Зміст

Глава 5
Глава 5
1
1
Uзьрэвъ же народъ мъногъ възиде на горѫ и яко сэде пристѫпишz къ нѥму ученици ѥго. Побачивши народ, Він зійшов на гору; і, коли сів, приступили до Нього ученики Його.
2
2
и отъврьзъ уста своя учааше ѩ глаголѩ: І, відкривши уста Свої, навчав їх, промовляючи:
3
3
блажени нищии духъмь яко тэхъ ѥсть царьствиѥ небесьноѥ. Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне.
4
4
блажени плачѫщеисz яко ти утэшzть сz. Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.
5
5
блажени кротции яко ти наслэдzть землѭ. Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.
6
6
блажени алъчѫщеи и жаждѫщеи правьды яко ти насытzтьсz. Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться.
7
7
блажени милостивии яко ти помиловани бѫдѫть. Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
8
8
блажени чистии сьрьдьцьмь яко ти бога узьрzть. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9
9
блажени съмиряѭщеи яко ти сынове божии нарекѫть сz. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
10
10
блажени изгънании правьды ради яко тэхъ ѥсть царьствиѥ небесьноѥ. Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
11
11
блажени ѥсте ѥгда поносzть вамъ и ижденѫть и рекѫтъ вьсякъ зълъ глалолъ на вы лъжѫще мене ради. Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи — Мене ради.
12
12
радуите сz и веселите сz яко мьзда ваша мънога ѥсть на небесехъ. тако бо изгънаша пророкы иже бэшz прэжде васъ. Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах. Так гнали і пророків, які були до вас.
13
13
вы ѥсте соль земли. аще же соль обуяѥть чимь осолить сz. ни къ чесому же бѫдетъ кътому нъ да исыпана бѫдеть вънъ и попираѥма чловэкы. Ви — сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого не придатна, хіба що бути викинутою геть на потоптання людям.
14
14
вы ѥсте свэтъ вьсему миру. не можеть градъ укрыти сz врьху горы стоѩ. Ви — світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори.
15
15
ни въжагаѭть свэтильника и поставляѭть ѥго подъ спѫдъмь нъ на свэщьницэ да свэтить въсэмъ иже въ храминэ сѫть. І не запалюють світильник, щоб поставити його під посудину, але на свічник, — і світить всім у домі.
16
16
тако да просвэтить сz свэтъ вашь прэдъ человэкы да узьрzть ваша добраѩ дэла и прославzть отьца вашего иже ѥсть на небесехъ. Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного.
17
17
не мьните яко придохъ разоритъ закона или пророкъ. не придохъ разоритъ нъ наплънитъ. Не думайте, що Я прийшов порушити Закон або Пророків: не порушити прийшов Я, а виконати.
18
18
аминь глаголѭ вамъ: доньдеже прэидеть небо и землѩ иота ѥдина или ѥдина чрьта не прэидеть отъ закона доньдеже вьсѩ бѫдѫть. Бо істинно кажу вам: доки існуватимуть небо і земля, жодна йота чи жодна риска не перейде із закону, поки не здійсниться все.
19
19
иже бо разорить ѥдинѫ заповэдии сихъ малыихъ и научить тако чловэкы мьнии наречеть сz въ царьствии небесьнэемь. а иже сътворить и научить сь великъ наречеть сz въ царьствии небесьнэемь. Отже, якщо хто порушить одну з цих заповідей найменших і навчить того людей, той найменшим назветься в Царстві Небесному; а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному.
20
20
глаголѭ бо вамъ яко аще избудеть правьда ваша паче кънижьникъ и фарасэи не имате вънити въ царьство небесьноѥ. Кажу бо вам, якщо праведність ваша не перевершить праведности книжників і фарисеїв, то ви не ввійдете до Царства Небесного.
21
21
слышасте яко речено бысть древьниимь: не убиѥши иже бо убиѥть повиньнъ ѥсть сѫду. Ви чули, що було сказано древнім: не вбивай, а хто уб’є, підлягає суду.
22
22
азъ же глаголѭ вамъ яко вьсякъ гнэваѩ сz на брата своѥго без ума повиньнъ ѥсть сѫду. иже бо речеть брату своѥму рака повиньнъ ѥсть съньмищу. а иже речеть буѥ повиньнъ ѥсть геонэ огньнэи. Я ж кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже на брата свого: «рака»*, підлягає синедріону*; а хто скаже: «потвора», підлягає геєні вогненній.
23
23
аще убо принесеши даръ твои къ олътарю и ту помzнеши яко братъ твои имать нэчьто на тz Отже, коли ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе,
24
24
остави ту даръ твои прэдъ олътарьмъ и шьдъ прэжде съмири сz съ братъмь своимь и тъгда пришьдъ принесеши даръ твои. залиш там дар твій перед жертовником і піди перше помирися з братом твоїм, і тоді прийди й принеси дар твій.
25
25
буди увэщаѩ сz съ сѫпьръмь своимь скоро доньдеже ѥси на пѫти съ нимь да не прэдасть тебе сѫдии и сѫдия тz прэдасть слузэ и въ тьмьницѫ въвьрьжеть тz. Мирися з суперником твоїм швидко, доки ти в дорозі з ним, щоб суперник не віддав тебе судді, а суддя не віддав би тебе слузі, і не вкинули б тебе у в’язницю.
