|
Глава 13
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
|
Въ тъ же дьнь ишьдъ исусъ из дому сэдэаше при мори.
|
Того ж дня, вийшовши з дому, Ісус сів біля моря.
|
|
2
|
2
|
|
и събьрашz сz къ нему народи мънози яко вълэзъ въ корабль сэде и вьсь народъ на помории стояаше.
|
І зібралось до Нього багато народу, так що Йому довелося ввійти у човен і сісти; а весь народ стояв на березі.
|
|
3
|
3
|
|
и глагола имъ мъного притъчами глаголѩ: се изиде сэѩи да сэѥть.
|
І говорив їм притчами багато, кажучи: ось вийшов сівач сіяти;
|
|
4
|
4
|
|
и сэѭщу ѥму ова убо падоша при пѫти и придоша пътицz небесьныѩ и позобаша я.
|
І коли він сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи і поклювали його.
|
|
5
|
5
|
|
другая же падошz на каменьныихъ яже не имэшz землѩ мъногы и абиѥ прозzбоша занѥ не имэаше глѫбины землѩ.
|
Інше впало на місця кам’янисті, де небагато було землі, і скоро зійшло, бо земля була неглибока.
|
|
6
|
6
|
|
слъньцу же въсiявъшу присвzдоша и зане не имэzхѫ корения исъхоша.
|
Коли ж зійшло сонце, зів’яло і, оскільки не мало кореня, засохло.
|
|
7
|
7
|
|
а друга падошz въ трьнии и възиде трьниѥ и подави я.
|
Інше впало в терня, і виросло терня, і заглушило його;
|
|
8
|
8
|
|
другая же падошz на земли добрэ и даяахѫ плодъ ово съто ово шьсть десzтъ ово три десzти.
|
інше впало на добру землю і дало плід: одно в стократ, а друге в шістдесят, інше в тридцять разів.
|
|
9
|
9
|
|
имэѩи уши слышати да слышить.
|
Хто має вуха слухати, нехай слухає!
|
|
10
|
10
|
|
и пристѫпльше ученици рэша ѥму: по чьто притъчами глаголеши имъ;
|
І, приступивши, ученики сказали Йому: чому притчами говориш їм?
|
|
11
|
11
|
|
онъ же отъвэщавъ рече имъ: яко вамъ дано ѥсть разумэти таиная царьства небесьнаго онэмъ же не дано ѥсть.
|
Він сказав їм у відповідь: тому, що вам дано розуміти тайни Царства Небесного, а їм не дано.
|
|
12
|
12
|
|
имѫщууму бо дасть сz и избѫдеть ѥму. а иже не имать и ѥже имать възметь сz отъ нѥго.
|
Бо хто має, тому дасться і примножиться, а хто не має, у того відніметься і те, що має.
|
|
13
|
13
|
|
сего ради притъчами имъ глаголѭ яко видzще не видzть и слышаще не слышzть ни разумэваѭтъ.
|
Тому говорю їм притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і, слухаючи, не чують, і не розуміють;
|
|
14
|
14
|
|
и събываѥть сz имъ пророчьство исаино глаголѭщеѥ: слухъмь услышите и не имате разумэти и зьрzще узьрите. и не имате видэти.
|
і збувається над ними пророцтво Ісаї, яке говорить: слухом почуєте — і не зрозумієте, і очима дивитись будете — і не побачите.
|
|
15
|
15
|
|
отлъстэ бо срьдьце людии сихъ и ушима тzжько слъшашz и очи свои съмэжишz. еда къгда узьрzть очима и ушима услышzть и срьдьцемь разумэѭть и обратzть сz и исцэлѭ z.
|
Бо згрубіло серце людей цих, і вухами туго чують, і очі свої стулили, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і серцем не зрозуміти, і не навернутися, щоб Я зцілив їх.
|
|
16
|
16
|
|
ваши же блаженэ очи яко видите и уши ваши яко слышите.
|
Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і вуха ваші, бо чують.
|
|
17
|
17
|
|
аминь бо глаголѭ вамъ яко мънози пророци и правьдьници въжделэша видэти яже видите и не видэшz и слышати яже слышите и не слышашz.
