|
Глава 27
|
Глава 27
|
|
1
|
1
|
| UтрU же бывъшю. съвэтъ сътвориша. всi архіереи. и старьци людьскыи на исUса. яко да Uбьють ѥго. | Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старійшини людські зібрали раду на Ісуса, щоб убити Його. |
|
2
|
2
|
| и съвzзавъше ѥго ведоша. и предаша ѥго. поньтьскUUмU пилатU игемонU. | І, зв’язавши Його, відвели і видали Його Понтію Пилату, правителю. |
|
3
|
3
|
| тъгда видэ июда. предавыи ѥго. яко осUдиша и. раскаявъсz възврати. l. сребрьникъ. архиереwмъ. и старьцемъ | Тоді Іуда, що зрадив Його, побачивши, що Він засуджений, і розкаявшись, повернув тридцять срібників первосвященикам та старійшинам, |
|
4
|
4
|
| гlя. съгрэшихъ предавъ кръвь неповиньнU. они же рекоша. чьто ѥсть намъ. ты Uзьриши. | кажучи: згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали йому: що нам до того? Гляди сам. |
|
5
|
5
|
| и повьргъ въ цр7ькви. сребрьникы. tиде и шьдъ Uдависz. | І, кинувши срібники в храмі, він вийшов, пішов і удавився. |
|
6
|
6
|
| архиереи же възьмъше сребро рекоша. не достоино ѥсть. въложити ѥго въ кbровонъ. понѥже цэна кръве ѥсть. | Первосвященики ж, взявши срібники, сказали: не дозволено класти їх у скарбницю церковну, тому що це ціна крови. |
|
7
|
7
|
| съвэтъ же сътворьше кUпиша имь село скUдэльниче. въ погребеньѥ страньныимъ. | І, скликавши раду, купили за них землю гончареву для погребіння подорожніх. |
|
8
|
8
|
| тэмь же наречесz село то. село кръви до сего дн7е. | Тому і зветься земля та «землею крови» до цього дня. |
|
9
|
9
|
| тъгда събыстьсz. реченое прbркмь. иеремиемь гlющемь. и прияша. l. сребрьникъ. цэнU цэнѥнааго. ѥго же цэниша. t сн7въ изlвъ. | Тоді збулося сказане пророком Єремією, який говорить: і взяли тридцять срібників, ціну Оціненого, Якого оцінили сини Ізраїля, |
|
10
|
10
|
| и даша я. на селэ скUдэльничи. яко же съказа мнэ Gь. | і дали їх за землю гончареву, як сказав мені Господь. |
|
11
|
11
|
| iс7 же ста предь игемонъмь. и въпроси ѥго игемонъ гlя. ты ли ѥси цrь июдеискъ. iс7 же рече ѥмU. ты гlѥши. | Ісус же став перед правителем. І питав Його правитель: Ти Цар Юдейський? Ісус сказав йому: ти говориш. |
|
12
|
12
|
| и егда гlаахU на нь. архиереи. и старьци. ничто же не tвэщаваше. | І коли звинувачували Його первосвященики і старійшини, Він нічого не відповідав. |
|
13
|
13
|
| тъгда гlа ѥмU пилатъ. не слышиши ли колико на тz съвэдэтельствUють. | Тоді говорить Йому Пилат: чи не чуєш, скільки свідчать проти Тебе? |
|
14
|
14
|
| и не tвэща ѥмU. ни къ ѥдиномU гlU. яко дивитисz игемонU зэло. | І не відповідав йому ні на жодне слово, так що правитель вельми дивувався. |
|
15
|
15
|
| на всzкъ же дн7ь великъ. обычаи бэ игемонU. tпUщати народU. ѥдиного съвzзьня ѥго же хотzхU. | На свято ж Пасхи правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого хотіли. |
|
16
|
16
|
| имаше же тъгда. съвzзъня нарочита. нарицаѥма варава. | Був тоді у них відомий в’язень, званий Вараввою. |
|
17
|
17
|
| събравъшемъ же сz имъ. рече имъ пилатъ. кого хочете t обою. tпUщю вамъ. варавU ли. или iс7а. нарицаѥмааго х©а. | Отже, коли вони зібралися, Пилат сказав їм: кого хочете, щоб я відпустив вам — Варавву чи Ісуса, названого Христом? |
