Глава 18
|
Глава 18
|
1
|
1
|
И въ тъ часъ пристUпиша къ немU Uченици ѥго гlющѥ. къто Uбо болии ѥсть въ цrтвии нб7сьцэомь. | У той час ученики приступили до Ісуса і кажуть: хто більший у Царстві Небесному? |
2
|
2
|
и призъвавъ отрочz iс7ъ. постави ѥ посредэ ихъ. | Ісус, покликавши дитя, поставив його посеред них |
3
|
3
|
и рече. аминъ аминъ гlю вамъ. аще не обратитесz. и бUдете яко дэти. не имате вънити въ цrтвиѥ нб7сьскоѥ. | і сказав: істинно кажу вам: якщо ви не навернетесь і не будете як діти, не ввійдете у Царство Небесне. |
4
|
4
|
иже бо сz съмэрить яко отрочz се. тъ ѥсть болии въ цrтвии нб7сьсцэомь. | Отже, хто упокориться, як дитя це, той і більший у Царстві Небесному. |
5
|
5
|
и иже колижьдо прииметь отрочz таково ѥдино въ имz моѥ мене приѥмлѥть. | І хто прийме одне таке дитя в ім’я Моє, той Мене приймає; |
6
|
6
|
и иже аще съблажьняѥть ѥдиного отъ малыихъ сихъ вэруѭщихъ въ мz унѥ ѥму ѥсть да обэсzть жрьнъвъ на выи ѥго осьльскыи и потопzть и въ пѫчинэ морьстэи. | а хто спокусить одного з малих цих, що вірують у Мене, тому краще було б, якби повісили йому жорно млинове на шию і потопили його в морській глибині. |
7
|
7
|
горе вьсему миру отъ съблазнъ. неволя бо ѥсть прити съблазномъ обаче горе чловэку тому имьже съблазнъ приходить. | Горе світові від спокус, бо потрібно, щоб прийшли спокуси; але горе такій людині, через яку спокуса приходить. |
8
|
8
|
аще ли рѫка твоя ли нога твоя съблажьняѥть тz отъсэци и и отъврьзи отъ себе. добрэѥ ти ѥсть вънити въ животъ хрому ли бэдьну неже дъвэ рѫцэ ли дъвэ нозэ имѫщу въврьжену быти въ огнь вэчьныи. | Якщо рука твоя чи нога твоя спокушає тебе, відсічи її і кинь від себе: краще тобі ввійти в життя без руки чи без ноги, ніж, дві руки і дві ноги маючи, бути вкинутим у вогонь вічний. |
9
|
9
|
и аще око твое съблажняѥть тz изьми ѥ и врьзи отъ себе. добрэѥ ти ѥсть съ ѥдинэмь окъмь въ животъ вънити неже двэ очи имѫщу въврьжену быти въ геонѫ огньнѫѭ. | Коли око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе: краще тобі з одним оком у життя увійти, аніж з двома очима бути вкинутим у геєну вогненну. |
10
|
10
|
Рече Gь. блюдэте и. не радите о ѥдиномь t малыхъ сихъ. гlю бо имъ. яко ан7гли ихъ на нб7сьхъ. выинU вы видите оц7z моѥго нб7сьнааго. | Стережіться, щоб ви не зневажили жодного з цих малих: бо кажу вам, що ангели їхні на небесах повсякчас бачать лице Отця Мого Небесного. |
11
|
11
|
приде сн7ъ члв7чьскыи. възискати и сп7стъ заблUжьшааго. | Бо Син Людський прийшов знайти і спасти загибле. |
12
|
12
|
чьто сz мьнить вамъ. аще бUдеть ѥдиномU члв7кU. р7. овьць и заблUдить ѥдина t нихъ. не оставить ли девzти десzтъ и девzти на горахъ. и шьдъ ищеть заблUжьшея. | Як вам здається, коли буде в якогось чоловіка сто овець, і одна з них заблукає, чи не покине він у горах дев’яносто дев’ять і не піде шукати ту, що заблукала? |
13
|
13
|
и аще обрzщеть ю. аминъ аминъ гlю вамъ яко радUѥтьсz о неи паче. неже о. f7. десzтъ и. f7. не заблѫжьшиихъ. | І якщо трапиться знайти її, істинно кажу вам, він радіє за неї більше, ніж за дев’яносто дев’ять, що не заблукали. |
14
|
14
|
тако нэсть волz предъ оц7ьмь вашимъ нб7сьскыимь. да погыбнеть ѥдинъ малыхъ сихъ. | Так само немає волі Отця вашого Небесного, щоб загинув один з малих цих. |
15
|
15
|
аще ли съгрэшить въ тz братъ твои. иди обличи ѥго посредэ тебе томU ѥдиномU. аще тебе послUшаѥть. прэобрzщеши братъ твои. | Якщо ж згрішить проти тебе брат твій, піди і викрий його між тобою і ним одним. Якщо послухає тебе, то придбав ти брата твого. |
16
|
16
|
аще ли не послUшаѥть тебе. поими и пакы съ собою. ѥдиного или дъва. да въ трьхъ или дъвою съвэдэтель станеть вьсzкъ чlвкъ. | Якщо ж тебе не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох чи трьох свідків підтвердилося кожне слово. |
17
|
17
|
