Глава 5
|
Глава 5
|
1
|
1
|
Uзьрэвъ же народъ мъногъ възиде на горѫ и яко сэде пристѫпишz къ нѥму ученици ѥго. | Побачивши народ, Він зійшов на гору; і, коли сів, приступили до Нього ученики Його. |
2
|
2
|
и отъврьзъ уста своя учааше ѩ глаголѩ: | І, відкривши уста Свої, навчав їх, промовляючи: |
3
|
3
|
блажени нищии духъмь яко тэхъ ѥсть царьствиѥ небесьноѥ. | Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне. |
4
|
4
|
блажени плачѫщеисz яко ти утэшzть сz. | Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться. |
5
|
5
|
блажени кротции яко ти наслэдzть землѭ. | Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю. |
6
|
6
|
блажени алъчѫщеи и жаждѫщеи правьды яко ти насытzтьсz. | Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться. |
7
|
7
|
блажени милостивии яко ти помиловани бѫдѫть. | Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть. |
8
|
8
|
блажени чистии сьрьдьцьмь яко ти бога узьрzть. | Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. |
9
|
9
|
блажени съмиряѭщеи яко ти сынове божии нарекѫть сz. | Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. |
10
|
10
|
блажени изгънании правьды ради яко тэхъ ѥсть царьствиѥ небесьноѥ. | Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне. |
11
|
11
|
блажени ѥсте ѥгда поносzть вамъ и ижденѫть и рекѫтъ вьсякъ зълъ глалолъ на вы лъжѫще мене ради. | Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи — Мене ради. |
12
|
12
|
радуите сz и веселите сz яко мьзда ваша мънога ѥсть на небесехъ. тако бо изгънаша пророкы иже бэшz прэжде васъ. | Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах. Так гнали і пророків, які були до вас. |
13
|
13
|
вы ѥсте соль земли. аще же соль обуяѥть чимь осолить сz. ни къ чесому же бѫдетъ кътому нъ да исыпана бѫдеть вънъ и попираѥма чловэкы. | Ви — сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого не придатна, хіба що бути викинутою геть на потоптання людям. |
14
|
14
|
вы ѥсте свэтъ вьсему миру. не можеть градъ укрыти сz врьху горы стоѩ. | Ви — світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори. |
15
|
15
|
ни въжагаѭть свэтильника и поставляѭть ѥго подъ спѫдъмь нъ на свэщьницэ да свэтить въсэмъ иже въ храминэ сѫть. | І не запалюють світильник, щоб поставити його під посудину, але на свічник, — і світить всім у домі. |
16
|
16
|
тако да просвэтить сz свэтъ вашь прэдъ человэкы да узьрzть ваша добраѩ дэла и прославzть отьца вашего иже ѥсть на небесехъ. | Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного. |
17
|
17
|
не мьните яко придохъ разоритъ закона или пророкъ. не придохъ разоритъ нъ наплънитъ. | Не думайте, що Я прийшов порушити Закон або Пророків: не порушити прийшов Я, а виконати. |
18
|
18
|
аминь глаголѭ вамъ: доньдеже прэидеть небо и землѩ иота ѥдина или ѥдина чрьта не прэидеть отъ закона доньдеже вьсѩ бѫдѫть. | Бо істинно кажу вам: доки існуватимуть небо і земля, жодна йота чи жодна риска не перейде із закону, поки не здійсниться все. |
19
|
19
|
иже бо разорить ѥдинѫ заповэдии сихъ малыихъ и научить тако чловэкы мьнии наречеть сz въ царьствии небесьнэемь. а иже сътворить и научить сь великъ наречеть сz въ царьствии небесьнэемь. | Отже, якщо хто порушить одну з цих заповідей найменших і навчить того людей, той найменшим назветься в Царстві Небесному; а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному. |
20
|
20
|
глаголѭ бо вамъ яко аще избудеть правьда ваша паче кънижьникъ и фарасэи не имате вънити въ царьство небесьноѥ. | Кажу бо вам, якщо праведність ваша не перевершить праведности книжників і фарисеїв, то ви не ввійдете до Царства Небесного. |
21
|
21
|
слышасте яко речено бысть древьниимь: не убиѥши иже бо убиѥть повиньнъ ѥсть сѫду. | Ви чули, що було сказано древнім: не вбивай, а хто уб’є, підлягає суду. |
22
|
22
|
азъ же глаголѭ вамъ яко вьсякъ гнэваѩ сz на брата своѥго без ума повиньнъ ѥсть сѫду. иже бо речеть брату своѥму рака повиньнъ ѥсть съньмищу. а иже речеть буѥ повиньнъ ѥсть геонэ огньнэи. | Я ж кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже на брата свого: «рака»*, підлягає синедріону*; а хто скаже: «потвора», підлягає геєні вогненній. |
23
|
23
|
аще убо принесеши даръ твои къ олътарю и ту помzнеши яко братъ твои имать нэчьто на тz | Отже, коли ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе, |
24
|
24
|
остави ту даръ твои прэдъ олътарьмъ и шьдъ прэжде съмири сz съ братъмь своимь и тъгда пришьдъ принесеши даръ твои. | залиш там дар твій перед жертовником і піди перше помирися з братом твоїм, і тоді прийди й принеси дар твій. |
25
|
25
|
буди увэщаѩ сz съ сѫпьръмь своимь скоро доньдеже ѥси на пѫти съ нимь да не прэдасть тебе сѫдии и сѫдия тz прэдасть слузэ и въ тьмьницѫ въвьрьжеть тz. | Мирися з суперником твоїм швидко, доки ти в дорозі з ним, щоб суперник не віддав тебе судді, а суддя не віддав би тебе слузі, і не вкинули б тебе у в’язницю. |
