|
Глава 27
|
Глава 27
|
|
1
|
1
|
|
UтрU же бывъшю. съвэтъ сътвориша. всi архіереи. и старьци людьскыи на исUса. яко да Uбьють ѥго.
|
Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старійшини людські зібрали раду на Ісуса, щоб убити Його.
|
|
2
|
2
|
|
и съвzзавъше ѥго ведоша. и предаша ѥго. поньтьскUUмU пилатU игемонU.
|
І, зв’язавши Його, відвели і видали Його Понтію Пилату, правителю.
|
|
3
|
3
|
|
тъгда видэ июда. предавыи ѥго. яко осUдиша и. раскаявъсz възврати. l. сребрьникъ. архиереwмъ. и старьцемъ
|
Тоді Іуда, що зрадив Його, побачивши, що Він засуджений, і розкаявшись, повернув тридцять срібників первосвященикам та старійшинам,
|
|
4
|
4
|
|
гlя. съгрэшихъ предавъ кръвь неповиньнU. они же рекоша. чьто ѥсть намъ. ты Uзьриши.
|
кажучи: згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали йому: що нам до того? Гляди сам.
|
|
5
|
5
|
|
и повьргъ въ цр7ькви. сребрьникы. tиде и шьдъ Uдависz.
|
І, кинувши срібники в храмі, він вийшов, пішов і удавився.
|
|
6
|
6
|
|
архиереи же възьмъше сребро рекоша. не достоино ѥсть. въложити ѥго въ кbровонъ. понѥже цэна кръве ѥсть.
|
Первосвященики ж, взявши срібники, сказали: не дозволено класти їх у скарбницю церковну, тому що це ціна крови.
|
|
7
|
7
|
|
съвэтъ же сътворьше кUпиша имь село скUдэльниче. въ погребеньѥ страньныимъ.
|
І, скликавши раду, купили за них землю гончареву для погребіння подорожніх.
|
|
8
|
8
|
|
тэмь же наречесz село то. село кръви до сего дн7е.
|
Тому і зветься земля та «землею крови» до цього дня.
|
|
9
|
9
|
|
тъгда събыстьсz. реченое прbркмь. иеремиемь гlющемь. и прияша. l. сребрьникъ. цэнU цэнѥнааго. ѥго же цэниша. t сн7въ изlвъ.
|
Тоді збулося сказане пророком Єремією, який говорить: і взяли тридцять срібників, ціну Оціненого, Якого оцінили сини Ізраїля,
|
|
10
|
10
|
|
и даша я. на селэ скUдэльничи. яко же съказа мнэ Gь.
|
і дали їх за землю гончареву, як сказав мені Господь.
|
|
11
|
11
|
|
iс7 же ста предь игемонъмь. и въпроси ѥго игемонъ гlя. ты ли ѥси цrь июдеискъ. iс7 же рече ѥмU. ты гlѥши.
|
Ісус же став перед правителем. І питав Його правитель: Ти Цар Юдейський? Ісус сказав йому: ти говориш.
|
|
12
|
12
|
|
и егда гlаахU на нь. архиереи. и старьци. ничто же не tвэщаваше.
|
І коли звинувачували Його первосвященики і старійшини, Він нічого не відповідав.
|
|
13
|
13
|
|
тъгда гlа ѥмU пилатъ. не слышиши ли колико на тz съвэдэтельствUють.
|
Тоді говорить Йому Пилат: чи не чуєш, скільки свідчать проти Тебе?
|
|
14
|
14
|
|
и не tвэща ѥмU. ни къ ѥдиномU гlU. яко дивитисz игемонU зэло.
|
І не відповідав йому ні на жодне слово, так що правитель вельми дивувався.
|
|
15
|
15
|
|
на всzкъ же дн7ь великъ. обычаи бэ игемонU. tпUщати народU. ѥдиного съвzзьня ѥго же хотzхU.
|
На свято ж Пасхи правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого хотіли.
|
|
16
|
16
|
|
имаше же тъгда. съвzзъня нарочита. нарицаѥма варава.
|
Був тоді у них відомий в’язень, званий Вараввою.
|
|
17
|
17
|
|
събравъшемъ же сz имъ. рече имъ пилатъ. кого хочете t обою. tпUщю вамъ. варавU ли. или iс7а. нарицаѥмааго х©а.
|
Отже, коли вони зібралися, Пилат сказав їм: кого хочете, щоб я відпустив вам — Варавву чи Ісуса, названого Христом?
