|
Глава 9
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| Въ оно+. вълэзъ iс7ъ въ корабль. и приде въ свои градъ. | Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста. |
|
2
|
2
|
| и се принесоша ѥмU ослабленъ жилами. на одрэ лежzщь. и видэвъ iс7ъ вэрU ихъ. рече ослабленомU. дьрзаи чzдо tпUщають ти сz грэси твои. | І ось принесли до Нього розслабленого, що лежав на постелі. І, побачивши віру їхню, Ісус сказав розслабленому: дерзай, чадо! Прощаються тобі гріхи твої! |
|
3
|
3
|
| и се ѥтери t кънижьникъ рэшz въ себэ. сь власвимисаѥть. | При цьому деякі з книжників говорили собі: Він богохульствує. |
|
4
|
4
|
| и видэвъ iс7ъ вэрU ихъ и рече. въскUю вы помышлzѥте зълоѥ въ ср7дцихъ вашихъ. | Ісус же, бачачи помисли їхні, промовив: навіщо ви думаєте лукаве в серцях своїх? |
|
5
|
5
|
| чьто бо ѥсть Uдобеѥ рещи. tпUщаютьсz грэси твои. ли рещи въстани и ходи. | Бо що легше — сказати: прощаються тобі гріхи, чи сказати: встань і ходи? |
|
6
|
6
|
| нъ да Uвэсте яко власть имать сн7ъ члв7чьскыи tпUщати грэхы на земли. и тъгда гlа ослабленомU. въставъ възьми ложе твое. и иди въ домъ свои. | Та щоб знали ви, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи. Тоді говорить розслабленому: встань, візьми постіль твою та йди у дім твій. |
|
7
|
7
|
| и въставъ иде въ домъ свои. | І той устав, узяв постіль свою і пішов у дім свій. |
|
8
|
8
|
| видивъше же народи. чюдишzсz. и прославиша б7а. давъшааго власть такU члв7кмъ. | Народ же, побачивши це, здивувався і прославив Бога, Який дав таку владу людям. |
|
9
|
9
|
| Въ оно+ приходz iс7ъ. видэ члв7ка на мытьници сэдzщz. именьмь матьfэи. и гlа ѥмU по мънэ иди. и въставъ по немь иди. | Проходячи звідти, Ісус побачив чоловіка, що сидів на митниці, на ймення Матфей, і каже йому: іди за Мною. І той устав і пішов за Ним. |
|
10
|
10
|
| и бысть ѥмU възлежащю въ домU. и се мънози грэшьници и мытарьѥ. пришьдъше възлежахU съ iс7ъмь и съ Uченикы ѥго. | І коли Ісус возлежав у домі, прийшло багато митарів і грішників і возлежали з Ним і з учениками Його. |
|
11
|
11
|
| и видэвъше фарисэи. гlаахU Uченикомъ ѥго. почто съ мытари и грэшьникы Uчитель вашь. эсть. | Побачивши те, фарисеї сказали ученикам Його: чому Учитель ваш їсть і п’є з митарями і грішниками? |
|
12
|
12
|
| iс7ъ же слышавъ рече имъ не трэбUють съдравии врачz нъ болzщии. | Ісус же, почувши це, сказав їм: не здорові потребують лікаря, а недужі, |
|
13
|
13
|
| шьдъше же наUчитесz. что ѥсть млcти хощю а не жьртвэ. не придохъ бо правьдьникъ призъватъ. нъ грэшьникъ на покааниѥ. | підіть та навчіться, що означає: милости хочу, а не жертви. Бо Я прийшов прикликати не праведників, але грішників до покаяння. |
|
14
|
14
|
| тъгда пристѫпишz к нѥму ученици иоанови глаголѭще: по чьто мы и фарисеи постимъ сz моного а ученици твои не постzть сz. | Тоді приступають до Нього ученики Іоанові і кажуть: чому ми і фарисеї постимо багато, Твої ж ученики не постять? |
|
15
|
15
|
| рече имъ исусъ: еда могѫть сынове брачьнии плакати сz доньдеже съ ними ѥсть женихъ. придѫть же дьниѥ ѥгда отъиметь сz отъ нихъ женихъ и тъгда постzть сz. | І сказав їм Ісус: чи можуть весільні друзі сумувати, поки з ними жених? Але настануть дні, коли відберуть у них жениха, і тоді поститимуть. |
|
16
|
16
|
| ни къто же бо не приставляѥть приставлѥния плата небэлѥна ризэ ветъсэ. възьметь бо коньчинѫ своѭ отъ ризы и больши дира бѫдеть. | Ніхто ж бо на старий одяг не накладає латки з нової тканини, бо відірветься від старого, і дірка буде ще гірша. |
|
17
|
17
|
| ни въливаѭть вина нова въ мэхы ветъхы. аще же ни просzдѫть сz мэси и вино пролиѥть сz и мэси погыбнѫть. нъ вино ново въ мэхы новы въливаѭть и обоѥ съблюдеть сz. | Не вливають також вина молодого в старі міхи, а інакше прорвуться міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вливають вино молоде в нові міхи, і зберігається те і друге. |
