|
Глава 22
|
Глава 22
|
|
1
|
1
|
|
Рече Gь притъчю сию.
|
Ісус, продовжуючи говорити їм притчами, сказав:
|
|
2
|
2
|
|
подобьно ѥсть цrтво нб7сьноѥ члв7кѫ цrю. иже сътвори бракъ сно7µ своѥмU.
|
Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який справляв весілля синові своєму.
|
|
3
|
3
|
|
и посъла рабы своя. призъвати зъваныя на бракъ. и не хотzхU прити.
|
І послав рабів своїх покликати запрошених на весілля; і не схотіли прийти.
|
|
4
|
4
|
|
пакы посъла ины рабы гlz. рьцэте зъваныимъ. се обэдъ мои Uготовахъ. Uньци мои Uпитэнии исколени. и всz готова. придэте на бракъ.
|
Знову послав інших рабів, говорячи: скажіть званим: ось я приготував мій обід, телят моїх і, що відгодоване, заколоте, і все готове; приходьте на весілля.
|
|
5
|
5
|
|
они же не радивъше отидU. овъ на село своѥ. овъ на кUплю свою.
|
Але вони, знехтувавши те, пішли, хто на своє поле, а хто на свої торги.
|
|
6
|
6
|
|
а прочии имъше рабы ѥго. досадишz имъ и избишz я.
|
Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.
|
|
7
|
7
|
|
и слышzвъ цrь тъ ражнэвасz. и посълавъ воя своя. погUби Uбиицz ты. и грады ихъ зажьже.
|
Почувши про це, цар розгнівався і, пославши військо своє, винищив тих убивць і спалив місто їхнє.
|
|
8
|
8
|
|
тъгда гlа рабомъ своимъ. бракъ Uбо готовъ ѥсть. а зъвании бэшz достоини.
|
Тоді говорить він рабам своїм: весілля готове, а покликані не були достойні.
|
|
9
|
9
|
|
идэте Uбо на исходищz пUтии. и ѥлико аще обрzщете. призовэте на бракъ.
|
Отже, ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля.
|
|
10
|
10
|
|
и ишьдъше раби на пUть. събьрашz вьсz яже обрэтU. зълыя и добрыя. и испълнишz бракъ възлежащиихъ.
|
І раби ті, вийшовши на дороги, зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих; і весілля наповнилося гістьми.
|
|
11
|
11
|
|
въшьдъ же цrь. видэ t възлежzщиихъ. видэ тU члв7ка. не обълачена въ одэниѥ брачьноѥ.
|
Цар, увійшовши подивитись на гостей, побачив там чоловіка, вбраного не у весільний одяг.
|
|
12
|
12
|
|
гlа ѥмU дрUже како въниде сэмо. не имыи одэниа брачьнааго. онъ же Uмълчz.
|
І каже йому: друже, чому ти ввійшов сюди, не маючи весільного одягу? Він же мовчав.
|
|
13
|
13
|
|
тъгда рече цrь слUгамъ. съвzзавъше ѥмU рUцэ и нозэ възьмэте и въвьрзэте и въ тьмU кромэшьнюю. тU бUдеть плачь и скрьжьтъ зѫбомъ.
|
Тоді цар сказав слугам: зв’язавши йому руки і ноги, візьміть його і киньте у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів.
|
|
14
|
14
|
|
мънози бо сUть зъвании мало же избьраныихъ. въ оно+.
|
Бо багато покликаних, та мало обраних.
|
|
15
|
15
|
|
съвэтъ сътворишz фарисеи на iс7а да и облъжють словъмь.
|
Тоді фарисеї пішли і радились, як би впіймати Його на слові.
|
|
16
|
16
|
|
и посълаша къ немU Uченикы своя. и съ иродияды гlюще. Uчителю вэмъ яко истиньнъ ѥси. пUти б9ию въистинU Uчиши. и не родиши ни о комь же. не зьриши бо на лица чlвкомъ.
|
І посилають до Нього своїх учнів з іродіанами, кажучи: Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий і істинно путі Божої вчиш, і не прагнеш будь-кому догодити, бо не зважаєш ні на яку особу.
|
|
17
|
17
|
|
рьци Uбо намъ чьто ти сz мьнить. достоино лн ѥсть дати киносъ кэсареви или ни.
|
Отже, скажи нам, як Тобі здається, чи годиться платити подать кесареві, чи ні?
|
|
18
|
18
|
|
разUмэвъ же iс7ъ лUкавьствия ихъ и рече имъ. чьто мz искUшаѥте Uбокрыти.
|
Ісус же, знаючи їхнє лукавство, сказав: чого спокушаєте Мене, лицеміри?
|
|
19
|
19
|
|
покажэте ми стьглzзь киносьныи. они же принесоша ѥмU пэнzзь.
|
Покажіть Мені монету, якою платиться податок. Вони принесли Йому динарій.
|
|
20
|
20
|
|
онъ же гlа имъ чии ѥсть образъ сь и написаниѥ.
|
І говорить їм: чиє це зображення і напис?
|
|
21
|
21
|
|
гlашz ѥмU кэсаревъ. тогда гlа имъ. въздадите кэсарева кесареви. и б9ия бв7и.
|
Кажуть Йому: кесаря. Тоді говорить їм: отже, віддавайте кесареве кесареві, а Боже — Богові.