|
|
18
|
18
|
|
вэдаше бо. яко зависти ради предаша ѥго.
|
Бо знав, що видали Його через заздрощі.
|
|
19
|
19
|
|
сэдzщю же ѥмU на сUдищи. посла къ нѥмU жена своя гlющи. ничто же тобэ. и правьдьникU томU. много бо пострадахъ днcь. въ сънэ ѥго ради.
|
Коли ж він сидів на судилищі, жінка його послала йому сказати: не роби нічого Праведникові Тому, бо я багато потерпіла сьогодні уві сні через Нього.
|
|
20
|
20
|
|
архиереи же и старьци. наUстиша народы. да испросzть варавU. iс7а же да погUбzть.
|
Але первосвященики і старійшини підмовили народ просити за Варавву, а Ісуса погубити.
|
|
21
|
21
|
|
tвэщавъ же игемонъ ре? имъ. кого хощете t обою да tпUщю вамъ. они же рекоша варавU.
|
Тоді правитель спитав їх: кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? Вони сказали: Варавву.
|
|
22
|
22
|
|
гlа имъ пилатъ. что же сътворU. iс7U нарицаѥмU х7U. гlаша вси. да распzтъ бUдеть.
|
Пилат говорить їм: що ж мені робити з Ісусом, нареченим Христом? Кажуть йому всі: хай буде розіп’ятий.
|
|
23
|
23
|
|
игемонъ же рече имъ. что же зло створи. они же излнха въпьяхU гlюще. да распzтъ бUдеть.
|
Правитель сказав: яке ж зло вчинив Він? Та вони ще дужче кричали: нехай буде розіп’ятий.
|
|
24
|
24
|
|
видэвъ же пилатъ. яко ничто же не Uспэѥть. нъ паче мълва бываѥть. приимъ водU. Uмы рUцэ. преда народомъ гlю. неповнньнъ ѥсмь t кръви сего правьдьника. вы Uзрите.
|
Пилат, побачивши, що ніщо не допомагає, а заворушення зростає, взяв води, і вмив руки перед народом, і сказав: не винний я в крові Праведника Цього; дивіться ви.
|
|
25
|
25
|
|
и tвэщавъше вси людиѥ рекоша. кръвь ѥго на насъ и на чадэхъ нашихъ.
|
Увесь народ, відповідаючи, сказав: кров Його на нас і на дітях наших.
|
|
26
|
26
|
|
тъгда tпUсти имъ варавU. iс7а же бивъ преда имъ. да ѥго распьнUть.
|
Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, бивши, віддав на розп’яття.
|
|
27
|
27
|
|
тъгда воинн игемонови поимъше iс7а на сUдищи. събьраша на нь всю спирU.
|
Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторії*, зібрали на Нього багато воїнів
|
|
28
|
28
|
|
и съвлекоша ѥго. хламидою чьрвлѥною wдэша ѥго.
|
і, роздягнувши Його, наділи на Нього багряницю;
|
|
29
|
29
|
|
и исплетъше вэньць t тьрния. възложиша на главU ѥго. и тръсть въ десницю ѥго. и поклоньшесz на колэнU предъ нимь. рUгахUсz ѥмU гlюще. радUисz цrю иUдеискъ.
|
і, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову, і дали Йому в праву руку тростину; і, стаючи перед Ним на коліна, глузували з Нього, кажучи: радуйся, Царю Юдейський!
|
|
30
|
30
|
|
и пльвавъше на нь възаша тръсть. и бияхU ѥго по главэ.
|
І плювали на Нього, і, взявши тростину, били Його по голові.
|
|
31
|
31
|
|
и ѥгда порUгашасz ѥмU. съвлекоша съ нѥго хламидU. и облекоша ѥго въ рызы своя. и ведоша и на распzтьѥ.
|
А коли наглумилися з Нього, зняли з Нього багряницю і вдягли Його в одяг Його й повели на розп’яття.
|
|
32
|
32
|
|
исходzще же. wбрэтоша члbвка. кµринеиска. имьньмь симона. семU задэша понести крьc ѥго.
|
Виходячи, вони зустріли одного чоловіка киринейського на ім’я Симон; і примусили цього нести хрест Його.
|
|
33
|
33
|
|
и пришьдъше на мэсто. нарицаѥмоѥ голъгоfа. ѥже гlѥтьсz лъбово мэсто.
