Глава 11
|
Глава 11
|
1
|
1
|
И бысть ѥгда съконьчz iс7ъ. заповэдая обэма на десzте Uченикома. прэиде tтUдU Uчитъ и проповэдатъ въ градэхъ ихъ. Въ оно вреұ. | І сталося, коли Ісус закінчив наставляти дванадцятьох учеників Своїх, то пішов звідти, щоб учити й проповідувати в містах їхніх. |
2
|
2
|
Слышавъ iw7нъ. въ Uзилищи дэла хв7а. и посъла два предъ Uченикы своими. | Іоан же, почувши у в’язниці про діла Христові, послав двох з учнів своїх |
3
|
3
|
и рече ѥмU. ты ли ѥси грzдыи. или иного чаѥмъ. | запитати Його: чи Ти Той, Хто має прийти, чи нам іншого чекати? |
4
|
4
|
и tвэщавъ iс7 рече имъ. шьдъша възвэстита иwанови. яже слышасте и видэсте. | І сказав їм Ісус у відповідь: підіть та розкажіть Іоанові, що чуєте і бачите: |
5
|
5
|
слэпии прозирають. и хромии ходzть. прокажении очищаютьсz. и глUсии слышать мьртвии въстають. и нищии бlговэствUють. | сліпі прозрівають і криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві воскресають і убогі благовістять; |
6
|
6
|
и бл9нъ ѥсть. иже не съблазнитьсz о мнэ. | і блаженний той, хто не спокуситься через Мене. |
7
|
7
|
тэма же исходzщема начатъ iс7 гlти о иwанэ. что изидосте видэтъ въ пUстыню. тръсти ли вэтръмь колэблѥмы. | Коли ж вони відійшли, Ісус почав говорити людям про Іоана: на що дивитися ходили ви в пустелю? Чи на тростину, що вітер колише? |
8
|
8
|
что изидосте видэтъ. чlвка ли въ мѩҲкы ризы обълчена. се. иже мzкъка иосzть. въ домъхъ цrихъ сUть. | На що ж дивитися ходили ви? Чи на людину, вдягнену в м’який одяг? Ті, що носять м’який одяг, у палацах царських живуть. |
9
|
9
|
нъ чьсо изидосте видэтъ. прbрка ли. еи гlю вамъ. и лише прbрка. | На що ж дивитися ходили ви? На пророка? Так, кажу вам, більш як пророка. |
10
|
10
|
сь бо ѥсть о нѥмь же ѥсть писано. се азъ послю анн7глъ мои предъ лицемь твоимь. иже Uготовить пUть твои предь тобою. | Цей бо є той, про якого написано: ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує дорогу Твою перед Тобою. |
11
|
11
|
амн7ъ гlю вамъ. не въста въ рожении женами. болии иwана кrтля. мьнии же въ цrьствии нб7сьнэмь. болии ѥго ѥсть. | Істинно кажу вам: не було серед народжених жінками більшого за Іоана Хрестителя; але найменший у Царстві Небесному більший за нього. |
12
|
12
|
t дн7ии бо iw7на кр7стля доселэ. цр7ствиѥ нб7сноѥ нUдитьсz. и нUждьници въсхытають ѥ. | Від днів же Іоана Хрестителя донині Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його, |
13
|
13
|
вси бо прbрци и законъ. до иоаиа прbрекоша. | бо всі пророки і закон провіщали до Іоана. |
14
|
14
|
и аще хощете прияти. тъ ѥсть. илия. хотzи прити. | І коли хочете знати, він є Ілля, що має прийти. |
15
|
15
|
имэя Uши слышати да слышить. | Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! |
16
|
16
|
Кому уподоблѭ родъ сь; подобьнъ ѥсть дэтищемъ сэдzщемъ на тръжищихъ иже возглашаѭть другомъ своимъ | Кому ж уподібню рід цей? Він подібний до дітей, що сидять на вулиці і, звертаючись до своїх товаришів, |
17
|
17
|
