Глава 8
|
Глава 8
|
1
|
1
|
съшьдъшю же ѥмU съ горы. и въ слэдъ ѥго идU народи мънози. | Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу. |
2
|
2
|
и се прокаженъ прэстUпль. кланzшесz ѥмU гlz. Gи аще хощеши можеши мz очистити. | І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, сказав: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити. |
3
|
3
|
и простьръ рUкU iс7ъ. коснUсz ѥмь гlz. хощю очистися. и абиѥ очистисz t проказы. | Ісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази. |
4
|
4
|
и рече ѥмU iс7ъ. вижь никомU же не повэжь. нъ шьдъ покажисz архиѥрэомъ. и принесъ даси даръ. иже повелэ имъ моси въ съвэдэниѥ имъ. | І говорить йому Ісус: гляди ж, нікому не розповідай, але піди покажися священикові і принеси дар, який повелів у законі Мойсей, на свідчення їм. |
5
|
5
|
въшьдъшю iс7ови въ каперьнаUмъ. пристUпи къ немU сътьникъ. молz и. | А як увійшов Ісус до Капернаума, підійшов до Нього сотник і благав Його: |
6
|
6
|
гlz Gи отрокъ мои лежить въ домU ослабленъ. лютэ яко стража. | Господи, слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає. |
7
|
7
|
и гlа ѥмU iс7ъ. азъ пришьдъ исцэлю и. | І говорить йому Ісус: Я прийду і зцілю його. |
8
|
8
|
и tвэщавъ сътьникъ рече ѥмU. Gи. нэсмь достоинъ. да вънидеши въ домъ мои. нъ тъкмо рьци слово. и исцэлэѥть отрокъ мои. | Сотник же у відповідь сказав: Господи! Я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою; але промов тільки слово, і видужає слуга мій. |
9
|
9
|
ибо азъ члв7къ ѥсмь подъ владыкою. имыи подъ собою воины. и гlю семU иди и идеть. и дрUгомU приди и придеть. рабU моемU сътвори се и сътворить. | Бо і я — людина підвладна, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: іди, і йде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: зроби це, і зробить. |
10
|
10
|
слышzвъ же iс7ъ и дивисz ѥмU. и рече грzдUщиимъ по немь. аминъ аминъ гlю вамъ. яко ни въ из7ли толикы вэры обрэтохъ. | Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри. |
11
|
11
|
гlю же вамъ. яко мънози t въстокъ. и запада придUть. и възлzгUть съ аврамъмь и исакъмь и съ ияковъмь. въ цrтвии небесьсцэмь. | Кажу ж вам, що багато прийдуть зі сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному; |
12
|
12
|
а сн7ове цrтвия изгънани бUдUть. въ тьмU кромэшьнюю. тU бUдеть плачь и скрьжьтъ зUбомъ. | А сини Царства вигнані будуть у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. |
13
|
13
|
и рече iс7ъ сътьникU. иди яко же вэрова. бUди тебе. и исцэлэ отрокъ ѥго въ тъ часъ. | І сказав Ісус сотникові: іди, і, як вірував ти, нехай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить. |
14
|
14
|
пришьдыи iс7ъ въ домъ петровъ. видэ тьщю его лежzщю огньмь жегомU. | Прийшовши до Петрової господи, Ісус побачив тещу його, що лежала в гарячці, |
15
|
15
|
и прікоснUсz рUкU ѥz и остави ю огнь. и въста и слUжzше емѫ | і доторкнувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і слугувала Йому. |
16
|
16
|
поздэ же бывъшю. приведошz къ немU бэсьны многы. и изгъна словъмь д¦ы. и вьсz недUжьныя исцэли. | Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих, |
17
|
17
|
да събUдетьсz реченоѥ прbркъмь исаиемь гlющемь тъ недUгы нашz приятъ. и болэзни нашz понесе. | щоб справдилося сказане пророком Ісаєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби. |