26
26
аминъ глаголѭ тебэ: не изидеши отътѫду доньдеже въздаси послэдьнии кодрантъ. Істинно кажу тобі: ти не вийдеш звідти, поки не віддаси останній кодрант*.
27
27
слышасте яко речено бысть древьниимъ: не прэлюбы сътвориши. Ви чули, що було сказано древнім: не чини перелюбу.
28
28
азъ же глаголѭ вамъ яко вьсякъ иже възьрить на женѫ съ похотиѭ уже любы сътвори съ неѭ въ срьдьци своѥмь. А Я кажу вам, що всякий, хто погляне на жінку, жадаючи її, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму.
29
29
аще же око твоѥ десноѥ съблажняѥть тz изми ѥ и врьзи отъ тебе. унѥ бо ти ѥсть да погибнетъ ѥдинъ удъ твоихъ а не вьсе тэло твоѥ бѫдетъ въврьжено въ геонѫ. Якщо ж праве око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе, бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, аніж щоб усе тіло твоє було ввергнуте в геєну вогненну.
30
30
и аще десная твоя рѫка съблажняѥть тz усэци ѭ и вьрзи отъ себе. унѥ бо ти ѥсть да погыбнеть ѥдинъ удъ твоихъ а не вьсе тэло твоѥ идеть въ геонѫ. І коли правиця твоя спокушає тебе, відсічи її та кинь від себе: бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, аніж щоб усе тіло твоє було ввергнуте в геєну.
31
31
речено же бысть: иже аще пустить женѫ своѭ да дасть ѥи кънигы распустьныѩ. Сказано також: коли хто розводиться з жінкою своєю, нехай дасть їй лист про розлучення.
32
32
азъ же глаголѭ вамъ яко вьсякъ пущаѩ женѫ своѭ развэ словесе любодэаньнааго творить ѭ прэлюбы дэяти. и иже подъбэгѫ поѥмлѥть прэлюбы творить. А Я кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю, хіба що через її любодійство, призводить її до перелюбства, і хто візьме шлюб з розлученою, той перелюбствує.
33
33
Пакы слышасте яко речено бысть древьниимь: не въ лъжѫ кльнеши сz. въздаси же господеви клzтвы твоѩ. Ще чули ви, що було сказано древнім: не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви твої.
34
34
азъ же глаголѭ вамъ не клzти сz отинѫдъ. ни небъмь яко прэстолъ ѥсть божии. А Я кажу вам — не клястися зовсім: ні небом, бо воно є престолом Божим;
35
35
ни землеѭ яко подъножиѥ ѥсть ногама ѥго. ни иерусалимъмь яко градъ ѥсть великааго царя. ні землею, бо вона є підніжжям ніг Його; ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя.
36
36
ни главоѭ своѥѭ кльни сz яко не можеши власа ѥдиного бэла ли чрьна сътворити. І головою твоєю не клянися, бо не можеш жодної волосини білою або чорною зробити.
37
37
бѫди же слово ваше еи еи и ни ни. лихоѥ сею отъ неприязни ѥсть. Нехай буде слово ваше: так — так; ні — ні, а що зверх цього, те від лукавого.
38
38
слышасте яко речено бысть: око за око и зѫбъ за зѫбъ. Ви чули, що було сказано: око за око і зуб за зуб.
39
39
азъ же глаголѭ вамъ не противити сz зълу. нъ аще къто тz ударить въ деснѫѭ ланитѫ обрати ѥму и другѫѭ. А Я кажу вам не противитися злу. Але якщо тебе хто вдарить у праву твою щоку, підстав йому і другу.
40
40
и хотzщууму сѫдъ прияти съ тобоѭ и ризѫ твоѭ възzти отъпусти ѥму и срачицѫ твоѭ. І тому, хто захоче судитися з тобою і верхній одяг твій взяти, віддай йому і сорочку.
41
41
и аще къто поиметь тz по силэ попьрище ѥдино иди съ нимь дъвэ. І хто примусить тебе іти з ним одне поприще, іди з ним два.
42
42
просzщеомU U тебе даи. и хотzщааго t тебе даяти не възирати. Тому, хто просить у тебе, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся.
43
43
слышасте яко речено ѥсть. възлюбиши ближьнzаго своѥго. и възненавидиши врага своѥго. Ви чули, що було сказано: люби ближнього твого і ненавидь ворога твого.
44
44
азъ же гlю вамъ. любите врагы вашz. бlгословите кльнUщая вы добро творите ненавидzщиихъ васъ. молите за творzщая вамъ напасти. изгонzщая вы бlгословите. А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас,
45
45
да бUдете сн7ове оц7z вашего иже ѥсть на нб7сьхъ. яко сlнце своѥ сияѥть. на зълыя и на бlгыя. и дъждить на правьдьныя и на не правьдьныя. щоб ви були синами Отця вашого Небесного, бо Він сонцем Своїм осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і на неправедних.
46
46
аще любите любzщая вы кUю мьздU имате. не мьздоимьци ли то же творzть. Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не те саме і митарі роблять?
47
47
аще цэлUѥте врагы ваша. тъкмо что лихо творите. не мьздоимьци ли то же творzть. І коли ви вітаєте тільки друзів ваших, що особливого робите? Чи не так само і язичники чинять?
48
48
бUдэте съвьршени. яко и оц7ь вашь нб7сьскыи съвьршенъ ѥсть. Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий.