|
Глава 9
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
|
Въ оно+. вълэзъ iс7ъ въ корабль. и приде въ свои градъ.
|
Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста.
|
|
2
|
2
|
|
и се принесоша ѥмU ослабленъ жилами. на одрэ лежzщь. и видэвъ iс7ъ вэрU ихъ. рече ослабленомU. дьрзаи чzдо tпUщають ти сz грэси твои.
|
І ось принесли до Нього розслабленого, що лежав на постелі. І, побачивши віру їхню, Ісус сказав розслабленому: дерзай, чадо! Прощаються тобі гріхи твої!
|
|
3
|
3
|
|
и се ѥтери t кънижьникъ рэшz въ себэ. сь власвимисаѥть.
|
При цьому деякі з книжників говорили собі: Він богохульствує.
|
|
4
|
4
|
|
и видэвъ iс7ъ вэрU ихъ и рече. въскUю вы помышлzѥте зълоѥ въ ср7дцихъ вашихъ.
|
Ісус же, бачачи помисли їхні, промовив: навіщо ви думаєте лукаве в серцях своїх?
|
|
5
|
5
|
|
чьто бо ѥсть Uдобеѥ рещи. tпUщаютьсz грэси твои. ли рещи въстани и ходи.
|
Бо що легше — сказати: прощаються тобі гріхи, чи сказати: встань і ходи?
|
|
6
|
6
|
|
нъ да Uвэсте яко власть имать сн7ъ члв7чьскыи tпUщати грэхы на земли. и тъгда гlа ослабленомU. въставъ възьми ложе твое. и иди въ домъ свои.
|
Та щоб знали ви, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи. Тоді говорить розслабленому: встань, візьми постіль твою та йди у дім твій.
|
|
7
|
7
|
|
и въставъ иде въ домъ свои.
|
І той устав, узяв постіль свою і пішов у дім свій.
|
|
8
|
8
|
|
видивъше же народи. чюдишzсz. и прославиша б7а. давъшааго власть такU члв7кмъ.
|
Народ же, побачивши це, здивувався і прославив Бога, Який дав таку владу людям.
|
|
9
|
9
|
|
Въ оно+ приходz iс7ъ. видэ члв7ка на мытьници сэдzщz. именьмь матьfэи. и гlа ѥмU по мънэ иди. и въставъ по немь иди.
|
Проходячи звідти, Ісус побачив чоловіка, що сидів на митниці, на ймення Матфей, і каже йому: іди за Мною. І той устав і пішов за Ним.
|
|
10
|
10
|
|
и бысть ѥмU възлежащю въ домU. и се мънози грэшьници и мытарьѥ. пришьдъше възлежахU съ iс7ъмь и съ Uченикы ѥго.
|
І коли Ісус возлежав у домі, прийшло багато митарів і грішників і возлежали з Ним і з учениками Його.
|
|
11
|
11
|
|
и видэвъше фарисэи. гlаахU Uченикомъ ѥго. почто съ мытари и грэшьникы Uчитель вашь. эсть.
|
Побачивши те, фарисеї сказали ученикам Його: чому Учитель ваш їсть і п’є з митарями і грішниками?
|
|
12
|
12
|
|
iс7ъ же слышавъ рече имъ не трэбUють съдравии врачz нъ болzщии.
|
Ісус же, почувши це, сказав їм: не здорові потребують лікаря, а недужі,
|
|
13
|
13
|
|
шьдъше же наUчитесz. что ѥсть млcти хощю а не жьртвэ. не придохъ бо правьдьникъ призъватъ. нъ грэшьникъ на покааниѥ.
|
підіть та навчіться, що означає: милости хочу, а не жертви. Бо Я прийшов прикликати не праведників, але грішників до покаяння.
|
|
14
|
14
|
|
тъгда пристѫпишz к нѥму ученици иоанови глаголѭще: по чьто мы и фарисеи постимъ сz моного а ученици твои не постzть сz.
|
Тоді приступають до Нього ученики Іоанові і кажуть: чому ми і фарисеї постимо багато, Твої ж ученики не постять?
|
|
15
|
15
|
|
рече имъ исусъ: еда могѫть сынове брачьнии плакати сz доньдеже съ ними ѥсть женихъ. придѫть же дьниѥ ѥгда отъиметь сz отъ нихъ женихъ и тъгда постzть сz.
|
І сказав їм Ісус: чи можуть весільні друзі сумувати, поки з ними жених? Але настануть дні, коли відберуть у них жениха, і тоді поститимуть.
|
|
16
|
16
|
|
ни къто же бо не приставляѥть приставлѥния плата небэлѥна ризэ ветъсэ. възьметь бо коньчинѫ своѭ отъ ризы и больши дира бѫдеть.
|
Ніхто ж бо на старий одяг не накладає латки з нової тканини, бо відірветься від старого, і дірка буде ще гірша.
|
|
17
|
17
|
|
ни въливаѭть вина нова въ мэхы ветъхы. аще же ни просzдѫть сz мэси и вино пролиѥть сz и мэси погыбнѫть. нъ вино ново въ мэхы новы въливаѭть и обоѥ съблюдеть сz.
|
Не вливають також вина молодого в старі міхи, а інакше прорвуться міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вливають вино молоде в нові міхи, і зберігається те і друге.
|
|
18
|
18
|
|
Въ оно+. кънzзь ѥтеръ. приде къ iс7ви кланzясz ѥмU и гlz яко дъщи моz нынz Uмьреть. нъ пришьдъ на ню възложи рUкU твою. и оживеть.
|
Коли Він говорив їм це, підійшов до Нього якийсь начальник і, кланяючись Йому, сказав: дочка моя нині померла, але Ти прийди, поклади на неї руку Свою, і буде жива.
|
|
19
|
19
|
|
въставъ iс7ъ по немь идzше и Uченици ѥго.
|
І, вставши, Ісус за ним пішов, і ученики Його.
|
|
20
|
20
|
|
и се жена кръвоточива. двэ на десzте лэтэ имUщи. пришьдъши съзажда. прикоснUсz въскрилэ ризэ ѥго.
|
І ось жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю одягу Його,
|
|
21
|
21
|
|
и гlаше въ себэ аще тъкмb прикоснUсz ризэ ѥго сп©ена бUдU.
|
бо вона казала сама собі: як тільки доторкнусь до одягу Його, одужаю.
|
|
22
|
22
|
|
iс7ъ обращьсz и видэвъ ю рече. дьрзаи дъщи вэра твоя сп©е тz. и сп©ена бысть жена t часа того.
|
Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: дерзай, дочко! Віра твоя спасла тебе. І одужала жінка з того ж часу.
|
|
23
|
23
|
|
и пришьдъ iс7ъ въ домъ киzжь. и видэ и съпьцz и народы мълвzщz. и гlа имъ.
|
Прийшов Ісус до господи начальника і побачив сопілкарів та людей, що голосили.
|
|
24
|
24
|
|
отидэте не Uмреть бо дв7цz нъ съпить. и рUгаахUсz ѥмU.
|
І сказав їм: відійдіть, бо не вмерла дівчина, а спить. І глузували з Нього.
|
|
25
|
25
|
|
егда же изгънанъ бысть народъ. въшьдъ же iс7ъ я ю за рUкU. и въста дэвицz.
|
Коли ж людей було випроваджено, Він, увійшовши, взяв її за руку, і дівчина встала.
|
|
26
|
26
|
|
и изиде вэсть си по вьсеи земли тои.
|
І рознеслася чутка про це по всій землі тій.
|
|
27
|
27
|
|
Въ оно+. прэходzщю iс7ви. по немь идоста дъва слэпьцz. зовUща и гlюща. помилUи ны сн7ѫ дв7двъ
|
Коли йшов Ісус звідтіля, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: помилуй нас, Ісусе, Сину Давидів!
|
|
28
|
28
|
|
пришьдъшю же ѥмU въ домъ. пристUписта къ немU дъва слэпьцz. и гlа имъ iс7ъ. вэрUѥта ли яко могU се сътворити. гlаста ѥмU еи Gи.
|
Коли ж Він увійшов у дім, сліпі приступили до Нього. І говорить їм Ісус: чи віруєте, що Я можу це зробити? Вони говорять Йому: так, Господи!
|
|
29
|
29
|
|
и тъгда коснU я въ очи. гlz по вэрэ ваю бUди вама.
|
Тоді він доторкнувся до очей їхніх і сказав: за вірою вашою нехай буде вам.
|
|
30
|
30
|
|
и tвьрзостасz има очи. и запрэти има iс7ъ гlz. блюдэта. да никто же не Uвэсть.
|
І відкрилися очі їхні; і сказав їм Ісус суворо: пильнуйте ж, щоб ніхто не довідався.
|
|
31
|
31
|
|
она же шьдъшz прослависта и. по вьсеи тои земли.
|
Вони ж, вийшовши, прославляли Його по всій землі тій.
|
|
32
|
32
|
|
тэма же исходzщема. се приведоша члв7къ нэмъ бэсьнъ.
|
Коли ж ті виходили, то привели до Нього чоловіка німого, біснуватого.
|
|
33
|
33
|
|
изгънанU бэсU прогlа нэмыи. и дивишасz народи гlюще. николи же явисz тако въ изlи.
|
І коли біса було вигнано, німий почав говорити. І народ, дивуючись, казав: ніколи не було такого в Ізраїлі.
|
|
34
|
34
|
|
и фарисэи гlють. о кънzзи бэсы изгонить.
|
Фарисеї ж говорили: силою князя бісівського виганяє Він бісів.
|
|
35
|
35
|
|
и прохождаше iс7ъ грады. и вьси вьсz Uчz на съньмищихъ ихъ. и проповэдая ѥвангелиѥ цrтвия. ицэлzя вьсzкъ недUгъ. и вьсzкU язю въ людьхъ.
|
І ходив Ісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всякі недуги і всяку неміч у людях.
|
|
36
|
36
|
|
видэвъ же народы милосьрдова о нихъ яко бэахѫ съмzтени и отъврьжени якоже овьцz не имѫщz пастыря.
|
Бачачи безліч людей, Він змилосердився над ними, бо вони були зморені й розпорошені, як вівці, що не мають пастиря.
|
|
37
|
37
|
|
тъгда глагола ученикомъ своимъ: жатва убо мънога а дэлатель мало.
|
Тоді говорить до учеників Своїх: жнива багато, а женців замало.
|
|
38
|
38
|
|
молите сz убо господину жzтвэ да изведеть дэлателѩ на жатвѫ своѭ.
|
Тож благайте Господаря жнива, щоб вислав женців на жниво Своє.
|