|
Глава 24
|
Глава 24
|
|
1
|
1
|
|
Въ оно+. пристUпишz Uченици къ iс7ви, показати ѥмU зъдания црк7вьная.
|
І, вийшовши, Ісус пішов від храму; і підійшли до Нього ученики Його, щоб показати Йому будівлі храму.
|
|
2
|
2
|
|
онъ же tвэщавъ рече имъ. не видите ли вьсэхъ сихъ. аминъ гlю вамъ. не имать сьде остати камень на камени. иже не разоритьсz.
|
Ісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано.
|
|
3
|
3
|
|
сэдzщю же ѥмѫ на горэ ѥлеоньсцэи. пристѫпишz къ немU Uченици его. ѥдиномU гlюще. повэжь намъ къгда си бUдUть. и чьто ѥсть знамениѥ твоѥго пришьствия. и коньчzниѥ вэка.
|
Коли ж сидів Він на горі Елеонській, то приступили до Нього ученики на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде і яке знамення Твого пришестя і кінця віку?
|
|
4
|
4
|
|
и tвэщавъ iс7ъ рече имъ. блюдэте сz никто же васъ да не прэльстить.
|
Ісус сказав їм у відповідь: стережіться, щоб хто не спокусив вас,
|
|
5
|
5
|
|
мънози бо придUть въ имz мое гlюще азъ ѥсмь х©ъ. и мъногы прэльстzть.
|
бо багато хто прийде під іменем Моїм і казатиме: «я Христос», і багатьох спокусять.
|
|
6
|
6
|
|
Uслышати же имате брани. и слышаниѥ брани видите. не Uжасаитесz. подобаѥть Uбо вьсэмъ быти. нъ не тъгда ѥсть коньчина.
|
Також почуєте про війни і чутки про війни. Глядіть, не жахайтесь, бо належить усьому тому бути, та це ще не кінець.
|
|
7
|
7
|
|
въстанеть бо языкъ на языка. и црс7тво на црст7во. и бUдUть глади и пагUбы. и трUсъ по мэста.
|
Постане бо народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, моровиці і землетруси у різних місцях;
|
|
8
|
8
|
|
вьсz же си начzло болэзни.
|
усе ж це — лиш початок хвороб.
|
|
9
|
9
|
|
тъгда прэдадzть вы на скьрбь. и Uбиють вы. и бUдете ненавидими вьсэми языкы. имене моѥго ради.
|
Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи через ім’я Моє.
|
|
10
|
10
|
|
и тъгда съблазнzтьсz мънози. и дрUгъ дрUга прэдасть. и възнена видить дрUгъ дрUга.
|
І тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного;
|
|
11
|
11
|
|
и мънози лъжни прbрци въстанUть. и прэльстzть мъногы.
|
і багато лжепророків з’явиться і багатьох спокусять;
|
|
12
|
12
|
|
и за Uмъножениѥ безакониz. исzкнеть любы мъногыхъ.
|
і через збільшення беззаконь охолоне любов у багатьох.
|
|
13
|
13
|
|
прэтьрпэвыи же до коньцz сп©етьсz.
|
Хто ж витерпить до кінця, той спасеться.
|
|
14
|
14
|
|
и проповэсть сz се еваньгелиѥ царьствия по вьсеи вьселѥнэи въ съвэдэтельство вьсэмъ языкомъ и тъгда придеть коньчина.
|
І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світу, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець!
|
|
15
|
15
|
|
ѥгда же узьрите мрьзость запустэния реченѫѭ данилъмь пророкъмь стоѩщѫ на мэстэ свzтэ чьтыи да разумэваѥть.
|
Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці, — хто читає, нехай розуміє, —
|
|
16
|
16
|
|
тъгда сѫщеи въ иудеи да бэгаѭть на горы
|
тоді, хто буде в Юдеї, нехай біжить у гори.
|
|
17
|
17
|
|
и иже на кровэ да не сълазить възzти ѥже ѥсть въ храминэ ѥго.