|
18
|
18
|
| вэдаше бо. яко зависти ради предаша ѥго. | Бо знав, що видали Його через заздрощі. |
|
19
|
19
|
| сэдzщю же ѥмU на сUдищи. посла къ нѥмU жена своя гlющи. ничто же тобэ. и правьдьникU томU. много бо пострадахъ днcь. въ сънэ ѥго ради. | Коли ж він сидів на судилищі, жінка його послала йому сказати: не роби нічого Праведникові Тому, бо я багато потерпіла сьогодні уві сні через Нього. |
|
20
|
20
|
| архиереи же и старьци. наUстиша народы. да испросzть варавU. iс7а же да погUбzть. | Але первосвященики і старійшини підмовили народ просити за Варавву, а Ісуса погубити. |
|
21
|
21
|
| tвэщавъ же игемонъ ре? имъ. кого хощете t обою да tпUщю вамъ. они же рекоша варавU. | Тоді правитель спитав їх: кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? Вони сказали: Варавву. |
|
22
|
22
|
| гlа имъ пилатъ. что же сътворU. iс7U нарицаѥмU х7U. гlаша вси. да распzтъ бUдеть. | Пилат говорить їм: що ж мені робити з Ісусом, нареченим Христом? Кажуть йому всі: хай буде розіп’ятий. |
|
23
|
23
|
| игемонъ же рече имъ. что же зло створи. они же излнха въпьяхU гlюще. да распzтъ бUдеть. | Правитель сказав: яке ж зло вчинив Він? Та вони ще дужче кричали: нехай буде розіп’ятий. |
|
24
|
24
|
| видэвъ же пилатъ. яко ничто же не Uспэѥть. нъ паче мълва бываѥть. приимъ водU. Uмы рUцэ. преда народомъ гlю. неповнньнъ ѥсмь t кръви сего правьдьника. вы Uзрите. | Пилат, побачивши, що ніщо не допомагає, а заворушення зростає, взяв води, і вмив руки перед народом, і сказав: не винний я в крові Праведника Цього; дивіться ви. |
|
25
|
25
|
| и tвэщавъше вси людиѥ рекоша. кръвь ѥго на насъ и на чадэхъ нашихъ. | Увесь народ, відповідаючи, сказав: кров Його на нас і на дітях наших. |
|
26
|
26
|
| тъгда tпUсти имъ варавU. iс7а же бивъ преда имъ. да ѥго распьнUть. | Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, бивши, віддав на розп’яття. |
|
27
|
27
|
| тъгда воинн игемонови поимъше iс7а на сUдищи. събьраша на нь всю спирU. | Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторії*, зібрали на Нього багато воїнів |
|
28
|
28
|
| и съвлекоша ѥго. хламидою чьрвлѥною wдэша ѥго. | і, роздягнувши Його, наділи на Нього багряницю; |
|
29
|
29
|
| и исплетъше вэньць t тьрния. възложиша на главU ѥго. и тръсть въ десницю ѥго. и поклоньшесz на колэнU предъ нимь. рUгахUсz ѥмU гlюще. радUисz цrю иUдеискъ. | і, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову, і дали Йому в праву руку тростину; і, стаючи перед Ним на коліна, глузували з Нього, кажучи: радуйся, Царю Юдейський! |
|
30
|
30
|
| и пльвавъше на нь възаша тръсть. и бияхU ѥго по главэ. | І плювали на Нього, і, взявши тростину, били Його по голові. |
|
31
|
31
|
| и ѥгда порUгашасz ѥмU. съвлекоша съ нѥго хламидU. и облекоша ѥго въ рызы своя. и ведоша и на распzтьѥ. | А коли наглумилися з Нього, зняли з Нього багряницю і вдягли Його в одяг Його й повели на розп’яття. |
|
32
|
32
|
| исходzще же. wбрэтоша члbвка. кµринеиска. имьньмь симона. семU задэша понести крьc ѥго. | Виходячи, вони зустріли одного чоловіка киринейського на ім’я Симон; і примусили цього нести хрест Його. |
|
33
|
33
|