аще же не послUшаѥть ихъ. рьци цр7кви. аще же о цр7кви не родити начьнеть да бUдеть язычьникъ и мытарь. | Якщо ж не послухає їх, скажи церкві; якщо ж і церкви не послухає, то нехай він буде тобі як язичник і митар. |
18
|
18
|
аминъ аминъ гlю вамъ. ѥлико аще съвzжете на земли. бUдеть вzзанъ и на нб7сьхъ. и ѥлико аще раздрэшите на земли. бUдеть раздрэшенъ и на нб7сьхъ. | Істинно кажу вам: що ви зв’яжете на землі, те буде зв’язане на небі, і що розв’яжете на землі, те буде розв’язане на небі. |
19
|
19
|
Пакы аминъ гlю вамъ. яко аще дъва t васъ съвэщаѥта на земли. о вьсzкои вещи. ѥю же колижьдо просите бUдеть има. t оц7а моѥго иже ѥсть на нб7сьхъ. | Істинно також кажу вам: якщо двоє з вас дійдуть згоди на землі просити про всяку річ, то, чого б вони не попросили, буде їм від Отця Мого Небесного; |
20
|
20
|
идеже ѥста дъва или триѥ събьрани въ имz моѥ. тU ѥсмь посредэ іхъ. | бо, де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них. |
21
|
21
|
Тъгда пристѫпль къ нѥму петръ рече: господи коль краты съгрэшить братъ мои въ мz и отпущѫ ѥму до седмь кратъ ли; | Тоді Петро підійшов до Нього і сказав: Господи, скільки разів прощати брату моєму, який згрішить проти мене? Чи до семи разів? |
22
|
22
|
глагола ѥму исусъ: не глаголѭ тебэ до седмь кратъ нъ до седмь десzтъ кратъ седмицеѭ. Рече Gь притъчю сию. | Ісус говорить йому: не кажу тобі — до семи, але до сімдесяти разів по сім. |
23
|
23
|
Uподобисz цrтвиѥ нб7сьноѥ. чlвкѫ цrю. иже хотэ сътzзатисz о словеси съ рабы своими. | Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми; |
24
|
24
|
начьнъшю же ѥмU. сътzзатисz о словеси. приведоша ѥмU дължьникъ ѥдинъ тьмою таланътъ. | коли він почав рахуватися, привели до нього одного боржника, який винен був йому десять тисяч талантів*; |
25
|
25
|
не имUщю же ѥмU въздати. повелэ Gинъ ѥго да продадzти и. и женU ѥго и чада. и вьсz ѥлико имzше и tдати и. | а оскільки він не мав чим заплатити, то господар звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і віддати. |
26
|
26
|
и падъ Uбо рабъ тъ. кланzашесz ѥмU гlz. Gи потьрпи на мънэ и вьсе ти въздамь. | Тоді раб той упав і, кланяючись йому, говорив: господарю, потерпи мені, і все тобі віддам. |
27
|
27
|
милосьрдовавъ же Gинъ раба того. прости и и дългъ tпUсти ѥмU. | Господар змилосердився над рабом тим, простив його і борг відпустив йому. |
28
|
28
|
и шьдъ же рабъ тъ. обрэте ѥдиного t клевретъ своихъ. иже бэ дължьнъ ѥмU. р7. мь пэнzзь. и имыи давлzше и гlz. дажь ми имь же. ми ѥси дължьнъ. | Раб же той, вийшовши, зустрів одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв*, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен. |
29
|
29
|
падъ же клевретъ молzше и гlz. потьрпи на мънэ и вьсе въздамь ти. | Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи мені, і все віддам тобі. |
30
|
30
|
онъ же не хотzаше. нъ ведъ въсади и въ тьмьницю. донъдеже въздасть ѥмU вьсь дългъ. | Але той не захотів, а повів і посадив його у в’язницю, доки не віддасть боргу. |
31
|
31
|
видэвъше же Uбо клеврети бывъшая. съжалишz си зэло. пришьдъше съказашz Gинѫ своѥмU вьсz бывъшая. | Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося. |
32
|
32
|
тъгда призъвавыи Gинъ ѥго гlа ѥмU. рабе лUкавыи. вьсь дългъ твои tпUстихъ тебе. понеже Uмоли мz. | Тоді господар покликав його і каже: рабе лукавий! Весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене. |
33
|
33
|
не подобааше ли и тебэ помиловати клеврета твоѥго. яко и азъ тz помиловахъ. | Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе? |
34
|
34
|
и прогнэвасz ги7нъ ѥго. и прэдасти и мUчителемъ. донъдеже въздасть емU вьсь дългъ свои. | І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу. |
35
|
35
|
тако и оц7ь мои нб7сьскыи сътворить вамъ. аще не tпUщаѥте къжьдо братU своѥмU. t ср7дць вашихъ прэгрэшеиии вашихъ. | Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провини його. |