|
І коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що значить Лобне місце,
|
|
34
|
34
|
|
даша ѥмU пити оцьтъ съ зълчью съмэшенъ. и въкUшь не хотzше пити.
|
дали Йому пити оцет, змішаний з жовчю; і, покуштувавши, не схотів пити.
|
|
35
|
35
|
|
распьнъше же ѥго. раздэлиша ризы ѥго. метавъше жребья.
|
Ті ж, що розіп’яли Його, поділили одяг Його, кидаючи жереб;
|
|
36
|
36
|
|
и сэдъше стрежахU ѥго тU.
|
І, сидячи, стерегли Його там.
|
|
37
|
37
|
|
и положиша надъ главою ѥго. винU написанU. се ѥсть цrь иUдеискъ.
|
І поставили над головою Його напис провини Його: Цей є Ісус, Цар Юдейський.
|
|
38
|
38
|
|
тъгда распzша съ нимь два разбоиника. ѥдиного wдеснUю. а ѥдиного wшююю.
|
Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.
|
|
39
|
39
|
|
мимоходzщеи же хUлzхU ѥго покывающе главами своими.
|
Ті, що проходили мимо, лихословили на Нього, киваючи головами своїми
|
|
40
|
40
|
|
и гlюще. Uа. разарzяи цр7ькъвь. и трьми дн7ьми съзидая. сп7си себе. аще сн7ъ б9ии ѥси. сълэзи съ кр7ста.
|
і кажучи: Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси Себе Самого; якщо Ти Син Божий, зійди з хреста.
|
|
41
|
41
|
|
тако же и архиереи. рUгающесz съ книжьникы. и старьци и фарисеи гlаахU.
|
Так само і первосвященики з книжниками та старійшинами і фарисеями, глузуючи, говорили:
|
|
42
|
42
|
|
ины сп7се. да себе ли не можеть съпасти. аще цrь из7лвъ ѥсть. да сълэзеть нынэ съ кр7ста. и вэрU имемъ ѥмU.
|
інших спасав, а Себе Самого не може спасти; якщо Він Цар Ізраїлів, нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в Нього;
|
|
43
|
43
|
|
Uпова на б7а. да избавить ѥго нынэ. аще хощеть. ѥмU. рече бо яко сн7ъ б9ии ѥсмь.
|
уповав на Бога, нехай тепер порятує Його, якщо Він угодний Йому. Бо Він казав: Я — Син Божий.
|
|
44
|
44
|
|
тако же и разбоиника. распzтая съ нимь. поношаста ѥмU.
|
Також і розбійники, розіп’яті з Ним, ганьбили Його.
|
|
45
|
45
|
|
t шестаго же чаc. тьма быc по всеи земли. до девzтааго чаc.
|
З шостої ж години настала темрява по всій землі до години дев’ятої.
|
|
46
|
46
|
|
при девzтэмь же часэ. възпи iс7 гласъмь великъмь. гlя. или. или. илима савахъfани. ѥже ѥсть. боже б9е мои въскUю мя ѥси оставилъ.
|
А близько дев’ятої години Ісус викрикнув гучним голосом: Ілі, Ілі! Лама савахфані! Що значить: Боже Мій, Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?
|
|
47
|
47
|
|
нэции же t стоящиихъ тU. слышавъше гlаахU. яко илию зоветь.
|
Деякі з тих, що стояли там, почувши це, говорили: Він кличе Іллю.
|
|
48
|
48
|
|
абиѥ текъ ѥдинъ t нихъ. и приимъ гUбU. и испълнивъ оцьта. възньзъ на тръсть. напаяше ѥго.
|
І зараз же один з них побіг, взяв губку, намочив оцтом і, настромивши на тростину, давав Йому пити.
|
|
49
|
49
|
|
а прочии гlаахU. остани да видимъ. аще придеть илия. да сп©ть ѥго. дрUгыи же приимъ копиѥ. прободе ѥмU ребра. и изиде вода и кръвь.
|
А інші говорили: стривайте, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його.
|
|
50
|
50
|
|
iс7 же пакы възъпи глаcмь. великъмь. испUсти д¦ъ.
|
Ісус же, знову скрикнувши гучним голосом, віддав дух.
|
|
51
|
51
|
|
и се запона црк7вьная раздрасz. t вышьняаго края. до нижьняаго. на дъвоѥ. и земля потрzсесz. и камениѥ распадесz.