и глаголѭть: пискахомъ вамъ и не плzсасте. плакахомъ вамъ и не рыдасте. | кажуть: ми грали вам на сопілках, та ви не танцювали; ми співали вам жалібних пісень, та ви не ридали. |
18
|
18
|
приде бо иоанъ ни пиѩ ни эды и глаголѭть: бэсъ имать. | Бо прийшов Іоан, який не їсть, не п’є; і кажуть: біса має. |
19
|
19
|
приде сынъ чловэчьскыи эды и пиѩ и глаголѭтъ: се сь чловэкъ эдьца и винопиица мытаремъ другъ и грэшьникомъ. и оправьди сz прэмѫдрость отъ чzдъ своихъ. | Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, і кажуть: цей чоловік, який любить їсти й пити вино, митарям друг і грішникам. І виправдалась премудрість від синів своїх. |
20
|
20
|
тъгда начатъ исусъ поносити градомъ въ нихъже бышz мъножаишzѩ силы имъ занѥ не покаяшz сz. | Тоді почав Ісус докоряти містам, у яких явлено було найбільше чудес Його, за те, що вони не покаялися. |
21
|
21
|
горе тобэ хоразинъ горе тебэ виfсаида яко аще въ тµрэ и сидонэ бышz силы былы бывъшzѩ въ васъ древлѥе убо въ врэтищи и попелэ покаяли сz бышz. | Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вифсаїдо! Бо якби у Тирі та Сидоні сталися чудеса, що явлені були у вас, то вони давно покаялися б у веретищі й попелі. |
22
|
22
|
обаче глаголѭ вамъ: тµру и сидону отъраднэѥ бѫдеть въ дьнь сѫдьныи неже вамъ. | Але кажу вам: Тиру й Сидону відрадніше буде в день судний, ніж вам. |
23
|
23
|
и ты капернаумъ възнесыи сz до небесе до ада сънидеши. зане аще въ содомэхъ быша силы былы бывшzѩ въ тебэ прэбылы быша до дьньшьняаго дьне. | І ти, Капернауме, що до небес піднісся, до пекла зійдеш, бо якби в Содомі сталися чудеса, що явлені були в тобі, то зостався б він до сьогоднішнього дня. |
24
|
24
|
обаче глаголѭ вамъ яко земли содомьсцэ отъраднэѥ бѫдеть въ день сѫдьныи неже тебэ. | Але кажу вам, що землі Содомській відрадніше буде в день судний, ніж тобі. |
25
|
25
|
въ то врэмz отъвэщавъ исусъ рече: исповэдаѭ ти сz отьче господи небу и земли яко утаилъ ѥси си отъ прэмѫдрыихъ и разумьныихъ и явилъ я ѥси младеньцемъ. | Продовжуючи далі, Ісус сказав: славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти втаїв це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам. |
26
|
26
|
еи отьче яко тако бысть воля прэдъ тобоѭ. Рече гь7. своимъ Uченикомъ. | Так, Отче, бо таке було Твоє благовоління. |
27
|
27
|
всz мнэ предана сUть оц7ьмь моимь. и никто же не знаѥть сн7а тъкмо оц7ь. и оц7а кто не знаѥть. тъкмо сн7ъ. и ѥму же велить сн7ъ tкрыти. | Усе Мені передано Отцем Моїм, і ніхто не знає Сина, тільки Отець; і Отця ніхто не знає, тільки Син, і той, кому Син схоче відкрити. |
28
|
28
|
придэте къ мнэ вси трUжьшеисz. и обременѥни. и азъ покою вы. | Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас; |
29
|
29
|
възьмэте иго моѥ на себе. и наUчитесz t мене. яко кротъкъ ѥсмь. и съмэренъ с®цмь. и обрzщете покои дш7мъ вашимь. | візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим; |
30
|
30
|
иго бо моѥ бlго. и беремя моѥ льгъко ѥсть. | бо ярмо Моє — благо, і тягар Мій легкий. |