|
Глава 16
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| Сія́ глаго́лахъ ва́мъ, да не соблазни́теся. | Це сказав Я вам, щоб ви не спокусилися. |
|
2
|
2
|
| От со́нмищъ иждену́тъ вы́: но пріи́детъ ча́съ, да вся́къ, и́же убіє́тъ вы́, возмни́тся слу́жбу приноси́ти Бо́гу: | Виженуть вас із синагог; прийде навіть час, коли всякий, хто вбиватиме вас, буде думати, що тим він служить Богові. |
|
3
|
3
|
| и сія́ сотворя́тъ, я́ко не позна́ша Отца́, ни Мене́. | Так будуть робити, бо не пізнали ні Отця, ні Мене. |
|
4
|
4
|
| Но сія́ глаго́лахъ ва́мъ, да, єгда́ пріи́детъ ча́съ, воспомя́нете сія́, я́ко А́зъ рѣ́хъ ва́мъ: си́хъ же ва́мъ испе́рва не рѣ́хъ, я́ко съ ва́ми бѣ́хъ. | Але Я сказав це для того, щоб ви, як прийде той час, згадали, що Я казав вам про те. А не говорив вам цього спочатку тому, що був з вами. |
|
5
|
5
|
| Ны́нѣ же иду́ къ Посла́вшему Мя́, и никто́же от ва́съ вопроша́єтъ Мене́: ка́мо и́деши? | А тепер іду до Того, Хто Мене послав, і ніхто з вас не питає Мене: куди йдеш? |
|
6
|
6
|
| Но я́ко сія́ глаго́лахъ ва́мъ, ско́рби испо́лнихъ сердца́ ва́ша. | Але від того, що Я сказав вам це, скорботою пройнялися серця ваші. |
|
7
|
7
|
| Но А́зъ и́стину ва́мъ глаго́лю: у́не є́сть ва́мъ, да А́зъ иду́: а́ще бо не иду́ А́зъ, Утѣ́шитель не пріи́детъ къ ва́мъ: а́ще [ли] же иду́, послю́ Єго́ къ ва́мъ, | Але Я істину кажу вам: краще для вас, щоб Я пішов. Бо, якщо Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а як піду, то пошлю Його до вас, |
|
8
|
8
|
| и прише́дъ О́нъ обличи́тъ мі́ръ о грѣсѣ́ и о пра́вдѣ и о судѣ́: | і коли Він прийде, викриє світ за гріх, і за правду, і за суд. |
|
9
|
9
|
| о грѣсѣ́ у́бо, я́ко не вѣ́руютъ въ Мя́: | За гріх — тому, що не вірують в Мене. |
|
10
|
10
|
| о пра́вдѣ же, я́ко ко Отцу́ Моєму́ иду́, и ктому́ не ви́дите Мене́: | За правду — тому, що Я йду до Отця Мого, і вже не побачите Мене. |
|
11
|
11
|
| о судѣ́ же, я́ко кня́зь мі́ра сего́ осужде́нъ бы́сть. | А за суд, бо князя світу цього осуджено. |
|
12
|
12
|
| Єще́ мно́го и́мамъ глаго́лати ва́мъ, но не мо́жете носи́ти ны́нѣ: | Ще багато чого маю сказати вам, але ви тепер не можете вмістити. |
|
13
|
13
|
| егда́ же пріи́детъ О́нъ, Ду́хъ и́стины, наста́витъ вы́ на вся́ку и́стину: не от Себе́ бо глаго́лати и́мать, но єли́ка а́ще услы́шитъ, глаго́лати и́мать, и гряду́щая возвѣсти́тъ ва́мъ: | Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину; бо не від Себе говоритиме, а буде говорити те, що почує, і майбутнє звістить вам. |
|
14
|
14
|
| О́нъ Мя́ просла́витъ, я́ко от Моєго́ пріи́метъ и возвѣсти́тъ ва́мъ. | Він прославить Мене, бо від Мого візьме і звістить вам. |
|
15
|
15
|
| Вся́, єли́ка и́мать Оте́цъ, Моя́ су́ть: сего́ ра́ди рѣ́хъ, я́ко от Моєго́ пріи́метъ и возвѣсти́тъ ва́мъ. | Усе, що має Отець, — Моє; тому Я сказав, що від Мого візьме і звістить вам. |
|
16
|
16
|
| Вма́лѣ, и [ктому́] не ви́дите Мене́: и па́ки вма́лѣ, и у́зрите Мя́, я́ко иду́ ко Отцу́. | Ще трохи, і ви вже не побачите Мене, і знову незабаром побачите Мене, бо Я йду до Отця. |
|
17
|
17
|
| Рѣ́ша же от учени́къ Єго́ къ себѣ́: что́ є́сть сіє́, є́же глаго́летъ на́мъ: вма́лѣ, и не ви́дите Мене́: и па́ки вма́лѣ, и у́зрите Мя́: и: я́ко А́зъ иду́ ко Отцу́? | Тут деякі з учеників Його сказали один одному: що це Він говорить нам: ще трохи, і ви не побачите Мене, і знову незабаром побачите Мене; і: Я йду до Отця? |
|
18
|
18
|
| Глаго́лаху у́бо: что́ сіє́ є́сть, є́же глаго́летъ: вма́лѣ, не вѣ́мы, что́ глаго́летъ. | Отже, вони говорили: що це говорить Він: ще трохи? Не знаємо, що каже. |
|
19
|
19
|