|
18
|
18
|
| Въ оно+. кънzзь ѥтеръ. приде къ iс7ви кланzясz ѥмU и гlz яко дъщи моz нынz Uмьреть. нъ пришьдъ на ню възложи рUкU твою. и оживеть. | Коли Він говорив їм це, підійшов до Нього якийсь начальник і, кланяючись Йому, сказав: дочка моя нині померла, але Ти прийди, поклади на неї руку Свою, і буде жива. |
|
19
|
19
|
| въставъ iс7ъ по немь идzше и Uченици ѥго. | І, вставши, Ісус за ним пішов, і ученики Його. |
|
20
|
20
|
| и се жена кръвоточива. двэ на десzте лэтэ имUщи. пришьдъши съзажда. прикоснUсz въскрилэ ризэ ѥго. | І ось жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю одягу Його, |
|
21
|
21
|
| и гlаше въ себэ аще тъкмb прикоснUсz ризэ ѥго сп©ена бUдU. | бо вона казала сама собі: як тільки доторкнусь до одягу Його, одужаю. |
|
22
|
22
|
| iс7ъ обращьсz и видэвъ ю рече. дьрзаи дъщи вэра твоя сп©е тz. и сп©ена бысть жена t часа того. | Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: дерзай, дочко! Віра твоя спасла тебе. І одужала жінка з того ж часу. |
|
23
|
23
|
| и пришьдъ iс7ъ въ домъ киzжь. и видэ и съпьцz и народы мълвzщz. и гlа имъ. | Прийшов Ісус до господи начальника і побачив сопілкарів та людей, що голосили. |
|
24
|
24
|
| отидэте не Uмреть бо дв7цz нъ съпить. и рUгаахUсz ѥмU. | І сказав їм: відійдіть, бо не вмерла дівчина, а спить. І глузували з Нього. |
|
25
|
25
|
| егда же изгънанъ бысть народъ. въшьдъ же iс7ъ я ю за рUкU. и въста дэвицz. | Коли ж людей було випроваджено, Він, увійшовши, взяв її за руку, і дівчина встала. |
|
26
|
26
|
| и изиде вэсть си по вьсеи земли тои. | І рознеслася чутка про це по всій землі тій. |
|
27
|
27
|
| Въ оно+. прэходzщю iс7ви. по немь идоста дъва слэпьцz. зовUща и гlюща. помилUи ны сн7ѫ дв7двъ | Коли йшов Ісус звідтіля, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: помилуй нас, Ісусе, Сину Давидів! |
|
28
|
28
|
| пришьдъшю же ѥмU въ домъ. пристUписта къ немU дъва слэпьцz. и гlа имъ iс7ъ. вэрUѥта ли яко могU се сътворити. гlаста ѥмU еи Gи. | Коли ж Він увійшов у дім, сліпі приступили до Нього. І говорить їм Ісус: чи віруєте, що Я можу це зробити? Вони говорять Йому: так, Господи! |
|
29
|
29
|
| и тъгда коснU я въ очи. гlz по вэрэ ваю бUди вама. | Тоді він доторкнувся до очей їхніх і сказав: за вірою вашою нехай буде вам. |
|
30
|
30
|
| и tвьрзостасz има очи. и запрэти има iс7ъ гlz. блюдэта. да никто же не Uвэсть. | І відкрилися очі їхні; і сказав їм Ісус суворо: пильнуйте ж, щоб ніхто не довідався. |
|
31
|
31
|
| она же шьдъшz прослависта и. по вьсеи тои земли. | Вони ж, вийшовши, прославляли Його по всій землі тій. |
|
32
|
32
|
| тэма же исходzщема. се приведоша члв7къ нэмъ бэсьнъ. | Коли ж ті виходили, то привели до Нього чоловіка німого, біснуватого. |
|
33
|
33
|
| изгънанU бэсU прогlа нэмыи. и дивишасz народи гlюще. николи же явисz тако въ изlи. | І коли біса було вигнано, німий почав говорити. І народ, дивуючись, казав: ніколи не було такого в Ізраїлі. |
|
34
|
34
|
| и фарисэи гlють. о кънzзи бэсы изгонить. | Фарисеї ж говорили: силою князя бісівського виганяє Він бісів. |
|
35
|
35
|
| и прохождаше iс7ъ грады. и вьси вьсz Uчz на съньмищихъ ихъ. и проповэдая ѥвангелиѥ цrтвия. ицэлzя вьсzкъ недUгъ. и вьсzкU язю въ людьхъ. | І ходив Ісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всякі недуги і всяку неміч у людях. |
|
36
|
36
|
| видэвъ же народы милосьрдова о нихъ яко бэахѫ съмzтени и отъврьжени якоже овьцz не имѫщz пастыря. | Бачачи безліч людей, Він змилосердився над ними, бо вони були зморені й розпорошені, як вівці, що не мають пастиря. |
|
37
|
37
|
| тъгда глагола ученикомъ своимъ: жатва убо мънога а дэлатель мало. | Тоді говорить до учеників Своїх: жнива багато, а женців замало. |
|
38
|
38
|
| молите сz убо господину жzтвэ да изведеть дэлателѩ на жатвѫ своѭ. | Тож благайте Господаря жнива, щоб вислав женців на жниво Своє. |