|
|
22
|
22
|
|
и слышzвъше дивишzсz и оставльше и отидошz.
|
Почувши це, вони здивувалися і, залишивши Його, відійшли.
|
|
23
|
23
|
|
въ тъ дьнь пристѫпишz къ нѥму садукеи иже глаголѭть не быти въскрэшению и въпросишz и
|
В той день приступили до Нього саддукеї, які говорять, що не існує воскресіння, і запитали Його:
|
|
24
|
24
|
|
глаголѭще: учителю моµѶси рече: аще къто умьреть не имы чzдъ да поиметь братъ ѥго женѫ ѥго и въскрэсить сэмz брата своѥго.
|
Учителю! Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то брат його нехай візьме жінку його і відродить потомство брата свого.
|
|
25
|
25
|
|
бэ же въ насъ седмь братиѩ и прьвыи ожень сz умрэтъ и не имы сэмене остави женѫ своѭ брату своѥмµ.
|
Було в нас сім братів; перший, одружившись, помер і, не маючи дітей, лишив жінку свою братові своєму.
|
|
26
|
26
|
|
такожде въторыи и третии до седьмааго.
|
Так само і другий, і третій, навіть до сьомого.
|
|
27
|
27
|
|
послэжде же ихъ вьсэхъ умрэтъ и жена.
|
А після всіх померла і жінка.
|
|
28
|
28
|
|
въ въскрэшениѥ убо которааго отъ седми бѫдеть жена; вьси бо имэша ѭ.
|
Отже, після воскресіння, котрого з семи буде вона жінкою? Бо всі мали її.
|
|
29
|
29
|
|
отъвэщавъ же исусъ рече имъ: блѫдите не вэдѫще книгъ ни силы божиѩ.
|
Ісус сказав їм у відповідь: помиляєтесь, не знаючи ні Писання, ні сили Божої.
|
|
30
|
30
|
|
въ въскрэшениѥ бо ни женzть сz ни посагаѭть нъ яко ангели божии на небесеи сѫть.
|
Бо після воскресіння не женяться, не виходять заміж, а перебувають як ангели Божі на небесах.
|
|
31
|
31
|
|
о въскрэшении же мрьтвыихъ нэсте ли чьли реченааго вамъ богъмь глаголѭщемь:
|
А про воскресіння мертвих, невже не читали ви сказаного вам Богом:
|
|
32
|
32
|
|
азъ ѥсмь богъ авраамль и богъ исаковъ и богъ ияковль. нэсть богъ богъ мьртвыихъ нъ живыихъ.
|
Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова. Бог не є Бог мертвих, а живих.
|
|
33
|
33
|
|
и слышавъше народи дивляахѫ сz о учении ѥго.
|
І, чуючи, народ дивувався вченню Його.
|
|
34
|
34
|
|
Фарисэи же слышавъше яко срами садукеѩ събьрашz сz въкупэ. Въ оно+.
|
А фарисеї, почувши, що Він посоромив саддукеїв, зібралися разом.
|
|
35
|
35
|
|
законоUчитель ѥтеръ. приде къ iс7ви искUшяи и гlz.
|
І один з них, законник, спокушаючи Його, запитав, кажучи:
|
|
36
|
36
|
|
Uчителю кая заповэдь ѥсть больши въ законэ.
|
Учителю, яка заповідь найбільша в законі?
|
|
37
|
37
|
|
iс7ъ же рече ѥмU, възлюбиши Gа б7а твоѥго вьсэмь срд7цьмь своимь. и всею дш7ею своѥю. и вьсею мыслью своѥю.
|
Ісус сказав йому: полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю.
|
|
38
|
38
|
|
се естъ пьрвая и большия заповэдь.
|
Це є перша і найбільша заповідь.
|
|
39
|
39
|
|
въторая же подобьна ѥи. възлюбиши ближьнzаго своѥго яко и самъ сz.
|
Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе.
|
|
40
|
40
|
|
вьсею Uбо заповэдию. въ законэ прbрци сUть.
|
На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки.
|
|
41
|
41
|
|
събьраномъ же фарисэомъ. въпроси я iс7ъ.
|
Коли зібралися фарисеї, Ісус спитав їх:
|
|
42
|
42
|
|
гlz. чьто сz вамъ мьнить о ¦э чии ѥсть сн7ъ. гlашz ѥмU дв7двъ.
|
що ви думаєте про Христа, чий Він Син? Кажуть Йому: Давидів.
|
|
43
|
43
|
|
гlа имъ како Uбо дв7дъ д¦ъмь нарицzѥте и Gа гlz.
|
Говорить їм: то як же Давид, у Дусі Божому, зве Його Господом, кажучи:
|
|
44
|
44
|
|
рече Gь гв7и моѥмU сzди одеснUю мене. дондеже положю врагы твоя. подъножиѥ ногама твоима.
|
сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх підніжжям ніг Твоїх.
|
|
45
|
45
|
|
аще Uбо дв7дъ д¦мь Gа нарицаѥть. како ѥмU ѥсть сн7ъ.
|
Отже, якщо Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
|
|
46
|
46
|
|
и никто же ѥмU не може tвэщати словесе. ни съмэ кто t дн7е того въпросити ѥго ктомU.
|
І ніхто не зміг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто вже не смів запитувати Його.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