| и пришьдъше на мэсто. нарицаѥмоѥ голъгоfа. ѥже гlѥтьсz лъбово мэсто. | І коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що значить Лобне місце, |
|
34
|
34
|
| даша ѥмU пити оцьтъ съ зълчью съмэшенъ. и въкUшь не хотzше пити. | дали Йому пити оцет, змішаний з жовчю; і, покуштувавши, не схотів пити. |
|
35
|
35
|
| распьнъше же ѥго. раздэлиша ризы ѥго. метавъше жребья. | Ті ж, що розіп’яли Його, поділили одяг Його, кидаючи жереб; |
|
36
|
36
|
| и сэдъше стрежахU ѥго тU. | І, сидячи, стерегли Його там. |
|
37
|
37
|
| и положиша надъ главою ѥго. винU написанU. се ѥсть цrь иUдеискъ. | І поставили над головою Його напис провини Його: Цей є Ісус, Цар Юдейський. |
|
38
|
38
|
| тъгда распzша съ нимь два разбоиника. ѥдиного wдеснUю. а ѥдиного wшююю. | Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч. |
|
39
|
39
|
| мимоходzщеи же хUлzхU ѥго покывающе главами своими. | Ті, що проходили мимо, лихословили на Нього, киваючи головами своїми |
|
40
|
40
|
| и гlюще. Uа. разарzяи цр7ькъвь. и трьми дн7ьми съзидая. сп7си себе. аще сн7ъ б9ии ѥси. сълэзи съ кр7ста. | і кажучи: Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси Себе Самого; якщо Ти Син Божий, зійди з хреста. |
|
41
|
41
|
| тако же и архиереи. рUгающесz съ книжьникы. и старьци и фарисеи гlаахU. | Так само і первосвященики з книжниками та старійшинами і фарисеями, глузуючи, говорили: |
|
42
|
42
|
| ины сп7се. да себе ли не можеть съпасти. аще цrь из7лвъ ѥсть. да сълэзеть нынэ съ кр7ста. и вэрU имемъ ѥмU. | інших спасав, а Себе Самого не може спасти; якщо Він Цар Ізраїлів, нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в Нього; |
|
43
|
43
|
| Uпова на б7а. да избавить ѥго нынэ. аще хощеть. ѥмU. рече бо яко сн7ъ б9ии ѥсмь. | уповав на Бога, нехай тепер порятує Його, якщо Він угодний Йому. Бо Він казав: Я — Син Божий. |
|
44
|
44
|
| тако же и разбоиника. распzтая съ нимь. поношаста ѥмU. | Також і розбійники, розіп’яті з Ним, ганьбили Його. |
|
45
|
45
|
| t шестаго же чаc. тьма быc по всеи земли. до девzтааго чаc. | З шостої ж години настала темрява по всій землі до години дев’ятої. |
|
46
|
46
|
| при девzтэмь же часэ. възпи iс7 гласъмь великъмь. гlя. или. или. илима савахъfани. ѥже ѥсть. боже б9е мои въскUю мя ѥси оставилъ. | А близько дев’ятої години Ісус викрикнув гучним голосом: Ілі, Ілі! Лама савахфані! Що значить: Боже Мій, Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув? |
|
47
|
47
|
| нэции же t стоящиихъ тU. слышавъше гlаахU. яко илию зоветь. | Деякі з тих, що стояли там, почувши це, говорили: Він кличе Іллю. |
|
48
|
48
|
| абиѥ текъ ѥдинъ t нихъ. и приимъ гUбU. и испълнивъ оцьта. възньзъ на тръсть. напаяше ѥго. | І зараз же один з них побіг, взяв губку, намочив оцтом і, настромивши на тростину, давав Йому пити. |
|
49
|
49
|
| а прочии гlаахU. остани да видимъ. аще придеть илия. да сп©ть ѥго. дрUгыи же приимъ копиѥ. прободе ѥмU ребра. и изиде вода и кръвь. | А інші говорили: стривайте, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його. |
|
50
|
50
|
| iс7 же пакы възъпи глаcмь. великъмь. испUсти д¦ъ. | Ісус же, знову скрикнувши гучним голосом, віддав дух. |
|
51
|