|
Бо істинно кажу вам, що багато хто з пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, і не бачили, і чути те, що ви чуєте, і не чули.
|
|
18
|
18
|
|
вы же услышите притъчѫ сэявъшааго.
|
Ви ж вислухайте значення притчі про сівача.
|
|
19
|
19
|
|
всякъ иже слышить слъвеса царьствия. и не разумэваѥть приходить неприязнь и въсхыщаѥть сэѥноѥ въ срьдьци ѥго. се ѥсть сэѥноѥ при пѫти.
|
До кожного, хто слухає слово про Царство і не розуміє, приходить лукавий і краде посіяне в серці його — це те, що посіяне при дорозі.
|
|
20
|
20
|
|
а сэѥноѥ на камени сь ѥсть слышzи слово и абиѥ съ радостиѭ приѥмлѩ ѥ.
|
А посіяне на кам’янистих місцях означає того, хто слухає слово і зразу ж з радістю сприймає його,
|
|
21
|
21
|
|
не имать же корене въ себэ нъ врэменьнъ ѥсть. бывъши же печали ли гонению словесе ради абиѥ съблажняѥть сz.
|
але не має кореня в собі, будучи нестійким; коли ж настає скрута або гоніння через слово це, відразу спокушається.
|
|
22
|
22
|
|
а сэѥное въ трьнии сь ѥсть слышzи слово и печаль свэта сего и льсть богатьства подавляѥть ѥ и без плода бываѥть.
|
А посіяне між терням — це той, хто слухає слово, але турботи віку цього і спокуса багатством заглушують слово, і воно буває безплідним.
|
|
23
|
23
|
|
а сэѥноѥ на добрэ земли сь ѥсть слышzи слово и разумэваѩ ѥ и приносить плодъ и творить овъ съто овъ шесть десzтъ овъ три десzти.
|
Посіяне ж в добру землю — це той, хто слухає слово, і розуміє, і приносить плід, і творить — один у стократ, другий в шістдесят, а інший в тридцять разів.
|
|
24
|
24
|
|
Ре? Gъ притъчю сию. Uподобисz цrтвиѥ нб7сноѥ члв7кU сэzвъшю доброѥ сэмz. на селэ своѥмь.
|
Іншу притчу запропонував їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв добре насіння на полі своїм;
|
|
25
|
25
|
|
спzщемъ же члв7комъ. приде врагъ ѥго и всэz плэвелъ. посредэ пшеница и отъиде.
|
коли ж люди спали, прийшов ворог його і насіяв кукіль між пшеницею, і пішов.
|
|
26
|
26
|
|
ѥгда же прозzбе трава и плъдъ створи тъгда zвисz плевелъ.
|
Коли зійшов посів і показався плід, тоді з’явився і кукіль.
|
|
27
|
27
|
|
пришедъше же раби гн7а рэша ѥмU Gи не добро ли сэмz сэzлъ ѥси на селэ своѥмь. отъкUдU Uбо имать плэвелъ.
|
Прийшли раби господаря і сказали йому: господарю, чи не добре насіння ти сіяв на полі твоїм? Звідки ж взявся кукіль?
|
|
28
|
28
|
|
онъ же ре? имъ врагъ члв7ко се сътвори. раби же рэша ѥмU хощеши ли Uбо да ишьдъше истьргьмъ я.
|
Він же сказав їм: людина-ворог це зробила. А раби сказали йому: чи не хочеш ти, щоб ми пішли і випололи його?
|
|
29
|
29
|
|
онъ же ре? ни и ѥгда въстьргающе плэвелъ. въстьргете кµпно с нимь пшеницю.
|
Але він сказав: ні, бо, вибираючи кукіль, щоб ви не вирвали разом з ним і пшеницю.
|
|
30
|
30
|
|
оставите ѥ кUпио. расти до жатвы. и въ врэмz жатвэ рекU дэлательмъ. съберэте пьрвэ плевелъ. и съвzжэте въ снопы яко съжещи z. а пшеницю съберэте въ житьницю мою.
|
Залиште рости разом те і те до жнив; а в жнива я скажу женцям: зберіть спершу кукіль і зв’яжіть його у снопи, щоб спалити; а пшеницю зберіть у житницю мою.