18
|
18
|
Uзьрэвъ же iс7ъ многъ народъ окрьстъ себе. и повелэ ити на онъ полъ. | А як побачив Ісус довкола Себе багато народу, звелів ученикам відпливти на другий бік. |
19
|
19
|
и пристUпль ѥдинъ кънижьникъ рече ѥмU. Uчителю идU по тобэ zмо же колижьдо идеши. | Тоді один книжник, підійшовши, сказав Йому: Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов. |
20
|
20
|
гла ѥмU iс7ъ. лиси язвьны имUть. птицz нб7сьскыя гнэзда. а сн7ъ чlвчьскыи не имать къде главы подъклонити. | І каже йому Ісус: лисиці мають нори і птахи небесні — гнізда, Син же Людський не має де голови прихилити. |
21
|
21
|
дрUгыи же t Uченикъ рече къ немѫ. Gи повели ми прэже ити погрети оц7z моѥго. | Інший же з учеників Його сказав Йому: Господи! Дозволь мені перше піти і поховати батька мого. |
22
|
22
|
iс7ъ же гlа ѥмU грzди по мънэ. и остави мьртвыи. погрети своя мьртвьца. | Але Ісус сказав йому: іди за Мною і залиш мертвим ховати своїх мерців. |
23
|
23
|
и вълэзъшю ѥмѫ въ корабль по нѥмь идошz Uченици ѥго. | І як увійшов Він у човен, за Ним пішли ученики Його. |
24
|
24
|
и се трUсъ великъ быc въ мори. и яко покрыватисz кораблю вълънами. а тъ съпzше. | І ось піднялися хвилі великі на морі, аж човен покривало; Він же спав. |
25
|
25
|
и пришьдъше Uченици ѥго възбUдиша и гlюще. Gи сп7си ны погыбаѥмъ. | Тоді ученики Його, підійшовши до Нього, розбудили Його і сказали: Господи, рятуй нас, гинемо. |
26
|
26
|
и гlа имъ. что страшиви ѥсте. маловэрии. тъгда въставъ запрэти вэтромъ и морю. и быc тишина велия. | І говорить їм: чого ви такі боязкі, маловіри? Відтак, уставши, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша. |
27
|
27
|
члв7ци же дивишасz гlюще. кто сь ѥсть. яко вэтри и море послUшаѥть ѥго. | Люди ж, дивуючись, говорили: Хто Цей, що і вітри, й море слухають Його? |
28
|
28
|
Въ оно+. пришьдъшю iс7ви. въ странU гергесиньскU. сърэтоста и дъва бэсьна. t жzлии исходzщz. люта зэло. яко не можzше никто же минUти пUтьмь тэмь. | І коли Він прибув на другий бік, до країни Гергесинської, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою. |
29
|
29
|
и се възъписта гlюща. что ѥсть нама iс7е и тебе сн7е б9ии. пришьлъ ѥси сэмо прэже врэмене мUчитъ иасъ. | І ось вони закричали: що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? Прийшов Ти сюди передчасно мучити нас. |
30
|
30
|
бэ же далече t нею стадо свинии мъного пасомо. | А віддалік паслося велике стадо свиней. |
31
|
31
|
бэси же молzахUти и гlюще. аще изгониши ны. повэли намъ ити въ стадо свиное | І біси благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней. |
32
|
32
|
и рече имъ идэте. они же шьдъше идошz въ свиния. и абиѥ Uстрьмисz вьсе стадо по берегU въ море. и Uтопошz въ водахъ. | І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли у стадо свиней. І ось усе стадо кинулося з кручі в море і втопилось у воді. |
33
|
33
|
и пасUщеи бэжzшz. и шьдъше въ градъ. възвэстишz вьсz о бэсьною. | Пастухи ж побігли і, прийшовши у місто, розповіли про все і про те, що було з біснуватими. |
34
|
34
|
и се вьсь градъ изидU противU iс7ви. и видэвъше молишя и. да бы прэшьлъ t прэдэлъ ихъ. | І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові; і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов від їхнього краю. |