихъ. | але кажу вам, що Ілля вже прийшов, і його не впізнали, і зробили з ним, як хотіли. Так і Син Людський має постраждати від них. |
13
|
13
|
тъгда разумэшz ученици яко о иоанэ крьстители рече имъ. | Тоді ученики зрозуміли, що він говорив їм про Іоана Хрестителя. |
14
|
14
|
Въ оно+. члв7къ ѥтеръ пристUпи къ iс7ви. кланzясz ѥмU. | Коли вони прийшли до народу, то підійшов до Нього чоловік і, ставши перед Ним на коліна, |
15
|
15
|
и гlz. Gи помилUи сн7ъ мои. яко на новъ мcць бэсьнUетьсz. и зэло стражеть. множицею бо нападаѥтьсz на огнь. и многашьды въ водU. | сказав: Господи! Помилуй сина мого; бо він на новий місяць біснується і тяжко страждає, бо часто кидається в огонь і часто у воду. |
16
|
16
|
и приведохъ и къ Uченикомъ твоимъ. и не могоша ѥго исцэлити. | Я приводив його до учеників Твоїх, та вони не змогли зцілити його. |
17
|
17
|
tвэщавъ же iс7ъ и рече. о роде невэрьнъ и развращенъ. доколэ тьрплю въ васъ. приведэте ми и сэмо. | Ісус же, відповідаючи, сказав: о роде невірний і розбещений! Доки буду з вами, доки терпітиму вас? Приведіть його до Мене сюди. |
18
|
18
|
и запрэти ѥмѫ iс7ъ. и изиде из него бэсъ. и исцэлэ отрокъ ѥго томь часэ. | І заборонив йому Ісус, і біс вийшов з нього; і отрок зцілився у ту ж мить. |
19
|
19
|
тъгда пристUпишz Uченици къ iс7ови ѥдиномU рэша. почьто мы не възмогохомъ изгънати ѥго. | Тоді ученики, приступивши до Ісуса на самоті, сказали: чому ми не змогли вигнати його? |
20
|
20
|
iс7ъ рече имъ. за невэрьствиѥ ваше. аминъ гlю вамъ. аще имате вэрU яко зьрно горUщьно. речете горэ сеи. прэиди tтUдU сэмо. и прэидеть. и ничьто же не възможьно бUдеть вамъ. | Ісус же сказав їм: через невір’я ваше. Бо істинно кажу вам: якщо ви матимете віру як зерно гірчичне і скажете горі цій: перейди звідси туди, і вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас. |
21
|
21
|
родъ же сь не исходить тъкмо мlтвою и постъмь. | Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом. |
22
|
22
|
живUщемъ же имъ въ галилэи. рече имъ iс7ъ прэданъ иметь быти сн7ъ чlвчьскыи. въ рѫцэ чlвкомъ | Під час перебування їх у Галилеї, Ісус сказав їм: Син Людський буде виданий в руки людям, |
23
|
23
|
и Uбиюти и. и третии дн7ь въстанеть. | і уб’ють Його, і на третій день воскресне. І вони дуже засмутилися. |
24
|
24
|
Въ оно+. пристUпиша приемлющѥи дидрагъма къ петрови. и рэша. Uчитель вашь не даѥть ли дидрагъма. | Коли ж вони прийшли до Капернаума, то підійшли до Петра збирачі дидрахм* і сказали: чи не дасть Учитель ваш дидрахми? |
25
|
25
|
рече ѥи. и ѥгда въниде въ домъ. вари iс7ъ гlz. чьто ти сz мьнить симоне. цrе земьсции. t кыхъ приѥмлють дани. или кинозъ. t своихъ ли сн7овъ или t тUждихъ. | Він говорить: так. І коли увійшов він у дім, то Ісус, випередивши його, сказав: як тобі здається, Симоне, царі землі з кого беруть мито або податки: зі своїх синів чи з чужих? |
26
|
26
|
рече ѥмU петръ t тUждихъ. рече ѥмU iс7ъ. ибо свободьни ли сUть сн7ове. | Петро говорить Йому: з чужих. Ісус сказав йому: отже, сини вільні; |
27
|
27
|
нъ да не съблазнимъ ихъ. шьдъ на море въвьрзи Uдицю. и юже имеши прэже рыбU. и възьми. и tвьрзи Uста ѥи. и обрzщеши статырь. тъ възьмъ дажь и за мz и за сz. | але, щоб нам не спокусити їх, піди до моря, закинь вудку, і першу спійману рибу візьми, відкрий їй рот і знайдеш статир*, візьми його і віддай їм за Мене і за себе. |