|
|
31
|
31
|
|
Инѫ притъчѫ прэдложи имъ глаголѩ: подобьно ѥсть царьствиѥ небесьноѥ зьрну горущьну ѥже въземь чловэкъ въсэя на селэ своѥмъ.
|
Іншу притчу запропонував Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до гірчичного зерна, яке взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
|
|
32
|
32
|
|
ѥже мьнѥ ѥсть вьсэхъ сэменъ ѥгда же въздрастеть болѥ зелии ѥсть и бываѥть дрэво яко прити птицамъ небесьныимъ и витати на вэтвехъ ѥго.
|
Воно, хоч і найменше з усіх зерен, але, коли виросте, буває більше за будь-яке зілля і стає деревом, так що птахи небесні прилітають і ховаються у гілках його.
|
|
33
|
33
|
|
инѫ притъчѫ глагола имъ: подобьно ѥсть царьствиѥ небесьноѥ квасу иже възьмъши жена съкры въ мѫцэ три сатъ доньдеже въскысэ вься.
|
Іншу притчу сказав Він їм: Царство Небесне подібне до закваски, яку жінка взяла і поклала на три мірки борошна, доки все не вкисне.
|
|
34
|
34
|
|
вься си глагола исусъ притъчами къ народомъ и бес притъчz ни чесо же не глаголааше къ нимъ.
|
Усе це говорив Ісус людям притчами, і без притчі нічого не говорив їм,
|
|
35
|
35
|
|
да събѫдеть сz реченоѥ пророкъмь глаголѭщемь: отъврьзѫ въ притъчахъ уста моѩ отъкрыѭ съкръвеная отъ съложения вьсего мира.
|
щоб збулося сказане через пророка, який говорить: відкрию в притчах уста Мої, сповіщу сокровенне від створення світу.
|
|
36
|
36
|
|
тогда оставль народы приде въ домъ исусъ и пристUпиша к немU. Uченици ѥго гlюще. скажи намъ притъчю плевельнUю.
|
Тоді Ісус, залишивши людей, увійшов у дім. І, приступивши до Нього, ученики Його сказали: роз’ясни нам притчу про кукіль на полі.
|
|
37
|
37
|
|
онъ же tвэщавъ рече имъ. въсэzвъ доброѥ сэмz ѥсть сн7ъ б9ии.
|
Він же сказав їм у відповідь: Той, Хто посіяв добре насіння, є Син Людський;
|
|
38
|
38
|
|
а село ѥсть вьсь миръ. а доброѥ сэмz си сU сн7ве цр7ства плевели сUть сн7ове неприzзнини.
|
поле — це світ; добре насіння — це сини Царства, а кукіль — сини лукавого;
|
|
39
|
39
|
|
а врагъ ѥсть въсэzвы диzвълъ. сz а жатва ѥсть коньцина вэкU. а жатели сUть анGли.
|
ворог, що його посіяв, є диявол; жнива — це кінець світу, а женці — ангели.
|
|
40
|
40
|
|
яко Uбо сбирають плевелы. и огньмь съзизають. тако бUдеть скончаниѥ вэка сего.
|
Отже, як збирають кукіль і спалюють вогнем, так буде при кінці світу цього:
|
|
41
|
41
|
|
послѥть сн7ъ члbвчь анGлы своz си сбьрUть t цrьства ѥго. всz съблzзны. и творzщая безакониѥ.
|
пошле Син Людський ангелів Своїх, і зберуть з Царства Його всі спокуси і тих, що чинять беззаконня,
|
|
42
|
42
|
|
и въвьргUть z въ пеще огньнU. тU бUдьть плачь и крьжьть. зUбъмо.
|
і вкинуть їх у піч вогняну; там буде плач і скрегіт зубів.
|
|
43
|
43
|
|
тъгда правьдници просвьтzтьсz. яко солньце въ цrтвии оц7а ихъ. имэz Uши слышати да слышить.
|
Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця їхнього. Хто має вуха слухати, нехай слухає!
|
|
44
|
44
|
|
Пакы подобьно ѥсть царьствиѥ небесьноѥ съкровищу съкръвену на селэ ѥже обрэтъ чловэкъ съкры и отъ радости ѥго идеть и вьсе ѥлико имаать продаѥтъ и купуѥть село то.