26
|
26
|
аминъ глаголѭ тебэ: не изидеши отътѫду доньдеже въздаси послэдьнии кодрантъ. | Істинно кажу тобі: ти не вийдеш звідти, поки не віддаси останній кодрант*. |
27
|
27
|
слышасте яко речено бысть древьниимъ: не прэлюбы сътвориши. | Ви чули, що було сказано древнім: не чини перелюбу. |
28
|
28
|
азъ же глаголѭ вамъ яко вьсякъ иже възьрить на женѫ съ похотиѭ уже любы сътвори съ неѭ въ срьдьци своѥмь. | А Я кажу вам, що всякий, хто погляне на жінку, жадаючи її, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму. |
29
|
29
|
аще же око твоѥ десноѥ съблажняѥть тz изми ѥ и врьзи отъ тебе. унѥ бо ти ѥсть да погибнетъ ѥдинъ удъ твоихъ а не вьсе тэло твоѥ бѫдетъ въврьжено въ геонѫ. | Якщо ж праве око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе, бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, аніж щоб усе тіло твоє було ввергнуте в геєну вогненну. |
30
|
30
|
и аще десная твоя рѫка съблажняѥть тz усэци ѭ и вьрзи отъ себе. унѥ бо ти ѥсть да погыбнеть ѥдинъ удъ твоихъ а не вьсе тэло твоѥ идеть въ геонѫ. | І коли правиця твоя спокушає тебе, відсічи її та кинь від себе: бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, аніж щоб усе тіло твоє було ввергнуте в геєну. |
31
|
31
|
речено же бысть: иже аще пустить женѫ своѭ да дасть ѥи кънигы распустьныѩ. | Сказано також: коли хто розводиться з жінкою своєю, нехай дасть їй лист про розлучення. |
32
|
32
|
азъ же глаголѭ вамъ яко вьсякъ пущаѩ женѫ своѭ развэ словесе любодэаньнааго творить ѭ прэлюбы дэяти. и иже подъбэгѫ поѥмлѥть прэлюбы творить. | А Я кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю, хіба що через її любодійство, призводить її до перелюбства, і хто візьме шлюб з розлученою, той перелюбствує. |
33
|
33
|
Пакы слышасте яко речено бысть древьниимь: не въ лъжѫ кльнеши сz. въздаси же господеви клzтвы твоѩ. | Ще чули ви, що було сказано древнім: не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви твої. |
34
|
34
|
азъ же глаголѭ вамъ не клzти сz отинѫдъ. ни небъмь яко прэстолъ ѥсть божии. | А Я кажу вам — не клястися зовсім: ні небом, бо воно є престолом Божим; |
35
|
35
|
ни землеѭ яко подъножиѥ ѥсть ногама ѥго. ни иерусалимъмь яко градъ ѥсть великааго царя. | ні землею, бо вона є підніжжям ніг Його; ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя. |
36
|
36
|
ни главоѭ своѥѭ кльни сz яко не можеши власа ѥдиного бэла ли чрьна сътворити. | І головою твоєю не клянися, бо не можеш жодної волосини білою або чорною зробити. |
37
|
37
|
бѫди же слово ваше еи еи и ни ни. лихоѥ сею отъ неприязни ѥсть. | Нехай буде слово ваше: так — так; ні — ні, а що зверх цього, те від лукавого. |
38
|
38
|
слышасте яко речено бысть: око за око и зѫбъ за зѫбъ. | Ви чули, що було сказано: око за око і зуб за зуб. |
39
|
39
|
азъ же глаголѭ вамъ не противити сz зълу. нъ аще къто тz ударить въ деснѫѭ ланитѫ обрати ѥму и другѫѭ. | А Я кажу вам не противитися злу. Але якщо тебе хто вдарить у праву твою щоку, підстав йому і другу. |
40
|
40
|
и хотzщууму сѫдъ прияти съ тобоѭ и ризѫ твоѭ възzти отъпусти ѥму и срачицѫ твоѭ. | І тому, хто захоче судитися з тобою і верхній одяг твій взяти, віддай йому і сорочку. |
41
|
41
|
и аще къто поиметь тz по силэ попьрище ѥдино иди съ нимь дъвэ. | І хто примусить тебе іти з ним одне поприще, іди з ним два. |
42
|
42
|
просzщеомU U тебе даи. и хотzщааго t тебе даяти не възирати. | Тому, хто просить у тебе, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся. |
43
|
43
|
слышасте яко речено ѥсть. възлюбиши ближьнzаго своѥго. и възненавидиши врага своѥго. | Ви чули, що було сказано: люби ближнього твого і ненавидь ворога твого. |
44
|
44
|
азъ же гlю вамъ. любите врагы вашz. бlгословите кльнUщая вы добро творите ненавидzщиихъ васъ. молите за творzщая вамъ напасти. изгонzщая вы бlгословите. | А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас, |
45
|
45
|
да бUдете сн7ове оц7z вашего иже ѥсть на нб7сьхъ. яко сlнце своѥ сияѥть. на зълыя и на бlгыя. и дъждить на правьдьныя и на не правьдьныя. | щоб ви були синами Отця вашого Небесного, бо Він сонцем Своїм осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і на неправедних. |
46
|
46
|
аще любите любzщая вы кUю мьздU имате. не мьздоимьци ли то же творzть. | Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не те саме і митарі роблять? |
47
|
47
|
аще цэлUѥте врагы ваша. тъкмо что лихо творите. не мьздоимьци ли то же творzть. | І коли ви вітаєте тільки друзів ваших, що особливого робите? Чи не так само і язичники чинять? |
48
|
48
|
бUдэте съвьршени. яко и оц7ь вашь нб7сьскыи съвьршенъ ѥсть. | Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий. |