| Разумѣ́ же Іису́съ, я́ко хотя́ху Єго́ вопроша́ти, и рече́ и́мъ: о се́мъ ли стяза́єтеся между́ собо́ю, я́ко рѣ́хъ: вма́лѣ, и не ви́дите Мене́: и па́ки вма́лѣ, и у́зрите Мя́? | Ісус, зрозумівши, що хочуть спитати Його, сказав їм: чи про те допитуєтеся між собою, що Я сказав: ще трохи, і не побачите Мене, і знову незабаром побачите Мене? |
|
20
|
20
|
| Ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко воспла́четеся и возрыда́єте вы́, а мі́ръ возра́дуєтся: вы́ же печа́льни бу́дете, но печа́ль ва́ша въ ра́дость бу́детъ: | Істинно, істинно кажу вам: ви будете плакати і ридати, а світ зрадіє; ви печальні будете, та печаль ваша за радість буде. |
|
21
|
21
|
| жена́ єгда́ ражда́єтъ, ско́рбь и́мать, я́ко пріи́де го́дъ єя́: єгда́ же роди́тъ отроча́, ктому́ не по́мнитъ ско́рби за ра́дость, я́ко роди́ся человѣ́къ въ мі́ръ: | Жінка, коли родить, терпить скорботу, бо прийшла година її; коли ж породила дитя, вже не пам’ятає скорботи від радости, тому що народилася людина на світ. |
|
22
|
22
|
| и вы́ же печа́ль и́мате у́бо ны́нѣ: па́ки же узрю́ вы, и возра́дуєтся се́рдце ва́ше, и ра́дости ва́шея никто́же во́зметъ от ва́съ: | Так і ви маєте печаль нині; але Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радости вашої ніхто не відбере від вас. |
|
23
|
23
|
| и въ то́й де́нь Мене́ не воспро́сите ничесо́же. Ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко єли́ка а́ще [чесо́] про́сите от Отца́ во и́мя Моє́, да́стъ ва́мъ: | І в той день ви не спитаєте Мене ні про що. Істинно, істинно кажу вам: чого б ви не попросили в Отця в ім’я Моє, дасть вам. |
|
24
|
24
|
| досе́лѣ не проси́сте ничесо́же во и́мя Моє́: проси́те, и пріи́мете, да ра́дость ва́ша испо́лнена бу́детъ. | Донині ви нічого не просили в ім’я Моє; просіть і одержите, щоб радість ваша була повною. |
|
25
|
25
|
| Сія́ въ при́тчахъ глаго́лахъ ва́мъ: но пріи́детъ ча́съ, єгда́ ктому́ въ при́тчахъ не глаго́лю ва́мъ, но я́вѣ о Отцѣ́ возвѣщу́ ва́мъ. | Це Я говорив вам притчами; але настає час, коли вже не буду говорити вам притчами, а відкрито сповіщу вам про Отця. |
|
26
|
26
|
| Въ то́й де́нь во и́мя Моє́ воспро́сите, и не глаго́лю ва́мъ, я́ко А́зъ умолю́ Отца́ о ва́съ: | В той день будете просити в ім’я Моє, і не кажу вам, що Я благатиму Отця за вас: |
|
27
|
27
|
| Са́мъ бо Оте́цъ лю́битъ вы́, я́ко вы́ Мене́ возлюби́сте и вѣ́ровасте, я́ко А́зъ от Бо́га изыдо́хъ. | бо Сам Отець любить вас, тому що ви полюбили Мене і увірували, що Я зійшов від Бога. |
|
28
|
28
|
| Изыдо́хъ от Отца́, и пріидо́хъ въ мі́ръ: [и] па́ки оставля́ю мі́ръ, и иду́ ко Отцу́. | Я зійшов від Отця і прийшов у світ; і знову залишаю світ і йду до Отця. |
|
29
|
29
|
| Глаго́лаша Єму́ ученицы́ Єго́: се́, ны́нѣ не обину́яся глаго́леши, а при́тчи ни коєя́же не глаго́леши: | Ученики Його сказали Йому: ось тепер Ти говориш просто, і притчі не кажеш ніякої. |
|
30
|
30
|
| ны́нѣ вѣ́мы, я́ко вѣ́си вся́ и не тре́буєши, да кто́ Тя́ вопроша́єтъ: о се́мъ вѣ́руємъ, я́ко от Бо́га изше́лъ єси́. | Тепер бачимо, що Ти все знаєш і не потребуєш, щоб хто питав Тебе. Тому і віруємо, що Ти від Бога зійшов. |
|
31
|
31
|
| Отвѣща́ и́мъ Іису́съ: ны́нѣ ли вѣ́руєте? | Ісус відповів їм: тепер віруєте? |
|
32
|
32
|
| Се́, гряде́тъ ча́съ, и ны́нѣ пріи́де, да разы́детеся кі́йждо во своя́ и Мене́ єди́наго оста́вите: и нѣ́смь єди́нъ, я́ко Оте́цъ со Мно́ю є́сть: | Ось настає час, і вже настав, коли ви розійдетесь кожний до свого і Мене залишите одного, але Я не один, бо Отець зі Мною. |
|
33
|
33
|
| сія́ глаго́лахъ ва́мъ, да во Мнѣ́ ми́ръ и́мате: въ мі́рѣ ско́рбни бу́дете: но дерза́йте, [я́ко] А́зъ побѣди́хъ мі́ръ. | Це сказав Я вам, щоб ви мали в Мені мир. У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