|
Ще Царство Небесне подібне до скарбу, захованого на полі, який знайшов чоловік і приховав, і на радощах іде й продає все, що має, і купує поле те.
|
|
45
|
45
|
|
пакы подобьно ѥсть цrьство нб7сноѥ кUпьцю ищющю добра бисьра.
|
Ще Царство Небесне подібне до купця, який шукає добрі перли,
|
|
46
|
46
|
|
иже обрэте ѥдинъ многоцэньнъ бисьръ. шьдъ продасть все імэниѥ ѥлико имэ кUпи и.
|
і, знайшовши одну коштовну перлину, іде й продає усе, що має, і купує її.
|
|
47
|
47
|
|
пакы подобьно ѥсть цр7ство нб7сноѥ неводU въвьрженU въ море. и t всzкого рода събьравъшю.
|
Ще Царство Небесне подібне до невода, закинутого в море, що назбирав усякої всячини;
|
|
48
|
48
|
|
иже ѥгда исъпълнисz. и извълкъше и на краи. и сэдъше избраша добрыя въ съсUды. а зълыя извьргоша вънъ.
|
коли ж наповнився, його витягли на берег і, сівши, вибрали добре в посуд, а погане викинули геть.
|
|
49
|
49
|
|
тако бUдеть и въ съконьчаниѥ вэка. изидUть анGли. tлUчать злыя t среды правьдьныхъ.
|
Так буде при кінці світу: зійдуть ангели, і відлучать злих від праведних,
|
|
50
|
50
|
|
и въвьргUть я въ пещь wгньнU. тU бUдеть плачь и скрьжьтъ зUбомъ.
|
і вкинуть їх у піч вогняну: там буде плач і скрегіт зубів.
|
|
51
|
51
|
|
гlа имъ iс7. разUмэѥте ли вьсz си. гlаша ѥмU еи Gи.
|
І каже їм Ісус: чи зрозуміли ви все це? Вони говорять Йому: так, Господи!
|
|
52
|
52
|
|
iс7 же рече имъ. сего ради всzкъ кънижьникъ. наUчьсz цр7ствию нб7сьнUUмU. подобьнъ ѥсть члв7кU домовитU. иже износить t съкровища своѥго. нова и ветъха.
|
Він же сказав їм: ось тому кожен книжник, навчений про Царство Небесне, подібний до господаря, який виносить із свого скарбу нове й старе.
|
|
53
|
53
|
|
и быc ѥгда съконьча iс7 притъча сия. преидеть tтUдU.
|
І, коли скінчив Ісус притчі ці, пішов звідти.
|
|
54
|
54
|
|
и пришьдъ въ отьчьство своѥ. и Uчаше на съньмищихъ ихъ. яко дивляахусz ѥму и глаголаахѫ: отъкѫду сему ѥсть прэмѫдрость си и сила;
|
І, прийшовши до Своєї батьківщини, вчив їх у синагозі їхній, так що всі дивувалися й говорили: звідки в Ньому премудрість ця і сили?
|
|
55
|
55
|
|
не сь ли ѥсть тектоновъ сынъ; не мати ли ѥго нарицаѥть сz мария и братия ѥго иаковъ и иосифъ и симонъ и иуда
|
Чи Він не син теслі? Чи не Його Мати зветься Марією і брати Його Яків та Іосія, і Симон, та Іуда?
|
|
56
|
56
|
|
и сестры ѥго не вьсz ли въ насъ сѫть; отъкѫду убо сему вься си сѫть;
|
І сестри Його чи не всі між нами? Звідки ж у Нього це все?
|
|
57
|
57
|
|
и блажняахѫ сz о нѥмь. исусъ же рече имъ: нэсть пророкъ без чьсти тъкъмо въ своѥмь отьчьствии и въ дому своѥмь.
|
І спокушалися Ним. Ісус же сказав їм: не буває пророка без честі, хіба що тільки на батьківщині своїй і в домі своїм.
|
|
58
|
58
|
|
и не сътвори ту силъ мъногъ за невэрьство ихъ.
|
І не створив там багатьох чудес через невір’я їхнє.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