|
І хто на покрівлі, той нехай не сходить взяти що-небудь з дому свого;
|
|
18
|
18
|
|
и иже на селэ такожде да не възвратить сz въспzть възzтъ ризъ своихъ.
|
і хто на полі, той нехай не вертається взяти одяг свій.
|
|
19
|
19
|
|
горе же непраздьныимъ и доѩщиимъ въ ты дьнь.
|
Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні!
|
|
20
|
20
|
|
молите же сz да не бѫдеть бэгство ваше зимэ ни въ сѫботѫ.
|
Моліться ж, щоб не сталася втеча ваша взимку або в суботу,
|
|
21
|
21
|
|
бѫдеть бо скърбь тъгда велика якаже нэсть была отъ начzла вьсего мира доселэ ни имать быти.
|
бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині і не буде.
|
|
22
|
22
|
|
и аще не бышz прэкратили сz ти дьниѥ не бы убо съпасла сz вьсяка плъть. за избьраныѩ же прэкратzть сz ти дьниѥ.
|
І якби не вкоротилися ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради обраних скоротяться ті дні.
|
|
23
|
23
|
|
тъгда аще къто вамъ речеть: се сьде христосъ или сьде. не имэте вэры.
|
Тоді, якщо хто скаже вам: ось тут Христос, або: отам, не йміть віри.
|
|
24
|
24
|
|
въстанѫть бо лъжии христи и лъжии пророци и дадzть знамения велия и чудеса яко прэльстити аще ѥсть възможьно избьраныz.
|
Бо встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і обраних.
|
|
25
|
25
|
|
се прэжде рекохъ вамъ.
|
Ось Я наперед сказав вам.
|
|
26
|
26
|
|
аще же рекѫть вамъ: се въ пустыни ѥсть не изидэте. се въ кровэхь не имэте вэры.
|
Отже, коли скажуть вам: «ось Він у пустелі», — не виходьте; «ось Він у потаємних кімнатах», — не йміть віри.
|
|
27
|
27
|
|
якоже бо млъния исходить отъ въстокъ и являѥть сz до западъ тако бѫдеть пришьствиѥ сына чловэчьскааго.
|
Бо, як блискавиця виходить зі сходу і з’являється аж до заходу, так буде пришестя Сина Людського.
|
|
28
|
28
|
|
идеже бо аще бѫдеть трупъ ту съберѫть сz орьли.
|
Бо де буде труп, там зберуться орли.
|
|
29
|
29
|
|
абиѥ же по скръби днии тэхъ слъньце мьрькнѥть и луна не дасть свэта своѥго и звэзды съпадѫть съ небесе и силы небесьныѩ двигнѫть сz.
|
І враз, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються.
|
|
30
|
30
|
|
и тъгда явить сz знамениѥ сына чловэчьскааго на небеси и тъгда въсплачѫть сz вься колэна земьская и узрzть сына чловэчьскааго идѫща на облацэхъ небесьныихъ съ силоѭ и славоѭ великоѭ.
|
І тоді з’явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах небесних з силою і славою великою.
|
|
31
|
31
|
|
и посълѥть ангелы своѩ съ гласъмь великъмь трѫбьныимь и съберѫть избьраныѩ ѥго отъ четырь вэтръ отъ коньць небесъ до коньць ихъ.
|
І пошле ангелів Своїх з сурмою гучноголосою; і зберуть обраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до кінця їх.
|
|
32
|
32
|
|
отъ смокъвьннцz же научите сz притъчи. ѥгда же уже вэя ѥѩ бѫдеть млада и листвиѥ прозzбнеть вэсте яко близъ ѥсть жzтва.
|
Від смоковниці навчіться притчі: коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо.
|
|
33
|
33
|
|
такожде и вы ѥгда узьрите вься си вэдите яко близъ ѥсть при двьрьхъ. Рече г7ь.