|
І ось завіса храму роздерлася надвоє, зверху донизу;
|
|
52
|
52
|
|
и гроби tвьрзошасz. и многа тэлеса. почивающиихъ с™ыихъ. въсташа.
|
і земля потряслась; і каміння порозпадалось; і гроби розкрились; і багато тіл померлих святих воскресли
|
|
53
|
53
|
|
и ишьдъше из гробъ. по въскр©ении ѥго. вънидоша въ с™ыи градъ. и явишасz многомъ.
|
і, вийшовши з гробів після воскресіння Його, ввійшли у святе місто і явилися багатьом.
|
|
54
|
54
|
|
сътьникъ же иже бzхU съ нимь. стрегUще iс7а. видэвъше же трUсъ. и бывъшая Uбояшасz зэло гlюще. въистинU сн7ъ б9ии сь бэ.
|
Сотник же і ті, що стерегли з ним Ісуса, побачивши землетрус і все, що сталося, злякались дуже і говорили: воістину Він був Син Божий.
|
|
55
|
55
|
|
бzхU же тU жены мъногы. издалеча зрzще. яже идоша по iс7э t галилеа. слUжаще ѥмU.
|
Там було також багато жінок, що дивилися здалеку; вони йшли за Ісусом з Галилеї, слугуючи Йому;
|
|
56
|
56
|
|
въ нихъ же бэ. мария магдалыни. и мария и ияковля. иосиина м™и. и м™и сн7U зеведеовU.
|
між ними були Марія Магдалина і Марія, мати Якова та Іосії, і мати синів Зеведеєвих.
|
|
57
|
57
|
|
поздэ же бывъшю. приде члв7къ богатъ t аримаfиа. именьмъ иосифъ. иже и Uчисz U iс7а.
|
Коли ж настав вечір, прийшов багатий чоловік з Аримафеї на ім’я Йосиф, який також вчився в Ісуса.
|
|
58
|
58
|
|
съ пристUпи къ пилатU и испроси тэло iс7во. пилатъ же повелэ дати тэло iс7во.
|
Він, прийшовши до Пилата, просив тіло Ісуса. Тоді Пилат звелів віддати тіло.
|
|
59
|
59
|
|
и примъ тэло иосифъ. обитъ ѥ плащаницею чистою.
|
І, взявши тіло, Йосиф обгорнув чистою плащаницею
|
|
60
|
60
|
|
и положи ѥ. въ новэмь своѥмь гробэ. иже исэче въ камени. и възваливъ камень великъ. на двьри гроба tиде.
|
і поклав Його в новому своєму гробі, який він витесав у скелі, і, приваливши великий камінь до дверей гробу, відійшов.
|
|
61
|
61
|
|
бэ же тU мария магдалыни. и дрUгая мария сэдzще прzмо гробU.
|
Були ж там Марія Магдалина й інша Марія, які сиділи навпроти гробу.
|
|
62
|
62
|
|
На Uтрья ѥже ѥсть по пzтъцэ. събрашасz архиереи и старьци къ пилатU.
|
Наступного ранку, що після п’ятниці, зійшлися первосвященики і фарисеї до Пилата
|
|
63
|
63
|
|
гlюще. Gи помzнUхомъ. яко льсть онъ рече. еще сыи живъ. по трьхъ дн7ьхъ въстанU.
|
і говорили: правителю! Ми згадали, що той обманщик, коли ще був живий, сказав: через три дні воскресну.
|
|
64
|
64
|
|
повели Uбо Uтвьрдити гробъ. до третияго дн7е. еда како пришьдъше Uченици ѥго нощию. UкрадUть ѥго и рекUть людьмъ. въста t мьртвыихъ. и бUдеть послэдьняя льсть. горьши пьрвыя.
|
То звели охороняти гріб до третього дня, щоб ученики Його, прийшовши вночі, не вкрали Його і не сказали народові: воскрес з мертвих; і буде останній обман гірше першого.
|
|
65
|
65
|
|
рече же имъ пилатъ. имате кUстодию. шьдъше Uтвьрдите яко же вэсте.
|
Пилат сказав їм: маєте сторожу; підіть, охороняйте, як знаєте.
|
|
66
|
66
|
|
они же шьдъше. Uтвьрдиша гробъ. знаменавъше съ кUстодиѥю.
|
Вони пішли і поставили біля гробу сторожу і наклали на камінь печать.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