51
|
| и се запона црк7вьная раздрасz. t вышьняаго края. до нижьняаго. на дъвоѥ. и земля потрzсесz. и камениѥ распадесz. | І ось завіса храму роздерлася надвоє, зверху донизу; |
|
52
|
52
|
| и гроби tвьрзошасz. и многа тэлеса. почивающиихъ с™ыихъ. въсташа. | і земля потряслась; і каміння порозпадалось; і гроби розкрились; і багато тіл померлих святих воскресли |
|
53
|
53
|
| и ишьдъше из гробъ. по въскр©ении ѥго. вънидоша въ с™ыи градъ. и явишасz многомъ. | і, вийшовши з гробів після воскресіння Його, ввійшли у святе місто і явилися багатьом. |
|
54
|
54
|
| сътьникъ же иже бzхU съ нимь. стрегUще iс7а. видэвъше же трUсъ. и бывъшая Uбояшасz зэло гlюще. въистинU сн7ъ б9ии сь бэ. | Сотник же і ті, що стерегли з ним Ісуса, побачивши землетрус і все, що сталося, злякались дуже і говорили: воістину Він був Син Божий. |
|
55
|
55
|
| бzхU же тU жены мъногы. издалеча зрzще. яже идоша по iс7э t галилеа. слUжаще ѥмU. | Там було також багато жінок, що дивилися здалеку; вони йшли за Ісусом з Галилеї, слугуючи Йому; |
|
56
|
56
|
| въ нихъ же бэ. мария магдалыни. и мария и ияковля. иосиина м™и. и м™и сн7U зеведеовU. | між ними були Марія Магдалина і Марія, мати Якова та Іосії, і мати синів Зеведеєвих. |
|
57
|
57
|
| поздэ же бывъшю. приде члв7къ богатъ t аримаfиа. именьмъ иосифъ. иже и Uчисz U iс7а. | Коли ж настав вечір, прийшов багатий чоловік з Аримафеї на ім’я Йосиф, який також вчився в Ісуса. |
|
58
|
58
|
| съ пристUпи къ пилатU и испроси тэло iс7во. пилатъ же повелэ дати тэло iс7во. | Він, прийшовши до Пилата, просив тіло Ісуса. Тоді Пилат звелів віддати тіло. |
|
59
|
59
|
| и примъ тэло иосифъ. обитъ ѥ плащаницею чистою. | І, взявши тіло, Йосиф обгорнув чистою плащаницею |
|
60
|
60
|
| и положи ѥ. въ новэмь своѥмь гробэ. иже исэче въ камени. и възваливъ камень великъ. на двьри гроба tиде. | і поклав Його в новому своєму гробі, який він витесав у скелі, і, приваливши великий камінь до дверей гробу, відійшов. |
|
61
|
61
|
| бэ же тU мария магдалыни. и дрUгая мария сэдzще прzмо гробU. | Були ж там Марія Магдалина й інша Марія, які сиділи навпроти гробу. |
|
62
|
62
|
| На Uтрья ѥже ѥсть по пzтъцэ. събрашасz архиереи и старьци къ пилатU. | Наступного ранку, що після п’ятниці, зійшлися первосвященики і фарисеї до Пилата |
|
63
|
63
|
| гlюще. Gи помzнUхомъ. яко льсть онъ рече. еще сыи живъ. по трьхъ дн7ьхъ въстанU. | і говорили: правителю! Ми згадали, що той обманщик, коли ще був живий, сказав: через три дні воскресну. |
|
64
|
64
|
| повели Uбо Uтвьрдити гробъ. до третияго дн7е. еда како пришьдъше Uченици ѥго нощию. UкрадUть ѥго и рекUть людьмъ. въста t мьртвыихъ. и бUдеть послэдьняя льсть. горьши пьрвыя. | То звели охороняти гріб до третього дня, щоб ученики Його, прийшовши вночі, не вкрали Його і не сказали народові: воскрес з мертвих; і буде останній обман гірше першого. |
|
65
|
65
|
| рече же имъ пилатъ. имате кUстодию. шьдъше Uтвьрдите яко же вэсте. | Пилат сказав їм: маєте сторожу; підіть, охороняйте, як знаєте. |
|
66
|
66
|
| они же шьдъше. Uтвьрдиша гробъ. знаменавъше съ кUстодиѥю. | Вони пішли і поставили біля гробу сторожу і наклали на камінь печать. |