|
Так само і ви: коли побачите все це, знайте, що близько, при дверях.
|
|
34
|
34
|
|
аминъ гlю вамъ. яко не мимо идеть родъ сь. донъдеже вьсz бUдUть.
|
Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде.
|
|
35
|
35
|
|
небо и землz мимо идеть. а словеса моя не мимо идUть.
|
Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть.
|
|
36
|
36
|
|
а о дн7и томь и о годинэ тои. никто же не вэсть. ни анGли небесьнии. тъкмо оц7ь мои ѥдинъ.
|
Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, а тільки Отець Мій один.
|
|
37
|
37
|
|
яко же бо бысть въ дн7и ноѥвы. тако бUдеть въ дн7и сн7а члв7чьскааго.
|
Але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського;
|
|
38
|
38
|
|
яко же бо бzхU въ дн7и прэже потопа. ѥдUще и пиюще. женzщесz и посагающе. до него же дн7е въниде нои въ ковьчегъ.
|
бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег,
|
|
39
|
39
|
|
и не очютишz донъдеже приде вода и възzтъ всz. тако бUдеть пришьствиѥ сн7а члв7чьскааго.
|
і не думали, поки не прийшов потоп і не забрав усіх, — так буде і в пришестя Сина Людського.
|
|
40
|
40
|
|
тъгда два бUдета на селэ. ѥдинъ поимUть. а дрUгыи оставлzѥтьсz.
|
Тоді з двох, що будуть у полі, одного буде забрано, а другого залишено;
|
|
41
|
41
|
|
двэ мелющи въ жьрнъвахъ ѥдина поѥмлетьсz. а дрUгая оставлzѥтьсz.
|
дві, що мелють на жорнах: одну буде забрано, а другу залишено.
|
|
42
|
42
|
|
бъдите Uбо яко не вэсте въ кUю годинU ги7нъ вашь придеть.
|
Отже, пильнуйте, бо не знаєте, в яку годину Господь ваш прийде.
|
|
43
|
43
|
|
се же видите. яко аще бы видэлъ ги7нъ храмины. въ кUю стражю тать придеть бъдэлъ Uбо бы и не бы далъ подърыти храма своѥго.
|
Але це ви знайте, що, якби знав господар дому, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
|
|
44
|
44
|
|
сего ради вы бUдэте готови. яко въ нь же не мьните часъ сн7ъ члв7чьскыи придеть.
|
Тому і ви будьте готові, бо в ту годину, про яку й не думаєте, прийде Син Людський.
|
|
45
|
45
|
|
къто бо ѥсть вэрьныи рабъ и мѫдрыи ѥгоже поставить господь надъ домъмь своимь да дасть имъ въ врэмz пищѫ ихъ.
|
Хто ж є вірним і мудрим рабом, якого господар його поставить над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно?
|
|
46
|
46
|
|
блаженъ рабъ тъ ѥгоже пришьдъ господь свои обрzщеть тако творzща.
|
Блажен той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так.
|
|
47
|
47
|
|
аминь глаголѭ вамъ яко надъ вьсэмь имэниѥмь своимь поставить и.
|
Істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його.
|
|
48
|
48
|
|
аще ли речеть зълыи рабъ тъ въ срьдьци своѥмь: мудить господь мои прити.
|
Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій,
|
|
49
|
49
|
|
и начьнеть бити клеврэты своѩ эсти же и пити съ пияницами.
|
і почне бити товаришів своїх, їсти й пити з п’яницями, —
|
|
50
|
50
|
|
придеть же господь раба того въ дьнь въ ньже не чаѥтъ и въ часъ въ ньже не вэсть
|
то прийде господар раба того в той день, в який він не сподівається, і в годину, про яку не знає.
|
|
51
|
51
|
|
и протешеть и полъма и чzсть ѥго съ лицемэры положить. ту бѫдеть плачь и скрьжьтъ зѫбомъ.
|
І розсіче його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.
|